Магні́т, заст. магне́т, морське́ залізо, тягуне́ць — тіло, що має власне магнітне поле, магнітний диполь. Можливо, слово походить від дав.-гр. Μαγνῆτις λίθος (Magnētis líthos), «камінь з Магнесії» — від назви регіону Магнісія й давнього міста Магнесія в Малій Азії, де в давнину були відкриті поклади магнетиту.
Найпростішим і найменшим магнітом можна вважати електрон. Магнітні властивості всіх інших магнітів зумовлені магнітними моментами електронів усередині них. З погляду квантової теорії поля електромагнітна взаємодія переноситься безмасовим бозоном — фотоном (часткою, яку можна представити як квантове збудження електромагнітного поля).
Пості́йний магні́т — виріб, виготовлений з феромагнетика, здатного зберігати залишкову намагніченість після вимкнення зовнішнього магнітного поля. Як матеріали для постійних магнітів зазвичай використовують залізо, нікель, кобальт, деякі сплави рідкісноземельних металів, а також деякі природні мінерали, такі як магнетити. Постійні магніти застосовуються як автономні (тобто такі, що не споживають енергії) джерела магнітного поля. Властивості магніту визначаються характеристиками розмагнічуючої ділянки петлі магнітного гістерезису матеріалу магніту: що вища залишкова індукція Br і коерцитивна сила Hc, то вища намагніченість і стабільність магніту. Характерні поля постійних магнітів — до 1 Тл (10 кг · с).
Електромагніт — пристрій, магнітне поле якого створюється лише при протіканні електричного струму. Як правило, це котушка-соленоїд з уставленим усередину феромагнітним (зазвичай залізним) сердечником з великою магнітною проникністю 10000. Характерні поля електромагнітів 1,5 — 2 Тл визначаються так званим насиченням заліза, тобто різким спадом диференціальної магнітної проникності при великих значеннях магнітного поля.
Загальна характеристика
У широкому розумінні магніт — намагнічене тіло (здебільшого зі сталі або спеціального сплаву, , стронцію, самарій-кобальту, нікель-кобальту, неодим-залізо-бору) або пристрій, що утворює магнітне поле. Розрізняють постійні магніти, електромагніти, надпровідні магніти.
Постійний магніт має два полюси. Полюс, що притягається до північного полюсу Землі, називається північним, другий — південним. Північний полюс магніту позначається літерою N, південний — літерою S.
Різнойменні полюси магнітів притягуються, однойменні — відштовхуються. Таким чином, північний магнітний полюс Землі є її південним полюсом, якщо розглядати нашу планету як постійний магніт.
Постійні магніти виготовляються з феромагнітних речовин, наприклад заліза. Існування магнітного поля в них зумовлене однаковою орієнтацією спінів електронів завдяки обмінній взаємодії. Для виробництва постійних магнітів використовують нікелеві сплави (алні, алніко, алнісі).
Магніти мають властивість притягати до себе невеликі предмети з феромагнітних матеріалів.
Фізичні основи
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
1. Магніти. Як вони працюють // Канал «Цікава наука» на YouTube, 8 березня 2021. |
Існування постійних магнітів зумовлене явищем, що називається феромагнетизм. Частинки, з яких складаються тіла, — електрони, протони й нейтрони — мають власні магнітні моменти, пов'язані з їхніми спінами, тобто є невеличкими магнітиками. У більшості речовин, що належать до діамагнетиків та парамагнетиків магнітні моменти окремих частинок направлені хаотично, а тому створене ними магнітне поле компенсується. У феромагнетиках магнітні моменти багатьох електронів направлені однаково. Це зумовлене особиливостями міжелектронної взаємодії, квантовим ефектом, який називають обмінною взаємодією. Обмінна взаємодія існує і в немагнітних речовинах, але в них вона сприяє утворенню спарених електронів з протилежно направленими магнітними моментами. Однакова направленість магнітних моментів електронів виникає тільки в небагатьох матеріалах.
Зазвичай феромагнетики розбиваються на окремі області, магнітні домени, в яких намагнічування максимальне. Однак макроскопічний феромагнетик, що складається з багатьох доменів, може перебувати й у ненамагніченому стані, коли орієнтація магнітних моментів доменів хаотична. Магнітні домени можна орієнтувати переважно однаково, помістивши феромагнетик у магнітне поле. При зніманні магнітного поля у феромагнетику збережеться залишкова намагніченість.
Намагнічування
Для виготовлення постійного магніту феромагнетик нагрівають до температури, вищої від температури Кюрі, а потім повільно охолоджують у магнітному полі. При температурі, вищій від температури Кюрі, феромагнетик утрачає свої магнітні властивості й стає парамагнетиком. При охолодженні нижче від температури Кюрі він знову набуває магнітних властивостей, при цьому зовнішнє магнітне поле сприяє тому, що магнітні домени, що виникають у ньому, орієнтуються в одному напрямку.
Феромагнітні матеріали намагнічуються в зовнішньому полі також при температурах, менших від температури Кюрі. При припиненні дії поля в них зберігається залишкова намагніченість, величина якого залежить від напруженості прикладеного магнітного поля.
Розмагнічування
Іноді намагніченість матеріалів небажана, і їх необхідно розмагнітити. Цього можна досягти різними способами. Нагрівання магніту до температури, вищої від температури Кюрі, завжди знімає намагнічення. Магніт можна також помістити в змінне магнітне поле, більше від коерцитивної сили матеріалу, а потім поступово зменшувати поле або витягати магніт з нього. Такий процес використовується в промисловості для розмагнічування інструментів, жорских дисків, стирання інформації на тощо.
Частково магніти розмагнічуються також при ударах, оскільки різка механічна дія призводить до розупорядкування доменів.
Історія відкриття
За багато століть до нашої ери було відомо, що деякі кам'яні породи мають властивість притягувати шматки заліза. Про це згадував у VI столітті до нашої ери грецький фізик і філософ Фалес. Перше наукове вивчення властивостей магніту здійснив у XIII столітті вчений Петро Перегрін. 1269 року вийшов його твір «Книга про магніт», у якому він писав про численні факти явища магнетизму: магніт має два полюси, які вчений назвав північним і південним; неможливо відокремити полюси один від одного розламуванням. Перегрін згадав і про два види взаємодії полюсів — притягання і відштовхування. До XII—XIII століття магнітні компаси вже використовувалися в навігації в Європі, Китаї та інших країнах світу.
1600 року був опублікований твір англійського лікаря Вільяма Гільберта «Про магніт». До вже відомих фактів Гільберт додав важливі спостереження: посилення дії магнітних полюсів за допомогою залізної арматури, втрата магнетизму при нагріванні тощо. 1820 року даньський фізик Ганс Християн Ерстед на лекції спробував продемонструвати своїм студентам відсутність зв'язку між електрикою та магнетизмом, увімкнувши електричний струм поблизу магнітної стрілки. За словами одного з його слухачів, він був буквально «ошелешений», коли побачив, що магнітна стрілка після включення струму почала здійснювати коливання. Великою заслугою Ерстеда є те, що він оцінив значення свого спостереження та повторив дослід. Поєднавши довгим дротом полюси гальванічного елемента, Ерстед простягнув дріт горизонтально та паралельно щодо вільно підвішеної магнітної стрілки. Коли було ввімкнено струм, стрілка відразу відхилилася, прагнучи стати перпендикулярно до напрямку дроту. При зміні напрямку струму стрілка відхилилася в інший бік. Незабаром Ерстед довів, що магніт діє з певною силою на дріт, по якому йде струм.
Відкриття взаємодії між електричним струмом та магнітом мало величезне значення. Воно стало початком нової епохи у вченні про електрику та магнетизм та зіграло важливу роль у розвитку техніки фізичного експерименту.
Дізнавшись про відкриття Ерстеда, французький фізик Домінік Франсуа Араго почав свою серію дослідів. Він обмотав мідним дротом скляну трубку, в яку вставив залізний стрижень. Коли було замкнено електричне коло, стрижень сильно намагнітився і до його кінця міцно прилипли залізні ключі; коли було вимкнено струм, ключі відпали. Араго розглядав провідник, по якому йде струм, як магніт. Правильне пояснення цього явища було дано після дослідження французького фізика Андре Ампера, який встановив внутрішній зв'язок між електрикою та магнетизмом. У вересні 1820 року він повідомив Французької Академії наук про отримані ним результати.
Потім у своєму «верстаті» Ампер замінив раму на вільно підвішений спіральний провідник. Цей дріт при пропущенні по ньому струму набував властивістей магніту. Ампер назвав його соленоїдом. Виходячи з магнітних властивостей соленоїда, Ампер запропонував розглядати магнетизм як явище, що спричинене круговими струмами. Він вважав, що магніт складається з молекул, у яких присутні кругові струми. Кожна молекула являє собою маленький магнітик, розташовуючись однойменними полюсами в одну і ту ж сторону, ці маленькі магнітики й утворюють магніт. Проводячи уздовж сталевої смуги магнітом (кілька разів на одну і ту ж сторону), ми змушуємо молекули з круговими струмами однаково орієнтуватися в просторі. Таким чином, сталева пластинка перетвориться на магніт. Тепер став зрозумілим і досвід Араго зі скляною трубкою, обмотаною мідним дротом. Вставлоений у неї залізний стрижень став магнітом тому, що навколо нього йшов струм. Це був електромагніт.
1825 року англійський інженер Вільям Стерджен виготовив перший електромагніт у вигляді зігнутого стрижня з м'якого заліза з обмоткою з товстого мідного дроту. Для ізолювання від обмотки стрижень був покритий лаком. При пропущенні струму залізний стрижень набував властивостей сильного магніту, але при перериванні струму він миттєво їх втрачав. Саме ця особливість електромагнітів дозволила широко застосовувати їх у техніці.
Магнітні матеріали
Термін «магніт», як правило, використовується для об'єктів, які мають власне магнітне поле, навіть при відсутності прикладеного магнітного поля, що можливо лише в деяких класах матеріалів. У більшості матеріалів магнітне поле з'являється в зв'язку з доданим зовнішнім магнітним полем; це явище відоме як магнетизм. Існує декілька типів магнетизму і усі магнітні матеріали принаймні мають один з них.
Загалом поведінка магнітного матеріалу може значно змінюватись в залежності від структури матеріалу і, не в останню чергу, від його електронної конфігурації. Існує декілька типів взаємодії матеріалів з магнітним полем, зокрема йдеться про такі матеріали, як:
- Феромагнетики та феримагнетики (ферити): матеріали, які зазвичай вважаються «магнітними»; вони притягаються до магніту достатньо сильно, щоб притягання відчувалось. Тільки ці матеріали можуть зберігати намагніченість та стати постійними магнітами. Феримагнетики подібні до феромагнетиків, але слабкіші за них. Відмінності між феро-і феримагнітними матеріалами пов'язані з їхньою мікроскопічною структурою.
- Парамагнетики: такі сполуки, як платина, алюміній та кисень, які слабо притягаються до магніту. Цей ефект в сотні тисяч разів слабше, ніж притягання феромагнітних матеріалів, тому він може бути виявлений лише за допомогою чутливих інструментів або потужних магнітів.
- Діамагнетики: сполуки, що намагнічуються проти напрямку зовнішнього магнітного поля. У порівнянні з парамагнітним та феромагнітними сполуками діамагнітні сполуки, такі як вуглець, мідь, вода та пластики, відштовхуються від магніту. Проникність діамагнітних матеріалів менше проникності вакууму. Всі сполуки, що не володіють одним з типів магнетизму, є діамагнітними; до них належить більшість сполук. Сили, що діють на діамагнітні об'єкти від звичайного магніту, занадто слабкі, проте в сильних магнітних полях надпровідних магнітів діамагнітні матеріали, наприклад шматочки свинцю, можуть зависати, а оскільки вуглець і вода є сполуками діамагнітними, в потужному магнітному полі можуть зависати навіть органічні об'єкти, наприклад живі жаби і миші.
Існують інші види магнетизму, наприклад спінове скло, суперпарамагнетизм, [en] та [en].
Застосування
Застосовують магніти в електротехніці, радіотехніці, техніці зв'язку, радіолокації, пристроях автоматичного керування, у магнітній сепарації тощо.
Історично одним із перших застосувань магніту були магнітні компаси, стрілки яких указували напрямок до магнітних полюсів Землі.
