Володи́мир Фе́дорович Сидору́к (3 січня 1925, Ржищів — 16 грудня 1997, Ірпінь) — український живописець; член Київської організації Спілки радянських художників України з 1957 року. Заслужений художник УРСР з 1985 року.
Сидорук Володимир Федорович | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 3 січня 1925 Ржищів, Київська округа, Київська губернія, Українська СРР, СРСР | |||
Смерть | 16 грудня 1997 (72 роки) | |||
Ірпінь, Київська область, Україна | ||||
Країна | СРСР Україна | |||
Жанр | історичний живопис, пейзаж і портрет | |||
Навчання | Республіканська художня школа імені Тараса Шевченка (1941) | |||
Діяльність | художник | |||
Вчитель | Хворостецький Іван Федорович і Киянченко Георгій Васильович | |||
Член | Спілка радянських художників України | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Життєпис
Народився 3 січня 1925 року в містечку Ржищеві (нині місто в Обухівському районі Київської області, Україна). Протягом 1939—1941 років навчався у Київській художній школі, був учнем Івана. Хворостецького, Юрія Киянченка.
Під час німецько-радянської війни проходив службу художником при Станіславському пересильному пункті обласного військкомату. Після війни оселився у Станіславі, де працював завідувачем декоративної майстерні та постановником Станіславського музично-драматичного театру імені Івана Франка.
1950 року відгукнувся на пропозицію вступити до Київського кооперативного товариства художників і оселився у місті Ірпені Київської області в будинку на вулиці Східній, № 34. Помер в Ірпені 16 грудня 1997 року.
Творчість
Працюючи у Станіславському театрі оформив вистави «Украдене щастя» Івана Франка, «Тарас Бульба» за Миколою Гоголем, «Назар Стодоля» Тараса Шевченка. Під час творчих поїздок на Гуцульщину створив портрети «Гуцулка Ксенія», «Довбуш», «Портрет Федьковича», «Вертають з полонини». Протягом 1948—1950 років написав низку картин для Літературно-меморіального музею Черемшини у Снятині: «Марко Черемшина серед студентів Відня», «Панорама села Кабаки» та «Садиба Марка Черемшини». У подальшому працював переважно у галузі станкового живопису, писав пейзажі, картини на історичну тематику. Серед пейзажів:
- «Косів» (1954);
- «Озеро восени» (1954);
- «Верховина» (1956);
- «Зорані межі» (1957);
- «Рання весна» (1957);
- «Скеля Довбуша» (1961);
- «Берези» (1965);
- «Травень на Володимирській гірці» (1967);
- «Рахівська зима» (1969);
- «Голосіївські дуби» (1977);
- «Господарі Верховини» (1981).
Автор серій пейзажів Карпат і Прикарпаття (1960—1981), Вірменії (1970—1975), Криму (1980—1982), Канади (1994—1995).
На історичну тематику створив полотна:
- «Богдан Хмельницький перед боєм під Жовтими Водами» (1969);
- «Богдан Хмельницький зустрічає московських послів хлібом і сіллю» (1976);
- «Хмельницький, Кривоніс, Гонта в боях під Львовом» (1977);
- «Богдан Хмельницький в боях за Кам'янець-Подільський» (1979).
Виконав понад 30 творів на шевченківську тематику. Перше звернення до біографії Шевченка — картина 1940 року «Хата баби Вівді. Ржищів». На ній зображено частину ділянки землі, яку поет мав намір купити у поміщика Дмитра Андрійовича Трощинського під будівництво хати; вітряк, згадуваний у листі Варфоломія Шевченка до поета (березень 1860); тополі, стару грушу та хату з перекошеною повіткою. У подальшомуу створив серію пейзажів, пов'язаних із місцями перебування Шевченка: «Земля Тараса» (1965), «Почаївська лавра. Сонячний день», «Почаївська лавра. Перед грозою» (обидва — 1970), а також картини:
- «Реве та стогне Дніпр широкий» (1959);
- «Прощання з Україною» (1960, 1991);
- «Малий Тарас у дяка в науці» (1963);
- «біля пам'ятника Тарасові Шевченкові в Шевченківськму парку взимку» (1965);
- «Прощання з Дніпром і Каневом востаннє» (1969);
- «Прощай, земляче» (1970-ті; за мотивами сепії Шевченка «Кара шпіцрутенами»);
- «На березі Аральського моря» (1971);
- «Тарас Шевченко над Дніпром у Каневі» (1971);
У 1972 році виконав олійними фарбами в стилі мозаїки ілюстрації до поеми «Катерина».
