Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Флора Полтавської області нараховує близько 2 тисяч видів різних систематичних груп рослин. Серед видів місцевої флори близько 1500 видів рослин з відділу покритонасінних, 3 види голонасінних, 16 видів папоротеподібних, 9 видів хвощів, 3 види плаунів, а також по 160 видів мохів і лишайників.
Понад 300 видів вищих рослин на Полтавщині мають обмежений ареал або зменшуються чисельно внаслідок зміни умов навколишнього середовища чи безпосереднього знищення їх місцезростань. 8 видів рослин, що трапляються на території області, занесені до Світового Червоного списку, 7 — до , 66 видів — до «Червоної книги» України; близько 170 видів взяті під охорону за рішенням Полтавської обласної ради (або є регіонально рідкісними і потребують охорони). До «Зеленої книги» України належать 19 типових і рідкісних рослинних угруповань. Найефективніший шлях збереження рідкісних рослин та угруповань з їх участю — створення об'єктів природно-заповідного фонду на територіях їх зростання.
Основними природними рослинними угрупованнями на території Полтавщини є ліси, луки і болота, степи, а також водна рослинність. Сучасний рослинний покрив області значно відрізняється від природного і є наслідком інтенсивної господарської діяльності: ліси на значних площах були вирубані, степи майже повсюди розорані. Цим обумовлені зміни видового складу та поширення рослин і тварин. Домінуючими стали угрупування агрокультурної рослинності та польових бур'янів, рудеральної рослинності, штучних деревних насаджень.
Ліси
Полтавщина належить до малолісних і лісо-дефіцитних областей України. Лісистість її території разом з чагарниками і лісосмугами на початку XXI століття становить 9,55 % (274,6 тис. га). Середня лісистість України становить понад 15 %; світу — 29 %.
На території області основними типами лісів є широколистяні дубові (діброви) і хвойні соснові (бори).
У І тис. до н. е. ліси займали близько половини сучасної території Полтавської області. Широколистяні ліси-діброви простягалися смугами шириною 10-25 км уздовж переважно правих підвищених схилів долин найбільших річок краю, інколи вкриваючи майже всю східну частину вододільних плато. Особливо активно лісові масиви знищувалися упродовж XVI — XVII століть. Наприкінці XIX століття їх площа скоротилася у 4 — 5 разів (лісистість становила 4,5 %). Нині від дубових пралісів уціліли тільки окремі лісові масиви (наприклад, біля Диканьки).
Діброви зростають на опідзолених ґрунтах, які підстилаються лісоподібними суглинками. Супутниками дуба звичайного у дібровах є липа серцелиста, клен гостролистий, ясен звичайний, рідше — граб звичайний (у західній частині області). Східна природна межа поширення граба проходить по правобережжю Ворскли. Кленово-липові, ясеневі, грабові діброви мають багатий видовий склад та складну структуру — деревний, чагарниковий і трав'янистий яруси. У цих лісах поширені також лишайники, мохи, гриби. Весною в дібровах розвиваються ефемероїди, які створюють в них тимчасовий покрив (проліски, , анемони, пшінка, зубниці тощо).
Один гектар полтавської діброви у віці 100 років за вегетаційний період випаровує 1200 т води, регулюючи її баланс у природі, а також продукує 3 т кисню за рік і очищає 18 млн м3 повітря від вуглекислого газу та відфільтровує 32-68 т пилу і газів.
У прируслових частинах заплав зустрічаються ділянки чорнотополевих (осокорових), біловербових, а в притерасових западинах — заболочених чорновільхових лісів. Ділянки осикових лісів є повсюди на вологих місцезростаннях. На північному заході області зустрічаються ліси за участю берези повислої.
Бори і субори (сосново-дубові ліси) приурочені до перших надзаплавних або борових переважно піщаних терас лівобережжя великих і середніх річок. Серед них переважають штучні соснові насадження на пісках.
Ліс виконує водоохоронні, водорегулюючі, ландшафтноутворюючі, кліматорегулюючі, ґрунтозахисні, санітарно-гігієнічні, рекреаційні і культурно-естетично-виховні функції. Ліси та зелені зони навколо міст є важливими об'єктами рекреації. Лісові ресурси області невеликі (за їх потенціалом область займає 15 місце в Україні). Запаси деревини на землях лісового фонду в середньому становлять 143 м3/га. Усі ліси віднесені до природоохоронних і рекреаційних. У них дозволяються лише рубки догляду, санітарні та вибіркові лісовідновлювальні роботи.
Активні лісовідновні заходи розпочалися у другій половині ХХ ст. Значно вирубані у роки Другої світової війни і в період відбудови, ліси ще не відновили оптимальної вікової структури, тому в лісовому фонді області близько 90 % площ належить молоднякам та середньовіковим насадженням. Дещо змінився видовий склад лісів, у зв'язку з насадженнями інтродукованих видів дерев (сосен Палласа і Банкса — у штучних борах; дуба червоного — у листяних лісах).
Загальна площа лісів збільшилася від 168 тис. га у 1945 р. — до 278 тис. га у 2007 році (на 2/3), а запас деревини — майже у 2 рази. На землях області створено понад 40 тис. га захисних протиерозійних насаджень на ярах, балках, пісках і берегах водойм, а також більше 20 тис. га полезахисних смуг у полях. Закріплені Шишацька та Новосанжарська піщані арени, сформовано зелені зони навколо міст та промислових центрів області.
Захисні лісонасадження на пісках, ярах і крутосхилах, полезахисні лісосмуги в сівозмінах поглинають стік з прилеглих полів, захищають поверхню ґрунтів від водної і вітряної ерозії, зменшують швидкість вітру і цим знижують показники випаровування вологи, сприяючи підвищенню врожайності. Ліси відіграють важливу роль у створенні ресурсів чистої води.
Лісосмуги (придолинні, прибалочні, прияружні, придорожні, полезахисні) та інші штучні насадження складаються в основному із посадок дуба, білої акації, різних видів тополь, кленів тощо.
За розрахунками фахівців, лісистість Полтавщини мала б зрости від 9,6 % до 25-28 %. Потрібно продовжити лісонасадження на еродованих землях, розширювати зелені зони міст.
Чагарникові, зарості найчастіше є залишками лісів. Вони розташовуються, в основному на схилах балок і річкових долин. На схилах зустрічаються тернові зарості з домішкою кущів глодів, шипшини, жостеру проносного, іноді бруслини європейської, бузини чорної, клену татарського та польового, груші звичайної і навіть порослевої форми дуба. Майже завжди в них є залишки лісового наземного покриву з домішкою бур'янів.
Степи
Степи ще у XVIII столітті були домінуючим типом рослинності на території сучасної Полтавщини. Найпоширенішими були лучні степи з переважанням кореневищних злаків та різнотрав'я, характерні для лісостепової зони. Лише на південному сході Полтавщини, в умовах більш посушливого клімату, сформувались справжні, різнотравно-типчаково-ковилові степи. Степова рослинність була пристосована до дефіциту зволоження і надмірного вмісту легкорозчинних солей у ґрунтах (переважно карбонатів, у південній частині області — сульфатів і хлоридів). Для неї був характерний великий щорічній приріст рослинної маси, розвинена дернина, степова повстина із відмерлих стебел і листя.
Від степів збереглись лише невеликі ділянки, в основному на прирічкових схилах і крутосхилах окремих балок. Значна частина таких степових ділянок є вторинними, післялісовими. Вони страждають від інтенсивного випасу домашніх тварин і випалів сухої рослинності.
Залишки лучно-степової рослинності місцями поєднуються з чагарниками (зіновать, дрік, вишня степова, терен степовий, глід, жостір проносний, шипшина). Найпоширенішими видами багаторічних злаків у лучних степах є костриця валіська (типчак), тонконіг бульбистий та вузьколистий, , житняк гребінчастий, рідше зустрічається ковила волосиста (тирса). Серед лучно-степового різнотрав'я переважають рослини з родин губоцвітих, бобових, розових, айстрових. Весною на степових схилах квітують ефемероїди, серед яких є рідкісні види (, брандушка різнокольорова, адоніс весняний, гіацинтик блідий, сон чорніючий тощо).
Серед сучасної природної рослинності області найбільші площі займає лучна рослинність. За місцем розташування розрізняють луки: заплавні (у долинах річок), суходільні (на схилах, де рослини живляться переважно водами атмосферних опадів), низинні (з близьким рівнем ґрунтових вод). У цілому, більше половини площі луків на Полтавщині зростають на засолених ґрунтах (ці луки називають галофітними).
