Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Володи́мир Іва́нович Піче́та (9 (21) жовтня 1878, Полтава — 23 червня 1947, Москва) — радянський історик, перший ректор Білоруського державного університету (липень 1921 — жовтень 1929), академік АН БРСР з 1928 року, заслужений професор БРСР (1926), член-кореспондент АН СРСР з 1939 року, академік АН СРСР з 1946 року.
Біографія
Народився Володимир Іванович Пічета 9 (21) жовтня 1878 року в Полтаві, в родині ректора семінарії (Пічета Іван Христофорович). Батько його був герцоговинець, мати — українка, українцем В. Пічета усвідомив себе змалечку, через усе життя проніс любов до .
У 1897 р. Пічета закінчив і вступив на історико-філологічний факультет Московського університету, де слухав лекції М. М. Богословського, П. Г. Виноградова, В. І. Герьє, В. О. Ключевського, М. С. Кореліна, Н. А. Рожкова. Найбільший вплив на Пічету мав В. О. Ключевський, згодом науковий керівник його дипломної роботи «Юрій Крижанич про Московську державу».
У 1901—1903 рр. працював викладачем російської мови і граматики, а також методики початкового викладання у Коростишівській учительській семінарії, а з вересня 1903 р. по жовтень 1905 р. він викладав російську мову та літературу у комерційному училищі, чоловічій класичній гімназії, торговій школі, . Вже у 1904 році в катеринославській друкарні вийшла його . В цій праці погляди її автора на розвиток суспільства знайшли найяскравіше вираження. Історія селянства завжди цікавила вченого.
Тут же, в Катеринославі, Володимир Пічета став активним членом створеної півроку тому Вченої архівної комісії. В одному з випусків «Літопису», які видавала комісія, було надруковане дослідження В. Пічети про боротьбу селянства проти кріпацтва. Продовжив він і дослідження діяльності хорватського діяча Ю. Крижанича, опублікував дві праці.
Усього два роки прожив Володимир Іванович у Катеринославі, але активна участь в громадському житті Катеринослава не пройшла поза увагою уряду, неблагонадійного викладача вирішено було вислати до Молдавії. Він випередив ці наміри влади і сам виїхав до Москви.
У 1906—1917 рр. В. І. Пічета брав активну участь у роботі курсів, організованих земствами для вчителів народних шкіл. На цих курсах він читав лекції з російської історії у Самарі, Пензі, Воронежі, Брянську, Сімферополі. Революція 1917 р. застала Пічету викладачем Вищих жіночих курсів і . Наприкінці 1917 р. він став викладачем, а з червня 1918 р. — професором МДУ.
Відомим ім'я В. І. Пічети стало завдяки працям, присвяченим історії Великого Князівства Литовського і особливо Білорусії. Найбільш значним дослідженням В. І. Пічети у ті роки були праця «Аграрна реформа Сигізмунда-Августа у Литовсько-Руській державі», за перший том якої йому у лютому 1918 р. було присвоєно ступінь магістра, а у березні того ж року за другий том цього дослідження — ступінь доктора.
У 1918 р. В. І. Пічета був запрошений до на посаду інспектора. Через деякий час його призначили головним інспектором, а згодом він очолив науковий відділ архівного управління.
В червні 1918 р. у Москві було створено Білоруське наукове товариство, засновниками якого стали відомі вчені Н. А.Янчук, А. Н.Ясинський, актор В. І.Качалов. Головою товариства обрали В. І. Пічету. У тому ж 1918 р. він прочитав курс лекцій «Історія білоруського народу» у (створеного з ініціативи Білнацкому).
