Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Радянська анексія західнобілоруських земель джерело біл Уз яднанне Заходняй Беларусі з Беларускай ССР рос Воссоединение

Приєднання Західної Білорусі до СРСР

Приєднання Західної Білорусі до СРСР

Радянська анексія західнобілоруських земель[] (біл. Уз'яднанне Заходняй Беларусі з Беларускай ССР, рос. Воссоединение Западной Белоруссии с БССР) — анексія Радянським Союзом на основі (секретного протоколу щодо розподілу сфер впливу в Європі) пакту Молотова — Ріббентропа між Радянським Союзом та нацистською Німеччиною частини білоруських та українських етнічних територій Польщі, включення цих земель до складу СРСР, з їх подальшим входженням до БРСР та встановленням радянського тоталітарного режиму на цих територіях. На цих територіях були розпочаті різні перетворення, що супроводжувалися масовими репресіями «класово-чужих» і «ворогів радянської влади».

image
Планований та дійсний поділ територій згідно з пактом Молотова — Ріббентропа.
image
Берестя 22 вересня 1939 року. На трибуні — німецький генерал Гайнц Гудеріан і радянський комбриг Семен Кривошеїн.

Інкорпорація до складу СРСР

Слідом за Червоною армією в Західну Білорусь для встановлення Радянської влади зі східних регіонів було направлено на партійну роботу 1500 осіб, на комсомольську та господарську — 1200 комуністів та комсомольців, сотні співробітників НКВС, що викликало недовіру серед місцевого населення. В усіх містах та повітах було створено тимчасові управління, у селах — селянські комітети з місцевих активістів, представників Червоної армії та надісланих зі східних регіонів комуністів і комсомольців. Вони створили загони робітничої гвардії, міліції, брали на облік фабрики та заводи. Селянські комітети ділили поміщицької землі та майно серед безземельних та малоземельних селян, які отримали 431 тис. га землі та 14 тис. коней і 33,4 тис. корів.

image
Радянський пропагандистський плакат. Червоноармієць вбиває польського орла, що символізує «звільнення» білоруського та українського селянства від польського панського гніту.

5 жовтня 1939 року Тимчасова управа Білостока звернулася до всіх тимчасових управ краю з пропозицією скликати збори для вирішення питань державного устрою. 3 представників тимчасових управ було створено комітет з організації виборів, що відбулися 22 жовтня 1939 року. З 3926 обраних депутатів народних зборів 563 були з селян, 197 — з робітників, 166 — з інтелігенції й інших верств населення. Серед депутатів було: 621 білорус, 127 поляків, 72 єврея, 53 українці, 43 росіянина і 10 представників інших національностей.

28-30 жовтня 1939 року в Білостоці відбулися Народні збори Західної Білорусі. Вони ухвалили декларації про оголошення радянської влади на всій території Західної Білорусі, конфіскацію поміщицьких земель, націоналізацію банків і великої промисловості. Збори постановили просити Верховну Раду СРСР та Верховну Раду БРСР прийняти Західну Білорусь до складу СРСР та БРСР. Народні збори обрали повноважну комісію у складі 66 осіб для передачі Верховним Радам СРСР та БРСР його рішень. 2 листопада 1939 року сесія Верховної Ради СРСР та 12 листопада сесія Верховної Ради БРСР прийняли закони про включення Західної Білорусі до складу СРСР та возз'єднання її з БРСР.

Попри український національний характер регіону, до БРСР було приєднане Поліське воєводство (Берестейщину). Кордон між УРСР і БРСР прокладено не за етнічною білорусько-українською межею, а за адміністративною межею між Волинським і Поліським воєводствами з частковим випрямленням шляхом приєднання до УРСР Камінь-Каширського повіту та окремих сіл Кобринського і Дорогичинського повітів. Рішення не враховувало думку місцевого населення та було ухвалене винятково на основі адміністративної належності регіону в складі попередніх держав (Берестейське воєводство перебувало в складі Великого князівства Литовського, а Гродненська та Мінська губернії у Віленському генерал-губернаторстві Російської імперії). Радянське керівництво в останньому начебто посилалося на висновки ректора Білоруського університету Володимира Пічети. Проти цього рішення в Бересті, Кобрині та Пинську відбулися демонстрації жителів цих міст з проханням включити ці землі до складу УРСР. Серед місцевого населення збиралися підписи за приєднання до України. Водночас до Львова на національні збори Західної України вирушила депутація Полісся, якій однак більшовики відмовили у праві взяти участь у заході чи надати допомогу. Тоді депутація Полісся на чолі із відправилася в Москву, де їм також відмовили в обговоренні цього питання. Питання входження Поліського воєводства до України підтримав й голова уряду УРСР Микита Хрущов, проте Сталін відхилив його звернення. Активно за приєднання Берестейщини до БРСР ж виступав перший секретар ЦК Компартії Білоруської РСР Пантелеймон Пономаренко. 4 грудня 1939 року замість Поліського воєводства створені Берестейська та Пинська області БРСР. Україна внаслідок такого поділу зазнала значних демографічних, територіальних і економічних втрат.

