Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Подумайте про дітей також А як щодо дітей це кліше яке переросло в риторичну тактику У буквальному сенсі це стосується п

Подумайте про дітей

Подумайте про дітей

Подумайте про дітей (також «А як щодо дітей?») — це кліше, яке переросло в риторичну тактику. У буквальному сенсі це стосується прав дитини (як у обговореннях дитячої праці). У дебатах, однак, це заклик до жалості, який використовується як звернення до емоцій, і тому він стає неформальною логічною помилкою .

image
Подумайте про дітей.

Art, Argument, and Advocacy (2002) стверджував, що апеляція замінює судження на емоцію у дебатах.Етик Джек Маршалл написав у 2005 році, що популярність фрази пов'язана з її здатністю обмежувати раціональність, зокрема у дискурсі про мораль. Прихильники цензури закликали «Подумайте про дітей», щоб захистити дітей від уявної небезпеки.Community, Space and Online Censorship (2009) стверджував, що класифікація дітей інфантильним способом як невинних, які потребують захисту, є формою одержимості концепцією чистоти. У статті 2011 року в Journal for Cultural Research зазначається, що ця фраза виросла із моральної паніки.

Це було закликом у фільмі Мері Поппінс 1964 року Disney, коли персонаж місіс Бенкс благав няню не кидати їх і «думати про дітей!» Фраза була популяризована як сатиричне посилання на анімаційну телевізійну програму Сімпсони у 1996 році, коли персонаж благав: «Хіба хтось не подумає про дітей?» під час суперечливих дебатів мешканців вигаданого містечка Спрінгфілд.

У 2012 році у «Georgia State University Law Review» Чарльз Дж. Тен Брінк назвав використання Лавджой «Подумай про дітей» успішною пародією. Подальше використання звернення в суспільстві часто ставало предметом знущань. Після його популяризації в «Сімпсонах», фраза отримала назву «закон Лавджоя», «захист Хелен Лавджой», «синдром Хелен Лавджой», і «думай-про-дітей-ізм».

Захист дітей

Think of the children ... freed of the crushing burden of dangerous and demeaning work.

 —Білл Клінтон

«Думай про дітей» у буквальному значенні вживається для захисту прав дітей. Раннє використання протягом 20-го століття включало записи 1914 року [en], які критикували стандарти дитячої праці в Сполучених Штатах. Президент США Білл Клінтон використав цю фразу у промові 1999 року до Міжнародної організації праці, попросивши свою аудиторію уявити значне скорочення дитячої праці: «Подумайте про дітей … звільнених від нищівного тягаря небезпечної та принизливої ​​роботи, яким повернуто ті незамінні години дитинства для навчання, ігор і життя».

Дослівне використання цієї фрази поширюється на 21 століття, коли Сара Бойс із Центру права дітей у Північній Ірландії використовує її, щоб відстоювати законні права дітей регіону. У книзі 2008 року «Дитяча праця в глобалізованому світі» використано цю фразу, щоб привернути увагу до ролі [en] у дитячій праці. Сара Діллон з [en] використала фразу «А як щодо дітей» у своїй книзі 2009 року «Міжнародні права дитини», щоб зосередитися на умовах програми дитячої праці. Бенджамін Пауелл використав цю фразу по-іншому у своїй книзі «Поза бідністю: потогінні цехи в глобальній економіці», написавши, що за відсутності дитячої праці деякі молоді люди стикалися з голодом. У книзі 2010 року про права людини, «Права дитини та розвиток людини», дитячий психіатр [en] використав фразу «думати про дітей», щоб закликати клініцистів включити процес, чутливий до етапів розвитку при консультуванні молоді.

Тактика дебатів

Логічна помилка

У своїй книзі 2002 року «Мистецтво, аргументація та захист: опанування парламентських дебатів» Джон Міні та Кейт Шустер назвали використання фрази «Думай про дітей» у дебатах типом неформальної логічної помилки і зверненням до емоцій. За словами авторів, учасник дебатів може використовувати цю фразу, щоб емоційно схилити членів аудиторії та уникнути логічного обговорення. Вони наводять приклад: «Я знаю, що цей національний план протиракетної оборони має своїх недоброзичливців, але чи хтось „будь ласка“ не подумає про дітей?» Їхню оцінку повторила Марджі Боршке в статті для журналу «Media International Australia incorporating Culture and Policy», при цьому Боршке назвала її використання риторичною тактикою.

