- Детальніше про міста-держави античної доби див. Поліс.
Місто-держава — держава, яка складається з одного міста та навколишньої території. Як правило, історично міста-держави були частинами більшої цивілізації: наприклад міста-держави стародавньої Греції, Стародавнього Риму, Фінікії, міста-держави мая та ацтеків доколумбійської Мезоамерики, міста-держави Середньої Азії та доби італійського Відродження.
В античному світі міста-держави були досить поширені. Деякі з них об'єднувались в формальні або неформальні союзи, часто під проводом одного лідера. Міста-держави в Стародавньому Римі, наприклад, були об'єднані через підкорення іншими державами; деякі, такі як в Стародавній Греції, на Пелопонесі, об'єднувалися добровільно для спільного захисту.
Внутрішній устрій
У стародавній Греції міста-держави позначали одним словом (грец. πόλις) — поліс. Так називали великі міста і міста-держави. Місто-держава, або поліс мав свій специфічний внутрішній устрій, різноманітність урядів, організацію тощо. Характерними рисами такої державної організації було спільне громадянство.
Міста-держави античної доби
В античній історії існували:
- міста-держави Стародавньої Греції, також знані як поліси (від грецького поліс — πόλις, Афіни, Спарта, Фіви, Коринф,...)
- міста-держави Малої Азії (Троя)
- міста-держави у стародавньому Римі
- міста-держави Фінікії (Тір, Сідон, Арвад, Беріт, Бібл, Триполі, Кітій і Карфаген)
- міста-держави Месопотамії (Шумер)
- міста-держави імперії мая та ацтеків (Чичен-Іца, Тікаль, Копан і Монте-Албан)
- міста-держави китайських династій Шан, Чжоу
Міста-держави Північного Причорномор'я
- Керкінітида — заснована як місто-держава у VI столітті до н. е. і проіснувала як грецька колонія майже до кінця IV століття н. е. Зараз місто Євпаторія (Автономна Республіка Крим).
- Тір — заснований як місто-дежава у VI столітті до н. е. переселенцями з грецького Мілета. Зараз місто Білгород-Дністровський (Одеської області).
- Ольвія — існувала як місто-дежава з VI столітті до н. е. і до IV столітті н. е. Заснована переселенцями з грецького Мілета. Зараз Миколаївська область.
- Борисфеніда — існувала як місто-дежава у VII столітті до н. е., була найдревнішим грецьким поселенням Причорномор'я. Зараз Миколаївська область.
- Херсонес (пізніше Корсунь) — заснований у 422—420 роках до н. е. переселенцями з Гераклеї Понтійської і проіснував до XV століття н. е. — тобто майже два тисячоліття. У V—I століттях до н. е. це була автономна місто-держава, у I—IV століттях н. е. — аристократична республіка залежна від Риму, а з IV століття — від Візантії. Саме через Корсунь у 988 році в Київську Русь офіційно прийшло християнство візантійського обряду. Зараз історико-археологічний заповідник «Херсонес Таврійський», місто Севастополь (Автономна Республіка Крим).
- Феодосія — заснована як місто-дежава у VI столітті до н. е. греками — вихідцями з Мілета, була центром торговельних зв'язків. Зараз місто Феодосія (Автономна Республіка Крим).
- Пантікапей — заснований як місто-дежава у VI столітті до н. е. Зараз місто Керч (Автономна Республіка Крим).
Міста-держави середньовіччя
У середньовіччі міста-держави існували:
- у Німеччині в Ганзійській лізі (Любек, Кіль, Вісмар, Росток, Штральзунд, Гамбург, Гданськ (Данциг), Торн, Кеніґсберґ та інші).
- в складі Священної Римської Імперії на території сучасної Центральної Європи і Німеччини (Аахен, Кельн, Вормс, Дортмунд, Регенсбург, Аугсбург та інші).
- в Італії під час доби Відродження (Мілан, П'яченца, Кремона, Мантуя, Бергамо, Болонья, Падуя, Верона, Парма, Флоренція, Піза, Сієна, Салерно, Барі, Неаполь, Амальфі та інші).
- Див. Морські республіки.
Міста-держави новітньої історії
- У 19-му та 20-му сторіччях міста-держави виникали в результаті колоніальної експансії європейських держав. У таких країнах, як Індія, Китай міста-держави являли собою прибережні міста або порти звідки поширювалась колонізація країни. Деякі з міст-держав збереглися як незалежні країни (Сінгапур), а деякі хоча й ввійшли в склад інших країн, все ж зберегли автономію (Гонконг).
- Деякі європейські міста (Рієка, Данциг (Гданськ), Мемель (Клайпеда), Трієст, Батумі) в зв'язку з політичними та історичними обставинами існували як міста-анклави з широкими правами самоврядування.
Сучасні міста-держави
Сінгапур був в складі Малайзії всього два роки і був виключений зі складу країни в 1965 р. через побоювання, що його населення негативно вплине на расовий склад населення Малайзії. Попри це, Сінгапур швидко модернізувався і провів індустріалізацію, завдяки котрій його тепер називають одним з чотирьох Тигрів Азії. Тепер Сінгапур — сучасне, динамічне місто-держава з помітним впливом на економіку світу.
