В математиці, алгебра Лі називається розв'язною похідний ряд стає нульовим починаючи з деякого члена. Похідною алгеброю Лі називається підалгебра в , що позначається як
і елементами якої за означенням є дужки Лі всеможливих пар елементів з . Похідним рядом називається послідовність підалгебр
Елементи цього ряду також позначаються де і
Якщо для деякого k виконується , то алгебра Лі називається розв'язною.
Максимальна розв'язна підалгебра називається підалгеброю Бореля. Найбільший розв'язний ідеал алгебри Лі називається радикалом.
Означення
Нехай — скінченновимірна алгебра Лі над полем характеристики 0. Тоді твердження нижче є еквівалентними і можуть бути використані як означення:
- (i) є розв'язною за означенням вище.
- (ii) , приєднане представлення алгебри , є розв'язним.
- (iii) Існує скінченна послідовність ідеалів алгебри } для яких:
- (iv) є нільпотентною алгеброю Лі.
- (v) Для -вимірної алгебри , існує послідовність підалгебр алгебри для яких:
- і є ідеалом в . Ця послідовність називається елементарною послідовністю.
- (vi) Існує скінченна послідовність підалгебр алгебри для яких,
- і є ідеалом і до того ж є комутативною алгеброю Лі.
- (vii) є розв'язною тоді і тільки тоді коли її форма Кіллінга задовольняє умову для всіх X в і Y в .
Приклади
- Напівпроста алгебра Лі ніколи не є розв'язною.
- Будь-яка абелева алгебра Лі є розв'язною.
- Будь-яка нільпотентна алгебра Лі є розв'язною.
- Якщо є скінченновимірним векторним простором над полем і — повний прапор векторних підпросторів. Підалгебра алгебри є розв'язною алгеброю Лі. Якщо на просторі ввести базис, що узгоджується з то елементи алгебри визначаються верхніми трикутними матрицями. Алгебра верхніх трикутних матриць над полем розмірності n позначається Якщо — алгебраїчно замкнуте поле характеристики 0 то довільна розв'язна скінченновимірна алгебра Лі над полем ізоморфна підалгебрі алгебри
Властивості
- Згідно з теоремою Лі, якщо є скінченновимірним векторним простором над алгебраїчно замкнутим полем характеристики 0 і є розв'язною алгеброю Лі над підполем поля , і є представленням алгебри над простором ,тоді існує повний прапор векторних підпросторів для якого Зокрема існує вектор що є одночасно власним вектором матриць для всіх елементів . Більш загально теорема Лі є справедливою якщо поле є досконалим і містить всі власні значення усіх матриць
- Підалгебра Лі, факторалгебра і розширення розв'язної алгебри Лі є розв'язними алгебрами Лі.
- Розв'язна ненульова алгебра Лі має ненульовий абелевий ідеал, останній ненульовий член в похідному ряді.
- Образ розв'язної алгебри Лі при гомоморфізмі є розв'язною алгеброю Лі.
- Якщо є розв'язним ідеалом в і алгебра є розв'язною, то і алгебра є розв'язною.
- Якщо є скінченновимірною, тоді існує єдиний розв'язний ідеал , що містить всі розв'язні ідеали алгебри . Цей ідеал називається радикалом алгебри і позначається . Радикали мають важливе значення в теорії скінченновимірних алгебр Лінад полями характеристики 0 оскільки в цьому випадку довільна алгебра Лі є напівпрямою сумою свого радикала, що є розв'язною алгеброю Лі і деякої напівпростої алгебри Лі. Тому класифікація алгебр Лі зводиться до класифікації напівпростих алгебр Лі і розв'язних алгебр Лі. Проте завдання класифікації скінченновимірних розв'язних алгебр Лі є набагато складнішим, ніж класифікація напівпростих алгебр.
- Якщо є розв'язними ідеалами, то таким є і ідеал .
- Розв'язна алгебра Лі має єдиний найбільший нільпотентний ідеал , що є множиною елементів для яких є нільпотентним відображенням. Розв'язна алгебра Лі розкладається на напівпряму суму цього ідеалу і деякої абелевої підалгебри. Якщо D є диференціюванням на , то .
