Руслан Горовий

Руслан Володимирович Горовий — український журналіст, автор відомого проекту «Служба розшуку дітей», Заслужений журналіст України, режисер-документаліст, поет і музикант, письменник, автор збірок повістей та оповідань (видані у 2002, 2007, 2011, 2013—2020, 2022 і 2023). Співзасновник видавництва «ТаТиШо». Засновник мистецького проекту Так працює пам'ять, що має на меті вшанування пам'яті Дані Дідіка. Чоловік Людмили Горової.

Руслан Володимирович Горовий
Руслан Горовий, 2017 рік
Псевдо	MORJ (нікнейм на літературних форумах), Циган (псевдо через волонтеську діяльність в Київській області )
Народився	29 лютого 1976(1976-02-29) (48 років) Конотоп, Сумська область
Громадянство	Україна
Національність	українець
Місце проживання	Київ
Діяльність	режисер, письменник
Галузь	література^[3], поезія^[3], журналістика^[3] і документальний фільм^[3]
Alma mater	КНУКіМ, інститут кіно і телебачення
Знання мов	українська^[3] і російська^[3]
Заклад	ЧП.інфо (телеканал)
Посада	головний режисер телекомпанії «Магнолія-ТВ»
У шлюбі з	Людмила
Діти	Анастасія (2001) Євген (2002) Дарина (2017)
Нагороди	. Заслужений журналіст України .
IMDb	ID 12495531
на Димер, Катюжанку, Демидів, Козаровичі; Мощун. Зазвичай двічі на тиждень на власному авто розвозив побутову техніку, речі та будматеріали до "підшефних", яку збирає в людей, які готові пожертвувати саме речі. Кошти на будівельні роботи отримує від друзів та прихильників із діаспори. За характерний капелюх, віднайдений біля смітника в одному з волонтерських пунктів у Руслана з'явилося псевдо "Циган". Кінематограф Руслан Горовий брав участь у дубляжі фільмів українською мовою, зокрема, німецької кінокомедії «Півтора лицарі». Сам знімає короткометражні та документальні фільми. Зокрема, в вільному доступі є художня короткометражка Страшна казка [ 25 січня 2014 у Wayback Machine.] за мотивами його оповідання. Навесні 2013 на ЧП-ІНФО відбулася прем'єра документального фільму, присвяченого Куренівській трагедії, над яким Руслан Володимирович майже рік працював з колегами. Інша документальна стрічка «Система» змальовує побут службовців пенітенціарних установ Півдня України. Укропи Донбасу Докладніше: Укропи Донбасу 11 квітня 2015 року телеканал ЧП-ІНФО показав прем'єру документальної стрічки Руслана Горового «Укропи Донбасу», присвяченої огляду подій на Сході України з точки зору лояльних нашій державі луганчан. Головний герой стрічки був одним з багатьох, хто пережив арешт і катування з боку незаконних військових формувань ЛНР за свою громадянську позицію та підтримку українських військових. З ініціативи громадських діячів, активістів, діаспорних громад, а з зими 2015 також і дипломатичних представництв, покази стрічки відбулися у різних країнах та навіть у штаб-квартирі ООН. Трохи нижче неба В 2020 році Руслан Горовий став режисером фільму, задуманого та створеного групою ветеранів російсько-української війни. «Трохи нижче неба» — це чотири історії загиблих бійців 80-ї ОДШБ: Ігоря Римара, Володимира Труха, В’ячеслава Мельника та Івана Вітишина, учасників боїв за Донецький аеропорт, розказані їх побратимами. Автори та співпродюсери фільму, також учасники війни, Сергій Коновал та Михайло Ухман року провели 30 інтерв'ю в кількох регіонах України. Прем'єра фільму відбулася 29 січня 2021 року в київському Будинку кіно. Літературна творчість Перша книга Руслана Горового ’’Таран’’ Творчості Руслана Володимировича притаманний тверезий гуманістичний погляд на події новітньої історії та сучасності. Прозові твори сповнені теплих побутових історій про звичайних-незвичайних людей, яких легко можна зустріти на вулиці, або мандруючи потягом; джерелами творчості часто є спогади старших, міські легенди, власний багатющий життєвий досвід. Одним із джерел натхнення стала робота: в численних оповіданнях він викриває проблеми соціальної несправедливості, економічних (часто кримінальних) процесів становлення капіталізму, духовної кризи пов'язаної з розпадом радянської ідентичності та становленням української самосвідомості; їм властиві гостра соціальна тематика, захопливі карколомні сюжети, психологізм. Ряд творів повертає читачів до Чорнобильської трагедії, як одної з визначальних подій новітньої історії України. В творах 2014—2016 рр. Руслан Горовий часто звертався до спостережень у своїх волонтерських мандрівках на Схід України. Але навіть у таких складних темах автор часто веде оповіді сповнені світла та ліризму. До 2013 року У 2002 році Руслан Горовий надрукував у видавництві «Фоліо» повість і ряд оповідань в своїй дебютній книзі Таран. З середини 2000-х років публікує свою творчість в інтернеті, де знаходить шанувальників серед читачів і колег. Наприклад, Ян Валетов, український російськомовний письменник: …[дізнався] про вихід збірки оповідань чудового українського автора, якого декілька років читаю в блогах і дуже ціную. Ми знайомі за ніками (недавно дізнався, що його справжнє ім'я Руслан Горовий)… Для мене важлива не мова, якою пише людина, а те, що пише вона талановито. Оригінальний текст (рос.) …о выпуске книги рассказов прекрасного украинского автора, которого читаю несколько лет в блогах и очень ценю. Мы знакомы под никами (недавно узнал, что в реале его зовут Руслан Горовой)… Для меня важно не то, на каком языке пишет человек, а то, что он пишет талантливо. . Видавництво «Права людини» (Харків) випустило дві збірки оповідань Горового: Країна «У» (2008) та Buenos dias, chica (2011). З середини 2000-х, Руслан Горовий у прозі послуговується виключно українською. Так само, українською веде сторінки в соціальних мережах. Є активним учасником творчого об'єднання україномовних блогерів Якздрасті. 2013—2015 роки 13 вересня 2013 року відбулася презентація чергової книги Руслана Горового «Гагарін і Барселона». Видання здійснило видавництво «Кальварія». Знайомство читачів з книгою в рамках ХХ-го книжкового форуму у Львові відбулося за участі акторів, що розіграли сцени з оповідань Руслана Володимировича. 13 жовтня відбулась київська презентація книги у бібліотеці ім. Рериха. В наступні місяці відбувся ще ряд презентацій: у Києві, Дніпропетровську, Вінниці. Гагарін і Барселона опинились у переліку видань-претендентів на відзнаку «Найкраща книга року» за версією BBC 2013. Завдяки співпраці з Чеською асоціацією україністів книга була представлена також у Празі в рамках показу згаданого вище фільму «Київський потоп». Взимку 2017 року київський Молодий театр поставив спектакль на основі шести сучасних українських прозових творів. Серед них (поруч із творами Винничука, Жадана, Дереша і Кононенко) було й оповідання Горового Гагарін і Барселона, воно ж дало назву цілому спектаклю. За рік на 21-му Форумі була представлена п'ята книга Руслана Горового «Ген воїна». Як і минулого року, презентацію в Львівській копальні кави супроводжував перфоманс. Нову книгу підготувало видавництво «Кальварія», ілюстрував відомий художник Андрій Єрмоленко. Книга вміщає чотири твори, один з яких присвячений долі льотчика-учасника АТО. Оповідання Нижче неба характеризували як розповідь про війну без пафосу. Дія ще одного твору — фантастичної повісті Ген воїна повертає читачів до Зони відчуження та розгортається на тлі спільної російсько-української військової операції, що обертається відкритим протистоянням; на презентації книги в Києві Борис Захаров назвав цю історію написану кілька років тому «передбаченням нинішньої війни». Петро Мацкевич, засновник видавництва «Кальварія» зауважив, що принаймні дві речі, включно з повістю «Ген воїна», мали б бути романами. 