Онта́ріо (англ. Ontario, з ірокезьких мов — «багато води» або «прекрасні води») — провінція на центральному сході Канади. Площа 1 076 395 км². Населення — понад 12 мільйонів, з них 336 тисяч ідентифікують себе україноканадцями, 318 тисяч — корінними індіанцями. Адміністративним центром провінції є місто Торонто (найбільше місто Канади). На території Онтаріо також розташована столиця всієї Канади — місто Оттава.
Онтаріо | ||
---|---|---|
англ. Ontario | ||
Девіз: лат. Ut Incepit Fidelis Sic Permanet Вірна від початку і назавжди. | ||
Розташування | ||
| ||
Столиця | Торонто | |
Найбільше місто | Торонто | |
Офіційна мова | англійська | |
Прем'єр-міністр | Даг Форд (Doug Ford) | |
Правляча партія | Прогресивно-консервативна партія | |
Генерал-губернатор | (Elizabeth Dowdeswell) | |
Представників у Палаті громад | 106 | |
Представників у Сенаті | 24 | |
У конфедерації з | 1 липня, 1867 | |
Загальна площа | 1 076 395 км²(4) | |
Площа суходолу | 917 741 км² | |
Площа водойм | 158 654 км²(14,8%) | |
Населення | (1 місце) | |
Загалом | 12 160 282 чол. | |
Перепис населення | 2006 | |
Щільність | 13,93/км² | |
ВВП (2005) | ||
- загалом | C$ 537.604 млрд. () | |
- на душу населення | C$ 42 866 () | |
Часовий пояс | UTC-5, -6 | |
Інтернет-сторінка | офіційний сайт провінції (англ.), (фр.) | |
Інтернет-домен | on.ca | |
Телефонний код | 1-416, 1-613, 1-905, 1-519 | |
Птах | Полярна гагара | |
Дерево | Сосна веймутова | |
Квітка | Trillium grandiflorum | |
Онтаріо має найчисельніше населення з-поміж канадських регіонів та є найбільш економічно та промислово розвиненим. Потужні автомобільна, енергетична та видобувна галузі. Історично склалося суперництво щодо національного лідерства поміж англомовним Онтаріо та франкомовним Квебеком.
Онтаріо — це рівнинний край, що налічує близько півмільйона озер. З-поміж них Великі озера, за одним із яких, озером Онтаріо, провінція і отримала свою назву. На державному кордоні із США знаходиться Ніагарський водоспад. Телевежа Торонто Сі-Ен Тауер є найвищою спорудою Західної півкулі.
Керується та , очолюється намісником королеви — Лейтенант-губернатором. Вирізняють Південне та Північне Онтаріо з різко відмінною історією, демографією, економікою та географією.
Символи
Традиційно канадські провінції мають різноманітну символіку:
- Квітка — Trillium grandiflorum (дослівно укр. тріліум великоквітковий)
- Дерево — сосна веймутова
- Птах — полярна гагара
- Прапор Онтаріо — в сучасному варіанті прийнятий в 1965 році. На червоному британському прапорі розміщений гербовий щит Онтаріо.
- Основу герба Онтаріо — затверджено у 1868 році королевою Вікторією, яка грамотою утвердила герби всім 4-м новоутвореним провінціям Канади. Великий герб Онтаріо розроблено адвокатом із Торонто Едвардом М.Чедвіком. Його утвердив грамотою король Едуард VII. Щит герба складається з двох сегментів: вгорі — хрест святого Георгія, внизу — три золоті кленові листки на зеленому фоні. Нашоломник: чорний ведмідь, що стоїть на жовто-зеленому вінку. Правий щитотримач - лось, лівий - олень. Знизу — девіз.
- Девіз — «Вірна від початку і назавжди» (лат. «Ut Incepit Fidelis Sic Permanet») було прийнято в 1868 році. Перший лейтенант-губернатор Онтаріо сер [en] побачив цей девіз у вітальні іспанського генерал-лейтенанта (ісп. [es]) — і гасло припало йому до душі, як таке, що найкраще віддзеркалює вірність онтаріанців англійській короні.
Географія
Провінція простягається з півночі на південь на 1 730 км, із заходу на схід на 1 690 км. Площа Онтаріо становить 1 076 395 км², в тому числі суходолу — 917 741 км² (85,26 %), водойм — 158 654 км² (14,74 %). Онтаріо займає 10,8 % від загальноканадської площі та посідає 4-е місце з-поміж усіх провінцій і територій Канади, а також 2-е місце за площею суцільної суші (без врахування островів). До провінції належать 1 864 острови.
Рельєф
Рельєф Онтаріо характеризується трьома регіонами: на півдні, Лаврентійська височина у центрі та Гудзонська низовина на півночі. Більшу частину провінції займає багата на мінерали Лаврентійська височина, яка є виступом Канадського щита.
В цілому рельєф краю полого-хвилястий рівнинний, у ньому відсутні гористі місцевості. Перепади висот від рівня моря до 693 метрів над ним. Найвища вершина — гора Ішпатіна Рідж.
Межі
Найпівденніші точки провінції — безлюдний острів [en] в озері Ері та сусідній заселений острів [en] є водночас найпівденнішими точками Канади.
- Північна межа Онтаріо пролягає водною поверхнею за кілька кілометрів від берега затоки Гудзона та її відгалуженням — затокою Джеймса, акваторія та всі острови заток відносяться до території Нунавут. Кількома кілометрами водної границі в затоці Джеймса Онтаріо межує із Квебеком.
- Зі східного боку межує з провінцією Квебек. Межа уздовж 430 км проходить меридіаном 79°30' зх. д., в тому числі через озеро Абітібі, від озера Тіміскамінг і надалі протягом 620 км йде річкою Оттава майже до місця її впадіння в річку Св. Лаврентія. Далі, обминувши околиці Монреаля, пролягає річкою Святого Лаврентія впродовж 36 км до державного кордону.
- Південна межа Онтаріо довжиною 2 700 км є державним кордоном із США та повністю проходить прісними водоймами. Впродовж 309 км Онтаріо має кордон зі штатом Нью-Йорк, що проходить через річку Святого Лаврентія, озеро Онтаріо, річку Ніагара та частково через озеро Ері. Через Ері Онтаріо межує також зі штатами Пенсільванія, Огайо та Мічиган. Далі кордон з Мічиганом проходить через річку Детройт, озеро Сент-Клер та річку Сент-Клер, потім озером Гурон, річкою та на озері Верхньому завершується кордон із Мічиганом сумарною довжиною 1 160 км. Надалі дрібними річками та озерами впродовж 685 км йде кордон із Міннесотою, який закінчується на Лісовому озері.
- Західна межа протяжністю 1 025 км з провінцією Манітоба йде від державного кордону по меридіану 95°50' зх. д. до 53° пн. ш., надалі, повернувши в напрямку Пн-Зх-Пн, йде до затоки Гудзона.
Клімат
Клімат варіюється від вологого континентального на півдні до субарктичного на півночі. Для півдня характерні значна кількість опадів, помірна зима та тепле літо. Для півночі властива менша кількість опадів та нижчі температури, сувора тривала зима та коротке тепле літо. Значні площі води на півдні та на півночі значно пом'якшують добові та річні перепади температур. Центральна частина провінції має меншу вологість, тому для неї характерні значні коливання температури впродовж року.
Онтаріо належить до трьох природних зон. Північні прибережні райони відносяться до тундри з її багаторічною мерзлотою. Ці райони вкриті низькорослими чагарниками, травами, мохами та лишайниками. Решта районів провінції, окрім Південного Онтаріо, вкриті тайгою. Південне Онтаріо належить до зони мішаних лісів.
Близько 3/4 території провінції вкривають ліси. Значні площі заболочені, вкриті торф'яниками та озерами. Святолаврентійська низовина значною мірою розорана та урбанізована.
Навколо міст Ніагара-Фолс та Віндзор (Південно-Західне Онтаріо) середня січнева температур становить -4 °C, липнева — +23 °C. У місті Капускейсінг (Північно-Східне Онтаріо) рекордні перепади від -47 °C (рекорд у січні та в грудні) до +38 °C (рекорд червня).
Найвищу температуру +42,2 °C зареєстровано 11 липня 1936 року в містечку [en], Північно-Західне Онтаріо). Найнижчу — -58,3 °C 23 січня 1935 року в [en] Північно-Східне Онтаріо.
Клімат Ніагара-Фолсу (Пд-Зх) | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 22,2 | 17,8 | 26,1 | 33 | 35 | 34,4 | 37 | 38,3 | 35,6 | 32,8 | 24,4 | 21,5 | 38,3 |
Середній максимум, °C | −1 | −0,5 | 5,1 | 12,2 | 19,3 | 24,2 | 27,2 | 26 | 21,3 | 14,7 | 16,2 | 1,9 | 13,2 |
Середній мінімум, °C | −7,9 | −7,7 | −3,2 | 2,4 | 8,6 | 13,9 | 17,2 | 16,7 | 12,5 | 6,4 | 7,8 | −4,7 | 4,6 |
Абсолютний мінімум, °C | −25 | −25 | −20 | −13,5 | −4,4 | 2,2 | 5,6 | 4 | 0 | −6,7 | −12,2 | −24 | −25 |
Норма опадів, мм | 69.5 | 67.4 | 75.5 | 75.5 | 76.5 | 87.5 | 75.4 | 81.6 | 95.2 | 84.3 | 91 | 90.7 | 970.2 |
Джерело: . |
Клімат Капускейсінгу (Цн-Сх) | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 20,5 | 12,2 | 19,4 | 29,7 | 33,6 | 38,3 | 36,7 | 35 | 33,3 | 27,8 | 19,4 | 13,3 | 38,3 |
Середній максимум, °C | −12,4 | −8,4 | −1,6 | 7 | 16 | 21,3 | 23,9 | 22,2 | 15,7 | 8,3 | −0,7 | −9,1 | 6,9 |
Середній мінімум, °C | −24,9 | −22,5 | −15,5 | −6 | 1,9 | 7,4 | 10,5 | 9,2 | 4,4 | −0,7 | −8,9 | −19,6 | −5,4 |
Абсолютний мінімум, °C | −45,3 | −43,3 | −42,2 | −28,3 | −13 | −4,4 | −0,6 | −2,8 | −6,1 | −15,6 | −34,4 | −44,4 | −45,3 |
Норма опадів, мм | 54.6 | 35.3 | 53.6 | 53.9 | 66.3 | 86.8 | 100.5 | 80.3 | 96.3 | 81.2 | 69.2 | 53.7 | 831.8 |
Джерело: . |
Гідросфера
Провінція Онтаріо — це край річок та озер. Тут нараховується близько 500 000 озер, загальна протяжність річок більше 60 000 км. Приблизно 1/3 всіх світових запасів прісної рідкої води перебуває в Онтаріо. З півдня провінція омивається Великими Озерами (Онтаріо, Верхнє, Гурон, Ері). З-поміж інших значних озер також: Лісове, Ніпіссінґ, Ніпіґон, Сель, Сімко.
Територія Онтаріо належить до басейну Атлантичного океану. Більша північна частина належить до басейну Гудзонової затоки, а менша південна належить до басейну Великих Озер та річки Святого Лаврентія, що несе свої води до однойменної затоки.
Визначні місця
- На кордоні із США на річці Св. Лаврентія знаходиться Ніагарський водоспад — найпопулярніший та найбільш відвідуваний водоспад у світі.
- Острів Манітулін — найбільший у світі острів у прісноводній водоймі. Знаходиться в озері Гурон, має площу 2 766 км², розміри 135×46 км. На 174-му за площею на планеті острові є 108 озер та 3 річки, зокрема озеро Маніту з площею 104 км² саме має низку дрібних островів. При описі можна отримати таку тавтологію: «Острови Великий та Малий Аґрусові (англ. Big & Little Gooseberry), що на озері Маніту, що на острові Манітулін, що на озері Гурон, що в Пн. Америці.»
Політичний устрій
Оскільки Канада є конституційною монархією, Онтаріо, як і решта провінцій, формально управляється представником королеви Британської Співдружності Єлизавети II — лейтенант-губернатором. З 5 Вересня 2007, склавши присягу в Королівському парку в Торонто, цю посаду обійняв [en].
Згідно з 69 розділом Акта щодо Британської Північної Америки (1867 р.), утворено [en] та виділено для цього будівлю. До однопалатного парламенту обираються за мажоритарною системою 107 представників.
На виборах у 2003 та 2007 роках більшість місць здобувала Ліберальна партія Онтаріо. Наразі діє 39-е зібрання Законодавчої Асамблеї, вибори до якого відбулися 10 жовтня 2007.
Законодавча Асамблея Онтаріо в Королівському парку Торонто. | Партія | Місця (107) | Посади |
---|---|---|---|
Ліберальна партія Онтаріо | 71 |
| |
Прогресивно-консервативна партія Онтаріо | 26 |
| |
Нова Демократична партія Онтаріо | 10 |
Економіка
Економіка Онтаріо є провідною потугою Канади та характеризується різноманітністю: широко представлені як промислове і сільсько-господарське виробництво, так і сфера послуг. Онтаріо це 52 % від загальнодержавного промислового виробництва; за рівнем ВВП Онтаріо майже удвічі перевищує Квебек, що посідає другу позицію в державі.
Розвинене виробництво транспортних засобів, паперу, хімікатів, сталі. Місто Гамільтон називають сталевою столицею Канади.
Корисні копалини: округ Садбері дає 2/3 загальноканадського видобутку нікелю та 1/3 міді. Також значний видобуток у провінції цинку, срібла, платини, заліза, урану, 1/4 загальноканадського золота. Також значний видобуток каміння, мармуру, граніту та солі. Під дном озера Ері виявленні поклади газу та нафти.
Найбільшим торговим партнером провінції є американський штат Мічиган. У галузевому розподілі експорту — 40,4 % становлять автомобільні частини та приладдя, 10,8 % — машини та механічні пристрої, 5,6 % — електроустаткування, 4,1 % — пластмаси. Імпорт — автомобільні частини та приладдя — 22,3 %, машини та механічні пристрої — 17,7 %, електроустаткування — 10,8 %, пластмаси — 4,2 %, наукове, професійне та фотообладнання — 3,6 %.
Дефіцит бюджету в 2009/10 фінансовому році сягнув 21,3 млрд. CAD (20,7 млрд. USD). Чисті боргові зобов'язання уряду Онтаріо сягнули 220 млрд. С$ (37 % від річного ВВП). Рівень безробіття становить 8,2 % — це трохи вище за середньодержавний.
Енергетика
Завдяки розгалуженій мережі річок розвинена гідроенергетика, також діють 6 атомних електростанцій. Наявна енергетика на основі викопного палива та відновлюваних ресурсів: сонячного світла та вітру. Головна розподільча компанія — . Найбільша генеруюча компанія — 70 % потужностей провінції, що робить її однією з найбільших енергетичних компаній у світі. Обидві компанії належать уряду Онтаріо. 3 АЕС, що належать «Онтаріо Пауер Дженерейшен» виробили у 2009 році 46,8 терават-годин (51 % від загального виробництва компанії), 65 гідроелектростанцій — 36,2 ТВт-год (39 %), 5 теплових — 9,5 ТВт-год (10 %).
Транспорт
Провінція, особливо її південна частина, густо вкрита мережами автомобільних шосе, залізниць, міжнародних та місцевих аеропортів, водних шляхів (озер, річок та каналів — зокрема канали Рідо та Велланд).
Авіація: Торонто-Пірсон — найбільший з-поміж канадських аеропортів за пасажиропотоком, за рік обслуговує 30,4 млн осіб. Інші великі аеропорти розташовані в містах Оттава, Віндзор, Садбері, Тандер-Бей. У малолюдному Північному Онтаріо авіація часто є єдиною комунікацією.
Автотранспорт: В Онтаріо близько 21 000 км шосе (англ. highway) та ще понад 160 000 інших автошляхів. Південь провінції пронизує низка магістралей 400-ї серії. Зокрема [en], що пронизує все Південне Онтаріо від Квебеку на сході до штату Мічиган (США) на заході та проходить північною околицею Торонто, є найбільш завантаженою трасою Північної Америки. Близько 380 000 транспортних засобів за день. Шосе (скорочено QEW), що пролягло від Торонто до кордону зі штатом Нью-Йорк (США), також є одним із найзавантаженіших шосе континенту, в середньому близько 200 000 автівок за день.
Залізниця: Онтаріо перетинають Трансканадська залізниця, яка з'єднує Атлантичний та Тихий океани, та Канадська тихоокеанська залізниця, з відгалуженнями до Нью-Йорку, Чикаго, Міннеаполісу, та з мережею всередині провінції.
Демографія
Густота розселення | Населення провінції Онтаріо, від 1851 року і донині (в мільйонах осіб). |
З населенням 12 160 282 чоловік(перепис 2006 року) провінція Онтаріо є найчисельнішою в Канаді, її частка — 38,47 %. Населення розподілене надзвичайно нерівномірно. У регіоні Північного Онтаріо при 85-86 % території проживає всього 6 % населення; відповідно в Південному Онтаріо, що займає 14-15 % на Південному Заході провінції, проживає 94 % від загальної людності провінції, більше того, 3/4 мешкає в урбанізованому районі Золота підкова, де густота сягає 256,7 чол/км² при середній по провінції — 13,4 чол/км², по державі — 3,5 чол/км². Частка міського населення становить 85 %.
Біометрична демографія
Гендерний розподіл в Онтаріо характерний для більшості регіонів обох Америк — кількість жінок (6 229 580) більша за кількість чоловіків (5 930 700). У віковій групі до 25 років переважають чоловіки, у старшій — жінки.
Вікова структура є характерною для розвинених економік «золотого мільярду» — I тип. Демографічна картина на етапі переходу від стаціонарного до регресивного типу. Середній вік населення — 39,0 років (зокрема у чоловіків — 38,1, у жінок — 39,9). Частково виправляє загальну демографічну ситуацію велика частка мігрантів 1-го покоління — 28,25 % (загалом у державі 19,80 %). Проте відбувається «старіння нації»: з 1996 по 2006 роки частка дітей (0-14 років) скоротилася з 20,6 % до 18,2 %, а частка літніх людей (65+) зросла з 12,4 % до 13,6 %.
Середня тривалість життя становить 83 роки. Народжуваність становить 10,8 ‰ (по Канаді — 11,3 ‰). Смертність немовлят в перший рік життя становить 5,2 ‰ (по державі 5,1 ‰). Середня очікувана тривалість життя народжених у 2006 році становить 81 рік. Смертність — 7,1 ‰ (7,3 ‰ по Канаді). За 2009/10 демографічний рік народилось 141 784, померло — 94 860.
Етнокультурна демографія
|
|
Мова, що в основному використовується для спілкування в Онтаріо, — англійська, нею володіє 97,37 % населення. При переписі 2006-го року 68,42 % рідною мовою зазначило англійську, 4,06 % — французьку, ще 0,27 % рідними вважають обидві ці мови, 27,24 % мешканців зазначили рідними інші мови.
Етнічна картина провінції дуже строката, так лише 57 % мешканців мають моноетнічну ідентифікацію, а 43 % ідентифікують себе одразу з кількома етнічними групами.
Релігійна картина теж є неоднорідною. Найчисельніші — християни 74,6 %, з-поміж них майже однаково численні протестанти 34,9 % та католики 34,7 %. Атеїсти — 16,3 %, а 9,1 % є прихильниками інших релігій.
Історія
До європейців
Знайдені при археологічних дослідженнях старожитності свідчать, що Онтаріо заселено людьми щонайменше 7 000 років тому.
До приходу європейців Онтаріо населяли численні корінні народи: алгонкінські (оджибве, крі, алгонкіни) та ірокезькі (гурони, ірокези). На Півночі оджибве, крі, та алгонкіни займалися рибальством і мисливством. На Півдні — гурони, які першими почали займатися землеробством.
Наймогутнішим народом стали оджибве. За епічними переказами народ оджибве, отримавши наказ від семи деміургів, подався в пошуках кращої землі на захід вздовж річки Св. Лаврентія до річки Оттава і далі до Великих Озер — та заселив всю сучасну територію провінції. Південно-східні оджибве населяли сучасне Південне Онтаріо та Мічиган. Південно-західні оджибве — південно-західну частину провінції, західну частину Мічигану та Вісконсин. Північні оджибве контролювали усе Північне Онтаріо та схід Манітоби. Тривалий час основні потоки європейських поселенців просувалися суттєво південніше, що й дозволяло оджибве успішно торгувати із європейцями, не скорятися їм та загарбувати землі інших племен. Більшість оджибве була осілими землеробами, частина була кочівниками. Вирощували кукурудзу та овочі, збирали дикий рис, займалися рибальством. За непідтвердженими даними шамани народу вміли робити якісь записи (тобто мали свою писемність).
Європейська колонізація
Європейці почали проникати на територію краю на початку XVII століття. Французький дослідник Етьєн Брюле, що з 1608 року мешкав у Новій Франції, в 1610—1612 роках дослідив частину сучасного Південного Онтаріо та вивчив мову гуронів. Майже одночасно в 1611 році англійський мореплавець Генрі Гудзон, шукаючи північний шлях до Китаю, запливши у затоку, пізніше названу на його честь, проголосив навколишні землі англійськими.
В 1615 р. Самюель де Шамплен досяг озера Гурон. Разом із ним французькі місіонери заснували низку торговельних постів уздовж узбережжя Великих озер. Шамплен уклав союз із гуронами, що ворогували з ірокезами, які у свою чергу мали підтримку від англійців. З 1634 по 1640 рр. гурони були сильно ослаблені внаслідок епідемій кору та віспи — і французи залишилися без підтримки союзників. Надалі вороже ставлення ірокезів суттєво стримувало розповсюдження французьких поселень.
Головним рушієм освоєння краю французами стала торгівля хутром. У другій половині століття британські торгові пости, засновані на узбережжі Гудзонової затоки, почали боротьбу за контроль над торговими потоками. За Паризьким мирним договором 1763, що підсумував Семирічну війну, землі сучасного Онтаріо разом із більшістю земель Нової Франції відійшли під британське управління. У подальшому в 1774 році територія краю була анексована Квебеком.
Від 1783 до 1796 внаслідок американської революції сюди пересилилося багато лояльних до корони підданих. Вони отримували по 200 акрів (81 га) землі та потрібні для облаштування на новому місці речі. Значне зростання англомовного населення, що селилося на захід від річок Оттава та Святого Лаврентія, призвело до вирізнення краю від решти Квебеку. Конституційним актом 1791 року Квебек було розділено на дві частини — Верхню, та Нижню Канади. Верхня Канада отримала свого першого лейтенант-губернатора — Джона Сімко. Першою столицею стало місто Ньюарк. Впродовж наступних двох передвоєнних десятиліть європейське населення краю стрімко збільшувалося від 15 000 до 90 000 (станом на 1812 рік).
Верхня Канада
Столицею Верхньої Канади стало місто Йорк (нинішнє Торонто) на узбережжі озера Онтаріо. Під час війни 1812 року американські війська вторглися до Верхньої Канади, у 1813 році захопили Йорк та спалили будівлю парламенту — але невдовзі змушенні були відступити.
Під час тривалого мирного часу після закінчення війни до Верхньої Канади прибувало все більше мігрантів безпосередньо із Європи (в основному з Англії та Ірландії), а не з північноамериканських штатів, як це було раніше. Більшість поселенців, не витримуючи суворого клімату на півночі, залишалася в південній частині. Розбудовувалися мережі доріг та каналів, зокрема Вілланд канал (англ. Welland Canal, 1829). Зростала торгівля як усередині провінції, так і з США. Станом на 1834 рік населення сягнуло 235 000 чол. Онтаріо, що інтенсивно економічно та промислово розвивалося, почало наздоганяти Квебек — суперництво між ними щодо національного лідерства триває понині.
Влада Верхньої Канади, як і в інших Британських Північно-Американських колоній, була сконцентрована в руках вузького кола консерваторів з партії Торі: землевласників, чиновників, бізнесменів та релігійних діячів, яких іронічно кликали «Сімейна угода» (англ. [en]). «Сімейна угода» контролювала адміністративну сферу та економіку краю впродовж 1820-1830-х років. Відсутність політичних та економічних прав призвела до революцій в обох провінціях: (англ. Upper Canada Rebellion) та до повстання Патріотів у Нижній Канаді, що тривали у 1837—1838 роках. Верхньоканадську революцію очолив журналіст та політик Вільям Макензі (англ. William Lyon Mackenzie).
Західна Канада
І революція Верхньої Канади, і повстання Патріотів у Нижній Канаді були швидко придушені, проте для розслідування причин заворушень уряд Британії надіслав Верховного комісара лорда Дургама. Він рекомендував надати самоврядування обидвом Канадам та провести асиміляцію франко-канадців, що мешкали переважно у Нижній Канаді. Згідно із Актом про Союз 1840 року, обидві провінції було об'єднано в єдину провінцію — Канаду, зі столицею в Кінгстоні (у 1843 р. перенесено до Монреаля). Колишню Верхню Канаду почали називати Західною. Її населення станом на 1840 рік склало 450 000 осіб. У 1848 році впроваджено парламентське самоврядування.
Найзначніша еміграційна хвиля припала на 1840-ві, коли впродовж одного десятиліття населення Західної Канади подвоїлося. Унаслідок цього вперше чисельність англо-канадців перевищила кількість франко-канадців та почав зміщуватися баланс у різних сферах життя від Східної Канади на користь Західної. У 1850-х Канада переживала економічний бум, було збудовано мережу залізниць. Скасування Хлібних законів сприяло зростанню торгівлі із США. На початок Громадянської війни в США населення Західної Канади сягнуло 1,5 мільйони мешканців.
Проіснувавши двадцять п'ять років в рамках єдиної провінції, стосунки поміж франко- та англомовними партіями остаточно зайшли в глухий кут. Згідно з Актом про Британську Північну Америку, що набув чинності 1 липня 1867 року, Західна та Східна Канади були розділені. Утворювався домініон Канада, що складався із чотирьох провінцій: Нова Шотландія, Новий Брансвік, Квебек та Онтаріо. Згідно із статтею 93 Акту гарантувався захист прав меншин: католиків (в основному франкомовні) в Онтаріо та протестантів (переважно англомовні) у Квебеці — зокрема й в освітній сфері.
Столицею Онтаріо стало Торонто, а столицю домініону перенесено до Оттави, невеличкого містечка на межі розселення між франко та англо-канадцями, що захищене густими лісами та значною відстанню від кордону із США. Були побоювання, що війська США по закінченню Громадянської війни знову можуть вдертися в Канаду.
Провінція Онтаріо
Першим став сер Джон Александр Макдональд (англ. John A. Macdonald), надалі перший та третій Прем'єр-міністр Канади.
У 1872 році третім став правник (англ. [en]), пробув на цій посаді до 1896 року, найдовше за всю історію краю. Він домігся надання значного рівня самоуправління та прав для провінції, зазвичай подаючи досконало аргументовані клопотання до (англ. [en]). Моват розбудував мережу освітніх та адміністративних установ та впровадив округи в . Олівер Моват, попри те що Північно-Західний район (на північ від лінії вододілу між озером Верхнім та затокою Гудзона), так званий округ , ніколи не входив до складу Верхньої Канади, боровся за включення його до складу провінції. Це відбулося згідно із прийнятим «Актом щодо Канади (про кордони Онтаріо)» від 1889 року, вже після його відставки.
В 1879 році було прийнято програму сера Джона А. Макдональда, на той момент Прем'єр-міністра Канади. У 1875–1885 рр. було прокладено Канадську Тихоокеанську залізницю, що пролягла крізь Північний Онтаріо та Канадські Прерії до Британської Колумбії: усе це сприяло ще більшому розквіту промисловості та мануфактурного виробництва.
Значна рецесія в провінції 1893 року на кілька років сповільнила приріст населення. Багато новоприбулих та частина давно осівших мігрантів рушали залізницею далі на захід, переважно прямуючи до степових провінцій та Британської Колумбії, лише зрідка осідали у Північному Онтаріо. Проте на 1900 рік населення перевищило двомільйонну позначку.
Наприкінці XIX століття значно розвинулася видобувна галузь, північно-східні райони провінції виявилися багатими на корисні копалини. Постали такі гірничі міста, як Садбері (Cu, Ni), (Co), Тіммінс (Au, Ag). Значні водні ресурси дозволили розбудувати мережу ГЕС, які було включено в державну компанію Hydro-Electric Power Commission of Ontario, надалі . Зокрема у 1906 р. було збудовано електростанцію на Ніагарському водоспаді. Наявність значних обсягів дешевої електрики сприяла подальшому розвитку промисловості, зокрема автомобільної. Так у 1904 році було засновано дочірню компанію Ford Motor Company , в 1918 — General Motors of Canada. Автомобільне виробництво стало та залишилося впродовж усього XX-го століття і понині головною галуззю Онтаріо.
На початку XX століття знову загострилося мовне питання в провінції. В липні 1912 року уряд Прогресивних консерваторів Онтаріо на чолі з (англ. [en]) ухвалює законопроєкт (англ. [en]), яким суттєво обмежив використання французької в освіті. Згідно із законом заборонялося викладання французькою мовою в усіх класах окрім 1-го, та заборонялася французька як предмет після 4-го класу. У серпні 1913 року була прийнята «18 поправка», з метою зламати опір вчителів низки шкіл; остаточно «17 поправку» було скасовано в 1927 році.
Під впливом сухого закону в США, уряд сера [en] в 1916 р. прийняв «Акт Тверезості Онтаріо» (англ. [en]), згідно з яким в Онтаріо заборонявся продаж алкогольної продукції на території провінції. Проте не було заборонено її виробництво резидентами для власного споживання, а в промислових масштабах на експорт, що зробило Онтаріо найбільшим постачальником контрабанди алкоголю до США та сприяло розвитку відповідних галузей промисловості. Акт Тверезості відмінили в 1927 році, проте в Онтаріо й донині діють одні з найжорсткіших обмежень в усій Північній Америці щодо продажу алкогольної продукції.
Під час Великої Депресії ВНП Канади впав на 40 %. Не стало винятком і Онтаріо, економіка якого значно орієнтована на США. Криза негативно вплинула зокрема на міста Гамільтон (найбільш центр сталеливарної галузі Канади), а також на Торонто і Віндзор з їх потужним автомобільним виробництвом, яке тісно пов'язане з автопромисловістю Детройта (США). Безробіття в Онтаріо сягнуло приблизно 45 %. Для виходу з кризи уряд провінції, подібно до уряду США, розпочав широкомасштабні інфраструктурні проєкти із залученням працівників на громадські роботи. Це дозволило до 1937 року знизити відсоток безробіття на докризовий рівень. Було збудовано низку мостів, тунелів, дамб, розбудовано мережу автомобільних шосе 400-ї серії, зокрема шосе та шосе, що у подальшому були об'єднані у .
3 вересня 1939 р. уряд Британської імперії оголосив війну Німеччині, а через сім днів (10 вересня) уряд домініону Канада прийняв аналогічне рішення. З усієї Канади, в тому числі із Онтаріо, було призвано на фронти 1,1 мільйона солдатів. Перед війною Канада посідала 4-е місце у світі за випуском автівок, більшу частку з яких вироблялося в Онтаріо, під час війни вийшла на 2-е місце. Зокрема було вироблено 800 000 вантажівок, більше, ніж виробили сукупно Німеччина, Італія та Японія. Обидва автомобілебудівні гіганти провінції — компанії Ford Motor Company of Canada та General Motors of Canada об'єднали свої конструкторські відділи, для стандартизації та прискореного випуску вантажівок для потреб армії: так було створено військову вантажівку [en] (CMP), що стала одним із найбільших вкладів Канади для перемоги у Другій світовій війні.
Під час війни до Онтаріо, в Оттаву, було евакуйовано нідерландську королівську родину. В 1943 тут народилася [nl]. Пологове відділення, де вона мала народитися, Канадський уряд тимчасово оголосив екстериторіальним. Таким чином, Маргріт народилася на нейтральній території та змогла отримати підданство за паспортом своєї матері принцеси Юліани, а не підданство Домініону Канада.
Повоєнний період характеризується стабільним розвитком та зростанням. Онтаріо загалом і Велике Торонто зокрема стали реципієнтами найбільшої кількості мігрантів з-поміж усієї Канади. У 1950-х та 1960-х роках до краю переселилося більше двох мільйонів мігрантів з післявоєнної Європи. У 1970-х після зміни федерального міграційного законодавства почала переважати частка неєвропейських мігрантів — і Онтаріо поступово стало мультикультурним краєм: на сьогоднішній день 1/4 населення провінції мігранти 1-го покоління.
Наприкінці 1970-х та впродовж 1980-х посилився внутрішньоканадський потік переселенців до Онтаріо. Багато англомовних мешканців Квебеку переїхали в Онтаріо після приходу до влади у Квебеці Квебекської партії в 1976 році, та проведення у 1980 році референдуму щодо відділення. Також посилився приплив із Атлантичних провінцій, викликаний тривалою економічною стагнацією регіону. У підсумку лідерство в тривалому змаганні поміж провінціями здобуло Онтаріо: Торонто стало найбільшим містом Канади, перевершивши Монреаль, а Онтаріо — перевершило Квебек у населенні та промисловості.
У 1990 в Онтаріо було прийнято закон «(англ. [en])» для задоволення потреб франко-онтарійців у місцях компактного проживання.
Міста в Онтаріо
- Найбільші муніципалітети Онтаріо
- Міссісаґа
- Гамільтон
- Брамптон
- Маркем
- Берлінгтон
- Оквілл
- Ошава
- Ричмонд-Гілл
- Сент-Катарінс
- Вітбі
- Пікерінг
- Ніагара-Фолс
- Аджакс
- Велланд
- Мілтон
- Оттава
- Лондон
- Віндзор
- Кітченер
- Тандер-Бей
- Капускейсінг
Агломерація | 2009 | 2008 | 2007 |
---|---|---|---|
Торонто | 5623,5 | 5530,6 | 5432,6 |
Оттава-Ґатіно | 1220,7 | 1201,3 | 1183,1 |
Гамільтон | 739,4 | 732,7 | 725,6 |
Лондон | 489,3 | 485,5 | 481,4 |
Кітченер-Кембридж-Ватерлоо | 489,1 | 482,9 | 476,4 |
Сент-Катарінс-Ніагара-Фоллс | 404,4 | 404,2 | 403,9 |
Ошава | 361,4 | 356,0 | 350,4 |
Віндзор | 331,5 | 333,4 | 334,8 |
Беррі | 190,4 | 188,2 | 186,0 |
Садбері | 165,3 | 164,9 | 164,5 |
Кінгстон | 160,7 | 159,5 | 158,3 |
Брантфорд | 137,7 | 136,9 | 136,0 |
Гвелф | 135,9 | 134,6 | 133,2 |
Тандер-Бей | 124,8 | 125,5 | 125,9 |
Пітерборо | 121,4 | 121,1 | 120,7 |
Адміністративний поділ
Адміністративний поділ Онтаріо не однотипний, що обумовлено різними історичними обставинами та величезною різницею між Південним та Північним Онтаріо. Велика густота населення в Південному Онтаріо дозволяє утримувати більший чиновницький апарат та надавати значний перелік адміністративних послуг. Малолюдність Північного Онтаріо є причиною менших адміністрацій і обмеженого обсягу функцій місцевого самоврядування.
