Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Австро-Прусська війна (Семитижнева війна, в німецькій історіографії побутує частіше «Німецька війна» — нім. Deutscher Krieg) — війна, що відбулась в 1866 році і завершила боротьбу між Пруссією й Австрією за керівну роль в Німеччині. Австро-прусська війна — важливий етап у процесі об'єднання Німеччини під гегемонією Пруссії. В битві під Садовою 3 липня 1866 Австрія зазнала поразки. За Празьким миром 1866 Австрія втратила Шлезвіг і Гольштейн, передала Італії Венеціанську область. В результаті Австро-прусської війни Австрію було усунуто від загальнонімецьких справ. Замість ліквідованого Німецького союзу Пруссія створила Північнонімецький союз під своєю зверхністю.
| Австро-прусська війна (Семитижнева війна) | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Об'єднання Німеччини Австро-прусське суперництво | |||||||||
 Картина [en] «Битва при Кьоніггреці» (1869) | |||||||||
| |||||||||
| Сторони | |||||||||
| Німецькі держави на чолі з Пруссією |  Держави Німецького союзу на чолі з Австрією | ||||||||
| Командувачі | |||||||||
| Військові сили | |||||||||
637,262 тис.
| 522,203 тис.
| ||||||||
| Втрати | |||||||||
 28,793 тис.
Загальні втрати: 39,99 тис. |  106,796 тис.
Загальні втрати: 132,414 тис. | ||||||||
У війні брали участь дві коаліції держав, очолювані найбільшими німецькими державами, — Пруссією й Австрією. На стороні Пруссії виступила Італія, на стороні Австрії — Баварія, Саксонія, Баден, Вюртемберг і Ганновер. Крім того, кожен із супротивників зміг привернути на свій бік декілька малих німецьких держав. З початком війни Пруссія і її союзники формально виходили з Німецького союзу.
Війна тривала впродовж 7 тижнів (17 червня — 26 липня 1866 року). Австрія вимушена була воювати на два фронти. Її технологічна відсталість і політична ізоляція з 1856 року призвели до поразки.
Передісторія конфлікту
Спроби об'єднання Німеччини
Війна Пруссії з Австрійською імперією за гегемонію в Німеччині зумовила малонімецький шлях об'єднання останньої. І Австрія, і Пруссія прагнули до об'єднання Німеччини. Великонімецький шлях об'єднання мав на увазі включення до складу Німеччини Австрії, але обширні її території за межами Німецького союзу (, Угорщина, Словаччина, Галичина, Трансильванія, Хорватія і Воєводина) заважали такому об'єднанню. Тому Отто фон Бісмарком був обраний малонімецький шлях об'єднання Німеччини, що припускав об'єднання Німеччини навколо Пруссії шляхом приєднання до неї всіх німецьких держав, окрім Австрії, Ліхтенштейну та швейцарських німецькомовних кантонів.
Рейнський союз
Німецький союз
Німеччина пізніше за інші європейські країни стала на шлях капіталістичного розвитку. Аграрні реформи 1807, 1816 і 1821 років у Пруссії й інших німецьких державах мали обмежений характер. Торгівля була слабо розвинутою. Нечисленні міста, по суті, були лише резиденціями королів.
Розширення капіталістичного виробництва стримувалось кріпосним правом, політичним роздрібненням і засиллям консервативних елементів у державному апараті. На початку XIX ст. Німеччина, як і раніше, складалась із багатьох держав з власними митними системами, органами управління, законодавствами, системами мір і ваг. Уряди цих держав мало цікавили проблеми загальнонімецької єдності, в галузі внутрішньої і зовнішньої політики вони керувались лише власними інтересами. До наполеонівських війн абсолютна монархія в цих державах була переважною формою правління.
Наполеон I, розбивши австрійські війська, поклав кінець існуванню Священної Римської імперії. В серпні 1806 цісар Франц ІІ відмовився від титулу її імператора. Міжнародний авторитет Габсбурґів було підірвано. Політична самостійність багатьох феодальних держав була ліквідована, вони перетворились на васалів наполеонівської Франції.
Поразка французької армії в Росії допомогла німецьким державам повернути незалежність. Певний внесок у перемогу над Наполеоном, крім Росії, внесли Австрія і Пруссія.
30 травня 1814 у Парижі підписали договір між державами-переможцями та переможеною Францією. Цей договір позбавив останню всіх територій, завойованих нею у війнах кінця XVIII — початку XIX ст. У вересні 1814 р. у Відні зібрався найбільш представницький із дипломатичних конгресів усіх часів і народів. На нього з'їхалися 216 представників усіх європейських держав, за винятком Османської імперії. 3 січня 1815 Британія, Австрія та переможена Франція уклали між собою таємний союз для протидії планам російського та прусського урядів у польському та саксонському питаннях. Нові союзники навіть обіцяли один одному військову допомогу в разі необхідності. В результаті їх спільного тиску на Пруссію тій довелося примиритися з корекцією власних масштабних планів. До Пруссії відійшла лише північна частина Саксонії, а південна залишалася самостійним королівством. Вона ж отримала додатково Познань і Гданськ зі складу колишнього Великого герцогства Варшавського (що суперечило планам Росії на ці території), а також шведську Померанію, Рейнську провінцію та Вестфалію. Останні дві провінції були економічно найрозвинутішими німецькими землями, важливим було і їхнє стратегічне становище. Австрії повернули Тернопільський округ.