У листопаді-грудні 1939 року відбулася націоналізація підприємств та банків. Були націоналізовані не тільки великі й середні підприємства, але й велика частина дрібних, що суперечило рішенням народних зборів Західної Білорусі. Оновлювалися та реконструювалися підприємства, будувалися нові фабрики й заводи. Дрібні підприємства і ремісниче-кустарні майстерні були об'єднані в більш великі, збільшилася кількість робітничого класу, поступово ліквідовувалося безробіття. До кінця 1940 року в західних областях БРСР діяли 392 промислових підприємства з кількістю робітників понад 20 осіб. Обсяг валової продукції порівняно з 1938 роком збільшився більш ніж в 2 рази. До війни було створено 1115 колгоспів, які об'єднали 6,7 % господарств і 7,8 % землі. Їх обслуговували 101 МТС, в яких налічувалося 997 тракторів, 368 сівалок, 193 автомашини. На землях найкращих маєтків були організовані 28 радгоспів.

У західних областях була введена радянська система соціального забезпечення, безкоштовне медичне обслуговування населення, відкрито багато поліклінік, лікарень, . У 1940/41 навчальному році діяло 5958 загальноосвітніх шкіл, з яких 4500 вели навчання білоруською мовою, 5 інститутів, 25 середніх спеціальних навчальних закладів. До кінця 1940 року працювали 5 драматичних театрів, 100 кінотеатрів, 92 будинки культури, 220 бібліотек. Були відкриті обласні театри в Бересті, Білостоці, Барановичах, Пінську.

image
Адміністративний поділ Білорусі у 1940 році.

У грудні 1939 року — січні 1940 року був введений новий адміністративно-територіальний поділ Західної Білорусі: створені Барановицька, Білостоцька, Берестейська, Вілейська та Пінська області і райони (101), а в лютому — березні 1940 року — сільради, партійні і комсомольські організації. Місцеві органи влади західних областей влилися в сталінську командно-адміністративну системи й стали її складовою частиною.

Колективізація викликала опір частини заможних селян. Велася анти-колгоспна агітація, були випадки підпалу колгоспних будівель, окремих терористичних актів. Але в цілому боротьба проти колгоспів у західнобілоруському селі не досягла значних розмірів. Відносно куркульства проводилася політика обмеження. У квітні 1941 року для західних областей БРСР були встановлені норми землекористування в розмірі 10, 12, 15 га землі залежно від місцевих умов. У деяких районах органами НКВС у Східну Білорусь було виселено частину заможного селянства, але в більшості районів виселення не проводилося.

Репресії

Одночасно із заходами щодо розширення соціальної бази нової влади сталінський репресивний апарат розпочав посилену боротьбу з «ворогами народу». Відразу після вступу Червоної Армії на території Західної Білорусі почалися політичні репресії. На 22 жовтня було заарештовано 4315 поміщиків, капіталістів, представників колишньої польської адміністрації, поліцейських, керівників політичних партій і організацій. За рішенням НКВС СРСР у справах військовополонених і заарештованих у квітні — травні 1940 р. були розстріляні 21 857 осіб, у тому числі 14 700 тих, хто перебував у таборах для військовополонених у Козельську, Старобільську, Осташкові, і 7305 — в інших таборах та тюрмах Західної Білорусі та Західної України. 5 грудня 1939 РНК СРСР прийняв секретну постанову про виселення із західних областей України і Білорусі осадників та працівників лісової охорони. У період першої депортації (10 лютого 1940 року), в якій брали участь 16 279 осіб оперативно-командного складу, було репресовано 9584 господарства (50732 особи). У квітні було репресовано 26777 осіб. 29 червня 1940 органи НКВС БРСР провели третю операцію, цього разу по виселенню біженців із західних областей. У цей день було репресовано та завантажено у вагони 747 сімей.

Після приєднання Берестейщини до БРСР більшовицька влада почала його деукраїнізацію — у паспортах усіх жителів регіону вписувалася національність «білорус», закриваються українські школи, відділи «Просвіт» та інших українських організацій, арештовуються українські діячі, здійснюються спроби створення колгоспів. Водночас здійснюється і паралельно впроваджується російська мова. Прикладом такої політики були дії завідувача Кобринського повітового відділу освіти Гобермана, який проводив «викорчовування петлюрівських недобитків», влаштувавши в українські школи натомість випускників з Мінська. Тільки в ніч з 17 на 18 червня 1941 у Берестейському та Кобринському повітах НКВС арештувало 30 українських учителів. Загалом з вересня 1939 року до лютого 1941 року в приєднаних до БРСР областях було арештовано з політичних міркувань 822 українці. Попри те, що в 1940 році нова влада запровадила в Берестейській області 747 білоруських шкіл, 58 шкіл поки що залишалися українськими. Незабаром кількість українських зменшилася до 30 проти 799 білоруських, 77 російських, 56 польських і 21 єврейської. В умовах більшовицької окупації на Берестейщині розгорнув діяльність підпільний український рух опору.

У 1939–1941 роках на території західних областей існували польські підпільні організації «Союз боротьби за незалежність Польщі», «Союз збройної боротьби», «Союз польських патріотів», «Стрільці», «Сокіл», «Визволителі», «Партизанка» та інші. Вони не склали зброю, писали та поширювали антирадянські листівки, в яких закликали поляків до опору окупантам-більшовикам, до підготовки збройного повстання задля відновлення Польщі, у складі якої вони бачили і Західну Білорусь. За період з жовтня 1939 по липень 1940 було розкрито і ліквідовано 109 підпільних організацій. У цей час були заарештовані 5587 членів партії ППС, Бунда, «Стронництва народового», ПОВ та інших. У ніч з 19 на 20 червня 1941 була проведена операція з арешту учасників повстанських організацій. Всього було репресованим 24412 осіб. Таким чином, з жовтня 1939 до 20 червня 1941 року у західних областях Білорусі було репресованим за винятком військовополонених понад 125 тис. осіб.

Сучасний статус

Після укладення 30 липня 1941 Угоди Сікорського-Майського території Західної Білорусі, на той момент окуповані гітлерівською Німеччиною, отримали невизначений статус. Питання про належність територій було вирішене на користь СРСР на Ялтинській конференції та закріплене на Потсдамській. Договором від 16 серпня 1945 між Союзом Радянських Соціалістичних Республік і Польською Республікою «Про радянсько-польський державний кордон» ці території (з невеликими відступами на користь Польщі) були закріплені за СРСР. Після розпаду СРСР території входять до складу Республіки Білорусь.

Оцінки

image
Карикатура «Геть ганебний Ризький поділ!», 1921 рік

У радянській (та власне у білоруській) історіографії до 1980-х років ця подія однозначно оцінювалася як акт звільнення від соціального і національного гніту Польщі; акт історичної справедливості, ліквідація насильницького поділу Білорусі за умовами Ризького мирного договору 1921 року. З кінця 1980-х років в білоруській історіографії присутня течія, що розцінює цю подію негативно з погляду поширення на цю частину білоруських земель радянської влади, іноді виключно з цієї точки зору.

17 вересня 2014 року відбулося 75-річчя «Возз'єднання Західної Білорусі з БРСР», яке подекуди відзначали на районному рівні. У 2016 році проросійськими громадськими об'єднаннями був створений Комітет 17 вересня, покликаний популяризувати ідею святкування цієї дати. Лише один раз президент Білорусі офіційно поздоровляв населення з Возз'єднанням Західної Білорусі з БРСР на 70-річний ювілей в 2009 році.

У 2021 році Олександр Лукашенко оголосив 17 вересня «Днем народної єдиності», назвавши події цього дня «актом історичної справедливості щодо білоруського народу, поділеного всупереч його волі у 1921 році за умовами Ризького мирного договору».

