Стрілолист

Стріли́ця або стрілоли́ст (Sagittaria) — рід водних багатолітніх рослин родини частухових. Включає приблизно 39 видів, що ростуть в помірних і тропічних регіонах, переважно в Північній і Південній Америках, однак кілька в Азії, Європі й Африці.

Стрілиця
Стрілиця звичайна (S. sagittifolia)
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Однодольні (Monocotyledon)
Порядок:	Частухоцвіті (Alismatales)
Родина:	Частухові (Alismataceae)
Рід:	Стрілиця (Sagittaria) L.
Види
≈ 39, див. текст
Вікісховище: Sagittaria

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Стрілиця.

Опис

Листя стрілиці звичайної

Стрілиця (стрілолист) — багатолітні трав'янисті рослини, які повністю ростуть у воді або частково в неї занурені (гідрофіти за життєвою формою).

З короткого товстого кореневища з бульбоносними пагонами виходить тригранне стебло. Воно досягає від 20 до 110 см завдовжки, але при цьому знаходиться під водою і сповнене повітряноносною тканиною ().

Для стрілиці характерне явище гетерофілії: листя має різну форму. Підводне листя простої подовженої форми, частіше схоже на тонкі нитки (стрічкоподібне) до 1,2 м завдовжки. Плавуче листя — еліптичне. Надводне листя формою нагадує стрілу, від якого походить назва роду, зазвичай досягає довжини 25 — 30 см.

Квітки переважно одностатеві, зібрані в китицеподібні суцвіття по 3, в діаметрі від 1,2 до 5 см, мають зелену 3-членну чашечку і 3 білі з рожевою підставою пелюстки. Нижні дві мутовки з маточкових квіток, інші, — з тичинкових, квітконоси маточкових квіток коротші. Квітне з середини червня до кінця серпня.

Плід — крилата сім'янка з носиком, плаває на поверхні води.

Поширення, види і використання

Всього налічується бл. 35 видів стрілиці, поширених переважно в Америці (більшість), також у Європі та Азії. Зростає, в основному, по берегах різних водоймищ, у стоячих і повільно текучих водах, по заболочених луках; віддає перевагу глеєвим ґрунтам і свіжим торф'яникам.

В Україні поширений єдиний вид — стрілиця звичайна (Sagittaria sagittifolia); за іншими даними росте ще один вид — стрілиця трилиста Sagittaria trifolia.

Види

• Sagittaria aginashi Makino
• Sagittaria ambigua J.G. Sm.

Sagittaria latifolia

Sagittaria montevidensis

• Sagittaria australis (J.G. Sm.) Small
• Sagittaria brevirostra Mackenzie & Bush
• Sagittaria calycina Engelm.
• Sagittaria cristata Engelm.
• Sagittaria cuneata Sheldon
• Sagittaria demersa J.G. Sm.
• Sagittaria engelmanniana J.G. Sm.
• Sagittaria fasciculata E.O. Beal
• Sagittaria filiformis J.G. Sm.
• Sagittaria graminea Michx. —
• Sagittaria guayanensis Kunth
• Sagittaria intermedia Micheli
• Sagittaria isoetiformis J.G. Sm.
• Sagittaria kurziana Glück
• Sagittaria lancifolia L. —
• Sagittaria latifolia Willd.;—
• Sagittaria longiloba Engelm. ex J.G. Sm.
• Sagittaria montevidensis Cham. & Schlecht.
• Sagittaria natans Pall. —
• Sagittaria papillosa Buch.
• Sagittaria platyphylla (Engelm.) J.G.Sm.;— Стрілиця низька
• Sagittaria rigida Pursh
• Sagittaria sagittifolia L. — Стрілиця звичайна
• Sagittaria sanfordii Greene
• Sagittaria secundifolia Kral
• Sagittaria spongiosus
• Sagittaria subulata (L.) Buch. —
• Sagittaria teres S. Wats.
• Sagittaria trifolia L.;— Стрілиця трилиста

Бульбоподібні потовщення кореневища стрілиці є поживою для водоплавних птахів.

В Китаї та Японії стрілицю культивують для одержання крохмалю з кореневищ.

Примітки

1. . Plants of the World Online. Kew Science. Архів оригіналу за 7 вересня 2019. Процитовано 14.05.2021.
2. . Euro+Med Plantbase. Botanic Garden and Botanical Museum Berlin-Dahlem. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 14.05.2021.

Джерела

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985., Том 11. кн.1., стор. 24
• Стрілиця // Садові декоративні рослини / О. М. Олєйнікова. — Харків : Веста, 2010. — С. 138. — .

Посилання

• Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Стрілиця (рослина)