9 червня 1815 був підписаний Генеральний заключний акт Віденського конгресу. З масиву німецькомовних держав і частини володінь Австрійської імперії Віденський конгрес створив Німецький союз. До нього увійшли 34 монархії та 4 вільних міста (Гамбург, Бремен, Любек і Франкфурт-на-Майні). Прусські й австрійські володіння були включені до Німецького союзу не всі. З прусських — поза Союзом залишалася Східна Пруссія та Познань, з австрійських — Галичина, Угорщина та більша частина південнослов'янських областей імперії. Австрійський канцлер Меттерніх домігся гегемонії Австрії в Німецькому союзі і розглядав його як знаряддя австрійської політики. Так Австрія перетворювалася на «жандарма Європи». Керівний орган Німецького союзу — т. зв. «Союзний сейм» турбувався передусім про збереження європейського статус-кво: державних кордонів, монархічних режимів, політичної ізоляції Росії та збереження політичного роздрібнення німецьких земель. Після перемоги над Наполеоном Росія намагалася претендувати на роль провідної європейської сили. Це не відповідало інтересам жодної з європейських наддержав: Англії, Австрії, Франції. Спроби Росії спертися на союз із Пруссією викликали зрозуміле занепокоєння у Відні, Лондоні та Парижі. В результаті цього Пруссії, як менш сильному учаснику запланованої коаліції, дозволили дещо зміцнити свої позиції, але ціною розриву з Росією. Остання підтримувала прагнення Пруссії захопити усю Саксонію, але в свою чергу претендувала на герцогство Варшавське з Познанню та Гданськом включно.
Союзний сейм (бундестаг) — рада уповноважених окремих німецьких монархів — перебував у Франкфурті-на-Майні. Союз не мав ні спільного судового органу, ні об'єднаного дипломатичного представництва, ні спільної армії. Рішення сейму ставали обов'язковими лише за умови їх визнання всіма суверенними монархами — членами Союзу. Тож Німецький союз був слабкою конфедерацією, позбавленою реальної сили і значення.
Володіння Пруссії були роз'єднані і складалися з двох основних частин. Східна частина включала давні прусські провінції та Познань, західна — Рейнську область і Вестфалію. Обидві частини королівства були розділені землями інших німецьких королів, відрізнялися за своїм внутрішнім суспільним ладом. У східних провінціях панувало велике поміщицьке землеволодіння (місцевих поміщиків називали юнкерами). Юнкерам належала на селах вища поліцейська влада і вотчинна юрисдикція. Селянство, особисто вільне після реформи 1807 р., але політично безправне і позбавлене землі, продовжувало нести панщину і платити оброки. В західних володіннях Прусського королівства, які довго перебували під управлінням французів, селянство уже вивільнилося від кріпацтва, в життя ґрунтовно ввійшли буржуазні порядки і створене французькою революцією законодавство, рівність усіх громадян перед законом, гласне судочинство тощо. Поміщицька юрисдикція, збережена на сході Пруссії, тут давно вже припинила своє існування. Ця дуалістична модель прусської держави мала деяке притягальне значення — вона демонструвала певну толерантність її монархів до місцевих порядків і звичаїв та дозволяла сподіватися, що в майбутньому цей принцип буде поширений і на решту німецьких земель у разі їх можливого входження до складу Пруссії. Певну роль відігравали релігійні відмінності — у східній частині переважно панував протестантизм, у західній — католицизм. У кожній із 8 провінцій Прусського королівства діяли станові ландтаги, не пов'язані між собою, їх функції зводилися до дорадчих при монарху.
Політичний режим інших німецьких держав охоплював широкий спектр державно-правових моделей. Найтяжчим було становище народу на півночі — у Мекленбурзі, Брауншвейзі, Ольденбурзі та Гессені, де попередні феодальні порядки були відновлені у повному об'ємі. У південнонімецьких державах — Баварії, Вюртемберзі, Бадені та Дармштадті — були введені конституції, дещо схожі на французьку Хартію 1814 р. У Ганновері та Саксонії поновлені станові ландтаги — анахронізм навіть не учорашньої, а позавчорашньої історичної епохи. Така політична строкатість виступала додатковою перепоною на шляху об'єднання всіх німецьких земель, перетворення Німеччини у цілісну державу.
Водночас потреби економіки, єдність історичного минулого, мови та традицій усе нагальніше вимагали німецького возз'єднання. Об'єднавчим центром, на думку німецьких патріотів, могла стати Пруссія як наймогутніша з власне німецьких держав. Політична роздрібненість німецьких земель не дозволяла німецькій буржуазії конкурувати з сусідніми країнами, бо кордони та високі мита перешкоджали вільному руху товарів і капіталу. Як результат, німецькі товари були дорожчими і мали нижчу якість. Цікаво, що вперше у світі клеймо «Made in…» з'явилося на англійських товарах в середині XIX ст. винятково для того, аби вирізнити якісні англійські вироби від дешевих німецьких підробок. Лише політичні зміни могли вивести німецьку економіку на вищий рівень, лише об'єднана держава давала німецькій буржуазії шанс на виживання у конкурентній боротьбі. Ще у 1818 в Пруссії був введений спільний для всіх 8 провінцій митний тариф. Пізніше її уряд здійснював постійні зусилля по знищенню митних перепон між прусськими володіннями та сусідніми німецькими державами. У 1834 митний союз нарешті об'єднав 18 держав з 23 мільйонами населення. Це стало великим політичним успіхом Пруссії. Австрія та її сателіти до митного союзу не ввійшли.
Розвиток торгівлі, розширення внутрішнього ринку, будова шляхів (особливо залізниць) зруйнували державну обмеженість і партикуляризм у праві. Буржуазія потребувала свободи підприємницької діяльності. Але її сковували політичний лад і законодавство. Конфлікт між буржуазією та дворянством з кожним роком загострювався. Тільки буржуазна революція могла знищити економічне й політичне відставання Німеччини від передових країн Європи.
