Спорі́дненість, спорі́днення, родинні зв'язки́, родинність, розм. родичі́вство, кре́вність — стан пов'язаності між родичами, між членами родини. Розрізнюють власне родинні зв'язки (спорідненість зі спільного походження) і свояцтво (спорідненість, заснована на шлюбі). У цій статті також наведені терміни щодо позначення інших відношень між людьми, які не обмежуються наявністю спільних предків або шлюбними стосунками.
Слово «родичівство», будучи розмовним, не є офіційним терміном, проте трапляється в деяких сучасних публікаціях.
Загальні терміни
- Генеалогія — історія роду, родини, а також допоміжна дисципліна, що вивчає історію окремих родів
- Рід — генетично пов'язані одне з одним покоління, які ведуть походження від одного предка
- Спорідненість (кровна спорідненість) — відношення між людьми, які засновані на наявності спільних предків
- Пряма спорідненість — відношення між предками та нащадками
- Висхідна́ лінія — низка поколінь від особи до предків.
- Низхідна́ лінія — низка поколінь від особи до нащадків
- Бічна спорідненість (непряма спорідненість) — відношення між нащадками спільних предків
- Пряма спорідненість — відношення між предками та нащадками
- Свояцтво — спорідненість за шлюбом, між родичами чоловіка і дружини.
- Чоловіча лінія — низка поколінь предків або нащадків виключно чоловічої статі (батько, дід по батькові, прадід — батько діда по батькові тощо)
- Жіноча лінія — низка поколінь предків або нащадків виключно жіночої статі (мати, баба по матері, прабаба — мати баби по матері тощо)
- Ступінь спорідненості — одиниця близькості спорідненості, визначається як народження однієї особи від другої, а також стосунки подружжів. Так, до родичів першого ступеня прямої спорідненості належать батько, мати, син, дочка, подружжя. До родичів другого — діди, баби, внуки, внучки. У бічній спорідненості першого ступеня не виділяють, до другого відносять рідних та неповнорідних братів та сестер, до третього — дядьків, тіток, племінників та племінниць, до четвертого — двоюрідних братів та сестер, двоюрідних дідів, баб, внуків та внучок.
Родичі кровні по прямій лінії
У сусідніх поколіннях
- Батьки́ — батько й мати щодо своїх дітей.
- Батьківство — кровне споріднення між батьками і його дитиною
- Материнство — кровне споріднення між матір'ю та її дитиною; почуття жінки-матері
- Батько (тато, татусь, няньо, неньо) — чоловік щодо своїх дітей
- По батькові — складова частина власного імені людини, що вказує на ім'я батька
- Батьківщи́на — земля батьків; рідний край, країна
- Ба́тьківщина — спадщина від батьків; спадковий маєток, обійстя
- Мати (мама, ненька, матінка, мамка, мамця, матуся, мамуся) — жінка щодо дитини, яку народила
- Син (сино́к, сино́чок) — особа чоловічої статі щодо своїх батьків
- Пе́рвісток (пе́рвенець, перва́к, первачо́к) — перший народжений син
- Дочка (розм. донька, зменш. до́ня, до́ця, донечка, дочечка) — особа жіночої статі щодо своїх батьків
- Пе́рвістка (пе́рві́сточка, перва́чка) — перша народжена дочка
- Діти — загальне позначення синів та дочок
- Позашлюбні діти (побут. незаконнонароджені діти, зневажл. байстря́та, байстрюки́, заст. копили́) — діти, батьки яких не перебували у зареєстрованому шлюбі на момент народження дитини
- Бастарди — термін, уживаний щодо позашлюбних дітей впливових осіб (королів, герцогів) у середньовічній Європі
- Безба́тченко — дитина, батько якої не бере жодної участі в її вихованні.
Через покоління
- Дід (дідусь, дідуньо, дідо) — батьків або материн батько
- Дідівщина, дідизна — спадщина від діда
- Дідівство — властиві дідові відчуття родинного зв'язку з онуками
- Баба (бабуся, бабка, бабця, бабуня) — батькова або материна мати
- Внук (онук, внуча́, унуча́, внуча́тко, внученя́, унученя́, онуча́, онуча́тко, онученя́) — син сина або дочки
- Вну́чка (вну́ка, ону́ка, вну́ченька, ону́ченька, уну́ченька) — дочка сина або дочки
Через два покоління
- Прадід — батько діда або баби
- Прабаба — мати діда або баби
- Правнук — син внука або внучки
- Правнучка — дочка внука або внучки
Через багато поколінь
- Пра(n разів)дід — предок у n+2-поколінні
- Пра(n разів)баба — предок жіночої статі у n+2-поколінні
- Пра(n разів)внук — нащадок у n+2-поколінні
- Пра(n разів)внучка — нащадок жіночої статі у n+2-поколінні
- Предок — старший родич по висхідній лінії з боку матері або батька (звичайно старіший за діда, бабу); людина, від якої веде свій початок рід. Взагалі: представник минулих поколінь; людина, що жила задовго до теперішніх часів (у цьому значенні переважно у множині — «предки»)
- Пра́щур — батько прапрадіда або прапрабаби, або взагалі далекий предок, родоначальник.
- Пра́щурка — мати прапрадіда або прапрабаби, або взагалі далекий предок, родоначальниця
- Пра(n разів)щур — предок у n+4-поколінні
- Пра(n разів)щурка — предок жіночої статі у n+4-поколінні
- Прабатько (родоначальник, заст. прародитель) — той, від якого веде початок який-небудь рід; перший представник роду, від якого лічать родовід
- Прамати (родоначальниця, заст. прародителька) — та, від якої веде початок який-небудь рід; перша представниця роду, від якої лічать родовід
- Прабатьки (прародителі) — загальна назва прабатька та праматері, а також уживається у значенні «предки», «пращури».
- Наща́док (потомок) — людина стосовно своїх предків: особа, яка походить від когось. Взагалі: представник майбутніх поколінь (у цьому значенні уживається переважно у множині — «нащадки», «потомки»). У переносному значенні: «син», «наступник», «спадкоємець».
Родичі кровні по бічній лінії
В одному поколінні
Рідні
- Брат (братик, братусь, братунь, братуха) — кожен із синів щодо інших дітей тих самих батьків.
- Привінчаний брат — брат, народжений до шлюбу та визнаний батьками (заст.).
- Сестра (сестриця, сеструня) — кожна з дочок щодо інших дітей тих самих батьків.
- Привінчана сестра — сестра, народжена до шлюбу та визнана батьками (заст.).
- Близнюки (близнята) — діти, що народились одночасно в однієї матері.
- Однояйцеві близнюки — діти, що розвилися з одної зиготи. Вони мають вигляд повних копій одне одного й завжди однієї статі.
- Різнояйцеві близнюки — діти, які народилися в матері одночасно, але розвилися з різних зигот. Вони можуть бути як однієї, так і різних статей (і навіть мати різних батьків).
- Двійня́та (двійня́, однина — двійнятко) — двоє одночасно народжених дітей у однієї жінки, двоє близнят.
- Трійня́та (трійня́, однина — трійня́тко) — троє одночасно народжених дітей у однієї жінки, троє близнят.
- Суродженці (суро́дженики) — термін, прийнятий зараз щодо братів і сестер, які не є близнюками. Іноді щодо них вживають англійський термін «си́блінги» («си́бси»), який походить від давньоанглійського siblings («родичі», «близькі», середньоанглійська форма sibs, sibbes), яке повернулося до живого мовлення в 1903 році.
Неповнорідні брати й сестри
- Однокро́вні (єдинокро́вні) — син або дочка, брат або сестра, які мають із кимось спільного батька, але різних матерів.
- Одноутро́бні (єдиноутро́бні) — син або дочка, брат або сестра, народжені від різних батьків, але однією матір'ю, рідні по матері.
Зведені брати й сестри
Зве́дені брати й сестри (розм. зведеня́та, зведенюки́) — особи, батьки яких перебувають у шлюбі, тобто яких «звело» одруження батьків. Часто «зведеними» неправильно зовуть однокровних та одноутробних братів і сестер.
- Зве́дений брат — той, хто доводиться братом, будучи сином мачухи або вітчима.
- Зве́дена сестра — та, хто доводиться сестрою, будучи дочкою мачухи або вітчима.
Двоюрідні брати й сестри
Двою́рідні брати й сестри (брати та сестри в перших, стри́єчні брати та сестри) — діти рідних братів та сестер. Мають спільних бабусю й дідуся.
- Двоюрідний брат (брат у перших) — син дядька або тітки, племінник батька або матері.
- Двоюрідна сестра (сестра в перших) — дочка дядька або тітки, племінниця батька або матері.
Двоюрідних братів також іноді називають «кузенами», а двоюрідних сестер — «кузинами». Ці терміни запозичено з французької мови (фр. cousin, cousine — від лат. consobrinus, consobrina), де щодо понять «двоюрідний брат» і «двоюрідна сестра» вживаються конкретніші терміни cousin-germain, cousine-germaine (germain, germaine), а терміни arrière-cousin, arrière-cousine мають інше значення — «дальші кровні родичі по бічній лінії». В англійській мові слово cousin також може вживатися не тільки щодо двоюрідного брата або сестри, а взагалі до далекого кровного родича.
Напівдвоюрідні брати й сестри — діти неповнорідних братів і сестер. Мають спільну бабусю або спільного дідуся.
Двічі двоюрідні брати й сестри — двоюрідні брати й сестри, обома батьками яких є брати (сестри) батьків (трапляється у випадках, коли рідні брати одружуються з жінками, які доводяться одна одній рідними сестрами, або коли брат дружини якогось чоловіка одружується з його сестрою). Мають спільних бабусь і дідусів.
Троюрідні брати й сестри
Троюрідні брати й сестри (брати й сестри в других) — діти двоюрідних братів і сестер матері або батька. Мають спільних прабабусю й прадідуся.
Чотириюрідні брати й сестри
Чотириюрідні брати й сестри (брати й сестри в третіх) — діти троюрідних братів і сестер матері або батька. Мають спільних прапрабабусю й прапрадідуся.
П'ятиюрідні брати й сестри
П'ятиюрідні брати й сестри (брати й сестри в четвертих) — діти чотириюрідних братів і сестер матері або батька. Мають спільних прапрапрабабусю й прапрапрадідуся.
Шестиюрідні брати й сестри
Шестиюрідні брати й сестри (брати й сестри в п'ятих) — діти п'ятиюрідних братів і сестер матері або батька. Мають спільних прапрапрапрабабусю й прапрапрапрадідуся.
n-юрідні брати й сестри
n-юрідні брати й сестри (брати й сестри в (n-1)-них) — діти (n-1)-юрідних братів і сестер матері або батька. Мають спільних (n-2)прабабусю й (n-2)прадідуся. Шлюб між n-юрідними братом і сестрою, де n більше 4, є повністю можливим, не несе жодної загрози для здоров'я їхніх дітей і не вважається неправильним із точки зору жодної релігії.
У сусідніх поколіннях
Брати й сестри батьків:
- Дя́дько (дядя, дядьо) — брат батька або матері.
- Тітка (тьотя, тета, цьоця) — сестра батька або матері.
- Стрий (пестл. стрийко) — брат батька, дядько по батькові. Інше значення — чоловік батькової сестри.
- Стри́йна (стриянка) — сестра батька. Інше значення — дружина батькового брата.
- Ву́йко (вуй) — брат матері, дядько по матері. Інше значення — чоловік материної сестри.
- Ву́йна (вуйчина, вуянка) — сестра матері. Інше значення — дружина материного брата.
Діти братів і сестер:
- Племі́нник (не́біж, не́бож, небожа́, небожа́тко) — син брата або сестри.
- Племі́нниця (небо́га, небожа́, небожа́тко) — дочка брата або сестри.
- Бра́тич (брата́нець, брата́н, брата́нич, не́біж) — син брата, племінник по братові.
- Брата́ниця (небо́га) — дочка брата, племінниця по братові.
- Сестри́нець (сестрінець, сестрин) — син сестри, племінник по сестрі.
- Сестри́ця (сестріниця, сестринка) — дочка сестри, племінниця по сестрі.
Двоюрідні брати й сестри батьків:
- Двоюрідний дядько — двоюрідний брат батька або матері.
- Двоюрідна тітка — двоюрідна сестра батька або матері.
Діти двоюрідних братів і сестер:
- Двоюрідний племінник — син двоюрідного брата або сестри.
- Двоюрідна племінниця — дочка двоюрідного брата або сестри.
Троюрідні брати й сестри батьків:
- Троюрідний дядько — троюрідний брат батька або матері.
- Троюрідна тітка — троюрідна сестра батька або матері.
Діти троюрідних братів і сестер:
- Троюрідний племінник — син троюрідного брата або сестри.
- Троюрідна племінниця — дочка троюрідного брата або сестри.
Через покоління
Рідні брати й сестри діда й баби:
- Внучатий дядько (двою́рідний дід) — брат діда або баби, дядько батька або матері.
- Внучата тітка (двою́рідна баба) — сестра діда або баби, тітка батька або матері.
- Внучатий племінник (двоюрідний внук) — внук рідного брата або сестри, син племінника або племінниці.
- Внучата племінниця (двоюрідна внучка) — внучка рідного брата або сестри, дочка племінника або племінниці.
Дід | Баба | Двоюрідний дід (Двоюрідна баба) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
Мати | Батько | Двоюрідна тітка (Двоюрідний дядько) | Двоюрідний дядько (Двоюрідна тітка) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Я | Троюрідний брат (Троюрідна сестра) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Двоюрідні брати й сестри діда й баби:
- Внучатий двоюрідний дядько (двоюрідний внучатий дядько, троюрідний дід) — двоюрідний брат діда або баби, двоюрідний дядько батька або матері.
- Внучата двоюрідна тітка (двоюрідна внучата тітка, троюрідна баба) — двоюрідна сестра діда або баби, двоюрідна тітка батька або матері.
- Внучатий двоюрідний племінник (двоюрідний внучатий племінник, троюрідний внук) — внук двоюрідного брата або двоюрідної сестри, син двоюрідного племінника або двоюрідної племінниці.
- Внучата двоюрідна племінниця (двоюрідна внучата племінниця, троюрідна внучка) — внучка двоюрідного брата або двоюрідної сестри, дочка двоюрідного племінника або двоюрідної племінниці.