Див. також

Примітки

  1. Официальный интернет-портал Президента Республики Беларусь: Поздравление с 70-й годовщиной воссоединения Западной Белоруссии с БССР
  2. Леонюк, 1996, с. 29.
  3. Указ Президії Верховної Ради СРСР від 04.12.1939 «Про розмежування областей між Українською РСР і Білоруською РСР»
  4. Макарчук, 2008, с. 221.
  5. Архівна україніка, 2009, с. 28.
  6. Володимир Сергійчук (17/2008). Розвиток українського визвольного руху на Берестейщині в роки Другої світової війни як вияв національного відродження. Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність (укр.): 384—389. Процитовано 16 січня 2020.
  7. Леонюк, 1996, с. 29, 356.
  8. Сергійчук, 2008, с. 499.
  9. Леонюк, 1996, с. 356.
  10. Сергійчук, 2008, с. 500.
  11. Макарчук, 2008, с. 223.
  12. Ігор Винниченко (4 червня 1999). . Україна Incognita. Архів оригіналу за 13 січня 2020. Процитовано 16 січня 2020.
  13. Сергійчук, 2008, с. 501.
  14. Іван Хміль. Українське Полісся, — Чикаго, 1976. — с. 175
  15. Горланов О., Рогинский А. Об арестах в западных областях Белоруссии и Украины в 1939—1941 // Репрессии против поляков и польских граждан. — Москва, 1997. — Вып. 1. — стор. 74-113
  16. Берестейщина // Довідник з історії України : у 3 т. / за ред. І. Підкови та Р. Шуста — К. : Генеза, 1993. — Т. I : А−И. — С. 37.
  17. Сергійчук, 2008, с. 502.
  18. (рос.). Архів оригіналу за 3 жовтня 2017. Процитовано 3 жовтня 2017.
  19. . Архів оригіналу за 3 жовтня 2017. Процитовано 3 жовтня 2017.
  20. . Білоруський партизан (рос.). Архів оригіналу за 3 жовтня 2017. Процитовано 3 жовтня 2017.
  21. Лукашенко оголосив державним святом день вторгнення СРСР у Польщу

Джерела

Джерела

  • Anna M. Cienciala (2004). The Coming of the War and Eastern Europe in World War II (lecture notes, University of Kansas). (англ.)
  • Доўнар, Т. І. Уз'яднанне Заходняй Беларусі з Беларускай ССР / Т. І. Доўнар // Юстыцыя Беларусі. — 2009. — No 4. (біл.)
  • Алесь Чайчыц. Чаму савецкая акупацыя Беларусі была акупацыяй (біл.)
  • «17 сентября — Великий день воссоединения белорусского народа!» Лев Криштапович, доктор философских наук

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Radyanska aneksiya zahidnobiloruskih zemel dzherelo bil Uz yadnanne Zahodnyaj Belarusi z Belaruskaj SSR ros Vossoedinenie Zapadnoj Belorussii s BSSR aneksiya Radyanskim Soyuzom na osnovi sekretnogo protokolu shodo rozpodilu sfer vplivu v Yevropi paktu Molotova Ribbentropa mizh Radyanskim Soyuzom ta nacistskoyu Nimechchinoyu chastini biloruskih ta ukrayinskih etnichnih teritorij Polshi vklyuchennya cih zemel do skladu SRSR z yih podalshim vhodzhennyam do BRSR ta vstanovlennyam radyanskogo totalitarnogo rezhimu na cih teritoriyah Na cih teritoriyah buli rozpochati rizni peretvorennya sho suprovodzhuvalisya masovimi represiyami klasovo chuzhih i vorogiv radyanskoyi vladi Planovanij ta dijsnij podil teritorij zgidno z paktom Molotova Ribbentropa Berestya 22 veresnya 1939 roku Na tribuni nimeckij general Gajnc Guderian i radyanskij kombrig Semen Krivosheyin Inkorporaciya do skladu SRSRSlidom za Chervonoyu armiyeyu v Zahidnu Bilorus dlya vstanovlennya Radyanskoyi vladi zi shidnih regioniv bulo napravleno na partijnu robotu 1500 osib na komsomolsku ta gospodarsku 1200 komunistiv ta komsomolciv sotni spivrobitnikiv NKVS sho viklikalo nedoviru sered miscevogo naselennya V usih mistah ta povitah bulo stvoreno timchasovi upravlinnya u selah selyanski komiteti z miscevih aktivistiv predstavnikiv Chervonoyi armiyi ta nadislanih zi shidnih regioniv komunistiv i komsomolciv Voni stvorili zagoni robitnichoyi gvardiyi miliciyi brali na oblik fabriki ta zavodi Selyanski komiteti dilili pomishickoyi zemli ta majno sered bezzemelnih ta malozemelnih selyan yaki otrimali 431 tis ga zemli ta 14 tis konej i 33 4 tis koriv Radyanskij propagandistskij plakat Chervonoarmiyec vbivaye polskogo orla sho simvolizuye zvilnennya biloruskogo ta ukrayinskogo selyanstva vid polskogo panskogo gnitu 5 zhovtnya 1939 roku Timchasova uprava Bilostoka zvernulasya do vsih timchasovih uprav krayu z propoziciyeyu sklikati zbori dlya virishennya pitan derzhavnogo ustroyu 3 predstavnikiv timchasovih uprav bulo stvoreno komitet z organizaciyi viboriv sho vidbulisya 22 zhovtnya 1939 roku Z 3926 obranih deputativ narodnih zboriv 563 buli z selyan 197 z robitnikiv 166 z inteligenciyi j inshih verstv naselennya Sered deputativ bulo 621 bilorus 127 polyakiv 72 yevreya 53 ukrayinci 43 rosiyanina i 10 predstavnikiv inshih nacionalnostej 28 30 zhovtnya 1939 roku v Bilostoci vidbulisya Narodni zbori Zahidnoyi Bilorusi Voni uhvalili deklaraciyi pro ogoloshennya radyanskoyi vladi na vsij teritoriyi Zahidnoyi Bilorusi konfiskaciyu pomishickih zemel nacionalizaciyu bankiv i velikoyi promislovosti Zbori postanovili prositi Verhovnu Radu SRSR ta Verhovnu Radu BRSR prijnyati Zahidnu Bilorus do skladu SRSR ta BRSR Narodni zbori obrali povnovazhnu komisiyu u skladi 66 osib dlya peredachi Verhovnim Radam SRSR ta BRSR jogo rishen 2 listopada 1939 roku sesiya Verhovnoyi Radi SRSR ta 12 listopada sesiya Verhovnoyi Radi BRSR prijnyali zakoni pro vklyuchennya Zahidnoyi Bilorusi do skladu SRSR ta vozz yednannya yiyi z BRSR Popri ukrayinskij nacionalnij harakter regionu do BRSR bulo priyednane Poliske voyevodstvo Berestejshinu Kordon mizh URSR i BRSR prokladeno ne za etnichnoyu bilorusko ukrayinskoyu mezheyu a za administrativnoyu mezheyu mizh Volinskim i Poliskim voyevodstvami z chastkovim vipryamlennyam shlyahom priyednannya do URSR Kamin Kashirskogo povitu ta okremih sil Kobrinskogo i Dorogichinskogo povitiv Rishennya ne vrahovuvalo dumku miscevogo naselennya ta bulo uhvalene vinyatkovo na osnovi administrativnoyi nalezhnosti regionu v skladi poperednih derzhav Berestejske voyevodstvo perebuvalo v skladi Velikogo knyazivstva Litovskogo a Grodnenska ta Minska guberniyi u Vilenskomu general gubernatorstvi Rosijskoyi imperiyi Radyanske kerivnictvo v ostannomu nachebto posilalosya na visnovki rektora Biloruskogo universitetu Volodimira Picheti Proti cogo rishennya v Beresti Kobrini ta Pinsku vidbulisya demonstraciyi zhiteliv cih mist z prohannyam vklyuchiti ci zemli do skladu URSR Sered miscevogo naselennya zbiralisya pidpisi za priyednannya do Ukrayini Vodnochas do Lvova na nacionalni zbori Zahidnoyi Ukrayini virushila deputaciya Polissya yakij odnak bilshoviki vidmovili u pravi vzyati uchast u zahodi chi nadati dopomogu Todi deputaciya Polissya na choli iz vidpravilasya v Moskvu de yim takozh vidmovili v obgovorenni cogo pitannya Pitannya vhodzhennya Poliskogo voyevodstva do Ukrayini pidtrimav j golova uryadu URSR Mikita Hrushov prote Stalin vidhiliv jogo zvernennya Aktivno za priyednannya Berestejshini do BRSR zh vistupav pershij sekretar CK Kompartiyi Biloruskoyi RSR Pantelejmon Ponomarenko 4 grudnya 1939 roku zamist Poliskogo voyevodstva stvoreni Berestejska ta Pinska oblasti BRSR Ukrayina vnaslidok takogo podilu zaznala znachnih demografichnih teritorialnih i ekonomichnih vtrat U listopadi grudni 1939 roku vidbulasya nacionalizaciya pidpriyemstv ta bankiv Buli nacionalizovani ne tilki veliki j seredni pidpriyemstva ale j velika chastina dribnih sho superechilo rishennyam narodnih zboriv Zahidnoyi Bilorusi Onovlyuvalisya ta rekonstruyuvalisya pidpriyemstva buduvalisya novi fabriki j zavodi Dribni pidpriyemstva i remisniche kustarni majsterni buli ob yednani v bilsh veliki zbilshilasya kilkist robitnichogo klasu postupovo likvidovuvalosya bezrobittya Do kincya 1940 roku v zahidnih oblastyah BRSR diyali 392 promislovih pidpriyemstva z kilkistyu robitnikiv ponad 20 osib Obsyag valovoyi produkciyi porivnyano z 1938 rokom zbilshivsya bilsh nizh v 2 razi Do vijni bulo stvoreno 1115 kolgospiv yaki ob yednali 6 7 gospodarstv i 7 8 zemli Yih obslugovuvali 101 MTS v yakih nalichuvalosya 997 traktoriv 368 sivalok 193 avtomashini Na zemlyah najkrashih mayetkiv buli organizovani 28 radgospiv U zahidnih oblastyah bula vvedena radyanska sistema socialnogo zabezpechennya bezkoshtovne medichne obslugovuvannya naselennya vidkrito bagato poliklinik likaren U 1940 41 navchalnomu roci diyalo 5958 zagalnoosvitnih shkil z yakih 4500 veli navchannya biloruskoyu movoyu 5 institutiv 25 serednih specialnih navchalnih zakladiv Do kincya 1940 roku pracyuvali 5 dramatichnih teatriv 100 kinoteatriv 92 budinki kulturi 220 bibliotek Buli vidkriti oblasni teatri v Beresti Bilostoci Baranovichah Pinsku Administrativnij podil Bilorusi u 1940 roci U grudni 1939 roku sichni 1940 roku buv vvedenij novij administrativno teritorialnij podil Zahidnoyi Bilorusi stvoreni Baranovicka Bilostocka Berestejska Vilejska ta Pinska oblasti i rajoni 101 a v lyutomu berezni 1940 roku silradi partijni i komsomolski organizaciyi Miscevi organi vladi zahidnih oblastej vlilisya v stalinsku komandno administrativnu sistemi j stali yiyi skladovoyu chastinoyu Kolektivizaciya viklikala opir chastini zamozhnih selyan Velasya anti kolgospna agitaciya buli vipadki pidpalu kolgospnih budivel okremih teroristichnih aktiv Ale v cilomu borotba proti kolgospiv u zahidnobiloruskomu seli ne dosyagla znachnih rozmiriv Vidnosno kurkulstva provodilasya politika obmezhennya U kvitni 1941 roku dlya zahidnih oblastej BRSR buli vstanovleni normi zemlekoristuvannya v rozmiri 10 12 15 ga zemli zalezhno vid miscevih umov U deyakih rajonah organami NKVS u Shidnu Bilorus bulo viseleno chastinu zamozhnogo selyanstva ale v bilshosti rajoniv viselennya ne provodilosya RepresiyiOdnochasno iz zahodami shodo rozshirennya socialnoyi bazi novoyi vladi stalinskij represivnij aparat rozpochav posilenu borotbu z vorogami narodu Vidrazu pislya vstupu Chervonoyi Armiyi na teritoriyi Zahidnoyi Bilorusi pochalisya politichni represiyi Na 22 zhovtnya bulo zaareshtovano 4315 pomishikiv kapitalistiv predstavnikiv kolishnoyi polskoyi administraciyi policejskih kerivnikiv politichnih partij i organizacij Za rishennyam NKVS SRSR u spravah vijskovopolonenih i zaareshtovanih u kvitni travni 1940 r buli rozstrilyani 21 857 osib u tomu chisli 14 700 tih hto perebuvav u taborah dlya vijskovopolonenih u Kozelsku Starobilsku Ostashkovi i 7305 v inshih taborah ta tyurmah Zahidnoyi Bilorusi ta Zahidnoyi Ukrayini 5 grudnya 1939 RNK SRSR prijnyav sekretnu postanovu pro viselennya iz zahidnih oblastej Ukrayini i Bilorusi osadnikiv ta pracivnikiv lisovoyi ohoroni U period pershoyi deportaciyi 10 lyutogo 1940 roku v yakij brali uchast 16 279 osib operativno komandnogo skladu bulo represovano 9584 gospodarstva 50732 osobi U kvitni bulo represovano 26777 osib 29 chervnya 1940 organi NKVS BRSR proveli tretyu operaciyu cogo razu po viselennyu bizhenciv iz zahidnih oblastej U cej den bulo represovano ta zavantazheno u vagoni 747 simej Pislya priyednannya Berestejshini do BRSR bilshovicka vlada pochala jogo deukrayinizaciyu u pasportah usih zhiteliv regionu vpisuvalasya nacionalnist bilorus zakrivayutsya ukrayinski shkoli viddili Prosvit ta inshih ukrayinskih organizacij areshtovuyutsya ukrayinski diyachi zdijsnyuyutsya sprobi stvorennya kolgospiv Vodnochas zdijsnyuyetsya i paralelno vprovadzhuyetsya rosijska mova Prikladom takoyi politiki buli diyi zaviduvacha Kobrinskogo povitovogo viddilu osviti Gobermana yakij provodiv vikorchovuvannya petlyurivskih nedobitkiv vlashtuvavshi v ukrayinski shkoli natomist vipusknikiv z Minska Tilki v nich z 17 na 18 chervnya 1941 u Berestejskomu ta Kobrinskomu povitah NKVS areshtuvalo 30 ukrayinskih uchiteliv Zagalom z veresnya 1939 roku do lyutogo 1941 roku v priyednanih do BRSR oblastyah bulo areshtovano z politichnih mirkuvan 822 ukrayinci Popri te sho v 1940 roci nova vlada zaprovadila v Berestejskij oblasti 747 biloruskih shkil 58 shkil poki sho zalishalisya ukrayinskimi Nezabarom kilkist ukrayinskih zmenshilasya do 30 proti 799 biloruskih 77 rosijskih 56 polskih i 21 yevrejskoyi V umovah bilshovickoyi okupaciyi na Berestejshini rozgornuv diyalnist pidpilnij ukrayinskij ruh oporu U 1939 1941 rokah na teritoriyi zahidnih oblastej isnuvali polski pidpilni organizaciyi Soyuz borotbi za nezalezhnist Polshi Soyuz zbrojnoyi borotbi Soyuz polskih patriotiv Strilci Sokil Vizvoliteli Partizanka ta inshi Voni ne sklali zbroyu pisali ta poshiryuvali antiradyanski listivki v yakih zaklikali polyakiv do oporu okupantam bilshovikam do pidgotovki zbrojnogo povstannya zadlya vidnovlennya Polshi u skladi yakoyi voni bachili i Zahidnu Bilorus Za period z zhovtnya 1939 po lipen 1940 bulo rozkrito i likvidovano 109 pidpilnih organizacij U cej chas buli zaareshtovani 5587 chleniv partiyi PPS Bunda Stronnictva narodovogo POV ta inshih U nich z 19 na 20 chervnya 1941 bula provedena operaciya z areshtu uchasnikiv povstanskih organizacij Vsogo bulo represovanim 24412 osib Takim chinom z zhovtnya 1939 do 20 chervnya 1941 roku u zahidnih oblastyah Bilorusi bulo represovanim za vinyatkom vijskovopolonenih ponad 125 tis osib Suchasnij statusPislya ukladennya 30 lipnya 1941 Ugodi Sikorskogo Majskogo teritoriyi Zahidnoyi Bilorusi na toj moment okupovani gitlerivskoyu Nimechchinoyu otrimali neviznachenij status Pitannya pro nalezhnist teritorij bulo virishene na korist SRSR na Yaltinskij konferenciyi ta zakriplene na Potsdamskij Dogovorom vid 16 serpnya 1945 mizh Soyuzom Radyanskih Socialistichnih Respublik i Polskoyu Respublikoyu Pro radyansko polskij derzhavnij kordon ci teritoriyi z nevelikimi vidstupami na korist Polshi buli zakripleni za SRSR Pislya rozpadu SRSR teritoriyi vhodyat do skladu Respubliki Bilorus OcinkiKarikatura Get ganebnij Rizkij podil 1921 rik U radyanskij ta vlasne u biloruskij istoriografiyi do 1980 h rokiv cya podiya odnoznachno ocinyuvalasya yak akt zvilnennya vid socialnogo i nacionalnogo gnitu Polshi akt istorichnoyi spravedlivosti likvidaciya nasilnickogo podilu Bilorusi za umovami Rizkogo mirnogo dogovoru 1921 roku Z kincya 1980 h rokiv v biloruskij istoriografiyi prisutnya techiya sho rozcinyuye cyu podiyu negativno z poglyadu poshirennya na cyu chastinu biloruskih zemel radyanskoyi vladi inodi viklyuchno z ciyeyi tochki zoru 17 veresnya 2014 roku vidbulosya 75 richchya Vozz yednannya Zahidnoyi Bilorusi z BRSR yake podekudi vidznachali na rajonnomu rivni U 2016 roci prorosijskimi gromadskimi ob yednannyami buv stvorenij Komitet 17 veresnya poklikanij populyarizuvati ideyu svyatkuvannya ciyeyi dati Lishe odin raz prezident Bilorusi oficijno pozdorovlyav naselennya z Vozz yednannyam Zahidnoyi Bilorusi z BRSR na 70 richnij yuvilej v 2009 roci U 2021 roci Oleksandr Lukashenko ogolosiv 17 veresnya Dnem narodnoyi yedinosti nazvavshi podiyi cogo dnya aktom istorichnoyi spravedlivosti shodo biloruskogo narodu podilenogo vsuperech jogo voli u 1921 roci za umovami Rizkogo mirnogo dogovoru Div takozhRadyanska aneksiya zahidnoukrayinskih zemel Spilnij parad vermahtu ta RSChA v Beresti VejshnoriyaPrimitkiOficialnyj internet portal Prezidenta Respubliki Belarus Pozdravlenie s 70 j godovshinoj vossoedineniya Zapadnoj Belorussii s BSSR Leonyuk 1996 s 29 Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 04 12 1939 Pro rozmezhuvannya oblastej mizh Ukrayinskoyu RSR i Biloruskoyu RSR Makarchuk 2008 s 221 Arhivna ukrayinika 2009 s 28 Volodimir Sergijchuk 17 2008 Rozvitok ukrayinskogo vizvolnogo ruhu na Berestejshini v roki Drugoyi svitovoyi vijni yak viyav nacionalnogo vidrodzhennya Ukrayina kulturna spadshina nacionalna svidomist derzhavnist ukr 384 389 Procitovano 16 sichnya 2020 Leonyuk 1996 s 29 356 Sergijchuk 2008 s 499 Leonyuk 1996 s 356 Sergijchuk 2008 s 500 Makarchuk 2008 s 223 Igor Vinnichenko 4 chervnya 1999 Ukrayina Incognita Arhiv originalu za 13 sichnya 2020 Procitovano 16 sichnya 2020 Sergijchuk 2008 s 501 Ivan Hmil Ukrayinske Polissya Chikago 1976 s 175 Gorlanov O Roginskij A Ob arestah v zapadnyh oblastyah Belorussii i Ukrainy v 1939 1941 Repressii protiv polyakov i polskih grazhdan Moskva 1997 Vyp 1 stor 74 113 Berestejshina Dovidnik z istoriyi Ukrayini u 3 t za red I Pidkovi ta R Shusta K Geneza 1993 T I A I S 37 Sergijchuk 2008 s 502 ros Arhiv originalu za 3 zhovtnya 2017 Procitovano 3 zhovtnya 2017 Arhiv originalu za 3 zhovtnya 2017 Procitovano 3 zhovtnya 2017 Biloruskij partizan ros Arhiv originalu za 3 zhovtnya 2017 Procitovano 3 zhovtnya 2017 Lukashenko ogolosiv derzhavnim svyatom den vtorgnennya SRSR u Polshu Dzherela Leonyuk V Slovnik Berestejshini Lviv Vidavnicha firma Afisha 1996 T 1 360 s ISBN 966 95063 0 1 Sergijchuk V I Etnichni mezhi i derzhavnij kordon Ukrayini Vid 3 ye K PP Sergijchuk M I 2008 560 s ISBN 978 966 2911 24 4 Arhivna ukrayinika v Bilorusi O M Koval M Yu Kulinich A A Majstrenko I V Sribnyak Derzhkomarhiv Ukrayini UNDIASD K 2009 1068 s Makarchuk S A Etnichna istoriya Ukrayini K Znannya 2008 471 s ISBN 978 966 346 409 1 DzherelaAnna M Cienciala 2004 The Coming of the War and Eastern Europe in World War II lecture notes University of Kansas angl Doynar T I Uz yadnanne Zahodnyaj Belarusi z Belaruskaj SSR T I Doynar Yustycyya Belarusi 2009 No 4 bil Ales Chajchyc Chamu saveckaya akupacyya Belarusi byla akupacyyaj bil 17 sentyabrya Velikij den vossoedineniya belorusskogo naroda Lev Krishtapovich doktor filosofskih nauk

Дата публікації:
Топ