| ||
Столиця: | Салоніки | |
Територія: | 34 177 км² | |
Населення: | 2 424 765 (2001, перепис) 2 625 681 (2006, оцінка) | |
Густота | 77/км² | |
Гімн | Відома Македонія (грец. Μακεδονία ξακουστή) | |
Офіційна мова | Грецька |
Македонія (грец. Μακεδονία) — історична область у північній частині Греції, яка становить більш ніж 25,9 % території сучасної грецької держави. Грецька Македонія займає приблизно 52,4 % площі історичної Македонії та близько 52,9 % її населення.
Столицею Македонії є друге за величиною місто Греції, Салоніки (грец. Θεσσαλονίκη, іноді Фессалоніки), населення якого становить 363 987 мешканців (разом з околицями близько 1 млн осіб). Місто розташоване на березі затоки Термаїкос (Середземне море), засноване приблизно у 315 до н. е. царем античного Македонського царства Кассандром на честь своєї дружини Фессалоніки, сестри Александра Великого. З 1430 до 1912 Салоніки входили до складу Османської імперії, а після Першої Балканської війни 26 жовтня 1912 року ввійшли до складу незалежної Греції.
Історія
- Докладніше у статтях: Стародавня Македонія, Класична Греція, Елліністична Греція, Візантійська імперія, Історія сучасної Греції, Македонське питання, Суперечка щодо назви Македонії
Давня країна Македонія у 20 столітті була поділена між Сербією, Болгарією, Грецією після Балканських воєн 1912—1913 рр.
- Верґінська зірка, символ грецької Македонії
-
- Сучасна грецька Македонія
Географія
Грецька Македонія межує на заході з Албанією та Епіром, на півночі з Північною Македонією і Болгарією, на півдні — з Фессалією. На сході межує з грецьким регіоном Фракією. Територію Македонії перетинають долини річок Аліакмон, Аксіос, Нестос та Стримонас, які впадають в Егейське море. Загальна площа регіону становить 34 177 км².
Рельєф головним чином гористий (південні відроги гір Пірин і Родопи). Найвищою точкою Македонії є розташована на кордоні з Фессалією гора Олімп, що піднімається на висоту 2 918 м над рівнем моря. Ґрунти коричневі, буро-коричневі, бурі гірсько-лісові, часто еродовані.
У родючих долинах вирощують зернові, маслини, виноград, тютюн, розводять домашню худобу.
Населення
Переважну більшість населення становлять етнічні греки, що сповідують православну віру. До етнічних меншин належать влахи, болгари та македонці.
Перелік міст Македонії за кількістю мешканців:
Назва міста | Мовою оригіналу | Населення (2006) | ||
---|---|---|---|---|
1 | Салоніки (столиця) | Θεσσαλονίκη (Πρωτεύουσα) | 363,987 | |
2 | Кавала | Καβάλα | 63 774 | |
3 | Катеріні | Κατερίνη | 56 434 | |
4 | Серрес | Σέρρες | 56 145 | |
5 | Драма | Δράμα | 55 632 | |
6 | Козані | Κοζάνη | 49 812 | |
7 | Верія | Βέροια | 47 411 | |
8 | Птолемаїда | Πτολεμαΐδα | 36 393 | |
9 | Янниця | Γιαννιτσά | 31 442 | |
10 | Едеса | Έδεσσα | 25 619 |
Адміністративний устрій
Адміністративно поділяється на 3 адміністративні округи. Округи поділяються на номи (всього 13) та 1 автономний регіон — чернечу республіку гора Афон.
Перелік периферій та номів Греції, розташованих в області Македонія:
Периферія Західна Македонія:
- 1. Касторія
- 2. Флорина
- 3. Козані
- 4. Гревена (ном)
Периферія Центральна Македонія:
Периферія Східна Македонія та Фракія:
Автономний регіон
Виноградарство
Виноград в Македонії вирощують понад 3 тисячоліття. Основні сорти:
- столові — Мускат гамбурзький, ;
- винні — Мальвазія, , .
В Македонії виробляють лише червоні вина, які характеризуються високою кислотністю. Широко відомі вина і .
Галерея
Див. також
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Macedonia (Greece) |
- Энциклопедия виноградарства / гл. ред. А. И. Тимуш. — Кишинев : Гл. ред. Молдавской Советской Энциклопедии, 1986.(рос.)
Посилання
- Історія грецької Македонії [ 1 грудня 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Makedoniya Makedonia Makedoniya Stolicya SalonikiTeritoriya 34 177 km Naselennya 2 424 765 2001 perepis 2 625 681 2006 ocinka Gustota 77 km Gimn Vidoma Makedoniya grec Makedonia 3akoysth Oficijna mova Grecka Makedoniya grec Makedonia istorichna oblast u pivnichnij chastini Greciyi yaka stanovit bilsh nizh 25 9 teritoriyi suchasnoyi greckoyi derzhavi Grecka Makedoniya zajmaye priblizno 52 4 ploshi istorichnoyi Makedoniyi ta blizko 52 9 yiyi naselennya Stoliceyu Makedoniyi ye druge za velichinoyu misto Greciyi Saloniki grec 8essalonikh inodi Fessaloniki naselennya yakogo stanovit 363 987 meshkanciv razom z okolicyami blizko 1 mln osib Misto roztashovane na berezi zatoki Termayikos Seredzemne more zasnovane priblizno u 315 do n e carem antichnogo Makedonskogo carstva Kassandrom na chest svoyeyi druzhini Fessaloniki sestri Aleksandra Velikogo Z 1430 do 1912 Saloniki vhodili do skladu Osmanskoyi imperiyi a pislya Pershoyi Balkanskoyi vijni 26 zhovtnya 1912 roku vvijshli do skladu nezalezhnoyi Greciyi IstoriyaDokladnishe u stattyah Starodavnya Makedoniya Klasichna Greciya Ellinistichna Greciya Vizantijska imperiya Istoriya suchasnoyi Greciyi Makedonske pitannya Superechka shodo nazvi Makedoniyi Davnya krayina Makedoniya u 20 stolitti bula podilena mizh Serbiyeyu Bolgariyeyu Greciyeyu pislya Balkanskih voyen 1912 1913 rr Verginska zirka simvol greckoyi Makedoniyi Starodavnya Makedoniya Suchasna grecka MakedoniyaGeografiyaGrecka Makedoniya mezhuye na zahodi z Albaniyeyu ta Epirom na pivnochi z Pivnichnoyu Makedoniyeyu i Bolgariyeyu na pivdni z Fessaliyeyu Na shodi mezhuye z greckim regionom Frakiyeyu Teritoriyu Makedoniyi peretinayut dolini richok Aliakmon Aksios Nestos ta Strimonas yaki vpadayut v Egejske more Zagalna plosha regionu stanovit 34 177 km Relyef golovnim chinom goristij pivdenni vidrogi gir Pirin i Rodopi Najvishoyu tochkoyu Makedoniyi ye roztashovana na kordoni z Fessaliyeyu gora Olimp sho pidnimayetsya na visotu 2 918 m nad rivnem morya Grunti korichnevi buro korichnevi buri girsko lisovi chasto erodovani U rodyuchih dolinah viroshuyut zernovi maslini vinograd tyutyun rozvodyat domashnyu hudobu NaselennyaPerevazhnu bilshist naselennya stanovlyat etnichni greki sho spoviduyut pravoslavnu viru Do etnichnih menshin nalezhat vlahi bolgari ta makedonci Perelik mist Makedoniyi za kilkistyu meshkanciv Nazva mista Movoyu originalu Naselennya 2006 1 Saloniki stolicya 8essalonikh Prwteyoysa 363 9872 Kavala Kabala 63 7743 Katerini Katerinh 56 4344 Serres Serres 56 1455 Drama Drama 55 6326 Kozani Kozanh 49 8127 Veriya Beroia 47 4118 Ptolemayida Ptolemaida 36 3939 Yannicya Giannitsa 31 44210 Edesa Edessa 25 619Administrativnij ustrijAdministrativno podilyayetsya na 3 administrativni okrugi Okrugi podilyayutsya na nomi vsogo 13 ta 1 avtonomnij region chernechu respubliku gora Afon Perelik periferij ta nomiv Greciyi roztashovanih v oblasti Makedoniya Periferiya Zahidna Makedoniya 1 Kastoriya 2 Florina 3 Kozani 4 Grevena nom Periferiya Centralna Makedoniya 5 Pella 6 Imatiya 7 Piyeriya 8 Kilkis 9 Saloniki 10 Halkidiki 11 Serres Periferiya Shidna Makedoniya ta Frakiya 12 Drama 13 Kavala Avtonomnij region u nomi Ajon Oros monastirska respublika Afon VinogradarstvoDiv takozh Vinogradarstvo v Greciyi Vinograd v Makedoniyi viroshuyut ponad 3 tisyacholittya Osnovni sorti stolovi Muskat gamburzkij vinni Malvaziya V Makedoniyi viroblyayut lishe chervoni vina yaki harakterizuyutsya visokoyu kislotnistyu Shiroko vidomi vina i GalereyaBila Vezha simvol mista Saloniki Gora Olimp vid iz selisha Litohoron Monastir Ksenofont Afon pivostriv Ajon OrosDiv takozhStarodavnya Greciya Aleksandr Makedonskij AristotelPrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Macedonia Greece Enciklopediya vinogradarstva gl red A I Timush Kishinev Gl red Moldavskoj Sovetskoj Enciklopedii 1986 ros PosilannyaIstoriya greckoyi Makedoniyi 1 grudnya 2020 u Wayback Machine