Данська війна 1864
Безпосередні причини війни
Франція. Люксембурзьке питання. Побачення Бісмарка з Наполеоном III в Б'ярріці
Росія. Священний союз. Польське повстання 1863 року.
Італія. Рісорджіменто. Венеціанська область.
Гаштейнська конвенція (14 серпня 1865 р.).
Стан збройних сил Австрії
Армія
На момент війни австрійці мали на озброєнні лише дульнозарядні рушниці. Окрім застарілого озброєння австрійська піхотна тактика також не відповідала новим умовам, внаслідок чого піхотні підрозділи були приречені на важкі втрати від ворожої стрілецької зброї.
Флот
Стан збройних сил Пруссії
Армія
Прусська піхота мала на озброєнні голчасті рушниці системи Дрейзе, скорострільність яких була втричі вища за австрійські дульнозарядні.
Флот
Стан збройних сил Італії
Армія
Флот
Початок війни
Приводом до війни став конфлікт через Шлезвіг-Гольштейн. 14 червня за пропозицією Австрії підтриманою більшістю дрібних німецьких держав сейм Німецького союзу ухвалив рішення мобілізувати союзну армію проти Пруссії. Формальне оголошення війни Австрією сталося 17 червня, після того як 16 прусаки почали вторгнення в Ганновер, Гессен та Саксонію. В дипломатичному та військовому стосунках уряд Бісмарка на той час забезпечив Пруссії значну перевагу, в тому числі нейтралітет Росії та Франції та військовий союз з Італією укладений ще 8 квітня 1866 року. Австрії довелося вести війну на два фронти — південному італійському (див. Австро-італійська війна 1866) та північному Богемському (Чеському) театрах. Пруссія значно переважала Австрію за розвитком промисловості. Відносна густота залізничної мережі забезпечила Пруссії швидкість мобілізаційних перевезень на широкому фронті.
Театри воєнних дій
Богемський (Чеський) театр
Оскільки Австрії довелося виділити значні сили (близько 140 тисяч) на Італійський театр, а союзна Австрії Баварія відмовилася посилати свої війська в Богемію прусаки отримали там деяку чисельну перевагу — 278 тисяч проти 261 які складали Північну австрійську армію включно з саксонським корпусом який відступив до Богемії. На чолі прусського війська стояв король Вільгельм I, а фактично операціями керував Мольтке. Північною армією командував Бенедек, який показав себе украй слабким полководцем.
Після швидкого успіху на Майнцькому фронті прусаки могли прискорити наступ проти австрійців та саксонців у Богемії. Стратегічне розгортання проти ворога було здійснене дугою понад 250 км трьома арміями:
- 2-га армія, під орудою кронпринца Фрідріха Вільгельма, в Сілезії — між містами Бреславль (Вроцлав) і Нейсе (Ниса);
- 1-ша армія, під орудою принца Фрідріха Карла, в районі Гьорлиця (в Лаузиці);
- Ельбська армія, під орудою генерала Херварта фон Біттенфельда, в районі Торгау. В подальшому Ельбська армія перейшла в підпорядкування до Фрідріха Карла.
Головні сили австрійської Північної армії, зосереджені попервах в укріпленому районі Ольмюц (Оломуц), пізніше рушили в Богемію в район фортець Йозефштадт (Яромеж) та Кьонігррец (Градец-Карлдове).
Прусське командування 22 червня видало директиву про кругове вторгнення в Богемію аби обидва основних угруповання з'єдналися в районі Гічіна (Їчина). Майже в усіх зіткненнях, що зазвичай були зустрічними боями прусаки досягали успіху:
- 2-га прусська армія біля Находа 27 червня, біля Скалиця і Буркерсдорфа 28 червня, біля Кьонігіхофа (Двур-Кралове) 29 червня;
- 1-ша армія — біля Мюнхенгреца 28 червня, Гічіна 29 червня та інші.
Італійський (південний) театр
Дивись Австро-італійська війна 1866
Майнцький театр військових дій
На Майнцькому театрі — в Ганновері, Гессені, а потім і на Франкфуртському напрямку прусські війська швидко досягли успіху. 28 червня ганноверці капітулювали біля Лангельзальца.
Інші театри військових дій
Завершальний період війни (3—26 липня)
3 липня відбулася вирішальна битва в районі Садова-Кьоніггрец в якому з обох боків брали участь приблизно рівні сили — 220 тисяч прусаків та 215 тисяч австрійців. Армія Фрідріха Карла зав'язала бої в районі Садови з раннього ранку, а вдень на поле бою (в районі села Хлум) прибуло військо кронпринца. Прусаки досягли значного успіху змусивши австрійців безладно відступати. Втрати австрійців вбитими, пораненими та полоненими склали понад 44 тисяч — майже вп'ятеро більше ніж в прусаків. однак прусське командування дало австрійцям можливість відірватися. Бенедек відвів війська до Оломоуца залишивши на Віденському напрямку лише слабке прикриття. Прусаки поновили рух: 2-ю армією на Оломоуц, створюючи перепону, 1-ю та Ельбською арміями на Відень. Склалася критична для австрійців ситуація, тож вони почали перекидати війська з Італії, де до цього здобули низку перемог. Бенедек 13 липня був замінений ерцгерцогом Альбрехтом.
