Лужні гірські породи

Лужні гірські породи (рос. щелочные горные породы, англ. alkaline rocks; нім. Alkaligesteine n pl, alkalische Gesteine n pl) — магматичні гірські породи, що містять фельдшпатоїди і (або) лужні темнокольорові силікати — лужні піроксени і (або) лужні амфіболи. За вмістом SiO₂ (% мас.) Л.г.п. класифікуються на ультраосновні (<44), основні (44-53), середні (53-64), кислі (64-70).

Виділено 19 сімей Л.г.п., в тому числі ультраосновних:

• сім'я лужних пікритів,
• мелілітитів,
• ультраосновних фоїдитів (клас вулканічних порід),
• мелілітолітів,
• ультраосновних фоїдолітів (клас плутонічних порід);

основних:

• сім'я лужних базальтоїдів,
• основних фоїдитів,
• лужних габроїдів,
• основних фоїдолітів;

середніх:

• сім'я лужних трахітів,
• фонолітів (клас вулканічних порід),
• лужних сієнітів,
• фельдшпатоїдних сієнітів (клас плутонічних порід);

кислих:

• сім'я лужних трахідацитів,
• пантелеритів,
• комендитів (клас вулканічних порід),
• сім'я лужних кварцових сієнітів,
• лужних гранітів,
• лужних лейкогранітів (клас плутонічних порід).

За співвідношенням Na₂O: K₂O розрізнюють серії:

• натрієву (>4),
• калієво-натрієву (1-4),
• калієву (<1 для ультраосновних і основних, <0,4 — для середніх і кислих Л.г.п.).

Граничний вміст суми лугів (Na₂О+K₂О, % мас.) становить в ультраосновних Л.г.п. понад 1-2, в основних 4,5-22, в середніх 7,8-22, в кислих 9-13.

Для Л.г.п. характерні підвищені концентрації летких компонентів: F; CI; СО₂; СН₄ і ін. Типоморфні породотвірні мінерали Л.г.п.: олівін, , меліліт, слюда, натрієві і калієві фельдшпатоїди (для ультраосновних); плагіоклаз, лужний польовий шпат, , олівін, слюда, натрієві і калієві фельдшпатоїди (для основних); лужний польовий шпат, альбіт, лужний клінопіроксен, лужний амфібол, натрієві і калієві фельдшпатоїди (для середніх); лужний польовий шпат, альбіт, кварц, лужний клінопіроксен, лужний амфібол (для кислих).

Акцесорні мінерали: , ловеніт, , ортит, лопарит, і ін. Структура дрібнозерниста до пегматоїдної, текстура масивна, порфіровидна, смугаста і ін. Колір світло-сірий до темно-сірого, іноді зеленуватий або рожево-сірий. Л.г.п. поширені в межах жорстких консолідованих сегментів континентальної земної кори (древні платформи, щити, складчасті області) і на океанічних островах, де складають масиви, вулканічні поля, групи масивів. Л.г.п. використовуються для отримання глинозему (уртити), скла (лейкофойяїти), кераміки (синирити) та ін. З Л.г.п. пов'язані родов. рідкісних корисних копалин (ніобій, цирконій тощо) і рідкісноземельних елементів, слюди, фосфатного залізняку, дорогоцінних і напівдорогоцінних каменів.

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — .