Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Значення терміна
- 1) Мінеральне утворення, що не є об’єктом добування корисних компонентів при розробці родовищ підземним способом (порожня порода).
- 2) Скорочення терміна “гірська порода”.
- 3) Мінеральні частинки, які засмічують корисну копалину у вигляді механічних домішок, зростків, вкраплень і підлягають видаленню у процесі збагачення у відходи (неправильно використовувати термін “порода” у значенні “відходи”).
- 4) Частина назви деяких мінералів. Розрізняють: породу гіпсову, породу пойкілітову (гіпс).
Міцнісні властивості породи
За міцнісними властивостями виділяють такі гірські породи:
- Порода м’яка – неущільнена осадова, дезинтеґрована вивержена чи метаморфічна гірська порода, що має межу міцності на одноосьовий стиск у зразку у водонасиченому стані 1–5 МПа; породи м’які розробляються усіма видами виймальних ма-шин без попереднього розпушування.
- Порода щільна – сильно вивітріла вивержена, метаморфічна чи нескам’яніла осадова з чітко вираженим кристалічним кістяком гірська порода, що має межу міцності на одноосьовий стиск у зразку у водонасиченому стані 5–20 МПа; породи щільні можуть розроблятися потужними виймальними машинами при зусиллях копання не менш 0,3–0,4 МПа без попереднього руйнування.
- Порода напівскельна – вивержена вивітріла, метаморфічна чи осадова з твердим цементом гірська порода, що має межу міцності на одноосьовий стиск у зразку у водонасиченому стані 20–50 МПа; при розробці порід напівскельних необхідно попереднє руйнування (розпушування), звичайно вибуховим способом.
- Порода скельна – вивержена, метаморфічна невивітріла чи осадова з кристалічним цементом гірська порода, що має межу міцності на одноосьовий стиск у зразку у водонасиченому стані понад 50 МПа; при розробці порід скельних обов’язково виконувати попереднє руйнування вибуховим способом.
Різновиди порід
- — порода-колектор, яка просякнута мальтою, асфальтом, асфальтитами або та, що містить помітні (значимі) їх включення. Ширше поняття — порода бітумінозна.
- (органогенна) — осадова гірська порода, яка складена із продуктів життєдіяльності тварин і рослин або їх залишків, які не розклалися.
- — те ж саме, що й порода детритова.
- — порода, збагачена керогеном типу горючих сланців або бітумами, асфальтом тощо. Дає характерний запах при ударі, забарвлює витяжки при обробці розчинниками, при термічному розкладі дає бітумоподібні продукти.
- — Див. венеріанські гірські породи.
- , — Див. вивержені гірські породи.
- — у вуглезбагаченні видимою породою називають породу крупністю понад 25 мм.
- (вулканогенна)– Див. вулканічні гірські породи.
- — Див. вулканогенно-осадові породи.
- — вулканогенна уламкова (кластична) порода. Серед них Влодавець (1959) виділяє лаво-, піро-, псевдопірокластичні і змішані породи. Див. вулканокласти.
- — порода, яка складається з продуктів механічного руйнування і перевідкладення різних вулканогенних утворень, зцементо-ваних осадовим матеріалом, не синхронічним з цими утвореннями. Приклади: вулканоміктовий конґломерат, вулканоміктовий пісковик тощо. Син. — порода вулканотеригенна.
- — Див. галогенні породи, порода соляна.
- — у петрографії — гірська порода аномального складу, утворена внаслідок асиміляції магмою сторонніх гірських порід.
- , — Див. гіпабісальні гірські породи.
- — мінеральний агрегат певного складу і будови, який сформувався в результаті геологічних процесів і залягає в земній корі. Див. гірські породи.
- — гірська порода, що утворилася під дією факторів великих глибин. Термін застосовується для інтрузивних (плутонічних) порід. Син. — абісальна порода, ендогенна порода.
- — Див. глинисті породи.
- — Див. горілі гірські породи.
- — Див. уламкові гірські породи, псефіти.
- — органогенно-уламкова осадова гірська порода, складена скелетними залишками організмів. Син. — порода біокластична.
- — те ж саме, що й порода глибинна.
- — вивержена гірська порода, що утворилася внаслідок застигання лави на поверхні Землі або близько від поверхні. Див. ефузивні гірські породи.
- — Див. жильні гірські породи.
- — гірська порода, яка при дезинтеґрації та змінах на (або) поблизу земної поверхні залишається на місці свого первинного залягання. Син. — порода автохтонна, .
- — Див. зеленокам'яні породи.
- — гірська порода, яка складається з матеріалу різного за походженням, вулкано- і хемогенного, метаморфічного, осадового, в т.ч. і біогенного тощо або різнорідного уламкового матеріалу — пісковики, алевроліти, вапняки, мергелі, кременисті породи і т.д. Див. змішана гірська порода.
- — Див. інтрузивні гірські породи.
- — Див. кайнотипні гірські породи.
- — осадова гірська порода, більш ніж на 50% складена одним або декількома карбонатними мінералами. Див. карбонатні породи.
- , — Див. катакластичні породи, катаклазити.
- — Див. кислі гірські породи.
- — те ж саме, що й порода уламкова.
- — гірська порода, здатна вміщувати рідини і гази і пропускати їх через себе за наявності перепаду тиску.
- — Див. компетентна порода. Протилежне — .
- — Див. корінні породи.
- — Див. кременисті (крем’янисті) породи, силіциди.
- — гірська порода будь-якого походження, яка складається з кристалічних мінералів. Звичайно цей термін застосовують до магматич-них і метаморфічних гірських порід.
- — порода вулканокластична, в якій уламки лави зцементовані лавою.
- — Див. лейкократові гірські породи.
- — Див. лужні гірські породи.
- — Див. магматичні гірські породи.
- — Див. марсіанські породи.
- — вивержена порода, в якої кольоровий індекс 65<М<90.
- — магматична порода, яка займає проміжне положення між лейкократовими і меланократовими.
- — Див. меланократові гірські породи.
- — Див. метаморфічні гірські породи.
- — Див. метаморфогенні глинисті породи.
- — осадова порода після її метаморфічних змін.
- — Див. метасоматичні гірські породи. Син. — метасоматит.
- — Див. місячні породи.
- — гірська порода, яка містить у природних умовах нафту і генетично пов’язані з нею вуглеводні. Як правило, це пориста порода — пісок, пісковик, ніздрюватий і тріщинуватий вапняк. Нафтоносними бувають також глини, сланці, інші щільні породи. Розрізняють первинно нафтоносну — ту, в якій нафта утворилася вперше, і вторинно нафтоносну — в яку нафта потрапила внаслідок міграції.
- — те ж саме, що й порода податлива. Протилежне — компетентна порода.
- (невідсортована) — осадова кластична порода, яка складається з уламків різного розміру. Склад і обкатаність уламків теж різна. Найхарактерніша для пролювіальних, делювіальних та льодовикових відкладів та відкладів змішаного льодовиково-морського походження. Див. невідсортований матеріал.
- — Див. "німі" гірські породи.
- (олігоміктова) — Див. .
- — Див. оолітова порода. Син. — порода регенераційна.
- — те ж саме, що й рудоносні гірські породи.
- — гірська порода, яка утворилася на поверхні Землі шляхом перевідкладення продуктів вивітрювання і руйнування інших порід, осадження із води різних басейнів або в результаті життєдіяльності організмів. Розрізняють: породу осадову залізисту (зі значним вмістом Fe), осадово-вулканогенну, осадово-метаморфічну (парапорода), Див. — осадові гірські породи.
- — Див. основні гірські породи.
- — Див. палеотипні гірські породи.
- — Див. паратектитова порода.
- — порода, яка виникла безпосередньо з розплавленої магми не зміненої наступними процесами. Протиставляється породі метаморфічній.
- — Див. пірокластичні гірські породи, пірокласти.
- — пухка змішана гірська порода, яка складається з пірокластичного тери-генного матеріалу. Див. пірокластичні гірські породи, пірокласти, теригенні відклади.
- — те ж саме, що й порода інтрузивна.
- — гірська порода будь-якого походження, яка складається тільки з кристалічних мінералів і не містить скла. Іноді її складові частини ідентифікуються виключно під мікроскопом.
- — гірська порода, яка характеризується гнучкістю, пластичністю, малим зчепленням зерен. Слабко- або незцементована порода. Легко піддається деформації в процесі складчастості. Приклад — глинисті сланці. Син. — .
- — конґломерати, брекчії, пісковики і піски, які складаються з уламків різних порід — осадових, магматичних, метафорфічних. Син. — порода поліміктова.
- — те ж саме, що й порода полігенна.
- — метасоматична гірська порода, яка виникла в результаті пропілітизації лав, інтрузивних, пі-рокластичних або теригенних порід різного складу. Постійні мінеральні компоненти П.п. — лужні польові шпати (альбіт, адуляр), калієва гідрослюда, хлотит, кварц, пірит, кальцит, епідот, актиноліт, цеоліти.
- , — Див. пуста порода, порожня порода.
- — Див. пухка гірська порода.
- — те ж саме, що й порода ортотектитова.
- — те ж саме, що й рудоносні гірські породи. Син. — порода оруднена.
- — Див. середні гірські породи.
- — гірська порода сірого, світло-сірого та білястого кольору. Може бути річковим, озерним, шельфовим або глибоководним осадом, породою пустель. Колір гірських порід визначають ряд факторів: природа материнських порід, умови залягання, умови вивітрювання, діагенез.
- — те ж саме, що й скарни.
- — Див. скельні породи.
- — різновид галогенних порід. Містить легкорозчинні у воді хлоридні та сульфідні сполуки Na, K, Mg, Ca.
- — порода соляна, складена г.ч. сильвіном, карналітом, поліґалітом, кізеритом, кіанітом, ланґбейнітом, епсомітом. Присутні ангідрит і галіт.
- — Див. сульфатні гірські породи.
- — Див. теригенні відклади.
- — продукт сірчанокислого вилуговування і слабкого окременіння карбонатно-глинистих порід і мергелів у зоні окиснення родовищ сірки. За зовнішнім виглядом і властивостями схожа на трепел, але генетично відмінна від нього. Відома в межах родовищ сірки у Середній Азії.
- — Див. .
- — осадова гірська порода, складена уламками мінералів і порід. Син. — . Див. уламкові гірські породи.
- — осадова гірська порода, яка утворилася шляхом хімічного осадження із водного розчину. Див. хемогенні гірські породи.
- — термін, який відображає якісний стан породи — монолітна скельна порода, в якій ні на око, ні за допомогою лупи не розрізняються пори, тріщини та складові частини.
- (вмісна або вміщувальна порода) (рос. вмещающая порода, англ. enclosing rock, adjoining rock; нім. das nutzbare Mineral enthaltende Gestein n (Nebengestein oder Flöz-nebengestein n)) — гірська порода, в якій знаходиться рудний або вугільний, нафтовий та ін. поклад, жила або інше геологічне тіло з корисною копалиною. При похилому заляганні перерахованих геологічних тіл П.в.к.к. — це бокова порода.
- — загальний термін для базальтових та асоційованих з ними порід Арктики. Займають проміжне положення між лужними породами атлантичних островів і вапняково-лужними породами тихоокеанських околиць. Розповсюджені на островах Північного Льодовитого океану.
- — Див. ультраосновні гірські породи.
Див. також
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Poroda1 2 3 4 ros poroda angl rock nim Gestein n Znachennya termina1 Mineralne utvorennya sho ne ye ob yektom dobuvannya korisnih komponentiv pri rozrobci rodovish pidzemnim sposobom porozhnya poroda 2 Skorochennya termina girska poroda 3 Mineralni chastinki yaki zasmichuyut korisnu kopalinu u viglyadi mehanichnih domishok zrostkiv vkraplen i pidlyagayut vidalennyu u procesi zbagachennya u vidhodi nepravilno vikoristovuvati termin poroda u znachenni vidhodi 4 Chastina nazvi deyakih mineraliv Rozriznyayut porodu gipsovu porodu pojkilitovu gips Micnisni vlastivosti porodiZa micnisnimi vlastivostyami vidilyayut taki girski porodi Poroda m yaka neushilnena osadova dezintegrovana viverzhena chi metamorfichna girska poroda sho maye mezhu micnosti na odnoosovij stisk u zrazku u vodonasichenomu stani 1 5 MPa porodi m yaki rozroblyayutsya usima vidami vijmalnih ma shin bez poperednogo rozpushuvannya Poroda shilna silno vivitrila viverzhena metamorfichna chi neskam yanila osadova z chitko virazhenim kristalichnim kistyakom girska poroda sho maye mezhu micnosti na odnoosovij stisk u zrazku u vodonasichenomu stani 5 20 MPa porodi shilni mozhut rozroblyatisya potuzhnimi vijmalnimi mashinami pri zusillyah kopannya ne mensh 0 3 0 4 MPa bez poperednogo rujnuvannya Poroda napivskelna viverzhena vivitrila metamorfichna chi osadova z tverdim cementom girska poroda sho maye mezhu micnosti na odnoosovij stisk u zrazku u vodonasichenomu stani 20 50 MPa pri rozrobci porid napivskelnih neobhidno poperednye rujnuvannya rozpushuvannya zvichajno vibuhovim sposobom Poroda skelna viverzhena metamorfichna nevivitrila chi osadova z kristalichnim cementom girska poroda sho maye mezhu micnosti na odnoosovij stisk u zrazku u vodonasichenomu stani ponad 50 MPa pri rozrobci porid skelnih obov yazkovo vikonuvati poperednye rujnuvannya vibuhovim sposobom Riznovidi porid poroda kolektor yaka prosyaknuta maltoyu asfaltom asfaltitami abo ta sho mistit pomitni znachimi yih vklyuchennya Shirshe ponyattya poroda bituminozna organogenna osadova girska poroda yaka skladena iz produktiv zhittyediyalnosti tvarin i roslin abo yih zalishkiv yaki ne rozklalisya te zh same sho j poroda detritova poroda zbagachena kerogenom tipu goryuchih slanciv abo bitumami asfaltom tosho Daye harakternij zapah pri udari zabarvlyuye vityazhki pri obrobci rozchinnikami pri termichnomu rozkladi daye bitumopodibni produkti Div venerianski girski porodi Div viverzheni girski porodi u vuglezbagachenni vidimoyu porodoyu nazivayut porodu krupnistyu ponad 25 mm vulkanogenna Div vulkanichni girski porodi Div vulkanogenno osadovi porodi vulkanogenna ulamkova klastichna poroda Sered nih Vlodavec 1959 vidilyaye lavo piro psevdopiroklastichni i zmishani porodi Div vulkanoklasti poroda yaka skladayetsya z produktiv mehanichnogo rujnuvannya i perevidkladennya riznih vulkanogennih utvoren zcemento vanih osadovim materialom ne sinhronichnim z cimi utvorennyami Prikladi vulkanomiktovij konglomerat vulkanomiktovij piskovik tosho Sin poroda vulkanoterigenna Div galogenni porodi poroda solyana u petrografiyi girska poroda anomalnogo skladu utvorena vnaslidok asimilyaciyi magmoyu storonnih girskih porid Div gipabisalni girski porodi mineralnij agregat pevnogo skladu i budovi yakij sformuvavsya v rezultati geologichnih procesiv i zalyagaye v zemnij kori Div girski porodi girska poroda sho