Етик Джек Маршалл описав «Думай про дітей!» як тактику, яка використовується у спробі завершити дискусію, посилаючись на аргумент без відповіді. За словами Маршалла, за допомогою стратегії вдається запобігти раціональним дебатам. Він назвав його використання неетичним способом заплутаної дискусії, неправильним спрямуванням емпатії на об'єкт, який, можливо, не був у центрі уваги початкового аргументу. Маршалл написав, що, хоча використання цієї фрази може мати позитивний намір, воно викликає ірраціональність, коли неодноразово використовується обома сторонами дебатів. Він дійшов висновку, що ця фраза може перетворити дотримання правил на етичну проблему, застерігаючи суспільство уникати використання заклику «Думай про дітей!» як останнього аргументу.

У своїй синдикованій статті 2015 року «Think Of The Children» [en] розкритикував використання цієї фрази політиками. За словами Рейгана, політикам потрібно було припинити використовувати дітей як інструмент, коли відстоюють переваги урядових програм. Він назвав тактику нелогічним аргументом, актом відчаю тих, хто вважав, що має слабшу справу з аргументованими аргументами. Відзначаючи, що його використовували і демократи, і республіканці у Сполучених Штатах, Рейган назвав тактику «очевидною політичною поганою наукою».

Моральна паніка

Фраза, використана конгресвумен Міа Лав

Journal for Cultural Research опублікував у 2010 році статтю Дебри Ферредей, яка була повторно опублікована в книзі 2011 року Hope and Feminist Theory. За словами Ферредей, використання в ЗМІ фрази «Хіба хтось не подумає про дітей!» стало звичним явищем в атмосфері моральної паніки. Вона припустила, що ця фраза стає настільки поширеною, що може стати ще одним законом Годвіна.

У статті 2011 р для журналу Post Script Ендрю Скехіл писав про силу дітей у риториці створювати неспроможну позицію для протилежної точки зору. За словами Скехіла, особа, яка сперечається «за дітей», надзвичайно ускладнює для опонента позицію «не за дітей».[en]обговорила вплив риторики «думай про дітей» у статті 2011 року для . Вілкінсон цитує дослідження No Fear: Growing Up in a Risk-Averse Society авторства Тіма Гілла, що гіперчутливість у захисті дітей від потенційної шкоди має негативний вплив, що сприяє нездатності молоді володіти своїм вибором і реагувати на небезпечні ситуації. У [en]» [en] охарактеризувала тактику як систему політичних переконань і назвала її «думай-про-дітей-ізм» («think-of-the-children-ism»).

Елізабет Стокер Бруніг написала у статті 2014 року для [en], що моралізацію за допомогою цієї фрази часто можна побачити в обговореннях сексуальності, пояснюючи це зростанням сприйняття суспільством моралі як сфери жіночності. Бруніг також процитувала відмову NBC транслювати трейлер фільму про аборт як «думай-про-дітей-ізм».

Цензура

Скотт Бітті написав у своїй книзі 2009 року: Community, Space and Online Censorship що питання «Хіба ніхто не подумає про дітей?» часто порушували особи, які виступають за цензуру через занепокоєння, що молодь може побачити матеріали, які вважаються невідповідними. За словами Бітті, молодих людей розглядали як потенційних жертв сексуальних хижаків в Інтернеті, щоб посилити регулювання Інтернет. Характеризування дітей як інфантильних звертається до концепції невинності, яка була формою одержимості концепцією чистоти.

У статті 2011 року для журналу [en]Корі Докторов написав, що фраза «Хіба хтось не подумає про дітей?!» була використана ірраціональними особами для підтвердження аргументів про небезпеку для молоді [en]»: «піратів», терористів, організованої злочинності та дитячої порнографії. За словами Докторова, ця фраза була використана, щоб придушити обговорення основних проблем і зупинити [en]. Він помітив її часте використання, коли суспільство визначало відповідний підхід до юридичних аспектів обчислювальної техніки.

У своїй книзі 2013 р. Fervid Filmmaking Майк Ватт обговорив історію цензури щодо Сполученого Королівства за [en] і зазначив, що фільми, заборонені в той період, стали відомі як [en]». Уотт назвав поточну інтерпретацію такої цензури характеристикою «Думай про дітей». Браян М. Рід написав у своїй книзі: Nobody's Business що фраза була позбавлена ​​змісту і могла бути замінена для комічного ефекту на «Скільки кошенят має померти?»

Для [en] у 2015 році журналіст [en] писав про [en][en] як привід для посилення цензури та контролю і посилався на багатовікове використання урядами засобів запобігання «шкоди неповнолітнім». За словами О'Ніла, використання «Хіба хтось не подумає про дітей?» у сучасній культурі значно зросла і стала засобом здійснення [en] за допомогою [en].