26 серпня видавництво «Кальварія» оголосило про вихід нової книги Руслана Горового — «Казки на ніч». Це збірка коротких есеїв та оповідань, які автор щодня викладав на своїй сторінці у мережі facebook. Обкладинка книги створена Андрієм Єрмоленком. Була представлена на Форумі видавців 2015. У лютому 2016 доповнені новими історіями «Казки на ніч» виходять у бібліотечці Клубу сімейного дозвілля. В 2015 році завершилась співпраця Горового з видавництвом «Кальварія»; була презентована збірка «13 оповідань, або Те, повз що ми проходимо не помічаючи», надрукована видавництвом «Віват» у серії інтелектуальної художньої літератури «Вітражі». З 2016-2021 2016 року Руслан Горовий став одним із засновників видавництва «ТаТиШо». Первістком новоутвореного видавництва стала його восьма збірка «40 …або чому чуваки не святкують»; представлена 16 вересня на Форумі видавців книга заявлена в довгому списку претендентів на звання Книга року ВВС-2016. Обкладинка виконана Надією Антонець у техніці асамбляж, назва та структура збірки, зміст деяких оповідань — все це мало б наштовхувати на думку про автобіографічний характер книги. Про створення «40 …або чому чуваки не святкують» автор розповів так: Події останніх років сильно вдарили по кожному, хто має очі і вуха. Моє 40-річчя з усім цим збіглося. Зазвичай письменники — такі люди, що уважно слухають, пропускають все навколо крізь себе і, зрештою, формують у щось. Так і зі мною. Каша в голові варилася, варилася і зварилася, тобто поступово оформилася в текст. Кожна з десяти історій укорінена в нашій дійсності, пов'язана з широким колом осіб в оточенні Руслана Горового, дехто з них прямо згадається автором у анотації та виступах. У своїй рецензії до збірки Ольга Герасим'юк пише: Нічого веселого чи смішного. Нічого однозначно доброго й щасливого… Часто хочеться заревіть… І часто — від того, що там немає позерства, декорацій, від того, що там описані ті — кого ти знаєш у цьому, ненаписаному житті, і саме такими, без прикрас, ти їх знаєш. Друга книжка Руслана Володимировича в видавництві «ТаТиШо» з'явилася в вересні 2017 року. «1000 і 1 ніч війни» вийшла з присвятою Данилові Дідіку, 15-річному хлопцеві загиблому внаслідок теракту під час маршу єдності в Харкові 22 лютого 2015 року. Презентації книги відбулись або заплановані в Києві, Харкові та Львові. В квітні 2018 в складі об'єднання Якздрасті Руслан Горовий і Людмила Горова відвідали ряд міст України з презентаціями книги-антології цього об'єднання. Після вирішення юридичних питань з Кальварією були перевидані раніші книжки Горового. У травні 2018 року відбулася презентація книжки «Конотоп Земля Легенд» виданої «ТаТиШо». Тексти цієї книжки, як і Казки на ніч, вперше з'явились на сторінці facebook автора з хештегом #КонотопЗемляЛегенд. Особливістю цієї збірки стало одночасне видання друкованої та аудіо- книг. В грудні 2018-го в співпраці з видавництвом «Люта справа» вийшла друком книжка «Усі ми родом не з Києва». Збірка складена переважно з гумористичних новел, певним чином продовжує оповіді з попередньої книги, розширюючи географію на десятки інших українських містечок. Це книжка-картинка, зображення для неї зробив художник із Харкова, Микита Тітов. Анонсується також вихід аудіокниги, записаної в співпраці з багатьма відомими діячами української естради. Навесні 2019 київський експериментальний театр Золоті Ворота анонсував створену Горовим і Татусею Бо п'єсу з назвою «Бери од жизні всьо». В кінці літа в Києві відбулась презентація книги Руслана Горового «Про людей», виданої «ТаТиШо». На ресурсах видавництва є інформація