Нікольсбурзьке перемир'я
В Австрії ще були можливості для організації опору на підступах до Відня та Пресбургу (Братислави), однак внутрішня ситуація в імперії, а особливо загроза відпадіння Угорщини (прусаки підійшли впритул до Пресбургу загрожуючи відрізати власне Австрію від Угорщини) змусили Франца Йосифа піти на мирні переговори з Пруссією. Цього ж прагнув і Бісмарк, всупереч протидії Вільгельма І та Мольтке, оскільки в Австрії він вбачав можливого союзника в майбутньому, а зараз був готовий обмежитися лише винятком її з Німецького союзу. Уряд Наполеона ІІІ, хоч і оголосив про свій нейтралітет, але побоювався надмірного ослаблення Австрії і тому також прагнув закінчення війни. 22 липня розпочалося перемир'я, 26 липня в Нікольсбурзі був підписаний прелімінарний мир, а 23 серпня — мирний договір у Празі (див. Празький мир 1866 року).
Підсумки війни
Зовнішньополітичні
За Празьким мирним договором, укладеним 23 серпня, Австрія передавала Пруссії Гольштейн, захоплений у Данії в 1864 році в ході австро-пруссько-данської війни (Пруссії тоді дістався Шлезвіг), і виходила з Німецького союзу. Італії дісталася Венеціанська область.
Політичним результатом війни 1866 року стала остаточна відмова Австрії від об'єднання німецьких держав під своїм керівництвом і остаточний перехід гегемонії в Німеччині до Пруссії, що очолила Північнонімецький союз. Пруссія значно розширила свою територію за рахунок дрібних німецьких держав і уклала секретні військові угоди з південнонімецькими державами. Австрія опинилася поза союзом та німецькими справами, а Венеційська область відійшла до Італії.
Програна австро-прусська війна примусила Габсбурґів перетворити унітарну Австрійську імперію на дуалістичну Австро-Угорську.
Військові
Інші факти
Джерела
- Б. М. Гончар. Австрійсько-прусська війна 1866 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Советская историческая энциклопедия, Москва, 1961. (рос.)
Посилання
- Австро-прусська війна (1866) [ 22 березня 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Avstro Prusska vijna Semitizhneva vijna v nimeckij istoriografiyi pobutuye chastishe Nimecka vijna nim Deutscher Krieg vijna sho vidbulas v 1866 roci i zavershila borotbu mizh Prussiyeyu j Avstriyeyu za kerivnu rol v Nimechchini Avstro prusska vijna vazhlivij etap u procesi ob yednannya Nimechchini pid gegemoniyeyu Prussiyi V bitvi pid Sadovoyu 3 lipnya 1866 Avstriya zaznala porazki Za Prazkim mirom 1866 Avstriya vtratila Shlezvig i Golshtejn peredala Italiyi Veneciansku oblast V rezultati Avstro prusskoyi vijni Avstriyu bulo usunuto vid zagalnonimeckih sprav Zamist likvidovanogo Nimeckogo soyuzu Prussiya stvorila Pivnichnonimeckij soyuz pid svoyeyu zverhnistyu Avstro prusska vijna Semitizhneva vijna Ob yednannya Nimechchini Avstro prusske supernictvo Kartina en Bitva pri Koniggreci 1869 Data 14 chervnya 22 lipnya 1866 Misce Bogemiya Nimechchina Italiya Adriatichne more Rezultat Peremoga nimeckih ta italijskih vijsk na choli z Prussiyeyu Rozpusk Nimeckogo soyuzu en Pivnichnonimeckoyi konfederaciyi Viklyuchennya Avstriyi z Nimechchini Utvorennya Avstro Ugorshini Teritorialni zmini Aneksiya Prussiyeyu Gannoveru Golshtejnu Shlezvigu Gessen Kasselyu Nassau Frankfurta i chastin Bavariyi ta Gessen Darmshtadta Aneksiya Italiyeyu Veneto i chastini Friuli Storoni Nimecki derzhavi na choli z Prussiyeyu Korolivstvo Prussiya Saksen Lauenburg Meklenburg Shverin en Saksen Koburg Gota en Meklenburg Strelic Oldenburg Angalt en Valdek Pirmont en Lyubek Bremen Gamburg Italiya Derzhavi Nimeckogo soyuzu na choli z Avstriyeyu Avstriya Bavariya Saksoniya Gannover Vyurtemberg Gessen Kassel Baden Gessen Darmshtadt Nassau Saksen Mejningen en Shaumburg Lippe Frankfurt Lihtenshtejn Lombardo Veneciya Komanduvachi Vilgelm IOtto fon BismarkGelmut fon MoltkeAlbreht fon RoonViktor Emanuyil IIAlfonso LamarmoraDzhuzeppe Garibaldi Franc Josif IAlbreht fon TeshenskijLyudvig fon BenedekVilgelm fon TegetgoffLyudvig II en Albert Vijskovi sili 637 262 tis 437 262 tis 200 tis 522 203 tis 407 223 tis 38 tis 26 5 tis 20 tis 18 4 tis 7 tis 5 tis 80 Vtrati 28 793 tis 4 454 tis zagiblih u boyu 6 427 tis zagiblih cherez hvorobi 16 217 tis poranenih 785 zniklih bezvisti 910 zahoplenih u polon 11 197 tis 1 633 zagiblih u boyu 3 926 poranenih 553 zniklih bezvisti 5 085 tis zahoplenih u polon Zagalni vtrati 39 99 tis 106 796 tis 9 123 tis zagiblih u boyu 18 