Синдром Маєра Рокітанського Кюстера Гаузера МРКГ є вродженою вадою розвитку нерозвиненим Мюллеровим каналом що призводит

Синдром Маєра — Рокітанського — Кюстера — Гаузера (МРКГ) є вродженою вадою розвитку: нерозвиненим Мюллеровим каналом, що призводить до відсутньої матки і різного ступеня гіпоплазії верхньої частини вагіни. Синдром є причиною 15 % випадків первинної аменореї.

Синдром Маєра — Рокітанського — Кюстера — Гаузера

Спеціальність	медична генетика
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-11	LB44.Y
МКХ-10	Q51.8,Q52.8
OMIM	158330 і 277000
DiseasesDB	8390
MeSH	C567186

Оскільки велика частина вагіни розвивається не з мюллерового каналу, а з урогенітального синуса, поряд із сечовим міхуром і уретрою, вона формується навіть у тому випадку, коли мюллерів канал повністю відсутній. Оскільки яєчники розвиваються не з мюллерового каналу, у жінок з МРКГ нормальні вторинні статеві ознаки, але ці жінки не фертильні через відсутність функціональної матки.

Імовірно синдром успадковується аутосомно-домінантним шляхом із неповною пенетрантністью і змінною експресією, що сприяє складності, пов'язаній з виявленням основних механізмів, які викликають синдром. Через відмінності у спадкуванні, методах пенетрації і експресії МРКГ підрозділяється на два типи:

Тип 1, в якому порушені тільки структури, що розвиваються з Мюллерового каналу (верхня вагіна, шийка матки і матка);
Тип 2, де порушені ті ж структури, і крім цього порушені додаткові системи організму, найчастіше це ниркова і скелетна системи. МРКГ другого типу включає асоціацію MURCS.

Більшість випадків синдрому МРКГ виникають спорадично, але сімейні випадки свідчать про те, що, принаймні для деяких пацієнток, МРКГ є спадковим розладом. Основні причини синдрому МРКГ все ще вивчаються, але вивчено кілька генів щодо можливого зв'язку із синдромом. Більшість із цих досліджень виключили ці гени як причинні фактори МРКГ. І тільки WNT4 вдалося пов'язати з МРКГ і гіперандрогенізмом.

Зафіксовані випадки виявлення стану, схожого на даний синдром, можна знайти ще у Гіппократа й Альбукасіса. Синдром названо на честь Августа Франца-Йосипа Карла Маєра (1787—1865), Карла фон Рокітанські (1804—1878), Германа Кюстера (1879—1964) і Жоржа Андре Гаузера (1921—2009).

Епідеміологія

Поширеність синдрому мало вивчена. На сьогоднішній день було проведено два дослідження. За результатами досліджень, приблизна частота синдрому — 1 з 5000 народжених жінок.

Симптоми

Жінка з синдромом має нормальні статеві гормони; вступає в статеве дозрівання з розвитком вторинних статевих ознак, включаючи лобкове волосся. Каріотип пацієнток з МРКГ — 46, XX. Принаймні один яєчник цілий, але частіше обидва, овуляція зазвичай відбувається. Як правило, вагіна занадто мала або майже повністю відсутня, внаслідок чого статевий акт може бути складним і болючим. Медичний огляд, підтримуваний гінекологічним УЗД, демонструє повну або часткову відсутність шийки матки, матки і вагіни.

За відсутності матки жінка з МРКГ не може завагітніти. Але може мати генетичне потомство за допомогою ЕКЗ і сурогатного материнства. Успішна трансплантація матки була проведена кільком пацієнткам, але техніка не поширена.

Синдром зазвичай виявляється, коли в підлітковому віці не починаються менструації. У деяких випадках синдром виявляють раніше, при хірургічних втручаннях через інші захворювання, такі як грижа.

Одне з проведених досліджень (на 215 пацієнтах з МРКГ) показало, що понад 52 % пацієнток мають гіперандрогенемію без клінічних проявів і 14 % гіперпролактинемію.

При МРКГ нерідко зустрічаються пахові грижі, що містять яєчники.

Причини

Ген WNT4 залучений в атипову версію цього розладу. Генетична мутація викликає заміщення лейцину на пролін в амінокислотному положенні 12. Це явище зменшує внутрішньоядерні рівні β-катеніну. Крім того, він усуває пригнічення стероїдогенних ферментів, таких як 3β-гідроксистероїддегідрогеназа і 17α-гідроксилази. Тому у пацієнток надлишок андрогенів. Крім того, без WNT4 Мюллерів канал або деформований, або відсутній. Таким чином, порушуються жіночі репродуктивні органи, такі як шийка матки, фаллопієві труби, яєчники і велика частина вагіни.

Повідомлялося про зв'язок із мутацією делеції в довгому плечі (q) хромосоми 17 (17q12). Ген LHX1 розташований в цьому регіоні і може бути причиною ряду цих випадків.

Діагностика

Типи синдрому і їх частота
Тип	Опис	Частота
Типовий МРКГ	відсутня тільки вагіна і матка	64 %
Нетиповий МРКГ	відсутня матка і/або вагіна, порушені нирки, можлива дисфункція яєчників	24 %
Асоціація MURCS	відсутня матка і/або вагіна, порушені нирки, можлива дисфункція яєчників, скелетні дефекти	12 %

Лікування

Лікування полягає в розтягуванні наявної вагіни або у випадках, коли такий метод не підходить пацієнтці — створення неовагіни.

Існує ряд методів для створення вагіни, але у випадках відсутності матки в даний час немає жодних операцій, щоб зробити вагітність можливою. Стандартні підходи використовують вагінальні розширювачі і/або хірургію для створення функціональної вагіни для забезпечення статевого акту. У медичній практиці є випадки використання різних методик для створення вагіни. У процедурі McIndoe застосовується шкірний трансплантат для утворення штучної вагіни. Після операції розширювачі як і раніше необхідні для запобігання вагінального стенозу. Вагінопластика показала себе як метод, що створює вагіну, яку можна порівняти з нормальною вагіною у пацієнток.

Трансплантація матки була проведена ряду пацієнток з МРКГ, але операція все ще знаходиться на експериментальній стадії. Оскільки яєчники присутні, жінки з цим синдромом можуть мати генетичних дітей за допомогою ЕКЗ. У жовтні 2014 року повідомлялося, що 36-річна шведка стала першою людиною з пересадженою маткою, і народила здорову дитину. Жінка народилася без матки, але мала функціонуючі яєчники. Вона і партнер пройшли через ЕКЗ для виробництва 11 ембріонів, які потім були заморожені. Лікарі з Гетеборзького університету потім виконали трансплантацію матки, доноркою була 61-літня подруга сім'ї. Один із заморожених ембріонів було імплантовано через рік після трансплантації, дитя народилося передчасно на 31 тиждень після того, як у вагітної розвинулася прееклампсія.

Перспективні дослідження включають використання лабораторно вирощених структур. Недавня розробка, де використовувалися власні клітини пацієнтки, допомогла зробити повністю функціональну вагіну, здатну до менструацій і оргазму.

МРКГ та інтерсекс

Існує кілька думок щодо того, чи вважати людей з МРКГ інтерсексними. З одного боку багато правозахисних організацій по всьому світу, які займаються питаннями інтерсекс-тематики, включають МРКГ в число інтерсекс-варіацій, керуючись визначенням терміна «інтерсекс», даного ООН. У тому числі в рядах інтерсекс-активістів є люди з МРКГ, що ідентифікують себе інтерсекс-людьми (наприклад, Стефані Лам і Естер Морріс Лейдольф і ін.). З іншого боку серед спільноти людей з даними синдромом є безліч тих, хто не згодні з такою класифікацією.

Відомі жінки з МРКГ

Імовірно, в королеви Греції Амалії Ольденбурзької був цей синдром.
У міс Мічигану, Жаклін Шульц, за її словами, є цей синдром.
Естер Морріс Лейдольф, засновниця MRKH Organization, правозахисниця, інтерсекс-актівістка, має цей синдром.
Стефані Лам (англ. Stephanie Lum), австралійська інтерсекс-актівістка.
Шон Клозе (англ. Shon Klose), австралійська інтерсекс-актівістка і музикантка.
Імовірно був у Єви Браун — дружини Адольфа Гітлера.

У культурі

У документальному фільмі «Intersexion» дві героїні із синдромом МРКГ.
«Рокитанський» — книга Еліс Дарвін, в якій розповідається історія трьох жінок різного віку з даним синдромом.
«Elizabeth, Just Sixteen» — книга Сесілії Поль про дівчину-підлітка з МРКГ.
«The Girl with No» — автобіографічна історія жінки з синдромом.
«Changed» — історія про молоду дівчину з МРКГ.

Джерела

Гінекологія дитячого і підліткового віку: підручник (ВНЗ IV р. а.) / Г. М. Абабкова, О. А. Андрієць, А. М. Білоченко та ін.; за ред. І. Б. Вовк, О. М. Юзька, Ю. П. Вдовиченка. Видавництво: Всеукраїнське спеціалізоване видавництво «Медицина». 2011. — ст. 424
Володимир Запорожан. Оперативна гінекологія [Електронний ресурс]: практичний порадник. — К. : Фенікс, 2008. — 447 с.

Примітки

В. М. Запорожан, М. Р. Цегельський, Н. М. Рожковська. Акушерство та гінекологія. У 4 томах. Том 2. Агенезія піхви, або мюллерова агенезія (синдром Майєра — Рокітанського — Кюстера — Гаузера) [ 3 червня 2020 у Wayback Machine.]

[1] В. М. Запорожан, М. Р. Цегельський, Н. М. Рожковська. Акушерство та гінекологія. У 4 томах. Том 2. Агенезія піхви, або мюллерова агенезія (синдром Майєра — Рокітанського — Кюстера — Гаузера) [ 3 червня 2020 у Wayback Machine.]