До 1870 р. місто Рим знаходилося в володінні римських пап як частина держави — Папська область. Коли в 1870 р. король Віктор Емануїл II анексував Папську Область, папа Пій ІХ відмовився визнати новосформоване королівство Італія. 1929 року папа Пій ХІ та король Віктор Емануїл III уклали договір, за яким Ватикан визнавався як незалежна держава з папою на чолі. Зараз це місто-держава має своє власне громадянство, дипломатичний корпус, прапор і поштову систему. З населенням менш ніж тисячу чоловік Ватикан — найменша, більшістю країн визнана суверенна держава світу.
Князівство Монако — одна з найменших держав світу (площа 1,95 км².). Розташоване на півдні Європи, на березі Середземного моря, поблизу кордону Франції і Італії. Має кордони з французьким департаментом Приморські Альпи. Монако має у своєму складі округи-міста Монако (старе місто), Монте-Карло, Ла-Кондамін (діловий центр і порт) і Фонтвілль (промисловий район).
Сучасна ідея вільних приватних міст
Цю концепцію у своїй книзі «Вільні приватні міста» (англ. Free Private Cities) 2018 року висуває Тит Гебель. За його задумом, у такому вільному приватному місті приватна компанія пропонуватиме мешканцям захист життя, свободи та власності на демаркаційній території як «надавачі державних послуг». Ця послуга включатиме служби безпеки та порятунку, правову та нормативну базу та незалежне вирішення спорів і оплачуватиметься мешканцями фіксованою в договорі сумою в рік.
Див. також
Посилання
- Херсонес. Греція на околицях Севастополя[недоступне посилання з липня 2019]
- City-state (POLITICS) [ 23 листопада 2018 у Wayback Machine.] // «Encyclopaedia Britannica» (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Detalnishe pro mista derzhavi antichnoyi dobi div Polis dd Misto derzhava derzhava yaka skladayetsya z odnogo mista ta navkolishnoyi teritoriyi Yak pravilo istorichno mista derzhavi buli chastinami bilshoyi civilizaciyi napriklad mista derzhavi starodavnoyi Greciyi Starodavnogo Rimu Finikiyi mista derzhavi maya ta actekiv dokolumbijskoyi Mezoameriki mista derzhavi Serednoyi Aziyi ta dobi italijskogo Vidrodzhennya V antichnomu sviti mista derzhavi buli dosit poshireni Deyaki z nih ob yednuvalis v formalni abo neformalni soyuzi chasto pid provodom odnogo lidera Mista derzhavi v Starodavnomu Rimi napriklad buli ob yednani cherez pidkorennya inshimi derzhavami deyaki taki yak v Starodavnij Greciyi na Peloponesi ob yednuvalisya dobrovilno dlya spilnogo zahistu Vnutrishnij ustrijU starodavnij Greciyi mista derzhavi poznachali odnim slovom grec polis polis Tak nazivali veliki mista i mista derzhavi Misto derzhava abo polis mav svij specifichnij vnutrishnij ustrij riznomanitnist uryadiv organizaciyu tosho Harakternimi risami takoyi derzhavnoyi organizaciyi bulo spilne gromadyanstvo Mista derzhavi antichnoyi dobi V antichnij istoriyi isnuvali mista derzhavi Starodavnoyi Greciyi takozh znani yak polisi vid greckogo polis polis Afini Sparta Fivi Korinf mista derzhavi Maloyi Aziyi Troya mista derzhavi u starodavnomu Rimi mista derzhavi Finikiyi Tir Sidon Arvad Berit Bibl Tripoli Kitij i Karfagen mista derzhavi Mesopotamiyi Shumer mista derzhavi imperiyi maya ta actekiv Chichen Ica Tikal Kopan i Monte Alban mista derzhavi kitajskih dinastij Shan Chzhou Mista derzhavi Pivnichnogo Prichornomor ya Dokladnishe Antichni mista Pivnichnogo Prichornomor ya Rozkopki polisu Hersones v Krimu suchasna Ukrayina Kerkinitida zasnovana yak misto derzhava u VI stolitti do n e i proisnuvala yak grecka koloniya majzhe do kincya IV stolittya n e Zaraz misto Yevpatoriya Avtonomna Respublika Krim Tir zasnovanij yak misto dezhava u VI stolitti do n e pereselencyami z greckogo Mileta Zaraz misto Bilgorod Dnistrovskij Odeskoyi oblasti Olviya isnuvala yak misto dezhava z VI stolitti do n e i do IV stolitti n e Zasnovana pereselencyami z greckogo Mileta Zaraz Mikolayivska oblast Borisfenida isnuvala yak misto dezhava u VII stolitti do n e bula najdrevnishim greckim poselennyam Prichornomor ya Zaraz Mikolayivska oblast Hersones piznishe Korsun zasnovanij u 422 420 rokah do