Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Прибережні ліси Північної Каліфорнії (ідентифікатор WWF: NA0519) — неарктичний екорегіон хвойних лісів помірної зони, розташований в Каліфорнії на заході США.
 Секвоєвий ліс у Національному парку Редвуд | |
| Екозона | Неарктика |
|---|---|
| Біом | Хвойні ліси помірної зони |
| Статус збереження | критичний/зникаючий |
| Назва WWF | NA0519 |
| Межі | Чапараль та рідколісся внутрішніх районів Каліфорнії Центрально-Тихоокеанські прибережні ліси Ліси Кламату та Сіскію |
| Площа, км² | 12 330 |
| Країни | Сполучені Штати Америки |
| Охороняється | 2211 (18 %) |
 Розташування екорегіону (зеленим) | |
Географія
Екорегіон прибережних лісів Північної Каліфорнії простягається довгою, вузькою смугою вздовж узбережжя Тихого океану, від міста Брукінгс на крайньому південному заході Орегону на південь до околиць поселення Тімбер-Коув в Каліфорнії. Крім того, він охоплює мис [en], розташований на північ від затоки [en], півострів [en], відділений від континенту затоками [en] та [en], а також південну частину півострова Сан-Франциско, розташованого на південь від затоки Сан-Франциско.
Ширина вузької смуги [en] Каліфорнії становить в середньому 65 кілометрів, однак на півдні вона ще більш звужується. На узбережжі Тихого океану зустрічаються численні [en] кліфи та миси, [en] та естуарії річок. Уздовж узбережжя простягаються невисокі пагорби та гірські хребти, зокрема гори [en], що лежать в регіоні [en] на північному заході Каліфорнії, та гори Санта-Крус, розташовані на півострові Сан-Франциско. [en] є частиною Берегових хребтів, які, у свою чергу, є найзахіднішою частиною Північноамериканських Кордильєр.
Через територію екорегіону, уздовж кордону між Тихоокеанською та Північноамериканською плитами, проходить тектонічний розлом Сан-Андреас. В районі найзахіднішого в Каліфорнії мису [en] цей розлом переходить у [en], де сходяться три літосферні плити — Тихоокеанська, Північноамериканська та плита Горда. Ця область є найбільш сейсмічно активною у континентальних США. Тут регулярно відбуваються сильні землетруси.
Екорегіон прибережних лісів Північної Каліфорнії є південним продовженням екорегіону Центрально-Тихоокеанських прибережних лісів, який простягається вздовж узбережжя Британської Колумбії, Вашингтону та Орегону. В горах у внутрішніх районах Каліфорнії прибережні ліси Північної Каліфорнії переходять у ліси Кламату та Сіскію та у чапараль і рідколісся внутрішніх районів Каліфорнії.
Клімат
В межах екорегіону домінує середземноморський клімат (Csb за класифікацією кліматів Кеппена), який характеризується теплим, сухим, сонячним літом та м'якою, вологою, хмарною зимою. Температура протягом року тут переважно коливається від 4 °C до 20 °C. Як правило, океанічне узбережжя більш прохолодне, а у внутрішніх районах температури дещо вищі. Середньорічна кількість опадів в екорегіоні коливається від 700 до 2500 мм, зменшуючись з півночі на південь. Взимку до екорегіону приходять сильні шторми, а влітку — тумани.
Особливо важливою складовою клімату екорегіону є густі тумани, які особливо часто спостерігаються у теплі періоди року. У цей час з океану надходить волога, що конденсується на поверхні листя у кронах дерев. Краплі води, що стікають з лісового намету, є важливим джерелом вологи влітку, коли опадів випадає мало. Вони дозволяють секвоям та іншим рослинам пережити літню посуху. У цей період, коли опади практично відсутні, але потреба рослин у воді досягає піку, туман може забезпечити кожному дереву більш ніж 100 мм вологи щодня. За відсутності великих дерев, у кронах яких конденсується туман, надходження води в екосистему може зменшитися на 30 %.
Як і в інших частинах [en], клімат регіону залишався відносно стабільним протягом тривалого періоду часу, що дозволило зберегтися реліктовим видам. Крім того, пересічений рельєф регіону призводить до утворення численних кліматичних мікрорефугіумів на північних схилах, на дні долин, у стрімких каньйонах, западинах та улоговинах.
Флора
Основними рослинними угрупованнями екорегіону є [en], у яких домінують велетенські вічнозелені секвої (Sequoia sempervirens), які є найбільшими деревами на Землі та можуть жити до 2200 років. Деякі вічнозелені секвої можуть досягати висоти 100 м, а найвищим відомим представником цього виду є дерево Гіперіон заввишки 115,7 м, яке росте у Національному парку Редвуд на північному заході Каліфорнії. Ареал вічнозелених секвой здебільшого визначає межі екорегіону прибережних лісів Північної Каліфорнії. Як правило, ці дерева зростають у смузі туманів на відстані 8-56 км від узбережжя, на висоті від 30 до 600 м над рівнем моря. На півночі екорегіону секвоєві ліси переважно зустрічаються на схилах височин, у прибережних зонах та на річкових терасах, а на півдні, де опадів випадає менше, вони приурочені до ущелин та долин, де часто трапляються рясні тумани, поширені алювіальні ґрунти та періодично, раз на 30-60 років, трапляються сильні повені.
Окрім вічнозелених секвой (Sequoia sempervirens) у лісах екорегіону також майже завжди зустрічаються прибережні дуґласії (Pseudotsuga menziesii var. menziesii). На півночі регіону у лісах також зростають сіткійські ялини (Picea sitchensis), західні тсуґи (Tsuga heterophylla) та велетенські туї (Thuja plicata). Серед широколистяних дерев, поширених у лісах регіону, слід передусім відзначити густоцвітий нотолітокарпус (Notholithocarpus densiflorus), який часто виступає в асоціації з секвоями та дуґласіями. Також в секвоєвих лісах зростають каліфорнійські лаври (Umbellularia californica), [en] (Alnus rubra), американські суничники (Arbutus menziesii) та великолисті клени (Acer macrophyllum). Густа тінь, яку утворюють вічнозелені секвої, призводить до формування рідкого, однак багатого підліску, у якому зустрічаються різноманітні кущі, трави, папороті та гриби. Серед тіньовитривалих кущів і трав, поширених у секвоєвих лісах регіону, слід відзначити [en] (Rubus parviflorus), [en] (Oxalis oregana), [en] (Aralia californica), [en] (Berberis nervosa), [en] (Gaultheria shallon), а серед папоротей — звичайну ребрівку (Struthiopteris spicant), [en] (Polystichum munitum) та [en] (Polypodium scouleri).
У районах, де випадає відносно багато опадів, на ділянках, де переважають породи [en] та відповідні ґрунти, поміж секвоєвих лісів зустрічаються [en]. У цих лісах переважають різноманітні хвойні та вічнозелені широколистяні дерева, зокрема прибережні дуґласії (Pseudotsuga menziesii var. menziesii), каньйонові дуби (Quercus chrysolepis), густоцвіті нотолітокарпуси (Notholithocarpus densiflorus), американські суничники (Arbutus menziesii), каліфорнійські лаври (Umbellularia californica) та [en] (Chrysolepis chrysophylla). У густому та різноманітному підліску мішаних лісів зустрічаються кущі [en] (Corylus cornuta), вічнозеленої гекльберрі (Vaccinium ovatum), тихоокеанського рододендрону (Rhododendron macrophyllum), салалу (Gaultheria shallon) та [en] (Berberis nervosa), а також дуби Седлера (Quercus sadleriana) та здерев'янілі ліани тихоокеанського отруйного плюща (Toxicodendron diversilobum).
У поясі прибережних туманів поширені чагарникові зарості приморського чапаралю. Їх основу складають різноманітні чагарники, зокрема ендемічні види мучниці (Arctostaphylos spp.) та червонокорінника (Ceanothus spp.). Серед поширених в екорегіонів видів мучниць слід відзначити [en] (Arctostaphylos tomentosa), [en] (Arctostaphylos nummularia), [en] (Arctostaphylos hookeri), [en] (Arctostaphylos pajaroensis), [en] (Arctostaphylos montaraensis), а також [en] (Arctostaphylos hispidula), що зустріється на півдні Орегону, а серед червонокорінників — ендемічних [en] (Ceanothus masonii), [en] (Ceanothus griseus) та [en] (Ceanothus verrucosus), а також більш поширеного [en] (Ceanothus oliganthus). Серед інших дерев та кущів, що зустрічаються в прибережному чапаралі, слід відзначити каліфорнійський шаміз (Adenostoma fasciculatum), [en] (Eriogonum fasciculatum), [en] (Salvia mellifera), [en] (Frangula californica), [en] (Rhamnus crocea) та каліфорнійський вічнозелений дуб (Quercus agrifolia).
По всьому екорегіону, як правило, поруч із заростями приморського чапаралю, зустрічаються ділянки [en]. Їх основу складають різні види сосен (Pinus spp.), зокрема скручені сосни (Pinus contorta), єпископські сосни (Pinus muricata), монтерейські сосни (Pinus radiata) та вузлуваті сосни (Pinus attenuata), а також деякі ендемічні види американських кипарисів (Hesperocyparis spp.), зокрема мендосінські кипариси (Hesperocyparis pygmaea), монтерейські кипариси (Hesperocyparis macrocarpa), каліфорнійські кипариси (Hesperocyparis goveniana) та санта-круські кипариси (Hesperocyparis abramsiana). Через особливості ґрунту ці дерева часто набувають карликової форми. Вони характеризуються закритими шишками, які розкриваються та випускають насіння при високій температурі. У своєму розмноженні ці види покладаються на регулярні, однак нечасті пожежі. У підліску сосново-кипарисових рідколісь зустрічаються чагарники блискучолистої мучниці (Arctostaphylos nummularia), [en] (Rhododendron columbianum), тихоокеанського рододендрону (Rhododendron macrophyllum), вічнозеленої гекльберрі (Vaccinium ovatum), салалу (Gaultheria shallon) та [en] (Myrica californica), а також різноманітні лишайники та мохи, поширені у великій кількості.