Рослинність луків досить різноманітна і представлена багаторічними трав'янистими рослинами, більш вимогливими до ґрунтового зволоження ніж степові. Важливою біологічною особливістю багатьох лучних рослин є здатність, до відростання після скошування або поїдання тваринами. Луки — це цінні кормові угіддя, які інтенсивно використовуються як сіножаті або пасовища.
Для заплавних луків характерні конюшина біла й конюшина червона, люцерна, тонконіг вузьколистий, пирій повзучий, мітлиця біла, лисохвіст лучний, куничник наземний, келерія Делявіня; для болотистих лук — тонконіг болотний, бекманія звичайна, мітлиця собача і мітлиця повзуча, , очеретянка звичайна, , лисяча та інші; для суходільних луків — тонконіг лучний і тонконіг вузьколистий, вівсяниця лучна і червона, тонконіг бульбистий, осока рання тощо; для галофітних луків — покісниця розставлена, мітлиця біла, скорзонера дрібноквіткова, кермек, , кульбаба солончакова.
Найбільші площі болотної рослинності приурочені до заплав річок, в основному їх притерасових частин. Майже всі вони належать низинного типу (живляться підземними водами). На Придніпровській терасовій низовині багато солонцюватих боліт. За характером рослинності болота Полтавщини в основному трав'янисті — високотравні (із переважанням очерету й рогозу) та осокові, рідше лісові (чорновільхові, вербові) й чагарникові (в основному з верби попелястої). Дуже рідко зустрічаються верхові сфагнові лісові болота (у північних і західних районах).
Прибережно-водна і водна рослинність
Прибережно-водна і водна рослинність складається як із водоростей, так і з вищих водних рослин. У залежності від глибини, вони утворюють прибережно-водні (очерет, рогіз, лепешняк, стрілолист тощо) та водні угрупування. Останні включають екологічні групи:
Див. також
Посилання
- Рослинність Полтавської області
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Flora Poltavskoyi oblasti narahovuye blizko 2 tisyach vidiv riznih sistematichnih grup roslin Sered vidiv miscevoyi flori blizko 1500 vidiv roslin z viddilu pokritonasinnih 3 vidi golonasinnih 16 vidiv paporotepodibnih 9 vidiv hvoshiv 3 vidi plauniv a takozh po 160 vidiv mohiv i lishajnikiv Ponad 300 vidiv vishih roslin na Poltavshini mayut obmezhenij areal abo zmenshuyutsya chiselno vnaslidok zmini umov navkolishnogo seredovisha chi bezposerednogo znishennya yih miscezrostan 8 vidiv roslin sho traplyayutsya na teritoriyi oblasti zaneseni do Svitovogo Chervonogo spisku 7 do 66 vidiv do Chervonoyi knigi Ukrayini blizko 170 vidiv vzyati pid ohoronu za rishennyam Poltavskoyi oblasnoyi radi abo ye regionalno ridkisnimi i potrebuyut ohoroni Do Zelenoyi knigi Ukrayini nalezhat 19 tipovih i ridkisnih roslinnih ugrupovan Najefektivnishij shlyah zberezhennya ridkisnih roslin ta ugrupovan z yih uchastyu stvorennya ob yektiv prirodno zapovidnogo fondu na teritoriyah yih zrostannya Osnovnimi prirodnimi roslinnimi ugrupovannyami na teritoriyi Poltavshini ye lisi luki i bolota stepi a takozh vodna roslinnist Suchasnij roslinnij pokriv oblasti znachno vidriznyayetsya vid prirodnogo i ye naslidkom intensivnoyi gospodarskoyi diyalnosti lisi na znachnih ploshah buli virubani stepi majzhe povsyudi rozorani Cim obumovleni zmini vidovogo skladu ta poshirennya roslin i tvarin Dominuyuchimi stali ugrupuvannya agrokulturnoyi roslinnosti ta polovih bur yaniv ruderalnoyi roslinnosti shtuchnih derevnih nasadzhen Roslini sho ohoronyayutsya za prinalezhnistyu do seredovisha Roslinni ugrupovannya Zaneseni do Chervonoyi knigi Ukrayini Ohoronyayutsya za rishennyam Poltavskoyi oblasnoyi radiShirokolistyani lisi dibrovi Zozulini cherevichki spravzhni liliya lisova gnizdivka zvichajna lyubka dvolista tyulpan dibrovnij pidsnizhnik bilosnizhnij cibulya vedmezha lunariya ozhivayucha ryabchik ruskij glid ukrayinskij bulatka velikokvitkova Plaun bulavopodibnij ryast porozhnistij ryast Marshalla zubnicya bulbista dzvoniki persikolisti proliska dvolista proliska sibirska konvaliya zvichajna osoka korenevishnaStepi Son chorniyuchij i brandushka riznokolorova pirij kovilolistij tosho Goricvit vesnyanij i volzkij shavliya ponikla vishnya stepova migdal stepovij pivniki karlikovi j ugorski lominis cilolistij lon avstrijskij i bagatorichnij kermek shirokolistijLuki Palchatokorinnik m yaso chervonij i Palchatokorinnik Fuksa zozulinec sholomonosnij zozulini slozi yajcepodibni ryabchik malij Kosariki tonki rodovik likarskij valeriana visoka pivniki sibirskiBolotna roslinnist Zozulinec bolotnij koruchka bolotna likopodiyella zaplavna rosichka kruglolista oman visokij girchak zmiyinij zhuravlina bolotna bilozir bolotnijVodna roslinnist Salviniya plavayucha vodyanij gorih plavayuchij aldrovanda puhirchasta Latattya bile puhirnik malij i puhirnik zvichajnijLisiDub chervonij Poltavshina nalezhit do malolisnih i liso deficitnih oblastej Ukrayini Lisistist yiyi teritoriyi razom z chagarnikami i lisosmugami na pochatku XXI stolittya stanovit 9 55 274 6 tis ga Serednya lisistist Ukrayini stanovit ponad 15 svitu 29 Na teritoriyi oblasti osnovnimi tipami lisiv ye shirokolistyani dubovi dibrovi i hvojni sosnovi bori U I tis do n e lisi zajmali blizko polovini suchasnoyi teritoriyi Poltavskoyi oblasti Shirokolistyani lisi dibrovi prostyagalisya smugami shirinoyu 10 25 km uzdovzh perevazhno pravih pidvishenih shiliv dolin najbilshih richok krayu inkoli vkrivayuchi majzhe vsyu shidnu chastinu vododilnih plato Osoblivo aktivno lisovi masivi znishuvalisya uprodovzh XVI XVII stolit Naprikinci XIX stolittya yih plosha skorotilasya u 4 5 raziv lisistist stanovila 4 5 Nini vid dubovih pralisiv ucilili tilki okremi lisovi masivi napriklad bilya Dikanki Lisi na beregah Vorskli u Poltavi Dibrovi zrostayut na opidzolenih gruntah yaki pidstilayutsya lisopodibnimi suglinkami Suputnikami duba zvichajnogo u dibrovah ye lipa sercelista klen gostrolistij yasen zvichajnij ridshe grab zvichajnij u zahidnij chastini oblasti Shidna prirodna mezha poshirennya graba prohodit po pravoberezhzhyu Vorskli Klenovo lipovi yasenevi grabovi dibrovi mayut bagatij vidovij sklad ta skladnu strukturu derevnij chagarnikovij i trav yanistij yarusi U cih lisah poshireni takozh lishajniki mohi gribi Vesnoyu v dibrovah rozvivayutsya efemeroyidi yaki stvoryuyut v nih timchasovij pokriv proliski anemoni pshinka zubnici tosho Odin gektar poltavskoyi dibrovi u vici 100 rokiv za vegetacijnij period viparovuye 1200 t vodi regulyuyuchi yiyi balans u prirodi a takozh produkuye 3 t kisnyu za rik i ochishaye 18 mln m3 povitrya vid vuglekislogo gazu ta vidfiltrovuye 32 68 t pilu i gaziv U priruslovih chastinah zaplav zustrichayutsya dilyanki chornotopolevih osokorovih biloverbovih a v priterasovih zapadinah zabolochenih chornovilhovih lisiv Dilyanki osikovih lisiv ye povsyudi na vologih miscezrostannyah Na pivnichnomu zahodi oblasti zustrichayutsya lisi za uchastyu berezi povisloyi Bori i subori sosnovo dubovi lisi priurocheni do pershih nadzaplavnih abo borovih perevazhno pishanih teras livoberezhzhya velikih i serednih richok Sered nih perevazhayut shtuchni sosnovi nasadzhennya na piskah Lis vikonuye vodoohoronni vodoregulyuyuchi landshaftnoutvoryuyuchi klimatoregulyuyuchi gruntozahisni sanitarno gigiyenichni rekreacijni i kulturno estetichno vihovni funkciyi Lisi ta zeleni zoni navkolo mist ye vazhlivimi ob yektami rekreaciyi Lisovi resursi oblasti neveliki za yih potencialom oblast zajmaye 15 misce v Ukrayini Zapasi derevini na zemlyah lisovogo fondu v serednomu stanovlyat 143 m3 ga Usi lisi vidneseni do prirodoohoronnih i rekreacijnih U nih dozvolyayutsya lishe rubki doglyadu sanitarni ta vibirkovi lisovidnovlyuvalni roboti Sosna Pallasa Aktivni lisovidnovni zahodi rozpochalisya u drugij polovini HH st Znachno virubani u roki Drugoyi svitovoyi vijni i v period vidbudovi lisi she ne vidnovili optimalnoyi vikovoyi strukturi tomu v lisovomu fondi oblasti blizko 90 plosh nalezhit molodnyakam ta serednovikovim nasadzhennyam Desho zminivsya vidovij sklad lisiv u zv yazku z nasadzhennyami introdukovanih vidiv derev sosen Pallasa i Banksa u shtuchnih borah duba chervonogo u listyanih lisah Zagalna plosha lisiv zbilshilasya vid 168 tis ga u 1945 r do 278 tis ga u 2007 roci na 2 3 a zapas derevini majzhe u 2 razi Na zemlyah oblasti stvoreno ponad 40 tis ga zahisnih protierozijnih nasadzhen na yarah balkah piskah i beregah vodojm a takozh bilshe 20 tis ga polezahisnih smug u polyah Zakripleni Shishacka ta Novosanzharska pishani areni sformovano zeleni zoni navkolo mist ta promislovih centriv oblasti Zahisni lisonasadzhennya na piskah yarah i krutoshilah polezahisni lisosmugi v sivozminah poglinayut stik z prileglih poliv zahishayut poverhnyu gruntiv vid vodnoyi i vitryanoyi eroziyi zmenshuyut shvidkist vitru i cim znizhuyut pokazniki viparovuvannya vologi spriyayuchi pidvishennyu vrozhajnosti Lisi vidigrayut vazhlivu rol u stvorenni resursiv chistoyi vodi Lisosmugi pridolinni pribalochni priyaruzhni pridorozhni polezahisni ta inshi shtuchni nasadzhennya skladayutsya v osnovnomu iz posadok duba biloyi akaciyi riznih vidiv topol kleniv tosho Za rozrahunkami fahivciv lisistist Poltavshini mala b zrosti vid 9 6 do 25 28 Potribno prodovzhiti lisonasadzhennya na erodovanih zemlyah rozshiryuvati zeleni zoni mist Chagarnikovi zarosti najchastishe ye zalishkami lisiv Voni roztashovuyutsya v osnovnomu na shilah balok i richkovih dolin Na shilah zustrichayutsya ternovi zarosti z domishkoyu kushiv glodiv shipshini zhosteru pronosnogo inodi bruslini yevropejskoyi buzini chornoyi klenu tatarskogo ta polovogo grushi zvichajnoyi i navit poroslevoyi formi duba Majzhe zavzhdi v nih ye zalishki lisovogo nazemnogo pokrivu z domishkoyu bur yaniv StepiKunichnik nazemnij Stepi she u XVIII stolitti buli dominuyuchim tipom roslinnosti na teritoriyi suchasnoyi Poltavshini Najposhirenishimi buli luchni stepi z perevazhannyam korenevishnih zlakiv ta riznotrav ya harakterni dlya lisostepovoyi zoni Lishe na pivdennomu shodi Poltavshini v umovah bilsh posushlivogo klimatu sformuvalis spravzhni riznotravno tipchakovo kovilovi stepi Stepova roslinnist bula pristosovana do deficitu zvolozhennya i nadmirnogo vmistu legkorozchinnih solej u gruntah perevazhno karbonativ u pivdennij chastini oblasti sulfativ i hloridiv Dlya neyi buv harakternij velikij shorichnij pririst roslinnoyi masi rozvinena