Прийнятий в Росії в 2012 році [ru], призначений для захисту дітей від інформації, що шкодить їх здоров'ю і розвитку, ще в ході обговорення та прийняття критикувався експертами як такий, що фактично вводить інтернет-цензуру. В подальшому ці перестороги неодноразово підтверджувались правозастосовною практикою.

Популяризація

Кіно і телебачення

За словами Кетрін Лейті, раннє використання цієї фрази могло виникнути з її появи у фільмі Walt Disney Pictures 1964 року «Мері Поппінс». У початковій сцені персонаж місіс Бенкс благає свою няню не кидати їх, благаючи її «думати про дітей!». Лейті написала, що популярне використання цієї фрази викликає сильні почуття у тих, хто заперечує проти [en], вказуючи на конфлікт у Сполучених Штатах між консерватизмом країни (що походить від пуритан) та бажанням використовувати [en].

До того, як ця фраза з'явилася в Сімпсонах, більшість американців вперше звикли до неї в 1980-х роках у благодійній рекламі з [en] для [en]. Наприкінці рекламного ролика місіс Стратерс благала глядачів: «Хіба хтось не подумає про дітей?»

Вона також була використана у фільмі Джона Г'юстона 1982 року [en], промовлена Елеонорою Рузвельт, коли Енні співає [en]» до Франкліна Д. Рузвельта у Білому домі, щоб викликати жалість [en] для підтримки політики Нового курсу, проти якої він виступає.

«Думай про дітей» значною мірою популяризував персонаж , дружини отця Лавджоя, у телевізійній програмі «Сімпсони». Лавджой (яка вперше з'явилася в 1990 році) неодноразово вигукувала: «Думайте про дітей!» в кількох епізодах серіалу. Вперше вона використала цю фразу в епізоді [en]» [en], який вийшов в ефір в 1996 році, благаючи мера міста не дозволяти ведмедям перетинати кордон [en]. З кожним наступним використанням заклик Лавджой ставав дедалі сильніше.

Автор «Сімпсонів» [en] сказав у [en] до епізоду в 2005 році, що мотивація фрази в шоу полягала в тому, щоб підкреслити, як «думати про дітей» використовувалося в дебатах; нерелевантно, відхиливши дискусію від початкових питань. Лавджой використовувала варіації фрази, зокрема «Ой, будь ласка, хтось подумайте про дітей» і «А як же діти», найчастіше кричала, коли жителі вигаданого міста Спрінгфілд обговорювали спірну проблему або сперечалися про політику і логіка порушувалась. Комічне використання Лавджоей фрази з «Сімпсонів»сатиризувало її використання в публічному дискурсі.

Закон Лавджой

Після популяризації фрази у «Сімпсонах» її використання в суспільстві часто висміювалося. У журналі «Toronto Star» журналіст Едвард Кінан назвав це «законом Лавджой». Кінан визначив «Закон Лавджой» як попередження про те, що ця фраза є ймовірним відхиленням від слабкої логічної позиції, написавши, що справжнє співчуття до дітей передбачає раціональний аргумент, а не маніпуляцію. У статті для ірландського журналу [en] Керол Хант назвала використання цієї фрази в політичних дебатах «захистом Хелен Лавджой» і написала, що це також відомо як «синдром Хелен Лавджой». За словами Хант, вона часто посилається на гіпотетичних дітей, а не на реальних дітей, яких торкнулася проблема.

У статті для [en]» професор [en], Чарльз Дж. Тен Брінк написав, що фірмова фраза Хелен Лавджой була вправною та ефективною пародією. Згідно з «The Canberra Times», використання цієї фрази у 2009 році для підтримки цензури в Інтернеті з боку [en] уряду Австралії нагадувало Хелен Лавджой.

У своїй книзі «Міф про зло» Філіп А. Коул писав, що прохання Хелен Лавджой передбачало, що діти були чистими, непідробними потенційними жертвами, які вимагали постійного захисту від небезпеки. Коул протиставив це поняття персонажу Барта Сімпсон, який віддає перевагу створенню безладу, а не відповідності та дотриманню правил. За словами Коула, це є прикладом подвійного сприйняття дітей суспільством: безхитрісна потенційна здобич і зловмисні істоти, яким не довіряють. Коул писав, що протягом всієї історії дитина представляла дике минуле людства та його оптимістичне майбутнє. Джо Джонсон внесла розділ «Хіба хтось не думає про дітей?» до книги «Мами-посередники», в якій вона проаналізувала використання цієї фрази в анімаційних медіа (включаючи «Сімпсонів»). За словами Джонсон, ця фраза була ключовим прикладом популярного культурного зображення матерів як невротичних і наповнених тривогою щодо моральних цінностей.