На висоті до 300 м над рівнем моря, на морських терасах або вершинах невисоких гір поширені [en]. Тут зустрічаються різноманітні злаки, зокрема [en] (Bromus carinatus), [en] (Calamagrostis nutkaensis), [en] (Danthonia californica), червона костриця (Festuca rubra), [en] (Festuca idahoensis), дернистий щучник (Deschampsia cespitosa), великоцвітий кипець (Koeleria macrantha), [en] (Trisetum canescens) та різні види мітлиці (Agrostis spp.), а також різнотрав'я, яке включає [en] (Iris douglasiana), [en] (Sisyrinchium bellum), [en] (Grindelia hirsutula) та [en] (Sanicula arctopoides). Історично ці прерії підтримувалися регулярними пожежами. У районах, де природний режим пожеж було змінено, спостерігається [en] прибережних чагарників.
Прибережні чагарникові зарості зустрічаються на урвистих узбережжях, терасах, дюнах і прибережних пагорбах, які часто піддаються впливу вітру та морського туману, на висоті до 460 м над рівнем моря. Основу заростей складають вічнозелені склерофільні кущі з дрібним листям. Тут зустрічаються чагарники [en] (Baccharis pilularis), [en] (Lupinus arboreus), [en] (Ceanothus thyrsiflorus), [en] (Eriophyllum staechadifolium), [en] (Diplacus aurantiacus), ведмежої ожини (Rubus ursinus), дрібноцвітої малини (Rubus parviflorus), [en] (Rubus spectabilis), каліфорнійської крушини (Frangula californica), [en] (Holodiscus discolor), салалу (Gaultheria shallon) та велетенського борщівника (Heracleum maximum), здерев'янілі ліани тихоокеанського отруйного плюща (Toxicodendron diversilobum) та папороті [en] (Polystichum munitum). За відсутності пожеж прибережні луки замінюються прибережними чагарниками, а самі прибережні чагарники замінюються мішаними вічнозеленими лісами.
Уздовж річок, що стікають з гір регіону до Тихого океану, зустрічається мозаїка прирічкових лісів та відкритих чагарників. Видовий склад цих рослинних угруповань змінюється залежно від висоти над рівнем моря, кута нахилу, ширини річкової заплави та режиму затоплень. Серед дерев, що зустрічаються у заплавах річок екорегіону, слід відзначити ромболисту вільху (Alnus rhombifolia), [en] (Alnus rubra), ясенелистий клен (Acer negundo), [en] (Populus fremontii), червону вербу (Salix laevigata), прибережну дуґласію (Pseudotsuga menziesii var. menziesii), [en] (Platanus racemosa), каліфорнійський вічнозелений дуб (Quercus agrifolia) та великолистий клен (Acer macrophyllum), а серед чагарників — койотську вербу (Salix exigua) та арройську вербу (Salix lasiolepis).
Серед інших рослинних угруповань, що зустрічаються в екорегіоні, слід відзначити рідколісся каліфорнійських вічнозелених дубів (Quercus agrifolia). Їх щільність варіюється від густих лісів до відкритих [en]. У підліску каліфорнійських вічнозелених дубів зростають чагарники ведмежої ожини (Rubus ursinus), [en] (Symphoricarpos mollis) та каліфорнійського тойона (Heteromeles arbutifolia), а також ліани тихоокеанського отруйного плюща (Toxicodendron diversilobum).
Одними з найрідкісніших типів лісів екорегіону є рідколісся жовтої сосни (Pinus ponderosa), які зустрічаються в горах Санта-Крус на півдні півострова Сан-Франциско, у районах, де переважають піщані ґрунти. Окрім жовтих сосен, у цих рідколіссях також зростають вузлуваті сосни (Pinus attenuata) та ендемічні санта-круські кипариси (Hesperocyparis abramsiana).
Фауна
Серед поширених в екорегіоні ссавців слід відзначити колумбійського чорнохвостого оленя (Odocoileus hemionus columbianus), вапіті (Cervus canadensis), великовухого зайця (Lepus californicus), каліфорнійського кролика (Sylvilagus bachmani), гірську аплодонтію (Aplodontia rufa), західну сіру вивірку (Sciurus griseus), вивірку Дугласа (Tamiasciurus douglasii), [en] (Glaucomys oregonensis), канадського голкошерста (Erethizon dorsatum), каліфорнійського ховраха (Otospermophilus beecheyi), гоферчика Ботти (Thomomys bottae), пишнохвостого лісового хом'яка (Neotoma cinerea), темноногого лісового хом'яка (Neotoma fuscipes), тихоокеанську заподу (Zapus trinotatus), майже ендемічного вузькомордого кенгурового стрибуна (Dipodomys venustus), майже ендемічну сономську деревну полівку (Arborimus pomo), каліфорнійську полівку (Microtus californicus), бродячу мідицю (Sorex vagrans) та американського землерийкового крота (Neurotrichus gibbsii). Ендеміками екорегіону є жовтощокі бурундуки (Neotamias ochrogenys).
На берегах річок зустрічаються канадські бобри (Castor canadensis), канадські видри (Lontra canadensis), річкові візони (Neogale vison) та болотяні ондатри (Ondatra zibethicus). Серед великих хижаків, поширених в регіоні, слід відзначити олімпійського барибала (Ursus americanus altifrontalis), [en] (Puma concolor couguar) та руду рись (Lynx rufus), а серед дрібніших хижих ссавців — койота (Canis latrans), звичайну лисицю (Vulpes vulpes), ільку (Pekania pennanti), [en] (Martes caurina humboldtensis), [en] (Mustela richardsonii), довгохвосту ласицю (Neogale frenata), смугастого скунса (Mephitis mephitis), західного плямистого скунса (Spilogale gracilis), американського борсука (Taxidea taxus), північноамериканську котофредку (Bassariscus astutus) та звичайного ракуна (Procyon lotor).
На островах Фараллон, розташованих за 48 км на захід від протоки Золоті Ворота, яка є входом до затоки Сан-Франциско, є великі лежбища численних морських ссавців — тихоокеанських звичайних тюленів (Phoca vitulina richardsi), каліфорнійських морських левів (Zalophus californianus), північних морських слонів (Mirounga angustirostris), сивучів (Eumetopias jubatus) та північних морських котиків (Callorhinus ursinus). Серед інших морських ссавців, що зустрічаються поблизу скелястих берегів Північної Каліфорнії, слід відзначити морського калана (Enhydra lutris), сірого кита (Eschrichtius robustus), синього кита (Balaenoptera musculus) та горбатого кита (Megaptera novaeangliae).
Серед поширених в екорегіоні птахів слід відзначити американського орябка (Bonasa umbellus), гірського тетерука (Dendragapus fuliginosus), каліфорнійську перепелицю (Callipepla californica), каліфорнійського голуба (Patagioenas fasciata), білоголового орлана (Haliaeetus leucocephalus), чорноголового яструба (Accipiter cooperii), віргінського пугача (Bubo virginianus), [en] (Strix occidentalis), каліфорнійського сичика-горобця (Glaucidium californicum), західну сплюшку (Megascops kennicottii), каліфорнійського колібрі-крихітку (Selasphorus sasin), рубіновоголову каліпту (Calypte anna), пухнастого дятла (Dryobates pubescens), [en] (Sphyrapicus ruber), чорноволу гілу (Melanerpes formicivorus), каліфорнійську сойку (Aphelocoma californica), чорноголову сизойку (Cyanocitta stelleri), канадського повзика (Sitta canadensis), кордильєрського волоочка (Troglodytes pacificus), американську тимелію (Chamaea fasciata), рудоспинну гаїчку (Poecile rufescens), зеленоспинного віреона (Vireo cassinii), рудобрового квічаля (Ixoreus naevius), оливкового червоїда (Leiothlypis celata), біловусого пісняра-лісовика (Setophaga nigrescens), західного пісняра-лісовика (Setophaga townsendi), жовтоголового пісняра-лісовика (Setophaga occidentalis), [en] (Sayornis nigricans), західного піві-малюка (Empidonax difficilis), рябогруду вівсянку (Passerella iliaca), ялинового шишкаря (Loxia curvirostra), плямистого тауї (Pipilo maculatus), каліфорнійського тауї (Melozone crissalis), чорнобрового бруанта (Zonotrichia atricapilla) та жовтогузу пірангу (Piranga ludoviciana). Раніше в горах екорегіону зустрічалися каліфорнійські кондори (Gymnogyps californianus), однак наразі вони в регіоні вимерли.
На скелястих островах Фараллон утворюють гніздові колонії понад 250 000 морських птахів, що належать до 12 видів. Зокрема, тут розташовані найбільші у світі колонії західних мартинів (Larus occidentalis) та майже ендемічних фаралонських качурок (Oceanodroma homochroa), що перебувають під загрозою зникнення. Серед інших морських птахів, що гніздяться на цьому невеликому архіпелазі, слід відзначити синьогорлого баклана (Urile penicillatus), берингійського баклана (Urile pelagicus), вухатого баклана (Nannopterum auritum), тихоокеанського чистуна (Cepphus columba), тонкодзьобу кайру (Uria aalge), алеутського пижика (Ptychoramphus aleuticus), топорика (Fratercula cirrhata), чорного кулика-сороку (Haematopus bachmani) та північну качурку (Hydrobates leucorhous). Після оголошення архіпелагу природним заповідником на островах знову почали гніздитися дзьобороги (Cerorhinca monocerata). Натомість рідкісні довгодзьобі пижики (Brachyramphus marmoratus) гніздяться не на скелястих острівцях та узбережжях, а на деревах у зрілих секвоєвих лісах.
Серед поширених в екорегіоні плазунів слід відзначити західну парканну ігуану (Sceloporus occidentalis), північну крокодилову ящірку (Elgaria coerulea), [en] (Plestiodon skiltonianus), струнку підв'язкову змію (Thamnophis elegans) та [en] (Pituophis catenifer). Також тут зустрічається низка видів земноводних, зокрема [fr] (Ascaphus truei) та велетенські каліфорнійські саламандри (Dicamptodon ensatus). Ендеміками екорегіону є [en] (Taricha rivularis) та [en] (Aneides niger) У річках та струмках регіону нерестяться райдужні форелі (Oncorhynchus mykiss) та кижучі (Oncorhynchus kisutch). Серед поширених в регіоні безхребетних слід відзначити надзвичайного яскраво-жовтого [en] (Ariolimax columbianus), а також безліч ендемічних жуків, косариків, павуків, багатоніжок та прісноводних двостулкових молюсків, які є спеціалістами з секвоєвих пралісів та мають дуже обмежений ареал.
Екорегіони IV рівня
У схемі екорегіонів Агенції з охорони довкілля США Прибережні ліси Північної Каліфорнії є частиною екорегіону III рівня «Береговий хребет». Цей екорегіон також включає узбережжя Вашингтону та Орегону, яке є частиною екорегіону Центрально-Тихоокеанських прибережних лісів, визначеного Всесвітнім фондом дикої природи (WWF)
У межах екорегіону прибережних лісів Північної Каліфорнії виділяють вісім екорегіонів рівня IV: прибережні низовини, північні францисканські секвоєві ліси, Королівський хребет та басейн Маттоле, прибережні францисканські секвоєві ліси, тераси Форт-Брегга та Форт-Росса, півострів Пойнт-Реєс та острови Фараллон, гори Санта-Крус та прибережні пагорби Сан-Матео.
Прибережні низовини (1a)
Регіон прибережних низовин охоплює території навколо міст Кресент-Сіті, Юрика та Арката в Каліфорнії, а також невелику прибережну смугу на крайньому південному заході Орегону. Він включає пляжі, піщані дюни та коси, низькі морські тераси, розташовані на висоті до 125 м над рівнем моря, неглибокі прісноводні озера, звивисті [en], естуарії та болота.
У зрілих лісах, поширених на прибережних низовинах, домінують сіткійські ялини (Picea sitchensis), західні тсуґи (Tsuga heterophylla) та прибережні дуґласії (Pseudotsuga menziesii var. menziesii) та каліфорнійські лаври (Umbellularia californica). В їх підліску переважають чагарники [en] (Gaultheria shallon) та падуболистого барбарису (Berberis aquifolium), круглолисті клени (Acer circinatum) та [en] (Polystichum munitum). У прибережній зоні ростуть [en] (Alnus rubra), велетенські туї (Thuja plicata), великолисті клени (Acer macrophyllum) та чагарники [en] (Rubus spectabilis). У естуаріях та прибережних водно-болотних угіддях зустрічаються балтійські ситники (Juncus balticus), прихованоплідні осоки (Carex lyngbyei), дернисті щучники (Deschampsia cespitosa), (Argentina pacifica) та морські тризубці (Triglochin maritima), а також скручені сосни (Pinus contorta), дюнні верби (Salix hookeriana) та кущі звичайної мірики (Myrica gale). На стабілізованих дюнах ростуть скручені сосни (Pinus contorta), чагарники рододендронів (Rhododendron spp.) та вічнозелених гекльберрі (Vaccinium ovatum), а також дюнні колосняки (Leymus mollis), [en] (Agrostis pallens) та [en] (Fragaria chiloensis).
Північні францисканські секвоєві ліси (1i)
Регіон північних францисканських секвоєвих лісів, названий на честь гірських порід [en], які переважають на цій території, простягається від околиць Брукінгса на крайньому південному сході Орегону на південь до середньої течії річки [en] в Каліфорнії. Тут переважають дрібносуглинисті червоноземи та сірі лісові ґрунти.
Невисокі гори, що входять до цього регіону, повністю лежать у зоні прибережних туманів. Тут переважають ліси, основу яких складають вічнозелені секвої (Sequoia sempervirens) та прибережні дуґласії (Pseudotsuga menziesii var. menziesii). Історично суцільні секвоєві ліси пом'якшували місцевий клімат, конденсуючи вологу з прибережних туманів і створюючи тінь. Поєднання тіні, конкуренції коренів, молодих ґрунтів із глибоким шаром органічних решток на поверхні ґрунту, випадкових пожеж та замулення внаслідок періодичних повеней обмежує кількість видів рослин, що зустрічаються у секвоєвих лісах. За деякими факторами ліси регіону більш подібні до помірних дощових лісів Орегонського та Вашингтонського узбережжя, ніж до інших секвоєвих лісів, поширених південніше. Серед хвойних дерев, що зустрічаються у секвоєвих лісах регіону, слід відзначити західну тсуґу (Tsuga heterophylla), велетенську тую (Thuja plicata), порт-оксфордський кипарисовик (Chamaecyparis lawsoniana), велетенську ялицю (Abies grandis), а також сіткійську ялину (Picea sitchensis), які зустрічаються у деяких прибережних районах. Серед поширених в регіоні широколистяних дерев слід відзначити [en] (Alnus rubra) та густоцвітий нотолітокарпус (Notholithocarpus densiflorus).
Королівський хребет та басейн Маттоле (1j)
На відміну від регіонів на півночі та півдні, у яких домінують секвоєві ліси, рослинний покрив регіону Королівського хребта та басейну Маттоле представлений переважно мішаними вічнозеленими лісами, у яких домінують прибережні дуґласії (Pseudotsuga menziesii var. menziesii), густоцвіті нотолітокарпуси (Notholithocarpus densiflorus) та американські суничники (Arbutus menziesii), які перемежовуються ділянками луків. На мисах та океанічних узбережжях поширені прибережні прерії та чагарники. Хоча територія екорегіону є одним з найвологіших місць у Каліфорнії, гори [en] підіймаються вище поясу прибережних туманів. Влітку теплі, сухі морські вітри також допомагають уникнути туману, через що Королівський хребет є занадто посушливим, щоб підтримувати секвоєві ліси, які оточують його з трьох сторін. Цей гірський хребет підіймається на 1200 м над Тихим океаном, що робить цю територію однією з найбільш вражаючих та віддалених ділянок берегової лінії в континентальній частині США. У північній частині регіону протікають [en] та річка [en]. На стрімких пагорбах, що лежать у басейнах цих річок, переважають мішані вічнозелені ліси. Тут зустрічається більше однорічних луків, ніж в регіоні 1i на півночі або 1k на півдні. Основними формами землекористування в регіоні є лісове господарство, випас худоби та рекреаційна діяльність.
Прибережні францисканські секвоєві ліси (1k)
Регіон прибережних францисканських секвоєвих лісів переважно простягається від південного краю Королівського хребта в окрузі Мендосіно на південь до лівого берега річки [en] в окрузі Сонома. На відміну від північних секвоєвих лісів (1i), центральні секвоєві ліси зазвичай є мішаними та включають як хвойні, так і широколистяні дерева. Тут зустрічаються вічнозелені секвої (Sequoia sempervirens), які утворюють багатошаровий лісовий намет, а також прибережні дуґласії (Pseudotsuga menziesii var. menziesii), густоцвіті нотолітокарпуси (Notholithocarpus densiflorus) та великолисті клени (Acer macrophyllum). У підліску переважають різноманітні вічнозелені чагарники та трав'янисті рослини. На півдні регіону частіше зустрічаються рідколісся каліфорнійських вічнозелених дубів (Quercus agrifolia) та відкриті дубові савани, які перемежовуються ділянками більш густих лісів. У прибережній частині регіону, яка перебуває під сильним впливом туманів, зустрічається більше секвой. Тут рослинний покрив подібний до регіону 1i на півночі. Річки, що протікають через територію регіону, мають швидкий стік. Багато невеликих струмків пересихають наприкінці року. Природні озера відсутні.
Невелика віддалена ділянка регіону розташована в окрузі Марін, на південь від основної частини регіону. Вона охоплює вкриті хвойними та листяними лісами гори [en] та [en], які підіймаються на висоту до 790 м над рівнем моря. Рельєф цієї ділянки більш стрімкий, ніж рельєф сусіднього регіону приморських пагорбів (6o). Рослинний покрив тут представлений лісами, у яких ростуть різні хвойні та широколистяні дерева, зокрема прибережні дуґласії (Pseudotsuga menziesii var. menziesii), вічнозелені секвої (Sequoia sempervirens), густоцвіті нотолітокарпуси (Notholithocarpus densiflorus), американські суничники (Arbutus menziesii), каліфорнійські лаври (Umbellularia californica) та каліфорнійські вічнозелені дуби (Quercus agrifolia). у горах Тамалпаїс та Болінас повітря підіймається вгору стрімкими схилами та конденсує вологу, що дозволяє підтримувати густі секвоєво-дуґласієві ліси. У деяких районах, розташованих на більш сухих схилах, або там, де переважають неглибокі ґрунти, поширені прибережні луки та чагарники приморського чапаралю.
Тераси Форт-Брегга та Форт-Росса (1l)
Регіон терас Форт-Брегга та Форт-Росса, названий на честь однойменних поселень, що були засновані у цій місцевості, охоплює піднесені прибережні рівнини, які лежать на висоті до 400 м над рівнем моря. Висота регіону є нижчою за висоту прилеглих гір, що входять до регіону 1k. Основу морських терас регіону складають четвертинні та третинні пісковики та аргіліти. У деяких районах ці тераси глибоко розчленовані ярами, що оголюють крейдові осадові породи. Місячні та річні коливання температури в регіоні є мінімальними, а літні тумани є звичайним явищем. Рослинний покрив представлений прибережними луками та чагарниками, а також невисокими рідколіссями, основу яких складають скручені сосни (Pinus contorta), єпископські сосни (Pinus muricata) та ендемічні мендосінські кипариси (Hesperocyparis pygmaea). Подекуди зустрічаються насадження велетенських ялиць (Abies grandis) та західних тсуґу (Tsuga heterophylla). Терасові ґрунти зазвичай непридатні для вічнозелених секвой, хоча вони трапляються в ярах та уривищах.
Півострів Пойнт-Реєс та острови Фараллон (1m)
Регіон півострова Пойнт-Реєс та островів Фараллон охоплює півострів [en], мис [en], а також прибережний архіпелаг Фараллон. Тут панує помірний морський клімат, який характеризується частими туманами. З геологічної точки зору в регіоні переважають пліоценові та міоценові граніти, пісковики та аргіліти, а також четвертинні піски. Більшість водотоків в регіоні — це невеликі струмки, що пересихають наприкінці літа.
Рослинний покрив Пойнт-Реєсу та мису Бодега-Хед представлений лісами, у яких переважають прибережні дуґласії (Pseudotsuga menziesii var. menziesii), густоцвіті нотолітокарпуси (Notholithocarpus densiflorus), єпископські сосни (Pinus muricata) та каліфорнійські вічнозелені дуби (Quercus agrifolia). В їх підліску переважають тихоокеанські куничники (Calamagrostis nutkaensis) та чагарники [en] (Baccharis pilularis). Подекуди тут зустрічаються поодинокі вічнозелені секвої (Sequoia sempervirens). Фараллонські острови, розташовані на південний захід від півострова Пойнт-Реєс, є групою невеликих гранітних островів, які забезпечують важливе середовище існування для морських птахів та ссавців.
Гори Санта-Крус (1n)
Регіон гір Санта-Крус охоплює західну та південно-західну частини гір Санта-Крус, розташованих на півострові Сан-Франциско. Клімат регіону змінюється із заходу на схід, оскільки високі гірські хребти блокують проникнення океанічних повітряних мас. Зими тут прохолодні та вологі. Літо на заході регіону прохолодне, з частими туманами та невисокими хмарами. Водні потоки, що стікають з північно-східних схилів гір Санта-Крус, як правило, пересихають влітку, однак потоки, що стікають до океану, течуть протягом всього року.
Рослинний покрив регіону представлений лісами, у яких домінують вічнозелені секвої (Sequoia sempervirens), прибережні дуґласії (Pseudotsuga menziesii var. menziesii), густоцвіті нотолітокарпуси (Notholithocarpus densiflorus) та каліфорнійські вічнозелені дуби (Quercus agrifolia), а також прибережними чагарниками та чапаралем. Чагарниковий ярус у лісах переважно розріджений. Подекуди в горах Санта-Крус зустрічаються ендемічні санта-круські кипариси (Hesperocyparis abramsiana) та дуби Шріва (Quercus parvula var. shrevei). Ліси регіону екологічно та генетично відрізняються від лісів, поширених в регіонах 1i та 1k далі на північ. З кінця 1800-х приблизно до 1960-х років в лісах, що ростуть у горах Санта-Крус, відбувалися суцільні вирубки, однак наразі лісозаготівля в регіоні більш вибіркова.
Прибережні пагорби Сан-Матео (1o)
Регіон прибережних пагорбів Сан-Матео охоплює західне узбережжя округу Сан-Матео на півострові Сан-Франциско, яке лежить на нижчій висоті, ніж сусідні гори Санта-Крус (1n). Тут зустрічаються морські тераси, приморські уступи та невеликі долини. Висота регіону коливається від 0 до 300 м над рівнем моря. З геологічної точки зору в регіоні переважають плейстоценові пісковики та алевроліти, тоді як в горах Санта-Крус до них додаються більш давні осадові породи та деякі вулканічні породи. Літні тумани на узбережжі округу Сан-Матео є звичним явищем, а зими прохолодні та вологі. Рослинний покрив регіону переважно представлений прибережними чагарниками, а не рідколіссями та лісами, як в регіоні 1n.
Збереження
Територія екорегіону є малонаселеною. Найбільшим містом Північного узбережжя Каліфорнії є Юрика, у якій живуть 26 тисяч людей. Тим не менш, екорегіон значно постраждав від діяльності людини: близько 97 % секвоєвих пралісів були вирубані, як і велика частина мішаних вічнозелених лісів. Найбільші масиви незайманих секвоєвих лісів збереглися на півночі екорегіону, в округах Гумбольдт та Дель-Норте. Основною загрозою для збереження природи регіону є подальша вирубка лісів.
Оцінка 2017 року показала, що 2211 км², або 18 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: Національний парк Редвуд, [en], [en] та [en], що входять до комплексу [en], а також [en], [en], [en], [en], [en], [en], [en] та Національний природний заповідник островів Фараллон. У 1980 році комплекс парків Редвуд був внесений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 01 листопада 2024.
Посилання
- «Northern California coastal forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Northern California Coastal Forests» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Priberezhni lisi Pivnichnoyi Kaliforniyi identifikator WWF NA0519 nearktichnij ekoregion hvojnih lisiv pomirnoyi zoni roztashovanij v Kaliforniyi na zahodi SShA 2 Priberezhni lisi Pivnichnoyi Kaliforniyi Sekvoyevij lis u Nacionalnomu parku Redvud Ekozona Nearktika Biom Hvojni lisi pomirnoyi zoni Status zberezhennya kritichnij znikayuchij Nazva WWF NA0519 Mezhi Chaparal ta ridkolissya vnutrishnih rajoniv Kaliforniyi Centralno Tihookeanski priberezhni lisi Lisi Klamatu ta Siskiyu Plosha km 12 330 Krayini Spolucheni Shtati Ameriki Ohoronyayetsya 2211 18 1 Roztashuvannya ekoregionu zelenim Sekvoyevij lis u Nacionalnomu parku Redvud Skelyaste uzberezhzhya Kaliforniyi Yepiskopska sosna Pinus muricata v zapovidniku Salt Pojnt en Priberezhni preriyi v okolicyah Dzhennera Ostrovi Farallon Zmist 1 Geografiya 2 Klimat 3 Flora 4 Fauna 5 Ekoregioni IV rivnya 5 1 Priberezhni nizovini 1a 5 2 Pivnichni franciskanski sekvoyevi lisi 1i 5 3 Korolivskij hrebet ta basejn Mattole 1j 5 4 Priberezhni franciskanski sekvoyevi lisi 1k 5 5 Terasi Fort Bregga ta Fort Rossa 1l 5 6 Pivostriv Pojnt Reyes ta ostrovi Farallon 1m 5 7 Gori Santa Krus 1n 5 8 Priberezhni pagorbi San Mateo 1o 6 Zberezhennya 7 Primitki 8 PosilannyaGeografiyared Ekoregion priberezhnih lisiv Pivnichnoyi Kaliforniyi prostyagayetsya dovgoyu vuzkoyu smugoyu vzdovzh uzberezhzhya Tihogo okeanu vid mista Brukings na krajnomu pivdennomu zahodi Oregonu na pivden do okolic poselennya Timber Kouv v Kaliforniyi Krim togo vin ohoplyuye mis Bodega Hed en roztashovanij na pivnich vid zatoki Bodega en pivostriv Pojnt Reyes en viddilenij vid kontinentu zatokami Tomales en ta Bolinas en a takozh pivdennu chastinu pivostrova San Francisko roztashovanogo na pivden vid zatoki San Francisko Shirina vuzkoyi smugi Pivnichnogo uzberezhzhya en Kaliforniyi stanovit v serednomu 65 kilometriv odnak na pivdni vona she bilsh zvuzhuyetsya Na uzberezhzhi Tihogo okeanu zustrichayutsya chislenni skelyasti en klifi ta misi priplivni basejni en ta estuariyi richok Uzdovzh uzberezhzhya prostyagayutsya nevisoki pagorbi ta girski hrebti zokrema gori Korolivskogo hrebta en sho lezhat v regioni Zagublenogo uzberezhzhya en na pivnichnomu zahodi Kaliforniyi ta gori Santa Krus roztashovani na pivostrovi San Francisko Kalifornijski Priberezhni hrebti en ye chastinoyu Beregovih hrebtiv yaki u svoyu chergu ye najzahidnishoyu chastinoyu Pivnichnoamerikanskih Kordilyer Cherez teritoriyu ekoregionu uzdovzh kordonu mizh Tihookeanskoyu ta Pivnichnoamerikanskoyu plitami prohodit tektonichnij rozlom San Andreas V rajoni najzahidnishogo v Kaliforniyi misu Mendosino en cej rozlom perehodit u Mendosinskij