952 tis zagiblih cherez hvorobi 35 236 tis poranenih 12 365 tis zniklih bezvisti 31 120 tis zahoplenih u polon 17 693 tis 379 zagiblih u boyu 1 051 tis poranenih 16 263 tis zniklih bezvisti abo zahoplenih u polon 3 840 tis 348 zagiblih u boyu 2 095 tis poranenih 1 397 tis zniklih bezvisti abo zahoplenih u polon 2 094 tis 241 zagiblij u boyu 1 273 tis poranenih 580 zniklih bezvisti abo zahoplenih u polon 1 078 tis 88 zagiblih u boyu 444 poranenih 546 zniklih bezvisti abo zahoplenih u polon 717 67 zagiblih u boyu 452 poranenih 198 zniklih bezvisti abo zahoplenih u polon 196 24 zagiblih u boyu 115 poranenih 57 zniklih bezvisti abo zahoplenih u polon Zagalni vtrati 132 414 tis Do vijni Prussiya Soyuzniki Prussiyi Avstriya Soyuzniki Avstriyi Nejtralni krayini Nimeckogo soyuzu Superechni tereni U vijni brali uchast dvi koaliciyi derzhav ocholyuvani najbilshimi nimeckimi derzhavami Prussiyeyu j Avstriyeyu Na storoni Prussiyi vistupila Italiya na storoni Avstriyi Bavariya Saksoniya Baden Vyurtemberg i Gannover Krim togo kozhen iz suprotivnikiv zmig privernuti na svij bik dekilka malih nimeckih derzhav Z pochatkom vijni Prussiya i yiyi soyuzniki formalno vihodili z Nimeckogo soyuzu Vijna trivala vprodovzh 7 tizhniv 17 chervnya 26 lipnya 1866 roku Avstriya vimushena bula voyuvati na dva fronti Yiyi tehnologichna vidstalist i politichna izolyaciya z 1856 roku prizveli do porazki Peredistoriya konfliktuSprobi ob yednannya Nimechchini Vijna Prussiyi z Avstrijskoyu imperiyeyu za gegemoniyu v Nimechchini zumovila malonimeckij shlyah ob yednannya ostannoyi I Avstriya i Prussiya pragnuli do ob yednannya Nimechchini Velikonimeckij shlyah ob yednannya mav na uvazi vklyuchennya do skladu Nimechchini Avstriyi ale obshirni yiyi teritoriyi za mezhami Nimeckogo soyuzu Ugorshina Slovachchina Galichina Transilvaniya Horvatiya i Voyevodina zavazhali takomu ob yednannyu Tomu Otto fon Bismarkom buv obranij malonimeckij shlyah ob yednannya Nimechchini sho pripuskav ob yednannya Nimechchini navkolo Prussiyi shlyahom priyednannya do neyi vsih nimeckih derzhav okrim Avstriyi Lihtenshtejnu ta shvejcarskih nimeckomovnih kantoniv Rejnskij soyuz Nimeckij soyuz Nimechchina piznishe za inshi yevropejski krayini stala na shlyah kapitalistichnogo rozvitku Agrarni reformi 1807 1816 i 1821 rokiv u Prussiyi j inshih nimeckih derzhavah mali obmezhenij harakter Torgivlya bula slabo rozvinutoyu Nechislenni mista po suti buli lishe rezidenciyami koroliv Rozshirennya kapitalistichnogo virobnictva strimuvalos kriposnim pravom politichnim rozdribnennyam i zasillyam konservativnih elementiv u derzhavnomu aparati Na pochatku XIX st Nimechchina yak i ranishe skladalas iz bagatoh derzhav z vlasnimi mitnimi sistemami organami upravlinnya zakonodavstvami sistemami mir i vag Uryadi cih derzhav malo cikavili problemi zagalnonimeckoyi yednosti v galuzi vnutrishnoyi i zovnishnoyi politiki voni keruvalis lishe vlasnimi interesami Do napoleonivskih vijn absolyutna monarhiya v cih derzhavah bula perevazhnoyu formoyu pravlinnya Napoleon I rozbivshi avstrijski vijska poklav kinec isnuvannyu Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi V serpni 1806 cisar Franc II vidmovivsya vid titulu yiyi imperatora Mizhnarodnij avtoritet Gabsburgiv bulo pidirvano Politichna samostijnist bagatoh feodalnih derzhav bula likvidovana voni peretvorilis na vasaliv napoleonivskoyi Franciyi Porazka francuzkoyi armiyi v Rosiyi dopomogla nimeckim derzhavam povernuti nezalezhnist Pevnij vnesok u peremogu nad Napoleonom krim Rosiyi vnesli Avstriya i Prussiya 30 travnya 1814 u Parizhi pidpisali dogovir mizh derzhavami peremozhcyami ta peremozhenoyu Franciyeyu Cej dogovir pozbaviv ostannyu vsih teritorij zavojovanih neyu u vijnah kincya XVIII pochatku XIX st U veresni 1814 r u Vidni zibravsya najbilsh predstavnickij iz diplomatichnih kongresiv usih chasiv i narodiv Na nogo z yihalisya 216 predstavnikiv usih yevropejskih derzhav za vinyatkom Osmanskoyi imperiyi 3 sichnya 1815 Britaniya Avstriya ta peremozhena Franciya uklali mizh soboyu tayemnij soyuz dlya protidiyi planam rosijskogo ta prusskogo uryadiv u polskomu ta saksonskomu pitannyah Novi soyuzniki navit obicyali odin odnomu vijskovu dopomogu v razi neobhidnosti V rezultati yih spilnogo tisku na Prussiyu tij dovelosya primiritisya z korekciyeyu vlasnih masshtabnih planiv Do Prussiyi vidijshla lishe pivnichna chastina