- Приклади застосування
- Магнітні носії інформації: VHS касети містять котушки з магнітної стрічки. Відео та звукова інформація кодується на магнітному покритті на стрічці. Також в комп'ютерних дискетах та твердих дисках запис даних відбувається на тонкому магнітному покритті. Однак носії інформації не є магнітами в строгому сенсі, оскільки вони не притягають предмети. Магніти в твердих дисках використовуються в ходовому та позиціонуючому електродвигунах.
- Кредитні, дебетові, і ATM карти — всі ці картки мають магнітну смугу на одній стороні. Ця смуга кодує інформацію, необхідну для з'єднання з фінансовою установою та зв'язку з відповідними рахунками.
- Звичайні телевізори та комп'ютерні монітори: телевізори та комп'ютерні монітори, що містять електронно-променеву трубку, використовують електромагніт для керування пучком електронів та формування зображення на екрані. Плазмові панелі та РК-дисплеї використовують інші технології.
- Гучномовці та мікрофони: більшість гучномовців використовують постійний магніт та струмову котушку для перетворення електричної енергії (сигналу) в механічну енергію (рух, який створює звук). Обмотку намотано на котушку, яка прикріплюється до дифузора і через неї протікає змінний струм, який взаємодіє з полем постійного магніту.
- Інший приклад використання магнітів у звукотехніці — в головці звукознімача електрофону і в касетних диктофонах як економічної стираючої головки.
- Електродвигуни та генератори: деякі електричні двигуни (так само, як гучномовці) функціонують завдяки поєднанню електромагніту та постійного магніту. Вони перетворюють електричну енергію в механічну енергію. Натомість генератор перетворює механічну енергію в електричну енергію шляхом переміщення провідника через магнітне поле.
- Трансформатори: пристрої передачі електричної енергії між двома обмотками дроту, які електрично ізольовані, але пов'язані магнітним полем.
- Магніти використовуються в поляризованих реле. Такі пристрої «запам'ятовують» свій стан на час вимкнення живлення.
- Компаси: компас (або морський компас) є намагніченим покажчиком, який може вільно обертатися і орієнтується на напрямок магнітного поля, найчастіше магнітного поля Землі.
- Сувенірна продукція: вінілові магнітні пластини можуть бути приєднані до зразків живопису, фотографії та інших декоративних виробів, що дозволяє приєднувати їх до холодильників та інших металевих поверхонь.
- Іграшки: магніти часто використовуються в дитячих іграшках із забавними ефектами, в яких використовується властивість магнітів протистояти силі тяжіння на близькій відстані.
- Магніти можуть використовуватися для виробництва ювелірних виробів. Намиста та браслети можуть мати магнітну застібку, або можуть бути виготовлені повністю з серії пов'язаних магнітів та чорних намистин.
- Магніти можуть піднімати магнітні предмети (залізні цвяхи, скоби, кнопки, скріпки), які або є занадто дрібними, або їх важко дістати або вони занадто тонкі щоб тримати їх пальцями. Деякі викрутки спеціально намагнічуються для цієї мети.
- Магніти можуть використовуватися при обробці металобрухту для відділення магнітних металів (заліза, сталі та нікелю) від немагнітних (алюмінію, кольорових сплавів, тощо.). Та сама ідея може бути використана в рамках так званого «Магнітного випробування», в якій кузов автомобіля обстежується з магнітом для виявлення областей, відремонтованих з використанням скловолокна або пластикової шпаклівки.
- Маглев: потяг на магнітному підвісі, рухомий та керований магнітними силами. Такий склад, на відміну від традиційних потягів, у процесі руху не торкається поверхні рейки. Оскільки між поїздом та поверхнею руху існує зазор, тертя виключається, і єдиною гальмівною силою є лише сила аеродинамічного опору.
- Магніти використовуються у фіксаторах меблевих дверей.
- Якщо магніти помістити в губки, то ці губки можна використовувати для миття тонких листових немагнітних матеріалів одразу з обох сторін, причому один бік може бути важкодоступним. Це можуть бути, наприклад, скла акваріума або шибки заскленого балкона.
- Магніти використовуються для передачі обертального моменту «крізь» стінку, якою може бути, наприклад, герметичний контейнер електродвигуна. Так була влаштована іграшка НДР «Підводний човен». Таким самим чином в побутових лічильниках витрати води передаються через обертання від лопаток датчика на рахунковий вузол.
- Магніти спільно з герконом застосовуються в спеціальних датчиках положення. Наприклад, в датчиках дверей холодильників та охоронних сигналізацій.
- Магніти спільно з датчиком Холла використовують для визначення кутового положення або кутової швидкості вала.
- Магніти використовуються в іскрових розрядниках для прискорення гасіння дуги.
- Магніти використовуються при неруйнівному контролі магнітопорошковим методом (МПК)
- Магніти використовуються для відхилення пучків радіоактивних та іонізуючих випромінювань, наприклад при спостереженні в камерах.
- Магніти використовуються в приладах, показники на яких визначаються стрілкою, наприклад, амперметр. Такі прилади дуже чутливі та лінійні.
- Магніти застосовуються в НВЧ вентилях та циркуляторах.
- Магніти застосовуються у складі відхиляючої системи електронно-променевих трубок для підстроювання траєкторії електронного пучка.
- До відкриття закону збереження енергії, було багато спроб використовувати магніти для побудови «вічного двигуна». Людей приваблювала, позірно невичерпна енергія магнітного поля постійних магнітів, які були відомі дуже давно. Але робочий макет так і не було побудовано.
- Магніти застосовуються в конструкціях , що складаються з двох пластин, одна — магніт, а інша з алюмінію. Одна з них жорстко закріплена на рамі, інша обертається з валом. Гальмування регулюється зазором між ними.
Одиниці вимірювання
У системі SI одиницею магнітного потоку є вебер (Вб), магнітної проникності — генрі на метр (Гн/м), напруженості магнітного поля — ампер на метр (А/м), індукції магнітного поля — тесла.
Вебер — магнітний потік, при убуванні якого до нуля в зчепленому з ним контурі опором 1 ом проходить кількість електрики 1 кулон.
Генрі — міжнародна одиниця індуктивності та взаємної індукції. Якщо провідник має індуктивність 1 Гн і струм в ньому рівномірно змінюється на 1 А в секунду, то на його кінцях індукується ЕРС 1 вольт. 1 генрі = 1,00052 · 109 абсолютних електромагнітних одиниць індуктивності.