Брав участь у республіканських виставках з 1954 року. У 1995 році на виставці в «Українському домі» було представлено 375 робіт художника.
Полотна художника зберігаються в багатьох державних музеях України, приватних колекціях в Україні та за кордоном, зокрема у Національному музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського у Коломиї зберігається 5 його творів.
Примітки
- Сидорук Владимир Федорович / Окна соцреализма. (рос.)
- Сидорук Володимир Федорович / Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського.
Література
- Сидорук Володимир Федорович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 415.;
- Сидорук Володимир Федорович // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 208—209.;
- Сидорук Володимир Федорович // Шевченківський словник. Том 2 / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1977., С. 219;
- Сидорук Володимир Федорович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1983. — Т. 10 : Салют — Стоговіз. — 543, [1] с., [36] арк. іл. : іл., табл., портр., карти + 1 арк с.;
- Сидорук Володимир Федорович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 527. — . [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
- Сидорук Володимир Федорович // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 537. — .;
- Ігор Шаров, Анатолій Толстоухов. Художники України: 100 видатних імен. — К.: АртЕк, 2007. ;
- Лариса Сергійчук. Сидорук Володимир Федорович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 734—735.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim prizvishem div Sidoruk Volodi mir Fe dorovich Sidoru k 3 sichnya 1925 Rzhishiv 16 grudnya 1997 Irpin ukrayinskij zhivopisec chlen Kiyivskoyi organizaciyi Spilki radyanskih hudozhnikiv Ukrayini z 1957 roku Zasluzhenij hudozhnik URSR z 1985 roku Sidoruk Volodimir FedorovichNarodzhennya3 sichnya 1925 1925 01 03 Rzhishiv Kiyivska okruga Kiyivska guberniya Ukrayinska SRR SRSRSmert16 grudnya 1997 1997 12 16 72 roki Irpin Kiyivska oblast UkrayinaKrayina SRSR UkrayinaZhanristorichnij zhivopis pejzazh i portretNavchannyaRespublikanska hudozhnya shkola imeni Tarasa Shevchenka 1941 DiyalnisthudozhnikVchitelHvorosteckij Ivan Fedorovich i Kiyanchenko Georgij VasilovichChlenSpilka radyanskih hudozhnikiv UkrayiniNagorodiZhittyepisNarodivsya 3 sichnya 1925 roku v mistechku Rzhishevi nini misto v Obuhivskomu rajoni Kiyivskoyi oblasti Ukrayina Protyagom 1939 1941 rokiv navchavsya u Kiyivskij hudozhnij shkoli buv uchnem Ivana Hvorosteckogo Yuriya Kiyanchenka Pid chas nimecko radyanskoyi vijni prohodiv sluzhbu hudozhnikom pri Stanislavskomu peresilnomu punkti oblasnogo vijskkomatu Pislya vijni oselivsya u Stanislavi de pracyuvav zaviduvachem dekorativnoyi majsterni ta postanovnikom Stanislavskogo muzichno dramatichnogo teatru imeni Ivana Franka 1950 roku vidguknuvsya na propoziciyu vstupiti do Kiyivskogo kooperativnogo tovaristva hudozhnikiv i oselivsya u misti Irpeni Kiyivskoyi oblasti v budinku na vulici Shidnij 34 Pomer v Irpeni 16 grudnya 1997 roku TvorchistPracyuyuchi u Stanislavskomu teatri oformiv vistavi Ukradene shastya Ivana Franka Taras Bulba za Mikoloyu Gogolem Nazar Stodolya Tarasa Shevchenka Pid chas tvorchih poyizdok na Guculshinu stvoriv portreti Guculka Kseniya Dovbush Portret Fedkovicha Vertayut z polonini Protyagom 1948 1950 rokiv napisav nizku kartin dlya Literaturno memorialnogo muzeyu Cheremshini u Snyatini Marko Cheremshina sered studentiv Vidnya Panorama sela Kabaki ta Sadiba Marka Cheremshini U podalshomu pracyuvav perevazhno u galuzi stankovogo