Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Нова́ істо́рія — період всесвітньої історії від середини XV століття до кінця XIX — початку XX століття. Настав після Середньовіччя. Передував новітній історії. Поширенню розподілу історії на давню, середню і нову сприяв твір французького вченого Жана Бодена «Метод легкого вивчення історії».
Хронологічно, за традицією європейської історіографії, період Нової історії починається на рубежі XV/XVI століть:
- 1492 — відкриття Колумбом Америки;
- 1517 — тези Мартіна Лютера, що стали поштовхом до церковної Реформації
В російській історіографії традиційно називається інша дата:
- 1453 — остаточне завоювання османами Константинополя та повалення Візантійської імперії.
У радянській і пострадянській історіографії історію після Середньовіччя заведено розділяти на дві епохи: Нову історію і Новітню історію. У західній історіографії такого поділу немає, і вся історія, починаючи з кінця середньовіччя, називається (наприклад, у англ. Modern history).
Назва
Термін
Поняття «Нова історія» з'явилося в європейській історико-філософській думці в епоху Відродження як елемент запропонованого гуманістами тричленного ділення історії на стародавню, середню і нову. Критерієм визначення «нового часу», його «новизни» в порівнянні з попередньою епохою був, з погляду гуманістів, розквіт в період ренесансу світської науки і культури, тобто не соціально-економічний, а духовно-культурний чинник. Проте цей період досить суперечливий за своїм змістом: Високе Відродження, Реформація і гуманізм були сусідами з масовим сплеском ірраціоналізму, розвитком демонології, явищем, що отримало в літературі найменування «полювання на відьом».
Поняття «Новий час» сприйнято істориками й утвердилося в науковому ужитку, але сенс його багато в чому залишається умовним — не всі народи вступили в цей період одночасно. Безперечне одне: у цей відрізок часу відбувається виникнення нової цивілізації, нової системи стосунків, , «європейського дива» і експансія європейської цивілізації в інші райони світу.
Критерії, що відокремлюють Новий час від Середньовіччя
Хоча сучасники (гуманісти) пов'язували з переходом від Середньовіччя до Нового часу перш за все перехід культури з релігійної сфери в сферу світську; а також появу інтересу до античної цивілізації (Стародавня Греція і Стародавній Рим), практично відсутнього під час Середньовіччя, з позиції сьогодення ясно, що рубежем, що відокремлює Середньовіччя від Нового часу, був цілий комплекс глибоких змін у всіх сферах. Наука Нового часу повністю звільняється від християнської теології, подолання провіденціалізму, розуміння світу - натуралістичне (природа і людина).
Політичні зміни
Закінчення Середньовіччя ознаменувалося зростанням значення централізованого державного управління. Яскравими прикладами цього зростання служать завершення феодальних усобиць — таких як війна червоної та білої троянд в Англії, об'єднання регіонів — Арагон і Кастилія в Іспанії.
Великі географічні відкриття
Однією з найважливіших змін було розширення відомої тодішнім європейцям ойкумени. За дуже короткий період (кінець XV — початок XVI століть) європейські мореплавці обігнули Африку, проклали морський шлях до Індії, і відкрили новий континент — Америку та здійснили навколосвітнє плавання. Показово, що саме відкриття Колумбом Америки (1492 рік) заведено вважати за символічне закінчення Середньовіччя. Ці подорожі були б неможливі без передумов, головними з яких були: винахід компаса і створення судна, здатного долати величезні відстані у відкритому морі. Цікаво, що один з цих винаходів зроблено задовго до настання Нового часу.
Так, компас винайдено в Китаї ще в III столітті до н. е. (правда, цей тип компаса у вигляді намагніченого металевого предмета в формі розливної ложки, що лежав на відполірованій пластині, був непридатний для мореплавання), проте новий винахід проник у Європу тільки в XIII століття через посередництво арабів, які почали застосовувати компас у XII столітті.