про заплановані наступні зустрічі письменника в Україні та закордоном. В серпні 2020 року «ТаТиШо» представило книжку «Ми», яку автор описав як третю (після «Конотоп Земля Легенд» і «Усі ми родом не з Києва») збірку «коротких смішних та милих оповідань про людей. Книга «Ми» — це логічне продовження цієї теми: про нас, наш двір, нашу школу, наші стосунки». Обкладинку створила Ярина Саєнко, а ілюстрації — відомий завдяки своїм гострополітичним роликам аніматор Філл [ 12 листопада 2020 у Wayback Machine.], йому належить і візуальне оформлення афіш подій, присвячених книзі. Презентації відбулися в Києві, Конотопі та Харкові. З 2022-го року дотепер В грудні 2021 була анонсована, а в травні наступного року з'явилася збірка «Поіменник». Руслан Горовий — один із найкращих наших розповідачів, він направду уміє розказувати історії, а значить, уміє назвати всіх поіменно за мить до того, як його унікальні герої стануть «типовими». «Поіменник» — це збірник оповідань, в кожному з яких стикаються два світогляди, один із світів мусить зникнути; це буквально трагедійні сюжети, які сховані за історіями одного-з-нас… В оповіданнях Горового важать не мізансцени.., а власне мить, коли герой робить вибір. — з рецензії Ганни Улюри «Зумій прогарчати своє ім’я». Наступна книга «Жили собі люди» вийшла одразу двомовною, переклад англійською, «Once upon a nation» виконала письменниця і військова перекладачка Вікторія Решітько, видавництво «ТаТиШо». В цій новій книзі, презентованій 31 березня 2023, зібрані досвіди команди волонтерів, з якою Руслан Горовий відвідував деокуповані містечка і села України, а також історії жителів цих населених пунктів. Книга «Скабки. Маленькі трісочки під шкірою» була анонсована під час осінніх виступів і зустрічей з читачами, а вийшла в лютому 2024, скоро після повернення Горових зі США, де вони мали виступи на обох узбережжях, в Лос-Анджелесі, Нью-Йорку і в інших містах. Щодо своїх заокеанських поїздок, Руслан Горовий у листопаді 2023 сказав наступне: Все, що продається в Україні з видавництва, йде або на підтримку видавництва, або коли терміново потрібно закрити якісь дірки по “волонтерці”. Все, що вивозиться за кордон, абсолютно вся сума з проданих книг, йде або на військо або на допомогу деокупованим територіям. Бо де в Україні я поїду продавати книги і за три дні зароблю на дві машини для військових? Ніде. А за кордоном зовсім інші ціни. За цей рік у мене вже було три такі тури по США. Театр За творами Руслана Горового втілені театральні постановки, серед яких «Гагарін і Барселона» (реж. Андрій Білоус, Київський академічний Молодий театр, 2017), «Бери од жизні всьо» , Київський академічний театр «Золоті ворота», 2019). 2020 року у постановці режисера Максима Голенка театр «Ампулка» випустив постановку «Чуваки не святкують, або Ukrainian» — п'єсу за мотивами оповідань письменника написав Олексій Доричевський, діють в ній сам Руслан Горовий та актор Дмитро Усов. Видання творів Руслана Горового Таран — Харків: Фоліо, 2002 Країна «У» — Харків: Права людини, 2008 Buenos dias, chica — Харків: Права людини, 2011 Гагарін і Барселона — Львів: Кальварія, 2013 Ген воїна — Львів: Кальварія, 2014 Казки на ніч. Оповідки — Львів: Кальварія, 2015 13 оповідань, або Те, повз що ми проходимо не помічаючи — Харків: Віват, 2015 Казки на ніч — Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2016 40 …або чому чуваки не святкують — Київ: ТаТиШо, 2016 1000 і 1 Ніч війни — Київ: ТаТиШо, 2017 Конотоп Земля Легенд — Київ: ТаТиШо, 2018 Усі ми не з Києва — Київ: Люта справа і ТаТиШо, 2018 Про людей — Київ: ТаТиШо, 2019 Ми — Київ: ТаТиШо, 2020 Поіменник — Київ: ТаТиШо, 2022 Жили собі люди / Once upon a nation — Київ: ТаТиШо, 