Бази́ліка Са́нта-Марі́я Нове́лла (італ. Basilica di Santa Maria Novella) — церква у Флоренції, Італія, стоїть навпроти центрального міського , що має її ім'я. Базиліка зведена протягом XIV-XV століть, ставши першою великою базилікою у Флоренції, згодом — головною домініканською церквою міста.
Санта-Марія Новелла | |
---|---|
Фасад церкви роботи Леона Баттісти Альберті 1470 року | |
Координати: 43°46′27″ пн. ш. 11°14′57″ сх. д. / 43.7744167° пн. ш. 11.2494111° сх. д. | |
Тип споруди | мала базиліка (1919) музей[1] d[2][3] і d[3] |
Розташування | Італія, Флоренція |
Архітектор | Леон Баттіста Альберті |
Початок будівництва | XIII |
Кінець будівництва | XV століття |
Стиль | Готика, Ренесанс |
Належність | Римо-Католицька церква |
Єпархія | d |
Стан | d[4] і частина об'єкта Світової спадщини ЮНЕСКО[d] |
Адреса | Piazza Santa Maria Novella 18, 50123 Firenze, FI[5] і Piazza Santa Maria Novella 18, 50123 Firenze[3] |
Оригінальна назва | італ. Basilica di Santa Maria Novella |
Епонім | Діва Марія |
Вебсайт | smn.it |
Собор Санта-Марія Новелла (Італія) | |
Собор Санта-Марія Новелла у Вікісховищі |
Будівля поєднує в собі елементи готичної та ранньої ренесансної архітектури, всередині її прикрашають численні фрески та поховальні пам'ятники.
Історія
Церква Санта-Марія Новелла завдячує своєю назвою домініканській молельні (?) (ораторію) IX століття Санта Марія делле Віньє, що від початку стояла тут. Після надання 1221 року цього місця домініканському ордену, монахи вирішили звести там новий храм і закласти на прилеглій території монастир. План будівництва розробили двоє ченців Фра Сісто Фьйорентино і Фра Рісторо Кампі. Будівництво почалось у середині XIII століття (близько 1246 року); в 1279 році були закінчені нави, а близько 1360 року Фра Якопо Таленті завершив побудову дзвіниці в романсько-готичному стилі і сакристії. На той час, була завершена лише нижня частина фасаду в тосканському готичному стилі. 1420 року церква була освячена.
На замовлення місцевого купця , у 1456—1470 роках архитектор Леон Баттіста Альберті перебудовує фасад церкви. Створено чудовий портал і всю верхню частину церкви з її чіткою ритмикою квадратів, інкрустованих білим та чорним мармуром. Композиція квадратів обмежена з трьох сторін геральдичними символами сім'ї , на замовлення була збудована ця церква. Альберті вирішує плавний перехід від підвищеної центральної нави до бокових за допомогою оригінальних волют. Інтер'єр храму поділений на три нави пілонами у вигляді зв'язки колон, які підтримують величезні арки зі стрільчастими склепіннями. Інтер'єр зазнав оновлень у XVI столітті.
Фриз одразу під фронтоном являє собою напис латиною де згадується ім'я будівничого церкви: IOHAN(N)ES ORICELLARIUS PAU(LI) F(ILIUS) AN(NO) SAL(UTIS) MCCCCLXX (Джованні Ручеллаї, син Паоло, в благословенний 1470 рік).
Принципи вирішення двоярусного фасаду базиліки з фронтоном, ордерним членуванням кожного з ярусів, сполученням за допомогою волют об'єму центральної нави і бокових лягли в основу численних фасадів Відродження і бароко.
Інтер'єр
У цій церкві зберігається велика кількість мистецьких творів XIV—XVI століть. Маємо відзначити надгробний пам'ятник блаженній роботи Росселліно (1451); погруддя (із теракоти) і гробницю єпископа роботи Тіно да Камаіно; прекрасну надгробну плиту роботи Гіберті (1423); гробницю Філіппа Строцці роботи (1491); Мадонну з вервечкою Джорджо Вазарі (1568) і Чудо Ісуса роботи Аньйоло Бронзіно.
