Магнітна сприйнятливість гірських порід (рос. магнитная восприимчивость горных пород, англ. magnetic susceptibility of rocks; нім. Magnetisierbarkeit f der Gesteine, Magnetisierfähigkeit f der Gesteine) — характеризує здатність гірських порід до намагнічення під дією магнітного поля. Визначається головним чином вмістом включень феромагнітних мінералів (в осн. мінералів титаномагнетитової групи).
Питома магнітна сприйнятливість деяких мінералів (за ) 10−7 м3/кг
Сильномагнітні породи:
Магнетит — Fe3O4; (FeO·Fe2O3) — 6300—12000
Маґгеміт — Fe2О3 — 5000—6000
Титаномагнетит — Fe(Fe3+,Ti)2O4 — 3000—4000
Піротин — Fe1-xS (х= 0÷0,2) — 63—570
Мартит — Fe2O3 — 70—90
Слабомагнітні
Гематит — Fe2O3 — 20—30
Лімоніт — Fe2O3·nH2О — 2 — 3
Сидерит — FeCO3 — 6 — 7
Ільменіт — (Mg, Fe)TiO3 — 14—34
Манґаніт — MnO2·Mn(OH)2 — До 6,3
Піролюзит — MnO2 — До 4
Вольфраміт — (Fe, Mn)WO4 — 8—12
Доломіт — CaMg(CO3)2 — До 3,4
Немагнітні
Кварц — SiO2 — —0,025
Польовий шпат — (Na, К, Са) [AlSi3O8] — 0,630
Апатит — Са5(РО4)3(Р, ОН, С1) — 0,126
Пірит — FeS2 — 0,126
Рутил — TiO2 — 0,250
На величину М.с. впливає також форма і розмір зерен феромагнітних мінералів, розташування зерен один відносно одного. Для г.п. найістотніше значення має початкова М.с. (в слабому магнітному полі). Загалом найбільш високими значеннями М.с. характеризуються залізисті кварцити (до 0,2). У інтрузивних гірських породах, де вміст оксидів заліза зростає при збільшенні основності, М.с. збільшується від кислих до основних (у гранітів в осн. не перевищує 10−5, а у габро досягає 10−2). Ультраосновні гірські породи характеризуються найбільш широким діапазоном зміни сприйнятливості: від слабко до дуже сильно магнітних, причому їх серпентинізація приводить до сильного збільшення сприйнятливості (до 10−2). У метаморфічних гірських порід М.с. як правило, невелика і не перевищує 5•10−6. Найменшими значеннями сприйнятливості характеризуються хемогенні осадові породи (до 3•10−7).
Для визначення магнітної сприйнятливості застосовують пондеромоторний метод Фарадея, метод Гюї, а також . Сепаратор складається із сильного магніту з довгими полюсами такої конфігурації, що забезпечує однорідність магнітного поля у зазорі, куди поміщений вібролоток із немагнітного матеріалу. Спочатку при вибраних куті нахилу лотка та струмі у обмотках електромагніту визначають постійну сепаратора С з використанням матеріалу. Якщо узяти речовину з відомою магнітною сприйнятливостю χ0 та при рівності гравітаційної і магнітної сил визначити кут нахилу лотка α в і величну струму у обмотках електромагніту І, то постійну сепаратора С можна розрахувати.
Див. також
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Magnitna sprijnyatlivist girskih porid ros magnitnaya vospriimchivost gornyh porod angl magnetic susceptibility of rocks nim Magnetisierbarkeit f der Gesteine Magnetisierfahigkeit f der Gesteine harakterizuye zdatnist girskih porid do namagnichennya pid diyeyu magnitnogo polya Viznachayetsya golovnim chinom vmistom vklyuchen feromagnitnih mineraliv v osn mineraliv titanomagnetitovoyi grupi Ris Shema elektromagnitnogo izodinamichnogo separatora SIM 1 1 bunker 2 regulyator poperechnogo kuta nahilu 3 blok polyusnih nakonechnikiv 4 separacijnij zholob 5 zbirniki mineraliv 6 regulyator podovzhnogo kuta nahilu 7 regulyator strumu u magnitnij sistemi Pitoma magnitna sprijnyatlivist deyakih mineraliv za 10 7 m3 kg Silnomagnitni porodi Magnetit Fe3O4 FeO Fe2O3 6300 12000 Maggemit Fe2O3 5000 6000 Titanomagnetit Fe Fe3 Ti 2O4 3000 4000 Pirotin Fe1 xS h 0 0 2 63 570 Martit Fe2O3 70 90 Slabomagnitni Gematit Fe2O3 20 30 Limonit Fe2O3 nH2O 2 3 Siderit FeCO3 6 7 Ilmenit Mg Fe TiO3 14 34 Manganit MnO2 Mn OH 2 Do 6 3 Pirolyuzit MnO2 Do 4 Volframit Fe Mn WO4 8 12 Dolomit CaMg CO3 2 Do 3 4 Nemagnitni Kvarc SiO2 0 025 Polovij shpat Na K Sa AlSi3O8 0 630 Apatit Sa5 RO4 3 R ON S1 0 126 Pirit FeS2 0 126 Rutil TiO2 0 250 Na velichinu M s vplivaye takozh forma i rozmir zeren feromagnitnih mineraliv roztashuvannya zeren odin vidnosno odnogo Dlya g p najistotnishe znachennya maye pochatkova M s v slabomu magnitnomu poli Zagalom najbilsh visokimi znachennyami M s harakterizuyutsya zalizisti kvarciti do 0 2 U intruzivnih girskih porodah de vmist oksidiv zaliza zrostaye pri zbilshenni osnovnosti M s zbilshuyetsya vid kislih do osnovnih u granitiv v osn ne perevishuye 10 5 a u gabro dosyagaye 10 2 Ultraosnovni girski porodi harakterizuyutsya najbilsh shirokim diapazonom zmini sprijnyatlivosti vid slabko do duzhe silno magnitnih prichomu yih serpentinizaciya privodit do silnogo zbilshennya sprijnyatlivosti do 10 2 U metamorfichnih girskih porid M s yak pravilo nevelika i ne perevishuye 5 10 6 Najmenshimi znachennyami sprijnyatlivosti harakterizuyutsya hemogenni osadovi porodi do 3 10 7 Dlya viznachennya magnitnoyi sprijnyatlivosti zastosovuyut ponderomotornij metod Faradeya metod Gyuyi a takozh Separator skladayetsya iz silnogo magnitu z dovgimi polyusami takoyi konfiguraciyi sho zabezpechuye odnoridnist magnitnogo polya u zazori kudi pomishenij vibrolotok iz nemagnitnogo materialu Spochatku pri vibranih kuti nahilu lotka ta strumi u obmotkah elektromagnitu viznachayut postijnu separatora S z vikoristannyam materialu Yaksho uzyati rechovinu z vidomoyu magnitnoyu sprijnyatlivostyu x0 ta pri rivnosti gravitacijnoyi i magnitnoyi sil viznachiti kut nahilu lotka a v i velichnu strumu u obmotkah elektromagnitu I to postijnu separatora S mozhna rozrahuvati Div takozhMagnitna sprijnyatlivist Magnitni vlastivosti mineraliv i girskih poridLiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2007 T 2 L R 670 s ISBN 57740 0828 2