Судном, на якому першовідкривачі вирушали в далекі плавання, стала каравела. Ці невеликі за сучасними мірками судна (наприклад, «Санта-Марія», флагман Колумба в його першій подорожі, мала водотоннажність в 130 тонн) в буквальному розумінні змінили карту світу, з каравелами міцно пов'язана вся Доба великих географічних відкриттів. Досить характерна назва, яку каравела отримала в нідерландській мові, — oceaanvaarder, буквально — «судно для океану».
Проте одних передумов недостатньо, мав бути мотив, що примушував вирушати в далекі і небезпечні подорожі. Таким мотивом став той факт, що в другій половині XV століття турки завоювавши ослаблу Візантійську імперію, перекрили караванні шляхи на схід, якими в Європу доставлялися прянощі. Таким чином урвалася торгівля, що приносила надприбутки. Саме бажання знайти альтернативний доступ до багатств сходу стало стимулом мореплавців кінця XV — початку XVI століть. Отже, обґрунтованою виглядає точка зору, що вважає за дату закінчення Середньовіччя 1453 рік — захоплення турками Константинополя.
Таким чином саме експансія мусульманської цивілізації послужила тим каталізатором, який викликав прискорений розвиток цивілізації європейської.
Астрономія
Не тільки уявлення європейців про Землю зазнали значних змін, але й місце самої Землі у Всесвіті зазнало перегляду — ще радикальнішого. 1542 року видано книгу Миколи Коперника «Про обертання небесних сфер», в якій обґрунтовано ідею про рух Землі та інших планет навколо Сонця (всупереч панівній до того геоцентричній системі Птолемея), визначено послідовність розташування планет та обчислено їх відстані від Сонця. Цікаво, що починаючи свою астрономічну роботу, Коперник зовсім не збирався створювати щось принципово нове. Як і його середньовічні попередники, він вважав своїм завдання уточнення даних Альмагеста, головної праці Птолемея, не зачіпаючи при цьому основ. Хоча розбіжності між даними з «Альмагеста» і результатами спостережень були відомі й до нього, лише у Коперника вистачило сміливості відмовитися від інерції мислення і не «коригувати» праці стародавнього астронома, а запропонувати принципово нову модель Всесвіту.
Техніка і виробництво
Великий вплив на повсякденне життя людей надав розвиток техніки на зламі XV—XVI століть. Однією з найважливіших інновацій того часу виявилося книгодрукування. Винахід і впровадження нескладної, здавалося б, технології стали драматично впливати на швидкість тиражування і розповсюдження інформації, а також на її доступність (друковані книги були набагато дешевшими від рукописних). За винахідника книгодрукування вважається Йоган Гутенберг. Він побудував свій друкарський верстат приблизно в 1440 році. Як це часто буває з винаходами, окремі елементи друкарської технології були відомі й до Гутенберга. Так, ілюстрації та фігурні великі букви переписувачі книг почали розмножувати за допомогою штампів ще за двісті років до Гутенберга. Проте, тоді вдалося розробити технологію виготовлення штампів (літер) не з дерева, а з металу. І саме він упровадив найважливішу ідею — набір тексту з окремих букв замість виготовлення дошки — штампу для всієї сторінки.
Важливе значення мав розвиток гірничої справи та металургії. Втім, найважливіше удосконалення в процесі виплавки заліза — заміна невеликих сиродутних печей так званим штукофеном (предком сучасної доменної печі) відбулося ще в період розквіту Середньовіччя, приблизно в XIII столітті. На початок XV століття такі печі були значно покращені. Для надування міхів використовувалися водяні колеса. До XVI століття такі колеса, що досягали деколи величезних розмірів (до десяти метрів в діаметрі), почали використовувати для підйому з шахт руди та інших операцій. Своєрідною енциклопедією гірничої справи й металургії стала книга «De re metallica libri xii» («Книга про метали»). Цей дванадцятитомний трактат побачив світ у 1550 році. Його автором був професор Георг Агрикола (Бауер) (1490—1555). Також з XVI століття для опалювання й у виробництві почало використовуватися вугілля.