n e pereselencyami z Gerakleyi Pontijskoyi i proisnuvav do XV stolittya n e tobto majzhe dva tisyacholittya U V I stolittyah do n e ce bula avtonomna misto derzhava u I IV stolittyah n e aristokratichna respublika zalezhna vid Rimu a z IV stolittya vid Vizantiyi Same cherez Korsun u 988 roci v Kiyivsku Rus oficijno prijshlo hristiyanstvo vizantijskogo obryadu Zaraz istoriko arheologichnij zapovidnik Hersones Tavrijskij misto Sevastopol Avtonomna Respublika Krim Feodosiya zasnovana yak misto dezhava u VI stolitti do n e grekami vihidcyami z Mileta bula centrom torgovelnih zv yazkiv Zaraz misto Feodosiya Avtonomna Respublika Krim Pantikapej zasnovanij yak misto dezhava u VI stolitti do n e Zaraz misto Kerch Avtonomna Respublika Krim Mista derzhavi serednovichchya U serednovichchi mista derzhavi isnuvali u Nimechchini v Ganzijskij lizi Lyubek Kil Vismar Rostok Shtralzund Gamburg Gdansk Dancig Torn Kenigsberg ta inshi v skladi Svyashennoyi Rimskoyi Imperiyi na teritoriyi suchasnoyi Centralnoyi Yevropi i Nimechchini Aahen Keln Vorms Dortmund Regensburg Augsburg ta inshi v Italiyi pid chas dobi Vidrodzhennya Milan P yachenca Kremona Mantuya Bergamo Bolonya Paduya Verona Parma Florenciya Piza Siyena Salerno Bari Neapol Amalfi ta inshi Div Morski respubliki Mista derzhavi novitnoyi istoriyi U 19 mu ta 20 mu storichchyah mista derzhavi vinikali v rezultati kolonialnoyi ekspansiyi yevropejskih derzhav U takih krayinah yak Indiya Kitaj mista derzhavi yavlyali soboyu priberezhni mista abo porti zvidki poshiryuvalas kolonizaciya krayini Deyaki z mist derzhav zbereglisya yak nezalezhni krayini Singapur a deyaki hocha j vvijshli v sklad inshih krayin vse zh zberegli avtonomiyu Gonkong Deyaki yevropejski mista Riyeka Dancig Gdansk Memel Klajpeda Triyest Batumi v zv yazku z politichnimi ta istorichnimi obstavinami isnuvali yak mista anklavi z shirokimi pravami samovryaduvannya Suchasni mista derzhavi Singapur Singapur buv v skladi Malajziyi vsogo dva roki i buv viklyuchenij zi skladu krayini v 1965 r cherez poboyuvannya sho jogo naselennya negativno vpline na rasovij sklad naselennya Malajziyi Popri ce Singapur shvidko modernizuvavsya i proviv industrializaciyu zavdyaki kotrij jogo teper nazivayut odnim z chotiroh Tigriv Aziyi Teper Singapur suchasne dinamichne misto derzhava z pomitnim vplivom na ekonomiku svitu Vatikan Do 1870 r misto Rim znahodilosya v volodinni rimskih pap yak chastina derzhavi Papska oblast Koli v 1870 r korol Viktor Emanuyil II aneksuvav Papsku Oblast papa Pij IH vidmovivsya viznati novosformovane korolivstvo Italiya 1929 roku papa Pij HI ta korol Viktor Emanuyil III uklali dogovir za yakim Vatikan viznavavsya yak nezalezhna derzhava z papoyu na choli Zaraz ce misto derzhava maye svoye vlasne gromadyanstvo diplomatichnij korpus prapor i poshtovu sistemu Z naselennyam mensh nizh tisyachu cholovik Vatikan najmensha bilshistyu krayin viznana suverenna derzhava svitu Monako Knyazivstvo Monako odna z najmenshih derzhav svitu plosha 1 95 km Roztashovane na pivdni Yevropi na berezi Seredzemnogo morya poblizu kordonu Franciyi i Italiyi Maye kordoni z francuzkim departamentom Primorski Alpi Monako maye u svoyemu skladi okrugi mista Monako stare misto Monte Karlo La Kondamin dilovij centr i port i Fontvill promislovij rajon Suchasna ideya vilnih privatnih mistDokladnishe Vilni privatni mista Cyu koncepciyu u svoyij knizi Vilni privatni mista angl Free Private Cities 2018 roku visuvaye Tit Gebel Za jogo zadumom u takomu vilnomu privatnomu misti privatna kompaniya proponuvatime meshkancyam zahist zhittya svobodi ta vlasnosti na demarkacijnij teritoriyi yak nadavachi derzhavnih poslug Cya posluga vklyuchatime sluzhbi bezpeki ta poryatunku pravovu ta normativnu bazu ta nezalezhne virishennya sporiv i oplachuvatimetsya meshkancyami fiksovanoyu v dogovori sumoyu v rik Div takozhMorski respubliki Statutne hartijne misto SShA PosilannyaHersones Greciya na okolicyah Sevastopolya nedostupne posilannya z lipnya 2019 City state POLITICS 23 listopada 2018 u Wayback Machine Encyclopaedia Britannica angl