Онтаріо ділиться на 50 утворень: 21 графство (англ. county), 10 округів (англ. district) та 18 муніципалітетів (англ. municipality).
- Алгома
- Брант
- Брюс
- Ватерло
- Велике Садбері
- Веллінгтон
- Галдіманд
- Галібартон
- Галтон
- Гамільтон
- Гастінгс
- Ґрей
- Гурон
- Дафферін
- Да́рем
- Елджін
- Ессекс
- Йорк
- Каварта-Лейкс
- Кенора
- Кокрен
- Ламбтон
- Ланарк
- Лідс і Ґренвілл
- Леннокс та Еддінгтон
- Манітулін
- Міддлесекс
- Маскока
- Ніагара
- Ніпіссінг
- Нортамберленд
- Норфолк
- Оксфорд
- Оттава
- Перрі-Саунд
- Перт
- Піл
- Пітерборо
- Прескотт та Руссель
- Принс-Едвард
- Рейні-Рівер
- Ренфрю
- Садбері
- Сімко
- Стормонт, Дандес та Глінгаррі
- Тандер-Бей
- Тіміскамінг
- Торонто
- Фронтенак
- Четем-Кент
Онтаріо й українці
336 355 онтарійців ідентифікують себе українцями, в тому числі 85 615 осіб визначилися винятково як українці. Є значні громади українців в багатьох містах, зокрема в Торонто, в Тандер-Бей.
У 2010 році парламент Онтаріо визнав Голодомор в Україні актом геноциду. Цей закон був підготовлений Дейвом Леваком з Ліберальної партії, також участь у підготовці брали Френк Кліс від Прогресивної консервативної партії та Чері ДіНово від Нової демократичної партії. Це перший законопроєкт в історії Онтаріо, який був поданий і представлений членами всіх фракцій (на той момент трьох) парламенту Онтаріо. Закон також встановив четверту суботу листопада Днем пам'яті Голодомору в провінції Онтаріо.
Персоналії
- Іван Яремко — перший депутат українського роду в Східній Канаді до парламенту провінції Онтаріо.
- В місті Стретфорд народився та проживає співак-тінейджер Джастін Бібер.
- Фредерік Бантінг — нобелівський лауреат з медицини 1923 року, уродженець селища (англ. Alliston), сучасний Торонто.
- Давід Шуліст — культурний діяч.
- Рей Черезіно — канадський хокеїст.
- Джон Грісдейл — канадський хокеїст.
Примітки
- Стаття "Чи знаєте Ви?" на офіційному сайті провінції ((англ.) та (фр.)) . Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 10 жовтня 2010.
- Harry Beckett (2001). Ontario [Онтаріо] (англійською) . Weigl, (Калґарі, Альберта). ISBN .
- Таблиця площ провінцій та територій на сайті (Статистичної служби Канади) ((англ.) та (фр.)) . Архів оригіналу за 25 серпня 2011. Процитовано 8 жовтня 2010.
- Таблиця етнічної самоідентифікації Онтаріо. На сайті Статистичної служби Канади ((англ.) та (фр.)) . Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 9 жовтня 2010.
- Сайт для абітурієнтів, що бажають навчатися в Канаді ((англ.), (фр.) та (ісп.)) . Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 1 вересня 2010.
- Герби провінцій та територій Канади ((англ.) та (фр.)) . на сайті Королівського геральдичного товариства Канади. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 6 лютого 2011.
- Стаття про географію на офіційному сайті провінції ((англ.) та (фр.)) . Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 5 вересня 2010.
- Стаття про географію (земля та вода) на офіційному сайті провінції ((англ.) та (фр.)) . Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 5 вересня 2010.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. стаття «Онтаріо» (провінція)
- Стаття про географію (Клімат) на офіційному сайті провінції ((англ.) та (фр.)) . Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 5 вересня 2010.
- На сайті Департаменту навколишнього середовища Канади ((англ.) та (фр.)) . Дані від 2010-08-18. Процитовано 5 вересня 2010.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - На сайті Департаменту навколишнього середовища Канади 1971–2000 ((англ.) та (фр.)) . Дані від 2010-08-18. Процитовано 5 вересня 2010.
- сайт компанії Ontario Power Generation ((англ.)) . Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 4 січня 2011.
- Стаття "Канадський економічний бум" у розділі "Історія" на офіційному сайті провінції ((англ.) та (фр.)) . Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 2 квітня 2011.
- Історичні дані на сайті Статистичної служби Канади ((англ.) та (фр.)) . Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 30 серпня 2010.
- Дані загальноканадського перепису населення 2006 на сайті Статистичної служби Канади ((англ.) та (фр.)) . Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 18 вересня 2010.
- Порівняльна таблиця (Торонто—Онтаріо) на сайті Статистичної служби Канади ((англ.) та (фр.)) . Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 9 жовтня 2010.
- Гендерно-вікова структура на сайті Статистичної служби Канади ((англ.) та (фр.)) . Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 9 жовтня 2010.
- Діаграми "Вік та стать, Онтаріо" на сайті Статистичної служби Канади ((англ.) та (фр.)) . Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 29 січня 2011.
- Народжуванність на сайті Статистичної служби Канади ((англ.) та (фр.)) . Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 9 жовтня 2010.
- Народжуванність на сайті Статистичної служби Канади ((англ.) та (фр.)) . Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 9 жовтня 2010.
- Загальна народжуваність на сайті Статистичної служби Канади ((англ.) та (фр.)) . Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 9 жовтня 2010.
- Загальна смертність на сайті Статистичної служби Канади ((англ.) та (фр.)) . Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 9 жовтня 2010.
- Численность и удельный вес украинцев в Канаде и в провинции Онтарио, 1901—2011 гг. / Завьялов А. В. Социальная адаптация украинских иммигрантов: монография / А. В. Завьялов. — Иркутск: Изд-во ИГУ, 2017. — 179 с.
- Стаття "Перші нації" у розділі "Історія" на офіційному сайті провінції ((англ.) та (фр.)) . Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 10 жовтня 2010.
- Стаття "Європейські дослідження та торгівля" у розділі "Історія" на офіційному сайті провінції ((англ.) та (фр.)) . Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 1 квітня 2011.
- Стаття "Французько-Британська боротьба за панування" у розділі "Історія" на офіційному сайті провінції ((англ.) та (фр.)) . Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 1 квітня 2011.
- Стаття "Лінії окресленні" у розділі "Історія" на офіційному сайті провінції ((англ.) та (фр.)) . Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 1 квітня 2011.
- Стаття "Війна 1812 року" у розділі "Історія" на офіційному сайті провінції ((англ.) та (фр.)) . Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 1 квітня 2011.
- Стаття "Повстання" у розділі "Історія" на офіційному сайті провінції ((англ.) та (фр.)) . Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 1 квітня 2011.
- Стаття "Федерація і Конфедерація" у розділі "Історія" на офіційному сайті провінції ((англ.) та (фр.)) . Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 1 квітня 2011.
- Hall, H. Duncan and Wrigley, C. C. (1956). "Studies of Overseas Supply" том "War Production Series" під упорядник M. M. Postan, видано в рамках видання "History of the Second World War. United Kingdom Civil Series" під заг. ред. сера Keith Hancock (англійською) . Лондон: Канцелярія Її Величності спільно з Longmans та Green and Co. с. 51—52.
- Випуск новин про народження принцеси Маргріт на сайті архівів телекомпанії CBC (відео-ролик). Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 1 листопада 2011.
- ((англ.) та (фр.)) . Архів оригіналу за 8 червня 2011. Процитовано 23 січня 2011.
{{}}
: Недійсний|deadurl=404
() - стаття «Парламентарі провінції Онтаріо припинили „жахливе замовчування“, визнавши Голодомор в Україні актом геноциду», — «Toronto Star» від 10 квітня 2009 року" на сайті МЗС України. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 24 лютого 2010.
{{}}
: Cite має пусті невідомі параметри:|5=
та|4=
() - (PDF). Архів оригіналу (PDF) за грудня 15, 2010. Процитовано квітня 22, 2019.
Манітоба | Гудзонова затока | Гудзонова затока |
Манітоба | Квебек | |
США | США озеро Верхнє, озеро Гурон | США озеро Ері, озеро Онтаріо |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Onta rio angl Ontario z irokezkih mov bagato vodi abo prekrasni vodi provinciya na centralnomu shodi Kanadi Plosha 1 076 395 km Naselennya ponad 12 miljoniv z nih 336 tisyach identifikuyut sebe ukrayinokanadcyami 318 tisyach korinnimi indiancyami Administrativnim centrom provinciyi ye misto Toronto najbilshe misto Kanadi Na teritoriyi Ontario takozh roztashovana stolicya vsiyeyi Kanadi misto Ottava Ontario angl Ontario Deviz lat Ut Incepit Fidelis Sic Permanet Virna vid pochatku i nazavzhdi Roztashuvannya Oficijni dani Stolicya TorontoNajbilshe misto TorontoOficijna mova anglijska Administraciya Prem yer ministr Dag Ford Doug Ford Pravlyacha partiya Progresivno konservativna partiyaGeneral gubernator Elizabeth Dowdeswell Predstavnikiv u Palati gromad 106Predstavnikiv u Senati 24U konfederaciyi z 1 lipnya 1867 Statistika Zagalna plosha 1 076 395 km 4 Plosha suhodolu 917 741 km Plosha vodojm 158 654 km 14 8 Naselennya 1 misce Zagalom 12 160 282 chol Perepis naselennya 2006 Shilnist 13 93 km VVP 2005 zagalom C 537 604 mlrd na dushu naselennya C 42 866 Chasovij poyas UTC 5 6Internet storinka oficijnij sajt provinciyi angl fr Internet domen on caTelefonnij kod 1 416 1 613 1 905 1 519 Simvoli Ptah Polyarna gagaraDerevo Sosna vejmutovaKvitka Trillium grandiflorum Statistika U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Ontario znachennya Div takozh Ontario ozero Ontario maye najchiselnishe naselennya z pomizh kanadskih regioniv ta ye najbilsh ekonomichno ta promislovo rozvinenim Potuzhni avtomobilna energetichna ta vidobuvna galuzi Istorichno sklalosya supernictvo shodo nacionalnogo liderstva pomizh anglomovnim Ontario ta frankomovnim Kvebekom Ontario ce rivninnij kraj sho nalichuye blizko pivmiljona ozer Z pomizh nih Veliki ozera za odnim iz yakih ozerom Ontario provinciya i otrimala svoyu nazvu Na derzhavnomu kordoni iz SShA znahoditsya Niagarskij vodospad Televezha Toronto Si En Tauer ye najvishoyu sporudoyu Zahidnoyi pivkuli Keruyetsya ta ocholyuyetsya namisnikom korolevi Lejtenant gubernatorom Viriznyayut Pivdenne ta Pivnichne Ontario z rizko vidminnoyu istoriyeyu demografiyeyu ekonomikoyu ta geografiyeyu SimvoliKvitka Trillium grandiflorum simvol provinciyi Tradicijno kanadski provinciyi mayut riznomanitnu simvoliku Kvitka Trillium grandiflorum doslivno ukr trilium velikokvitkovij Derevo sosna vejmutova Ptah polyarna gagara Prapor Ontario v suchasnomu varianti prijnyatij v 1965 roci Na chervonomu britanskomu prapori rozmishenij gerbovij shit Ontario Osnovu gerba Ontario zatverdzheno u 1868 roci korolevoyu Viktoriyeyu yaka gramotoyu utverdila gerbi vsim 4 m novoutvorenim provinciyam Kanadi Velikij gerb Ontario rozrobleno advokatom iz Toronto Edvardom M Chedvikom Jogo utverdiv gramotoyu korol Eduard VII Shit gerba skladayetsya z dvoh segmentiv vgori hrest svyatogo Georgiya vnizu tri zoloti klenovi listki na zelenomu foni Nasholomnik chornij vedmid sho stoyit na zhovto zelenomu vinku Pravij shitotrimach los livij olen Znizu deviz Deviz Virna vid pochatku i nazavzhdi lat Ut Incepit Fidelis Sic Permanet bulo prijnyato v 1868 roci Pershij lejtenant gubernator Ontario ser en pobachiv cej deviz u vitalni ispanskogo general lejtenanta isp es i gaslo pripalo jomu do dushi yak take sho najkrashe viddzerkalyuye virnist ontarianciv anglijskij koroni GeografiyaProvinciya prostyagayetsya z pivnochi na pivden na 1 730 km iz zahodu na shid na 1 690 km Plosha Ontario stanovit 1 076 395 km v tomu chisli suhodolu 917 741 km 85 26 vodojm 158 654 km 14 74 Ontario zajmaye 10 8 vid zagalnokanadskoyi ploshi ta posidaye 4 e misce z pomizh usih provincij i teritorij Kanadi a takozh 2 e misce za plosheyu sucilnoyi sushi bez vrahuvannya ostroviv Do provinciyi nalezhat 1 864 ostrovi Relyef Fizichna mapa provinciyi Ontario Relyef Ontario harakterizuyetsya troma regionami na pivdni Lavrentijska visochina u centri ta Gudzonska nizovina na pivnochi Bilshu chastinu provinciyi zajmaye bagata na minerali Lavrentijska visochina yaka ye vistupom Kanadskogo shita V cilomu relyef krayu pologo hvilyastij rivninnij u nomu vidsutni goristi miscevosti Perepadi visot vid rivnya morya do 693 metriv nad nim Najvisha vershina gora Ishpatina Ridzh Mezhi Najpivdennishi tochki provinciyi bezlyudnij ostriv en v ozeri Eri ta susidnij zaselenij ostriv en ye vodnochas najpivdennishimi tochkami Kanadi Pivnichna mezha Ontario prolyagaye vodnoyu poverhneyu za kilka kilometriv vid berega zatoki Gudzona ta yiyi vidgaluzhennyam zatokoyu Dzhejmsa akvatoriya ta vsi ostrovi zatok vidnosyatsya do teritoriyi Nunavut Kilkoma kilometrami vodnoyi granici v zatoci Dzhejmsa Ontario mezhuye iz Kvebekom Zi shidnogo boku mezhuye z provinciyeyu Kvebek Mezha uzdovzh 430 km prohodit meridianom 79 30 zh d v tomu chisli cherez ozero Abitibi vid ozera Timiskaming i nadali protyagom 620 km jde richkoyu Ottava majzhe do miscya yiyi vpadinnya v richku Sv Lavrentiya Dali obminuvshi okolici Monrealya prolyagaye richkoyu Svyatogo Lavrentiya vprodovzh 36 km do derzhavnogo kordonu Pivdenna mezha Ontario dovzhinoyu 2 700 km ye derzhavnim kordonom iz SShA ta povnistyu prohodit prisnimi vodojmami Vprodovzh 309 km Ontario maye kordon zi shtatom Nyu Jork sho prohodit cherez richku Svyatogo Lavrentiya ozero Ontario richku Niagara ta chastkovo cherez ozero Eri Cherez Eri Ontario mezhuye takozh zi shtatami Pensilvaniya Ogajo ta Michigan Dali kordon z Michiganom prohodit cherez richku Detrojt ozero Sent Kler ta richku Sent Kler potim ozerom Guron richkoyu ta na ozeri Verhnomu zavershuyetsya kordon iz Michiganom sumarnoyu dovzhinoyu 1 160 km Nadali dribnimi richkami ta ozerami vprodovzh 685 km jde kordon iz Minnesotoyu yakij zakinchuyetsya na Lisovomu ozeri Zahidna mezha protyazhnistyu 1 025 km z provinciyeyu Manitoba jde vid derzhavnogo kordonu po meridianu 95 50 zh d do 53 pn sh nadali povernuvshi v napryamku Pn Zh Pn jde do zatoki Gudzona Klimat Klimat variyuyetsya vid vologogo kontinentalnogo na pivdni do subarktichnogo na pivnochi Dlya pivdnya harakterni znachna kilkist opadiv pomirna zima ta teple lito Dlya pivnochi vlastiva mensha kilkist opadiv ta nizhchi temperaturi suvora trivala zima ta korotke teple lito Znachni ploshi vodi na pivdni ta na pivnochi znachno pom yakshuyut dobovi ta richni perepadi temperatur Centralna chastina provinciyi maye menshu vologist tomu dlya neyi harakterni znachni kolivannya temperaturi vprodovzh roku Ontario nalezhit do troh prirodnih zon Pivnichni priberezhni rajoni vidnosyatsya do tundri z yiyi bagatorichnoyu merzlotoyu Ci rajoni vkriti nizkoroslimi chagarnikami travami mohami ta lishajnikami Reshta rajoniv provinciyi okrim Pivdennogo Ontario vkriti tajgoyu Pivdenne Ontario nalezhit do zoni mishanih lisiv Blizko 3 4 teritoriyi provinciyi vkrivayut lisi Znachni ploshi zabolocheni vkriti torf yanikami ta ozerami Svyatolavrentijska nizovina znachnoyu miroyu rozorana ta urbanizovana Navkolo mist Niagara Fols ta Vindzor Pivdenno Zahidne Ontario serednya sichneva temperatur stanovit 4 C lipneva 23 C U misti Kapuskejsing Pivnichno Shidne Ontario rekordni perepadi vid 47 C rekord u sichni ta v grudni do 38 C rekord chervnya Najvishu temperaturu 42 2 C zareyestrovano 11 lipnya 1936 roku v mistechku en Pivnichno Zahidne Ontario Najnizhchu 58 3 C 23 sichnya 1935 roku v en Pivnichno Shidne Ontario Klimat Niagara Folsu Pd Zh Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Absolyutnij maksimum C 22 2 17 8 26 1 33 35 34 4 37 38 3 35 6 32 8 24 4 21 5 38 3 Serednij maksimum C 1 0 5 5 1 12 2 19 3 24 2 27 2 26 21 3 14 7 16 2 1 9 13 2 Serednij minimum C 7 9 7 7 3 2 2 4 8 6 13 9 17 2 16 7 12 5 6 4 7 8 4 7 4 6 Absolyutnij minimum C 25 25 20 13 5 4 4 2 2 5 6 4 0 6 7 12 2 24 25 Norma opadiv mm 69 5 67 4 75 5 75 5 76 5 87 5 75 4 81 6 95 2 84 3 91 90 7 970 2 Dzherelo Klimat Kapuskejsingu Cn Sh Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Absolyutnij maksimum C 20 5 12 2 19 4 29 7 33 6 38 3 36 7 35 33 3 27 8 19 4 13 3 38 3 Serednij maksimum C 12 4 8 4 1 6 7 16 21 3 23 9 22 2 15 7 8 3 0 7 9 1 6 9 Serednij minimum C 24 9 22 5 15 5 6 1 9 7 4 10 5 9 2 4 4 0 7 8 9 19 6 5 4 Absolyutnij minimum C 45 3 43 3 42 2 28 3 13 4 4 0 6 2 8 6 1 15 6 34 4 44 4 45 3 Norma opadiv mm 54 6 35 3 53 6 53 9 66 3 86 8 100 5 80 3 96 3 81 2 69 2 53 7 831 8 Dzherelo Gidrosfera Dokladnishe Ozera Ontario Niagarskij vodospad u nadvechir yi Provinciya Ontario ce kraj richok ta ozer Tut narahovuyetsya blizko 500 000 ozer zagalna protyazhnist richok bilshe 60 000 km Priblizno 1 3 vsih svitovih zapasiv prisnoyi ridkoyi vodi perebuvaye v Ontario Z pivdnya provinciya omivayetsya Velikimi Ozerami Ontario Verhnye Guron Eri Z pomizh inshih znachnih ozer takozh Lisove Nipissing Nipigon Sel Simko Teritoriya Ontario nalezhit do basejnu Atlantichnogo okeanu Bilsha pivnichna chastina nalezhit do basejnu Gudzonovoyi zatoki a mensha pivdenna nalezhit do basejnu Velikih Ozer ta richki Svyatogo Lavrentiya sho nese svoyi vodi do odnojmennoyi zatoki Viznachni miscya Na kordoni iz SShA na richci Sv Lavrentiya znahoditsya Niagarskij vodospad najpopulyarnishij ta najbilsh vidviduvanij vodospad u sviti Ostriv Manitulin najbilshij u sviti ostriv u prisnovodnij vodojmi Znahoditsya v ozeri Guron maye ploshu 2 766 km rozmiri 135 46 km Na 174 mu za plosheyu na planeti ostrovi ye 108 ozer ta 3 richki zokrema ozero Manitu z plosheyu 104 km same maye nizku dribnih ostroviv Pri opisi mozhna otrimati taku tavtologiyu Ostrovi Velikij ta Malij Agrusovi angl Big amp Little Gooseberry sho na ozeri Manitu sho na ostrovi Manitulin sho na ozeri Guron sho v Pn Americi Politichnij ustrijOskilki Kanada ye konstitucijnoyu monarhiyeyu Ontario yak i reshta provincij formalno upravlyayetsya predstavnikom korolevi Britanskoyi Spivdruzhnosti Yelizaveti II lejtenant gubernatorom Z 5 Veresnya 2007 sklavshi prisyagu v Korolivskomu parku v Toronto cyu posadu obijnyav en Zgidno z 69 rozdilom Akta shodo Britanskoyi Pivnichnoyi Ameriki 1867 r utvoreno en ta vidileno dlya cogo budivlyu Do odnopalatnogo parlamentu obirayutsya za mazhoritarnoyu sistemoyu 107 predstavnikiv Na viborah u 2003 ta 2007 rokah bilshist misc zdobuvala Liberalna partiya Ontario Narazi diye 39 e zibrannya Zakonodavchoyi Asambleyi vibori do yakogo vidbulisya 10 zhovtnya 2007 Zakonodavcha Asambleya Ontario v Korolivskomu parku Toronto Partiya Miscya 107 Posadi Liberalna partiya Ontario 71 Prem yer uryadu Ontario en vid 26 01 2013 Spiker Dejv Levak vid 21 11 2011 Lider bilshosti en vid 2014 Progresivno konservativna partiya Ontario 26 Lider opoziciyi en vid 10 09 2015 Nova Demokratichna partiya Ontario 10EkonomikaEkonomika Ontario ye providnoyu potugoyu Kanadi ta harakterizuyetsya riznomanitnistyu shiroko predstavleni yak promislove i silsko gospodarske virobnictvo tak i sfera poslug Ontario ce 52 vid zagalnoderzhavnogo promislovogo virobnictva za rivnem VVP Ontario majzhe udvichi perevishuye Kvebek sho posidaye drugu poziciyu v derzhavi Rozvinene virobnictvo transportnih zasobiv paperu himikativ stali Misto Gamilton nazivayut stalevoyu stoliceyu Kanadi Korisni kopalini okrug Sadberi daye 2 3 zagalnokanadskogo vidobutku nikelyu ta 1 3midi Takozh znachnij vidobutok u provinciyi cinku sribla platini zaliza uranu 1 4 zagalnokanadskogo zolota Takozh znachnij vidobutok kaminnya marmuru granitu ta soli Pid dnom ozera Eri viyavlenni pokladi gazu ta nafti Najbilshim torgovim partnerom provinciyi ye amerikanskij shtat Michigan U galuzevomu rozpodili eksportu 40 4 stanovlyat avtomobilni chastini ta priladdya 10 8 mashini ta mehanichni pristroyi 5 6 elektroustatkuvannya 4 1 plastmasi Import avtomobilni chastini ta priladdya 22 3 mashini ta mehanichni pristroyi 17 7 elektroustatkuvannya 10 8 plastmasi 4 2 naukove profesijne ta fotoobladnannya 3 6 Deficit byudzhetu v 2009 10 finansovomu roci syagnuv 21 3 mlrd CAD 20 7 mlrd USD Chisti borgovi zobov yazannya uryadu Ontario syagnuli 220 mlrd S 37 vid richnogo VVP Riven bezrobittya stanovit 8 2 ce trohi vishe za serednoderzhavnij Energetika Kompaniya CANDU Druga za potuzhnistyu AES na planeti Zavdyaki rozgaluzhenij merezhi richok rozvinena gidroenergetika takozh diyut 6 atomnih elektrostancij Nayavna energetika na osnovi vikopnogo paliva ta vidnovlyuvanih resursiv sonyachnogo svitla ta vitru Golovna rozpodilcha kompaniya Najbilsha generuyucha kompaniya 70 potuzhnostej provinciyi sho robit yiyi odniyeyu z najbilshih energetichnih kompanij u sviti Obidvi kompaniyi nalezhat uryadu Ontario 3 AES sho nalezhat Ontario Pauer Dzhenerejshen virobili u 2009 roci 46 8 teravat godin 51 vid zagalnogo virobnictva kompaniyi 65 gidroelektrostancij 36 2 TVt god 39 5 teplovih 9 5 TVt god 10 Transport Provinciya osoblivo yiyi pivdenna chastina gusto vkrita merezhami avtomobilnih shose zaliznic mizhnarodnih ta miscevih aeroportiv vodnih shlyahiv ozer richok ta kanaliv zokrema kanali Rido ta Velland Toronto Aviaciya Toronto Pirson najbilshij z pomizh kanadskih aeroportiv za pasazhiropotokom za rik obslugovuye 30 4 mln osib Inshi veliki aeroporti roztashovani v mistah Ottava Vindzor Sadberi Tander Bej U malolyudnomu Pivnichnomu Ontario aviaciya chasto ye yedinoyu komunikaciyeyu Avtotransport V Ontario blizko 21 000 km shose angl highway ta she ponad 160 000 inshih avtoshlyahiv Pivden provinciyi pronizuye nizka magistralej 400 yi seriyi Zokrema en sho pronizuye vse Pivdenne Ontario vid Kvebeku na shodi do shtatu Michigan SShA na zahodi ta prohodit pivnichnoyu okoliceyu Toronto ye najbilsh zavantazhenoyu trasoyu Pivnichnoyi Ameriki Blizko 380 000 transportnih zasobiv za den Shose skorocheno QEW sho prolyaglo vid Toronto do kordonu zi shtatom Nyu Jork SShA takozh ye odnim iz najzavantazhenishih shose kontinentu v serednomu blizko 200 000 avtivok za den Zaliznicya Ontario peretinayut Transkanadska zaliznicya yaka z yednuye Atlantichnij ta Tihij okeani ta Kanadska tihookeanska zaliznicya z vidgaluzhennyami do Nyu Jorku Chikago Minneapolisu ta z merezheyu vseredini provinciyi DemografiyaGustota rozselennya Naselennya provinciyi Ontario vid 1851 roku i donini v miljonah osib Z naselennyam 12 160 282 cholovik perepis 2006 roku provinciya Ontario ye najchiselnishoyu v Kanadi yiyi chastka 38 47 Naselennya rozpodilene nadzvichajno nerivnomirno U regioni Pivnichnogo Ontario pri 85 86 teritoriyi prozhivaye vsogo 6 naselennya vidpovidno v Pivdennomu Ontario sho zajmaye 14 15 na Pivdennomu Zahodi provinciyi prozhivaye 94 vid zagalnoyi lyudnosti provinciyi bilshe togo 3 4 meshkaye v urbanizovanomu rajoni Zolota pidkova de gustota syagaye 256 7 chol km pri serednij po provinciyi 13 4 chol km po derzhavi 3 5 chol km Chastka miskogo naselennya stanovit 85 Biometrichna demografiya Gendernij rozpodil v Ontario harakternij dlya bilshosti regioniv oboh Amerik kilkist zhinok 6 229 580 bilsha za kilkist cholovikiv 5 930 700 U vikovij grupi do 25 rokiv perevazhayut choloviki u starshij zhinki Vikova struktura ye harakternoyu dlya rozvinenih ekonomik zolotogo milyardu I tip Demografichna kartina na etapi perehodu vid stacionarnogo do regresivnogo tipu Serednij vik naselennya 39 0 rokiv zokrema u cholovikiv 38 1 u zhinok 39 9 Chastkovo vipravlyaye zagalnu demografichnu situaciyu velika chastka migrantiv 1 go pokolinnya 28 25 zagalom u derzhavi 19 80 Prote vidbuvayetsya starinnya naciyi z 1996 po 2006 roki chastka ditej 0 14 rokiv skorotilasya z 20 6 do 18 2 a chastka litnih lyudej 65 zrosla z 12 4 do 13 6 Serednya trivalist zhittya stanovit 83 roki Narodzhuvanist stanovit 10 8 po Kanadi 11 3 Smertnist nemovlyat v pershij rik zhittya stanovit 5 2 po derzhavi 5 1 Serednya ochikuvana trivalist zhittya narodzhenih u 2006 roci stanovit 81 rik Smertnist 7 1 7 3 po Kanadi Za 2009 10 demografichnij rik narodilos 141 784 pomerlo 94 860 Etnokulturna demografiya Etnichna identifikaciya grup chiselnishih za 200 tis Etnos Zagalom Mono identifikaciya Multi identifikaciya Anglijci 2 971 360 639 830 2 331 530 Kanadci 2 768 870 1 201 125 1 567 740 Shotlandci 2 101 100 257 535 1 843 565 Irlandci 1 988 940 215 115 1 773 825 Francuzi 1 351 600 182 510 1 169 090 Nimci 1 144 560 216 630 927 930 Italijci 867 980 485 685 382 295 Kitajci 644 465 543 320 101 145 Z Indiyi 573 250 454 365 118 885 Gollandci 490 995 161 710 329 285 Polyaki 465 560 169 225 296 335 Ukrayinci 336 355 85 615 250 740 Indianci 317 890 87 895 229 990 Portugalci 282 870 189 405 93 460 Z Filippin 215 750 159 155 56 600 Z Britaniyi 205 755 50 235 155 520 Inshi 4 005 560 1 754 915 2 250 535 Religijna prinalezhnist Religiya Prihilniki Chastka Zagalom 11 285 535 100 0 Protestanti 3 935 745 34 9 Katoliki 3 911 760 34 7 Ateyisti 1 841 290 16 3 Musulmani 352 530 3 1 Reshta hristiyan 301 935 2 7 Pravoslavni 264 055 2 3 Induyisti 217 555 1 9 Yudeyi 190 795 1 7 Buddisti 128 320 1 1 Sikhi 104 785 0 9 Shidni religiyi 17 780 0 2 Inshi 18 985 0 2 Mova sho v osnovnomu vikoristovuyetsya dlya spilkuvannya v Ontario anglijska neyu volodiye 97 37 naselennya Pri perepisi 2006 go roku 68 42 ridnoyu movoyu zaznachilo anglijsku 4 06 francuzku she 0 27 ridnimi vvazhayut obidvi ci movi 27 24 meshkanciv zaznachili ridnimi inshi movi Etnichna kartina provinciyi duzhe strokata tak lishe 57 meshkanciv mayut monoetnichnu identifikaciyu a 43 identifikuyut sebe odrazu z kilkoma etnichnimi grupami Religijna kartina tezh ye neodnoridnoyu Najchiselnishi hristiyani 74 6 z pomizh nih majzhe odnakovo chislenni protestanti 34 9 ta katoliki 34 7 Ateyisti 16 3 a 9 1 ye prihilnikami inshih religij IstoriyaDiv takozh Istoriya Kanadi Do yevropejciv Rozselennya odzhibve stanom na 1800 rik Znajdeni pri arheologichnih doslidzhennyah starozhitnosti svidchat sho Ontario zaseleno lyudmi shonajmenshe 7 000 rokiv tomu Do prihodu yevropejciv Ontario naselyali chislenni korinni narodi algonkinski odzhibve kri algonkini ta irokezki guroni irokezi Na Pivnochi odzhibve kri ta algonkini zajmalisya ribalstvom i mislivstvom Na Pivdni guroni yaki pershimi pochali zajmatisya zemlerobstvom Najmogutnishim narodom stali odzhibve Za epichnimi perekazami narod odzhibve otrimavshi nakaz vid semi demiurgiv podavsya v poshukah krashoyi zemli na zahid vzdovzh richki Sv Lavrentiya do richki Ottava i dali do Velikih Ozer ta zaseliv vsyu suchasnu teritoriyu provinciyi Pivdenno shidni odzhibve naselyali suchasne Pivdenne Ontario ta Michigan Pivdenno zahidni odzhibve pivdenno zahidnu chastinu provinciyi zahidnu chastinu Michiganu ta Viskonsin Pivnichni odzhibve kontrolyuvali use Pivnichne Ontario ta shid Manitobi Trivalij chas osnovni potoki yevropejskih poselenciv prosuvalisya suttyevo pivdennishe sho j dozvolyalo odzhibve uspishno torguvati iz yevropejcyami ne skoryatisya yim ta zagarbuvati zemli inshih plemen Bilshist odzhibve bula osilimi zemlerobami chastina bula kochivnikami Viroshuvali kukurudzu ta ovochi zbirali dikij ris zajmalisya ribalstvom Za nepidtverdzhenimi danimi shamani narodu vmili robiti yakis zapisi tobto mali svoyu pisemnist Yevropejska kolonizaciya Yevropejci pochali pronikati na teritoriyu krayu na pochatku XVII stolittya Francuzkij doslidnik Etyen Bryule sho z 1608 roku meshkav u Novij Franciyi v 1610 1612 rokah doslidiv chastinu suchasnogo Pivdennogo Ontario ta vivchiv movu guroniv Majzhe odnochasno v 1611 roci anglijskij moreplavec Genri Gudzon shukayuchi pivnichnij shlyah do Kitayu zaplivshi u zatoku piznishe nazvanu na jogo chest progolosiv navkolishni zemli anglijskimi V 1615 r Samyuel de Shamplen dosyag ozera Guron Razom iz nim francuzki misioneri zasnuvali nizku torgovelnih postiv uzdovzh uzberezhzhya Velikih ozer Shamplen uklav soyuz iz guronami sho voroguvali z irokezami yaki u svoyu chergu mali pidtrimku vid anglijciv Z 1634 po 1640 rr guroni buli silno oslableni vnaslidok epidemij koru ta vispi i francuzi zalishilisya bez pidtrimki soyuznikiv Nadali vorozhe stavlennya irokeziv suttyevo strimuvalo rozpovsyudzhennya francuzkih poselen Golovnim rushiyem osvoyennya krayu francuzami stala torgivlya hutrom U drugij polovini stolittya britanski torgovi posti zasnovani na uzberezhzhi Gudzonovoyi zatoki pochali borotbu za kontrol nad torgovimi potokami Za Parizkim mirnim dogovorom 1763 sho pidsumuvav Semirichnu vijnu zemli suchasnogo Ontario razom iz bilshistyu zemel Novoyi Franciyi vidijshli pid britanske upravlinnya U podalshomu v 1774 roci teritoriya krayu bula aneksovana Kvebekom Pam yatnik pereselencyam prihilnikam koroni Seredmistya Gamiltona Pivdenne Ontario Vid 1783 do 1796 vnaslidok amerikanskoyi revolyuciyi syudi peresililosya bagato loyalnih do koroni piddanih Voni otrimuvali po 200 akriv 81 ga zemli ta potribni dlya oblashtuvannya na novomu misci rechi Znachne zrostannya anglomovnogo naselennya sho selilosya na zahid vid richok Ottava ta Svyatogo Lavrentiya prizvelo do viriznennya krayu vid reshti Kvebeku Konstitucijnim aktom 1791 roku Kvebek bulo rozdileno na dvi chastini Verhnyu ta Nizhnyu Kanadi Verhnya Kanada otrimala svogo pershogo lejtenant gubernatora Dzhona Simko Pershoyu stoliceyu stalo misto Nyuark Vprodovzh nastupnih dvoh peredvoyennih