Правова система Японії — це одна з далекосхідних правових систем, що характеризується поєднанням власного традиційного права та сприйнятих елементів континентальної та англо-американської сімей.
Періоди розвитку правової системи Японії
Зародження правової системи Японії — 6 століття
Правова система Японії формувалася протягом багатьох століть. ЇЇ зародження сягає 250 року до н. е., коли на японських островах діяло неписане право, яке ще не відокремилося від традиційних релігійних поглядів синтоїзму. Ця релігія передбачала поклоніння окремим предметам природи — сонцю, місяцю, горам, рікам тощо. У 1 столітті на островах уже існували численні невеличкі країни, що об'єдналися в 4-5 століттях у єдину державу.
7-10 століття
У період Давньої Японії (7-10 століття) правова система розвивалася під сильним впливом філософських, культурних і юридичних концепцій Китаю. Японія перейняла ієрогліфічну писемність, буддизм і конфуціанські тексти. Прийняті перші законодавчі акти — «Конституція Сьотоку» (604), «Маніфест Тайка» (646), «Тайхо ре» і «Тайхо рицу» (701—702), метою яких було створення єдиної централізованої системи управління країною на чолі з імператором. Суспільство поділилося на певні класи — ранги, кожен із яких повинен був виконувати чітко визначену функцію. Обов'язки кожного уточнювалися в юридичних збірниках, іменованих «рицу-ре».
10-15 століття
Період Японії (10-15століття) вирізнявся ослабленням влади імператора, феодальною роздробленістю і співіснуванням декількох правових систем. До цього призвів розвиток у 9 і 10 століттях системи сеньйорії — недоторканного володіння, звільненого від податків. У Японії отримали владу кілька крупних феодалів, які не підкорялися імператорові і мали власну юрисдикцію. Для японського права цього періоду був характерний партикуляризм. Соціальна структура японського суспільства базувалася на ідеї існування різних класів (лицарів, селян, торговців), кожен із яких мав свій особливий правовий статус. В Японії не складалися правові школи, не було професійних суддів, прокуратури, адвокатів і нотаріусів. Судові функції не відрізнялися від інших публічно-правових функцій — управління, захисту країни тощо.
15-20 століття
Наступний період розвитку Японії — перехід до Нового часу (15-19 століття) — подолання феодальної роздробленості і формування централізованої держави. Держава почала розвивати державно-правові інститути. Соціальна структура, як і раніше, мала феодально-становий характер. Найбільш придатною соціальною філософією для японського суспільства було конфуціанство, один із варіантів якого відповідав умовам розвитку Японії й набув особливого поширення в період правління Токугави. Поступово в країні сформувалася загальна судова система. Розвивається і правова думка Японії, яку ілюструють два документи, що значно вплинули на становлення національної правової ідеології — «Стостатейні установлення Токугави» (1616) й «Кодекс зі ста статей» (1742). З кінця 19 століття почався процес «Реставрація Мейдзі», відновлення влади імператора. Прийнята перша Конституція Японії у 1889 р. Держава вступила у фазу глибокого перетворення правової системи на основі рецепції романо-германського права. Прийняті Цивільний, Кримінальний, Кримінально-процесуальний, Торговельний кодекси. Отже, вся система Японії до Другої світової війни ґрунтувалася на романо-германськоу праві.
21 століття
Після поразки у Другій світовій війні Японія опинилася під владою американської військової адміністрації, що призвело до впливу американського права на формування нового законодавства крайни. Цей процес називався «вестернізація» японського права. Прийнята нова Конституція, та низку нових законів. Під впливом американських правових концепцій зазнали змін Кримінальний, Цивільний процесуальний кодекси і навіть традиційні японські інститути сімейного права. Законодавство Японії стало змішаним, у ньому присутні елементи як романо-германського, так і англо-американського права.
Джерела сучасного японського права
- Нормативно-правові акти. Конституція є головним законом країни, і жодні інші нормативні акти, що повністю чи частково суперечать її положенням, не мають законної сили. Закони приймаються тільки парламентом. Урядові укази приймаються кабінетом міністрів на виконання Конституції і законів і не можуть суперечити їм. Положення приймаються муніципальними зборами префектур, міст, селищ і сіл в межах своєї компетенції;
- Міжнародні договори і встановлені норми міжнародного права. Встановлені норми міжнародного права мають вищу юридичну силу порівняно з законом;
- Звичаї теж вважаються джерелами права. Загальне положення про закони 1898 р. вказує: «Не порушує публічного порядку і добрих нравів звичай у випадках, передбачених законом, або з питань, не врегульованих законом, і має силу закону, однакову із законом».
Вплив Заходу на формування правової системи Японії
Незважаючи на значний вплив Заходу, рішення судів із конкретних справ не мають сили прецеденту. Право, скопійоване за західним зразком, по суті, регулює лише незначну частину суспільного життя Японії. Воно розраховане на буржуазне суспільство, що складається з вільних індивідів, які вільно вступають у різні правовідносини. Японія є далекою від такого стану суспільних відносин. Японське суспільство ще далеке від європейського і за своєю структурою, і за своїми звичаями. Старі звичаї і спосіб мислення ще дуже живучі у свідомості переважної більшості японців. Отож стверджувати, що в результаті реформ правова система Японії повною мірою функціонує на основі принципів права Заходу, не можна.
Цивільне право
У 1873 р. на посаду юридичного радника японського уряду був запрошений французький юрист, професор Г.Буассонад. Підготовлений ним проект Цивільного кодексу Японії був опублікований у 1891 році. Але набуття ним чинності відкладалося на 1894 р. У ході обговорення багато з його положень викликали серйозні зауваження, зокрема стосовно порушення національних традицій. Це й обумовило підготовку нового проекту кодексу, що складався під значним впливом проекту німецького Цивільного уложення 1896 року. На цьому варіанті, але з використанням багатьох положень проекту Г.Буассонада, і був заснований новий Цивільний кодекс Японії, що набув чинності у 1898 році. Цивільний кодекс Японії складається з загальної частини й чотирьох розділів, присвячених речовому, зобов'язальному, сімейному й спадковому праву. У них знайшли відображення властиві буржуазному цивільному праву принципи охорони права приватної власності, свободи договору тощо. У розділах про сімейне і спадкове право Кодекс 1898 р. утверджував владу батьків і чоловіка: вступ у шлюб вимагав згоди батьків (для чоловіка — до досягнення 30 років, для дівчини — 25 років), дружина не вважалася дієздатною, не мала права успадковувати майно чоловіка тощо. Після прийняття Конституції саме ці розділи кодексу, а також загальна частина його піддалися найбільшим змінам. Питання цивільного процесу тривалий час регулювалися Законом про організацію суду та Цивільним процесуальним кодексом 1890 року. Цими актами, власне кажучи, вперше в історії Японії вводилася судова процедура розгляду спорів, яка здійснювалася до цього здебільшого методом примусового посередництва феодалів. У 1926 р. японський ЦПК був виданий у новій редакції, підготовленій за зразком австрійського законодавства й надалі, навіть після Другої світової війни, суттєвих змін не зазнав.
Трудове право
Трудові права робітників та службовців у Японії регулюються низкою нормативних актів, багато з яких були прийняті в результаті активної боротьби трудящих за свої інтереси. Зокрема, Конституція 1946 р. проголосила свободу укладання й розірвання трудового договору, заборону наймання на роботу дітей до 15 років, рівну оплату праці чоловіків і жінок та інші демократичні положення. Прийнятий у 1947 р. Закон про трудові стандарти визначає умови праці, тривалість робочого часу, надання відпустки (вона залежить від стажу роботи, але в цілому дуже коротка) тощо. Правовий статус об'єднань трудящих (право на їх створення проголошено Конституцією) визначається Законом про профспілки 1949 року. У Японії профспілки будуються, як правило, по підприємствах і нині охоплюють не більше третини всіх працюючих у країні.
Торгове право
Джерелами торгового права в Японії поряд із кодексами та окремими законодавчими актами визнаються діючі звичаї й норми моралі (відсилання до них є як у Цивільному, так і в Торговому кодексі), хоча сфера їх застосування поступово звужується у зв'язку з розширенням сфери законодавчого регулювання (наприклад, у галузі рибальського промислу, використання гарячих джерел тощо). Торговий кодекс Японії складається з чотирьох розділів, у яких детально врегульовані такі питання: загальна частина, торгові компанії, торгові угоди, морська торгівля. До нього, як і до Цивільного кодексу, після видання неодноразово вносилися зміни, однак значно частіше видавалися додаткові закони. Серед найбільш важливих — видані у 1899 р. закони про ліцензії, про торгові знаки і про авторське право; у 1921 р. — закони про оренду землі та про оренду житла, а також прийняті після Другої світової війни закони про обіг цінних паперів (1948 р.), про відновлення компаній (1952 р.) і про відшкодування збитку, пов'язаного з рухом автомобільного транспорту (1955 р.) чи з використанням атомної енергії (1961). У 1947 р. був виданий Закон про заборону приватної монополії й підтримку приватної торгівлі, віднесений до числа «антимонопольних», хоча він аж ніяк не перешкодив посиленню ролі монополій у японській економіці.
Екологічне право
Істотне місце в системі законодавства посідають закони про охорону довкілля. У 1967 р. був прийнятий основний закон про контроль за забрудненням навколишнього середовища. Згодом з'явилися закони про покарання за правопорушення, які полягають в забрудненні навколишнього середовища, небезпечному для здоров'я людини (1970); про запобігання смороду (1971), який передбачає організаційні заходи щодо утилізації відходів і підтримання чистоти в міських умовах; про відшкодування шкоди, заподіяної відпрацьованими мастилами (1975); про вібрацію (1976) та ін.
Кримінальне право
Першим з усіх японських кодексів, виданих в епоху Мейдзі, став Кримінальний кодекс 1870 р. (з доповненнями 1873 p.). Власне кажучи, це був систематизований збірник феодальних законів, які відрізнялися від колишніх лише тим, що їх перестали приховувати від населення.
У 1882 р. були складені (під керівництвом Г. Буассонада) за зразком французьких законів Кримінальний кодекс і Закон про карну процедуру. Ці акти стали значним кроком уперед у розвитку й відновленні японського права. Зокрема, Кримінальний кодекс 1882 р. уперше запровадив у японську суддівську практику принцип «немає злочину і покарання без вказівки про те в законі» і заборону надання зворотної сили закону, що вводить чи посилює кримінальну відповідальність. Цей кодекс закріпив низку гуманних положень давньояпонського права: наприклад, застереження про обов'язкове пом'якшення відповідальності за всіма злочинами, якщо винний добровільно повідомить владі про свою участь у розслідуванні злочинної справи. Кодекс остаточно скасував тілесні і ганебні покарання й так звані кваліфіковані види страти. У 1907 р. був виданий Кримінальний кодекс, що значно розширив повноваження суддів як у визначенні розмірів санкції, так і у встановленні складу того чи іншого злочину. Цьому значною мірою сприяли і норми кодексу, що містили лише найзагальніші дефініції злочинів, і широкі межі передбачених покарань. . Розширення надзвичайних повноважень поліції (Закон про підтримку громадського спокою 1928 р. тощо).
Незважаючи на деякі зміни, що відбулися в 1947 р. (скасування деяких статей, що стосувалися замаху на імператора і його сім'ю, а також інших явно застарілих положень), у Японії й понині діє Кримінальний кодекс 1907 р. (у редакції 1947 р. з подальшими виправленнями та доповненнями), котрий доповнюється Законом про малозначні злочини 1948 p., Законом про неповнолітніх 1948 р. та деякими іншими. Спроби повної реформи карного законодавства, тобто заміни Кримінального кодексу 1907 р. іншим починалися неодноразово (проекти 1927, 1947, 1972 pp. тощо), однак щоразу з тих чи інших причин виявлялися безрезультатними. Чинний Кримінальний кодекс Японії не проводить формального розподілу злочинних діянь на окремі категорії за ступенем тяжкості. Основними покараннями, передбаченими статтею 9 другого розділу КК, є: страта, позбавлення волі з примусовою працею (каторга), позбавлення волі без примусової праці (тюремне ув'язнення), карний арешт. Страта передбачена за кілька видів злочинів, однак фактично смертні вироки виносяться в останні роки лише за тяжке вбивство і приводяться у виконання вкрай рідко — не більше двох-трьох страчених у рік.
Кримінальний процес
Найбільших змін зазнало японське законодавство в галузі кримінального процесу. У 1890 р. був прийнятий Кримінально-процесуальний кодекс Японії, складений в основному за зразком французького Закону про кримінальну процедуру 1880 р. У 1922 р. його замінено новим КПК, складеним тепер уже за зразком німецького Кримінально-процесуального кодексу 1877 p., котрий діяв до кінця Другої світової війни.
Проголошені в Конституції 1946 р. права громадян у сфері кримінального судочинства — заборона застосовувати покарання без відповідної процедури (ст. 31), право на судовий розгляд будь-якого обвинувачення (ст. 32), заборона незаконного арешту (ст. 33), право на захист (ст. 34), заборона незаконних обшуків (ст. 35), застосування катувань і жорстоких покарань (ст. 36), право кожного обвинувачуваного по карній справі на швидкий і відкритий розгляд його справи безстороннім судом, на безкоштовну (якщо в цьому є необхідність) юридичну допомогу (ст. 37) тощо, стали базою для перегляду багатьох положень КПК та інших кримінально-процесуальних актів. Прийнятий у 1947 р. Закон про поліцію ліквідував колишній гранично централізований поліцейський механізм і поставив її під контроль місцевої влади. У 1948 р. набув чинності новий Кримінально-процесуальний кодекс, який увібрав у себе ряд інститутів американського права і, порівняно з колишнім КПК, посилив захист прав підозрюваного й обвинувачуваного. У цей же період прийняті закони про судоустрій (1947 р.), про прокуратуру (1947 p.), про адвокатуру (1949 p.), які із змінами продовжують діяти й сьогодні.
Верховний суд, відповідно до наданих йому Конституцією значних повноважень, видав документ за назвою «Кримінально-процесуальні правила» (1948 р.), у яких розвивалися й деталізувалися положення Кримінально-процесуального кодексу (відповідні правила були прийняті Верховним судом і для цивільного процесу, і для розгляду сімейних суперечок, і з ряду питань управління судами. Так, з метою прискорення процесу приблизно за тиждень до суду проводиться «попередня підготовка», тобто нарада судді, прокурора й захисника, котрі братимуть участь у справі. На такій нараді вони домовляються з багатьох суттєвих питань майбутнього суду, в тому числі про кількість свідків, яких може викликати кожна зі сторін, про регламент їх допиту тощо. При цьому обговорюються й документальні докази, що їх сторони подають до суду. Наступним елементом інтенсифікації стало встановлення чіткого графіку судового розгляду конкретної справи, що не допускає його розтягування на місяці. З цією метою була спрощена навіть процедура складання протоколів судових засідань — до них стали вносити не буквальний запис, а загальний зміст показань свідків та виступів сторін.
Судочинство
Результатом негативного ставлення до права є також небажання японців вирішувати свої правові суперечки в судах: усі суперечки між членами родини, як і колись, вирішуються в основному на підставі звичаїв і без судового втручання. Вплив правосвідомості японців у цих питаннях відчувається й у нормах законодавства. Відповідно до Цивільного процесуального кодексу суддя повинен у ході процесу постійно намагатися привести сторони до примирення. Найкращий варіант — це не судове рішення, а відмова від позову й полюбовна угода. Суддя може виконувати роль посередника на стадіях судового провадження. Сторони можуть просити не винесення рішення, заснованого на законі, а створення примирливої комісії, якій доручається запропонувати їм можливу мирову угоду. Якщо ж і на це не згодні сторони, або одна зі сторін, тоді будь-яка сторона може звернутися до суду в двотижневий строк. Суд може вирішити спір на підставі закону або підтвердити мирову угоду, запропоновану посередниками. Можливо, цим і пояснюється мала кількість суддів в країні — близько 2200 при населенні понад 127 млн людей.
Джерела
- Страхов М. Історія держави і права зарубіжних країн: Підручник/ Микола Страхов,; Нац. юридична акад. України ім. Ярослава Мудрого, Акад. правових наук України. — 2-е вид., переробл. і доп.. — К.: Видавничий дім, 2003.
- Скакун О. Ф. Теория государства и права: Учебник. — Харьков: Консум; Ун-т внутр. дел, 2000.
- Дахно І. Історія держави і права: Навчальний посібник-довідник для студентів ВНЗ/ Іван Дахно,. — К.: Центр навчальної літератури, 2006.
- Давид Рене., Жоффре-Спинози К. Основные правовые системы современности. — М., 1998.
- Хома Н. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник / Наталія Хома,. — 4-те вид., стереотипне. — Львів: Новий Світ-2000, 2007.
- Погребняк С. П., Лук'янов Д. В., Биля-Садабаш І. О. Порівняльне правознавство/ За ред. НАПрН України О. В. Петришина «Право» 2012.
- Ерёмин В. Н. История правовой системы Японии / Отв. ред. Кириченко А. А.. — М.: РОССПЭН, 2010.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pravova sistema Yaponiyi ce odna z dalekoshidnih pravovih sistem sho harakterizuyetsya poyednannyam vlasnogo tradicijnogo prava ta sprijnyatih elementiv kontinentalnoyi ta anglo amerikanskoyi simej Periodi rozvitku pravovoyi sistemi YaponiyiZarodzhennya pravovoyi sistemi Yaponiyi 6 stolittya Pravova sistema Yaponiyi formuvalasya protyagom bagatoh stolit YiYi zarodzhennya syagaye 250 roku do n e koli na yaponskih ostrovah diyalo nepisane pravo yake she ne vidokremilosya vid tradicijnih religijnih poglyadiv sintoyizmu Cya religiya peredbachala pokloninnya okremim predmetam prirodi soncyu misyacyu goram rikam tosho U 1 stolitti na ostrovah uzhe isnuvali chislenni nevelichki krayini sho ob yednalisya v 4 5 stolittyah u yedinu derzhavu 7 10 stolittya U period Davnoyi Yaponiyi 7 10 stolittya pravova sistema rozvivalasya pid silnim vplivom filosofskih kulturnih i yuridichnih koncepcij Kitayu Yaponiya perejnyala iyeroglifichnu pisemnist buddizm i konfucianski teksti Prijnyati pershi zakonodavchi akti Konstituciya Sotoku 604 Manifest Tajka 646 Tajho re i Tajho ricu 701 702 metoyu yakih bulo stvorennya yedinoyi centralizovanoyi sistemi upravlinnya krayinoyu na choli z imperatorom Suspilstvo podililosya na pevni klasi rangi kozhen iz yakih povinen buv vikonuvati chitko viznachenu funkciyu Obov yazki kozhnogo utochnyuvalisya v yuridichnih zbirnikah imenovanih ricu re 10 15 stolittya Period Yaponiyi 10 15stolittya viriznyavsya oslablennyam vladi imperatora feodalnoyu rozdroblenistyu i spivisnuvannyam dekilkoh pravovih sistem Do cogo prizviv rozvitok u 9 i 10 stolittyah sistemi senjoriyi nedotorkannogo volodinnya zvilnenogo vid podatkiv U Yaponiyi otrimali vladu kilka krupnih feodaliv yaki ne pidkoryalisya imperatorovi i mali vlasnu yurisdikciyu Dlya yaponskogo prava cogo periodu buv harakternij partikulyarizm Socialna struktura yaponskogo suspilstva bazuvalasya na ideyi isnuvannya riznih klasiv licariv selyan torgovciv kozhen iz yakih mav svij osoblivij pravovij status V Yaponiyi ne skladalisya pravovi shkoli ne bulo profesijnih suddiv prokuraturi advokativ i notariusiv Sudovi funkciyi ne vidriznyalisya vid inshih publichno pravovih funkcij upravlinnya zahistu krayini tosho 15 20 stolittya Nastupnij period rozvitku Yaponiyi perehid do Novogo chasu 15 19 stolittya podolannya feodalnoyi rozdroblenosti i formuvannya centralizovanoyi derzhavi Derzhava pochala rozvivati derzhavno pravovi instituti Socialna struktura yak i ranishe mala feodalno stanovij harakter Najbilsh pridatnoyu socialnoyu filosofiyeyu dlya yaponskogo suspilstva bulo konfucianstvo odin iz variantiv yakogo vidpovidav umovam rozvitku Yaponiyi j nabuv osoblivogo poshirennya v period pravlinnya Tokugavi Postupovo v krayini sformuvalasya zagalna sudova sistema Rozvivayetsya i pravova dumka Yaponiyi yaku ilyustruyut dva dokumenti sho znachno vplinuli na stanovlennya nacionalnoyi pravovoyi ideologiyi Stostatejni ustanovlennya Tokugavi 1616 j Kodeks zi sta statej 1742 Z kincya 19 stolittya pochavsya proces Restavraciya Mejdzi vidnovlennya vladi imperatora Prijnyata persha Konstituciya Yaponiyi u 1889 r Derzhava vstupila u fazu glibokogo peretvorennya pravovoyi sistemi na osnovi recepciyi romano germanskogo prava Prijnyati Civilnij Kriminalnij Kriminalno procesualnij Torgovelnij kodeksi Otzhe vsya sistema Yaponiyi do Drugoyi svitovoyi vijni gruntuvalasya na romano germanskou pravi 21 stolittya Pislya porazki u Drugij svitovij vijni Yaponiya opinilasya pid vladoyu amerikanskoyi vijskovoyi administraciyi sho prizvelo do vplivu amerikanskogo prava na formuvannya novogo zakonodavstva krajni Cej proces nazivavsya vesternizaciya yaponskogo prava Prijnyata nova Konstituciya ta nizku novih zakoniv Pid vplivom amerikanskih pravovih koncepcij zaznali zmin Kriminalnij Civilnij procesualnij kodeksi i navit tradicijni yaponski instituti simejnogo prava Zakonodavstvo Yaponiyi stalo zmishanim u nomu prisutni elementi yak romano germanskogo tak i anglo amerikanskogo prava Dzherela suchasnogo yaponskogo pravaNormativno pravovi akti Konstituciya ye golovnim zakonom krayini i zhodni inshi normativni akti sho povnistyu chi chastkovo superechat yiyi polozhennyam ne mayut zakonnoyi sili Zakoni prijmayutsya tilki parlamentom Uryadovi ukazi prijmayutsya kabinetom ministriv na vikonannya Konstituciyi i zakoniv i ne mozhut superechiti yim Polozhennya prijmayutsya municipalnimi zborami prefektur mist selish i sil v mezhah svoyeyi kompetenciyi Mizhnarodni dogovori i vstanovleni normi mizhnarodnogo prava Vstanovleni normi mizhnarodnogo prava mayut vishu yuridichnu silu porivnyano z zakonom Zvichayi tezh vvazhayutsya dzherelami prava Zagalne polozhennya pro zakoni 1898 r vkazuye Ne porushuye publichnogo poryadku i dobrih nraviv zvichaj u vipadkah peredbachenih zakonom abo z pitan ne vregulovanih zakonom i maye silu zakonu odnakovu iz zakonom Vpliv Zahodu na formuvannya pravovoyi sistemi YaponiyiNezvazhayuchi na znachnij vpliv Zahodu rishennya sudiv iz konkretnih sprav ne mayut sili precedentu Pravo skopijovane za zahidnim zrazkom po suti regulyuye lishe neznachnu chastinu suspilnogo zhittya Yaponiyi Vono rozrahovane na burzhuazne suspilstvo sho skladayetsya z vilnih individiv yaki vilno vstupayut u rizni pravovidnosini Yaponiya ye dalekoyu vid takogo stanu suspilnih vidnosin Yaponske suspilstvo she daleke vid yevropejskogo i za svoyeyu strukturoyu i za svoyimi zvichayami Stari zvichayi i sposib mislennya she duzhe zhivuchi u svidomosti perevazhnoyi bilshosti yaponciv Otozh stverdzhuvati sho v rezultati reform pravova sistema Yaponiyi povnoyu miroyu funkcionuye na osnovi principiv prava Zahodu ne mozhna Civilne pravoU 1873 r na posadu yuridichnogo radnika yaponskogo uryadu buv zaproshenij francuzkij yurist profesor G Buassonad Pidgotovlenij nim proekt Civilnogo kodeksu Yaponiyi buv opublikovanij u 1891 roci Ale nabuttya nim chinnosti vidkladalosya na 1894 r U hodi obgovorennya bagato z jogo polozhen viklikali serjozni zauvazhennya zokrema stosovno porushennya nacionalnih tradicij Ce j obumovilo pidgotovku novogo proektu kodeksu sho skladavsya pid znachnim vplivom proektu nimeckogo Civilnogo ulozhennya 1896 roku Na comu varianti ale z vikoristannyam bagatoh polozhen proektu G Buassonada i buv zasnovanij novij Civilnij kodeks Yaponiyi sho nabuv chinnosti u 1898 roci Civilnij kodeks Yaponiyi skladayetsya z zagalnoyi chastini j chotiroh rozdiliv prisvyachenih rechovomu zobov yazalnomu simejnomu j spadkovomu pravu U nih znajshli vidobrazhennya vlastivi burzhuaznomu civilnomu pravu principi ohoroni prava privatnoyi vlasnosti svobodi dogovoru tosho U rozdilah pro simejne i spadkove pravo Kodeks 1898 r utverdzhuvav vladu batkiv i cholovika vstup u shlyub vimagav zgodi batkiv dlya cholovika do dosyagnennya 30 rokiv dlya divchini 25 rokiv druzhina ne vvazhalasya diyezdatnoyu ne mala prava uspadkovuvati majno cholovika tosho Pislya prijnyattya Konstituciyi same ci rozdili kodeksu a takozh zagalna chastina jogo piddalisya najbilshim zminam Pitannya civilnogo procesu trivalij chas regulyuvalisya Zakonom pro organizaciyu sudu ta Civilnim procesualnim kodeksom 1890 roku Cimi aktami vlasne kazhuchi vpershe v istoriyi Yaponiyi vvodilasya sudova procedura rozglyadu sporiv yaka zdijsnyuvalasya do cogo zdebilshogo metodom primusovogo poserednictva feodaliv U 1926 r yaponskij CPK buv vidanij u novij redakciyi pidgotovlenij za zrazkom avstrijskogo zakonodavstva j nadali navit pislya Drugoyi svitovoyi vijni suttyevih zmin ne zaznav Trudove pravoTrudovi prava robitnikiv ta sluzhbovciv u Yaponiyi regulyuyutsya nizkoyu normativnih aktiv bagato z yakih buli prijnyati v rezultati aktivnoyi borotbi trudyashih za svoyi interesi Zokrema Konstituciya 1946 r progolosila svobodu ukladannya j rozirvannya trudovogo dogovoru zaboronu najmannya na robotu ditej do 15 rokiv rivnu oplatu praci cholovikiv i zhinok ta inshi demokratichni polozhennya Prijnyatij u 1947 r Zakon pro trudovi standarti viznachaye umovi praci trivalist robochogo chasu nadannya vidpustki vona zalezhit vid stazhu roboti ale v cilomu duzhe korotka tosho Pravovij status ob yednan trudyashih pravo na yih stvorennya progolosheno Konstituciyeyu viznachayetsya Zakonom pro profspilki 1949 roku U Yaponiyi profspilki buduyutsya yak pravilo po pidpriyemstvah i nini ohoplyuyut ne bilshe tretini vsih pracyuyuchih u krayini Torgove pravoDzherelami torgovogo prava v Yaponiyi poryad iz kodeksami ta okremimi zakonodavchimi aktami viznayutsya diyuchi zvichayi j normi morali vidsilannya do nih ye yak u Civilnomu tak i v Torgovomu kodeksi hocha sfera yih zastosuvannya postupovo zvuzhuyetsya u zv yazku z rozshirennyam sferi zakonodavchogo regulyuvannya napriklad u galuzi ribalskogo promislu vikoristannya garyachih dzherel tosho Torgovij kodeks Yaponiyi skladayetsya z chotiroh rozdiliv u yakih detalno vregulovani taki pitannya zagalna chastina torgovi kompaniyi torgovi ugodi morska torgivlya Do nogo yak i do Civilnogo kodeksu pislya vidannya neodnorazovo vnosilisya zmini odnak znachno chastishe vidavalisya dodatkovi zakoni Sered najbilsh vazhlivih vidani u 1899 r zakoni pro licenziyi pro torgovi znaki i pro avtorske pravo u 1921 r zakoni pro orendu zemli ta pro orendu zhitla a takozh prijnyati pislya Drugoyi svitovoyi vijni zakoni pro obig cinnih paperiv 1948 r pro vidnovlennya kompanij 1952 r i pro vidshkoduvannya zbitku pov yazanogo z ruhom avtomobilnogo transportu 1955 r chi z vikoristannyam atomnoyi energiyi 1961 U 1947 r buv vidanij Zakon pro zaboronu privatnoyi monopoliyi j pidtrimku privatnoyi torgivli vidnesenij do chisla antimonopolnih hocha vin azh niyak ne pereshkodiv posilennyu roli monopolij u yaponskij ekonomici Ekologichne pravoIstotne misce v sistemi zakonodavstva posidayut zakoni pro ohoronu dovkillya U 1967 r buv prijnyatij osnovnij zakon pro kontrol za zabrudnennyam navkolishnogo seredovisha Zgodom z yavilisya zakoni pro pokarannya za pravoporushennya yaki polyagayut v zabrudnenni navkolishnogo seredovisha nebezpechnomu dlya zdorov ya lyudini 1970 pro zapobigannya smorodu 1971 yakij peredbachaye organizacijni zahodi shodo utilizaciyi vidhodiv i pidtrimannya chistoti v miskih umovah pro vidshkoduvannya shkodi zapodiyanoyi vidpracovanimi mastilami 1975 pro vibraciyu 1976 ta in Kriminalne pravoPershim z usih yaponskih kodeksiv vidanih v epohu Mejdzi stav Kriminalnij kodeks 1870 r z dopovnennyami 1873 p Vlasne kazhuchi ce buv sistematizovanij zbirnik feodalnih zakoniv yaki vidriznyalisya vid kolishnih lishe tim sho yih perestali prihovuvati vid naselennya U 1882 r buli skladeni pid kerivnictvom G Buassonada za zrazkom francuzkih zakoniv Kriminalnij kodeks i Zakon pro karnu proceduru Ci akti stali znachnim krokom upered u rozvitku j vidnovlenni yaponskogo prava Zokrema Kriminalnij kodeks 1882 r upershe zaprovadiv u yaponsku suddivsku praktiku princip nemaye zlochinu i pokarannya bez vkazivki pro te v zakoni i zaboronu nadannya zvorotnoyi sili zakonu sho vvodit chi posilyuye kriminalnu vidpovidalnist Cej kodeks zakripiv nizku gumannih polozhen davnoyaponskogo prava napriklad zasterezhennya pro obov yazkove pom yakshennya vidpovidalnosti za vsima zlochinami yaksho vinnij dobrovilno povidomit vladi pro svoyu uchast u rozsliduvanni zlochinnoyi spravi Kodeks ostatochno skasuvav tilesni i ganebni pokarannya j tak zvani kvalifikovani vidi strati U 1907 r buv vidanij Kriminalnij kodeks sho znachno rozshiriv povnovazhennya suddiv yak u viznachenni rozmiriv sankciyi tak i u vstanovlenni skladu togo chi inshogo zlochinu Comu znachnoyu miroyu spriyali i normi kodeksu sho mistili lishe najzagalnishi definiciyi zlochiniv i shiroki mezhi peredbachenih pokaran Rozshirennya nadzvichajnih povnovazhen policiyi Zakon pro pidtrimku gromadskogo spokoyu 1928 r tosho Nezvazhayuchi na deyaki zmini sho vidbulisya v 1947 r skasuvannya deyakih statej sho stosuvalisya zamahu na imperatora i jogo sim yu a takozh inshih yavno zastarilih polozhen u Yaponiyi j ponini diye Kriminalnij kodeks 1907 r u redakciyi 1947 r z podalshimi vipravlennyami ta dopovnennyami kotrij dopovnyuyetsya Zakonom pro maloznachni zlochini 1948 p Zakonom pro nepovnolitnih 1948 r ta deyakimi inshimi Sprobi povnoyi reformi karnogo zakonodavstva tobto zamini Kriminalnogo kodeksu 1907 r inshim pochinalisya neodnorazovo proekti 1927 1947 1972 pp tosho odnak shorazu z tih chi inshih prichin viyavlyalisya bezrezultatnimi Chinnij Kriminalnij kodeks Yaponiyi ne provodit formalnogo rozpodilu zlochinnih diyan na okremi kategoriyi za stupenem tyazhkosti Osnovnimi pokarannyami peredbachenimi statteyu 9 drugogo rozdilu KK ye strata pozbavlennya voli z primusovoyu praceyu katorga pozbavlennya voli bez primusovoyi praci tyuremne uv yaznennya karnij aresht Strata peredbachena za kilka vidiv zlochiniv odnak faktichno smertni viroki vinosyatsya v ostanni roki lishe za tyazhke vbivstvo i privodyatsya u vikonannya vkraj ridko ne bilshe dvoh troh strachenih u rik Kriminalnij procesNajbilshih zmin zaznalo yaponske zakonodavstvo v galuzi kriminalnogo procesu U 1890 r buv prijnyatij Kriminalno procesualnij kodeks Yaponiyi skladenij v osnovnomu za zrazkom francuzkogo Zakonu pro kriminalnu proceduru 1880 r U 1922 r jogo zamineno novim KPK skladenim teper uzhe za zrazkom nimeckogo Kriminalno procesualnogo kodeksu 1877 p kotrij diyav do kincya Drugoyi svitovoyi vijni Progolosheni v Konstituciyi 1946 r prava gromadyan u sferi kriminalnogo sudochinstva zaborona zastosovuvati pokarannya bez vidpovidnoyi proceduri st 31 pravo na sudovij rozglyad bud yakogo obvinuvachennya st 32 zaborona nezakonnogo areshtu st 33 pravo na zahist st 34 zaborona nezakonnih obshukiv st 35 zastosuvannya katuvan i zhorstokih pokaran st 36 pravo kozhnogo obvinuvachuvanogo po karnij spravi na shvidkij i vidkritij rozglyad jogo spravi bezstoronnim sudom na bezkoshtovnu yaksho v comu ye neobhidnist yuridichnu dopomogu st 37 tosho stali bazoyu dlya pereglyadu bagatoh polozhen KPK ta inshih kriminalno procesualnih aktiv Prijnyatij u 1947 r Zakon pro policiyu likviduvav kolishnij granichno centralizovanij policejskij mehanizm i postaviv yiyi pid kontrol miscevoyi vladi U 1948 r nabuv chinnosti novij Kriminalno procesualnij kodeks yakij uvibrav u sebe ryad institutiv amerikanskogo prava i porivnyano z kolishnim KPK posiliv zahist prav pidozryuvanogo j obvinuvachuvanogo U cej zhe period prijnyati zakoni pro sudoustrij 1947 r pro prokuraturu 1947 p pro advokaturu 1949 p yaki iz zminami prodovzhuyut diyati j sogodni Verhovnij sud vidpovidno do nadanih jomu Konstituciyeyu znachnih povnovazhen vidav dokument za nazvoyu Kriminalno procesualni pravila 1948 r u yakih rozvivalisya j detalizuvalisya polozhennya Kriminalno procesualnogo kodeksu vidpovidni pravila buli prijnyati Verhovnim sudom i dlya civilnogo procesu i dlya rozglyadu simejnih superechok i z ryadu pitan upravlinnya sudami Tak z metoyu priskorennya procesu priblizno za tizhden do sudu provoditsya poperednya pidgotovka tobto narada suddi prokurora j zahisnika kotri bratimut uchast u spravi Na takij naradi voni domovlyayutsya z bagatoh suttyevih pitan majbutnogo sudu v tomu chisli pro kilkist svidkiv yakih mozhe viklikati kozhna zi storin pro reglament yih dopitu tosho Pri comu obgovoryuyutsya j dokumentalni dokazi sho yih storoni podayut do sudu Nastupnim elementom intensifikaciyi stalo vstanovlennya chitkogo grafiku sudovogo rozglyadu konkretnoyi spravi sho ne dopuskaye jogo roztyaguvannya na misyaci Z ciyeyu metoyu bula sproshena navit procedura skladannya protokoliv sudovih zasidan do nih stali vnositi ne bukvalnij zapis a zagalnij zmist pokazan svidkiv ta vistupiv storin SudochinstvoRezultatom negativnogo stavlennya do prava ye takozh nebazhannya yaponciv virishuvati svoyi pravovi superechki v sudah usi superechki mizh chlenami rodini yak i kolis virishuyutsya v osnovnomu na pidstavi zvichayiv i bez sudovogo vtruchannya Vpliv pravosvidomosti yaponciv u cih pitannyah vidchuvayetsya j u normah zakonodavstva Vidpovidno do Civilnogo procesualnogo kodeksu suddya povinen u hodi procesu postijno namagatisya privesti storoni do primirennya Najkrashij variant ce ne sudove rishennya a vidmova vid pozovu j polyubovna ugoda Suddya mozhe vikonuvati rol poserednika na stadiyah sudovogo provadzhennya Storoni mozhut prositi ne vinesennya rishennya zasnovanogo na zakoni a stvorennya primirlivoyi komisiyi yakij doruchayetsya zaproponuvati yim mozhlivu mirovu ugodu Yaksho zh i na ce ne zgodni storoni abo odna zi storin todi bud yaka storona mozhe zvernutisya do sudu v dvotizhnevij strok Sud mozhe virishiti spir na pidstavi zakonu abo pidtverditi mirovu ugodu zaproponovanu poserednikami Mozhlivo cim i poyasnyuyetsya mala kilkist suddiv v krayini blizko 2200 pri naselenni ponad 127 mln lyudej DzherelaStrahov M Istoriya derzhavi i prava zarubizhnih krayin Pidruchnik Mikola Strahov Nac yuridichna akad Ukrayini im Yaroslava Mudrogo Akad pravovih nauk Ukrayini 2 e vid pererobl i dop K Vidavnichij dim 2003 Skakun O F Teoriya gosudarstva i prava Uchebnik Harkov Konsum Un t vnutr del 2000 Dahno I Istoriya derzhavi i prava Navchalnij posibnik dovidnik dlya studentiv VNZ Ivan Dahno K Centr navchalnoyi literaturi 2006 David Rene Zhoffre Spinozi K Osnovnye pravovye sistemy sovremennosti M 1998 Homa N Istoriya derzhavi i prava zarubizhnih krayin Navchalnij posibnik Nataliya Homa 4 te vid stereotipne Lviv Novij Svit 2000 2007 Pogrebnyak S P Luk yanov D V Bilya Sadabash I O Porivnyalne pravoznavstvo Za red NAPrN Ukrayini O V Petrishina Pravo 2012 Eryomin V N Istoriya pravovoj sistemy Yaponii Otv red Kirichenko A A M ROSSPEN 2010