Див. також

Примітки

  1. Meany, John; Kate Shuster (2002). Art, Argument, and Advocacy: Mastering Parliamentary Debate. New York: International Debate Education Association. с. 65. ISBN . OCLC 438996525., p. 65.
  2. Marshall, Jack (16 лютого 2005). . Ethics Scoreboard. Alexandria, Virginia: ProEthics, Ltd. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 1 листопада 2014.
  3. Borschke, Margie (November 2011). Rethinking the rhetoric of remix. Media International Australia Incorporating Culture and Policy. University of Queensland, School of Journalism and Communication. 141: 17. doi:10.1177/1329878X1114100104. S2CID 146356976 — через ., p. 17.
  4. (1914). Mr. Coal's Story. The Child Labor Bulletin. . 3 (2): 39, 73. ISSN 0360-0823. OCLC 612770438., pp. 39, 73.
  5. Boyce, Sara (2003). Northern Ireland's Bill of Rights: A Children's Rights Perspective. ChildRIGHT. Children's Legal Centre (183). ISSN 0265-1459. OCLC 749128561.
  6. (2010). Willems, Jan (ред.). Children's Rights and Human Development. Maastricht Series in Human Rights. Intersentia. с. 498. ISBN ., p. 498.
  7. Beattie, Scott (2009). Community, Space and Online Censorship. Ashgate. с. 165—167. ISBN ., pp. 165—167.
  8. Keenan, Edward (1 жовтня 2014). Thinking of the children is no laughing matter. The Toronto Star. с. GT4 — через ., p. GT4.
  9. Ferreday, Debra (2011). Reading Disorders: Online Suicide and the Death of Hope. У Coleman, Rebecca; Ferreday, Debra (ред.). Hope and Feminist Theory. Routledge. с. 99. ISBN ., p. 99.
  10. Laity, Kathryn A. (2013). Chapter Nine: 'Won't somebody please think of the children?' The case for Terry Gilliam's Tideland. У Birkenstein, Jeff; Froula, Anna; Randell, Karen (ред.). The Cinema of Terry Gilliam: It's a Mad World. Directors' Cuts. Wallflower Press. с. 118—119, 128. ISBN .
  11. (1996). . The Simpsons (Television episode). 20th Century Fox (опубліковано опубліковано May 5, 1996). Подія сталася на 4:23; 5:51; 6:21. Production code: 3F20; Episode no. 151; : Episode 23. Think of the children!
  12. Cohen, David; ; (2005). The Simpsons season 7 DVD commentary for the episode "Much Apu About Nothing" (DVD). 20th Century Fox.
  13. Ten Brink, Charles J. (Spring 2012). Gayborhoods: Intersections of Land Use Regulation, Sexual Minorities, and the Creative Class. . . 28: 789 — через ., p. 789.
  14. Shotwell, Mikaela (Winter 2012). Won't Somebody Please Think of the Children?!. The Journal of Gender, Race & Justice. : University of Iowa. 15: 141 — через . The Simpsons character Helen Lovejoy popularized this phrase., p. 141.
  15. Keenan, Edward (26 квітня 2014). 'Won't somebody please think of the children!'; The Simpsons has taught us not to trust anyone who stoops to use the corruptibility of children to advance a political argument. The Toronto Star. с. IN2 — через ., p. IN2.
  16. Patrick, Jeremy (2 грудня 2000). Don't forget, GLBT people have children, too. . Nebraska. с. B5 — через ., p. B5.
  17. Kitrosser, Heidi (May 2011). Symposium: Presidential Influence Over Administrative Action: Scientific Integrity: The Perils and Promise of White House Administration. . . 79: 2395 — через ., p. 2395.
  18. Hunt, Carol (5 січня 2014). Don't use our children as shields to protect status quo; The Helen Lovejoy argument against gay adoption is simply discrimination in a 'caring' guise, writes Carol Hunt. . Independent Newspapers Ireland Limited. с. 27 — через ., p. 27.
  19. (17 січня 2011). This divorce tax is emotional terrorism. — через .
  20. Bruenig, Elizabeth Stoker (30 червня 2014). . . Архів оригіналу за 16 вересня 2014. Процитовано 2 травня 2015.
  21. Clinton, Bill (16 червня 1999). . International Labour Conference, 87th Session. International Labour Organization. Архів оригіналу за 12 липня 2012. Процитовано 4 листопада 2014.
  22. Nesi, Giuseppe; Nogler, Luca; Pertile, Marco, ред. (2008). Child Labour in a Globalized World. Ashgate. с. 7. ISBN ., p. 7.
  23. Dillon, Sara (2009). International Children's Rights. Carolina Academic Press. с. 117. ISBN ., p. 117.
  24. Powell, Benjamin (2014). Out of Poverty: Sweatshops in the Global Economy. Cambridge Studies in Economics, Choice, and Society. Cambridge University Press. с. 5. ISBN ., p. 5.
  25. (23 березня 2015). Think of the children. Yankton Daily Press & Dakotan. ; CagleCartoons.com. Процитовано 2 травня 2015.
  26. Ferreday, Debra (2010). Reading Disorders: Online Suicide and the Death of Hope. Journal for Cultural Research. 14 (4): 409—426. doi:10.1080/14797581003765366. S2CID 144648542., pp. 409—429.
  27. Scahill, Andrew (2011). The Sieve or the Scalpel: The Family Movie Act of 2004, Infantile Citizenship, and the Rhetoric of Censorship. Post Script: Essays in Film and the Humanities. 30 (2): 69—81. ISSN 0277-9897 — через ., pp. 69–81.
  28. Berg, Chris (1 вересня 2011). From the Editor. . ISSN 1329-8100 — через .
  29. (1 вересня 2011). Let Kids Be Kids. . ISSN 1329-8100 — через .
  30. (1 липня 2011). . . Sebastopol, California: Maker Media. 27: 31. ISSN 1556-2336. Архів оригіналу за 31 жовтня 2013. Процитовано 3 листопада 2014., p. 31.
  31. Watt, Mike (2013). Fervid Filmmaking. McFarland. с. 233. ISBN ., p. 233.
  32. Reed, Brian M. (2013). Nobody's Business: Twenty-First Century Avant-Garde Poetics. . с. 110. ISBN ., p. 110.
  33. (19 квітня 2015). . . ISSN 0048-6906. Архів оригіналу за 2 травня 2015. Процитовано 2 травня 2015.
  34. (1997). ; Coffman, Antonia (ред.). (вид. 1st). New York: . с. 25. ISBN . LCCN 98141857. OCLC 37796735. OL 433519M., p. 25.
  35. Martyn, Warren; Wood, Adrian (2000). . BBC Homepage: Entertainment; The Simpsons. BBC. Архів оригіналу за 2 січня 2009. Процитовано 6 травня 2007.
  36. Sagers, Aaron (12 травня 2009). Pop 20: When sexual discomfort reaches our legislative branch. . . McClatchy-Tribune News Service — через .
  37. TelevisionWeek staff (18 лютого 2008). Blink. TelevisionWeek. : 4 — через ., p. 4.
  38. Chappell, Les (13 липня 2014). . The A.V. Club. Архів оригіналу за 15 липня 2014. Процитовано 2 травня 2015.
  39. McLennan, David (18 грудня 2009). Grey areas taint web blacklist. The Canberra Times. Australia. с. A15 — через ., p. A15.
  40. Cole, Phillip A. (2006). Bad Seeds. The Myth of Evil: Demonizing the Enemy. . с. 122. ISBN ., p. 122.
  41. Johnson, Jo (2012). 'Won't Somebody Think of the Children?': The Nineties Subversion of the Animated Mother. У Podnieks, Elizabeth (ред.). Mediating Moms: Mothers in Popular Culture. McGill-Queen's University Press. с. 53—68. ISBN ., pp. 65–66.