Через кілька поколінь
Позначення родичів через більшу кількість поколінь утворюються додаванням префікса «пра»:
- Правнучатий дядько (двоюрідний прадід) — рідний брат прадіда або прабаби.
- Правнучата тітка (двоюрідна прабаба) — рідна сестра прадіда або прабаби.
- Правнучатий племінник (двоюрідний правнук) — правнук рідного брата або сестри.
- Правнучата племінниця (двоюрідна правнучка) — правнучка рідного брата або сестри.
Свояцтво
Своя́цтво — спорідненість за шлюбом, стосунки між чоловіком і кровними родичами дружини, між дружиною і кровними родичами чоловіка, а також між родичами подружжя.
Духовне родичівство
- Хрещені батьки — особи, які беруть участь в обряді хрещення у ролі духовних батьків.
- Хреще́ний батько (нанашко, пан вутець) — чоловік, який бере участь в обряді хрещення в ролі духовного батька.
- Хреще́на мати (нанашка , пані матка) — жінка, яка бере участь в обряді хрещення в ролі духовної матері.
- Хреще́ник (хрещений син, похресник) — особа чоловічої статі стосовно своїх хрещених батьків.
- Хреще́ниця (хрещена дочка, похресниця) — особа жіночої статі стосовно своїх хрещених батьків.
- Хреще́ний брат — той, хто має з ким-небудь спільних хрещених батька або матір, а також рідний син хрещеного батька або матері.
- Хреще́на сестра — та, хто має з ким-небудь спільних хрещених батька або матір, а також рідна дочка хрещеного батька або матері.
- Кум — хрещений батько стосовно рідного батька та навпаки, а також хрещений батько стосовно рідної або хрещеної матері.
- Кума́ — хрещена мати стосовно рідної матері та навпаки, а також хрещена мати стосовно рідного або хрещеного батька.
Інше
Індивідуальний статус
- Бабин смик — застаріле прізвисько парубка, який одружується зі старшою багатою жінкою.
- Боби́ль — одинока людина (розм.). Друге, застаріле значення — «безземельний селянин», «бідар».
- Вдіве́ць (удівець) — чоловік, у якого померла дружина.
- Вдова́ (удова) — жінка, у якої помер чоловік.
- Одина́к — той, хто не має родини, живе один. Друге значення — єдиний син у батьків.
- Одина́чка — дівчина, жінка, яка не має родини, живе одна. Друге значення — єдина дочка у батьків.
- Мати-одиначка — одинока жінка (неодружена, розлучена, вдова), яка виховує одну або кількох дітей.
- Батько-одинак — одинокий чоловік (неодружений, розлучений, вдівець), який виховує одну або кількох дітей.
- Покритка — дівчина, що народила позашлюбну дитину (заст.).
- Розлу́чений (розлу́че́нець) — чоловік, що розірвав шлюб і не одружився знову.
- Розлу́чена (розм. розлу́че́нка, заст. розводка, розвідка) — жінка, що розірвала шлюб і не одружилася знову.
- Па́рубок — неодружений чоловік.
- Старий парубок — немолодий чоловік, який не одружувався.
- Ді́вчи́на (діва, дівка, дівиця) — молода неодружена жінка.
- Стара діва — немолода жінка, яка не була у шлюбі.
- Прийма́к (при́ймит) — чоловік, який живе разом з батьками дружини (заст.).
- Сирота́ — дитина, підліток, що втратили батька й матір або одного з них, у ширшому значенні — людина, що залишилася без рідних, близьких; одинока, самітна людина.
- Круглий сирота — сирота, що не має ані батька, ані матері.
- Сирота за живих батьків — дитина (підліток), батьки якої відмовились від неї чи були позбавлені батьківських прав.
- Солда́тка — жінка, чоловік якої служить у солдатах (заст.). Термін був поширений за часів рекрутчини, коли служба тривала десятки років.
- Солом'яний вдівець — чоловік, який тимчасово залишився без дружини або не живе з нею (жарт.).
- Солом'яна вдова — жінка, яка тимчасово залишилася без чоловіка або не живе з ним (жарт.).
Дошлюбні та позашлюбні стосунки
- Залиця́льник — чоловік, що залицяється до жінки, добивається взаємності.
- Баламу́т — той, хто залицяється до жінок, дівчат. Інше значення — «бунтівник», «бешкетник».
- Ба́хур — залицяльник, коханець (лайл.). Інше значення — позашлюбна дитина, байстрюк (зневажл.).
- Джиґу́н (джиґуне́ць, джиґу́нчик, зальо́тник, ба́хур, ловела́с) — любитель залицятися до жінок, заводити позашлюбні зв'язки.
- Дівчачу́р (дівчу́р) — чоловік, який захоплюється дівчатами.
- Залиця́льниця — дівчина, жінка, що добивається взаємності.
- Коха́нець — чоловік, який перебуває з жінкою у позашлюбних стосунках. Синоніми: коха́н, коха́нко, коха́нок, полюбо́вник, милода́н, ласка́вець, люба́с, па́сія, співме́шканець, фавори́т. Останнім часом у цьому значенні часто неправильно вживають термін «цивільний чоловік».
- Коха́нка — жінка, яка перебуває у позашлюбних стосунках з чоловіком. Синоніми: лю́бка, полюбо́вниця, люба́ска, милода́нка, па́сія, співме́шканка, фавори́тка, приспанка. Останнім часом у цьому значенні часто неправильно вживають термін «цивільна дружина».
- Співме́шканець — чоловік, який проживає разом з жінкою без офіційної реєстрації (у незареєстрованому шлюбі), коханець. Інше значення — той, хто мешкає разом у приміщенні.
- Співме́шканка — жінка, яка проживає разом з чоловіком без офіційної реєстрації (шлюбу), коханка.
- Сноха́ч — свекор, який має сексуальні стосунки з невісткою (розм.)
- Нало́жниця — заст. те саме, що коханка; у рабовласницькому суспільстві — коханка-невільниця, коханка-рабиня; другорядна дружина, яка часто була рабинею
- Конкубі́на — термін, уживаний щодо співмешканки-коханки неодруженого чоловіка у римському праві.
- — жінка на повному утриманні у свого коханця, який може бути як неодруженим, так і одруженим (в останньому разі утримання може бути таємним).
- Фавори́тка — слово, прийняте щодо утриманок монархів. — статус однієї з утриманок французького короля, що дозволяв їй активно втручатися у життя двору та впливати на політику.
Перед одруженням
- Су́джений — призначений жінці долею чоловік (іноді уявний), майбутній чоловік, наречений.
- Су́джена — призначена чоловікові долею жінка (іноді уявна), майбутня дружина, наречена.
- Нарече́ні — парубок і дівчина, чоловік і жінка, які збираються одружитися.
- Нарече́ний (жених) — парубок, чоловік щодо дівчини, жінки, з якою має одружитися.
- Нарече́на (розм. невіста) — дівчина, жінка щодо парубка, чоловіка, з яким має одружитися.
Під час весілля
- Молодожо́ни (молоді, пестл. молодя́та) — недавно одружена пара.
- Весільний батько (посаджений батько) — весільний чин, чоловік, який замінює на весіллі батька нареченого або нареченої.