«Історія білоруського народу»(1924) В. І. Пічети принципово відрізняється від інших праць з історії Білорусі (Вацлава Ластовського «Коротка історія Білорусі»(1910), М. В.Довнара-Запольського «Історія Білорусі»(1925), В. М.Ігнатовського «Короткий нарис історії Білорусі» (1926). Насамперед відбулася відмова від терміну «плем'я». Як відзначав дослідник наукової спадщини В. І. Пічети — М.Улащик, «новим у його праці було те, що він викладав історію Білорусі з найдавніших часів до початку ХХ століття включно». Таким чином, автор розглянув історію білорусів як великого народу, що пройшов тривалий шлях економічного, суспільного та культурного розвитку.
При написанні своєї праці учений використав усі доступні йому тоді джерела. Дослідження складається із 20 розділів, не однакових за обсягом, а інколи і не зовсім зв'язаних між собою за змістом. Це швидше окремі нариси. Про деякі події вчений пише коротко, про інші зовсім не згадує. Так, про повстання 1830 р. написано дуже коротко, а про події 1863 р. зовсім нічого. Не згадано і про селянські виступи — як у першій, так і другій половині XIX ст. Зате багато уваги приділено селянській реформі 1861 р. та пореформенному періоду, стану землеробства, зростанню промисловості наприкінці XIX ст. Разом з тим випущена з уваги революція 1905—1907 рр.
25 лютого 1919 р. ЦВК Білорусі ухвалив рішення про відкриття в Мінську університету. Серед перших аспірантів були учні Пічети: О.Бурдейко, Д.Дудков, Т.Забелло, К.Керножицький, Т.Степанов. В. І. Пічета був одним із ініціаторів створення Академії наук Білорусії. Постанову уряду Білорусі про реорганізацію Інституту білоруської культури в Білоруську академію наук було прийнято 13 жовтня 1928 р.
Незважаючи на завантаження адміністративною роботою в університеті, В. І. Пічета продовжував дослідження історії Білорусі: «Вступ до російської історії»(1922), окремий розділ якої присвячений історії Білорусі;
«Чергові питання білоруської історіографії»(1923);
«Розробка історії литовсько-білоруського права XV—XVI ст. в історіографії»(1927)
Не уник учений і репресій. 8 серпня 1934 р. В. І. Пічета був засланий у В'ятку, а потім переведений у Воронеж. Звільнений у 1935 р. Він вистояв, не зломився, продовжував працювати. Вченого підтримували друзі, ним опікувався його колега по університету М. М.Нікольський, який надсилав потрібну для роботи літературу, підтримував матеріально і морально. Наприкінці 30-х з'явились такі праці, присвячені історії Білорусі: «Проблеми давньої історії Білорусії» (1938), «Історичні долі Західної України і Західної Білорусії» (1939), «Історичний шлях народів Західної України і Західної Білорусії» (1939), «Основні моменти в історичних долях народів Західної України і Західної Білорусії»(1939).
Під час війни Пічета активно публікувався в пресі, виступав у військових частинах з лекціями, в яких намагався підіймати бойовий дух захисників вітчизни. За свою лекторську діяльність він був нагороджений почесною грамотою. Саме тоді були написані такі його праці з історії Білорусі: «Історія Білорусії в радянській історіографії» (1942), «Боротьба українського та білоруського народів за свою свободу», «Праці Готьє з історії Литви, Білорусії, України і словянських народів» (1945), «Вивчення Литовських статутів у новітній історико-юридичній літературі» (1946).
Життя вченого обірвалося 23 червня 1947 року. Спадщина, залишена ним, становить близько п'ятиста праць з історії слов'янського світу.
Див. також
Категорія: Білоруські_історики
Примітки
- Пичета Владимир Иванович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Czech National Authority Database
- МОРОХОВСЬКИЙ В. І.ПІЧЕТА — ДОСЛІДНИК ІСТОРІЇ БІЛОРУСІ (МАТЕРІАЛИ СЛАВІСТИЧНОГО КОЛОКВІУМУ) // Проблеми слов'янознавства, № 51, 2000 р.
- История и историки. Москва, 1984.
- Белорусский университет. Хроника событий (1919—1989). Минск, 1990.
Література та посилання
- О. В. Ясь. Пічета Володимир Іванович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 264. — .
- Пічета Володимир Іванович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 153.
- Пічета // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — .
- Пичета В. И. История белорусского народа. — Мн.: Изд. центр БГУ, 2003. — 184 с.: ил. — (Scriptor universitatis). ISBN 985-476-149-5.
- Володимир Іванович Пічета
 | Це незавершена стаття про науковця. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Volodi mir Iva novich Piche ta 9 21 zhovtnya 1878 Poltava 23 chervnya 1947 Moskva radyanskij istorik pershij rektor Biloruskogo derzhavnogo universitetu lipen 1921 zhovten 1929 akademik AN BRSR z 1928 roku zasluzhenij profesor BRSR 1926 chlen korespondent AN SRSR z 1939 roku akademik AN SRSR z 1946 roku Picheta Volodimir Ivanovichbil Uladzimir Ivanavich PichetaNarodivsya9 21 zhovtnya 1878 Poltava Rosijska imperiya 1 Pomer23 chervnya 1947 1947 06 23 1 68 rokiv Moskva SRSR 1 PohovannyaNovodivichij cvintarKrayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnististorik vikladach universitetu slavistAlma materPersha poltavska gimnaziya 1897 Istoriko filologichnij fakultet Moskovskogo derzhavnogo universitetu d 1901 Galuzistoriya 2 slov yanoznavstvo 2 istoriografiya 2 istoriya derzhavi prava 2 arhivoznavstvo 2 i regionalna istoriya 2 Zakladd Moskovski vishi zhinochi kursi d MDU d Biloruskij derzhavnij universitet Institut istoriyi AN SRSR Moskovskij pedagogichnij derzhavnij universitet dVchene zvannyaprofesor d Naukovij stupind 1918 d 1929 i akademik AN SRSR d 1946 Naukovij kerivnikKlyuchevskij Vasil JosipovichVidomi uchniMelnikova Irina Mikolayivna Korolyuk Volodimir Dorofijovich d d Grekul Pilip Oleksandrovich d dAspiranti doktorantiKorolyuk Volodimir DorofijovichChlenstvoAkademiya nauk SRSRNagorodid 1949 Roboti u Vikidzherelah Picheta Volodimir Ivanovich u VikishovishiBiografiyaNarodivsya Volodimir Ivanovich Picheta 9 21 zhovtnya 1878 roku v Poltavi v rodini rektora seminariyi Picheta Ivan Hristoforovich Batko jogo buv gercogovinec mati ukrayinka ukrayincem V Picheta usvidomiv sebe zmalechku cherez use zhittya pronis lyubov do U 1897 r Picheta zakinchiv i vstupiv na istoriko filologichnij fakultet Moskovskogo universitetu de sluhav lekciyi M M Bogoslovskogo P G Vinogradova V I Gerye V O Klyuchevskogo M S Korelina N A Rozhkova Najbilshij vpliv na Pichetu mav V O Klyuchevskij zgodom naukovij kerivnik jogo diplomnoyi roboti Yurij Krizhanich pro Moskovsku derzhavu U 1901 1903 rr pracyuvav vikladachem rosijskoyi movi i gramatiki a takozh metodiki pochatkovogo vikladannya u Korostishivskij uchitelskij seminariyi a z veresnya 1903 r po zhovten 1905 r vin vikladav rosijsku movu ta literaturu u komercijnomu uchilishi cholovichij klasichnij gimnaziyi torgovij shkoli Vzhe u 1904 roci v katerinoslavskij drukarni vijshla jogo V cij praci poglyadi yiyi avtora na rozvitok suspilstva znajshli najyaskravishe virazhennya Istoriya selyanstva zavzhdi cikavila vchenogo Tut zhe v Katerinoslavi Volodimir Picheta stav aktivnim chlenom stvorenoyi pivroku tomu Vchenoyi arhivnoyi komisiyi V odnomu z vipuskiv