Уламкові гірські породи (кластичні гірські породи, кластогенні породи) – осадові гірські породи, що складаються повністю чи переважно з уламків різних гірських порід і мінералів.
Уламкові гірські породи часто містять органічні залишки: цілі раковини або їх уламки – детрит молюсків, коралів, стовбури і гілки дерев і т.п.
Класифікація
За фізико-механічними властивостями
Уламкові породи поділяють на пухкі й зцементовані. У зцементованих уламкових гірських породах зв'язуючою речовиною («цементом») слугують карбонати (кальцит, доломіт), оксиди кремнію (опал, халцедон, кварц), оксиди заліза (лімоніт, ґетит та ін.), глинисті мінерали й низка інших гірських порід.
За співвідношенням зерен і цементу розрізняють такі типи цементації:
- базальний (основний) цемент, у якому частини осадку нібито розсіяні у «розчині»;
- контактовий, або цемент дотику – розвинутий лише у місцях дотику зерен (цементація слабка);
- цемент шпарин – заповнення цементом міжзернового простору (міцність цементу може бути різною і часто пов’язана з походженням порід).
За розмірами уламків
За розмірами уламків породи поділяють на:
- грубоуламкові (псефіти), розмір уламків понад 1 мм. За формою уламків псефіти додатково поділяють на обкатані та кутасті.
- незцементовані: брили – понад 1000 мм, валуни – 100-1000 мм, галька, щебінь – 10-100 мм, жорства, ґравій – 1-10 мм;
- зцементовані – конґломерати, брекчії, гравеліти та ін.
- піщані (псаміти), розмір частинок від 1 до 0,05 мм (за іншими варіантами класифікації: 1—0,1 або 2—0,05 мм):
- пилуваті (алеврити), розмір частинок від 0,05 до 0,005 мм:
- глинисті (пеліти), розмір частинок менше 0,005 мм. Глинисті породи можуть бути як хімічного, так й уламкового походження.
Виділяють також уламкові гірські породи змішаного складу. До них належать суглинки й супісок.
За мінеральним складом
За мінеральним складом уламкові породи поділяють на:
- мономінеральні (>90% уламків одного мінералу);
- олігомінеральні (уламки одного мінералу складають від 75 до 90%);
- поліміктові (<75% уламків одного мінералу).
Див. також
Джерела
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Вовк В.М., Мацібора О.В. . Геологічний словник. Архів оригіналу за 10 листопада 2017. Процитовано 20 серпня 2019.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|3=
()
Література
- Spears, D.A., Sam. Towards a classification of Shales. J. geol. soc., London, 137, 1990.
- Blatt, h., Middleton, G. V. & Murray, R. C. 1972. Origin of Sedimentary Rocks. Prentice Hall Inc., Englewood Cliffs, 634 pp.
- Інженерна геологія (з основами геотехніки): підручник для студентів вищих навчальних закладів /Колектив авторів: В. Г. Суярко, В. М. Величко, О. В. Гаврилюк, В. В. Сухов, О. В. Нижник, В. С. Білецький, А. В. Матвєєв, О. А. Улицький, О. В. Чуєнко.; за заг. ред. проф. В. Г. Суярка. — Харків: Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2019. — 278 с.
Посилання
- Уламкові гірські породи // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 199. — .