- Весільна мати (посаджена мати) — весільний чин, жінка, яка замінює на весіллі матір нареченого або нареченої.
Відношення у разі усиновлення (удочеріння)
- Названий батько (прийомний батько) — чоловік, який узяв на виховання, прийняв чужу дитину за свою.
- Названа мати (прийомна мати) — жінка, яка взяла на виховання, прийняла чужу дитину за свою.
- Названий син (приймак, прийомний син) — той, кого взяли на виховання, усиновили.
- Названа дочка (приймачка, прийомна дочка) — та, кого взяли на виховання, прийняли за свою дочку, удочерили.
- Опіку́н — особа, якій доручена опіка над кимось.
- — особа, якій доручене піклування над кимось.
- Співопіку́н — особа, що виконує обов'язки опікуна разом з іншою особою.
- Підопі́чний — особа, щодо якої здійснюють опіку (піклування).
- Зна́йда (на́йда) — дитина-підкидьок, знайдена і взята кимось на виховання.
Відношення у разі нового шлюбу
- Вітчи́м — чоловік матері, який не є батьком.
- Мачуха — дружина батька, яка не є матір'ю.
- Па́синок (па́серб, па́сербик) — рідний син одного з подружжів стосовно до другого, син чоловіка або дружини.
- Па́дчірка (па́дчерка, па́сербиця) — рідна дочка одного з подружжів стосовно до другого, дочка чоловіка або дружини.
Побратимство
- Побрати́м (названий брат, брат по хресту, хрестовий брат) — той, із ким хто-небудь побратався, обмінявся натільним хрестом.
- По́се́стра (названа сестра, сестра по хресту, хрестова сестра, розм. посестри́на) — та, з якою хто-небудь посестрився, обмінявся натільним хрестом.
Молочна спорідненість
- Молочна мати (годувальниця) — жінка, яка вигодувала чужу дитину грудьми.
- Молочний син — особа чоловічої статі, вигодована у дитинстві чужою жінкою (молочною матір'ю), стосовно до неї.
- Молочна дочка — особа жіночої статі, вигодована у дитинстві чужою жінкою (молочною матір'ю), стосовно до неї.
- Молочний брат — рідний син молочної матері стосовно її молочних дітей, а також молочний син стосовно до рідних дітей молочної матері.
- Молочна сестра — рідна дочка молочної матері стосовно її молочних дітей, а також молочна дочка стосовно до рідних дітей молочної матері.
Біологічні зв'язки
- До́нор — особа, від якої беруть кров, тканини, органи для пересаджування (переливання) їх іншій людині.
- Реципіє́нт — особа, якій пересаджувають донорські тканини, органи або переливають кров.
- Химера — організм з генетично різнорідних клітин (з різних зигот).
- Сурогатна мати — жінка, яка виносила та народила дитину для інших людей у результаті імплантації їй ембріона.
Інша термінологія
- Підкидьок — дитина, яку підкинули комусь на виховання.
- Сьомачо́к (сьомча́) — семимісячна недоношена дитина.
- Кесаря́та — діти, народжені посередництвом кесаревого розтину (розм.).
- Підмі́нок (підкидько) — нерідна дитина, на яку була обмінена у ранньому дитинстві рідна дитина.
Див. також
Коментарі
{{примітки|group=ком.}}
Примітки
- Спорідненість // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Споріднений // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Споріднення // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Родичівство // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Кревність // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- . Архів оригіналу за 4 листопада 2016. Процитовано 4 листопада 2016.
- . v-zags.com. Архів оригіналу за 6 вересня 2016.
- . azbyka.ru. Архів оригіналу за 6 березня 2016.
- В Україні діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним (Стаття 52 Конституції України). [ 21 серпня 2013 у Wayback Machine.]
- Online Etimologycal Dictionary
- Дмитренко, Г.К. . Архів оригіналу за 4 березня 2016.
- Online Etimologycal Dictionary
- . Архів оригіналу за 27 липня 2017. Процитовано 2 жовтня 2016.
- . Архів оригіналу за 3 жовтня 2016. Процитовано 2 жовтня 2016.
- Небіж // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Племінник // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Смик // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич (1930). Словник ділової мови.
- Розводка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Розвідка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- . Архів оригіналу за 2 грудня 2016. Процитовано 3 грудня 2016.
- Бахур // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Дівчур // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Дівчачур // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Всесвітній словник української мови. Словник синонімів (стаття Коханець).
- . Архів оригіналу за 15 березня 2016.
- Приспанка // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Снохач // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- НАЛОЖНИЦЯ – Академічний тлумачний словник української мови. sum.in.ua. Процитовано 27 лютого 2023.
- Наложниця - вживання терміну в Старому Завіті. 27 лютого 2023.
- . Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 19 січня 2017.
- Молодожон // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Молодожони // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Молодята // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Посестра // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — .
- Посестрина // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — .
- Сьомачок // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Мосіяшенко В.А. (2005). . Суми: «Університетська книга». Архів оригіналу за 14 грудня 2017.
Посилання
- Споріднення [ 18 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — .
- Споріднення // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1824. — 1000 екз.
- Уроки з народознавства: навчально-методичний посібник / За ред. канд. філол. наук М. К. Дмитренко, Упоряд.: Г. К. Дмитренко, М. К. Дмитренко. — К. : Народознавство, 1995. — 224 с. — .
- . aratta-ukraine.com. АРРАТА. Архів оригіналу за 17 жовтня 2012. Процитовано 12 грудня 2017.
- Український генеалогічний портал: Термінологія родинних зв'язків [ 1 листопада 2020 у Wayback Machine.]
- Н.Сильченков. ПРАКТИЧЕСКОЕ РУКОВОДСТВО ПРИ СОВЕРШЕНИИ ПРИХОДСКИХ ТРЕБ Глава: РОДСТВО [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Схема прямого и бокового родства по восходящим и нисходящим линиям [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Термины и понятия генеалогии [ 22 листопада 2015 у Wayback Machine.]
Помилка цитування: Теги <ref>
існують для групи під назвою «ком.», але не знайдено відповідного тегу <references group="ком."/>
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Sporidnenist znachennya Spori dnenist spori dnennya rodinni zv yazki rodinnist rozm rodichi vstvo kre vnist stan pov yazanosti mizh rodichami mizh chlenami rodini Rozriznyuyut vlasne rodinni zv yazki sporidnenist zi spilnogo pohodzhennya i svoyactvo sporidnenist zasnovana na shlyubi U cij statti takozh navedeni termini shodo poznachennya inshih vidnoshen mizh lyudmi yaki ne obmezhuyutsya nayavnistyu spilnih predkiv abo shlyubnimi stosunkami Slovo rodichivstvo buduchi rozmovnim ne ye oficijnim terminom prote traplyayetsya v deyakih suchasnih publikaciyah Zagalni terminiGenealogiya istoriya rodu rodini a takozh dopomizhna disciplina sho vivchaye istoriyu okremih rodiv Rid genetichno pov yazani odne z odnim pokolinnya yaki vedut pohodzhennya vid odnogo predka Sporidnenist krovna sporidnenist vidnoshennya mizh lyudmi yaki zasnovani na nayavnosti spilnih predkiv Pryama sporidnenist vidnoshennya mizh predkami ta nashadkami Vishidna liniya nizka pokolin vid osobi do predkiv Nizhidna liniya nizka pokolin vid osobi do nashadkiv Bichna sporidnenist nepryama sporidnenist vidnoshennya mizh nashadkami spilnih predkiv Svoyactvo sporidnenist za shlyubom mizh rodichami cholovika i druzhini Cholovicha liniya nizka pokolin predkiv abo nashadkiv viklyuchno cholovichoyi stati batko did po batkovi pradid batko dida po batkovi tosho Zhinocha liniya nizka pokolin predkiv abo nashadkiv viklyuchno zhinochoyi stati mati baba po materi prababa mati babi po materi tosho Stupin sporidnenosti odinicya blizkosti sporidnenosti viznachayetsya yak narodzhennya odniyeyi osobi vid drugoyi a takozh stosunki podruzhzhiv Tak do rodichiv pershogo stupenya pryamoyi sporidnenosti nalezhat batko mati sin dochka podruzhzhya Do rodichiv drugogo didi babi vnuki vnuchki U bichnij sporidnenosti pershogo stupenya ne vidilyayut do drugogo vidnosyat ridnih ta nepovnoridnih brativ ta sester do tretogo dyadkiv titok pleminnikiv ta pleminnic do chetvertogo dvoyuridnih brativ ta sester dvoyuridnih didiv bab vnukiv ta vnuchok Rodichi krovni po pryamij liniyiU susidnih pokolinnyah Batki batko j mati shodo svoyih ditej Batkivstvo krovne sporidnennya mizh batkami i jogo ditinoyu Materinstvo krovne sporidnennya mizh matir yu ta yiyi ditinoyu pochuttya zhinki materi Batko tato tatus nyano neno cholovik shodo svoyih ditej Po batkovi skladova chastina vlasnogo imeni lyudini sho vkazuye na im ya batka Batkivshi na zemlya batkiv ridnij kraj krayina Ba tkivshina spadshina vid batkiv spadkovij mayetok obijstya Mati mama nenka matinka mamka mamcya matusya mamusya zhinka shodo ditini yaku narodila Sin sino k sino chok osoba cholovichoyi stati shodo svoyih batkiv Pe rvistok pe rvenec perva k pervacho k pershij narodzhenij sin Dochka rozm donka zmensh do nya do cya donechka dochechka osoba zhinochoyi stati shodo svoyih batkiv Pe rvistka pe rvi stochka perva chka persha narodzhena dochka Diti zagalne poznachennya siniv ta dochok Pozashlyubni diti pobut nezakonnonarodzheni diti znevazhl bajstrya ta bajstryuki zast kopili diti batki yakih ne perebuvali u zareyestrovanomu shlyubi na moment narodzhennya ditini Bastardi termin uzhivanij shodo pozashlyubnih ditej vplivovih osib koroliv gercogiv u serednovichnij Yevropi Bezba tchenko ditina batko yakoyi ne bere zhodnoyi uchasti v yiyi vihovanni Cherez pokolinnya Did didus diduno dido batkiv abo materin batko Didivshina didizna spadshina vid dida Didivstvo vlastivi didovi vidchuttya rodinnogo zv yazku z onukami Baba babusya babka babcya babunya batkova abo materina mati Vnuk onuk vnucha unucha vnucha tko vnuchenya unuchenya onucha onucha tko onuchenya sin sina abo dochki Vnu chka vnu ka onu ka vnu chenka onu chenka unu chenka dochka sina abo dochki Cherez dva pokolinnya Pradid batko dida abo babi Prababa mati dida abo babi Pravnuk sin vnuka abo vnuchki Pravnuchka dochka vnuka abo vnuchki Cherez bagato pokolin Pra n raziv did predok u n 2 pokolinni Pra n raziv baba predok zhinochoyi stati u n 2 pokolinni Pra n raziv vnuk nashadok u n 2 pokolinni Pra n raziv vnuchka nashadok zhinochoyi stati u n 2 pokolinni Predok starshij rodich po vishidnij liniyi z boku materi abo batka zvichajno starishij za dida babu lyudina vid yakoyi vede svij pochatok rid Vzagali predstavnik minulih pokolin lyudina sho zhila zadovgo do teperishnih chasiv u comu znachenni perevazhno u mnozhini predki Pra shur batko prapradida abo praprababi abo vzagali dalekij predok rodonachalnik Pra shurka mati prapradida abo praprababi abo vzagali dalekij predok rodonachalnicya Pra n raziv shur predok u n 4 pokolinni Pra n raziv shurka predok zhinochoyi stati u n 4 pokolinni Prabatko rodonachalnik zast praroditel toj vid yakogo vede pochatok yakij nebud rid pershij predstavnik rodu vid yakogo lichat rodovid Pramati rodonachalnicya zast praroditelka ta vid yakoyi vede pochatok yakij nebud rid persha predstavnicya rodu vid yakoyi lichat rodovid Prabatki praroditeli zagalna nazva prabatka ta pramateri a takozh uzhivayetsya u znachenni predki prashuri Nasha dok potomok lyudina stosovno svoyih predkiv osoba yaka pohodit vid kogos Vzagali predstavnik majbutnih pokolin u comu znachenni uzhivayetsya perevazhno u mnozhini nashadki potomki U perenosnomu znachenni sin nastupnik spadkoyemec Genealogichne derevo sim yi Rodichi krovni po bichnij liniyiV odnomu pokolinni Ridni Brat bratik bratus bratun bratuha kozhen iz siniv shodo inshih ditej tih samih batkiv Privinchanij brat brat narodzhenij do shlyubu ta viznanij batkami zast Sestra sestricya sestrunya kozhna z dochok shodo inshih ditej tih samih batkiv Privinchana sestra sestra narodzhena do shlyubu ta viznana batkami zast Bliznyuki bliznyata diti sho narodilis odnochasno v odniyeyi materi Odnoyajcevi bliznyuki diti sho rozvilisya z odnoyi zigoti Voni mayut viglyad povnih kopij odne odnogo j zavzhdi odniyeyi stati Riznoyajcevi bliznyuki diti yaki narodilisya v materi odnochasno ale rozvilisya z riznih zigot Voni mozhut buti yak odniyeyi tak i riznih statej i navit mati riznih batkiv Dvijnya ta dvijnya odnina dvijnyatko dvoye odnochasno narodzhenih ditej u odniyeyi zhinki dvoye bliznyat Trijnya ta trijnya odnina trijnya tko troye odnochasno