Saksoniyi a pivdenna zalishalasya samostijnim korolivstvom Vona zh otrimala dodatkovo Poznan i Gdansk zi skladu kolishnogo Velikogo gercogstva Varshavskogo sho superechilo planam Rosiyi na ci teritoriyi a takozh shvedsku Pomeraniyu Rejnsku provinciyu ta Vestfaliyu Ostanni dvi provinciyi buli ekonomichno najrozvinutishimi nimeckimi zemlyami vazhlivim bulo i yihnye strategichne stanovishe Avstriyi povernuli Ternopilskij okrug 9 chervnya 1815 buv pidpisanij Generalnij zaklyuchnij akt Videnskogo kongresu Z masivu nimeckomovnih derzhav i chastini volodin Avstrijskoyi imperiyi Videnskij kongres stvoriv Nimeckij soyuz Do nogo uvijshli 34 monarhiyi ta 4 vilnih mista Gamburg Bremen Lyubek i Frankfurt na Majni Prusski j avstrijski volodinnya buli vklyucheni do Nimeckogo soyuzu ne vsi Z prusskih poza Soyuzom zalishalasya Shidna Prussiya ta Poznan z avstrijskih Galichina Ugorshina ta bilsha chastina pivdennoslov yanskih oblastej imperiyi Avstrijskij kancler Metternih domigsya gegemoniyi Avstriyi v Nimeckomu soyuzi i rozglyadav jogo yak znaryaddya avstrijskoyi politiki Tak Avstriya peretvoryuvalasya na zhandarma Yevropi Kerivnij organ Nimeckogo soyuzu t zv Soyuznij sejm turbuvavsya peredusim pro zberezhennya yevropejskogo status kvo derzhavnih kordoniv monarhichnih rezhimiv politichnoyi izolyaciyi Rosiyi ta zberezhennya politichnogo rozdribnennya nimeckih zemel Pislya peremogi nad Napoleonom Rosiya namagalasya pretenduvati na rol providnoyi yevropejskoyi sili Ce ne vidpovidalo interesam zhodnoyi z yevropejskih nadderzhav Angliyi Avstriyi Franciyi Sprobi Rosiyi spertisya na soyuz iz Prussiyeyu viklikali zrozumile zanepokoyennya u Vidni Londoni ta Parizhi V rezultati cogo Prussiyi yak mensh silnomu uchasniku zaplanovanoyi koaliciyi dozvolili desho zmicniti svoyi poziciyi ale cinoyu rozrivu z Rosiyeyu Ostannya pidtrimuvala pragnennya Prussiyi zahopiti usyu Saksoniyu ale v svoyu chergu pretenduvala na gercogstvo Varshavske z Poznannyu ta Gdanskom vklyuchno Soyuznij sejm bundestag rada upovnovazhenih okremih nimeckih monarhiv perebuvav u Frankfurti na Majni Soyuz ne mav ni spilnogo sudovogo organu ni ob yednanogo diplomatichnogo predstavnictva ni spilnoyi armiyi Rishennya sejmu stavali obov yazkovimi lishe za umovi yih viznannya vsima suverennimi monarhami chlenami Soyuzu Tozh Nimeckij soyuz buv slabkoyu konfederaciyeyu pozbavlenoyu realnoyi sili i znachennya Volodinnya Prussiyi buli roz yednani i skladalisya z dvoh osnovnih chastin Shidna chastina vklyuchala davni prusski provinciyi ta Poznan zahidna Rejnsku oblast i Vestfaliyu Obidvi chastini korolivstva buli rozdileni zemlyami inshih nimeckih koroliv vidriznyalisya za svoyim vnutrishnim suspilnim ladom U shidnih provinciyah panuvalo velike pomishicke zemlevolodinnya miscevih pomishikiv nazivali yunkerami Yunkeram nalezhala na selah visha policejska vlada i votchinna yurisdikciya Selyanstvo osobisto vilne pislya reformi 1807 r ale politichno bezpravne i pozbavlene zemli prodovzhuvalo nesti panshinu i platiti obroki V zahidnih volodinnyah Prusskogo korolivstva yaki dovgo perebuvali pid upravlinnyam francuziv selyanstvo uzhe vivilnilosya vid kripactva v zhittya gruntovno vvijshli burzhuazni poryadki i stvorene francuzkoyu revolyuciyeyu zakonodavstvo rivnist usih gromadyan pered zakonom glasne sudochinstvo tosho Pomishicka yurisdikciya zberezhena na shodi Prussiyi tut davno vzhe pripinila svoye isnuvannya Cya dualistichna model prusskoyi derzhavi mala deyake prityagalne znachennya vona demonstruvala pevnu tolerantnist yiyi monarhiv do miscevih poryadkiv i zvichayiv ta dozvolyala spodivatisya sho v majbutnomu cej princip bude poshirenij i na reshtu nimeckih zemel u razi yih mozhlivogo vhodzhennya do skladu Prussiyi Pevnu rol vidigravali religijni vidminnosti u shidnij chastini perevazhno panuvav protestantizm u zahidnij katolicizm U kozhnij iz 8 provincij Prusskogo korolivstva diyali stanovi landtagi ne pov yazani mizh soboyu yih funkciyi zvodilisya do doradchih pri monarhu Politichnij rezhim inshih nimeckih derzhav ohoplyuvav shirokij spektr derzhavno pravovih modelej Najtyazhchim bulo stanovishe narodu na pivnochi u Meklenburzi Braunshvejzi Oldenburzi ta Gesseni de poperedni feodalni poryadki buli vidnovleni u povnomu ob yemi U pivdennonimeckih derzhavah Bavariyi Vyurtemberzi Badeni ta Darmshtadti buli vvedeni konstituciyi desho shozhi na francuzku Hartiyu 