Джерела

  • (2001). [[Not in Front of the Children: "Indecency", Censorship, and the Innocence of Youth]][[:en:Not in Front of the Children: "Indecency", Censorship, and the Innocence of Youth|[en]]]. [en]. ISBN . {{}}: Назва URL містить вбудоване вікіпосилання ()
  • Lim, Elvin T. (June 2002). (PDF). . 32 (2): 328—348. doi:10.1111/j.0360-4918.2002.00223.x. Архів оригіналу (PDF) за 6 вересня 2015. Процитовано 30 вересня 2015.
  • Lim, Elvin T. (2008). The Substantive Impoverishment of Presidential Rhetoric. The Anti-Intellectual Presidency. Oxford University Press. с. 71–73. ISBN .
  • Meany, John; Kate Shuster (2002). Art, Argument, and Advocacy: Mastering Parliamentary Debate. New York: International Debate Education Association. с. 65. ISBN . OCLC 438996525.
  • Meyer, Anneke (February 2007). The Moral Rhetoric of Childhood. [en]. [en]. 14 (1): 85—104. doi:10.1177/0907568207072532. ISSN 0907-5682. LCCN 94645087. OCLC 41963991. S2CID 143886803.
  • Sherr, Susan A. (1 січня 1999). Scenes from the Political Playground: An Analysis of the Symbolic Use of Children in Presidential Campaign Advertising. [en]. Routledge. 16 (1): 45—59. doi:10.1080/105846099198767.