Тесла — одиниця вимірювання індукції магнітного поля в SI, чисельно рівна індукції такого однорідного магнітного поля, в якому на 1 метр довжини прямого провідника, перпендикулярного вектору магнітної індукції, зі струмом силою 1 ампер діє сила 1 ньютон.
Дотичний термін
Магнітний (рос. магнитный, англ. magnetic, нім. magnetisch) — той, що стосується магніту і має властивості магніту, або який пов'язаний з використанням магнітного поля.
Наприклад:
- магнітна гідродинаміка — див. магнітогідродинаміка;
- магнітна дефектоскопія — сукупність методів виявлення прихованих дефектів у феромагнітних матеріалах і виробах;
- магнітна індукція — фізична величина, що характеризує дію магнітного поля на провідник, у якому протікає електричний струм;
- магнітний момент — одна з основних магнітних характеристик частинки, струму; для контуру зі струмом дорівнює добуткові струму I на охоплювану ним площу S контуру:
- — стан феромагнетика, який характеризується найбільшою намагніченістю;
- магнітна аномалія — місцеві відхилення від правильного розподілу елементів земного магнетизму;
- магнітне поле — фізичне поле, складова електромагнітного поля;
- магнітний каротаж
- магнітний колчедан — мінерал, те ж, що й піротин;
- магнітний залізняк — те ж саме, що й магнетит.
Див. також
- Електромагніт
- Магнітне поле Землі
- магнітний сепаратор
- магнітне збагачення корисних копалин
- магнітне нахилення
- магнітне схилення
- магнітна сприйнятливість гірських порід
- магнітна аномалія
- магнітна розвідка
- Магнітні властивості мінералів і гірських порід
- Магнітометр
- Магнітостатичне поле
- Магнітострикція
- Магніт неодимовий
Примітки
- тягунець // Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М. Уманець, А. Спілка).
- Тягунець - Магнитъ // Словник геологичної термінології : (проєкт) / акад. П. А. Тутковський; Всеукраїнська академія наук., Інститут наукової мови, Природничий відділ. - Київ: Державне видавництво України, 1923.. — С. 192.
- Petra G. Schmidl (1996–1997). (PDF). Journal of Arabic and Islamic Studies. Архів оригіналу (PDF) за 24 травня 2012. Процитовано 21 квітня 2012.
- Mice Levitated in Lab. Livescience.com (англійською) . 9 вересня 2009. Архів оригіналу за 31 травня 2012. Процитовано 21 квітня 2012.
Джерела
- І.М. Кучерук, І.Т. Горбачук, П.П. Луцик (2006). Загальний курс фізики: Навчальний посібник у 3-х т. Т.2. Електрика і магнетизм. Київ: Техніка.
- С.Е. Фріш і А.В. Тіморєва (1953). Курс загальної фізики. Том II. Електричні і електромагнітні явища. Київ: Радянська школа.
- Сивухин Д.В. (1977). Общий курс физики. т III. Электричество. Москва: Наука.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — .
- Методы квантовой теории магнетизма. 2-е изд. — М., 1975.
Посилання
У Вікісловнику є сторінка Магніт. |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Магніт |
- Фізика: магнітне поле (укр.) [ 16 жовтня 2015 у Wayback Machine.]
- How magnets are made [ 16 березня 2013 у Wayback Machine.] (відео)
- Magnetic field of a hollow cylindrical magnet [ 12 червня 2021 у Wayback Machine.]
- Interacting Cylindrical Magnets [ 12 червня 2021 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Magni t zast magne t morske zalizo tyagune c tilo sho maye vlasne magnitne pole magnitnij dipol Mozhlivo slovo pohodit vid dav gr Magnῆtis li8os Magnetis lithos kamin z Magnesiyi vid nazvi regionu Magnisiya j davnogo mista Magnesiya v Malij Aziyi de v davninu buli vidkriti pokladi magnetitu Postijnij magnit najprostishij priklad magnitnogo dipolya Zalizna struzhka oriyentuyetsya v magnitnomu poli postijnogo magnitu utvoryuyuchi kartinu yaka ilyustruye silovi liniyi polya Shematichne zobrazhennya silovih linij magnitnogo polya navkolo postijnogo magnitu Silovi liniyi vihodyat iz pivnichnogo polyusa magnitu j vhodyat u pivdennij polyus Pidkovopodibnij magnit vigotovlenij iz splavu zaliza alniko Magniti vigotovlyayut u viglyadi pidkov dlya togo shob nabliziti polyusi odin do odnogo z metoyu stvoriti silne magnitne pole za dopomogoyu yakogo mozhna pidnimati veliki shmatki zaliza Najprostishim i najmenshim magnitom mozhna vvazhati elektron Magnitni vlastivosti vsih inshih magnitiv zumovleni magnitnimi momentami elektroniv useredini nih Z poglyadu kvantovoyi teoriyi polya elektromagnitna vzayemodiya perenositsya bezmasovim bozonom fotonom chastkoyu yaku mozhna predstaviti yak kvantove zbudzhennya elektromagnitnogo polya Posti jnij magni t virib vigotovlenij z feromagnetika zdatnogo zberigati zalishkovu namagnichenist pislya vimknennya zovnishnogo magnitnogo polya Yak materiali dlya postijnih magnitiv zazvichaj vikoristovuyut zalizo nikel kobalt deyaki splavi ridkisnozemelnih metaliv a takozh deyaki prirodni minerali taki yak magnetiti Postijni magniti zastosovuyutsya yak avtonomni tobto taki sho ne spozhivayut energiyi dzherela magnitnogo polya Vlastivosti magnitu viznachayutsya harakteristikami rozmagnichuyuchoyi dilyanki petli magnitnogo gisterezisu materialu magnitu sho visha zalishkova indukciya Br i koercitivna sila Hc to visha namagnichenist i stabilnist magnitu Harakterni polya postijnih magnitiv do 1 Tl 10 kg s Elektromagnit pristrij magnitne pole yakogo stvoryuyetsya lishe pri