Рибне господарство — галузь господарства, до якої належить добування, переробка, відтворення і збільшення запасів риби та інших водних організмів у природних і штучних водоймах. Дає цінні харчові, кормові, лікарські й технічні продукти. Поділяється на рибальство, що має завданням ловити рибу і добувати морського звіра, та рибництво — збереження і поліпшення рибних запасів у природних водоймах і розведення риби у штучних. Рибальство може бути промисловим або аматорським (див. Спортивне рибальство). Промислове рибальство поділяється на океанічне, морське, прибережне і на внутрішніх водоймах (річках, озерах, ставках, водоймищах).
Історія
В Україні рибне господарство було відоме від палеоліту. В античну добу з України у великій кількості вивозили рибу до Греції з Ольвії та інших грецьких колоній, за середньовіччя — до Візантії. На Запорозькій Січі рибне господарство було одним з основних промислів запорожців. Про рибне багатство України згадують подорожні М. Литвин (1550). Ґ. Боплан (1630-47), Ґ. Ржончинський (1721) та інші. У 19 ст. надмірний і хижацький вилов риби зменшив рибне багатство України, хоч уведено контроль над виловом риби й засновано риборозплідники (у Російській імперії охоронні заходи застосовано вперше у 1771 р., але перші «Правила рыболовства» видано щойно 1878; у Польщі рибальські справи нормувала «Ustawa rybacka» з 1932 р.). Тому щорічний вилов риби у річках центральних і східних Українських земель за час з 1900 до 1914 зменшився приблизно на половину — зокрема вилови цінних і рідкісних риб, а деякі види їх загинули. 1913 вилов риби, здобич морських звірів і морепродуктів на території УРСР становили 37100 т, або 3,7% всього СРСР (190 млн т). 80% видобутку риби в УРСР припадало на моря, 20% — на річки. Після зменшення вилову риби і морського звіра в 1916 — 23 він став збільшуватися і досяг у 1940 р. 139 100 т (Табл. 1). У 1930-х pp. здійснено колективізацію рибного господарства.
Таблиця 1. Вилов риби, здобич морського звіра, китів і морепродуктів в СРСР і Радянській Україні.
Роки | СРСР тис. т | УРСР тис. т | у % до СРСР |
---|---|---|---|
1913 | 1 051 | 37,1 | 3,5 |
1928 | 840 | 44,7 | 5,3 |
1932 | 1333 | 126,4 | 9,5 |
1940 | 1404 | 139,1 | 9,9 |
1945 | 1 125 | 59,8 | 5,4 |
1950 | 1 755 | 190,3 | 10,8 |
1955 | 2 737 | 246,1 | 6,6 |
1960 | 3541 | 535,8 | 15,2 |
1965 | 5 774 | 589,4 | 10,2 |
1970 | 7900 | 891,1 | 9,9 |
Після повторного занепаду рибного господарства у 1941-44 рр. (у 1945 р. видобуто лише 59800 т риби) воно швидко зростає завдяки вдосконаленню метод вилову риби і добування морського звіра, модернізації рибопромислового флоту і поповненню його найновішими типами суден (риболовними траулерами різних видів, плавучими базами тощо), введенню розшукової гідроакустичної апаратури, збільшенню й якісному поліпшенню рибоводних і меліоративних заходів (зокрема у внутрішніх водоймах, серед інших поліпшення видового складу промислових риб, забезпечення процесу розмноження риб тощо), розбудові рибних пристаней і рибної промисловості. Чимале значення мало поширення рибальства трохи далі від берега на відкриту частину Чорного моря (є дуже бідним на рибу), значно більше на світові океани (від 1958 р.) і добування китів у водах Антарктики та їх переробку.
Розвиткові рибного господарства в Україні, зокрема у внутрішніх водоймах, допомагають науково-дослідні інститути: Український НДІ рибного господарства у Києві, , в Керчі, Інститут біології південних морів AH УРСР у Севастополі (з 1963 р.), в Ростові-на-Дону, Інститут гідробіології АН УРСР (створений 1932 р. на базі Київ.-Дніпровської біологічної станції) та ін. Ці установи вивчають санітарний стан річок, питання ставкового рибного господарства, гідробіологічний режим водосховищ, гирлові ділянки річок і лимани; приділяють увагу розселенню та акліматизації різних риб і безхребетних у внутрішніх водах тощо.