Група порід | Розмір уламків | Не зцементовані (пухкі) | Зцементовані | ||
---|---|---|---|---|---|
Обкатані | Не обкатані | Обкатані | Не обкатані | ||
Псефіти (Pf) | > 1024 мм | Бриловий валунник | Скупчення брил | Бриловий конгломерат | Брилова брекчія |
1024 - 256 мм | Валунник | Необкатаний валунник | Валунний конгломерат | Валунна брекчія | |
256 - 4 мм | Галечник | Щебінь | Конгломерат | Брекчія | |
4 - 2 мм | Гравійник | Жорства | Гравеліт | Жорствяник | |
Псаміти (Ps) | 2,0 - 0,063 мм | Пісок | Пісковик | ||
Алеврити (Al) | 0,063 - 0,004 мм | Алеврит | Алевроліт | ||
Пеліти (Pe) | < 0,004 мм | Глина | Аргіліт |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ulamkovi girski porodi klastichni girski porodi klastogenni porodi osadovi girski porodi sho skladayutsya povnistyu chi perevazhno z ulamkiv riznih girskih porid i mineraliv Ulamkovi girski porodi chasto mistyat organichni zalishki cili rakovini abo yih ulamki detrit molyuskiv koraliv stovburi i gilki derev i t p PsefitiPsamiti PisokAlevritiPeliti Glina u podribnenomu viglyadi KlasifikaciyaZa fiziko mehanichnimi vlastivostyami Ulamkovi porodi podilyayut na puhki j zcementovani U zcementovanih ulamkovih girskih porodah zv yazuyuchoyu rechovinoyu cementom sluguyut karbonati kalcit dolomit oksidi kremniyu opal halcedon kvarc oksidi zaliza limonit getit ta in glinisti minerali j nizka inshih girskih porid Za spivvidnoshennyam zeren i cementu rozriznyayut taki tipi cementaciyi bazalnij osnovnij cement u yakomu chastini osadku nibito rozsiyani u rozchini kontaktovij abo cement dotiku rozvinutij lishe u miscyah dotiku zeren cementaciya slabka cement shparin zapovnennya cementom mizhzernovogo prostoru micnist cementu mozhe buti riznoyu i chasto pov yazana z pohodzhennyam porid Za rozmirami ulamkiv Za rozmirami ulamkiv porodi podilyayut na gruboulamkovi psefiti rozmir ulamkiv ponad 1 mm Za formoyu ulamkiv psefiti dodatkovo podilyayut na obkatani ta kutasti nezcementovani brili ponad 1000 mm valuni 100 1000 mm galka shebin 10 100 mm zhorstva gravij 1 10 mm zcementovani konglomerati brekchiyi graveliti ta in pishani psamiti rozmir chastinok vid 1 do 0 05 mm za inshimi variantami klasifikaciyi 1 0 1 abo 2 0 05 mm piski piskoviki piluvati alevriti rozmir chastinok vid 0 05 do 0 005 mm alevriti alevroliti glinisti peliti rozmir chastinok menshe 0 005 mm Glinisti porodi mozhut buti yak himichnogo tak j ulamkovogo pohodzhennya glini argiliti inshi Vidilyayut takozh ulamkovi girski porodi zmishanogo skladu Do nih nalezhat suglinki j supisok Za mineralnim skladom Za mineralnim skladom ulamkovi porodi podilyayut na monomineralni gt 90 ulamkiv odnogo mineralu oligomineralni ulamki odnogo mineralu skladayut vid 75 do 90 polimiktovi lt 75 ulamkiv odnogo mineralu Div takozhMerzli sushenci Psefiti Shebin Psamiti Alevriti PelitiDzherelaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2013 T 3 S Ya 644 s Vovk V M Macibora O V Geologichnij slovnik Arhiv originalu za 10 listopada 2017 Procitovano 20 serpnya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr 3 dovidka LiteraturaSpears D A Sam Towards a classification of Shales J geol soc London 137 1990 Blatt h Middleton G V amp Murray R C 1972 Origin of Sedimentary Rocks Prentice Hall Inc Englewood Cliffs 634 pp Inzhenerna geologiya z osnovami geotehniki pidruchnik dlya studentiv vishih navchalnih zakladiv Kolektiv avtoriv V G Suyarko V M Velichko O V Gavrilyuk V V Suhov O V Nizhnik V S Bileckij A V Matvyeyev O A Ulickij O V Chuyenko za zag red prof V G Suyarka Harkiv Harkivskij nacionalnij universitet imeni V N Karazina 2019 278 s PosilannyaUlamkovi girski porodi Terminologichnij slovnik dovidnik z budivnictva ta arhitekturi R A Shmig V M Boyarchuk I M Dobryanskij V M Barabash za zag red R A Shmiga Lviv 2010 S 199 ISBN 978 966 7407 83 4 Ulamkovi osadovi porodi Grupa porid Rozmir ulamkiv Ne zcementovani puhki ZcementovaniObkatani Ne obkatani Obkatani Ne obkataniPsefiti Pf gt 1024 mm Brilovij valunnik Skupchennya bril Brilovij konglomerat Brilova brekchiya1024 256 mm Valunnik Neobkatanij valunnik Valunnij konglomerat Valunna brekchiya256 4 mm Galechnik Shebin Konglomerat Brekchiya4 2 mm Gravijnik Zhorstva Gravelit ZhorstvyanikPsamiti Ps 2 0 0 063 mm Pisok PiskovikAlevriti Al 0 063 0 004 mm Alevrit AlevrolitPeliti Pe lt 0 004 mm Glina Argilit