Лео́н-Батті́ста Альбе́рті (14 лютого 1404, Генуя, Генуезька республіка — 25 квітня 1472, Рим, Папська держава) — італійський архітектор, вчений, письменник і музикант епохи Відродження. Уславлений теоретик мистецтва, автор проектів архітектурних споруд в різних містах Італії ранішньої доби Відродження. Сам не будував, за його проектами будували місцеві архітектори — практики. Його архітектурні ідеї, однак, мали значний вплив на розвиток архітектури Італії доби Високого Відродження. Леон-Баттіста Альберті створив новий тип католицького плану храму з урахуванням грецького хреста а також з архітектурними елементами давньоримської архітектури. Залишив багатий теоретичний спадок.
Леон-Баттіста Альберті | |
---|---|
італ. Leon Battista Alberti італ. Leon Battista degli Alberti[1] | |
Народження | 14 лютого 1404[2][3][…] |
Смерть | 25 квітня 1472[7][3] (68 років) |
Поховання | Санта-Кроче[8] |
Релігія | католицька церква |
Країна (підданство) | Генуезька республіка |
Навчання | Болонський університет (1425)[6] |
Вчителі | Гаспарен де Бергамо[3] |
Діяльність | філософ, мовознавець, криптограф, поет, архітектор, теоретик архітектури, теоретик музики, музикознавець, скульптор, письменник, медальєр, художник, математик, драматург, органіст, науковець, митець, art theorist, humanist, посадова особа |
Праця в містах | Падуя[9], Рим[9], Флоренція[9], Феррара[9], Флоренція[9], Рим[9] і Болонья[10] |
Архітектурний стиль | італійське Відродження |
Найважливіші споруди | Базиліка Сант Андреа, Церква Сан-Себастьяно, d, d, d, d, Собор Санта-Марія Новелла, Палаццо Ручеллаі і d |
Леон-Баттіста Альберті у Вікісховищі |
На широке розповсюдження ідей Альберті зіграли мода на античність в італійському суспільстві, авторитет самого Альберті, використання в творах вульгати (некласичного варіанту латини) і життя в Римі, що був відомим мистецьким центром тогочасної Італії.
Біографія
У вигнанні
Родина походила з Флоренції. Л.-Б. Альберті народився в місті Генуя, бо родину примусили покинути рідне місто з політичних міркувань. Заможність батьків дала змогу отримати добру освіту. Альберті сім років навчався в університеті міста Падуя, де опановував гуманітарні науки, а потім в університеті міста Болонья, де вивчав юридичні дисципліни. Отримав звання доктора права.
Доля подарувала Альберті зустріч з Томмазо Парентучеллі, священиком і гуманістом. Виходець з провінційної Сарцани, Томмазо Парентучеллі зробить блискучу кар'єру і стане папою римським під ім'ям Миколай V. Томмазо не забуде Альберті, коли знов зустріне того в Римі і буде підтримувати дружні стосунки до своєї смерті. А винахідник Альберті отримав можливість вивчати античність, писати трактати, розробляти різні наукові проблеми, не обтяжуючи себе клопотаннями про хліб і помешкання.
Закордонні подорожі
Після закінчення Болонського університету у 1428, був прийнятий у свиту кардинала Альбергаті. Разом з ним подорожував по Німеччині, Нідерландам, Франції.
У Римі
З 1432 прибув у Рим, де став працівником канцелярії папи римського, там служив майже 30 років. Стабільний фінансовий стан дозволив зосередитися на теоретичних проблемах в гуманітарних галузях.
Помер у Римі.
Друковані твори
- «Описи міста Рим»
- «Про переваги і недоліки науковців»
- «Про юриспруденцію»
- трактат «Про родину»
- трактат «Про архітектуру»
- повчальний твір «Застольні бесіди»
- математичний твір «Про принципи складання кодів», зараз втрачений тощо.
- «Про живопис»,
- «Про статую» і особливо
- «10 книг про будівництво», що є своєрідною архітектурно-будівельною енциклопедією 15 ст.
У своїх наук. роботах Альберті розробив основні теоретичні проблеми стилю Відродження в образотворчому мистецтві і архітектурі.
Серед інших досліджень Альберті, новаторських в своїй області, був трактат з криптографії, De componendis cifris, та перша італійська граматична система.
Твори
Значні архітектурні твори Альберті (проекти): Палаццо Ручеллаї у Флоренції (1451—56), церкви у Ріміні (1446), Санта Марія Новелла у Флоренції (1470), Церква Сан-Себастьяно (Мантуя), базиліка Сант Андреа, Мантуя.
Архітектурні проекти
- Головний фасад церви Санта Марія Новелла (1456 — 70)
- Палаццо Руччелаї (1446-51) (обидва у Флоренції)
- Церква Сан-Себастьяно (Мантуя)
- Базиліка Сант Андреа у Мантуї
- Церква Сан-Франческо (1447-68) у Ріміні (план перебудови готичного храму на ренесансний (Храм Малатести)
Див. також
Примітки
- VIAF — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
- http://www.treccani.it/enciclopedia/leon-battista-alberti_(Dizionario-Biografico)/
- Roux P. d. Nouveau Dictionnaire des œuvres de tous les temps et tous les pays — 2 — Éditions Robert Laffont, 1994. — Vol. 1. — P. 42. —
- Deutsche Nationalbibliothek Record #11850147X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Архів історії математики Мактьютор — 1994.
- Bell A. Encyclopædia Britannica — Encyclopædia Britannica, Inc., 1768.
- Find a Grave — 1996.
- RKDartists
- Czech National Authority Database
Джерела
- Альберти Леон Баттиста. Десять книг о зодчестве: В 2т. М., 1935—1937
- Мастера искусств об искусстве. Т.2. Эпоха Возрождения/Под ред. А. А. Губера, В. Н. Гращенкова. М., 1966
- Ревякина Н.В. Итальянское Возрождение. Гуманизм второй половины XIV-первой половины XV века. Новосибирск, 1975
- Сочинения итальянских гуманистов эпохи Возрождения (XV в)/Под ред. Л. М. Брагиной. М., 1985
- История культуры стран Западной Европы в Эпоху Возрождения // Под ред. Л. М. Брагиной. М.: Высшая школа, 2001
- Зубов В. П. Архитектурная теория Альберти. — Санкт-Петербург: Алетейя, 2001. .
- Аникст А. Выдающийся зодчий и теоретик искусства // Архитектура СССР, 1973 № 6. С. 33-35
- Маркузон В. Место Альберти в архитектуре раннего Возрождения // Архитектура СССР, 1973 № 6. С. 35-39.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985., стор. 149
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Леон-Баттіста Альберті |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Alberti Leo n Batti sta Albe rti 14 lyutogo 1404 Genuya Genuezka respublika 25 kvitnya 1472 Rim Papska derzhava italijskij arhitektor vchenij pismennik i muzikant epohi Vidrodzhennya Uslavlenij teoretik mistectva avtor proektiv arhitekturnih sporud v riznih mistah Italiyi ranishnoyi dobi Vidrodzhennya Sam ne buduvav za jogo proektami buduvali miscevi arhitektori praktiki Jogo arhitekturni ideyi odnak mali znachnij vpliv na rozvitok arhitekturi Italiyi dobi Visokogo Vidrodzhennya Leon Battista Alberti stvoriv novij tip katolickogo planu hramu z urahuvannyam greckogo hresta a takozh z arhitekturnimi elementami davnorimskoyi arhitekturi Zalishiv bagatij teoretichnij spadok Leon Battista Albertiital Leon Battista Alberti ital Leon Battista degli Alberti 1 Narodzhennya14 lyutogo 1404 2 3 Genuya Genuezka respublika 5 3 6 Smert25 kvitnya 1472 7 3 68 rokiv Rim Papska derzhava 5 3 6 PohovannyaSanta Kroche 8 Religiyakatolicka cerkvaKrayina piddanstvo Genuezka respublikaNavchannyaBolonskij universitet 1425 6 VchiteliGasparen de Bergamo 3 Diyalnistfilosof movoznavec kriptograf poet arhitektor teoretik arhitekturi teoretik muziki muzikoznavec skulptor pismennik medalyer hudozhnik matematik dramaturg organist naukovec mitec art theorist humanist posadova osobaPracya v mistahPaduya 9 Rim 9 Florenciya 9 Ferrara 9 Florenciya 9 Rim 9 i Bolonya 10 Arhitekturnij stilitalijske VidrodzhennyaNajvazhlivishi sporudiBazilika Sant Andrea Cerkva San Sebastyano d d d d Sobor Santa Mariya Novella Palacco Ruchellai i d Leon Battista Alberti u Vikishovishi Na shiroke rozpovsyudzhennya idej Alberti zigrali moda na antichnist v italijskomu suspilstvi avtoritet samogo Alberti vikoristannya v tvorah vulgati neklasichnogo variantu latini i zhittya v Rimi sho buv vidomim misteckim centrom togochasnoyi Italiyi BiografiyaU vignanni Papa rimskij Mikolaj V Rodina pohodila z Florenciyi L B Alberti narodivsya v misti Genuya bo rodinu primusili pokinuti ridne misto z politichnih mirkuvan Zamozhnist batkiv dala zmogu otrimati dobru osvitu Alberti sim rokiv navchavsya v universiteti mista Paduya de