Океанічне і морське рибальство в СРСР і УРСР належали державним підприємствам, які мають великий промисловий флот, рибопереробні, судноремонтні верфі та ін. Добування риби у прибережних смугах морів і у внутрішніх водоймах належали в основному риболовецьким колгоспам (подекуди радгоспам), які діяли за статутом рибальської артілі з 1939 р. В Україні їх було станом на 1970 р. — 109, головне на узбережжях морів, на Дніпрі й Дунаї і його водосховищах. Рибальські колгоспи добували щороку близько 1,5 млн кг риби (20—25% вилову в УРСР); вони були об'єднані у рибоколгоспспілки. Кількість відловлюваної риби наведена в Табл. 2.
Таблиця 2. Вилов риби добування морського звіра, китів і морепродуктів підприємствами УРСР.
Місце вилову | 1000 т | % |
---|---|---|
Світовий океан | 419,0 | 61,7 |
Азовське і Чорне м. | 139,5 | 20,6 |
Внутрішні води | 119,9 | 17,7 |
у тому числі: | ||
річки | 67,6 | 10,0 |
озера | 2,3 | 0,3 |
ставки | 30,0 | 4,5 |
водойми | 20,0 | 2,9 |
Разом | 678,4 | 100,0 |
У 1946 р. було організовано китобійну антарктичну флотилію «Слава» (28 715 т), 1959 р. — також флотилію «Радянська Україна» (43 800 т), що базувались в Одеському порті. До китобійної антарктичної флотилії «Радянська Україна» належали китобаза «Радянська Україна» і 20 китобійних суден. Вона оперувала на південь від 40° південної ширина навколо Антарктики і належала до більших флотилій світу.
На початку 1971 р. в УРСР діяло 181 риболовне, рибообробне і рибопереробне підприємство. Найбільші з них: Керченське управління антарктичного рибальства, Севастопольське управління тралового флоту, управління антарктичної китобійної і риболовного флоту в Одесі, Маріупольський рибоконсервний комбінат, Керченський рибоконсервний завод, Бердянський, Севастопольський та інші рибоконсервні комбінати. Хоч вилов риби і морського звіра досяг 1970 р. 891 100 т, продукти рибної промисловості не покривають попиту населення, і Україна примушена довозити рибу з інших районів СРСР.
Споживання риби й рибопродуктів на душу населення в УРСР було: 1960 — 9,7 кг, 1965 — 12,5 кг, 1969 — 16,9 кг (в СРСР відповідно — 9,9, 12,6, 15,8 кг). Пропорція риби до м'яса становить 1 : 2,8.
Сучасний стан
Води України мають близько 200 (за іншими даними — 180) видів риб: 110 у річках, 180 — у морі (близько 90 видів живуть і в прибережних частинах Азовського та Чорного морів, і в річках, що впадають у ці моря). Переважна більшість видів риб є промисловими; кілька десятків не мають промислового значення з уваги на свою нечисленність, малий розмір чи отруйність; серед промислових ледве близько 10% має більше значення, і на них припадає більшість улову.
Риби внутрішніх водойм України трапляються такі, що постійно живуть у річках, озерах чи ставах, такі, що обмежені у своєму поширенні окремими річками, такі, що живуть водночас і в річках і в лиманах; прохідні (осетри, білуга, оселедець та ін.), що частину життя проводять у морі, частину — в річках, ще ін., що живуть в опріснених, прилеглих до гирла річок ділянках моря і входять у річки для нересту та зимівлі. Рибою, яка живе у річці, але на нерест іде у море, є вугор. Рибальство на внутрішніх водах вже не має добрих умов розвитку, бо води України все більше стають занечищені, а для їх очищення вкладається замало коштів. Ряд видів риб винищено, на що вплинув також її хижацький вилов.
Річкове рибне господарство мало в Україні до початку 19 ст. найбільше значення. Серед річок України основне рибогосподарство значення мають Дніпро (з його приток — головне Прип'ять і Десна), нижній Дунай, менше Дністер, Південний Буг і Сіверський Донець. У сточищі Дніпра налічується 66 видів риб (у пригирловій частині); основними промисловими видами є: лящ, судак, короп, лин, щука, сом, окунь. Багатий на рибу нижній Дунай — 71 вид, серед них велике промислове значення мають: білуга, осетер, севрюга, стерлядь, сом, лин, короп, щука і оселедець, що заходять з моря.
Чимало риб має Південний Буг, зокрема у пригирловій частині (70 видів; у середньому — близько ЗО), серед них найголовніші: короп, лящ, плітка, червоноперка, окунь, карась. Іхтіофауна Дністра нараховує 57 видів (у верхів'ї переважають марена, підуст, та інші види, що живуть у поточній воді; у нижній — плітка, краснопірка, окунь, бичок, чехоня, лящ та ін.); Сіверський Донець — 44 види (лящ, підуст, в'язь, щука й ін.). Деяку роль у відтворенні рибних запасів великих річок відіграють їхні притоки.