Навіть у тих областях виробництва, де технічний прогрес в порівнянні з середньовіччям був не дуже помітним (або його не було зовсім) відбулися кардинальні зміни, цього разу — за рахунок нового типу організації праці. З настанням Нового часу на зміну ремісничому виробництву Середньовіччя приходить мануфактурний тип виробництва. На мануфактурах праця залишалася ручною, але на відміну від середньовічних майстерень впровадили розподіл праці, завдяки чому значно зросла продуктивність. На мануфактурі майстри трудилися не на себе, а на власника мануфактури.
«Довге XIX століття»
Довге XIX століття — історичний період, що тривав, на думку британського історика-марксиста Ерика Гобсбаума що виділив його, з 1789 по 1914 рік. Його головною особливістю було домінування імперій у світі. Початком цього періоду є Французька революція, а кінцем — Перша світова війна, в результаті якої були ліквідовані Німецька, Російська, Австро-Угорська та Османська імперії.
Після Великої французької революції і завойовницьких походів Наполеона Бонапарта в більшості країн Європи утворилися або почалися тенденції до обмеження абсолютних повноважень монарха, поділу влади і демократизації суспільства. У зв'язку з кризою станової структури суспільства і його переходу до класового, індустріального суспільства, з'явився новий соціальний шар — пролетарі. Пролетарі походили переважно з середовища мануфактурних працівників, що перекваліфікувалися, або були вихідцями з селянських господарств, що розорилися (їх працю поступово замінювали машини).
Завдяки винаходу залізниць і пароплавів прискорилися транспортні перевезення, а телеграфу — обмін інформацією. У цей період вчені різних країн почали швидше обмінюватися новими гіпотезами, винаходами і теоріями. Виникли нові дисципліни на стику різних наук: фізична хімія, біохімія тощо.
На початку XIX століття в більшості країн Західної Європи відбувся промисловий переворот — перехід від ручного виробництва до машинного. Це призвело до створення індустріального суспільства.
Див. також
Примітки
- Ясь, В.О. Нова історія // Енциклопедія історії України... 2010. Т. 7.
Джерела
- Бер В. [ Петров В.П. ] Проблема епохи. Там само, 1947, № 10
- Бродель Ф. Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм, XV–XVIII ст., т. 1–3. К., 1995–98
- Буркхардт Я. Размышления о всемирной истории. М., 2004
- Його ж. Век капитала: 1848–1875. Ростов-на-Дону, 1999
- Його ж. Век революции: Европа 1789–1848. Ростов-на-Дону, 1999
- Кареев Н.И. История Западной Европы в Новое время, т. 1–7, кн. 1–9. СПб.–Пг., 1892–1917
- Кареев Н.И. Общий ход всемирной истории: Очерки главнейших исторических эпох. СПб., 1903
- Кареев Н.И. Новейшее время от 1859 до 1914. Пг., 1923
- Кенигсбергер Г.Г. Европа раннего Нового времени: 1500–1789. М., 2006
- Козеллек Р. Часові пласти. Дослідження з теорії історії. К., 2006.
- Крупницький Б. Теорії доби і сучасність. "Орлик" (Берхтесгаден), 1947, № 8
- Крупницький Б. Основні проблеми історії України [на правах рукопису]. Мюнхен, 1955
- Маныкин А.С. Новая и Новейшая история стран Западной Европы и Америки. М., 2004
- Петров М.Н. Лекции по всемирной истории, т. 3: История новых веков. Реформационная эпоха. СПб., 1904
- Потульницький В.А. Україна і всесвітня історія: Історіософія світової та української історії XVII–XX ст. К., 2002
- О. Соболь. Модерн // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 392. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
- Хобсбаум Э. Век империи: 1875–1914. Ростов-на-Дону, 1999
- Ясь, В.О. Нова історія // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 431. — .
Посилання
- Нова доба // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 125.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Нова історія
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Modern Nova isto riya period vsesvitnoyi istoriyi vid seredini XV stolittya do kincya XIX pochatku XX stolittya 1 Nastav pislya Serednovichchya Pereduvav novitnij istoriyi Poshirennyu rozpodilu istoriyi na davnyu serednyu i novu spriyav tvir francuzkogo vchenogo Zhana Bodena Metod legkogo vivchennya istoriyi Hronologichno za tradiciyeyu yevropejskoyi istoriografiyi period Novoyi istoriyi pochinayetsya na rubezhi XV XVI stolit 1492 vidkrittya Kolumbom Ameriki 1517 tezi Martina Lyutera sho stali poshtovhom do cerkovnoyi Reformaciyi V rosijskij istoriografiyi tradicijno nazivayetsya insha data 1453 ostatochne zavoyuvannya osmanami Konstantinopolya ta povalennya Vizantijskoyi imperiyi U radyanskij i postradyanskij istoriografiyi istoriyu pislya Serednovichchya zavedeno rozdilyati na dvi epohi Novu istoriyu i Novitnyu istoriyu U zahidnij istoriografiyi takogo podilu nemaye i vsya istoriya pochinayuchi z kincya serednovichchya nazivayetsya Suchasnoyu istoriyeyu napriklad u angl Modern history Zmist 1 Nazva 2 Termin 3 Kriteriyi sho vidokremlyuyut Novij chas vid Serednovichchya 3 1 Politichni zmini 3 2 Veliki geografichni vidkrittya 3 3 Astronomiya 3 4 Tehnika i virobnictvo 4 Dovge XIX stolittya 5 Div takozh 6 Primitki 7 Dzherela 8 PosilannyaNazvared Nova istoriya angl modern history fr histoire moderne 1 Novij chas nim Neuzeit 1 Moderna epoha angl modern era fr ere moderne 1 epoha modernu Modernij period angl modern period fr periode moderne 1 Terminred Ponyattya Nova istoriya z yavilosya v yevropejskij istoriko filosofskij dumci v epohu Vidrodzhennya yak element zaproponovanogo gumanistami trichlennogo dilennya istoriyi na starodavnyu serednyu i novu Kriteriyem viznachennya novogo chasu jogo novizni v porivnyanni z poperednoyu epohoyu buv z poglyadu gumanistiv rozkvit v period renesansu svitskoyi nauki i kulturi tobto ne socialno ekonomichnij a duhovno kulturnij chinnik Prote cej period dosit superechlivij za svoyim zmistom Visoke Vidrodzhennya Reformaciya i gumanizm buli susidami z masovim spleskom irracionalizmu rozvitkom demonologiyi yavishem sho otrimalo v literaturi najmenuvannya polyuvannya na vidom Ponyattya Novij chas sprijnyato istorikami j utverdilosya v naukovomu uzhitku ale sens jogo bagato v chomu zalishayetsya umovnim ne vsi narodi vstupili v cej period odnochasno Bezperechne odne u cej vidrizok chasu vidbuvayetsya viniknennya novoyi civilizaciyi novoyi sistemi stosunkiv yevropejskogo svitu yevropejskogo diva i ekspansiya yevropejskoyi civilizaciyi v inshi rajoni svitu Kriteriyi sho vidokremlyuyut Novij chas vid Serednovichchyared Hocha suchasniki gumanisti pov yazuvali z perehodom vid Serednovichchya do Novogo chasu persh za vse perehid kulturi z religijnoyi sferi v sferu svitsku a takozh poyavu interesu do antichnoyi civilizaciyi Starodavnya Greciya i Starodavnij Rim praktichno vidsutnogo pid chas Serednovichchya z poziciyi sogodennya yasno sho rubezhem sho vidokremlyuye Serednovichchya vid Novogo chasu buv cilij