opanovuvav gumanitarni nauki a potim v universiteti mista Bolonya de vivchav yuridichni disciplini Otrimav zvannya doktora prava Dolya podaruvala Alberti zustrich z Tommazo Parentuchelli svyashenikom i gumanistom Vihodec z provincijnoyi Sarcani Tommazo Parentuchelli zrobit bliskuchu kar yeru i stane papoyu rimskim pid im yam Mikolaj V Tommazo ne zabude Alberti koli znov zustrine togo v Rimi i bude pidtrimuvati druzhni stosunki do svoyeyi smerti A vinahidnik Alberti otrimav mozhlivist vivchati antichnist pisati traktati rozroblyati rizni naukovi problemi ne obtyazhuyuchi sebe klopotannyami pro hlib i pomeshkannya Zakordonni podorozhi Pislya zakinchennya Bolonskogo universitetu u 1428 buv prijnyatij u svitu kardinala Albergati Razom z nim podorozhuvav po Nimechchini Niderlandam Franciyi U Rimi Z 1432 pribuv u Rim de stav pracivnikom kancelyariyi papi rimskogo tam sluzhiv majzhe 30 rokiv Stabilnij finansovij stan dozvoliv zosereditisya na teoretichnih problemah v gumanitarnih galuzyah Pomer u Rimi Drukovani tvori Opere volgari 1843 Opisi mista Rim Pro perevagi i nedoliki naukovciv Pro yurisprudenciyu traktat Pro rodinu traktat Pro arhitekturu povchalnij tvir Zastolni besidi matematichnij tvir Pro principi skladannya kodiv zaraz vtrachenij tosho Pro zhivopis Pro statuyu i osoblivo 10 knig pro budivnictvo sho ye svoyeridnoyu arhitekturno budivelnoyu enciklopediyeyu 15 st U svoyih nauk robotah Alberti rozrobiv osnovni teoretichni problemi stilyu Vidrodzhennya v obrazotvorchomu mistectvi i arhitekturi Sered inshih doslidzhen Alberti novatorskih v svoyij oblasti buv traktat z kriptografiyi De componendis cifris ta persha italijska gramatichna sistema TvoriZnachni arhitekturni tvori Alberti proekti Palacco Ruchellayi u Florenciyi 1451 56 cerkvi u Rimini 1446 Santa Mariya Novella u Florenciyi 1470 Cerkva San Sebastyano Mantuya bazilika Sant Andrea Mantuya Arhitekturni proekti Pozemnij plan perebudovi gotichnogo hramu na renesansnij Hram Malatesti u misti Rimini Italiya Zdisnenij chastkovo Golovnij fasad cervi Santa Mariya Novella 1456 70 Palacco Ruchchelayi 1446 51 obidva u Florenciyi Cerkva San Sebastyano Mantuya Bazilika Sant Andrea u Mantuyi Cerkva San Franchesko 1447 68 u Rimini plan perebudovi gotichnogo hramu na renesansnij Hram Malatesti Div takozhKvatrochento FilaretePrimitkiVIAF Dublin Ohio OCLC 2003 d Track Q54837d Track Q54919 http www treccani it enciclopedia leon battista alberti Dizionario Biografico Roux P d Nouveau Dictionnaire des œuvres de tous les temps et tous les pays 2 Editions Robert Laffont 1994 Vol 1 P 42 ISBN 978 2 221 06888 5 d Track Q28924058d Track Q2696397d Track Q3372503 Arkitekter verksamma i Sverige 2015 d Track Q16323066d Track Q17373699 Deutsche Nationalbibliothek Record 11850147X Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Arhiv istoriyi matematiki Maktyutor 1994 d Track Q547473 Bell A Encyclopaedia Britannica Encyclopaedia Britannica Inc 1768 d Track Q455d Track Q2846567d Track Q2743906 Find a Grave 1996 d Track Q63056 RKDartists d Track Q17299517 Czech National Authority Database d Track Q13550863DzherelaAlberti Leon Battista Desyat knig o zodchestve V 2t M 1935 1937 Mastera iskusstv ob iskusstve T 2 Epoha Vozrozhdeniya Pod red A A Gubera V N Grashenkova M 1966 Revyakina N V Italyanskoe Vozrozhdenie Gumanizm vtoroj poloviny XIV pervoj poloviny XV veka Novosibirsk 1975 Sochineniya italyanskih gumanistov epohi Vozrozhdeniya XV v Pod red L M Braginoj M 1985 Istoriya kultury stran Zapadnoj Evropy v Epohu Vozrozhdeniya Pod red L M Braginoj M Vysshaya shkola 2001 Zubov V P Arhitekturnaya teoriya Alberti Sankt Peterburg Aletejya 2001 ISBN 5 89329 450 5 Anikst A Vydayushijsya zodchij i teoretik iskusstva Arhitektura SSSR 1973 6 S 33 35 Markuzon V Mesto Alberti v arhitekture rannego Vozrozhdeniya Arhitektura SSSR 1973 6 S 35 39 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 stor 149PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Leon Battista Alberti