protikanni elektrichnogo strumu Yak pravilo ce kotushka solenoyid z ustavlenim useredinu feromagnitnim zazvichaj zaliznim serdechnikom z velikoyu magnitnoyu proniknistyu m displaystyle mu simeq 10000 Harakterni polya elektromagnitiv 1 5 2 Tl viznachayutsya tak zvanim nasichennyam zaliza tobto rizkim spadom diferencialnoyi magnitnoyi proniknosti pri velikih znachennyah magnitnogo polya Zagalna harakteristikaU shirokomu rozuminni magnit namagnichene tilo zdebilshogo zi stali abo specialnogo splavu stronciyu samarij kobaltu nikel kobaltu neodim zalizo boru abo pristrij sho utvoryuye magnitne pole Rozriznyayut postijni magniti elektromagniti nadprovidni magniti Postijnij magnit maye dva polyusi Polyus sho prityagayetsya do pivnichnogo polyusu Zemli nazivayetsya pivnichnim drugij pivdennim Pivnichnij polyus magnitu poznachayetsya literoyu N pivdennij literoyu S Riznojmenni polyusi magnitiv prityaguyutsya odnojmenni vidshtovhuyutsya Takim chinom pivnichnij magnitnij polyus Zemli ye yiyi pivdennim polyusom yaksho rozglyadati nashu planetu yak postijnij magnit Postijni magniti vigotovlyayutsya z feromagnitnih rechovin napriklad zaliza Isnuvannya magnitnogo polya v nih zumovlene odnakovoyu oriyentaciyeyu spiniv elektroniv zavdyaki obminnij vzayemodiyi Dlya virobnictva postijnih magnitiv vikoristovuyut nikelevi splavi alni alniko alnisi Magniti mayut vlastivist prityagati do sebe neveliki predmeti z feromagnitnih materialiv Fizichni osnoviZovnishni videofajli 1 Magniti Yak voni pracyuyut Kanal Cikava nauka na YouTube 8 bereznya 2021 Isnuvannya postijnih magnitiv zumovlene yavishem sho nazivayetsya feromagnetizm Chastinki z yakih skladayutsya tila elektroni protoni j nejtroni mayut vlasni magnitni momenti pov yazani z yihnimi spinami tobto ye nevelichkimi magnitikami U bilshosti rechovin sho nalezhat do diamagnetikiv ta paramagnetikiv magnitni momenti okremih chastinok napravleni haotichno a tomu stvorene nimi magnitne pole kompensuyetsya U feromagnetikah magnitni momenti bagatoh elektroniv napravleni odnakovo Ce zumovlene osobilivostyami mizhelektronnoyi vzayemodiyi kvantovim efektom yakij nazivayut obminnoyu vzayemodiyeyu Obminna vzayemodiya isnuye i v nemagnitnih rechovinah ale v nih vona spriyaye utvorennyu sparenih elektroniv z protilezhno napravlenimi magnitnimi momentami Odnakova napravlenist magnitnih momentiv elektroniv vinikaye tilki v nebagatoh materialah Zazvichaj feromagnetiki rozbivayutsya na okremi oblasti magnitni domeni v yakih namagnichuvannya maksimalne Odnak makroskopichnij feromagnetik sho skladayetsya z bagatoh domeniv mozhe perebuvati j u nenamagnichenomu stani koli oriyentaciya magnitnih momentiv domeniv haotichna Magnitni domeni mozhna oriyentuvati perevazhno odnakovo pomistivshi feromagnetik u magnitne pole Pri znimanni magnitnogo polya u feromagnetiku zberezhetsya zalishkova namagnichenist NamagnichuvannyaDlya vigotovlennya postijnogo magnitu feromagnetik nagrivayut do temperaturi vishoyi vid temperaturi Kyuri a potim povilno oholodzhuyut u magnitnomu poli Pri temperaturi vishij vid temperaturi Kyuri feromagnetik utrachaye svoyi magnitni vlastivosti j staye paramagnetikom Pri oholodzhenni nizhche vid temperaturi Kyuri vin znovu nabuvaye magnitnih vlastivostej pri comu zovnishnye magnitne pole spriyaye tomu sho magnitni domeni sho vinikayut u nomu oriyentuyutsya v odnomu napryamku Feromagnitni materiali namagnichuyutsya v zovnishnomu poli takozh pri temperaturah menshih vid temperaturi Kyuri Pri pripinenni diyi polya v nih zberigayetsya zalishkova namagnichenist velichina yakogo zalezhit vid napruzhenosti prikladenogo magnitnogo polya RozmagnichuvannyaInodi namagnichenist materialiv nebazhana i yih neobhidno rozmagnititi Cogo mozhna dosyagti riznimi sposobami Nagrivannya magnitu do temperaturi vishoyi vid temperaturi Kyuri zavzhdi znimaye namagnichennya Magnit mozhna takozh pomistiti v zminne magnitne pole bilshe vid koercitivnoyi sili materialu a potim postupovo zmenshuvati pole abo vityagati magnit z nogo Takij proces vikoristovuyetsya v promislovosti dlya rozmagnichuvannya instrumentiv zhorskih diskiv stirannya informaciyi na tosho Chastkovo magniti rozmagnichuyutsya takozh pri udarah oskilki rizka mehanichna diya prizvodit do rozuporyadkuvannya domeniv Istoriya vidkrittyaZa bagato stolit do nashoyi eri bulo vidomo sho deyaki kam yani porodi mayut vlastivist prityaguvati shmatki zaliza Pro ce zgaduvav u VI stolitti do nashoyi eri greckij fizik i filosof Fales Pershe naukove vivchennya vlastivostej magnitu zdijsniv u XIII stolitti vchenij Petro Peregrin 1269 roku vijshov jogo tvir Kniga pro magnit u yakomu vin pisav pro chislenni fakti yavisha magnetizmu magnit maye dva polyusi yaki vchenij nazvav pivnichnim i pivdennim nemozhlivo vidokremiti polyusi odin vid odnogo rozlamuvannyam Peregrin zgadav i pro dva vidi vzayemodiyi polyusiv prityagannya i vidshtovhuvannya Do XII XIII stolittya magnitni kompasi vzhe vikoristovuvalisya v navigaciyi v Yevropi Kitayi ta inshih krayinah svitu 1600 roku buv opublikovanij tvir anglijskogo likarya Vilyama Gilberta Pro magnit Do vzhe vidomih faktiv Gilbert dodav vazhlivi sposterezhennya posilennya diyi magnitnih polyusiv za dopomogoyu zaliznoyi armaturi vtrata magnetizmu pri nagrivanni tosho 1820 roku danskij fizik Gans Hristiyan Ersted na lekciyi sprobuvav prodemonstruvati svoyim studentam vidsutnist zv yazku mizh elektrikoyu ta magnetizmom uvimknuvshi elektrichnij strum poblizu magnitnoyi strilki Za slovami odnogo z jogo sluhachiv vin buv bukvalno osheleshenij koli pobachiv sho magnitna strilka pislya vklyuchennya strumu pochala zdijsnyuvati kolivannya Velikoyu zaslugoyu Ersteda ye te sho vin ociniv znachennya svogo sposterezhennya ta povtoriv doslid Poyednavshi dovgim drotom polyusi galvanichnogo elementa Ersted prostyagnuv drit gorizontalno ta paralelno shodo vilno pidvishenoyi magnitnoyi strilki Koli bulo vvimkneno strum strilka vidrazu vidhililasya pragnuchi stati perpendikulyarno do napryamku drotu Pri zmini napryamku strumu strilka vidhililasya v inshij bik Nezabarom Ersted doviv sho magnit diye z pevnoyu siloyu na drit po yakomu jde strum Vidkrittya vzayemodiyi mizh elektrichnim strumom ta magnitom malo velichezne znachennya Vono stalo pochatkom novoyi epohi u vchenni pro elektriku ta magnetizm ta zigralo vazhlivu rol u rozvitku tehniki fizichnogo eksperimentu Diznavshis pro vidkrittya Ersteda francuzkij fizik Dominik Fransua Arago pochav svoyu seriyu doslidiv Vin obmotav midnim drotom sklyanu trubku v yaku vstaviv zaliznij strizhen Koli bulo zamkneno elektrichne kolo strizhen silno namagnitivsya i do jogo kincya micno prilipli zalizni klyuchi koli bulo vimkneno strum klyuchi vidpali Arago rozglyadav providnik po yakomu jde strum yak magnit Pravilne poyasnennya cogo yavisha bulo dano pislya doslidzhennya francuzkogo fizika Andre Ampera yakij vstanoviv vnutrishnij zv yazok mizh elektrikoyu ta magnetizmom U veresni 1820 roku vin povidomiv Francuzkoyi Akademiyi nauk pro otrimani nim rezultati Potim u svoyemu verstati Amper zaminiv ramu na vilno pidvishenij spiralnij providnik Cej drit pri propushenni po nomu strumu nabuvav vlastivistej magnitu Amper nazvav jogo solenoyidom Vihodyachi z magnitnih vlastivostej solenoyida Amper zaproponuvav rozglyadati magnetizm yak yavishe sho sprichinene krugovimi strumami Vin vvazhav sho magnit skladayetsya z molekul u yakih prisutni krugovi strumi Kozhna molekula yavlyaye soboyu malenkij magnitik roztashovuyuchis odnojmennimi polyusami v odnu i tu zh storonu ci malenki magnitiki j utvoryuyut magnit Provodyachi uzdovzh stalevoyi smugi magnitom kilka raziv na odnu i tu zh storonu mi zmushuyemo molekuli z krugovimi strumami odnakovo oriyentuvatisya v prostori Takim chinom staleva plastinka peretvoritsya na magnit Teper stav zrozumilim i dosvid Arago zi sklyanoyu trubkoyu obmotanoyu midnim drotom Vstavloenij u neyi zaliznij strizhen stav magnitom tomu sho navkolo nogo jshov strum Ce buv elektromagnit 1825 roku anglijskij inzhener Vilyam Sterdzhen vigotoviv pershij elektromagnit u viglyadi zignutogo strizhnya z m yakogo zaliza z obmotkoyu z tovstogo midnogo drotu Dlya izolyuvannya vid obmotki strizhen buv pokritij lakom Pri propushenni strumu zaliznij strizhen nabuvav vlastivostej silnogo magnitu ale pri pererivanni strumu vin mittyevo yih vtrachav Same cya osoblivist elektromagnitiv dozvolila shiroko zastosovuvati yih u tehnici Magnitni materialiDiv takozh Magnetizm Termin magnit yak pravilo vikoristovuyetsya dlya ob yektiv yaki mayut vlasne magnitne pole navit pri vidsutnosti prikladenogo magnitnogo polya sho mozhlivo lishe v deyakih klasah materialiv U bilshosti materialiv magnitne pole z yavlyayetsya v zv yazku z dodanim zovnishnim magnitnim polem ce yavishe vidome yak magnetizm Isnuye dekilka tipiv magnetizmu i usi magnitni materiali prinajmni mayut odin z nih Zagalom povedinka magnitnogo materialu mozhe znachno zminyuvatis v zalezhnosti vid strukturi materialu i ne v ostannyu chergu vid jogo elektronnoyi konfiguraciyi Isnuye dekilka tipiv vzayemodiyi materialiv z magnitnim polem zokrema jdetsya pro taki materiali yak Feromagnetiki ta ferimagnetiki feriti materiali yaki zazvichaj vvazhayutsya magnitnimi voni prityagayutsya do magnitu dostatno silno shob prityagannya vidchuvalos Tilki ci materiali mozhut zberigati namagnichenist ta stati postijnimi magnitami Ferimagnetiki podibni do feromagnetikiv ale slabkishi za nih Vidminnosti mizh fero i ferimagnitnimi materialami pov yazani z yihnoyu mikroskopichnoyu strukturoyu Paramagnetiki taki spoluki yak platina alyuminij ta kisen yaki slabo prityagayutsya do magnitu Cej efekt v sotni tisyach raziv slabshe nizh prityagannya feromagnitnih materialiv tomu vin mozhe buti viyavlenij lishe za dopomogoyu chutlivih instrumentiv abo potuzhnih magnitiv Diamagnetiki spoluki sho namagnichuyutsya proti napryamku zovnishnogo magnitnogo polya U porivnyanni z paramagnitnim ta feromagnitnimi spolukami diamagnitni spoluki taki yak vuglec mid voda ta plastiki vidshtovhuyutsya vid magnitu Proniknist diamagnitnih materialiv menshe proniknosti vakuumu Vsi spoluki sho ne volodiyut odnim z tipiv magnetizmu ye diamagnitnimi do nih nalezhit bilshist spoluk Sili sho diyut na diamagnitni ob yekti vid zvichajnogo magnitu zanadto slabki prote v silnih magnitnih polyah nadprovidnih magnitiv diamagnitni materiali napriklad shmatochki svincyu mozhut zavisati a oskilki vuglec i voda ye spolukami diamagnitnimi v potuzhnomu magnitnomu poli mozhut zavisati navit organichni ob yekti napriklad zhivi zhabi i mishi Isnuyut inshi vidi magnetizmu napriklad spinove sklo superparamagnetizm en ta en ZastosuvannyaZastosovuyut magniti v elektrotehnici radiotehnici tehnici zv yazku radiolokaciyi pristroyah avtomatichnogo keruvannya u magnitnij separaciyi tosho Istorichno odnim iz pershih zastosuvan magnitu buli magnitni kompasi strilki yakih ukazuvali napryamok do magnitnih polyusiv Zemli Prikladi zastosuvannya Tverdi diski zapisuyut dani na tonkomu magnitnomu pokritti Magnit yakij peremishuye golivku tverdogo diska Magnitni nosiyi informaciyi VHS kaseti mistyat kotushki z magnitnoyi strichki Video ta zvukova informaciya koduyetsya na magnitnomu pokritti na strichci Takozh v komp yuternih disketah ta tverdih diskah zapis danih vidbuvayetsya na tonkomu magnitnomu pokritti Odnak nosiyi informaciyi ne ye magnitami v strogomu sensi oskilki voni ne prityagayut predmeti Magniti v tverdih diskah vikoristovuyutsya v hodovomu ta pozicionuyuchomu elektrodvigunah Kreditni debetovi i ATM karti vsi ci kartki mayut magnitnu smugu na odnij storoni Cya smuga koduye informaciyu neobhidnu dlya z yednannya z finansovoyu ustanovoyu ta zv yazku z vidpovidnimi rahunkami Zvichajni televizori ta komp yuterni monitori televizori ta komp yuterni monitori sho mistyat elektronno promenevu trubku vikoristovuyut elektromagnit dlya keruvannya puchkom elektroniv ta formuvannya zobrazhennya na ekrani Plazmovi paneli ta RK displeyi vikoristovuyut inshi tehnologiyi Guchnomovci ta mikrofoni bilshist guchnomovciv vikoristovuyut postijnij magnit ta strumovu kotushku dlya peretvorennya elektrichnoyi energiyi signalu v mehanichnu energiyu ruh yakij stvoryuye zvuk Obmotku namotano na kotushku yaka prikriplyuyetsya do difuzora i cherez neyi protikaye zminnij strum yakij vzayemodiye z polem postijnogo magnitu Inshij priklad vikoristannya magnitiv u zvukotehnici v golovci zvukoznimacha elektrofonu i v kasetnih diktofonah yak ekonomichnoyi stirayuchoyi golovki Magnitnij separator vazhkih mineraliv Elektrodviguni ta generatori deyaki elektrichni dviguni tak samo yak guchnomovci funkcionuyut zavdyaki poyednannyu elektromagnitu ta postijnogo magnitu Voni peretvoryuyut elektrichnu energiyu v mehanichnu energiyu Natomist generator peretvoryuye mehanichnu energiyu v elektrichnu energiyu shlyahom peremishennya providnika cherez magnitne pole Transformatori pristroyi peredachi elektrichnoyi energiyi mizh dvoma obmotkami drotu yaki elektrichno izolovani ale pov yazani magnitnim polem Magniti vikoristovuyutsya v polyarizovanih rele Taki pristroyi zapam yatovuyut svij stan na chas vimknennya zhivlennya Kompasi kompas abo morskij kompas ye namagnichenim pokazhchikom yakij mozhe vilno obertatisya i oriyentuyetsya na napryamok magnitnogo polya najchastishe magnitnogo polya Zemli Suvenirna produkciya vinilovi magnitni plastini mozhut buti priyednani do zrazkiv zhivopisu fotografiyi ta inshih dekorativnih virobiv sho dozvolyaye priyednuvati yih do holodilnikiv ta inshih metalevih poverhon Magniti chasto vikoristovuyutsya v igrashkah M TIC vikoristovuye magnitni strizhni pov yazani z metalevimi sferami Magniti ridkozemelnih elementiv yajcepodibnoyi formi yaki prityaguyutsya odin do odnogo Igrashki magniti chasto vikoristovuyutsya v dityachih igrashkah iz zabavnimi efektami v yakih vikoristovuyetsya vlastivist magnitiv protistoyati sili tyazhinnya na blizkij vidstani Magniti mozhut vikoristovuvatisya dlya virobnictva yuvelirnih virobiv Namista ta brasleti mozhut mati magnitnu zastibku abo mozhut buti vigotovleni povnistyu z seriyi pov yazanih magnitiv ta chornih namistin Magniti mozhut pidnimati magnitni predmeti zalizni cvyahi skobi knopki skripki yaki abo ye zanadto dribnimi abo yih vazhko distati abo voni zanadto tonki shob trimati yih palcyami Deyaki vikrutki specialno namagnichuyutsya dlya ciyeyi meti Magniti mozhut vikoristovuvatisya pri obrobci metalobruhtu dlya viddilennya magnitnih metaliv zaliza stali ta nikelyu vid nemagnitnih alyuminiyu kolorovih splaviv tosho Ta sama ideya mozhe buti vikoristana v ramkah tak zvanogo Magnitnogo viprobuvannya v yakij kuzov avtomobilya obstezhuyetsya z magnitom dlya viyavlennya oblastej vidremontovanih z vikoristannyam sklovolokna abo plastikovoyi shpaklivki Maglev potyag na magnitnomu pidvisi ruhomij ta kerovanij magnitnimi silami Takij sklad na vidminu vid tradicijnih potyagiv u procesi ruhu ne torkayetsya poverhni rejki Oskilki mizh poyizdom ta poverhneyu ruhu isnuye zazor tertya viklyuchayetsya i yedinoyu galmivnoyu siloyu ye lishe sila aerodinamichnogo oporu Magniti vikoristovuyutsya u fiksatorah meblevih dverej Yaksho magniti pomistiti v gubki to ci gubki mozhna vikoristovuvati dlya mittya tonkih listovih nemagnitnih materialiv odrazu z oboh storin prichomu odin bik mozhe buti vazhkodostupnim Ce mozhut buti napriklad skla akvariuma abo shibki zasklenogo balkona Magniti vikoristovuyutsya dlya peredachi obertalnogo momentu kriz stinku yakoyu mozhe buti napriklad germetichnij kontejner elektrodviguna Tak bula vlashtovana igrashka NDR Pidvodnij choven Takim samim chinom v pobutovih lichilnikah vitrati vodi peredayutsya cherez obertannya vid lopatok datchika na rahunkovij vuzol Magniti spilno z gerkonom zastosovuyutsya v specialnih datchikah polozhennya Napriklad v datchikah dverej holodilnikiv ta ohoronnih signalizacij Magniti spilno z datchikom Holla vikoristovuyut dlya viznachennya kutovogo polozhennya abo kutovoyi shvidkosti vala Magniti vikoristovuyutsya v iskrovih rozryadnikah dlya priskorennya gasinnya dugi Magniti vikoristovuyutsya pri nerujnivnomu kontroli magnitoporoshkovim metodom MPK Magniti vikoristovuyutsya dlya vidhilennya puchkiv radioaktivnih ta ionizuyuchih viprominyuvan napriklad pri sposterezhenni v kamerah Magniti vikoristovuyutsya v priladah pokazniki na yakih viznachayutsya strilkoyu napriklad ampermetr Taki priladi duzhe chutlivi ta linijni Magniti zastosovuyutsya v NVCh ventilyah ta cirkulyatorah Magniti zastosovuyutsya u skladi vidhilyayuchoyi sistemi elektronno promenevih trubok dlya pidstroyuvannya trayektoriyi elektronnogo puchka Do vidkrittya zakonu zberezhennya energiyi bulo bagato sprob vikoristovuvati magniti dlya pobudovi vichnogo dviguna Lyudej privablyuvala pozirno nevicherpna energiya magnitnogo polya postijnih magnitiv yaki buli vidomi duzhe davno Ale robochij maket tak i ne bulo pobudovano Magniti zastosovuyutsya v konstrukciyah sho skladayutsya z dvoh plastin odna magnit a insha z alyuminiyu Odna z nih zhorstko zakriplena na rami insha obertayetsya z valom Galmuvannya regulyuyetsya zazorom mizh nimi Odinici vimiryuvannyaU sistemi SI odiniceyu magnitnogo potoku ye veber Vb magnitnoyi proniknosti genri na metr Gn m napruzhenosti magnitnogo polya amper na metr A m indukciyi magnitnogo polya tesla Veber magnitnij potik pri ubuvanni yakogo do nulya v zcheplenomu z nim konturi oporom 1 om prohodit kilkist elektriki 1 kulon Genri mizhnarodna odinicya induktivnosti ta vzayemnoyi indukciyi Yaksho providnik maye induktivnist 1 Gn i strum v nomu rivnomirno zminyuyetsya na 1 A v sekundu to na jogo kincyah indukuyetsya ERS 1 volt 1 genri 1 00052 109 absolyutnih elektromagnitnih odinic induktivnosti Tesla odinicya vimiryuvannya indukciyi magnitnogo polya v SI chiselno rivna indukciyi takogo odnoridnogo magnitnogo polya v yakomu na 1 metr dovzhini pryamogo providnika perpendikulyarnogo vektoru magnitnoyi indukciyi zi strumom siloyu 1 amper diye sila 1 nyuton Dotichnij terminMagnitnij ros magnitnyj angl magnetic nim magnetisch toj sho stosuyetsya magnitu i maye vlastivosti magnitu abo yakij pov yazanij z vikoristannyam magnitnogo polya Napriklad magnitna gidrodinamika div magnitogidrodinamika magnitna defektoskopiya sukupnist metodiv viyavlennya prihovanih defektiv u feromagnitnih materialah i virobah magnitna indukciya fizichna velichina sho harakterizuye diyu magnitnogo polya na providnik u yakomu protikaye elektrichnij strum magnitnij moment odna z osnovnih magnitnih harakteristik chastinki strumu dlya konturu zi strumom dorivnyuye dobutkovi strumu I na ohoplyuvanu nim ploshu S konturu p m I S displaystyle p m IS stan feromagnetika yakij harakterizuyetsya najbilshoyu namagnichenistyu magnitna anomaliya miscevi vidhilennya vid pravilnogo rozpodilu elementiv zemnogo magnetizmu magnitne pole fizichne pole skladova elektromagnitnogo polya magnitnij karotazh magnitnij kolchedan mineral te zh sho j pirotin magnitnij zaliznyak te zh same sho j magnetit Div takozhElektromagnit Magnitne pole Zemli magnitnij separator magnitne zbagachennya korisnih kopalin magnitne nahilennya magnitne shilennya magnitna sprijnyatlivist girskih porid magnitna anomaliya magnitna rozvidka Magnitni vlastivosti mineraliv i girskih porid Magnitometr Magnitostatichne pole Magnitostrikciya Magnit neodimovijPrimitkityagunec Slovar rosijsko ukrayinskij 1893 1898rr M Umanec A Spilka Tyagunec Magnit Slovnik geologichnoyi terminologiyi proyekt akad P A Tutkovskij Vseukrayinska akademiya nauk Institut naukovoyi movi Prirodnichij viddil Kiyiv Derzhavne vidavnictvo Ukrayini 1923 S 192 Petra G Schmidl 1996 1997 PDF Journal of Arabic and Islamic Studies Arhiv originalu PDF za 24 travnya 2012 Procitovano 21 kvitnya 2012 Mice Levitated in Lab Livescience com anglijskoyu 9 veresnya 2009 Arhiv originalu za 31 travnya 2012 Procitovano 21 kvitnya 2012 DzherelaI M Kucheruk I T Gorbachuk P P Lucik 2006 Zagalnij kurs fiziki Navchalnij posibnik u 3 h t T 2 Elektrika i magnetizm Kiyiv Tehnika S E Frish i A V Timoryeva 1953 Kurs zagalnoyi fiziki Tom II Elektrichni i elektromagnitni yavisha Kiyiv Radyanska shkola Sivuhin D V 1977 Obshij kurs fiziki t III Elektrichestvo Moskva Nauka Mala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2007 T 2 L R 670 s ISBN 57740 0828 2 Metody kvantovoj teorii magnetizma 2 e izd M 1975 PosilannyaU Vikislovniku ye storinka Magnit Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Magnit Fizika magnitne pole ukr 16 zhovtnya 2015 u Wayback Machine How magnets are made 16 bereznya 2013 u Wayback Machine video Magnetic field of a hollow cylindrical magnet 12 chervnya 2021 u Wayback Machine Interacting Cylindrical Magnets 12 chervnya 2021 u Wayback Machine