Крім риб, властивих фауні України, у деяких річках трапляються риби-вселенці (царьок, сомик, гамбузія). За останні роки ведуться досліди над акліматизацією сигів; з Далекого сходу завезено для акліматизації білого і чорного амура, , білого та пістряного товстолобика.
Озерне господарство зосереджене переважно на Поліссі й у заплаві нижньої течії Дунаю. На Поліссі є 268 озер загальною площею 16 000 га; у них є 32 види риб, у тому числі: лящ, плітка, краснопірка, щука, окунь, лин, карась, йорж, канальний сом; промислова рибопродуктивність окремих озер є від 7,5 до 40 кг/га. Водяна площа основного фонду наддунайських озер є близько 45 000 га з рибопродуктивністю від 21 до 73 кг/га; цінніші види: короп, лящ, судак, щука, менше цінні: окунь, краснопірка, бички, тюльки, верховодка та ін.
Найінтенсивнішою формою рибного господарства є ставкове. Ставковий фонд України (близько 22 000 ставків) становить лише близько 170 000 га водної площі, з них зариблено близько 75 000 га; щорічний вилов риби у них — близько 30 000 т. Пересічна рибопродуктивність ставків (станом на 1970 р.) — 720 кг/га. Основним об'єктом тепловодного ставкового рибного господарства є короп, холодноводного — пструг (головним чином — у горах).
У ставковому рибному господарстві розгорнена племінна робота, спрямована на поліпшення спадкових якостей і підвищення продуктивності риби. В Україні виведено дві породи коропа — український лускатий і український рамчастий, які на 20% продуктивніші, ніж безпородний дзеркальний короп. Ведуться також і промислове схрещування коропів різних порід та коропа з амурським сазаном, заведено теж китайського коропа. У наслідок інтенсифікації ставкового рибного господарства площа рибоводних ставків і вилови риби у них повільно зростають. Для штучного риборозведення існує 8 форелевих рибоводних ставків у Карпатах та один у Криму, 2 форелеві ферми у Волинській та Тернопільській областях, товарне господарство «Свалява» в Карпатах, осетровий завод на нижньому Дніпрі, нерестововирощувальні господарства на Каховському і Кременчуцькому водоймищах.
У зв'язку з спорудженням Дніпровського каскаду гідроелектростанцій на Дніпрі рибальство погіршало. У великих водосховищах, організовано рибне господарство нового типу, відмінне від річкового. Причиною цього є те, що гребля Дніпровського (а згодом й інші) обмежила вільний доступ прохідним рибам, а риби, які не люблять стоячих вод перейшли на північ. Основними об'єктами промислу в дніпровських водосховищах є лящ, судак, сазан і сом. 1969 з водосховищ Дніпра видобуто 172 600 т риби (площа водосховищ 5 282 км²), або 33 кг з 1 га. Найбільшу рибопродуктивність (бл. 40 кг) мають Каховське і Кременчуцьке водосховище. Добування риби здійснюють рибоколгоспи кількох рибокомбінатів. На водосховищах створено кілька господарств, у яких вирощують мальків цінних видів риб для зарибнення річки і водоймищ. Велику увагу приділяють меліорації водойм. Деяке значення для рибного господарства мають також водосховища питної води, іриґаційні та ін.
Морське рибальство охоплює чорноморський та азовський регіони. Найбільше значення має азовський район; його рибне багатство відзначається чималою поживою (органогенні речовини, акумульовані Доном і Кубанню), наявністю місць, придатних для відкладання ікри (гирла Дону й Кубані) і прохідними й півпрохідними рибами. Головними місцями вилову є — гирла Дону й Кубані та Керченська протока; взимку провадять підльодові вилови у Таганрозькій затоці. Промислова продуктивність Азовського моря дуже велика — до 80 кг/га. В Азовському морі зустрічається близько 80 видів і підвидів риб; найбільше промислове значення мають: кілька, хамса, бички, судак, лящ, тараня, короп, осетер, севрюга, оселедці, кефаль, анчоус й ін.
За останній час він сильно зменшується через забруднення моря і надмірний вилов. На базі рибних ресурсів Азовського моря у межах України працюють Генічеський, Маріупольський та Керченський рибокомбінати та Мисівський і Аршинцівський рибозаводи.
Чорне море у своїй продуктивності обмежене недостачею мілин та чималою глибиною, наповненою сірководнем (з глибини 150–200 м). На відміну від Азовського моря, у Чорному основну масу виловлюваної риби дають морські види.