trijnik en de shodyatsya tri litosferni pliti Tihookeanska Pivnichnoamerikanska ta plita Gorda Cya oblast ye najbilsh sejsmichno aktivnoyu u kontinentalnih SShA Tut regulyarno vidbuvayutsya silni zemletrusi Ekoregion priberezhnih lisiv Pivnichnoyi Kaliforniyi ye pivdennim prodovzhennyam ekoregionu Centralno Tihookeanskih priberezhnih lisiv yakij prostyagayetsya vzdovzh uzberezhzhya Britanskoyi Kolumbiyi Vashingtonu ta Oregonu V gorah u vnutrishnih rajonah Kaliforniyi priberezhni lisi Pivnichnoyi Kaliforniyi perehodyat u lisi Klamatu ta Siskiyu ta u chaparal i ridkolissya vnutrishnih rajoniv Kaliforniyi Klimatred V mezhah ekoregionu dominuye seredzemnomorskij klimat Csb za klasifikaciyeyu klimativ Keppena yakij harakterizuyetsya teplim suhim sonyachnim litom ta m yakoyu vologoyu hmarnoyu zimoyu Temperatura protyagom roku tut perevazhno kolivayetsya vid 4 C do 20 C Yak pravilo okeanichne uzberezhzhya bilsh proholodne a u vnutrishnih rajonah temperaturi desho vishi Serednorichna kilkist opadiv v ekoregioni kolivayetsya vid 700 do 2500 mm zmenshuyuchis z pivnochi na pivden Vzimku do ekoregionu prihodyat silni shtormi a vlitku tumani Osoblivo vazhlivoyu skladovoyu klimatu ekoregionu ye gusti tumani yaki osoblivo chasto sposterigayutsya u tepli periodi roku U cej chas z okeanu nadhodit vologa sho kondensuyetsya na poverhni listya u kronah derev Krapli vodi sho stikayut z lisovogo nametu ye vazhlivim dzherelom vologi vlitku koli opadiv vipadaye malo Voni dozvolyayut sekvoyam ta inshim roslinam perezhiti litnyu posuhu U cej period koli opadi praktichno vidsutni ale potreba roslin u vodi dosyagaye piku tuman mozhe zabezpechiti kozhnomu derevu bilsh nizh 100 mm vologi shodnya Za vidsutnosti velikih derev u kronah yakih kondensuyetsya tuman nadhodzhennya vodi v ekosistemu mozhe zmenshitisya na 30 Yak i v inshih chastinah Kalifornijskoyi floristichnoyi provinciyi en klimat regionu zalishavsya vidnosno stabilnim protyagom trivalogo periodu chasu sho dozvolilo zberegtisya reliktovim vidam Krim togo peresichenij relyef regionu prizvodit do utvorennya chislennih klimatichnih mikrorefugiumiv na pivnichnih shilah na dni dolin u strimkih kanjonah zapadinah ta ulogovinah Florared Osnovnimi roslinnimi ugrupovannyami ekoregionu ye pomirni doshovi lisi en u yakih dominuyut veletenski vichnozeleni sekvoyi Sequoia sempervirens yaki ye najbilshimi derevami na Zemli ta mozhut zhiti do 2200 rokiv Deyaki vichnozeleni sekvoyi mozhut dosyagati visoti 100 m a najvishim vidomim predstavnikom cogo vidu ye derevo Giperion zavvishki 115 7 m yake roste u Nacionalnomu parku Redvud na pivnichnomu zahodi Kaliforniyi Areal vichnozelenih sekvoj zdebilshogo viznachaye mezhi ekoregionu priberezhnih lisiv Pivnichnoyi Kaliforniyi Yak pravilo ci dereva zrostayut u smuzi tumaniv na vidstani 8 56 km vid uzberezhzhya na visoti vid 30 do 600 m nad rivnem morya Na pivnochi ekoregionu sekvoyevi lisi perevazhno zustrichayutsya na shilah visochin u priberezhnih zonah ta na richkovih terasah a na pivdni de opadiv vipadaye menshe voni priurocheni do ushelin ta dolin de chasto traplyayutsya ryasni tumani poshireni alyuvialni grunti ta periodichno raz na 30 60 rokiv traplyayutsya silni poveni Okrim vichnozelenih sekvoj Sequoia sempervirens u lisah ekoregionu takozh majzhe zavzhdi zustrichayutsya priberezhni duglasiyi Pseudotsuga menziesii var menziesii Na pivnochi regionu u lisah takozh zrostayut sitkijski yalini Picea sitchensis zahidni tsugi Tsuga heterophylla ta veletenski tuyi Thuja plicata Sered shirokolistyanih derev poshirenih u lisah regionu slid peredusim vidznachiti gustocvitij notolitokarpus Notholithocarpus densiflorus yakij chasto vistupaye v asociaciyi z sekvoyami ta duglasiyami Takozh v sekvoyevih lisah zrostayut kalifornijski lavri Umbellularia californica chervoni vilhi en Alnus rubra amerikanski sunichniki Arbutus menziesii ta velikolisti kleni Acer macrophyllum Gusta tin yaku utvoryuyut vichnozeleni sekvoyi prizvodit do formuvannya ridkogo odnak bagatogo pidlisku u yakomu zustrichayutsya riznomanitni kushi travi paporoti ta gribi Sered tinovitrivalih kushiv i trav poshirenih u sekvoyevih lisah regionu slid vidznachiti dribnocvitu malinu en Rubus parviflorus oregonsku kvasenicyu en Oxalis oregana kalifornijsku araliyu en Aralia californica karlikovij oregonskij barbaris en Berberis nervosa salal en Gaultheria shallon a sered paporotej zvichajnu rebrivku Struthiopteris spicant zahidnij bagatoryadnik en Polystichum munitum ta shkiryastolistij bagatoryadnik en Polypodium scouleri U rajonah de vipadaye vidnosno bagato opadiv na dilyankah de perevazhayut porodi Franciskanskogo kompleksu en ta vidpovidni grunti pomizh sekvoyevih lisiv zustrichayutsya mishani vichnozeleni lisi en U cih lisah perevazhayut riznomanitni hvojni ta vichnozeleni shirokolistyani dereva zokrema priberezhni duglasiyi Pseudotsuga menziesii var menziesii kanjonovi dubi Quercus chrysolepis gustocviti notolitokarpusi Notholithocarpus densiflorus amerikanski sunichniki Arbutus menziesii kalifornijski lavri Umbellularia californica ta zolotisti chinkvapini en Chrysolepis chrysophylla U gustomu ta riznomanitnomu pidlisku mishanih lisiv zustrichayutsya kushi rogatoyi lishini en Corylus cornuta vichnozelenoyi geklberri Vaccinium ovatum tihookeanskogo rododendronu Rhododendron macrophyllum salalu Gaultheria shallon ta karlikovogo oregonskogo barbarisu en Berberis nervosa a takozh dubi Sedlera Quercus sadleriana ta zderev yanili liani tihookeanskogo otrujnogo plyusha Toxicodendron diversilobum U poyasi priberezhnih tumaniv poshireni chagarnikovi zarosti primorskogo chaparalyu Yih osnovu skladayut riznomanitni chagarniki zokrema endemichni vidi muchnici Arctostaphylos spp ta chervonokorinnika Ceanothus spp Sered poshirenih v ekoregioniv vidiv muchnic slid vidznachiti povstistu muchnicyu en Arctostaphylos tomentosa bliskucholistu muchnicyu en Arctostaphylos nummularia muchnicyu Hukera en Arctostaphylos hookeri paharsku muchnicyu en Arctostaphylos pajaroensis montarsku muchnicyu en Arctostaphylos montaraensis a takozh gasketsku muchnicyu en Arctostaphylos hispidula sho zustriyetsya na pivdni Oregonu a sered chervonokorinnikiv endemichnih chervonokorinnikiv Mejsona en Ceanothus masonii karmelskih chervonokorinnikiv en Ceanothus griseus ta bilih priberezhnih chervonokorinnikiv en Ceanothus verrucosus a takozh bilsh poshirenogo volohatogo chervonokorinnika en Ceanothus oliganthus Sered inshih derev ta kushiv sho zustrichayutsya v priberezhnomu chaparali slid vidznachiti kalifornijskij shamiz Adenostoma fasciculatum kalifornijsku grechku en Eriogonum fasciculatum kalifornijsku chornu shavliyu en Salvia mellifera kalifornijsku krushinu en Frangula californica kolyuchij zhostir en Rhamnus crocea ta kalifornijskij vichnozelenij dub Quercus agrifolia Po vsomu ekoregionu yak pravilo poruch iz zarostyami primorskogo chaparalyu zustrichayutsya dilyanki hvojnih ridkolis en Yih osnovu skladayut rizni vidi sosen Pinus spp zokrema skrucheni sosni Pinus contorta yepiskopski sosni Pinus muricata monterejski sosni Pinus radiata ta vuzluvati sosni Pinus attenuata a takozh deyaki endemichni vidi amerikanskih kiparisiv Hesperocyparis spp zokrema mendosinski kiparisi Hesperocyparis pygmaea monterejski kiparisi Hesperocyparis macrocarpa kalifornijski kiparisi Hesperocyparis goveniana ta santa kruski kiparisi Hesperocyparis abramsiana Cherez osoblivosti gruntu ci dereva chasto nabuvayut karlikovoyi formi Voni harakterizuyutsya zakritimi shishkami yaki rozkrivayutsya ta vipuskayut nasinnya pri visokij temperaturi U svoyemu rozmnozhenni ci vidi pokladayutsya na regulyarni odnak nechasti pozhezhi U pidlisku sosnovo kiparisovih ridkolis zustrichayutsya chagarniki bliskucholistoyi muchnici Arctostaphylos nummularia kolumbijskogo rododendronu en Rhododendron columbianum tihookeanskogo rododendronu Rhododendron macrophyllum vichnozelenoyi geklberri Vaccinium ovatum salalu Gaultheria shallon ta kalifornijskoyi miriki en Myrica californica a takozh riznomanitni lishajniki ta mohi poshireni u velikij kilkosti Na visoti do 300 m nad rivnem morya na morskih terasah abo vershinah nevisokih gir poshireni priberezhni preriyi en Tut zustrichayutsya riznomanitni zlaki zokrema kalifornijskij stokolos en Bromus carinatus tihookeanskij kunichnik en Calamagrostis nutkaensis kalifornijska dantoniya en Danthonia californica chervona kostricya Festuca rubra ajdahska kostricya en Festuca idahoensis dernistij shuchnik Deschampsia cespitosa velikocvitij kipec Koeleria macrantha sivuvatij trishetinnik en Trisetum canescens ta rizni vidi mitlici Agrostis spp a takozh riznotrav ya yake vklyuchaye pivniki Duglasa en Iris douglasiana kalifornijski sinoochki en Sisyrinchium bellum shostku grindeliyu en Grindelia hirsutula ta vesnyanij pidlisnik en Sanicula arctopoides Istorichno ci preriyi pidtrimuvalisya regulyarnimi pozhezhami U rajonah de prirodnij rezhim pozhezh bulo zmineno sposterigayetsya vtorgnennya en priberezhnih chagarnikiv Priberezhni chagarnikovi zarosti zustrichayutsya na urvistih uzberezhzhyah terasah dyunah i priberezhnih pagorbah yaki chasto piddayutsya vplivu vitru ta morskogo tumanu na visoti do 460 m nad rivnem morya Osnovu zarostej skladayut vichnozeleni sklerofilni kushi z dribnim listyam Tut zustrichayutsya chagarniki kojotskogo bakharisu en Baccharis pilularis derevnogo lyupinu en Lupinus arboreus sinocvitogo chervonokorinnika en Ceanothus thyrsiflorus primorskogo shorstkogo sonyashniku en Eriophyllum staechadifolium oranzhevogo mavpocvita en Diplacus aurantiacus vedmezhoyi ozhini Rubus ursinus dribnocvitoyi malini Rubus parviflorus prekrasnoyi malini en Rubus spectabilis kalifornijskoyi krushini Frangula californica riznocvitogo golodiskusa en Holodiscus discolor salalu Gaultheria shallon ta veletenskogo borshivnika Heracleum maximum zderev yanili liani tihookeanskogo otrujnogo plyusha Toxicodendron diversilobum ta paporoti zahidnogo bagatoryadnika en Polystichum munitum Za vidsutnosti pozhezh priberezhni luki zaminyuyutsya priberezhnimi chagarnikami a sami priberezhni chagarniki zaminyuyutsya mishanimi vichnozelenimi lisami Uzdovzh richok sho stikayut z gir regionu do Tihogo okeanu zustrichayetsya mozayika pririchkovih lisiv ta vidkritih chagarnikiv Vidovij sklad cih roslinnih ugrupovan zminyuyetsya zalezhno vid visoti nad rivnem morya kuta nahilu shirini richkovoyi zaplavi ta rezhimu zatoplen Sered derev sho zustrichayutsya u zaplavah richok ekoregionu slid vidznachiti rombolistu vilhu Alnus rhombifolia chervonu vilhu en Alnus rubra yasenelistij klen Acer negundo topolyu Fremonta en Populus fremontii chervonu verbu Salix laevigata priberezhnu duglasiyu Pseudotsuga menziesii var menziesii kalifornijskij platan en Platanus racemosa kalifornijskij vichnozelenij dub Quercus agrifolia ta velikolistij klen Acer macrophyllum a sered chagarnikiv kojotsku verbu Salix exigua ta arrojsku verbu Salix lasiolepis Sered inshih roslinnih ugrupovan sho zustrichayutsya v ekoregioni slid vidznachiti ridkolissya kalifornijskih vichnozelenih dubiv Quercus agrifolia Yih shilnist variyuyetsya vid gustih lisiv do vidkritih dubovih savan en U pidlisku kalifornijskih vichnozelenih dubiv zrostayut chagarniki vedmezhoyi ozhini Rubus ursinus povzuchogo snizhnoyagidnika en Symphoricarpos mollis ta kalifornijskogo tojona Heteromeles arbutifolia a takozh liani tihookeanskogo otrujnogo plyusha Toxicodendron diversilobum Odnimi z najridkisnishih tipiv lisiv ekoregionu ye ridkolissya zhovtoyi sosni Pinus ponderosa yaki zustrichayutsya v gorah Santa Krus na pivdni pivostrova San Francisko u rajonah de perevazhayut pishani grunti Okrim zhovtih sosen u cih ridkolissyah takozh zrostayut vuzluvati sosni Pinus attenuata ta endemichni santa kruski kiparisi Hesperocyparis abramsiana Faunared nbsp Vivirka Duglasa Tamiasciurus douglasii nbsp Kalifornijskij morskij lev Zalophus californianus nbsp Kalifornijskij kolibri krihitka Selasphorus sasin Sered poshirenih v ekoregioni ssavciv slid vidznachiti kolumbijskogo chornohvostogo olenya Odocoileus hemionus columbianus vapiti Cervus canadensis velikovuhogo zajcya Lepus californicus kalifornijskogo krolika Sylvilagus bachmani girsku aplodontiyu Aplodontia rufa zahidnu siru vivirku Sciurus griseus vivirku Duglasa Tamiasciurus douglasii lityagu Gumboldta en Glaucomys oregonensis kanadskogo golkoshersta Erethizon dorsatum kalifornijskogo hovraha Otospermophilus beecheyi goferchika Botti Thomomys bottae pishnohvostogo lisovogo hom yaka Neotoma cinerea temnonogogo lisovogo hom yaka Neotoma fuscipes tihookeansku zapodu Zapus trinotatus majzhe endemichnogo vuzkomordogo kengurovogo stribuna Dipodomys venustus majzhe endemichnu sonomsku derevnu polivku Arborimus pomo kalifornijsku polivku Microtus californicus brodyachu midicyu Sorex vagrans ta amerikanskogo zemlerijkovogo krota Neurotrichus gibbsii Endemikami ekoregionu ye zhovtoshoki burunduki Neotamias ochrogenys Na beregah richok zustrichayutsya kanadski bobri Castor canadensis kanadski vidri Lontra canadensis richkovi vizoni Neogale vison ta bolotyani ondatri Ondatra zibethicus Sered velikih hizhakiv poshirenih v regioni slid vidznachiti olimpijskogo baribala Ursus americanus altifrontalis pivnichnoamerikansku pumu en Puma concolor couguar ta rudu ris Lynx rufus a sered dribnishih hizhih ssavciv kojota Canis latrans zvichajnu lisicyu Vulpes vulpes ilku Pekania pennanti kunicyu Gumboldta en Martes caurina humboldtensis amerikanskogo gornostaya en Mustela richardsonii dovgohvostu lasicyu Neogale frenata smugastogo skunsa Mephitis mephitis zahidnogo plyamistogo skunsa Spilogale gracilis amerikanskogo borsuka Taxidea taxus pivnichnoamerikansku kotofredku Bassariscus astutus ta zvichajnogo rakuna Procyon lotor Na ostrovah Farallon roztashovanih za 48 km na zahid vid protoki Zoloti Vorota yaka ye vhodom do zatoki San Francisko ye veliki lezhbisha chislennih morskih ssavciv tihookeanskih zvichajnih tyuleniv Phoca vitulina richardsi kalifornijskih morskih leviv Zalophus californianus pivnichnih morskih sloniv Mirounga angustirostris sivuchiv Eumetopias jubatus ta pivnichnih morskih kotikiv Callorhinus ursinus Sered inshih morskih ssavciv sho zustrichayutsya poblizu skelyastih beregiv Pivnichnoyi Kaliforniyi slid vidznachiti morskogo kalana Enhydra lutris sirogo kita Eschrichtius robustus sinogo kita Balaenoptera musculus ta gorbatogo kita Megaptera novaeangliae Sered poshirenih v ekoregioni ptahiv slid vidznachiti amerikanskogo oryabka Bonasa umbellus girskogo teteruka Dendragapus fuliginosus kalifornijsku perepelicyu Callipepla californica kalifornijskogo goluba Patagioenas fasciata bilogolovogo orlana Haliaeetus leucocephalus chornogolovogo yastruba Accipiter cooperii virginskogo pugacha Bubo virginianus plyamistu sovu en Strix occidentalis kalifornijskogo sichika gorobcya Glaucidium californicum zahidnu splyushku Megascops kennicottii kalifornijskogo kolibri krihitku Selasphorus sasin rubinovogolovu kaliptu Calypte anna puhnastogo dyatla Dryobates pubescens chervonogolovogo dyatla smoktuna en Sphyrapicus ruber chornovolu gilu Melanerpes formicivorus kalifornijsku sojku Aphelocoma californica chornogolovu sizojku Cyanocitta stelleri kanadskogo povzika Sitta canadensis kordilyerskogo voloochka Troglodytes pacificus amerikansku timeliyu Chamaea fasciata rudospinnu gayichku Poecile rufescens zelenospinnogo vireona Vireo cassinii rudobrovogo kvichalya Ixoreus naevius olivkovogo chervoyida Leiothlypis celata bilovusogo pisnyara lisovika Setophaga nigrescens zahidnogo pisnyara lisovika Setophaga townsendi zhovtogolovogo pisnyara lisovika Setophaga occidentalis chornogo feba en Sayornis nigricans zahidnogo pivi malyuka Empidonax difficilis ryabogrudu vivsyanku Passerella iliaca yalinovogo shishkarya Loxia curvirostra plyamistogo tauyi Pipilo maculatus kalifornijskogo tauyi Melozone crissalis chornobrovogo bruanta Zonotrichia atricapilla ta zhovtoguzu pirangu Piranga ludoviciana Ranishe v gorah ekoregionu zustrichalisya kalifornijski kondori Gymnogyps californianus odnak narazi voni