kompleks glibokih zmin u vsih sferah Nauka Novogo chasu povnistyu zvilnyayetsya vid hristiyanskoyi teologiyi podolannya providencializmu rozuminnya svitu naturalistichne priroda i lyudina Politichni zminired Zakinchennya Serednovichchya oznamenuvalosya zrostannyam znachennya centralizovanogo derzhavnogo upravlinnya Yaskravimi prikladami cogo zrostannya sluzhat zavershennya feodalnih usobic takih yak vijna chervonoyi ta biloyi troyand v Angliyi ob yednannya regioniv Aragon i Kastiliya v Ispaniyi Veliki geografichni vidkrittyared Dokladnishe Doba velikih geografichnih vidkrittiv Odniyeyu z najvazhlivishih zmin bulo rozshirennya vidomoyi todishnim yevropejcyam ojkumeni Za duzhe korotkij period kinec XV pochatok XVI stolit yevropejski moreplavci obignuli Afriku proklali morskij shlyah do Indiyi i vidkrili novij kontinent Ameriku ta zdijsnili navkolosvitnye plavannya Pokazovo sho same vidkrittya Kolumbom Ameriki 1492 rik zavedeno vvazhati za simvolichne zakinchennya Serednovichchya Ci podorozhi buli b nemozhlivi bez peredumov golovnimi z yakih buli vinahid kompasa i stvorennya sudna zdatnogo dolati velichezni vidstani u vidkritomu mori Cikavo sho odin z cih vinahodiv zrobleno zadovgo do nastannya Novogo chasu Tak kompas vinajdeno v Kitayi she v III stolitti do n e pravda cej tip kompasa u viglyadi namagnichenogo metalevogo predmeta v formi rozlivnoyi lozhki sho lezhav na vidpolirovanij plastini buv nepridatnij dlya moreplavannya prote novij vinahid pronik u Yevropu tilki v XIII stolittya cherez poserednictvo arabiv yaki pochali zastosovuvati kompas u XII stolitti Sudnom na yakomu pershovidkrivachi virushali v daleki plavannya stala karavela Ci neveliki za suchasnimi mirkami sudna napriklad Santa Mariya flagman Kolumba v jogo pershij podorozhi mala vodotonnazhnist v 130 tonn v bukvalnomu rozuminni zminili kartu svitu z karavelami micno pov yazana vsya Doba velikih geografichnih vidkrittiv Dosit harakterna nazva yaku karavela otrimala v niderlandskij movi oceaanvaarder bukvalno sudno dlya okeanu Prote odnih peredumov nedostatno mav buti motiv sho primushuvav virushati v daleki i nebezpechni podorozhi Takim motivom stav toj fakt sho v drugij polovini XV stolittya turki zavoyuvavshi oslablu Vizantijsku imperiyu perekrili karavanni shlyahi na shid yakimi v Yevropu dostavlyalisya pryanoshi Takim chinom urvalasya torgivlya sho prinosila nadpributki Same bazhannya znajti alternativnij dostup do bagatstv shodu stalo stimulom moreplavciv kincya XV pochatku XVI stolit Otzhe obgruntovanoyu viglyadaye tochka zoru sho vvazhaye za datu zakinchennya Serednovichchya 1453 rik zahoplennya turkami Konstantinopolya Takim chinom same ekspansiya musulmanskoyi civilizaciyi posluzhila tim katalizatorom yakij viklikav priskorenij rozvitok civilizaciyi yevropejskoyi Astronomiyared nbsp Persha storinka knigi Kopernika Pro obertannya nebesnih sfer Ne tilki uyavlennya yevropejciv pro Zemlyu zaznali znachnih zmin ale j misce samoyi Zemli u Vsesviti zaznalo pereglyadu she radikalnishogo 1542 roku vidano knigu Mikoli Kopernika Pro obertannya nebesnih sfer v yakij obgruntovano ideyu pro ruh Zemli ta inshih planet navkolo Soncya vsuperech panivnij do togo geocentrichnij sistemi Ptolemeya viznacheno poslidovnist roztashuvannya planet ta obchisleno yih vidstani vid Soncya Cikavo sho pochinayuchi svoyu astronomichnu robotu Kopernik zovsim ne zbiravsya stvoryuvati shos principovo nove Yak i jogo serednovichni poperedniki vin vvazhav svoyim zavdannya utochnennya danih Almagesta golovnoyi praci Ptolemeya ne zachipayuchi pri comu osnov Hocha rozbizhnosti mizh danimi z Almagesta i rezultatami sposterezhen buli vidomi j do nogo lishe u Kopernika vistachilo smilivosti vidmovitisya vid inerciyi mislennya i ne koriguvati praci starodavnogo astronoma a zaproponuvati principovo novu model Vsesvitu Tehnika i virobnictvored Velikij vpliv na povsyakdenne zhittya lyudej nadav rozvitok tehniki na zlami XV XVI stolit Odniyeyu z najvazhlivishih innovacij togo chasu viyavilosya knigodrukuvannya Vinahid i vprovadzhennya neskladnoyi zdavalosya b tehnologiyi stali dramatichno vplivati na shvidkist tirazhuvannya i rozpovsyudzhennya informaciyi a takozh na yiyi dostupnist drukovani knigi buli nabagato deshevshimi vid rukopisnih Za vinahidnika knigodrukuvannya vvazhayetsya Jogan Gutenberg Vin pobuduvav svij drukarskij verstat priblizno v 1440 roci Yak ce chasto buvaye z vinahodami okremi elementi drukarskoyi tehnologiyi buli vidomi j do Gutenberga Tak ilyustraciyi ta figurni veliki bukvi perepisuvachi knig pochali rozmnozhuvati za dopomogoyu shtampiv she za dvisti rokiv do Gutenberga Prote todi vdalosya rozrobiti tehnologiyu vigotovlennya shtampiv liter ne z dereva a z metalu I same vin uprovadiv najvazhlivishu ideyu nabir tekstu z okremih bukv zamist vigotovlennya doshki shtampu dlya vsiyeyi storinki Vazhlive znachennya mav rozvitok girnichoyi spravi ta metalurgiyi Vtim najvazhlivishe udoskonalennya v procesi viplavki zaliza zamina nevelikih sirodutnih pechej tak zvanim shtukofenom predkom suchasnoyi domennoyi pechi vidbulosya she v period rozkvitu Serednovichchya priblizno v XIII stolitti Na pochatok XV stolittya taki pechi buli znachno pokrasheni Dlya naduvannya mihiv vikoristovuvalisya vodyani kolesa Do XVI stolittya taki kolesa sho dosyagali dekoli velicheznih rozmiriv do desyati metriv v diametri pochali vikoristovuvati dlya pidjomu z shaht rudi ta inshih operacij Svoyeridnoyu enciklopediyeyu girnichoyi spravi j metalurgiyi stala kniga De re metallica libri xii Kniga pro metali Cej dvanadcyatitomnij traktat pobachiv svit u 1550 roci Jogo avtorom buv profesor Georg Agrikola Bauer 1490 1555 Takozh z XVI stolittya dlya opalyuvannya j u virobnictvi pochalo vikoristovuvatisya vugillya Navit u tih oblastyah virobnictva de tehnichnij progres v porivnyanni z serednovichchyam buv ne duzhe pomitnim abo jogo ne bulo zovsim vidbulisya kardinalni zmini cogo razu za rahunok novogo tipu organizaciyi praci Z nastannyam Novogo chasu na zminu remisnichomu virobnictvu Serednovichchya prihodit manufakturnij tip virobnictva Na manufakturah pracya zalishalasya ruchnoyu ale na vidminu vid serednovichnih majsteren vprovadili rozpodil praci zavdyaki chomu znachno zrosla produktivnist Na manufakturi majstri trudilisya ne na sebe a na vlasnika manufakturi Dovge XIX stolittya red Dovge XIX stolittya istorichnij period sho trivav na dumku britanskogo istorika marksista Erika Gobsbauma sho vidiliv jogo z 1789 po 1914 rik Jogo golovnoyu osoblivistyu bulo dominuvannya imperij u sviti Pochatkom cogo periodu ye Francuzka revolyuciya a kincem Persha svitova vijna v rezultati yakoyi buli likvidovani Nimecka Rosijska Avstro Ugorska ta Osmanska imperiyi Pislya Velikoyi francuzkoyi revolyuciyi i zavojovnickih pohodiv Napoleona Bonaparta v bilshosti krayin Yevropi utvorilisya abo pochalisya tendenciyi do obmezhennya absolyutnih povnovazhen monarha podilu vladi i demokratizaciyi suspilstva U zv yazku z krizoyu stanovoyi strukturi suspilstva i jogo perehodu do klasovogo industrialnogo suspilstva z yavivsya novij socialnij shar proletari Proletari pohodili perevazhno z seredovisha manufakturnih pracivnikiv sho perekvalifikuvalisya abo buli vihidcyami z selyanskih gospodarstv sho rozorilisya yih pracyu postupovo zaminyuvali mashini nbsp Zavdyaki vinahodu zaliznic i paroplaviv priskorilisya transportni perevezennya a telegrafu obmin informaciyeyu U cej period vcheni riznih krayin pochali shvidshe obminyuvatisya novimi gipotezami vinahodami i teoriyami Vinikli novi disciplini na stiku riznih nauk fizichna himiya biohimiya tosho Na pochatku XIX stolittya v bilshosti krayin Zahidnoyi Yevropi vidbuvsya promislovij perevorot perehid vid ruchnogo virobnictva do mashinnogo Ce prizvelo do stvorennya industrialnogo suspilstva Div takozhred Nova istoriya hronologichna tablicya Yevropejska kultura Novogo chasuPrimitkired a b v g d Yas V O Nova istoriya Enciklopediya istoriyi Ukrayini 2010 T 7 Dzherelared Ber V Petrov V P Problema epohi Tam samo 1947 10 Brodel F Materialna civilizaciya ekonomika i kapitalizm XV XVIII st t 1 3 K 1995 98 Burkhardt Ya Razmyshleniya o vsemirnoj istorii M 2004 Jogo zh Vek kapitala 1848 1875 Rostov na Donu 1999 Jogo zh Vek revolyucii Evropa 1789 1848 Rostov na Donu 1999 Kareev N I Istoriya Zapadnoj Evropy v Novoe vremya t 1 7 kn 1 9 SPb Pg 1892 1917 Kareev N I Obshij hod vsemirnoj istorii Ocherki glavnejshih istoricheskih epoh SPb 1903 Kareev N I Novejshee vremya ot 1859 do 1914 Pg 1923 Kenigsberger G G Evropa rannego Novogo vremeni 1500 1789 M 2006 Kozellek R Chasovi plasti Doslidzhennya z teoriyi istoriyi K 2006 Krupnickij B Teoriyi dobi i suchasnist Orlik Berhtesgaden 1947 8 Krupnickij B Osnovni problemi istoriyi Ukrayini na pravah rukopisu Myunhen 1955 Manykin A S Novaya i Novejshaya istoriya stran Zapadnoj Evropy i Ameriki M 2004 Petrov M N Lekcii po vsemirnoj istorii t 3 Istoriya novyh vekov Reformacionnaya epoha SPb 1904 Potulnickij V A Ukrayina i vsesvitnya istoriya Istoriosofiya svitovoyi ta ukrayinskoyi istoriyi XVII XX st K 2002 O Sobol Modern Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 392 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Hobsbaum E Vek imperii 1875 1914 Rostov na Donu 1999 Yas V O Nova istoriya Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 431 ISBN 978 966 00 1061 1 Posilannyared Nova doba Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 125 nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Nova istoriya Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Nova istoriya amp oldid 43220636