У прилеглих до Чорного моря водоймах та у пониззях Дністра й Дунаю розвинуте промисел прісноводного рака (1969 р. — 455,5 т).
Рибна промисловість і рибоконсервне виробництво зосереджене на узбережжі Чорного і Азовського морів і над Дніпром. Головними його центрами є Одеса, Керч, Севастополь, Очаків, Білгород-Дністровський, Маріуполь, Бердянськ, Вилкове, Генічеськ, Ялта, Запоріжжя, Дніпро, Черкаси, Ізмаїл, Кілія.
19 жовтня 2023 року в Україні розпочала роботу Єдина державна електронна система управління галуззю рибного господарства (єРиба).
Зариблення річок
В період з 2010 по 2017 рік риборозплідними заводами було вселено у водойми України понад 66 млн екз. водних біоресурсів. Основними видами відтворення є: рослиноїдні (білий амур, білий і строкатий товстолобик), коропа та аборигенні (щука, судак, сом). Також відбувалось зариблення лососевими (райдужна і струмкова форель, дунайський лосось) та червонокнижними видами риб (російський осетер і стерлядь).
Науково-дослідні інституції
Підприємства
- ім. академіка С. Т. Артющика
Див. також
Примітки
- Одеський суд повернув державі найбільше штучне озеро Сасик. // Автор: Ростислав Вонс. 01.05.2024, 17:50
- Протягом останніх восьми років державні рибовідтворювальні комплекси випустили до водойм України понад 66 млн екз. риби
Посилання
- Власне рибне господарство: організація промислового розведення риби
- Рибна промисловість в Україні перебуває у глибокому занепаді, - Держкомрибгосп.
- Рибне господарство України 2015: поточний стан галузі, можливості та перспективи
- У гірські річки Буковини випустять 150 тис екземплярів молоді форелі та лосося. uprom.info/. Національний промисловий портал. 25 липня 2018. Процитовано 25 липня 2018.
- В Дніпро випустили кілька тонн риби задля відновлення київських водойм
- Майже дві тонни риби випустили у Дніпро запорізькі екоактивісти
- У Тетерів випустили 11 тонн риби
- У Дніпро випустили п'ять тонн корисних риб-санітарів
- У Ковельське водосховище випустили рибу
- Зариблення Дніпра: у річку випустили понад мільйон рідкісних риб
- Протягом останніх восьми років державні рибовідтворювальні комплекси випустили до водойм України понад 66 млн екз. риби
- У водойми Полтавщини випустили понад десять тон мальків риби
- В річку Горинь випустили півтонни малька коропа – ентузіасти рятують популяцію від браконьєрів
- На Херсонщині до кінця квітня мають закінчити процес інкубації риби
- Нова Стратегія реформування рибної галузі буде відповідади міжнародним стандартам. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 1 серпня 2018. Процитовано 1 серпня 2018.
- Вперше за 19 років український океанічний флот отримав прибуток. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 14 квітня 2017. Процитовано 12 серпня 2018.
Це незавершена стаття про сільське господарство. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про Україну. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ribne gospodarstvo galuz gospodarstva do yakoyi nalezhit dobuvannya pererobka vidtvorennya i zbilshennya zapasiv ribi ta inshih vodnih organizmiv u prirodnih i shtuchnih vodojmah Daye cinni harchovi kormovi likarski j tehnichni produkti Podilyayetsya na ribalstvo sho maye zavdannyam loviti ribu i dobuvati morskogo zvira ta ribnictvo zberezhennya i polipshennya ribnih zapasiv u prirodnih vodojmah i rozvedennya ribi u shtuchnih Ribalstvo mozhe buti promislovim abo amatorskim div Sportivne ribalstvo Promislove ribalstvo podilyayetsya na okeanichne morske priberezhne i na vnutrishnih vodojmah richkah ozerah stavkah vodojmishah IstoriyaV Ukrayini ribne gospodarstvo bulo vidome vid paleolitu V antichnu dobu z