v regioni vimerli Na skelyastih ostrovah Farallon utvoryuyut gnizdovi koloniyi ponad 250 000 morskih ptahiv sho nalezhat do 12 vidiv Zokrema tut roztashovani najbilshi u sviti koloniyi zahidnih martiniv Larus occidentalis ta majzhe endemichnih faralonskih kachurok Oceanodroma homochroa sho perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya Sered inshih morskih ptahiv sho gnizdyatsya na comu nevelikomu arhipelazi slid vidznachiti sinogorlogo baklana Urile penicillatus beringijskogo baklana Urile pelagicus vuhatogo baklana Nannopterum auritum tihookeanskogo chistuna Cepphus columba tonkodzobu kajru Uria aalge aleutskogo pizhika Ptychoramphus aleuticus toporika Fratercula cirrhata chornogo kulika soroku Haematopus bachmani ta pivnichnu kachurku Hydrobates leucorhous Pislya ogoloshennya arhipelagu prirodnim zapovidnikom na ostrovah znovu pochali gnizditisya dzoborogi Cerorhinca monocerata Natomist ridkisni dovgodzobi pizhiki Brachyramphus marmoratus gnizdyatsya ne na skelyastih ostrivcyah ta uzberezhzhyah a na derevah u zrilih sekvoyevih lisah Sered poshirenih v ekoregioni plazuniv slid vidznachiti zahidnu parkannu iguanu Sceloporus occidentalis pivnichnu krokodilovu yashirku Elgaria coerulea zahidnogo scinka en Plestiodon skiltonianus strunku pidv yazkovu zmiyu Thamnophis elegans ta tihookeansku goferovu zmiyu en Pituophis catenifer Takozh tut zustrichayetsya nizka vidiv zemnovodnih zokrema priberezhni hvostati zhabi fr Ascaphus truei ta veletenski kalifornijski salamandri Dicamptodon ensatus Endemikami ekoregionu ye chervonocherevi tritoni en Taricha rivularis ta santa kruski chorni salamandri en Aneides niger U richkah ta strumkah regionu nerestyatsya rajduzhni foreli Oncorhynchus mykiss ta kizhuchi Oncorhynchus kisutch Sered poshirenih v regioni bezhrebetnih slid vidznachiti nadzvichajnogo yaskravo zhovtogo tihookeanskogo bananovogo slimaka en Ariolimax columbianus a takozh bezlich endemichnih zhukiv kosarikiv pavukiv bagatonizhok ta prisnovodnih dvostulkovih molyuskiv yaki ye specialistami z sekvoyevih pralisiv ta mayut duzhe obmezhenij areal Ekoregioni IV rivnyared nbsp Mapa ekoregioniv IV rivnya Pivnichna Kaliforniya nbsp Mapa ekoregioniv IV rivnya rajon zatoki San Francisko U shemi ekoregioniv Agenciyi z ohoroni dovkillya SShA Priberezhni lisi Pivnichnoyi Kaliforniyi ye chastinoyu ekoregionu III rivnya Beregovij hrebet Cej ekoregion takozh vklyuchaye uzberezhzhya Vashingtonu ta Oregonu yake ye chastinoyu ekoregionu Centralno Tihookeanskih priberezhnih lisiv viznachenogo Vsesvitnim fondom dikoyi prirodi WWF U mezhah ekoregionu priberezhnih lisiv Pivnichnoyi Kaliforniyi vidilyayut visim ekoregioniv rivnya IV priberezhni nizovini pivnichni franciskanski sekvoyevi lisi Korolivskij hrebet ta basejn Mattole priberezhni franciskanski sekvoyevi lisi terasi Fort Bregga ta Fort Rossa pivostriv Pojnt Reyes ta ostrovi Farallon gori Santa Krus ta priberezhni pagorbi San Mateo Priberezhni nizovini 1a red Region priberezhnih nizovin ohoplyuye teritoriyi navkolo mist Kresent Siti Yurika ta Arkata v Kaliforniyi a takozh neveliku priberezhnu smugu na krajnomu pivdennomu zahodi Oregonu Vin vklyuchaye plyazhi pishani dyuni ta kosi nizki morski terasi roztashovani na visoti do 125 m nad rivnem morya negliboki prisnovodni ozera zvivisti chornovodni richki en estuariyi ta bolota U zrilih lisah poshirenih na priberezhnih nizovinah dominuyut sitkijski yalini Picea sitchensis zahidni tsugi Tsuga heterophylla ta priberezhni duglasiyi Pseudotsuga menziesii var menziesii ta kalifornijski lavri Umbellularia californica V yih pidlisku perevazhayut chagarniki salalu en Gaultheria shallon ta padubolistogo barbarisu Berberis aquifolium kruglolisti kleni Acer circinatum ta zahidni bagatoryadniki en Polystichum munitum U priberezhnij zoni rostut chervoni vilhi en Alnus rubra veletenski tuyi Thuja plicata velikolisti kleni Acer macrophyllum ta chagarniki prekrasnoyi malini en Rubus spectabilis U estuariyah ta priberezhnih vodno bolotnih ugiddyah zustrichayutsya baltijski sitniki Juncus balticus prihovanoplidni osoki Carex lyngbyei dernisti shuchniki Deschampsia cespitosa tihookeanski sribnocviti Argentina pacifica ta morski trizubci Triglochin maritima a takozh skrucheni sosni Pinus contorta dyunni verbi Salix hookeriana ta kushi zvichajnoyi miriki Myrica gale Na stabilizovanih dyunah rostut skrucheni sosni Pinus contorta chagarniki rododendroniv Rhododendron spp ta vichnozelenih geklberri Vaccinium ovatum a takozh dyunni kolosnyaki Leymus mollis primorska mitlicya en Agrostis pallens ta chilijski sunici en Fragaria chiloensis Pivnichni franciskanski sekvoyevi lisi 1i red Region pivnichnih franciskanskih sekvoyevih lisiv nazvanij na chest girskih porid Franciskanskogo kompleksu en yaki perevazhayut na cij teritoriyi prostyagayetsya vid okolic Brukingsa na krajnomu pivdennomu shodi Oregonu na pivden do serednoyi techiyi richki Yil en v Kaliforniyi Tut perevazhayut dribnosuglinisti chervonozemi ta siri lisovi grunti Nevisoki gori sho vhodyat do cogo regionu povnistyu lezhat u zoni priberezhnih tumaniv Tut perevazhayut lisi osnovu yakih skladayut vichnozeleni sekvoyi Sequoia sempervirens ta priberezhni duglasiyi Pseudotsuga menziesii var menziesii Istorichno sucilni sekvoyevi lisi pom yakshuvali miscevij klimat kondensuyuchi vologu z priberezhnih tumaniv i stvoryuyuchi tin Poyednannya tini konkurenciyi koreniv molodih gruntiv iz glibokim sharom organichnih reshtok na poverhni gruntu vipadkovih pozhezh ta zamulennya vnaslidok periodichnih povenej obmezhuye kilkist vidiv roslin sho zustrichayutsya u sekvoyevih lisah Za deyakimi faktorami lisi regionu bilsh podibni do pomirnih doshovih lisiv Oregonskogo ta Vashingtonskogo uzberezhzhya nizh do inshih sekvoyevih lisiv poshirenih pivdennishe Sered hvojnih derev sho zustrichayutsya u sekvoyevih lisah regionu slid vidznachiti zahidnu tsugu Tsuga heterophylla veletensku tuyu Thuja plicata port oksfordskij kiparisovik Chamaecyparis lawsoniana veletensku yalicyu Abies grandis a takozh sitkijsku yalinu Picea sitchensis yaki zustrichayutsya u deyakih priberezhnih rajonah Sered poshirenih v regioni shirokolistyanih derev slid vidznachiti chervonu vilhu en Alnus rubra ta gustocvitij notolitokarpus Notholithocarpus densiflorus Korolivskij hrebet ta basejn Mattole 1j red Na vidminu vid regioniv na pivnochi ta pivdni u yakih dominuyut sekvoyevi lisi roslinnij pokriv regionu Korolivskogo hrebta ta basejnu Mattole predstavlenij perevazhno mishanimi vichnozelenimi lisami u yakih dominuyut priberezhni duglasiyi Pseudotsuga menziesii var menziesii gustocviti notolitokarpusi Notholithocarpus densiflorus ta amerikanski sunichniki Arbutus menziesii yaki peremezhovuyutsya dilyankami lukiv Na misah ta okeanichnih uzberezhzhyah poshireni priberezhni preriyi ta chagarniki Hocha teritoriya ekoregionu ye odnim z najvologishih misc u Kaliforniyi gori Korolivskogo hrebta en pidijmayutsya vishe poyasu priberezhnih tumaniv Vlitku tepli suhi morski vitri takozh dopomagayut uniknuti tumanu cherez sho Korolivskij hrebet ye zanadto posushlivim shob pidtrimuvati sekvoyevi lisi yaki otochuyut jogo z troh storin Cej girskij hrebet pidijmayetsya na 1200 m nad Tihim okeanom sho robit cyu teritoriyu odniyeyu z najbilsh vrazhayuchih ta viddalenih dilyanok beregovoyi liniyi v kontinentalnij chastini SShA U pivnichnij chastini regionu protikayut Vedmezha richka en ta richka Mattole en Na strimkih pagorbah sho lezhat u basejnah cih richok perevazhayut mishani vichnozeleni lisi Tut zustrichayetsya bilshe odnorichnih lukiv nizh v regioni 1i na pivnochi abo 1k na pivdni Osnovnimi formami zemlekoristuvannya v regioni ye lisove gospodarstvo vipas hudobi ta rekreacijna diyalnist Priberezhni franciskanski sekvoyevi lisi 1k red Region priberezhnih franciskanskih sekvoyevih lisiv perevazhno prostyagayetsya vid pivdennogo krayu Korolivskogo hrebta v okruzi Mendosino na pivden do livogo berega richki Rashen en v okruzi Sonoma Na vidminu vid pivnichnih sekvoyevih lisiv 1i centralni sekvoyevi