dernina stepova povstina iz vidmerlih stebel i listya Vid stepiv zbereglis lishe neveliki dilyanki v osnovnomu na pririchkovih shilah i krutoshilah okremih balok Znachna chastina takih stepovih dilyanok ye vtorinnimi pislyalisovimi Voni strazhdayut vid intensivnogo vipasu domashnih tvarin i vipaliv suhoyi roslinnosti Zalishki luchno stepovoyi roslinnosti miscyami poyednuyutsya z chagarnikami zinovat drik vishnya stepova teren stepovij glid zhostir pronosnij shipshina Najposhirenishimi vidami bagatorichnih zlakiv u luchnih stepah ye kostricya valiska tipchak tonkonig bulbistij ta vuzkolistij zhitnyak grebinchastij ridshe zustrichayetsya kovila volosista tirsa Sered luchno stepovogo riznotrav ya perevazhayut roslini z rodin gubocvitih bobovih rozovih ajstrovih Vesnoyu na stepovih shilah kvituyut efemeroyidi sered yakih ye ridkisni vidi brandushka riznokolorova adonis vesnyanij giacintik blidij son chorniyuchij tosho Konyushina povzucha Sered suchasnoyi prirodnoyi roslinnosti oblasti najbilshi ploshi zajmaye luchna roslinnist Za miscem roztashuvannya rozriznyayut luki zaplavni u dolinah richok suhodilni na shilah de roslini zhivlyatsya perevazhno vodami atmosfernih opadiv nizinni z blizkim rivnem gruntovih vod U cilomu bilshe polovini ploshi lukiv na Poltavshini zrostayut na zasolenih gruntah ci luki nazivayut galofitnimi Roslinnist lukiv dosit riznomanitna i predstavlena bagatorichnimi trav yanistimi roslinami bilsh vimoglivimi do gruntovogo zvolozhennya nizh stepovi Vazhlivoyu biologichnoyu osoblivistyu bagatoh luchnih roslin ye zdatnist do vidrostannya pislya skoshuvannya abo poyidannya tvarinami Luki ce cinni kormovi ugiddya yaki intensivno vikoristovuyutsya yak sinozhati abo pasovisha Dlya zaplavnih lukiv harakterni konyushina bila j konyushina chervona lyucerna tonkonig vuzkolistij pirij povzuchij mitlicya bila lisohvist luchnij kunichnik nazemnij keleriya Delyavinya dlya bolotistih luk tonkonig bolotnij bekmaniya zvichajna mitlicya sobacha i mitlicya povzucha ocheretyanka zvichajna lisyacha ta inshi dlya suhodilnih lukiv tonkonig luchnij i tonkonig vuzkolistij vivsyanicya luchna i chervona tonkonig bulbistij osoka rannya tosho dlya galofitnih lukiv pokisnicya rozstavlena mitlicya bila skorzonera dribnokvitkova kermek kulbaba solonchakova Najbilshi ploshi bolotnoyi roslinnosti priurocheni do zaplav richok v osnovnomu yih priterasovih chastin Majzhe vsi voni nalezhat nizinnogo tipu zhivlyatsya pidzemnimi vodami Na Pridniprovskij terasovij nizovini bagato soloncyuvatih bolit Za harakterom roslinnosti bolota Poltavshini v osnovnomu trav yanisti visokotravni iz perevazhannyam ocheretu j rogozu ta osokovi ridshe lisovi chornovilhovi verbovi j chagarnikovi v osnovnomu z verbi popelyastoyi Duzhe ridko zustrichayutsya verhovi sfagnovi lisovi bolota u pivnichnih i zahidnih rajonah Priberezhno vodna i vodna roslinnistOcheret zvichajnij Priberezhno vodna i vodna roslinnist skladayetsya yak iz vodorostej tak i z vishih vodnih roslin U zalezhnosti vid glibini voni utvoryuyut priberezhno vodni ocheret rogiz lepeshnyak strilolist tosho ta vodni ugrupuvannya Ostanni vklyuchayut ekologichni grupi roslini z plavayuchim listyam prikripleni latattya glechiki vilno plavayuchi ryaska zhaburnik roslini zanureni u vodu prikripleni vilno plavayuchi kushir elodeya pridonni roslini vodyanij rizak Div takozhTvarinnij svit Poltavskoyi oblastiPosilannyaRoslinnist Poltavskoyi oblasti