Ukrayini u velikij kilkosti vivozili ribu do Greciyi z Olviyi ta inshih greckih kolonij za serednovichchya do Vizantiyi Na Zaporozkij Sichi ribne gospodarstvo bulo odnim z osnovnih promisliv zaporozhciv Pro ribne bagatstvo Ukrayini zgaduyut podorozhni M Litvin 1550 G Boplan 1630 47 G Rzhonchinskij 1721 ta inshi U 19 st nadmirnij i hizhackij vilov ribi zmenshiv ribne bagatstvo Ukrayini hoch uvedeno kontrol nad vilovom ribi j zasnovano riborozplidniki u Rosijskij imperiyi ohoronni zahodi zastosovano vpershe u 1771 r ale pershi Pravila rybolovstva vidano shojno 1878 u Polshi ribalski spravi normuvala Ustawa rybacka z 1932 r Tomu shorichnij vilov ribi u richkah centralnih i shidnih Ukrayinskih zemel za chas z 1900 do 1914 zmenshivsya priblizno na polovinu zokrema vilovi cinnih i ridkisnih rib a deyaki vidi yih zaginuli 1913 vilov ribi zdobich morskih zviriv i moreproduktiv na teritoriyi URSR stanovili 37100 t abo 3 7 vsogo SRSR 190 mln t 80 vidobutku ribi v URSR pripadalo na morya 20 na richki Pislya zmenshennya vilovu ribi i morskogo zvira v 1916 23 vin stav zbilshuvatisya i dosyag u 1940 r 139 100 t Tabl 1 U 1930 h pp zdijsneno kolektivizaciyu ribnogo gospodarstva Tablicya 1 Vilov ribi zdobich morskogo zvira kitiv i moreproduktiv v SRSR i Radyanskij Ukrayini Roki SRSR tis t URSR tis t u do SRSR 1913 1 051 37 1 3 5 1928 840 44 7 5 3 1932 1333 126 4 9 5 1940 1404 139 1 9 9 1945 1 125 59 8 5 4 1950 1 755 190 3 10 8 1955 2 737 246 1 6 6 1960 3541 535 8 15 2 1965 5 774 589 4 10 2 1970 7900 891 1 9 9 Pislya povtornogo zanepadu ribnogo gospodarstva u 1941 44 rr u 1945 r vidobuto lishe 59800 t ribi vono shvidko zrostaye zavdyaki vdoskonalennyu metod vilovu ribi i dobuvannya morskogo zvira modernizaciyi ribopromislovogo flotu i popovnennyu jogo najnovishimi tipami suden ribolovnimi traulerami riznih vidiv plavuchimi bazami tosho vvedennyu rozshukovoyi gidroakustichnoyi aparaturi zbilshennyu j yakisnomu polipshennyu ribovodnih i meliorativnih zahodiv zokrema u vnutrishnih vodojmah sered inshih polipshennya vidovogo skladu promislovih rib zabezpechennya procesu rozmnozhennya rib tosho rozbudovi ribnih pristanej i ribnoyi promislovosti Chimale znachennya malo poshirennya ribalstva trohi dali vid berega na vidkritu chastinu Chornogo morya ye duzhe bidnim na ribu znachno bilshe na svitovi okeani vid 1958 r i dobuvannya kitiv u vodah Antarktiki ta yih pererobku Rozvitkovi ribnogo gospodarstva v Ukrayini zokrema u vnutrishnih vodojmah dopomagayut naukovo doslidni instituti Ukrayinskij NDI ribnogo gospodarstva u Kiyevi v Kerchi Institut biologiyi pivdennih moriv AH URSR u Sevastopoli z 1963 r v Rostovi na Donu Institut gidrobiologiyi AN URSR stvorenij 1932 r na bazi Kiyiv Dniprovskoyi biologichnoyi stanciyi ta in Ci ustanovi vivchayut sanitarnij stan richok pitannya stavkovogo ribnogo gospodarstva gidrobiologichnij rezhim vodoshovish girlovi dilyanki richok i limani pridilyayut uvagu rozselennyu ta aklimatizaciyi riznih rib i bezhrebetnih u vnutrishnih vodah tosho Okeanichne i morske ribalstvo v SRSR i URSR nalezhali derzhavnim pidpriyemstvam yaki mayut velikij promislovij flot ribopererobni sudnoremontni verfi ta in Dobuvannya ribi u priberezhnih smugah moriv i u vnutrishnih vodojmah nalezhali v osnovnomu riboloveckim kolgospam podekudi radgospam yaki diyali za statutom ribalskoyi artili z 1939 r V Ukrayini yih bulo stanom na 1970 r 109 golovne na uzberezhzhyah moriv na Dnipri j Dunayi i jogo vodoshovishah Ribalski kolgospi dobuvali shoroku blizko 1 5 mln kg ribi 20 25 vilovu v URSR voni buli ob yednani u ribokolgospspilki Kilkist vidlovlyuvanoyi ribi navedena v Tabl 