Посилання

  • Kantor, Andrew (16 липня 2004). . USA Today. Архів оригіналу за 23 жовтня 2012. Процитовано 5 жовтня 2015.
  • Marshall, Jack (16 лютого 2005). . Ethics Scoreboard. Alexandria, Virginia: ProEthics, Ltd. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 1 листопада 2014.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Podumajte pro ditej takozh A yak shodo ditej ce klishe yake pereroslo v ritorichnu taktiku U bukvalnomu sensi ce stosuyetsya prav ditini yak u obgovorennyah dityachoyi praci U debatah odnak ce zaklik do zhalosti yakij vikoristovuyetsya yak zvernennya do emocij i tomu vin staye neformalnoyu logichnoyu pomilkoyu Podumajte pro ditej Art Argument and Advocacy 2002 stverdzhuvav sho apelyaciya zaminyuye sudzhennya na emociyu u debatah Etik Dzhek Marshall napisav u 2005 roci sho populyarnist frazi pov yazana z yiyi zdatnistyu obmezhuvati racionalnist zokrema u diskursi pro moral Prihilniki cenzuri zaklikali Podumajte pro ditej shob zahistiti ditej vid uyavnoyi nebezpeki Community Space and Online Censorship 2009 stverdzhuvav sho klasifikaciya ditej infantilnim sposobom yak nevinnih yaki potrebuyut zahistu ye formoyu oderzhimosti koncepciyeyu chistoti U statti 2011 roku v Journal for Cultural Research zaznachayetsya sho cya fraza virosla iz moralnoyi paniki Ce bulo zaklikom u filmi Meri Poppins 1964 roku Disney koli personazh misis Benks blagav nyanyu ne kidati yih i dumati pro ditej Fraza bula populyarizovana yak satirichne posilannya na animacijnu televizijnu programu Simpsoni u 1996 roci koli personazh blagav Hiba htos ne podumaye pro ditej pid chas superechlivih debativ meshkanciv vigadanogo mistechka Springfild U 2012 roci u Georgia State University Law Review Charlz Dzh Ten Brink nazvav vikoristannya Lavdzhoj Podumaj pro ditej uspishnoyu parodiyeyu Podalshe vikoristannya zvernennya v suspilstvi chasto stavalo predmetom znushan Pislya jogo populyarizaciyi v Simpsonah fraza otrimala nazvu zakon Lavdzhoya zahist Helen Lavdzhoj sindrom Helen Lavdzhoj i dumaj pro ditej izm Zahist ditejThink of the children freed of the crushing burden of dangerous and demeaning work Bill Klinton Dumaj pro ditej u bukvalnomu znachenni vzhivayetsya dlya zahistu prav ditej Rannye vikoristannya protyagom 20 go stolittya vklyuchalo zapisi 1914 roku en yaki kritikuvali standarti dityachoyi praci v Spoluchenih Shtatah Prezident SShA Bill Klinton vikoristav cyu frazu u promovi 1999 roku do Mizhnarodnoyi organizaciyi praci poprosivshi svoyu auditoriyu uyaviti znachne skorochennya dityachoyi praci Podumajte pro ditej zvilnenih vid nishivnogo tyagarya nebezpechnoyi ta prinizlivoyi roboti yakim povernuto ti nezaminni godini ditinstva dlya navchannya igor i zhittya Doslivne vikoristannya ciyeyi frazi poshiryuyetsya na 21 stolittya koli Sara Bojs iz Centru prava ditej u Pivnichnij Irlandiyi vikoristovuye yiyi shob vidstoyuvati zakonni prava ditej regionu U knizi 2008 roku Dityacha pracya v globalizovanomu sviti vikoristano cyu frazu shob privernuti uvagu do roli en u dityachij praci Sara Dillon z en vikoristala frazu A yak shodo ditej u svoyij knizi 2009 roku Mizhnarodni prava ditini shob zosereditisya na umovah programi dityachoyi praci Bendzhamin Pauell vikoristav cyu frazu po inshomu u svoyij knizi Poza bidnistyu potoginni cehi v globalnij ekonomici napisavshi sho za vidsutnosti dityachoyi praci deyaki molodi lyudi stikalisya z golodom U knizi 2010 roku pro prava lyudini Prava ditini ta rozvitok lyudini dityachij psihiatr en vikoristav frazu dumati pro ditej shob zaklikati klinicistiv vklyuchiti proces chutlivij do etapiv rozvitku pri konsultuvanni molodi Taktika debativLogichna pomilka U svoyij knizi 2002 roku Mistectvo argumentaciya ta zahist opanuvannya parlamentskih debativ Dzhon Mini ta Kejt Shuster nazvali vikoristannya frazi Dumaj pro ditej u debatah tipom neformalnoyi logichnoyi pomilki i zvernennyam do emocij Za slovami avtoriv uchasnik debativ mozhe vikoristovuvati cyu frazu shob emocijno shiliti chleniv auditoriyi ta uniknuti logichnogo obgovorennya Voni navodyat priklad Ya znayu sho cej nacionalnij plan protiraketnoyi oboroni maye svoyih nedobrozichlivciv ale chi htos bud laska ne podumaye pro ditej Yihnyu ocinku povtorila Mardzhi Borshke v statti dlya zhurnalu Media International Australia incorporating Culture and Policy pri comu Borshke nazvala yiyi vikoristannya ritorichnoyu taktikoyu Etik Dzhek Marshall opisav Dumaj pro ditej yak taktiku yaka vikoristovuyetsya u sprobi zavershiti diskusiyu posilayuchis na argument bez vidpovidi Za slovami Marshalla za dopomogoyu strategiyi vdayetsya zapobigti racionalnim debatam Vin nazvav jogo vikoristannya neetichnim sposobom zaplutanoyi diskusiyi nepravilnim spryamuvannyam empatiyi na ob yekt yakij mozhlivo ne buv u centri uvagi pochatkovogo argumentu Marshall napisav sho hocha vikoristannya ciyeyi frazi mozhe mati pozitivnij namir vono viklikaye irracionalnist koli neodnorazovo vikoristovuyetsya oboma storonami debativ Vin dijshov visnovku sho cya fraza mozhe peretvoriti dotrimannya pravil na etichnu problemu zasterigayuchi suspilstvo unikati vikoristannya zakliku Dumaj pro ditej yak ostannogo argumentu U svoyij sindikovanij statti 2015 roku Think Of The Children en rozkritikuvav vikoristannya ciyeyi frazi politikami Za slovami Rejgana politikam potribno bulo pripiniti vikoristovuvati ditej yak instrument koli vidstoyuyut perevagi uryadovih program Vin nazvav taktiku nelogichnim argumentom aktom vidchayu tih hto vvazhav sho maye slabshu spravu z argumentovanimi argumentami Vidznachayuchi sho jogo vikoristovuvali i demokrati i respublikanci u Spoluchenih Shtatah Rejgan nazvav taktiku ochevidnoyu politichnoyu poganoyu naukoyu Moralna panika source source source source source track track track track track track Fraza vikoristana kongresvumen Mia Lav Journal for Cultural Research opublikuvav u 2010 roci stattyu Debri Ferredej yaka bula povtorno opublikovana v knizi 2011 roku Hope and Feminist Theory Za slovami Ferredej vikoristannya v ZMI frazi Hiba htos ne podumaye pro ditej stalo zvichnim yavishem v atmosferi moralnoyi paniki Vona pripustila sho cya fraza staye nastilki poshirenoyu sho mozhe stati she odnim zakonom Godvina U statti 2011 r dlya zhurnalu Post Script Endryu Skehil pisav pro silu ditej u ritorici stvoryuvati nespromozhnu poziciyu dlya protilezhnoyi tochki zoru Za slovami Skehila osoba yaka sperechayetsya za ditej nadzvichajno uskladnyuye dlya oponenta poziciyu ne za ditej en obgovorila vpliv ritoriki dumaj pro ditej u statti 2011 roku dlya Vilkinson cituye doslidzhennya No Fear Growing Up in a Risk Averse Society avtorstva Tima Gilla sho giperchutlivist u zahisti ditej vid potencijnoyi shkodi maye negativnij vpliv sho spriyaye nezdatnosti molodi voloditi svoyim viborom i reaguvati na nebezpechni situaciyi U en en oharakterizuvala taktiku yak sistemu politichnih perekonan i nazvala yiyi dumaj pro ditej izm think of the children ism Elizabet Stoker Brunig napisala u statti 2014 roku dlya en sho moralizaciyu za dopomogoyu ciyeyi frazi chasto mozhna pobachiti v obgovorennyah seksualnosti poyasnyuyuchi ce zrostannyam sprijnyattya suspilstvom morali yak sferi zhinochnosti Brunig takozh procituvala vidmovu NBC translyuvati trejler filmu pro abort yak dumaj pro ditej izm Cenzura Skott Bitti napisav u svoyij knizi 2009 roku Community