narodzhenih ditej u odniyeyi zhinki troye bliznyat Surodzhenci suro dzheniki termin prijnyatij zaraz shodo brativ i sester yaki ne ye bliznyukami Inodi shodo nih vzhivayut anglijskij termin si blingi si bsi yakij pohodit vid davnoanglijskogo siblings rodichi blizki serednoanglijska forma sibs sibbes yake povernulosya do zhivogo movlennya v 1903 roci Nepovnoridni brati j sestri Odnokro vni yedinokro vni sin abo dochka brat abo sestra yaki mayut iz kimos spilnogo batka ale riznih materiv Odnoutro bni yedinoutro bni sin abo dochka brat abo sestra narodzheni vid riznih batkiv ale odniyeyu matir yu ridni po materi Zvedeni brati j sestri Zve deni brati j sestri rozm zvedenya ta zvedenyuki osobi batki yakih perebuvayut u shlyubi tobto yakih zvelo odruzhennya batkiv Chasto zvedenimi nepravilno zovut odnokrovnih ta odnoutrobnih brativ i sester Zve denij brat toj hto dovoditsya bratom buduchi sinom machuhi abo vitchima Zve dena sestra ta hto dovoditsya sestroyu buduchi dochkoyu machuhi abo vitchima Dvoyuridni brati j sestri Dvoyu ridni brati j sestri brati ta sestri v pershih stri yechni brati ta sestri diti ridnih brativ ta sester Mayut spilnih babusyu j didusya Dvoyuridnij brat brat u pershih sin dyadka abo titki pleminnik batka abo materi Dvoyuridna sestra sestra v pershih dochka dyadka abo titki pleminnicya batka abo materi Dvoyuridnih brativ takozh inodi nazivayut kuzenami a dvoyuridnih sester kuzinami Ci termini zapozicheno z francuzkoyi movi fr cousin cousine vid lat consobrinus consobrina de shodo ponyat dvoyuridnij brat i dvoyuridna sestra vzhivayutsya konkretnishi termini cousin germain cousine germaine germain germaine a termini arriere cousin arriere cousine mayut inshe znachennya dalshi krovni rodichi po bichnij liniyi V anglijskij movi slovo cousin takozh mozhe vzhivatisya ne tilki shodo dvoyuridnogo brata abo sestri a vzagali do dalekogo krovnogo rodicha Napivdvoyuridni brati j sestri diti nepovnoridnih brativ i sester Mayut spilnu babusyu abo spilnogo didusya Dvichi dvoyuridni brati j sestri dvoyuridni brati j sestri oboma batkami yakih ye brati sestri batkiv traplyayetsya u vipadkah koli ridni brati odruzhuyutsya z zhinkami yaki dovodyatsya odna odnij ridnimi sestrami abo koli brat druzhini yakogos cholovika odruzhuyetsya z jogo sestroyu Mayut spilnih babus i didusiv Troyuridni brati j sestri Troyuridni brati j sestri brati j sestri v drugih diti dvoyuridnih brativ i sester materi abo batka Mayut spilnih prababusyu j pradidusya Chotiriyuridni brati j sestri Chotiriyuridni brati j sestri brati j sestri v tretih diti troyuridnih brativ i sester materi abo batka Mayut spilnih praprababusyu j prapradidusya P yatiyuridni brati j sestri P yatiyuridni brati j sestri brati j sestri v chetvertih diti chotiriyuridnih brativ i sester materi abo batka Mayut spilnih prapraprababusyu j praprapradidusya Shestiyuridni brati j sestri Shestiyuridni brati j sestri brati j sestri v p yatih diti p yatiyuridnih brativ i sester materi abo batka Mayut spilnih praprapraprababusyu j prapraprapradidusya n yuridni brati j sestri n yuridni brati j sestri brati j sestri v n 1 nih diti n 1 yuridnih brativ i sester materi abo batka Mayut spilnih n 2 prababusyu j n 2 pradidusya Shlyub mizh n yuridnimi bratom i sestroyu de n bilshe 4 ye povnistyu mozhlivim ne nese zhodnoyi zagrozi dlya zdorov ya yihnih ditej i ne vvazhayetsya nepravilnim iz tochki zoru zhodnoyi religiyi U susidnih pokolinnyah Brati j sestri batkiv Dya dko dyadya dyado brat batka abo materi Titka totya teta cocya sestra batka abo materi Strij pestl strijko brat batka dyadko po batkovi Inshe znachennya cholovik batkovoyi sestri Stri jna striyanka sestra batka Inshe znachennya druzhina batkovogo brata Vu jko vuj brat materi dyadko po materi Inshe znachennya cholovik materinoyi sestri Vu jna vujchina vuyanka sestra materi Inshe znachennya druzhina materinogo brata Diti brativ i sester Plemi nnik ne bizh ne bozh nebozha nebozha tko sin brata abo sestri Plemi nnicya nebo ga nebozha nebozha tko dochka brata abo sestri Bra tich brata nec brata n brata nich ne bizh sin brata pleminnik po bratovi Brata nicya nebo ga dochka brata pleminnicya po bratovi Sestri nec sestrinec sestrin sin sestri pleminnik po sestri Sestri cya sestrinicya sestrinka dochka sestri pleminnicya po sestri Dvoyuridni brati j sestri batkiv Dvoyuridnij dyadko dvoyuridnij brat batka abo materi Dvoyuridna titka dvoyuridna sestra batka abo materi Diti dvoyuridnih brativ i sester Dvoyuridnij pleminnik sin dvoyuridnogo brata abo sestri Dvoyuridna pleminnicya dochka dvoyuridnogo brata abo sestri Troyuridni brati j sestri batkiv Troyuridnij dyadko troyuridnij brat batka abo materi Troyuridna titka troyuridna sestra batka abo materi Diti troyuridnih brativ i sester Troyuridnij pleminnik sin troyuridnogo brata abo sestri Troyuridna pleminnicya dochka troyuridnogo brata abo sestri Cherez pokolinnya Ridni brati j sestri dida j babi Vnuchatij dyadko dvoyu ridnij did brat dida abo babi dyadko batka abo materi Vnuchata titka dvoyu ridna baba sestra dida abo babi titka batka abo materi Vnuchatij pleminnik dvoyuridnij vnuk vnuk ridnogo brata abo sestri sin pleminnika abo pleminnici Vnuchata pleminnicya dvoyuridna vnuchka vnuchka ridnogo brata abo sestri dochka pleminnika abo pleminnici Did Baba Dvoyuridnij did Dvoyuridna baba Mati Batko Dvoyuridna titka Dvoyuridnij dyadko Dvoyuridnij dyadko Dvoyuridna titka Ya Troyuridnij brat Troyuridna sestra Dvoyuridni brati j sestri dida j babi Vnuchatij dvoyuridnij dyadko dvoyuridnij vnuchatij dyadko troyuridnij did dvoyuridnij brat dida abo babi dvoyuridnij dyadko batka abo materi Vnuchata dvoyuridna titka dvoyuridna vnuchata titka troyuridna baba dvoyuridna sestra dida abo babi dvoyuridna titka batka abo materi Vnuchatij dvoyuridnij pleminnik dvoyuridnij vnuchatij pleminnik troyuridnij vnuk vnuk dvoyuridnogo brata abo dvoyuridnoyi sestri sin dvoyuridnogo pleminnika abo dvoyuridnoyi pleminnici Vnuchata dvoyuridna pleminnicya dvoyuridna vnuchata pleminnicya troyuridna vnuchka vnuchka dvoyuridnogo brata abo dvoyuridnoyi sestri dochka dvoyuridnogo pleminnika abo dvoyuridnoyi pleminnici Cherez kilka pokolin Poznachennya rodichiv cherez bilshu kilkist pokolin utvoryuyutsya dodavannyam prefiksa pra Pravnuchatij dyadko dvoyuridnij pradid ridnij brat pradida abo prababi Pravnuchata titka dvoyuridna prababa ridna sestra pradida abo prababi Pravnuchatij pleminnik dvoyuridnij pravnuk pravnuk ridnogo brata abo sestri Pravnuchata pleminnicya dvoyuridna pravnuchka pravnuchka ridnogo brata abo sestri SvoyactvoSvoya ctvo sporidnenist za shlyubom stosunki mizh cholovikom i krovnimi rodichami druzhini mizh druzhinoyu i krovnimi rodichami cholovika a takozh mizh rodichami podruzhzhya Dokladnishe SvoyactvoDuhovne rodichivstvoHresheni batki osobi yaki berut uchast v obryadi hreshennya u roli duhovnih batkiv Hreshe nij batko nanashko pan vutec cholovik yakij bere uchast v obryadi hreshennya v roli duhovnogo batka Hreshe na mati nanashka pani matka zhinka yaka bere uchast v obryadi hreshennya v roli duhovnoyi materi Hreshe nik hreshenij sin pohresnik osoba cholovichoyi stati stosovno svoyih hreshenih batkiv Hreshe nicya hreshena dochka pohresnicya osoba zhinochoyi stati stosovno svoyih hreshenih batkiv Hreshe nij brat toj hto maye z kim nebud spilnih hreshenih batka abo matir a takozh ridnij sin hreshenogo batka abo materi Hreshe na sestra ta hto maye z kim nebud spilnih hreshenih batka abo matir a takozh ridna dochka hreshenogo batka abo materi Kum hreshenij batko stosovno ridnogo batka ta navpaki a takozh hreshenij batko stosovno ridnoyi abo hreshenoyi materi Kuma hreshena mati stosovno ridnoyi materi ta navpaki a takozh hreshena mati stosovno ridnogo abo hreshenogo batka InsheIndividualnij status Babin smik zastarile prizvisko parubka yakij odruzhuyetsya zi starshoyu bagatoyu zhinkoyu Bobi l odinoka lyudina rozm Druge zastarile znachennya bezzemelnij selyanin bidar Vdive c udivec cholovik u yakogo pomerla druzhina Vdova udova zhinka u yakoyi pomer cholovik Odina k toj hto ne maye rodini zhive odin Druge znachennya yedinij sin u batkiv Odina chka divchina zhinka yaka ne maye rodini zhive odna Druge znachennya yedina dochka u batkiv Mati odinachka odinoka zhinka neodruzhena rozluchena vdova yaka vihovuye odnu abo kilkoh ditej Batko odinak odinokij cholovik neodruzhenij rozluchenij vdivec yakij vihovuye odnu abo kilkoh ditej Pokritka divchina sho narodila pozashlyubnu ditinu zast Rozlu chenij rozlu che nec cholovik sho rozirvav shlyub i ne odruzhivsya znovu Rozlu chena rozm rozlu che nka zast rozvodka rozvidka zhinka sho rozirvala shlyub i ne odruzhilasya znovu Pa rubok neodruzhenij cholovik Starij parubok nemolodij cholovik yakij ne odruzhuvavsya Di vchi na diva divka divicya moloda neodruzhena zhinka Stara diva nemoloda zhinka yaka ne bula u shlyubi Prijma k pri jmit cholovik yakij zhive razom z batkami druzhini zast Sirota ditina pidlitok sho vtratili batka j matir abo odnogo z nih u shirshomu znachenni lyudina sho zalishilasya bez ridnih blizkih odinoka samitna lyudina Kruglij sirota sirota sho ne maye ani batka ani materi Sirota za zhivih batkiv ditina pidlitok batki yakoyi vidmovilis vid neyi chi buli pozbavleni batkivskih prav Solda tka zhinka cholovik yakoyi sluzhit u soldatah zast Termin buv poshirenij za chasiv rekrutchini koli sluzhba trivala desyatki rokiv Solom yanij vdivec cholovik yakij timchasovo zalishivsya bez druzhini abo ne zhive z neyu zhart Solom yana vdova zhinka yaka timchasovo zalishilasya bez cholovika abo ne zhive z nim zhart Doshlyubni ta pozashlyubni stosunki Dokladnishe Pozashlyubnij seks Podruzhnya zrada Kohanka ta Pozashlyubna ditina Zalicya lnik cholovik sho zalicyayetsya do zhinki dobivayetsya vzayemnosti Balamu t toj hto zalicyayetsya do zhinok divchat Inshe znachennya buntivnik beshketnik Ba hur zalicyalnik kohanec lajl Inshe znachennya pozashlyubna ditina bajstryuk znevazhl Dzhigu n dzhigune c dzhigu nchik zalo tnik ba hur lovela s lyubitel zalicyatisya do zhinok zavoditi pozashlyubni zv yazki Divchachu r divchu r cholovik yakij zahoplyuyetsya divchatami Zalicya lnicya divchina zhinka sho dobivayetsya vzayemnosti Koha nec cholovik yakij perebuvaye z zhinkoyu u pozashlyubnih stosunkah Sinonimi koha n koha nko koha nok polyubo vnik miloda n laska vec lyuba s pa siya spivme shkanec favori t Ostannim chasom u comu znachenni chasto nepravilno vzhivayut termin civilnij cholovik Koha nka zhinka yaka perebuvaye u pozashlyubnih stosunkah z cholovikom Sinonimi lyu bka polyubo vnicya lyuba ska miloda nka pa siya spivme shkanka favori tka prispanka Ostannim chasom u comu znachenni chasto nepravilno vzhivayut termin civilna druzhina Spivme shkanec cholovik yakij prozhivaye razom z zhinkoyu bez oficijnoyi reyestraciyi u nezareyestrovanomu shlyubi kohanec Inshe znachennya toj hto meshkaye razom u primishenni Spivme shkanka zhinka yaka prozhivaye razom z cholovikom bez oficijnoyi reyestraciyi shlyubu kohanka Snoha ch svekor yakij maye seksualni stosunki z nevistkoyu rozm Nalo zhnicya zast te same sho kohanka u rabovlasnickomu suspilstvi kohanka nevilnicya kohanka rabinya drugoryadna druzhina yaka chasto bula rabineyu Konkubi na termin uzhivanij shodo spivmeshkanki kohanki neodruzhenogo cholovika u rimskomu pravi zhinka na povnomu utrimanni u svogo kohancya yakij mozhe buti yak neodruzhenim tak i odruzhenim v ostannomu razi utrimannya mozhe buti tayemnim Favori tka slovo prijnyate shodo utrimanok monarhiv status odniyeyi z utrimanok francuzkogo korolya sho dozvolyav yij aktivno vtruchatisya u zhittya dvoru ta vplivati na politiku Pered odruzhennyam Su dzhenij priznachenij zhinci doleyu cholovik inodi uyavnij majbutnij cholovik narechenij Su dzhena priznachena cholovikovi doleyu zhinka inodi uyavna majbutnya druzhina narechena Nareche ni parubok i divchina cholovik i zhinka yaki zbirayutsya odruzhitisya Nareche nij zhenih parubok cholovik shodo divchini zhinki z yakoyu maye odruzhitisya Nareche na rozm nevista divchina zhinka shodo parubka cholovika z yakim maye odruzhitisya Pid chas vesillya Molodozho ni molodi pestl molodya ta nedavno odruzhena para Vesilnij batko posadzhenij batko vesilnij chin cholovik yakij zaminyuye na vesilli batka narechenogo abo narechenoyi Vesilna mati posadzhena mati vesilnij chin zhinka yaka zaminyuye na vesilli matir narechenogo abo narechenoyi Vidnoshennya u razi usinovlennya udocherinnya Nazvanij batko prijomnij batko cholovik yakij uzyav na vihovannya prijnyav chuzhu ditinu za svoyu Nazvana mati prijomna mati zhinka yaka vzyala na vihovannya prijnyala chuzhu ditinu za svoyu Nazvanij sin prijmak prijomnij sin