Litopisu yaki vidavala komisiya bulo nadrukovane doslidzhennya V Picheti pro borotbu selyanstva proti kripactva Prodovzhiv vin i doslidzhennya diyalnosti horvatskogo diyacha Yu Krizhanicha opublikuvav dvi praci Usogo dva roki prozhiv Volodimir Ivanovich u Katerinoslavi ale aktivna uchast v gromadskomu zhitti Katerinoslava ne projshla poza uvagoyu uryadu neblagonadijnogo vikladacha virisheno bulo vislati do Moldaviyi Vin viperediv ci namiri vladi i sam viyihav do Moskvi U 1906 1917 rr V I Picheta brav aktivnu uchast u roboti kursiv organizovanih zemstvami dlya vchiteliv narodnih shkil Na cih kursah vin chitav lekciyi z rosijskoyi istoriyi u Samari Penzi Voronezhi Bryansku Simferopoli Revolyuciya 1917 r zastala Pichetu vikladachem Vishih zhinochih kursiv i Naprikinci 1917 r vin stav vikladachem a z chervnya 1918 r profesorom MDU Vidomim im ya V I Picheti stalo zavdyaki pracyam prisvyachenim istoriyi Velikogo Knyazivstva Litovskogo i osoblivo Bilorusiyi Najbilsh znachnim doslidzhennyam V I Picheti u ti roki buli pracya Agrarna reforma Sigizmunda Avgusta u Litovsko Ruskij derzhavi za pershij tom yakoyi jomu u lyutomu 1918 r bulo prisvoyeno stupin magistra a u berezni togo zh roku za drugij tom cogo doslidzhennya stupin doktora U 1918 r V I Picheta buv zaproshenij do na posadu inspektora Cherez deyakij chas jogo priznachili golovnim inspektorom a zgodom vin ocholiv naukovij viddil arhivnogo upravlinnya V chervni 1918 r u Moskvi bulo stvoreno Biloruske naukove tovaristvo zasnovnikami yakogo stali vidomi vcheni N A Yanchuk A N Yasinskij aktor V I Kachalov Golovoyu tovaristva obrali V I Pichetu U tomu zh 1918 r vin prochitav kurs lekcij Istoriya biloruskogo narodu u stvorenogo z iniciativi Bilnackomu Istoriya biloruskogo narodu 1924 V I Picheti principovo vidriznyayetsya vid inshih prac z istoriyi Bilorusi Vaclava Lastovskogo Korotka istoriya Bilorusi 1910 M V Dovnara Zapolskogo Istoriya Bilorusi 1925 V M Ignatovskogo Korotkij naris istoriyi Bilorusi 1926 Nasampered vidbulasya vidmova vid terminu plem ya Yak vidznachav doslidnik naukovoyi spadshini V I Picheti M Ulashik novim u jogo praci bulo te sho vin vikladav istoriyu Bilorusi z najdavnishih chasiv do pochatku HH stolittya vklyuchno Takim chinom avtor rozglyanuv istoriyu bilorusiv yak velikogo narodu sho projshov trivalij shlyah ekonomichnogo suspilnogo ta kulturnogo rozvitku Pri napisanni svoyeyi praci uchenij vikoristav usi dostupni jomu todi dzherela Doslidzhennya skladayetsya iz 20 rozdiliv ne odnakovih za obsyagom a inkoli i ne zovsim zv yazanih mizh soboyu za zmistom Ce shvidshe okremi narisi Pro deyaki podiyi vchenij pishe korotko pro inshi zovsim ne zgaduye Tak pro povstannya 1830 r napisano duzhe korotko a pro podiyi 1863 r zovsim nichogo Ne zgadano i pro selyanski vistupi yak u pershij tak i drugij polovini XIX st Zate bagato uvagi pridileno selyanskij reformi 1861 r ta poreformennomu periodu stanu zemlerobstva zrostannyu promislovosti naprikinci XIX st Razom z tim vipushena z uvagi revolyuciya 1905 1907 rr 25 lyutogo 1919 r CVK