desyatilit yevropejske naselennya krayu strimko zbilshuvalosya vid 15 000 do 90 000 stanom na 1812 rik Verhnya Kanada Dokladnishe Verhnya Kanada Stoliceyu Verhnoyi Kanadi stalo misto Jork ninishnye Toronto na uzberezhzhi ozera Ontario Pid chas vijni 1812 roku amerikanski vijska vtorglisya do Verhnoyi Kanadi u 1813 roci zahopili Jork ta spalili budivlyu parlamentu ale nevdovzi zmushenni buli vidstupiti Pid chas trivalogo mirnogo chasu pislya zakinchennya vijni do Verhnoyi Kanadi pribuvalo vse bilshe migrantiv bezposeredno iz Yevropi v osnovnomu z Angliyi ta Irlandiyi a ne z pivnichnoamerikanskih shtativ yak ce bulo ranishe Bilshist poselenciv ne vitrimuyuchi suvorogo klimatu na pivnochi zalishalasya v pivdennij chastini Rozbudovuvalisya merezhi dorig ta kanaliv zokrema Villand kanal angl Welland Canal 1829 Zrostala torgivlya yak useredini provinciyi tak i z SShA Stanom na 1834 rik naselennya syagnulo 235 000 chol Ontario sho intensivno ekonomichno ta promislovo rozvivalosya pochalo nazdoganyati Kvebek supernictvo mizh nimi shodo nacionalnogo liderstva trivaye ponini Vlada Verhnoyi Kanadi yak i v inshih Britanskih Pivnichno Amerikanskih kolonij bula skoncentrovana v rukah vuzkogo kola konservatoriv z partiyi Tori zemlevlasnikiv chinovnikiv biznesmeniv ta religijnih diyachiv yakih ironichno klikali Simejna ugoda angl en Simejna ugoda kontrolyuvala administrativnu sferu ta ekonomiku krayu vprodovzh 1820 1830 h rokiv Vidsutnist politichnih ta ekonomichnih prav prizvela do revolyucij v oboh provinciyah angl Upper Canada Rebellion ta do povstannya Patriotiv u Nizhnij Kanadi sho trivali u 1837 1838 rokah Verhnokanadsku revolyuciyu ocholiv zhurnalist ta politik Vilyam Makenzi angl William Lyon Mackenzie Zahidna Kanada Toronto Zahidna Kanada 1854 rik I revolyuciya Verhnoyi Kanadi i povstannya Patriotiv u Nizhnij Kanadi buli shvidko pridusheni prote dlya rozsliduvannya prichin zavorushen uryad Britaniyi nadislav Verhovnogo komisara lorda Durgama Vin rekomenduvav nadati samovryaduvannya obidvom Kanadam ta provesti asimilyaciyu franko kanadciv sho meshkali perevazhno u Nizhnij Kanadi Zgidno iz Aktom pro Soyuz 1840 roku obidvi provinciyi bulo ob yednano v yedinu provinciyu Kanadu zi stoliceyu v Kingstoni u 1843 r pereneseno do Monrealya Kolishnyu Verhnyu Kanadu pochali nazivati Zahidnoyu Yiyi naselennya stanom na 1840 rik sklalo 450 000 osib U 1848 roci vprovadzheno parlamentske samovryaduvannya Najznachnisha emigracijna hvilya pripala na 1840 vi koli vprodovzh odnogo desyatilittya naselennya Zahidnoyi Kanadi podvoyilosya Unaslidok cogo vpershe chiselnist anglo kanadciv perevishila kilkist franko kanadciv ta pochav zmishuvatisya balans u riznih sferah zhittya vid Shidnoyi Kanadi na korist Zahidnoyi U 1850 h Kanada perezhivala ekonomichnij bum bulo zbudovano merezhu zaliznic Skasuvannya Hlibnih zakoniv spriyalo zrostannyu torgivli iz SShA Na pochatok Gromadyanskoyi vijni v SShA naselennya Zahidnoyi Kanadi syagnulo 1 5 miljoni meshkanciv Proisnuvavshi dvadcyat p yat rokiv v ramkah yedinoyi provinciyi stosunki pomizh franko ta anglomovnimi partiyami ostatochno zajshli v gluhij kut Zgidno z Aktom pro Britansku Pivnichnu Ameriku sho nabuv chinnosti 1 lipnya 1867 roku Zahidna ta Shidna Kanadi buli rozdileni Utvoryuvavsya dominion Kanada sho skladavsya iz chotiroh provincij Nova Shotlandiya Novij Bransvik Kvebek ta Ontario Zgidno iz statteyu 93 Aktu garantuvavsya zahist prav menshin katolikiv v osnovnomu frankomovni v Ontario ta protestantiv perevazhno anglomovni u Kvebeci zokrema j v osvitnij sferi Stoliceyu Ontario stalo Toronto a stolicyu dominionu pereneseno do Ottavi nevelichkogo mistechka na mezhi rozselennya mizh franko ta anglo kanadcyami sho zahishene gustimi lisami ta znachnoyu vidstannyu vid kordonu iz SShA Buli poboyuvannya sho vijska SShA po zakinchennyu Gromadyanskoyi vijni znovu mozhut vdertisya v Kanadu Provinciya Ontario Pershim stav ser Dzhon Aleksandr Makdonald angl John A Macdonald nadali pershij ta tretij Prem yer ministr Kanadi 3 j Prem yer tvorec fenomenu Imperiya Ontario U 1872 roci tretim stav pravnik angl en probuv na cij posadi do 1896 roku najdovshe za vsyu istoriyu krayu Vin domigsya nadannya znachnogo rivnya samoupravlinnya ta prav dlya provinciyi zazvichaj podayuchi doskonalo argumentovani klopotannya do angl en Movat rozbuduvav merezhu osvitnih ta administrativnih ustanov ta vprovadiv okrugi v Oliver Movat popri te sho Pivnichno Zahidnij rajon na pivnich vid liniyi vododilu mizh ozerom Verhnim ta zatokoyu Gudzona tak zvanij okrug nikoli ne vhodiv do skladu Verhnoyi Kanadi borovsya za vklyuchennya jogo do skladu provinciyi Ce vidbulosya zgidno iz prijnyatim Aktom shodo Kanadi pro kordoni Ontario vid 1889 roku vzhe pislya jogo vidstavki V 1879 roci bulo prijnyato programu sera Dzhona A Makdonalda na toj moment Prem yer ministra Kanadi U 1875 1885 rr bulo prokladeno Kanadsku Tihookeansku zaliznicyu sho prolyagla kriz Pivnichnij Ontario ta Kanadski Preriyi do Britanskoyi Kolumbiyi use ce spriyalo she bilshomu rozkvitu promislovosti ta manufakturnogo virobnictva Znachna recesiya v provinciyi 1893 roku na kilka rokiv spovilnila pririst naselennya Bagato novopribulih ta chastina davno osivshih migrantiv rushali zalizniceyu dali na zahid perevazhno pryamuyuchi do stepovih provincij ta Britanskoyi Kolumbiyi lishe zridka osidali u Pivnichnomu Ontario Prote na 1900 rik naselennya perevishilo dvomiljonnu poznachku Naprikinci XIX stolittya znachno rozvinulasya vidobuvna galuz pivnichno shidni rajoni provinciyi viyavilisya bagatimi na korisni kopalini Postali taki girnichi mista yak Sadberi Cu Ni Co Timmins Au Ag Znachni vodni resursi dozvolili rozbuduvati merezhu GES yaki bulo vklyucheno v derzhavnu kompaniyu Hydro Electric Power Commission of Ontario nadali Zokrema u 1906 r bulo zbudovano elektrostanciyu na Niagarskomu vodospadi Nayavnist znachnih obsyagiv deshevoyi elektriki spriyala podalshomu rozvitku promislovosti zokrema avtomobilnoyi Tak u 1904 roci bulo zasnovano dochirnyu kompaniyu Ford Motor Company v 1918 General Motors of Canada Avtomobilne virobnictvo stalo ta zalishilosya vprodovzh usogo XX go stolittya i ponini golovnoyu galuzzyu Ontario Na pochatku XX stolittya znovu zagostrilosya movne pitannya v provinciyi V lipni 1912 roku uryad Progresivnih konservatoriv Ontario na choli z angl en uhvalyuye zakonoproyekt angl en yakim suttyevo obmezhiv vikoristannya francuzkoyi v osviti Zgidno iz zakonom zaboronyalosya vikladannya francuzkoyu movoyu v usih klasah okrim 1 go ta zaboronyalasya francuzka yak predmet pislya 4 go klasu U serpni 1913 roku bula prijnyata 18 popravka z metoyu zlamati opir vchiteliv nizki shkil ostatochno 17 popravku bulo skasovano v 1927 roci Pid vplivom suhogo zakonu v SShA uryad sera en v 1916 r prijnyav Akt Tverezosti Ontario angl en zgidno z yakim v Ontario zaboronyavsya prodazh alkogolnoyi produkciyi na teritoriyi provinciyi Prote ne bulo zaboroneno yiyi virobnictvo rezidentami dlya vlasnogo spozhivannya a v promislovih masshtabah na eksport sho zrobilo Ontario najbilshim postachalnikom kontrabandi alkogolyu do SShA ta spriyalo rozvitku vidpovidnih galuzej promislovosti Akt Tverezosti vidminili v 1927 roci prote v Ontario j donini diyut odni z najzhorstkishih obmezhen v usij Pivnichnij Americi shodo prodazhu alkogolnoyi produkciyi Pid chas Velikoyi Depresiyi VNP Kanadi vpav na 40 Ne stalo vinyatkom i Ontario ekonomika yakogo znachno oriyentovana na SShA Kriza negativno vplinula zokrema na mista Gamilton najbilsh centr stalelivarnoyi galuzi Kanadi a takozh na Toronto i Vindzor z yih potuzhnim avtomobilnim virobnictvom yake tisno pov yazane z avtopromislovistyu Detrojta SShA Bezrobittya v Ontario syagnulo priblizno 45 Dlya vihodu z krizi uryad provinciyi podibno do uryadu SShA rozpochav shirokomasshtabni infrastrukturni proyekti iz zaluchennyam pracivnikiv na gromadski roboti Ce dozvolilo do 1937 roku zniziti vidsotok bezrobittya na dokrizovij riven Bulo zbudovano nizku mostiv tuneliv damb rozbudovano merezhu avtomobilnih shose 400 yi seriyi zokrema shose ta shose sho u podalshomu buli ob yednani u 3 veresnya 1939 r uryad Britanskoyi imperiyi ogolosiv vijnu Nimechchini a cherez sim dniv 10 veresnya uryad dominionu Kanada prijnyav analogichne rishennya Z usiyeyi Kanadi v tomu chisli iz Ontario bulo prizvano na fronti 1 1 miljona soldativ Pered vijnoyu Kanada posidala 4 e misce u sviti za vipuskom avtivok bilshu chastku z yakih viroblyalosya v Ontario pid chas vijni vijshla na 2 e misce Zokrema bulo virobleno 800 000 vantazhivok bilshe nizh virobili sukupno Nimechchina Italiya ta Yaponiya Obidva avtomobilebudivni giganti provinciyi kompaniyi Ford Motor Company of Canada ta General Motors of Canada ob yednali svoyi konstruktorski viddili dlya standartizaciyi ta priskorenogo vipusku vantazhivok dlya potreb armiyi tak bulo stvoreno vijskovu vantazhivku en CMP sho stala odnim iz najbilshih vkladiv Kanadi dlya peremogi u Drugij svitovij vijni Pid chas vijni do Ontario v Ottavu bulo evakujovano niderlandsku korolivsku rodinu V 1943 tut narodilasya nl Pologove viddilennya de vona mala naroditisya Kanadskij uryad timchasovo ogolosiv eksteritorialnim Takim chinom Margrit narodilasya na nejtralnij teritoriyi ta zmogla otrimati piddanstvo za pasportom svoyeyi materi princesi Yuliani a ne piddanstvo Dominionu Kanada Povoyennij period harakterizuyetsya stabilnim rozvitkom ta zrostannyam Ontario zagalom i Velike Toronto zokrema stali recipiyentami najbilshoyi kilkosti migrantiv z pomizh usiyeyi Kanadi U 1950 h ta 1960 h rokah do krayu pereselilosya bilshe dvoh miljoniv migrantiv z