Нарече ний чоловік який вступає до шлюбу один з двох центральних персонажів весільного обряду нарівні з нареченою НазваС

Нарече́ний — чоловік, який вступає до шлюбу, один з двох центральних персонажів весільного обряду, нарівні з нареченою.

Назва

Слово наречений пов'язане з наректи: тобто чоловіка «нарекали» майбутнім подружжям після згоди дівчини на сватанні до вступу у шлюб. Іноді в значенні «наречений» вживається слово жених, але згідно зі Словарем Грінченка, це слово наприкінці XIX — початку XX ст. означало «молодик, що залицається до дівчини і користується її взаємністю» (пор. женихання); ця назва мала місце тільки до офіційного сватання, після чого він йменувався вже молодим.

Слов'янські традиції

Наречений утілює активну сторону обряду, від якої йде ініціатива шлюбу. Це знаходить вираження у використанні стосовно нареченого та його оточення військової, мисливської і т. д. символіки: у весільному фольклорі (мотиви полону, осади, вудіння риби, образ нареченого-мисливця), у термінології та й у самому обряді (взяття силою будинку нареченої, меч, стріла, риболовецька сітка і т. д. як атрибути весільних обрядів). Ритуальна демонстрація чоловічої влади яскраво представлена в російському весільному обряді. Перед відправленням на вінчання наречена повинна подати нареченому (віжки) на знак покірності майбутньому чоловіку, перед початком шлюбної ночі — роздягнути та роззути його і проситися у ліжко до того часу, як він дозволить їй лягти.

Разом з тим безпосередня участь самого нареченого у весільному обряді скоріше пасивна, ніж активна. Частіше за все він діє не сам, і через посередників: свата, дружку та інших поїжджанів, які можуть отримувати ті ж назви, що й наречений. Наречений рідко сватає наречена сам, а зазвичай він посилає сватів, інколи приєднується до них, але в перемовинах вже не бере участь. Лише у випадку викрадення нареченої наречений діє самостійно. Після сватання родичі нареченої можуть приїжджати оглядати дім і господарство нареченого, але сам наречений безпосередньої участі у цьому не бере. Наречений з родичами присутній на оглядинах нареченої (де і його інколи змушують показати себе: помірятись зростом з нареченою, пройтись, щоб упевнитися, що він не кульгавий) і на заручинах, де наречений та наречена обмінюються каблучками.

Назви художніх творів

— фільм (1911).
«Наричений» — короткометражна комедія Елема Климова (1960), навмисно названа з орфографічною помилкою.
«Наречений» — казка О. С. Пушкіна (1825).
«Наречений напрокат» — фільм (2009).

Див. також

Коментарі

Наголошується третій склад. Існує також застаріле слово «наре́чений» — пасивний дієприкметник минулого часу від дієслова наректи, у якому наголос стоїть на другому складі

Примітки

Наречений // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Жених // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Жених // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

Джерела

Гура А. В. Молодые // Славянские древности: Этнолингвистический словарь / Под ред. Н. И. Толстого; Институт славяноведения РАН. — М.: Международные отношения, 2004. — Т. 3. — С. 283—284. — .

[2] Наголошується третій склад. Існує також застаріле слово «наре́чений» — пасивний дієприкметник минулого часу від дієслова наректи, у якому наголос стоїть на другому складі

[СУМ-1] Наречений // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[3] Жених // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[4] Жених // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.