lisi zazvichaj ye mishanimi ta vklyuchayut yak hvojni tak i shirokolistyani dereva Tut zustrichayutsya vichnozeleni sekvoyi Sequoia sempervirens yaki utvoryuyut bagatosharovij lisovij namet a takozh priberezhni duglasiyi Pseudotsuga menziesii var menziesii gustocviti notolitokarpusi Notholithocarpus densiflorus ta velikolisti kleni Acer macrophyllum U pidlisku perevazhayut riznomanitni vichnozeleni chagarniki ta trav yanisti roslini Na pivdni regionu chastishe zustrichayutsya ridkolissya kalifornijskih vichnozelenih dubiv Quercus agrifolia ta vidkriti dubovi savani yaki peremezhovuyutsya dilyankami bilsh gustih lisiv U priberezhnij chastini regionu yaka perebuvaye pid silnim vplivom tumaniv zustrichayetsya bilshe sekvoj Tut roslinnij pokriv podibnij do regionu 1i na pivnochi Richki sho protikayut cherez teritoriyu regionu mayut shvidkij stik Bagato nevelikih strumkiv peresihayut naprikinci roku Prirodni ozera vidsutni Nevelika viddalena dilyanka regionu roztashovana v okruzi Marin na pivden vid osnovnoyi chastini regionu Vona ohoplyuye vkriti hvojnimi ta listyanimi lisami gori Tamalpayis en ta Bolinas en yaki pidijmayutsya na visotu do 790 m nad rivnem morya Relyef ciyeyi dilyanki bilsh strimkij nizh relyef susidnogo regionu primorskih pagorbiv 6o Roslinnij pokriv tut predstavlenij lisami u yakih rostut rizni hvojni ta shirokolistyani dereva zokrema priberezhni duglasiyi Pseudotsuga menziesii var menziesii vichnozeleni sekvoyi Sequoia sempervirens gustocviti notolitokarpusi Notholithocarpus densiflorus amerikanski sunichniki Arbutus menziesii kalifornijski lavri Umbellularia californica ta kalifornijski vichnozeleni dubi Quercus agrifolia u gorah Tamalpayis ta Bolinas povitrya pidijmayetsya vgoru strimkimi shilami ta kondensuye vologu sho dozvolyaye pidtrimuvati gusti sekvoyevo duglasiyevi lisi U deyakih rajonah roztashovanih na bilsh suhih shilah abo tam de perevazhayut negliboki grunti poshireni priberezhni luki ta chagarniki primorskogo chaparalyu Terasi Fort Bregga ta Fort Rossa 1l red Region teras Fort Bregga ta Fort Rossa nazvanij na chest odnojmennih poselen sho buli zasnovani u cij miscevosti ohoplyuye pidneseni priberezhni rivnini yaki lezhat na visoti do 400 m nad rivnem morya Visota regionu ye nizhchoyu za visotu prileglih gir sho vhodyat do regionu 1k Osnovu morskih teras regionu skladayut chetvertinni ta tretinni piskoviki ta argiliti U deyakih rajonah ci terasi gliboko rozchlenovani yarami sho ogolyuyut krejdovi osadovi porodi Misyachni ta richni kolivannya temperaturi v regioni ye minimalnimi a litni tumani ye zvichajnim yavishem Roslinnij pokriv predstavlenij priberezhnimi lukami ta chagarnikami a takozh nevisokimi ridkolissyami osnovu yakih skladayut skrucheni sosni Pinus contorta yepiskopski sosni Pinus muricata ta endemichni mendosinski kiparisi Hesperocyparis pygmaea Podekudi zustrichayutsya nasadzhennya veletenskih yalic Abies grandis ta zahidnih tsugu Tsuga heterophylla Terasovi grunti zazvichaj nepridatni dlya vichnozelenih sekvoj hocha voni traplyayutsya v yarah ta urivishah Pivostriv Pojnt Reyes ta ostrovi Farallon 1m red Region pivostrova Pojnt Reyes ta ostroviv Farallon ohoplyuye pivostriv Pojnt Reyes en mis Bodega Hed en a takozh priberezhnij arhipelag Farallon Tut panuye pomirnij morskij klimat yakij harakterizuyetsya chastimi tumanami Z geologichnoyi tochki zoru v regioni perevazhayut pliocenovi ta miocenovi graniti piskoviki ta argiliti a takozh chetvertinni piski Bilshist vodotokiv v regioni ce neveliki strumki sho peresihayut naprikinci lita Roslinnij pokriv Pojnt Reyesu ta misu Bodega Hed predstavlenij lisami u yakih perevazhayut priberezhni duglasiyi Pseudotsuga menziesii var menziesii gustocviti notolitokarpusi Notholithocarpus densiflorus yepiskopski sosni Pinus muricata ta kalifornijski vichnozeleni dubi Quercus agrifolia V yih pidlisku perevazhayut tihookeanski kunichniki Calamagrostis nutkaensis ta chagarniki kojotskogo bakharisu en Baccharis pilularis Podekudi tut zustrichayutsya poodinoki vichnozeleni sekvoyi Sequoia sempervirens Farallonski ostrovi roztashovani na pivdennij zahid vid pivostrova Pojnt Reyes ye grupoyu nevelikih granitnih ostroviv yaki zabezpechuyut vazhlive seredovishe isnuvannya dlya morskih ptahiv ta ssavciv Gori Santa Krus 1n red Region gir Santa Krus ohoplyuye zahidnu ta pivdenno zahidnu chastini gir Santa Krus roztashovanih na pivostrovi San Francisko Klimat regionu zminyuyetsya iz zahodu na shid oskilki visoki girski hrebti blokuyut proniknennya okeanichnih povitryanih mas Zimi tut proholodni ta vologi Lito na zahodi regionu proholodne z chastimi tumanami ta nevisokimi hmarami Vodni potoki sho stikayut z pivnichno shidnih shiliv gir Santa Krus yak pravilo peresihayut vlitku odnak potoki sho stikayut do okeanu techut protyagom vsogo roku Roslinnij pokriv regionu predstavlenij lisami u yakih dominuyut vichnozeleni sekvoyi Sequoia sempervirens priberezhni duglasiyi Pseudotsuga menziesii var menziesii gustocviti notolitokarpusi Notholithocarpus densiflorus ta kalifornijski vichnozeleni dubi Quercus agrifolia a takozh priberezhnimi chagarnikami ta chaparalem Chagarnikovij yarus u lisah perevazhno rozridzhenij Podekudi v gorah Santa Krus zustrichayutsya endemichni santa kruski kiparisi Hesperocyparis abramsiana ta dubi Shriva Quercus parvula var shrevei Lisi regionu ekologichno ta genetichno vidriznyayutsya vid lisiv poshirenih v regionah 1i ta 1k dali na pivnich Z kincya 1800 h priblizno do 1960 h rokiv v lisah sho rostut u gorah Santa Krus vidbuvalisya sucilni virubki odnak narazi lisozagotivlya v regioni bilsh vibirkova Priberezhni pagorbi San Mateo 1o red Region priberezhnih pagorbiv San Mateo ohoplyuye zahidne uzberezhzhya okrugu San Mateo na pivostrovi San Francisko yake lezhit na nizhchij visoti nizh susidni gori Santa Krus 1n Tut zustrichayutsya morski terasi primorski ustupi ta neveliki dolini Visota regionu kolivayetsya vid 0 do 300 m nad rivnem morya Z geologichnoyi tochki zoru v regioni perevazhayut plejstocenovi piskoviki ta alevroliti todi yak v gorah Santa Krus do nih dodayutsya bilsh davni osadovi porodi ta deyaki vulkanichni porodi Litni tumani na uzberezhzhi okrugu San Mateo ye zvichnim yavishem a zimi proholodni ta vologi Roslinnij pokriv regionu perevazhno predstavlenij priberezhnimi chagarnikami a ne ridkolissyami ta lisami yak v regioni 1n Zberezhennyared Teritoriya ekoregionu ye malonaselenoyu Najbilshim mistom Pivnichnogo uzberezhzhya Kaliforniyi ye Yurika u yakij zhivut 26 tisyach lyudej Tim ne mensh ekoregion znachno postrazhdav vid diyalnosti lyudini blizko 97 sekvoyevih pralisiv buli virubani yak i velika chastina mishanih vichnozelenih lisiv Najbilshi masivi nezajmanih sekvoyevih lisiv zbereglisya na pivnochi ekoregionu v okrugah Gumboldt ta Del Norte Osnovnoyu zagrozoyu dlya zberezhennya prirodi regionu ye podalsha virubka lisiv Ocinka 2017 roku pokazala sho 2211 km abo 18 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami 1 Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut Nacionalnij park Redvud Derzhavnij park Redvuds Del Norte Kost en Derzhavnij park Redvuds imeni Dzhededayi Smita en ta Derzhavnij park Redvuds Prejri Krik en sho vhodyat do kompleksu parkiv Redvud en a takozh Derzhavnij park Gumboldt Redvuds en Prirodnu zonu Korolivskogo hrebta en Derzhavnij lis Dzhekson Demonstrejshn en Derzhavnij park Salt Pojnt en Nacionalnij prirodnij zapovidnik zatoki Gumboldt en Nacionalne uzberezhzhya Pojnt Reyes en Derzhavnij park uzberezhzhya Sonomi en ta Nacionalnij prirodnij zapovidnik ostroviv Farallon U 1980 roci kompleks parkiv Redvud buv vnesenij do spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO Primitkired a b Dinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 01 listopada 2024 Posilannyared Northern California coastal forests Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Northern California Coastal Forests One Earth Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Priberezhni lisi Pivnichnoyi Kaliforniyi amp oldid 43801850