2 Tablicya 2 Vilov ribi dobuvannya morskogo zvira kitiv i moreproduktiv pidpriyemstvami URSR Misce vilovu 1000 t Svitovij okean 419 0 61 7 Azovske i Chorne m 139 5 20 6 Vnutrishni vodi 119 9 17 7 u tomu chisli richki 67 6 10 0 ozera 2 3 0 3 stavki 30 0 4 5 vodojmi 20 0 2 9 Razom 678 4 100 0 U 1946 r bulo organizovano kitobijnu antarktichnu flotiliyu Slava 28 715 t 1959 r takozh flotiliyu Radyanska Ukrayina 43 800 t sho bazuvalis v Odeskomu porti Do kitobijnoyi antarktichnoyi flotiliyi Radyanska Ukrayina nalezhali kitobaza Radyanska Ukrayina i 20 kitobijnih suden Vona operuvala na pivden vid 40 pivdennoyi shirina navkolo Antarktiki i nalezhala do bilshih flotilij svitu Na pochatku 1971 r v URSR diyalo 181 ribolovne riboobrobne i ribopererobne pidpriyemstvo Najbilshi z nih Kerchenske upravlinnya antarktichnogo ribalstva Sevastopolske upravlinnya tralovogo flotu upravlinnya antarktichnoyi kitobijnoyi i ribolovnogo flotu v Odesi Mariupolskij ribokonservnij kombinat Kerchenskij ribokonservnij zavod Berdyanskij Sevastopolskij ta inshi ribokonservni kombinati Hoch vilov ribi i morskogo zvira dosyag 1970 r 891 100 t produkti ribnoyi promislovosti ne pokrivayut popitu naselennya i Ukrayina primushena dovoziti ribu z inshih rajoniv SRSR Spozhivannya ribi j riboproduktiv na dushu naselennya v URSR bulo 1960 9 7 kg 1965 12 5 kg 1969 16 9 kg v SRSR vidpovidno 9 9 12 6 15 8 kg Proporciya ribi do m yasa stanovit 1 2 8 Suchasnij stan Vodi Ukrayini mayut blizko 200 za inshimi danimi 180 vidiv rib 110 u richkah 180 u mori blizko 90 vidiv zhivut i v priberezhnih chastinah Azovskogo ta Chornogo moriv i v richkah sho vpadayut u ci morya Perevazhna bilshist vidiv rib ye promislovimi kilka desyatkiv ne mayut promislovogo znachennya z uvagi na svoyu nechislennist malij rozmir chi otrujnist sered promislovih ledve blizko 10 maye bilshe znachennya i na nih pripadaye bilshist ulovu Ribi vnutrishnih vodojm Ukrayini traplyayutsya taki sho postijno zhivut u richkah ozerah chi stavah taki sho obmezheni u svoyemu poshirenni okremimi richkami taki sho zhivut vodnochas i v richkah i v limanah prohidni osetri biluga oseledec ta in sho chastinu zhittya provodyat u mori chastinu v richkah she in sho zhivut v oprisnenih prileglih do girla richok dilyankah morya i vhodyat u richki dlya nerestu ta zimivli Riboyu yaka zhive u richci ale na nerest ide u more ye vugor Ribalstvo na vnutrishnih vodah vzhe ne maye dobrih umov rozvitku bo vodi Ukrayini vse bilshe stayut zanechisheni a dlya yih ochishennya vkladayetsya zamalo koshtiv Ryad vidiv rib vinisheno na sho vplinuv takozh yiyi hizhackij vilov Richkove ribne gospodarstvo malo v Ukrayini do pochatku 19 st najbilshe znachennya Sered richok Ukrayini osnovne ribogospodarstvo znachennya mayut Dnipro z jogo pritok golovne Prip yat i Desna nizhnij Dunaj menshe Dnister Pivdennij Bug i Siverskij Donec U stochishi Dnipra nalichuyetsya 66 vidiv rib u prigirlovij chastini osnovnimi promislovimi vidami ye lyash sudak korop lin shuka som okun Bagatij na ribu nizhnij Dunaj 71 vid sered nih velike promislove znachennya mayut biluga oseter sevryuga sterlyad som lin korop shuka i oseledec sho zahodyat z morya Chimalo rib maye Pivdennij Bug zokrema u prigirlovij chastini 70 vidiv u serednomu blizko ZO sered nih najgolovnishi korop lyash plitka chervonoperka okun karas Ihtiofauna Dnistra narahovuye 57 vidiv u verhiv yi perevazhayut marena pidust ta inshi vidi sho zhivut u potochnij vodi u nizhnij plitka krasnopirka okun bichok chehonya lyash ta in Siverskij Donec 44 vidi lyash pidust v yaz shuka j in Deyaku rol u vidtvorenni ribnih zapasiv velikih richok