utvorilasya pid diyeyu faktoriv velikih glibin Termin zastosovuyetsya dlya intruzivnih plutonichnih porid Sin abisalna poroda endogenna poroda Div glinisti porodi Div gorili girski porodi Div ulamkovi girski porodi psefiti organogenno ulamkova osadova girska poroda skladena skeletnimi zalishkami organizmiv Sin poroda bioklastichna te zh same sho j poroda glibinna viverzhena girska poroda sho utvorilasya vnaslidok zastigannya lavi na poverhni Zemli abo blizko vid poverhni Div efuzivni girski porodi Div zhilni girski porodi girska poroda yaka pri dezintegraciyi ta zminah na abo poblizu zemnoyi poverhni zalishayetsya na misci svogo pervinnogo zalyagannya Sin poroda avtohtonna Div zelenokam yani porodi girska poroda yaka skladayetsya z materialu riznogo za pohodzhennyam vulkano i hemogennogo metamorfichnogo osadovogo v t ch i biogennogo tosho abo riznoridnogo ulamkovogo materialu piskoviki alevroliti vapnyaki mergeli kremenisti porodi i t d Div zmishana girska poroda Div intruzivni girski porodi Div kajnotipni girski porodi osadova girska poroda bilsh nizh na 50 skladena odnim abo dekilkoma karbonatnimi mineralami Div karbonatni porodi Div kataklastichni porodi kataklaziti Div kisli girski porodi te zh same sho j poroda ulamkova girska poroda zdatna vmishuvati ridini i gazi i propuskati yih cherez sebe za nayavnosti perepadu tisku Div kompetentna poroda Protilezhne Div korinni porodi Div kremenisti krem yanisti porodi silicidi girska poroda bud yakogo pohodzhennya yaka skladayetsya z kristalichnih mineraliv Zvichajno cej termin zastosovuyut do magmatich nih i metamorfichnih girskih porid poroda vulkanoklastichna v yakij ulamki lavi zcementovani lavoyu Div lejkokratovi girski porodi Div luzhni girski porodi Div magmatichni girski porodi Div marsianski porodi viverzhena poroda v yakoyi kolorovij indeks 65 lt M lt 90 magmatichna poroda yaka zajmaye promizhne polozhennya mizh lejkokratovimi i melanokratovimi Div melanokratovi girski porodi Div metamorfichni girski porodi Div metamorfogenni glinisti porodi osadova poroda pislya yiyi metamorfichnih zmin Div metasomatichni girski porodi Sin metasomatit Div misyachni porodi girska poroda yaka mistit u prirodnih umovah naftu i genetichno pov yazani z neyu vuglevodni Yak pravilo ce porista poroda pisok piskovik nizdryuvatij i trishinuvatij vapnyak Naftonosnimi buvayut takozh glini slanci inshi shilni porodi Rozriznyayut pervinno naftonosnu tu v yakij nafta utvorilasya vpershe i vtorinno naftonosnu v yaku nafta potrapila vnaslidok migraciyi te zh same sho j poroda podatliva Protilezhne kompetentna poroda nevidsortovana osadova klastichna poroda yaka skladayetsya z ulamkiv riznogo rozmiru Sklad i obkatanist ulamkiv tezh rizna Najharakternisha dlya prolyuvialnih delyuvialnih ta lodovikovih vidkladiv ta vidkladiv zmishanogo lodovikovo morskogo pohodzhennya Div nevidsortovanij material Div nimi girski porodi oligomiktova Div Div oolitova poroda Sin poroda regeneracijna te zh same sho j rudonosni girski porodi girska poroda yaka utvorilasya na poverhni Zemli shlyahom perevidkladennya produktiv vivitryuvannya i rujnuvannya inshih porid osadzhennya iz vodi riznih basejniv abo v rezultati zhittyediyalnosti organizmiv Rozriznyayut porodu osadovu zalizistu zi znachnim vmistom Fe osadovo vulkanogennu osadovo metamorfichnu paraporoda Div osadovi girski porodi Div osnovni girski porodi Div paleotipni girski porodi Div paratektitova poroda poroda yaka