Капела Маджоре (або ) варта окремої уваги, надто — її вівтар із бронзовим Розп'яттям Джамболоньї, а також фрески Доменіко Гірландайо і Себастьяно Майнарді Життєпис святого Івана Хрестителя, Житіє Діви Марії (кінець XV століття).
У капелі Гонді — творіння Джуліяно да Санґало — на склепінні представлені фрагменти фресок грецьких художників XIII століття, а на вівтарній стіні — уславлене Розп'яття Брунеллескі. В Капелі Строцці ді Мантова на вівтарній стіні міститься фреска із зображенням Страшного Суду, на правій стіні — Пекло, на лівій — Рай Нардо ді Чоне або Орканьї. В цьому ж храмі написана знаменита Трійця (Мазаччо).
Через ґратчасту браму ліворуч від фасаду церкви можна потрапити до монастирського двору романського стилю (1350). Фрески Паоло Учелло зі сценами зі Старого Завіту, які прикрашали монастирську стіну, згодом перенесені до трапезної. Пройшовши через невеликий Монастир Спочилих, можна потрапити до Великого монастиря, що оточений арковими стінами, які розписані флорентійськими художниками XV та XVI століть. (Монастир, перебуває в віданні військового відомства, закритий для відвідування).
Митці, що робили твори для храму:
- Сандро Боттічеллі — Вертеп над дверима;
- Бронзіно — Чудо Ісуса;
- Філіппо Брунеллескі — Розп'яття (між 1410 і 1425);
- — Погруддя Святого Антонія (кераміка); Гробниця єпископа Ф'єзоле;
- Нардо ді Чоне — Фреска Страшний Суд;
- Дуччо — (Мадонна Ручеллаї);
- Лоренцо Гіберті — Надгробок (1423);
- Доменіко Гірландайо — Фрески в «Капелі Торнабуоні» (кінець XV століття); вітражне вікно;
- Філіппіно Ліппі — Фрески в «Капелі Строцці», які зображують життя Апостола Філіпа; вітражне вікно;
- — Усипальниця Філіппо Строцці (1491) в тильній частині «Капели Строцці»;
- Мазаччо — Трійця;
- — Мадонна з Немовлям (1368);
- Бернардо Росселліно — Пам'ятник Біта Віллано (1451);
- Санті ді Тіто — Христос воскрешає померлого Лазаря,
- Паоло Учелло — (Бог творить Адама);
- Джорджо Вазарі — Мадонна Розарія (1568).
Примітки
- Sistema Cultura
- Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2022.
- Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2024.
- dati.beniculturali.it — 2014.
- Digital archive of the Fondo Edifici di Culto
- ВСЕОБЩАЯ ИСТОРИЯ АРХИТЕКТУРЫ Том V Архитектура Западной Европы XV—XVI веков Эпоха Возрождения — М.: Стройиздат, 1967.(рос.)
Література
- Fineschi Vincenzo Memorie sopra il Cimitero antico di S. Maria Novella di Firenze. — Флоренція: 1787.
- Fineschi Vincenzo Il Forestiero Istruito in S. Maria Novella. — Флоренція: 1790.
- Richa Giuseppe Notizie istoriche delle chiese fiorentine, divise nei suoi quartieri. — 1754-1762.
- Lunardi Roberto Arte e storia in Santa Maria Novella. — Флоренція: 1983.
- Santa Maria Novella e i suoi Chiostri Monumentali. — Флоренція: Becocci Editore, 2004.
- Guida d'Italia, Firenze e provincia ("Guida Rossa"). Мілан: Edizioni Touring Club Italiano, 2007.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Собор Санта-Марія Новелла |
Посилання
- www.museumsinflorence.com [ 5 червня 2009 у Wayback Machine.](англ.)
- www.churchesofflorence.com [ 17 серпня 2017 у Wayback Machine.](англ.)
- Третий том «Всеобщей истории искусств» [ 8 червня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bazi lika Sa nta Mari ya Nove lla ital Basilica di Santa Maria Novella cerkva u Florenciyi Italiya stoyit navproti centralnogo miskogo sho maye yiyi im ya Bazilika zvedena protyagom XIV XV stolit stavshi pershoyu velikoyu bazilikoyu u Florenciyi zgodom golovnoyu dominikanskoyu cerkvoyu mista Santa Mariya NovellaFasad cerkvi roboti Leona Battisti Alberti 1470 rokuKoordinati 43 46 27 pn sh 11 14 57 sh d 43 7744167 pn sh 11 2494111 sh d 43 7744167 11 2494111Tip sporudimala bazilika 1919 muzej 1 d 2 3 i d 3 RoztashuvannyaItaliya FlorenciyaArhitektorLeon Battista AlbertiPochatok budivnictvaXIIIKinec budivnictvaXV stolittyaStilGotika RenesansNalezhnistRimo Katolicka cerkvaYeparhiyadStand 4 i chastina ob yekta Svitovoyi spadshini YuNESKO d AdresaPiazza Santa Maria Novella 18 50123 Firenze FI 5 i Piazza Santa Maria Novella 18 50123 Firenze 3 Originalna nazvaital Basilica di Santa Maria NovellaEponimDiva MariyaVebsajtsmn itSobor Santa Mariya Novella Italiya Sobor Santa Mariya Novella u Vikishovishi Krayevid z boku ploshi Unita d Italiya Budivlya poyednuye v sobi elementi gotichnoyi ta rannoyi renesansnoyi arhitekturi vseredini yiyi prikrashayut chislenni freski ta pohovalni pam yatniki IstoriyaCerkva Santa Mariya Novella zavdyachuye svoyeyu nazvoyu dominikanskij molelni oratoriyu IX stolittya Santa Mariya delle Vinye sho vid pochatku stoyala tut Pislya nadannya 1221 roku cogo miscya dominikanskomu ordenu monahi virishili zvesti tam novij hram i zaklasti na prileglij teritoriyi monastir Plan budivnictva rozrobili dvoye chenciv Fra Sisto Fjorentino i Fra Ristoro Kampi Budivnictvo pochalos u seredini XIII stolittya blizko 1246 roku v 1279 roci buli zakincheni navi a blizko 1360 roku Fra Yakopo Talenti zavershiv pobudovu dzvinici v romansko gotichnomu stili i sakristiyi Na toj chas bula zavershena lishe nizhnya chastina fasadu v toskanskomu gotichnomu stili 1420 roku cerkva bula osvyachena Na zamovlennya miscevogo kupcya u 1456 1470 rokah arhitektor Leon Battista Alberti perebudovuye fasad cerkvi Stvoreno chudovij portal i vsyu verhnyu chastinu cerkvi z yiyi chitkoyu ritmikoyu kvadrativ inkrustovanih bilim ta chornim marmurom Kompoziciya kvadrativ obmezhena z troh storin geraldichnimi simvolami sim yi na zamovlennya bula zbudovana cya cerkva Alberti virishuye plavnij perehid vid pidvishenoyi centralnoyi navi do bokovih za dopomogoyu originalnih volyut Inter yer hramu podilenij na tri navi pilonami u viglyadi zv yazki kolon yaki pidtrimuyut velichezni arki zi strilchastimi sklepinnyami Inter yer zaznav onovlen u XVI stolitti Friz odrazu pid frontonom yavlyaye soboyu napis latinoyu de zgaduyetsya im ya budivnichogo cerkvi IOHAN N ES ORICELLARIUS PAU LI F ILIUS AN NO SAL UTIS MCCCCLXX Dzhovanni Ruchellayi sin Paolo v blagoslovennij 1470 rik Principi virishennya dvoyarusnogo fasadu baziliki z frontonom ordernim chlenuvannyam kozhnogo z yarusiv spoluchennyam za dopomogoyu volyut ob yemu centralnoyi navi i bokovih lyagli v osnovu chislennih fasadiv Vidrodzhennya i baroko Inter yerInter yer hramu U cij cerkvi zberigayetsya velika kilkist misteckih tvoriv XIV XVI stolit Mayemo vidznachiti nadgrobnij pam yatnik blazhennij roboti Rossellino 1451 pogruddya iz terakoti i grobnicyu yepiskopa roboti Tino da Kamaino prekrasnu nadgrobnu plitu roboti Giberti 1423 grobnicyu Filippa Strocci roboti 1491 Madonnu z vervechkoyu Dzhordzho Vazari 1568 i Chudo Isusa roboti Anjolo Bronzino Kapela Madzhore abo varta okremoyi uvagi nadto yiyi vivtar iz bronzovim Rozp yattyam Dzhambolonyi a takozh freski Domeniko Girlandajo i Sebastyano Majnardi Zhittyepis svyatogo Ivana Hrestitelya Zhitiye Divi Mariyi kinec XV stolittya U kapeli Gondi tvorinnya Dzhuliyano da Sangalo na sklepinni predstavleni fragmenti fresok greckih hudozhnikiv XIII stolittya a na vivtarnij stini uslavlene Rozp yattya Brunelleski V Kapeli Strocci di Mantova na vivtarnij stini mistitsya freska iz zobrazhennyam Strashnogo Sudu na pravij stini Peklo na livij Raj Nardo di Chone abo Orkanyi V comu zh hrami napisana znamenita Trijcya Mazachcho Cherez gratchastu bramu livoruch vid fasadu cerkvi mozhna potrapiti do monastirskogo dvoru romanskogo stilyu 1350 Freski Paolo Uchello zi scenami zi Starogo Zavitu yaki prikrashali monastirsku stinu zgodom pereneseni do trapeznoyi Projshovshi cherez nevelikij Monastir Spochilih mozhna potrapiti do Velikogo monastirya sho otochenij arkovimi stinami yaki rozpisani florentijskimi hudozhnikami XV ta XVI stolit Monastir perebuvaye v vidanni vijskovogo vidomstva zakritij dlya vidviduvannya Trijcya Mazachcho Mitci sho robili tvori dlya hramu Sandro Bottichelli Vertep nad dverima Bronzino Chudo Isusa Filippo Brunelleski Rozp yattya mizh 1410 i 1425 Pogruddya Svyatogo Antoniya keramika Grobnicya yepiskopa F yezole Nardo di Chone Freska Strashnij Sud Duchcho Madonna Ruchellayi Lorenco Giberti Nadgrobok 1423 Domeniko Girlandajo Freski v Kapeli Tornabuoni kinec XV stolittya vitrazhne vikno Filippino Lippi Freski v Kapeli Strocci yaki zobrazhuyut zhittya Apostola Filipa vitrazhne vikno Usipalnicya Filippo Strocci 1491 v tilnij chastini Kapeli Strocci Mazachcho Trijcya Madonna z Nemovlyam 1368 Bernardo Rossellino Pam yatnik Bita Villano 1451 Santi di Tito Hristos voskreshaye pomerlogo Lazarya Paolo Uchello Bog tvorit Adama Dzhordzho Vazari Madonna Rozariya 1568 PrimitkiSistema Cultura d Track Q80199870 Indagine sui musei e le istituzioni similari 2022 d Track Q112132470 Indagine sui musei e le istituzioni similari 2024 d Track Q124818240 dati beniculturali it 2014 d Track Q52897564 Digital archive of the Fondo Edifici di Culto d Track Q120081170 VSEOBShAYa ISTORIYa ARHITEKTURY Tom V Arhitektura Zapadnoj Evropy XV XVI vekov Epoha Vozrozhdeniya M Strojizdat 1967 ros LiteraturaFineschi Vincenzo Memorie sopra il Cimitero antico di S Maria Novella di Firenze Florenciya 1787 Fineschi Vincenzo Il Forestiero Istruito in S Maria Novella Florenciya 1790 Richa Giuseppe Notizie istoriche delle chiese fiorentine divise nei suoi quartieri 1754 1762 Lunardi Roberto Arte e storia in Santa Maria Novella Florenciya 1983 Santa Maria Novella e i suoi Chiostri Monumentali Florenciya Becocci Editore 2004 Guida d Italia Firenze e provincia Guida Rossa Milan Edizioni Touring Club Italiano 2007 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sobor Santa Mariya NovellaPosilannyawww museumsinflorence com 5 chervnya 2009 u Wayback Machine angl www churchesofflorence com 17 serpnya 2017 u Wayback Machine angl Tretij tom Vseobshej istorii iskusstv 8 chervnya 2012 u Wayback Machine ros