Цілком розв'язні алгебри Лі
Алгебра Лі називається цілком розв'язною якщо для неї існує елементарна послідовність ідеалів у від до . Скінченновимірна нільпотентна алгебра Лі є цілком розв'язною і цілком розв'язна алгебра Лі є розв'язною. Над алгебраїчно замкнутим полем розв'язна алгебра Лі є цілком розв'язною, натомість, наприклад -вимірна дійсна алгебра Лі групи евклідових ізометрій площини є розв'язною але не цілком розв'язною. Ця алгебра є ізоморфною матричній алгебрі
Розв'язна алгебра Лі над полем є цілком розв'язною тоді і тільки тоді коли всі власні значення належать для всіх в .
Див. також
Посилання
- EoM article Lie algebra, solvable [ 28 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
- EoM article Lie group, solvable [ 28 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
Примітки
- Humphreys, 1972
- Knapp, 2002 Proposition 1.39.
- Knapp, 2002 Proposition 1.23.
- Fulton та Harris, 1991
- Knapp, 2002 Proposition 1.46.
- Humphreys, 1972
- Knapp, 2002 Theorem 1.25.
- Knapp, 2002
- Knapp, 2002 Proposition 1.40.
Література
- Fulton, W.; Harris, J. (1991). Representation theory. A first course. Graduate Texts in Mathematics. Т. 129. New York: Springer-Verlag. ISBN . MR 1153249.
- Humphreys, James E. (1972). Introduction to Lie Algebras and Representation Theory. Graduate Texts in Mathematics. Т. 9. New York: Springer-Verlag. ISBN .
- Knapp, A. W. (2002). Lie groups beyond an introduction. Progress in Mathematics. Т. 120 (вид. 2nd). Boston·Basel·Berlin: Birkhäuser. ISBN ..
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
V matematici algebra Li g displaystyle mathfrak g nazivayetsya rozv yaznoyu pohidnij ryad staye nulovim pochinayuchi z deyakogo chlena Pohidnoyu algebroyu Li nazivayetsya pidalgebra v g displaystyle mathfrak g sho poznachayetsya yak g g displaystyle mathfrak g mathfrak g i elementami yakoyi za oznachennyam ye duzhki Li vsemozhlivih par elementiv z g displaystyle mathfrak g Pohidnim ryadom nazivayetsya poslidovnist pidalgebr g g g g g g g g g g g g g g g displaystyle mathfrak g geqslant mathfrak g mathfrak g geqslant mathfrak g mathfrak g mathfrak g mathfrak g geqslant mathfrak g mathfrak g mathfrak g mathfrak g mathfrak g mathfrak g mathfrak g mathfrak g geq Elementi cogo ryadu takozh poznachayutsya Dkg displaystyle D k mathfrak g de D0g g displaystyle D 0 mathfrak g mathfrak g i Dk 1g Dkg Dkg displaystyle D k 1 mathfrak g D k mathfrak g D k mathfrak g Yaksho dlya deyakogo k vikonuyetsya Dkg 0 displaystyle D k mathfrak g 0 to algebra Li nazivayetsya rozv yaznoyu Maksimalna rozv yazna pidalgebra nazivayetsya pidalgebroyu Borelya Najbilshij rozv yaznij ideal algebri Li nazivayetsya radikalom OznachennyaNehaj g displaystyle mathfrak g skinchennovimirna algebra Li nad polem harakteristiki 0 Todi tverdzhennya nizhche ye ekvivalentnimi i mozhut buti vikoristani yak oznachennya i g displaystyle mathfrak g ye rozv yaznoyu za oznachennyam vishe ii ad g displaystyle rm ad mathfrak g priyednane predstavlennya algebri g displaystyle mathfrak g ye rozv yaznim iii Isnuye skinchenna poslidovnist idealiv ai displaystyle mathfrak a i algebri g displaystyle mathfrak g dlya yakih g a0 a1 ar 0 i ai ai ai 1 displaystyle mathfrak g mathfrak a 0 supset mathfrak a 1 supset mathfrak a r 0 quad forall i mathfrak a i mathfrak a i subset mathfrak a i 1 iv g g displaystyle mathfrak g mathfrak g ye nilpotentnoyu algebroyu Li v Dlya n displaystyle n vimirnoyi algebri g displaystyle mathfrak g isnuye poslidovnist pidalgebr ai displaystyle mathfrak a i algebri g displaystyle mathfrak g dlya yakih g a0 a1 an 0 idim ai ai 1 1 displaystyle mathfrak g mathfrak a 0 supset mathfrak a 1 supset mathfrak a n 0 quad forall i operatorname dim mathfrak a i mathfrak a i 1 1 i ai 1 displaystyle mathfrak a i 1 ye idealom v ai displaystyle mathfrak a i Cya poslidovnist nazivayetsya elementarnoyu poslidovnistyu vi Isnuye skinchenna poslidovnist pidalgebr gi displaystyle mathfrak g i algebri g displaystyle mathfrak g dlya yakih g g0 g1 gr 0 displaystyle mathfrak g mathfrak g 0 supset mathfrak g 1 supset mathfrak g r 0 i gi 1 displaystyle mathfrak g i 1 ye idealom gi displaystyle mathfrak g i i do togo zh gi gi 1 displaystyle mathfrak g i mathfrak g i 1 ye komutativnoyu algebroyu Li vii g displaystyle mathfrak g ye rozv yaznoyu todi i tilki todi koli yiyi forma Killinga B displaystyle B zadovolnyaye umovu B X Y 0 displaystyle B X Y 0 dlya vsih X v g displaystyle mathfrak g i Y v g g displaystyle mathfrak g mathfrak g PrikladiNapivprosta algebra Li nikoli ne ye rozv yaznoyu Bud yaka abeleva algebra Li ye rozv yaznoyu Bud yaka nilpotentna algebra Li ye rozv yaznoyu Yaksho V displaystyle V ye skinchennovimirnim vektornim prostorom nad polem K displaystyle K i F Vi displaystyle F V i povnij prapor vektornih pidprostoriv Pidalgebra b F x gl V xVi Vi Vi displaystyle mathfrak b F x in mathfrak gl V xV i subset V i forall V i algebri glk displaystyle rm gl k ye rozv yaznoyu algebroyu Li Yaksho na prostori V displaystyle V vvesti bazis sho uzgodzhuyetsya z F displaystyle F to elementi algebri b F displaystyle mathfrak b F viznachayutsya verhnimi trikutnimi matricyami Algebra verhnih trikutnih matric nad polem K displaystyle K rozmirnosti n poznachayetsya t n K displaystyle mathfrak t n K Yaksho K displaystyle K algebrayichno zamknute pole harakteristiki 0 to dovilna rozv yazna skinchennovimirna algebra Li nad polem K displaystyle K izomorfna pidalgebri algebri t n K displaystyle mathfrak t n K VlastivostiZgidno z teoremoyu Li yaksho V displaystyle V ye skinchennovimirnim vektornim prostorom nad algebrayichno zamknutim polem K displaystyle K harakteristiki 0 i g displaystyle mathfrak g ye rozv yaznoyu algebroyu Li nad pidpolem k displaystyle k polya K displaystyle K i p displaystyle pi ye predstavlennyam algebri g displaystyle mathfrak g nad prostorom V displaystyle V todi isnuye povnij prapor vektornih pidprostoriv F displaystyle F dlya yakogo p g b F displaystyle pi mathfrak g subset mathfrak b F Zokrema isnuye vektor v V displaystyle v in V sho ye odnochasno vlasnim vektorom matric p X displaystyle pi X dlya vsih elementiv X g displaystyle X in mathfrak g Bilsh zagalno teorema Li ye spravedlivoyu yaksho pole K displaystyle K ye doskonalim i mistit vsi vlasni znachennya usih matric p X displaystyle pi X Pidalgebra Li faktoralgebra i rozshirennya rozv yaznoyi algebri Li ye rozv yaznimi algebrami Li Rozv yazna nenulova algebra Li maye nenulovij abelevij ideal ostannij nenulovij chlen v pohidnomu ryadi Obraz rozv yaznoyi algebri Li pri gomomorfizmi ye rozv yaznoyu algebroyu Li Yaksho a displaystyle mathfrak a ye rozv yaznim idealom v g displaystyle mathfrak g i algebra g a displaystyle mathfrak