1814 r U Gannoveri ta Saksoniyi ponovleni stanovi landtagi anahronizm navit ne uchorashnoyi a pozavchorashnoyi istorichnoyi epohi Taka politichna strokatist vistupala dodatkovoyu pereponoyu na shlyahu ob yednannya vsih nimeckih zemel peretvorennya Nimechchini u cilisnu derzhavu Vodnochas potrebi ekonomiki yednist istorichnogo minulogo movi ta tradicij use nagalnishe vimagali nimeckogo vozz yednannya Ob yednavchim centrom na dumku nimeckih patriotiv mogla stati Prussiya yak najmogutnisha z vlasne nimeckih derzhav Politichna rozdribnenist nimeckih zemel ne dozvolyala nimeckij burzhuaziyi konkuruvati z susidnimi krayinami bo kordoni ta visoki mita pereshkodzhali vilnomu ruhu tovariv i kapitalu Yak rezultat nimecki tovari buli dorozhchimi i mali nizhchu yakist Cikavo sho vpershe u sviti klejmo Made in z yavilosya na anglijskih tovarah v seredini XIX st vinyatkovo dlya togo abi virizniti yakisni anglijski virobi vid deshevih nimeckih pidrobok Lishe politichni zmini mogli vivesti nimecku ekonomiku na vishij riven lishe ob yednana derzhava davala nimeckij burzhuaziyi shans na vizhivannya u konkurentnij borotbi She u 1818 v Prussiyi buv vvedenij spilnij dlya vsih 8 provincij mitnij tarif Piznishe yiyi uryad zdijsnyuvav postijni zusillya po znishennyu mitnih perepon mizh prusskimi volodinnyami ta susidnimi nimeckimi derzhavami U 1834 mitnij soyuz nareshti ob yednav 18 derzhav z 23 miljonami naselennya Ce stalo velikim politichnim uspihom Prussiyi Avstriya ta yiyi sateliti do mitnogo soyuzu ne vvijshli Rozvitok torgivli rozshirennya vnutrishnogo rinku budova shlyahiv osoblivo zaliznic zrujnuvali derzhavnu obmezhenist i partikulyarizm u pravi Burzhuaziya potrebuvala svobodi pidpriyemnickoyi diyalnosti Ale yiyi skovuvali politichnij lad i zakonodavstvo Konflikt mizh burzhuaziyeyu ta dvoryanstvom z kozhnim rokom zagostryuvavsya Tilki burzhuazna revolyuciya mogla znishiti ekonomichne j politichne vidstavannya Nimechchini vid peredovih krayin Yevropi Danska vijna 1864 Bezposeredni prichini vijni Franciya Lyuksemburzke pitannya Pobachennya Bismarka z Napoleonom III v B yarrici Rosiya Svyashennij soyuz Polske povstannya 1863 roku Italiya Risordzhimento Venecianska oblast Gashtejnska konvenciya 14 serpnya 1865 r Stan zbrojnih sil AvstriyiArmiya Na moment vijni avstrijci mali na ozbroyenni lishe dulnozaryadni rushnici Okrim zastarilogo ozbroyennya avstrijska pihotna taktika takozh ne vidpovidala novim umovam vnaslidok chogo pihotni pidrozdili buli prirecheni na vazhki vtrati vid vorozhoyi strileckoyi zbroyi FlotStan zbrojnih sil PrussiyiArmiya Prusska pihota mala na ozbroyenni golchasti rushnici sistemi Drejze skorostrilnist yakih bula vtrichi visha za avstrijski dulnozaryadni FlotStan zbrojnih sil ItaliyiArmiya FlotPochatok vijniPrivodom do vijni stav konflikt cherez Shlezvig Golshtejn 14 chervnya za propoziciyeyu Avstriyi pidtrimanoyu bilshistyu dribnih nimeckih derzhav sejm Nimeckogo soyuzu uhvaliv rishennya mobilizuvati soyuznu armiyu proti Prussiyi Formalne ogoloshennya vijni Avstriyeyu stalosya 17 chervnya pislya togo yak 16 prusaki pochali vtorgnennya v Gannover Gessen ta Saksoniyu V diplomatichnomu ta vijskovomu stosunkah uryad Bismarka na toj chas zabezpechiv Prussiyi znachnu perevagu v tomu chisli nejtralitet Rosiyi ta Franciyi ta vijskovij soyuz z Italiyeyu ukladenij she 8 kvitnya 1866 roku Avstriyi dovelosya vesti vijnu na dva fronti pivdennomu italijskomu div Avstro italijska vijna 1866 ta pivnichnomu Bogemskomu Cheskomu teatrah Prussiya znachno perevazhala Avstriyu za rozvitkom promislovosti Vidnosna gustota zaliznichnoyi merezhi zabezpechila Prussiyi shvidkist mobilizacijnih perevezen na shirokomu fronti Teatri voyennih dijBogemskij Cheskij teatr Oskilki Avstriyi dovelosya vidiliti znachni sili blizko 140 tisyach na Italijskij teatr a soyuzna Avstriyi Bavariya vidmovilasya posilati svoyi vijska v Bogemiyu prusaki otrimali tam deyaku chiselnu perevagu 278 tisyach proti 261 yaki skladali Pivnichnu avstrijsku armiyu vklyuchno z saksonskim korpusom yakij vidstupiv do Bogemiyi Na choli prusskogo vijska stoyav korol Vilgelm I a faktichno operaciyami keruvav Moltke Pivnichnoyu armiyeyu komanduvav Benedek yakij pokazav sebe ukraj slabkim polkovodcem Pislya shvidkogo uspihu na Majnckomu fronti prusaki mogli priskoriti nastup proti avstrijciv ta saksonciv u Bogemiyi Strategichne rozgortannya proti voroga bulo zdijsnene dugoyu ponad 250 km troma armiyami 2 ga armiya pid orudoyu kronprinca Fridriha Vilgelma v Sileziyi mizh mistami Breslavl Vroclav i Nejse Nisa 1 sha armiya pid orudoyu princa Fridriha Karla v rajoni Gorlicya v Lauzici Elbska armiya pid orudoyu generala Hervarta fon Bittenfelda v rajoni Torgau V podalshomu Elbska armiya perejshla v pidporyadkuvannya do Fridriha Karla Golovni sili avstrijskoyi Pivnichnoyi armiyi zoseredzheni popervah v ukriplenomu rajoni Olmyuc Olomuc piznishe rushili v Bogemiyu v rajon fortec Jozefshtadt Yaromezh ta Konigrrec Gradec Karldove Prusske komanduvannya 22 chervnya vidalo direktivu pro krugove vtorgnennya v Bogemiyu abi obidva osnovnih ugrupovannya z yednalisya v rajoni Gichina Yichina Majzhe v usih zitknennyah sho zazvichaj buli zustrichnimi boyami prusaki dosyagali uspihu 2 ga prusska armiya bilya Nahoda 27 chervnya bilya Skalicya i Burkersdorfa 28 chervnya bilya Konigihofa Dvur Kralove 29 chervnya 1 sha armiya bilya Myunhengreca 28 chervnya Gichina 29 chervnya ta inshi Italijskij pivdennij teatr Divis Avstro italijska vijna 1866 Majnckij teatr vijskovih dij Na Majnckomu teatri v Gannoveri Gesseni a potim i na Frankfurtskomu napryamku prusski vijska shvidko dosyagli uspihu 28 chervnya gannoverci kapitulyuvali bilya Langelzalca Inshi teatri vijskovih dijZavershalnij period vijni 3 26 lipnya Bitva pri Sadovij 3 lipnya vidbulasya virishalna bitva v rajoni Sadova Koniggrec v yakomu z oboh bokiv brali uchast priblizno rivni sili 220 tisyach prusakiv ta 215 tisyach avstrijciv Armiya Fridriha Karla zav yazala boyi v rajoni Sadovi z rannogo ranku a vden na pole boyu v rajoni sela Hlum pribulo vijsko kronprinca Prusaki dosyagli znachnogo uspihu zmusivshi avstrijciv bezladno vidstupati Vtrati avstrijciv vbitimi poranenimi ta polonenimi sklali ponad 44 tisyach majzhe vp yatero bilshe nizh v prusakiv odnak prusske komanduvannya dalo avstrijcyam mozhlivist vidirvatisya Benedek vidviv vijska do Olomouca zalishivshi na Videnskomu napryamku lishe slabke prikrittya Prusaki ponovili ruh 2 yu armiyeyu na Olomouc stvoryuyuchi pereponu 1 yu ta Elbskoyu armiyami na Viden Sklalasya kritichna dlya avstrijciv situaciya tozh voni pochali perekidati vijska z Italiyi de do cogo zdobuli nizku peremog Benedek 13 lipnya buv zaminenij ercgercogom Albrehtom Nikolsburzke peremir ya V Avstriyi she buli mozhlivosti dlya organizaciyi oporu na pidstupah do Vidnya ta Presburgu Bratislavi odnak vnutrishnya situaciya v imperiyi a osoblivo zagroza vidpadinnya Ugorshini prusaki pidijshli vpritul do Presburgu zagrozhuyuchi vidrizati vlasne Avstriyu vid Ugorshini zmusili Franca Josifa piti na mirni peregovori z Prussiyeyu Cogo zh pragnuv i Bismark vsuperech protidiyi Vilgelma I ta Moltke oskilki v Avstriyi vin vbachav mozhlivogo soyuznika v majbutnomu a zaraz buv gotovij obmezhitisya lishe vinyatkom yiyi z Nimeckogo soyuzu Uryad Napoleona III hoch i ogolosiv pro svij nejtralitet ale poboyuvavsya nadmirnogo oslablennya Avstriyi i tomu takozh pragnuv zakinchennya vijni 22 lipnya rozpochalosya peremir ya 26 lipnya v Nikolsburzi buv pidpisanij preliminarnij mir a 23 serpnya mirnij dogovir u Prazi div Prazkij mir 1866 roku Pidsumki vijniZovnishnopolitichni Za Prazkim mirnim dogovorom ukladenim 23 serpnya Avstriya peredavala Prussiyi Golshtejn zahoplenij u Daniyi v 1864 roci v hodi avstro prussko danskoyi vijni Prussiyi todi distavsya Shlezvig i vihodila z Nimeckogo soyuzu Italiyi distalasya Venecianska oblast Politichnim rezultatom vijni 1866 roku stala ostatochna vidmova Avstriyi vid ob yednannya nimeckih derzhav pid svoyim kerivnictvom i ostatochnij perehid gegemoniyi v Nimechchini do Prussiyi sho ocholila Pivnichnonimeckij soyuz Prussiya znachno rozshirila svoyu teritoriyu za rahunok dribnih nimeckih derzhav i uklala sekretni vijskovi ugodi z pivdennonimeckimi derzhavami Avstriya opinilasya poza soyuzom ta nimeckimi spravami a Venecijska oblast vidijshla do Italiyi Prograna avstro prusska vijna primusila Gabsburgiv peretvoriti unitarnu Avstrijsku imperiyu na dualistichnu Avstro Ugorsku Vijskovi Inshi faktiDzherelaB M Gonchar Avstrijsko prusska vijna 1866 Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 X Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Sovetskaya istoricheskaya enciklopediya Moskva 1961 ros PosilannyaAvstro prusska vijna 1866 22 bereznya 2022 u Wayback Machine VUE