vinikla bezposeredno z rozplavlenoyi magmi ne zminenoyi nastupnimi procesami Protistavlyayetsya porodi metamorfichnij Div piroklastichni girski porodi piroklasti puhka zmishana girska poroda yaka skladayetsya z piroklastichnogo teri gennogo materialu Div piroklastichni girski porodi piroklasti terigenni vidkladi te zh same sho j poroda intruzivna girska poroda bud yakogo pohodzhennya yaka skladayetsya tilki z kristalichnih mineraliv i ne mistit skla Inodi yiyi skladovi chastini identifikuyutsya viklyuchno pid mikroskopom girska poroda yaka harakterizuyetsya gnuchkistyu plastichnistyu malim zcheplennyam zeren Slabko abo nezcementovana poroda Legko piddayetsya deformaciyi v procesi skladchastosti Priklad glinisti slanci Sin konglomerati brekchiyi piskoviki i piski yaki skladayutsya z ulamkiv riznih porid osadovih magmatichnih metaforfichnih Sin poroda polimiktova te zh same sho j poroda poligenna metasomatichna girska poroda yaka vinikla v rezultati propilitizaciyi lav intruzivnih pi roklastichnih abo terigennih porid riznogo skladu Postijni mineralni komponenti P p luzhni polovi shpati albit adulyar kaliyeva gidroslyuda hlotit kvarc pirit kalcit epidot aktinolit ceoliti Div pusta poroda porozhnya poroda Div puhka girska poroda te zh same sho j poroda ortotektitova te zh same sho j rudonosni girski porodi Sin poroda orudnena Div seredni girski porodi girska poroda sirogo svitlo sirogo ta bilyastogo koloru Mozhe buti richkovim ozernim shelfovim abo glibokovodnim osadom porodoyu pustel Kolir girskih porid viznachayut ryad faktoriv priroda materinskih porid umovi zalyagannya umovi vivitryuvannya diagenez te zh same sho j skarni Div skelni porodi riznovid galogennih porid Mistit legkorozchinni u vodi hloridni ta sulfidni spoluki Na K Mg Ca poroda solyana skladena g ch silvinom karnalitom poligalitom kizeritom kianitom langbejnitom epsomitom Prisutni angidrit i galit Div sulfatni girski porodi Div terigenni vidkladi produkt sirchanokislogo vilugovuvannya i slabkogo okremeninnya karbonatno glinistih porid i mergeliv u zoni okisnennya rodovish sirki Za zovnishnim viglyadom i vlastivostyami shozha na trepel ale genetichno vidminna vid nogo Vidoma v mezhah rodovish sirki u Serednij Aziyi Div osadova girska poroda skladena ulamkami mineraliv i porid Sin Div ulamkovi girski porodi osadova girska poroda yaka utvorilasya shlyahom himichnogo osadzhennya iz vodnogo rozchinu Div hemogenni girski porodi termin yakij vidobrazhaye yakisnij stan porodi monolitna skelna poroda v yakij ni na oko ni za dopomogoyu lupi ne rozriznyayutsya pori trishini ta skladovi chastini vmisna abo vmishuvalna poroda ros vmeshayushaya poroda angl enclosing rock adjoining rock nim das nutzbare Mineral enthaltende Gestein n Nebengestein oder Floz nebengestein n girska poroda v yakij znahoditsya rudnij abo vugilnij naftovij ta in poklad zhila abo inshe geologichne tilo z korisnoyu kopalinoyu Pri pohilomu zalyaganni pererahovanih geologichnih til P v k k ce bokova poroda zagalnij termin dlya bazaltovih ta asocijovanih z nimi porid Arktiki Zajmayut promizhne polozhennya mizh luzhnimi porodami atlantichnih ostroviv i vapnyakovo luzhnimi porodami tihookeanskih okolic Rozpovsyudzheni na ostrovah Pivnichnogo Lodovitogo okeanu Div ultraosnovni girski porodi Div takozhGirska poroda Struktura porodi Tekstura porodi Porodnij vidvalLiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2007 T 2 L R 670 s ISBN 57740 0828 2