2023 Скабки. Маленькі трісочки під шкірою — Київ: ТаТиШо, 2024. Фільмографія «Київський потоп» 2013 «Система» 2013 «Укропи Донбасу» 2016 «Переселенець» 2018 «Трохи ниже неба» 2021 Цікавинки Руслан Горовий під час подорожі в Прип'ять, 2008 рік прізвисько Морж (яке, зокрема, використовував на форумі figvam.net) Руслан отримав за «зимове купання» в ополонці в одному з сюжетів програми «Ситуація», де роз'яснював, як рятувати себе в випадку провалу під кригу, продовжує практикувати зимове купання у середині 1990-х Руслан Горовий брав участь у бійці з неонацистами на території меморіалу радянським воїнам в Тирґартені, Берлін в 2012 році на хвилі інтересу до т. зв. феномену-2012 Руслан Горовий анонсував в інтернеті свій науково-фантастичний роман з власною (оптимістичною) версією «кінця світу», ідея була реалізована в книжці «Ген воїна» з початку військового конфлікту на Донбасі Руслан разом із музикантами гурту Антитіла здійснив десятки поїздок у зону конфлікту з волонтерськими вантажами для населення і ЗСУ тексти книги «Конотоп Земля Легенд» ще до її публікації стали предметом літературознавчого дослідження: «#КонотопЗемляЛегенд» Руслана Горового: стратегії творення комічного Вещикової О. С.; передруковане кількома виданнями дослідження присвячене «поетикальним рисам і наративним стратегіям циклу», містить аналіз авторських прийомів, розглядає його в контекстах сучасної і класичної прози. Посилання Руслан Горовий: про нові книги, пісні, вірші, пам'ять і війну / Гутірка на фестивалі «Холодний Яр» 2023 // ВІДЕО Сію тобі в очі — Руслан Горовий про вірш і пісню «Враже» // ВІДЕО Так працює пам'ять: у Харкові школу таки назвали на честь Дані Дідика — Руслан Горовий // ВІДЕО Рецензія Ольги Герасим'юк на книгу «Гагарін і Барселона» Часто хочеться заревіть [ 3 січня 2017 у Wayback Machine.] — рецензія Ольги герасим'юк на книгу «40 …або чому чуваки не святкують» Стаття «#КонотопЗемляЛегенд» Руслана Горового: стратегії творення комічного канд. філол. наук Вещикової О. С. Горовий. . vivat-book.com.ua (укр.). Vivat. Архів оригіналу за 19 січня 2017. Примітки наприклад, www.figvam.net/forum/ Ільтьо, Мирослава (14 листопада 2022). Місія – “Цигани”. Як команда волонтера Руслана Горового допомагає виживати мешканцям зруйнованої Київщини. Новинарня. оригіналу за 9 грудня 2022. Процитовано 20 лютого 2023. Czech National Authority Database d:Track:Q13550863 Указ № 977 від 1 березня 2006 року (УПЦ КП) Указ Президента України № 1072/2008 . 5 канал (укр.). Архів оригіналу за 13 червня 2021. Процитовано 29 липня 2020. [1] . Архів оригіналу за 11 грудня 2017. Процитовано 10 грудня 2017. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 22 лютого 2013.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () З архіву агенції^[недоступне посилання]Укрінформ . Архів оригіналу за 18 лютого 2015. Процитовано 22 лютого 2013. В Киеве открыли "Центр помощи "Службы розыска детей". «Сьогодні». 22 листопада 2007. Процитовано 30 травня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () (рос.) . Архів оригіналу за 5 березня 2013. Процитовано 22 лютого 2013. . Архів оригіналу за 18 лютого 2015. Процитовано 18 лютого 2015. їх перелік також є на сайті Магнолії [ 5 березня 2013 у Wayback Machine.] . Архів оригіналу за 14 жовтня 2013. Процитовано 22 лютого 2013. . Архів оригіналу за 27 січня 2013. Процитовано 22 лютого 2013. . Архів оригіналу за 14 серпня 2012. Процитовано 22 лютого 2013.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () . magnolia-tv.com. Архів оригіналу за 29 жовтня 2016. Процитовано 28 жовтня 2016. "За двадцять років існування "Служби розшуку дітей" ми врятували від злочинців та безпритульності 2142 дитини", - Євгенія Ткаченко. magnolia.org.ua. Процитовано 2 грудня 2023. . magnolia-tv.com (укр.). Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 29 липня 2020. Руслан Горовий (19 червня 2020), , архів оригіналу за 24 червня 2021, процитовано 6 червня 2024 . espreso.tv. Архів оригіналу за 18 липня 2020. Процитовано 18 липня 2020. . hromadske.ua (укр.). Архів оригіналу за 19 липня 2020. Процитовано 18 липня 2020. . Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Архів оригіналу за 29 жовтня 2016. Процитовано 28 жовтня 2016. Місія – “Цигани”. Як команда волонтера Руслана Горового допомагає виживати мешканцям зруйнованої Київщини. novynarnia.com (укр.). 14 листопада 2022. Процитовано 19 листопада 2022. . Архів оригіналу за 14 жовтня 2013. Процитовано 22 лютого 2013. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 15 червня 2015.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () Новина [ 14 лютого 2022 у Wayback Machine.] про виставку Ukraine EXISTS, в рамках якої відбувалися кінопокази . armyinform.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 31 січня 2021. повний текст з "Газеты по-днепропетровски", згадка в кінці інтерв'ю обидві книги в електронному каталозі [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка Інформація на сайті bbc.co.uk . Архів оригіналу за 12 жовтня 2014. Процитовано 7 жовтня 2014. (uk-ua) . Архів оригіналу за 14 вересня 2017. Процитовано 26 січня 2017. . Архів оригіналу за 12 жовтня 2014. Процитовано 7 жовтня 2014. Анонс [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.] перед виходом книги Огляд [ 7 лютого 2016 у Wayback Machine.] новинки на сайті chytomo.com . bookforum.ua. Архів оригіналу за 29 жовтня 2016. Процитовано 28 жовтня 2016. Українська служба BBC. . BBC Україна. Архів оригіналу за 14 серпня 2017. Процитовано 28 жовтня 2016. . Галицький Кореспондент (укр.). 7 жовтня 2016. Архів оригіналу за 29 жовтня 2016. Процитовано 28 жовтня 2016. Герасим'юк, Ольга (23 листопада 2016). . BBC Україна (брит.). Архів оригіналу за 3 січня 2017. Процитовано 3 січня 2017. . Архів оригіналу за 16 вересня 2017. Процитовано 16 вересня 2017. Громадське радіо (29 березня 2018), Книжка волонтерського об"єднання "Якздрасті" - збірки історій, написаних волонтерами, процитовано 1 травня 2018 . www.nrcu.gov.ua. Архів оригіналу за 2 квітня 2019. Процитовано 13 квітня 2019. Театр Золоті Ворота (11 березня 2019), Бери од жизні всьо, процитовано 13 квітня 2019 . Столичний Регіон (укр.). 27 серпня 2019. Архів оригіналу за 25 вересня 2019. Процитовано 25 вересня 2019. У Конотопі відбудеться презентація нової книги Руслана Горового «Ми». Де та коли відвідати. Конотоп.City (укр.). Процитовано 22 вересня 2020. . ukrainianpeople.us (укр.). Архів оригіналу за 3 грудня 2021. Процитовано 26 травня 2022. Анонс на фб-сторінці видавництва ТаТиШо Улюра, Ганна (28 червня 2022). Зумій прогарчати своє ім’я. Kyiv Daily (укр.). Процитовано 22 лютого 2024. У США виступами та книгами заробив на дві машини для захисників: Руслан Горовий у Переяславі розповів про творчість, кіно та волонтерство | Інформатор Переяслав. ps.informator.ua (укр.). 2 листопада 2023. Процитовано 22 лютого 2024. Сергій ВИННИЧЕНКО (26 жовтня 2021). Руслан Горовий, Дмитро Усов та Михайло Бондаренко про виставу «Чуваки не святкують, або Ukrainian» (ua) . Портал «Театральна риболовля». Процитовано 27 листопада 2021. [2] [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] розповідає про свій колектив . Архів оригіналу за 9 березня 2016. Процитовано 10 травня 2013.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () . Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 10 травня 2013.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 31 серпня 2015.