vidigrayut yihni pritoki Krim rib vlastivih fauni Ukrayini u deyakih richkah traplyayutsya ribi vselenci carok somik gambuziya Za ostanni roki vedutsya doslidi nad aklimatizaciyeyu sigiv z Dalekogo shodu zavezeno dlya aklimatizaciyi bilogo i chornogo amura bilogo ta pistryanogo tovstolobika Ozerne gospodarstvo zoseredzhene perevazhno na Polissi j u zaplavi nizhnoyi techiyi Dunayu Na Polissi ye 268 ozer zagalnoyu plosheyu 16 000 ga u nih ye 32 vidi rib u tomu chisli lyash plitka krasnopirka shuka okun lin karas jorzh kanalnij som promislova riboproduktivnist okremih ozer ye vid 7 5 do 40 kg ga Vodyana plosha osnovnogo fondu naddunajskih ozer ye blizko 45 000 ga z riboproduktivnistyu vid 21 do 73 kg ga cinnishi vidi korop lyash sudak shuka menshe cinni okun krasnopirka bichki tyulki verhovodka ta in Najintensivnishoyu formoyu ribnogo gospodarstva ye stavkove Stavkovij fond Ukrayini blizko 22 000 stavkiv stanovit lishe blizko 170 000 ga vodnoyi ploshi z nih zaribleno blizko 75 000 ga shorichnij vilov ribi u nih blizko 30 000 t Peresichna riboproduktivnist stavkiv stanom na 1970 r 720 kg ga Osnovnim ob yektom teplovodnogo stavkovogo ribnogo gospodarstva ye korop holodnovodnogo pstrug golovnim chinom u gorah U stavkovomu ribnomu gospodarstvi rozgornena pleminna robota spryamovana na polipshennya spadkovih yakostej i pidvishennya produktivnosti ribi V Ukrayini vivedeno dvi porodi koropa ukrayinskij luskatij i ukrayinskij ramchastij yaki na 20 produktivnishi nizh bezporodnij dzerkalnij korop Vedutsya takozh i promislove shreshuvannya koropiv riznih porid ta koropa z amurskim sazanom zavedeno tezh kitajskogo koropa U naslidok intensifikaciyi stavkovogo ribnogo gospodarstva plosha ribovodnih stavkiv i vilovi ribi u nih povilno zrostayut Dlya shtuchnogo riborozvedennya isnuye 8 forelevih ribovodnih stavkiv u Karpatah ta odin u Krimu 2 forelevi fermi u Volinskij ta Ternopilskij oblastyah tovarne gospodarstvo Svalyava v Karpatah osetrovij zavod na nizhnomu Dnipri nerestovoviroshuvalni gospodarstva na Kahovskomu i Kremenchuckomu vodojmishah U zv yazku z sporudzhennyam Dniprovskogo kaskadu gidroelektrostancij na Dnipri ribalstvo pogirshalo U velikih vodoshovishah organizovano ribne gospodarstvo novogo tipu vidminne vid richkovogo Prichinoyu cogo ye te sho greblya Dniprovskogo a zgodom j inshi obmezhila vilnij dostup prohidnim ribam a ribi yaki ne lyublyat stoyachih vod perejshli na pivnich Osnovnimi ob yektami promislu v dniprovskih vodoshovishah ye lyash sudak sazan i som 1969 z vodoshovish Dnipra vidobuto 172 600 t ribi plosha vodoshovish 5 282 km abo 33 kg z 1 ga Najbilshu riboproduktivnist bl 40 kg mayut Kahovske i Kremenchucke vodoshovishe Dobuvannya ribi zdijsnyuyut ribokolgospi kilkoh ribokombinativ Na vodoshovishah stvoreno kilka gospodarstv u yakih viroshuyut malkiv cinnih vidiv rib dlya zaribnennya richki i vodojmish Veliku uvagu pridilyayut melioraciyi vodojm Deyake znachennya dlya ribnogo gospodarstva mayut takozh vodoshovisha pitnoyi vodi irigacijni ta in Morske ribalstvo ohoplyuye chornomorskij ta azovskij regioni Najbilshe znachennya maye azovskij rajon jogo ribne bagatstvo vidznachayetsya chimaloyu pozhivoyu organogenni rechovini akumulovani Donom i Kubannyu nayavnistyu misc pridatnih dlya vidkladannya ikri girla Donu j Kubani i prohidnimi j pivprohidnimi ribami Golovnimi miscyami vilovu ye girla Donu j Kubani ta Kerchenska protoka vzimku provadyat pidlodovi vilovi u Taganrozkij zatoci Promislova produktivnist Azovskogo morya duzhe velika do 80 kg ga V Azovskomu mori zustrichayetsya blizko 80 vidiv i pidvidiv rib najbilshe promislove znachennya mayut kilka hamsa bichki sudak lyash taranya korop oseter sevryuga oseledci kefal anchous j in Za ostannij chas vin silno zmenshuyetsya cherez zabrudnennya morya i nadmirnij vilov Na bazi ribnih resursiv Azovskogo morya u mezhah Ukrayini pracyuyut Genicheskij Mariupolskij ta Kerchenskij ribokombinati ta Misivskij i Arshincivskij ribozavodi Chorne more u svoyij produktivnosti obmezhene nedostacheyu milin ta chimaloyu glibinoyu napovnenoyu sirkovodnem z glibini 150 200 m Na vidminu vid Azovskogo morya u Chornomu osnovnu masu vilovlyuvanoyi ribi dayut morski vidi U prileglih do Chornogo morya vodojmah ta u ponizzyah Dnistra j Dunayu rozvinute promisel prisnovodnogo raka 1969 r 455 5 t Ribna promislovist i ribokonservne virobnictvo zoseredzhene na uzberezhzhi Chornogo i Azovskogo moriv i nad Dniprom Golovnimi jogo centrami ye Odesa Kerch Sevastopol Ochakiv Bilgorod Dnistrovskij Mariupol Berdyansk Vilkove Genichesk Yalta Zaporizhzhya Dnipro Cherkasi Izmayil Kiliya 19 zhovtnya 2023 roku v Ukrayini rozpochala robotu Yedina derzhavna elektronna sistema upravlinnya galuzzyu ribnogo gospodarstva yeRiba Zariblennya richokV period z 2010 po 2017 rik riborozplidnimi zavodami bulo vseleno u vodojmi Ukrayini ponad 66 mln ekz vodnih bioresursiv Osnovnimi vidami vidtvorennya ye roslinoyidni bilij amur bilij i strokatij tovstolobik koropa ta aborigenni shuka sudak som Takozh vidbuvalos zariblennya lososevimi rajduzhna i strumkova forel dunajskij losos ta chervonoknizhnimi vidami rib rosijskij oseter i sterlyad Naukovo doslidni instituciyiInstitut ribnogo gospodarstva Nacionalnoyi akademiyi agrarnih nauk UkrayiniPidpriyemstvaim akademika S T ArtyushikaDiv takozhRibna promislovist Ukrayini Ribne gospodarstvo M yasna promislovist Harchova promislovist Ukrayini Derzhavne agentstvo ribnogo gospodarstva UkrayiniPrimitkiOdeskij sud povernuv derzhavi najbilshe shtuchne ozero Sasik Avtor Rostislav Vons 01 05 2024 17 50 Protyagom ostannih vosmi rokiv derzhavni ribovidtvoryuvalni kompleksi vipustili do vodojm Ukrayini ponad 66 mln ekz ribiPosilannyaVlasne ribne gospodarstvo organizaciya promislovogo rozvedennya ribi Ribna promislovist v Ukrayini perebuvaye u glibokomu zanepadi Derzhkomribgosp Ribne gospodarstvo Ukrayini 2015 potochnij stan galuzi mozhlivosti ta perspektivi U girski richki Bukovini vipustyat 150 tis ekzemplyariv molodi foreli ta lososya uprom info Nacionalnij promislovij portal 25 lipnya 2018 Procitovano 25 lipnya 2018 V Dnipro vipustili kilka tonn ribi zadlya vidnovlennya kiyivskih vodojm Majzhe dvi tonni ribi vipustili u Dnipro zaporizki ekoaktivisti U Teteriv vipustili 11 tonn ribi U Dnipro vipustili p yat tonn korisnih rib sanitariv U Kovelske vodoshovishe vipustili ribu Zariblennya Dnipra u richku vipustili ponad miljon ridkisnih rib Protyagom ostannih vosmi rokiv derzhavni ribovidtvoryuvalni kompleksi vipustili do vodojm Ukrayini ponad 66 mln ekz ribi U vodojmi Poltavshini vipustili ponad desyat ton malkiv ribi V richku Gorin vipustili pivtonni malka koropa entuziasti ryatuyut populyaciyu vid brakonyeriv Na Hersonshini do kincya kvitnya mayut zakinchiti proces inkubaciyi ribi Nova Strategiya reformuvannya ribnoyi galuzi bude vidpovidadi mizhnarodnim standartam http uprom info Nacionalnij promislovij portal 1 serpnya 2018 Procitovano 1 serpnya 2018 Vpershe za 19 rokiv ukrayinskij okeanichnij flot otrimav pributok http uprom info Nacionalnij promislovij portal 14 kvitnya 2017 Procitovano 12 serpnya 2018 Ce nezavershena stattya pro silske gospodarstvo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro Ukrayinu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi