Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Почесна відзнака в галузі мистецтва та науки або лат. Litteris et Artibus (нім. Ehrenzeichen für Kunst und Wissenschaft) ― австро-угорська цивільна відзнака, заснована 18 серпня 1887 року імператором Австро-Угорщини Францом Йосифом I.
| Почесна відзнака в галузі мистецтва та науки нім. Ehrenzeichen für Kunst und Wissenschaft | ||||
 | ||||
 | ||||
| Девіз | лат. LITTERIS ET ARTIBVS (Література та мистцетво) | |||
|---|---|---|---|---|
| Країна |  Австро-Угорщина | |||
| Тип | знак | |||
| Статус | не вручається | |||
| Нагородження | ||||
| Засновано: | 18 серпня 1887 ( (0)) | |||
| Останнє: | 1918 | |||
| Нагороджено: | 120 осіб | |||
| Нагороджені: | ||||
| (7) | ||||
| Черговість | ||||
 Почесна відзнака в галузі мистецтва та науки у Вікісховищі | ||||
Історія
18 серпня 1887 року імператор Австро-Угорщини Франц Йосиф І, у зв'язку з своїм 57-річчям, заснував Почесну відзнаку в галузі мистецтва та науки. Того ж дня, у своєму листі до великого придворного камергера графа Фердинанда Трауттсмандорфа імператор визначив цілі запровадження відзнаки, заявляючи, що він повинен служити визнанням видатних заслуг у галузі мистецтва та науки. Відзнака призначалася для заміни існуючих Золотих медалей за заслуги у мистецтві та науці (запроваджених в 1835 р. імператором Фердинандом І) і присуджувалася лише таким митцям та науковця, які зазнали широкого визнання в мистецтві чи науковій діяльності, сприяли збільшенню слави батьківщині, збагаченню мистецьких та наукових досягнень.
Дизайн
Овальна золота медаль, оточена лавровим вінком, який частково емальований чорним кольором. Між медаллю і кільцем розміщена австрійська імператорська корона. Відповідно до заповіту імператора, на лицьовій стороні нагороди було зображено бюст її засновника та напис лат. FRANC·JOS·I·AVSTR-IMP·REX·BOH·ETC·ET·HVNG·REX·AP· (Франц Йосиф І ― кайзер Австрії, король Богемії і Угорщини). На реверсі, в оточенні лаврового вінка, був напис лат. LITTERIS ET ARTIBVS (Література та мистецтво).
Нагороду носили як прикрасу на шиї на червоній стрічці, жінки — на банті на правому боці грудей.
Відзначені
Нагороду могли вручати громадянам Австро-Угорщини, незалежно від національності, а також іноземцям. Ті, хто отримував відзнаку звалися «Кавалерами» (нім. Besitzer) та носили титул «Володар цісарсько-королівської почесної відзнаки за заслуги в галузі мистецтва на науки».
Одразу після встановлення значка була нагороджена перша група особистостей (включаючи Яна Матейка). З березня 1899 року кількість вшанованих живих осіб була обмежена до 40.
На початок 1901 року серед нагороджених було дев'ять іноземців: Мартенс Федір (28 листопада 1888), Альберт Віктор де Бролі (8 вересня 1891), Єлизавета (королева Румунії) (як письменниця з використанням псевдоніма «Кармен Сільва», вона була нагороджена відзнакою у спеціальному виданні з діамантами; 28 вересня 1896), Теодор Моммзен (7 грудня 1893), Адольф фон Менцель (7 грудня 1895), Арнольд Беклін (8 жовтня 1897), Рудольф Вірхов (20 січня 1900), Джузеппе Верді (9 лютого 1900), Генрик Сенкевич (9 лютого 1900).
Загалом було задокументовано нагородження 95 особам з Австро-Угорщини та 25 іноземцям. Після смерті кавалера його спадкоємці повинні були повернути почесну відзнаку.
Інше
У 1955 році в Австрії був створений (нім. Österreichisches Ehrenzeichen für Wissenschaft und Kunst).
Див. також
Примітки
- Pamiętne rocznice Urodzin Najj. Pana. «Gazeta Lwowska». Nr 187, s. 4, 19 sierpnia 1910.(пол.)
- Przegląd polityczny. «Czas». Nr 192, s. 1, 24 sierpnia 1887.(пол.)
- Część urzędowa. «Gazeta Lwowska». Nr 190, s. 1, 25 sierpnia 1887.(пол.)
- Telegramy biura koresp.. «Czas». Nr 190, s. 3, 21 sierpnia 1887.(пол.)
- Notatki literacko-artystyczne. «Gazeta Lwowska». Nr 26, s. 4-5, 1 lutego 1901. (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pochesna vidznaka v galuzi mistectva ta nauki abo lat Litteris et Artibus nim Ehrenzeichen fur Kunst und Wissenschaft avstro ugorska civilna vidznaka zasnovana 18 serpnya 1887 roku imperatorom Avstro Ugorshini Francom Josifom I Pochesna vidznaka v galuzi mistectva ta nauki nim Ehrenzeichen fur Kunst und WissenschaftDeviz lat LITTERIS ET ARTIBVS Literatura ta mistcetvo Krayina Avstro UgorshinaTip znakStatus ne vruchayetsyaNagorodzhennyaZasnovano 18 serpnya 1887 0 Ostannye 1918Nagorodzheno 120 osibNagorodzheni Kategoriya Kavaleri Pochesnoyi vidznaki v galuzi mistectva ta nauki 7 Chergovist Pochesna vidznaka v galuzi mistectva ta nauki u VikishovishiIstoriyaPochesna vidznaka v galuzi mistectva ta nauki 18 serpnya 1887 roku imperator Avstro Ugorshini Franc Josif I u zv yazku z svoyim 57 richchyam zasnuvav Pochesnu vidznaku v galuzi mistectva ta nauki Togo zh dnya u svoyemu listi do velikogo pridvornogo kamergera grafa Ferdinanda Trauttsmandorfa imperator viznachiv cili zaprovadzhennya vidznaki zayavlyayuchi sho vin povinen sluzhiti viznannyam vidatnih zaslug u galuzi mistectva ta nauki Vidznaka priznachalasya dlya zamini isnuyuchih Zolotih medalej za zaslugi u mistectvi ta nauci zaprovadzhenih v 1835 r imperatorom Ferdinandom I i prisudzhuvalasya lishe takim mitcyam ta naukovcya yaki zaznali shirokogo viznannya v mistectvi chi naukovij diyalnosti spriyali zbilshennyu slavi batkivshini zbagachennyu misteckih ta naukovih dosyagnen DizajnOvalna zolota medal otochena lavrovim vinkom yakij chastkovo emalovanij chornim kolorom Mizh medallyu i kilcem rozmishena avstrijska imperatorska korona Vidpovidno do zapovitu imperatora na licovij storoni nagorodi bulo zobrazheno byust yiyi zasnovnika ta napis lat FRANC JOS I AVSTR IMP REX BOH ETC ET HVNG REX AP Franc Josif I kajzer Avstriyi korol Bogemiyi i Ugorshini Na reversi v otochenni lavrovogo vinka buv napis lat LITTERIS ET ARTIBVS Literatura ta mistectvo Nagorodu nosili yak prikrasu na shiyi na chervonij strichci zhinki na banti na pravomu boci grudej VidznacheniKartograf Robert Daublebski fon Shternek z vidznakoyu na shiyi Nagorodu mogli vruchati gromadyanam Avstro Ugorshini nezalezhno vid nacionalnosti a takozh inozemcyam Ti hto otrimuvav vidznaku zvalisya Kavalerami nim Besitzer ta nosili titul Volodar cisarsko korolivskoyi pochesnoyi vidznaki za zaslugi v galuzi mistectva na nauki Odrazu pislya vstanovlennya znachka bula nagorodzhena persha grupa osobistostej vklyuchayuchi Yana Matejka Z bereznya 1899 roku kilkist vshanovanih zhivih osib bula obmezhena do 40 Na pochatok 1901 roku sered nagorodzhenih bulo dev yat inozemciv Martens Fedir 28 listopada 1888 Albert Viktor de Broli 8 veresnya 1891 Yelizaveta koroleva Rumuniyi yak pismennicya z vikoristannyam psevdonima Karmen Silva vona bula nagorodzhena vidznakoyu u specialnomu vidanni z diamantami 28 veresnya 1896 Teodor Mommzen 7 grudnya 1893 Adolf fon Mencel 7 grudnya 1895 Arnold Beklin 8 zhovtnya 1897 Rudolf Virhov 20 sichnya 1900 Dzhuzeppe Verdi 9 lyutogo 1900 Genrik Senkevich 9 lyutogo 1900 Zagalom bulo zadokumentovano nagorodzhennya 95 osobam z Avstro Ugorshini ta 25 inozemcyam Pislya smerti kavalera jogo spadkoyemci povinni buli povernuti pochesnu vidznaku InsheU 1955 roci v Avstriyi buv stvorenij nim Osterreichisches Ehrenzeichen fur Wissenschaft und Kunst Div takozhNagorodi Avstro Ugorskoyi imperiyi spisok PrimitkiPamietne rocznice Urodzin Najj Pana Gazeta Lwowska Nr 187 s 4 19 sierpnia 1910 pol Przeglad polityczny Czas Nr 192 s 1 24 sierpnia 1887 pol Czesc urzedowa Gazeta Lwowska Nr 190 s 1 25 sierpnia 1887 pol Telegramy biura koresp Czas Nr 190 s 3 21 sierpnia 1887 pol Notatki literacko artystyczne Gazeta Lwowska Nr 26 s 4 5 1 lutego 1901 pol