Bilorusi uhvaliv rishennya pro vidkrittya v Minsku universitetu Sered pershih aspirantiv buli uchni Picheti O Burdejko D Dudkov T Zabello K Kernozhickij T Stepanov V I Picheta buv odnim iz iniciatoriv stvorennya Akademiyi nauk Bilorusiyi Postanovu uryadu Bilorusi pro reorganizaciyu Institutu biloruskoyi kulturi v Bilorusku akademiyu nauk bulo prijnyato 13 zhovtnya 1928 r Nezvazhayuchi na zavantazhennya administrativnoyu robotoyu v universiteti V I Picheta prodovzhuvav doslidzhennya istoriyi Bilorusi Vstup do rosijskoyi istoriyi 1922 okremij rozdil yakoyi prisvyachenij istoriyi Bilorusi Chergovi pitannya biloruskoyi istoriografiyi 1923 Rozrobka istoriyi litovsko biloruskogo prava XV XVI st v istoriografiyi 1927 Ne unik uchenij i represij 8 serpnya 1934 r V I Picheta buv zaslanij u V yatku a potim perevedenij u Voronezh Zvilnenij u 1935 r Vin vistoyav ne zlomivsya prodovzhuvav pracyuvati Vchenogo pidtrimuvali druzi nim opikuvavsya jogo kolega po universitetu M M Nikolskij yakij nadsilav potribnu dlya roboti literaturu pidtrimuvav materialno i moralno Naprikinci 30 h z yavilis taki praci prisvyacheni istoriyi Bilorusi Problemi davnoyi istoriyi Bilorusiyi 1938 Istorichni doli Zahidnoyi Ukrayini i Zahidnoyi Bilorusiyi 1939 Istorichnij shlyah narodiv Zahidnoyi Ukrayini i Zahidnoyi Bilorusiyi 1939 Osnovni momenti v istorichnih dolyah narodiv Zahidnoyi Ukrayini i Zahidnoyi Bilorusiyi 1939 Pid chas vijni Picheta aktivno publikuvavsya v presi vistupav u vijskovih chastinah z lekciyami v yakih namagavsya pidijmati bojovij duh zahisnikiv vitchizni Za svoyu lektorsku diyalnist vin buv nagorodzhenij pochesnoyu gramotoyu Same todi buli napisani taki jogo praci z istoriyi Bilorusi Istoriya Bilorusiyi v radyanskij istoriografiyi 1942 Borotba ukrayinskogo ta biloruskogo narodiv za svoyu svobodu Praci Gotye z istoriyi Litvi Bilorusiyi Ukrayini i slovyanskih narodiv 1945 Vivchennya Litovskih statutiv u novitnij istoriko yuridichnij literaturi 1946 Zhittya vchenogo obirvalosya 23 chervnya 1947 roku Spadshina zalishena nim stanovit blizko p yatista prac z istoriyi slov yanskogo svitu Div takozhKategoriya Biloruski istorikiPrimitkiPicheta Vladimir Ivanovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Czech National Authority Database d Track Q13550863 MOROHOVSKIJ V I PIChETA DOSLIDNIK ISTORIYi BILORUSI MATERIALI SLAVISTIChNOGO KOLOKVIUMU Problemi slov yanoznavstva 51 2000 r Istoriya i istoriki Moskva 1984 Belorusskij universitet Hronika sobytij 1919 1989 Minsk 1990 Literatura ta posilannyaO V Yas Picheta Volodimir Ivanovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 264 ISBN 978 966 00 1142 7 Picheta Volodimir Ivanovich Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 5 Pe S S 153 Picheta Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P 720 s ISBN 966 7492 04 4 Picheta V I Istoriya belorusskogo naroda Mn Izd centr BGU 2003 184 s il Scriptor universitatis ISBN 985 476 149 5 Volodimir Ivanovich Picheta Ce nezavershena stattya pro naukovcya Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi