Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ла Мармора Альфонсо Ферреро Ла Ма рмора італ Alfonso Ferrero La Marmor

Альфонсо Ферреро Ламармора

Альфонсо Ферреро Ламармора
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ла Мармора.

Альфонсо Ферреро Ла Ма́рмора (італ. Alfonso Ferrero La Marmora; 18 листопада 1804, Турин — 5 січня 1878, флоренція) — сардинський італійський військовик, державний і політичний діяч, прем'єр-міністр Італії від вересня 1864 до червня 1866 року.

Альфонсо Ферреро Ла Мармора
італ. Alfonso La Marmora
image
image
6-й Прем'єр-міністр Італії
28 вересня 1864 — 20 червня 1866 року
Монарх: Віктор Емануїл II
Попередник: Марко Мінгетті
Наступник: Беттіно Рікасолі
 
Ім'я при народженні: італ. Alfonso Ferrero della Marmora
Народження: 18 листопада 1804(1804-11-18)[1][2][3]
Турин, d, Франція
Смерть: 5 січня 1878(1878-01-05)[1][2][4] (73 роки)
Флоренція, Королівство Італія
Поховання: d
Країна: Королівство Італія і Сардинське королівство
Релігія: католицька церква
Освіта: d (1822)
Партія: d
Рід: d
Нагороди:
image image image image image

image Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Альфонсо Ферреро Ла Мармора народився 18 листопада 1804 року в Турині в сім'ї маркіза Челестіно Ферреро делла Мармора (італ. Celestino Ferrero della Marmora), капітана Іврейського полку, та графині Рафаелли Арджентеро ді Версеціо (італ. Raffaella Argentero di Bersezio). Він був одним із 13 дітей подружжя. Троє його братів (Карло, Альберто та Алессандро) також стали відомими італійськими військовими і політичними діячами.

Навчався в Королівській академії в Турині, після чого вступив на військову службу в званні лейтенанта артилерії. Одночасно мав можливість удосконалити свої знання у Франції, Британії, Пруссії й Австрії.

Під час війни з Австрією 1848-1849 командував артилерійськими підрозділами, відзначившись у кількох битвах. 6 серпня під час народного повстання в Мілані врятував короля Карла Альберта. Тоді ж отримав звання генерал-майора.

Наприкінці 1848 — початку 1849 року двічі обіймав посаду військового міністра. 11 квітня 1849 придушив повстання республіканців у Генуї. Того ж року новий король Віктор Емануїл II надав Ла Марморі звання генерал-лейтенанта та втретє призначив його на пост військового міністра. У той період проводив в армії реформи: провів радикальну чистку Генерального штабу, запровадив нову систему комплектування й порядок надання звань, покращив становище низових чинів.

У 1855 році призначений на пост командувача 17-тисячного корпусу, відрядженого до Криму, де відзначився у битві на Чорній річці.

У 1856—1858 роках знову очолював військове міністерство. У 1859 році, перебуваючи на посаді начальника Генерального штабу, брав участь в австро-італо-французькій війні. Після цього знову був військовим міністром.

У 1861-1864 роках був намісником короля в Неаполі, де боровся проти Каморри.

У 1864—1866 роках очолював уряд. Уклав з Пруссією договір про наступальну війну проти Австрії, під час якої формально був начальником Генерального штабу. Його небезпідставно вважали винуватцем поразки при Кустоці, що змусило Ла Мармору піти у відставку.

Примітки

  1. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  2. Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227
  3. Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с.
    d:Track:Q1264934d:Track:Q429032d:Track:Q18446d:Track:Q1789619
  4. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563

Джерела

  • Ламармора, Альфонсо Ферреро // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  • Ламармора // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : ( )[рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва [ru], 1911—1915. (рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem La Marmora Alfonso Ferrero La Ma rmora ital Alfonso Ferrero La Marmora 18 listopada 1804 Turin 5 sichnya 1878 florenciya sardinskij italijskij vijskovik derzhavnij i politichnij diyach prem yer ministr Italiyi vid veresnya 1864 do chervnya 1866 roku Alfonso Ferrero La Marmora ital Alfonso La Marmora 6 j Prem yer ministr Italiyi 28 veresnya 1864 20 chervnya 1866 roku Monarh Viktor Emanuyil II Poperednik Marko Mingetti Nastupnik Bettino Rikasoli Im ya pri narodzhenni ital Alfonso Ferrero della MarmoraNarodzhennya 18 listopada 1804 1804 11 18 1 2 3 Turin d FranciyaSmert 5 sichnya 1878 1878 01 05 1 2 4 73 roki Florenciya Korolivstvo ItaliyaPohovannya dKrayina Korolivstvo Italiya i Sardinske korolivstvoReligiya katolicka cerkvaOsvita d 1822 Partiya dRid d Nagorodi Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisAlfonso Ferrero La Marmora narodivsya 18 listopada 1804 roku v Turini v sim yi markiza Chelestino Ferrero della Marmora ital Celestino Ferrero della Marmora kapitana Ivrejskogo polku ta grafini Rafaelli Ardzhentero di Versecio ital Raffaella Argentero di Bersezio Vin buv odnim iz 13 ditej podruzhzhya Troye jogo brativ Karlo Alberto ta Alessandro takozh stali vidomimi italijskimi vijskovimi i politichnimi diyachami Navchavsya v Korolivskij akademiyi v Turini pislya chogo vstupiv na vijskovu sluzhbu v zvanni lejtenanta artileriyi Odnochasno mav mozhlivist udoskonaliti svoyi znannya u Franciyi Britaniyi Prussiyi j Avstriyi Pid chas vijni z Avstriyeyu 1848 1849 komanduvav artilerijskimi pidrozdilami vidznachivshis u kilkoh bitvah 6 serpnya pid chas narodnogo povstannya v Milani vryatuvav korolya Karla Alberta Todi zh otrimav zvannya general majora Naprikinci 1848 pochatku 1849 roku dvichi obijmav posadu vijskovogo ministra 11 kvitnya 1849 pridushiv povstannya respublikanciv u Genuyi Togo zh roku novij korol Viktor Emanuyil II nadav La Marmori zvannya general lejtenanta ta vtretye priznachiv jogo na post vijskovogo ministra U toj period provodiv v armiyi reformi proviv radikalnu chistku Generalnogo shtabu zaprovadiv novu sistemu komplektuvannya j poryadok nadannya zvan pokrashiv stanovishe nizovih chiniv U 1855 roci priznachenij na post komanduvacha 17 tisyachnogo korpusu vidryadzhenogo do Krimu de vidznachivsya u bitvi na Chornij richci U 1856 1858 rokah znovu ocholyuvav vijskove ministerstvo U 1859 roci perebuvayuchi na posadi nachalnika Generalnogo shtabu brav uchast v avstro italo francuzkij vijni Pislya cogo znovu buv vijskovim ministrom U 1861 1864 rokah buv namisnikom korolya v Neapoli de borovsya proti Kamorri U 1864 1866 rokah ocholyuvav uryad Uklav z Prussiyeyu dogovir pro nastupalnu vijnu proti Avstriyi pid chas yakoyi formalno buv nachalnikom Generalnogo shtabu Jogo nebezpidstavno vvazhali vinuvatcem porazki pri Kustoci sho zmusilo La Marmoru piti u vidstavku PrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Brozovic D Ladan T Hrvatska enciklopedija LZMK 1999 9272 s d Track Q1264934d Track Q429032d Track Q18446d Track Q1789619 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563DzherelaLamarmora Alfonso Ferrero Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Lamarmora Voennaya enciklopediya v 18 t ros pod red V F Novickogo i dr SPb M Tip t va ru 1911 1915 ros

Дата публікації:
Топ