toj kogo vzyali na vihovannya usinovili Nazvana dochka prijmachka prijomna dochka ta kogo vzyali na vihovannya prijnyali za svoyu dochku udocherili Opiku n osoba yakij doruchena opika nad kimos osoba yakij doruchene pikluvannya nad kimos Spivopiku n osoba sho vikonuye obov yazki opikuna razom z inshoyu osoboyu Pidopi chnij osoba shodo yakoyi zdijsnyuyut opiku pikluvannya Zna jda na jda ditina pidkidok znajdena i vzyata kimos na vihovannya Vidnoshennya u razi novogo shlyubu Vitchi m cholovik materi yakij ne ye batkom Machuha druzhina batka yaka ne ye matir yu Pa sinok pa serb pa serbik ridnij sin odnogo z podruzhzhiv stosovno do drugogo sin cholovika abo druzhini Pa dchirka pa dcherka pa serbicya ridna dochka odnogo z podruzhzhiv stosovno do drugogo dochka cholovika abo druzhini Pobratimstvo Pobrati m nazvanij brat brat po hrestu hrestovij brat toj iz kim hto nebud pobratavsya obminyavsya natilnim hrestom Po se stra nazvana sestra sestra po hrestu hrestova sestra rozm posestri na ta z yakoyu hto nebud posestrivsya obminyavsya natilnim hrestom Molochna sporidnenist Molochna mati goduvalnicya zhinka yaka vigoduvala chuzhu ditinu grudmi Molochnij sin osoba cholovichoyi stati vigodovana u ditinstvi chuzhoyu zhinkoyu molochnoyu matir yu stosovno do neyi Molochna dochka osoba zhinochoyi stati vigodovana u ditinstvi chuzhoyu zhinkoyu molochnoyu matir yu stosovno do neyi Molochnij brat ridnij sin molochnoyi materi stosovno yiyi molochnih ditej a takozh molochnij sin stosovno do ridnih ditej molochnoyi materi Molochna sestra ridna dochka molochnoyi materi stosovno yiyi molochnih ditej a takozh molochna dochka stosovno do ridnih ditej molochnoyi materi Biologichni zv yazki Do nor osoba vid yakoyi berut krov tkanini organi dlya peresadzhuvannya perelivannya yih inshij lyudini Recipiye nt osoba yakij peresadzhuvayut donorski tkanini organi abo perelivayut krov Himera organizm z genetichno riznoridnih klitin z riznih zigot Surogatna mati zhinka yaka vinosila ta narodila ditinu dlya inshih lyudej u rezultati implantaciyi yij embriona Insha terminologiya Pidkidok ditina yaku pidkinuli komus na vihovannya Somacho k somcha semimisyachna nedonoshena ditina Kesarya ta diti narodzheni poserednictvom kesarevogo roztinu rozm Pidmi nok pidkidko neridna ditina na yaku bula obminena u rannomu ditinstvi ridna ditina Vidmina vidminnik odmina odminok za narodnimi viruvannyami istota yaku nechista sila zalishaye pislya vikradannya ditini folk Potercha v ukrayinskij mifologiyi ditina sho pomerla nehreshenoyu peretvorivshis na demonichnu istotu Div takozhSim ya P yat grup rodichivKomentari primitki group kom PrimitkiSporidnenist Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Sporidnenij Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Sporidnennya Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Rodichivstvo Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Krevnist Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Arhiv originalu za 4 listopada 2016 Procitovano 4 listopada 2016 v zags com Arhiv originalu za 6 veresnya 2016 azbyka ru Arhiv originalu za 6 bereznya 2016 V Ukrayini diti rivni u svoyih pravah nezalezhno vid pohodzhennya a takozh vid togo narodzheni voni u shlyubi chi poza nim Stattya 52 Konstituciyi Ukrayini 21 serpnya 2013 u Wayback Machine Online Etimologycal Dictionary Dmitrenko G K Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Online Etimologycal Dictionary Arhiv originalu za 27 lipnya 2017 Procitovano 2 zhovtnya 2016 Arhiv originalu za 3 zhovtnya 2016 Procitovano 2 zhovtnya 2016 Nebizh Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Pleminnik Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Smik Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 M Doroshenko M Stanislavskij V Strashkevich 1930 Slovnik dilovoyi movi Rozvodka Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Rozvidka Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Arhiv originalu za 2 grudnya 2016 Procitovano 3 grudnya 2016 Bahur Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Divchur Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Divchachur Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Vsesvitnij slovnik ukrayinskoyi movi Slovnik sinonimiv stattya Kohanec Arhiv originalu za 15 bereznya 2016 Prispanka Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Snohach Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 NALOZhNICYa Akademichnij tlumachnij slovnik ukrayinskoyi movi sum in ua Procitovano 27 lyutogo 2023 Nalozhnicya vzhivannya terminu v Staromu Zaviti 27 lyutogo 2023 Arhiv originalu za 2 lyutogo 2017 Procitovano 19 sichnya 2017 Molodozhon Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Molodozhoni Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Molodyata Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Posestra Velikij tlumachnij slovnik suchasnoyi ukrayinskoyi movi z dod i dopov uklad i gol red V T Busel 5 te vid K Irpin Perun 2005 ISBN 966 569 013 2 Posestrina Velikij tlumachnij slovnik suchasnoyi ukrayinskoyi movi z dod i dopov uklad i gol red V T Busel 5 te vid K Irpin Perun 2005 ISBN 966 569 013 2 Somachok Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Mosiyashenko V A 2005 Sumi Universitetska kniga Arhiv originalu za 14 grudnya 2017 PosilannyaSporidnennya 18 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S 736 s ISBN 966 7492 05 2 Sporidnennya Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1965 T 7 kn XIV Literi Sen Sti S 1824 1000 ekz Uroki z narodoznavstva navchalno metodichnij posibnik Za red kand filol nauk M K Dmitrenko Uporyad G K Dmitrenko M K Dmitrenko K Narodoznavstvo 1995 224 s ISBN 5 7707 7175 5 aratta ukraine com ARRATA Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2012 Procitovano 12 grudnya 2017 Ukrayinskij genealogichnij portal Terminologiya rodinnih zv yazkiv 1 listopada 2020 u Wayback Machine N Silchenkov PRAKTIChESKOE RUKOVODSTVO PRI SOVERShENII PRIHODSKIH TREB Glava RODSTVO 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Shema pryamogo i bokovogo rodstva po voshodyashim i nishodyashim liniyam 6 bereznya 2016 u Wayback Machine Terminy i ponyatiya genealogii 22 listopada 2015 u Wayback Machine Pomilka cituvannya Tegi lt ref gt isnuyut dlya grupi pid nazvoyu kom ale ne znajdeno vidpovidnogo tegu lt references group kom gt