pislyavoyennoyi Yevropi U 1970 h pislya zmini federalnogo migracijnogo zakonodavstva pochala perevazhati chastka neyevropejskih migrantiv i Ontario postupovo stalo multikulturnim krayem na sogodnishnij den 1 4 naselennya provinciyi migranti 1 go pokolinnya Naprikinci 1970 h ta vprodovzh 1980 h posilivsya vnutrishnokanadskij potik pereselenciv do Ontario Bagato anglomovnih meshkanciv Kvebeku pereyihali v Ontario pislya prihodu do vladi u Kvebeci Kvebekskoyi partiyi v 1976 roci ta provedennya u 1980 roci referendumu shodo viddilennya Takozh posilivsya pripliv iz Atlantichnih provincij viklikanij trivaloyu ekonomichnoyu stagnaciyeyu regionu U pidsumku liderstvo v trivalomu zmaganni pomizh provinciyami zdobulo Ontario Toronto stalo najbilshim mistom Kanadi perevershivshi Monreal a Ontario perevershilo Kvebek u naselenni ta promislovosti U 1990 v Ontario bulo prijnyato zakon angl en dlya zadovolennya potreb franko ontarijciv u miscyah kompaktnogo prozhivannya Mista v OntarioToronto vid z portu Parlament Kanadi v stolici Ottavi Najbilshi municipaliteti Ontario Missisaga Gamilton Brampton Markem Berlington Okvill Oshava Richmond Gill Sent Katarins Vitbi Pikering Niagara Fols Adzhaks Velland Milton Ottava London Vindzor Kitchener Tander Bej Kapuskejsing Aglomeraciyi ponad 100 tis chol Aglomeraciya 2009 2008 2007 Toronto 5623 5 5530 6 5432 6 Ottava Gatino 1220 7 1201 3 1183 1 Gamilton 739 4 732 7 725 6 London 489 3 485 5 481 4 Kitchener Kembridzh Vaterloo 489 1 482 9 476 4 Sent Katarins Niagara Folls 404 4 404 2 403 9 Oshava 361 4 356 0 350 4 Vindzor 331 5 333 4 334 8 Berri 190 4 188 2 186 0 Sadberi 165 3 164 9 164 5 Kingston 160 7 159 5 158 3 Brantford 137 7 136 9 136 0 Gvelf 135 9 134 6 133 2 Tander Bej 124 8 125 5 125 9 Piterboro 121 4 121 1 120 7Administrativnij podilDokladnishe Administrativnij podil Ontario Administrativnij podil Ontario ne odnotipnij sho obumovleno riznimi istorichnimi obstavinami ta velicheznoyu rizniceyu mizh Pivdennim ta Pivnichnim Ontario Velika gustota naselennya v Pivdennomu Ontario dozvolyaye utrimuvati bilshij chinovnickij aparat ta nadavati znachnij perelik administrativnih poslug Malolyudnist Pivnichnogo Ontario ye prichinoyu menshih administracij i obmezhenogo obsyagu funkcij miscevogo samovryaduvannya Ontario dilitsya na 50 utvoren 21 grafstvo angl county 10 okrugiv angl district ta 18 municipalitetiv angl municipality Algoma Brant Bryus Vaterlo Velike Sadberi Vellington Galdimand Galibarton Galton Gamilton Gastings Grej Guron Dafferin Da rem Eldzhin Esseks Jork Kavarta Lejks Kenora Kokren Lambton Lanark Lids i Grenvill Lennoks ta Eddington Manitulin Middleseks Maskoka Niagara Nipissing Nortamberlend Norfolk Oksford Ottava Perri Saund Pert Pil Piterboro Preskott ta Russel Prins Edvard Rejni River Renfryu Sadberi Simko Stormont Dandes ta Glingarri Tander Bej Timiskaming Toronto Frontenak Chetem KentOntario j ukrayinci336 355 ontarijciv identifikuyut sebe ukrayincyami v tomu chisli 85 615 osib viznachilisya vinyatkovo yak ukrayinci Ye znachni gromadi ukrayinciv v bagatoh mistah zokrema v Toronto v Tander Bej U 2010 roci parlament Ontario viznav Golodomor v Ukrayini aktom genocidu Cej zakon buv pidgotovlenij Dejvom Levakom z Liberalnoyi partiyi takozh uchast u pidgotovci brali Frenk Klis vid Progresivnoyi konservativnoyi partiyi ta Cheri DiNovo vid Novoyi demokratichnoyi partiyi Ce pershij zakonoproyekt v istoriyi Ontario yakij buv podanij i predstavlenij chlenami vsih frakcij na toj moment troh parlamentu Ontario Zakon takozh vstanoviv chetvertu subotu listopada Dnem pam yati Golodomoru v provinciyi Ontario PersonaliyiIvan Yaremko pershij deputat ukrayinskogo rodu v Shidnij Kanadi do parlamentu provinciyi Ontario V misti Stretford narodivsya ta prozhivaye spivak tinejdzher Dzhastin Biber Frederik Banting nobelivskij laureat z medicini 1923 roku urodzhenec selisha angl Alliston suchasnij Toronto David Shulist kulturnij diyach Rej Cherezino kanadskij hokeyist Dzhon Grisdejl kanadskij hokeyist PrimitkiStattya Chi znayete Vi na oficijnomu sajti provinciyi angl ta fr Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 10 zhovtnya 2010 Harry Beckett 2001 Ontario Ontario anglijskoyu Weigl Kalgari Alberta ISBN 9781894705042 Tablicya plosh provincij ta teritorij na sajti Statistichnoyi sluzhbi Kanadi angl ta fr Arhiv originalu za 25 serpnya 2011 Procitovano 8 zhovtnya 2010 Tablicya etnichnoyi samoidentifikaciyi Ontario Na sajti Statistichnoyi sluzhbi Kanadi angl ta fr Arhiv originalu za 4 lyutogo 2012 Procitovano 9 zhovtnya 2010 Sajt dlya abituriyentiv sho bazhayut navchatisya v Kanadi angl fr ta isp Arhiv originalu za 4 lyutogo 2012 Procitovano 1 veresnya 2010 Gerbi provincij ta teritorij Kanadi angl ta fr na sajti Korolivskogo geraldichnogo tovaristva Kanadi Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 6 lyutogo 2011 Stattya pro geografiyu na oficijnomu sajti provinciyi angl ta fr Arhiv originalu za 4 lyutogo 2012 Procitovano 5 veresnya 2010 Stattya pro geografiyu zemlya ta voda na oficijnomu sajti provinciyi angl ta fr Arhiv originalu za 4 lyutogo 2012 Procitovano 5 veresnya 2010 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 stattya Ontario provinciya Stattya pro geografiyu Klimat na oficijnomu sajti provinciyi angl ta fr Arhiv originalu za 4 lyutogo 2012 Procitovano 5 veresnya 2010 Na sajti Departamentu navkolishnogo seredovisha Kanadi angl ta fr Dani vid 2010 08 18 Procitovano 5 veresnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Na sajti Departamentu navkolishnogo seredovisha Kanadi 1971 2000 angl ta fr Dani vid 2010 08 18 Procitovano 5 veresnya 2010 sajt kompaniyi Ontario Power Generation angl Arhiv originalu za 4 lyutogo 2012 Procitovano 4 sichnya 2011 Stattya Kanadskij ekonomichnij bum u rozdili Istoriya na oficijnomu sajti provinciyi angl ta fr Arhiv originalu za 4 lyutogo 2012 Procitovano 2 kvitnya 2011 Istorichni dani na sajti Statistichnoyi sluzhbi Kanadi angl ta fr Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 30 serpnya 2010 Dani zagalnokanadskogo perepisu naselennya 2006 na sajti Statistichnoyi sluzhbi Kanadi angl ta fr Arhiv originalu za 4 lyutogo 2012 Procitovano 18 veresnya 2010 Porivnyalna tablicya Toronto Ontario na sajti Statistichnoyi sluzhbi Kanadi angl ta fr Arhiv originalu za 4 lyutogo 2012 Procitovano 9 zhovtnya 2010 Genderno vikova struktura na sajti Statistichnoyi sluzhbi Kanadi angl ta fr Arhiv originalu za 4 lyutogo 2012 Procitovano 9 zhovtnya 2010 Diagrami Vik ta stat Ontario na sajti Statistichnoyi sluzhbi Kanadi angl ta fr Arhiv originalu za 4 lyutogo 2012 Procitovano 29 sichnya 2011 Narodzhuvannist na sajti Statistichnoyi sluzhbi Kanadi angl ta fr Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 9 zhovtnya 2010 Narodzhuvannist na sajti Statistichnoyi sluzhbi Kanadi angl ta fr Arhiv originalu za 4 lyutogo 2012 Procitovano 9 zhovtnya 2010 Zagalna narodzhuvanist na sajti Statistichnoyi sluzhbi Kanadi angl ta fr Arhiv originalu za 4 lyutogo 2012 Procitovano 9 zhovtnya 2010 Zagalna smertnist na sajti Statistichnoyi sluzhbi Kanadi angl ta fr Arhiv originalu za 4 lyutogo 2012 Procitovano 9 zhovtnya 2010 Chislennost i udelnyj ves ukraincev v Kanade i v provincii Ontario 1901 2011 gg Zavyalov A V Socialnaya adaptaciya ukrainskih immigrantov monografiya A V Zavyalov Irkutsk Izd vo IGU 2017 179 s Stattya Pershi naciyi u rozdili Istoriya na oficijnomu sajti provinciyi angl ta fr Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 10 zhovtnya 2010 Stattya Yevropejski doslidzhennya ta torgivlya u rozdili Istoriya na oficijnomu sajti provinciyi angl ta fr Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 1 kvitnya 2011 Stattya Francuzko Britanska borotba za panuvannya u rozdili Istoriya na oficijnomu sajti provinciyi angl ta fr Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 1 kvitnya 2011 Stattya Liniyi okreslenni u rozdili Istoriya na oficijnomu sajti provinciyi angl ta fr Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 1 kvitnya 2011 Stattya Vijna 1812 roku u rozdili Istoriya na oficijnomu sajti provinciyi angl ta fr Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 1 kvitnya 2011 Stattya Povstannya u rozdili Istoriya na oficijnomu sajti provinciyi angl ta fr Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 1 kvitnya 2011 Stattya Federaciya i Konfederaciya u rozdili Istoriya na oficijnomu sajti provinciyi angl ta fr Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 1 kvitnya 2011 Hall H Duncan and Wrigley C C 1956 Studies of Overseas Supply tom War Production Series pid uporyadnik M M Postan vidano v ramkah vidannya History of the Second World War United Kingdom Civil Series pid zag red sera Keith Hancock anglijskoyu London Kancelyariya Yiyi Velichnosti spilno z Longmans ta Green and Co s 51 52 Vipusk novin pro narodzhennya princesi Margrit na sajti arhiviv telekompaniyi CBC video rolik Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 1 listopada 2011 angl ta fr Arhiv originalu za 8 chervnya 2011 Procitovano 23 sichnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij deadurl 404 dovidka stattya Parlamentari provinciyi Ontario pripinili zhahlive zamovchuvannya viznavshi Golodomor v Ukrayini aktom genocidu Toronto Star vid 10 kvitnya 2009 roku na sajti MZS Ukrayini Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 24 lyutogo 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pusti nevidomi parametri 5 ta 4 dovidka PDF Arhiv originalu PDF za grudnya 15 2010 Procitovano kvitnya 22 2019 Manitoba Gudzonova zatoka Gudzonova zatoka Manitoba Kvebek SShA SShA ozero Verhnye ozero Guron SShA ozero Eri ozero Ontario