g mathfrak a ye rozv yaznoyu to i algebra g displaystyle mathfrak g ye rozv yaznoyu Yaksho g displaystyle mathfrak g ye skinchennovimirnoyu todi isnuye yedinij rozv yaznij ideal r g displaystyle mathfrak r subset mathfrak g sho mistit vsi rozv yazni ideali algebri g displaystyle mathfrak g Cej ideal nazivayetsya radikalom algebri g displaystyle mathfrak g i poznachayetsya radg displaystyle rm rad mathfrak g Radikali mayut vazhlive znachennya v teoriyi skinchennovimirnih algebr Linad polyami harakteristiki 0 oskilki v comu vipadku dovilna algebra Li ye napivpryamoyu sumoyu svogo radikala sho ye rozv yaznoyu algebroyu Li i deyakoyi napivprostoyi algebri Li Tomu klasifikaciya algebr Li zvoditsya do klasifikaciyi napivprostih algebr Li i rozv yaznih algebr Li Prote zavdannya klasifikaciyi skinchennovimirnih rozv yaznih algebr Li ye nabagato skladnishim nizh klasifikaciya napivprostih algebr Yaksho a b g displaystyle mathfrak a mathfrak b subset mathfrak g ye rozv yaznimi idealami to takim ye i ideal a b displaystyle mathfrak a mathfrak b Rozv yazna algebra Li g displaystyle mathfrak g maye yedinij najbilshij nilpotentnij ideal n displaystyle mathfrak n sho ye mnozhinoyu elementiv X g displaystyle X in mathfrak g dlya yakih adX displaystyle rm ad X ye nilpotentnim vidobrazhennyam Rozv yazna algebra Li rozkladayetsya na napivpryamu sumu cogo idealu i deyakoyi abelevoyi pidalgebri Yaksho D ye diferenciyuvannyam na g displaystyle mathfrak g to D g n displaystyle D mathfrak g subset mathfrak n Cilkom rozv yazni algebri LiAlgebra Li g displaystyle mathfrak g nazivayetsya cilkom rozv yaznoyu yaksho dlya neyi isnuye elementarna poslidovnist idealiv u g displaystyle mathfrak g vid 0 displaystyle 0 do g displaystyle mathfrak g Skinchennovimirna nilpotentna algebra Li ye cilkom rozv yaznoyu i cilkom rozv yazna algebra Li ye rozv yaznoyu Nad algebrayichno zamknutim polem rozv yazna algebra Li ye cilkom rozv yaznoyu natomist napriklad 3 displaystyle 3 vimirna dijsna algebra Li grupi evklidovih izometrij ploshini ye rozv yaznoyu ale ne cilkom rozv yaznoyu Cya algebra ye izomorfnoyu matrichnij algebri X 08x 80y000 8 x y R displaystyle X left begin matrix 0 amp theta amp x theta amp 0 amp y 0 amp 0 amp 0 end matrix right quad theta x y in mathbb R Rozv yazna algebra Li g displaystyle mathfrak g nad polem ye cilkom rozv yaznoyu todi i tilki todi koli vsi vlasni znachennya adX displaystyle rm ad X nalezhat k displaystyle k dlya vsih X displaystyle X v g displaystyle mathfrak g Div takozhAlgebra Li Forma KillingaPosilannyaEoM article Lie algebra solvable 28 zhovtnya 2011 u Wayback Machine EoM article Lie group solvable 28 zhovtnya 2011 u Wayback Machine PrimitkiHumphreys 1972 Knapp 2002 Proposition 1 39 Knapp 2002 Proposition 1 23 Fulton ta Harris 1991 Knapp 2002 Proposition 1 46 Humphreys 1972 Knapp 2002 Theorem 1 25 Knapp 2002 Knapp 2002 Proposition 1 40 LiteraturaFulton W Harris J 1991 Representation theory A first course Graduate Texts in Mathematics T 129 New York Springer Verlag ISBN 978 0 387 97527 6 MR 1153249 Humphreys James E 1972 Introduction to Lie Algebras and Representation Theory Graduate Texts in Mathematics T 9 New York Springer Verlag ISBN 0 387 90053 5 Knapp A W 2002 Lie groups beyond an introduction Progress in Mathematics T 120 vid 2nd Boston Basel Berlin Birkhauser ISBN 0 8176 4259 5