zhivopisu pisav pejzazhi kartini na istorichnu tematiku Sered pejzazhiv Kosiv 1954 Ozero voseni 1954 Verhovina 1956 Zorani mezhi 1957 Rannya vesna 1957 Skelya Dovbusha 1961 Berezi 1965 Traven na Volodimirskij girci 1967 Rahivska zima 1969 Golosiyivski dubi 1977 Gospodari Verhovini 1981 Avtor serij pejzazhiv Karpat i Prikarpattya 1960 1981 Virmeniyi 1970 1975 Krimu 1980 1982 Kanadi 1994 1995 Na istorichnu tematiku stvoriv polotna Bogdan Hmelnickij pered boyem pid Zhovtimi Vodami 1969 Bogdan Hmelnickij zustrichaye moskovskih posliv hlibom i sillyu 1976 Hmelnickij Krivonis Gonta v boyah pid Lvovom 1977 Bogdan Hmelnickij v boyah za Kam yanec Podilskij 1979 Vikonav ponad 30 tvoriv na shevchenkivsku tematiku Pershe zvernennya do biografiyi Shevchenka kartina 1940 roku Hata babi Vivdi Rzhishiv Na nij zobrazheno chastinu dilyanki zemli yaku poet mav namir kupiti u pomishika Dmitra Andrijovicha Troshinskogo pid budivnictvo hati vitryak zgaduvanij u listi Varfolomiya Shevchenka do poeta berezen 1860 topoli staru grushu ta hatu z perekoshenoyu povitkoyu U podalshomuu stvoriv seriyu pejzazhiv pov yazanih iz miscyami perebuvannya Shevchenka Zemlya Tarasa 1965 Pochayivska lavra Sonyachnij den Pochayivska lavra Pered grozoyu obidva 1970 a takozh kartini Reve ta stogne Dnipr shirokij 1959 Proshannya z Ukrayinoyu 1960 1991 Malij Taras u dyaka v nauci 1963 bilya pam yatnika Tarasovi Shevchenkovi v Shevchenkivskmu parku vzimku 1965 Proshannya z Dniprom i Kanevom vostannye 1969 Proshaj zemlyache 1970 ti za motivami sepiyi Shevchenka Kara shpicrutenami Na berezi Aralskogo morya 1971 Taras Shevchenko nad Dniprom u Kanevi 1971 U 1972 roci vikonav olijnimi farbami v stili mozayiki ilyustraciyi do poemi Katerina Brav uchast u respublikanskih vistavkah z 1954 roku U 1995 roci na vistavci v Ukrayinskomu domi bulo predstavleno 375 robit hudozhnika Polotna hudozhnika zberigayutsya v bagatoh derzhavnih muzeyah Ukrayini privatnih kolekciyah v Ukrayini ta za kordonom zokrema u Nacionalnomu muzeyi narodnogo mistectva Guculshini ta Pokuttya imeni Josafata Kobrinskogo u Kolomiyi zberigayetsya 5 jogo tvoriv PrimitkiSidoruk Vladimir Fedorovich Okna socrealizma ros Sidoruk Volodimir Fedorovich Nacionalnij muzej narodnogo mistectva Guculshini ta Pokuttya imeni Josafata Kobrinskogo LiteraturaSidoruk Volodimir Fedorovich Ukrayinski radyanski hudozhniki dovidnik vidpov red I I Verba Kiyiv Mistectvo 1972 S 415 Sidoruk Volodimir Fedorovich Slovnik hudozhnikiv Ukrayini za red M P Bazhana vidp red ta in K Golovna redakciya Ukrayinskoyi radyanskoyi enciklopediyi 1973 S 208 209 Sidoruk Volodimir Fedorovich Shevchenkivskij slovnik Tom 2 Institut literaturi imeni T G Shevchenka Akademiyi Nauk URSR Kiyiv Golovna redakciya URE 1977 S 219 Sidoruk Volodimir Fedorovich Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1983 T 10 Salyut Stogoviz 543 1 s 36 ark il il tabl portr karti 1 ark s Sidoruk Volodimir Fedorovich Mitci Ukrayini Enciklopedichnij dovidnik uporyad M G Labinskij V S Murza za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1992 S 527 ISBN 5 88500 042 5 Arhivovano z pershodzherela 12 veresnya 2022 Sidoruk Volodimir Fedorovich Mistectvo Ukrayini Biografichnij dovidnik uporyad A V Kudrickij M G Labinskij za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1997 S 537 ISBN 5 88500 071 9 Igor Sharov Anatolij Tolstouhov Hudozhniki Ukrayini 100 vidatnih imen K ArtEk 2007 ISBN 966 505 134 2 Larisa Sergijchuk Sidoruk Volodimir Fedorovich Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 5 Pe S S 734 735