Space and Online Censorship sho pitannya Hiba nihto ne podumaye pro ditej chasto porushuvali osobi yaki vistupayut za cenzuru cherez zanepokoyennya sho molod mozhe pobachiti materiali yaki vvazhayutsya nevidpovidnimi Za slovami Bitti molodih lyudej rozglyadali yak potencijnih zhertv seksualnih hizhakiv v Interneti shob posiliti regulyuvannya Internet Harakterizuvannya ditej yak infantilnih zvertayetsya do koncepciyi nevinnosti yaka bula formoyu oderzhimosti koncepciyeyu chistoti U statti 2011 roku dlya zhurnalu en Kori Doktorov napisav sho fraza Hiba htos ne podumaye pro ditej bula vikoristana irracionalnimi osobami dlya pidtverdzhennya argumentiv pro nebezpeku dlya molodi en pirativ teroristiv organizovanoyi zlochinnosti ta dityachoyi pornografiyi Za slovami Doktorova cya fraza bula vikoristana shob pridushiti obgovorennya osnovnih problem i zupiniti en Vin pomitiv yiyi chaste vikoristannya koli suspilstvo viznachalo vidpovidnij pidhid do yuridichnih aspektiv obchislyuvalnoyi tehniki U svoyij knizi 2013 r Fervid Filmmaking Majk Vatt obgovoriv istoriyu cenzuri shodo Spoluchenogo Korolivstva za en i zaznachiv sho filmi zaboroneni v toj period stali vidomi yak en Uott nazvav potochnu interpretaciyu takoyi cenzuri harakteristikoyu Dumaj pro ditej Brayan M Rid napisav u svoyij knizi Nobody s Business sho fraza bula pozbavlena zmistu i mogla buti zaminena dlya komichnogo efektu na Skilki koshenyat maye pomerti Dlya en u 2015 roci zhurnalist en pisav pro en en yak privid dlya posilennya cenzuri ta kontrolyu i posilavsya na bagatovikove vikoristannya uryadami zasobiv zapobigannya shkodi nepovnolitnim Za slovami O Nila vikoristannya Hiba htos ne podumaye pro ditej u suchasnij kulturi znachno zrosla i stala zasobom zdijsnennya en za dopomogoyu en Prijnyatij v Rosiyi v 2012 roci ru priznachenij dlya zahistu ditej vid informaciyi sho shkodit yih zdorov yu i rozvitku she v hodi obgovorennya ta prijnyattya kritikuvavsya ekspertami yak takij sho faktichno vvodit internet cenzuru V podalshomu ci perestorogi neodnorazovo pidtverdzhuvalis pravozastosovnoyu praktikoyu PopulyarizaciyaKino i telebachennya Za slovami Ketrin Lejti rannye vikoristannya ciyeyi frazi moglo viniknuti z yiyi poyavi u filmi Walt Disney Pictures 1964 roku Meri Poppins U pochatkovij sceni personazh misis Benks blagaye svoyu nyanyu ne kidati yih blagayuchi yiyi dumati pro ditej Lejti napisala sho populyarne vikoristannya ciyeyi frazi viklikaye silni pochuttya u tih hto zaperechuye proti en vkazuyuchi na konflikt u Spoluchenih Shtatah mizh konservatizmom krayini sho pohodit vid puritan ta bazhannyam vikoristovuvati en Do togo yak cya fraza z yavilasya v Simpsonah bilshist amerikanciv vpershe zvikli do neyi v 1980 h rokah u blagodijnij reklami z en dlya en Naprikinci reklamnogo rolika misis Straters blagala glyadachiv Hiba htos ne podumaye pro ditej Vona takozh bula vikoristana u filmi Dzhona G yustona 1982 roku en promovlena Eleonoroyu Ruzvelt koli Enni spivaye en do Franklina D Ruzvelta u Bilomu domi shob viklikati zhalist en dlya pidtrimki politiki Novogo kursu proti yakoyi vin vistupaye Dumaj pro ditej znachnoyu miroyu populyarizuvav personazh druzhini otcya Lavdzhoya u televizijnij programi Simpsoni Lavdzhoj yaka vpershe z yavilasya v 1990 roci neodnorazovo vigukuvala Dumajte pro ditej v kilkoh epizodah serialu Vpershe vona vikoristala cyu frazu v epizodi en en yakij vijshov v efir v 1996 roci blagayuchi mera mista ne dozvolyati vedmedyam peretinati kordon en Z kozhnim nastupnim vikoristannyam zaklik Lavdzhoj stavav dedali silnishe Avtor Simpsoniv en skazav u en do epizodu v 2005 roci sho motivaciya frazi v shou polyagala v tomu shob pidkresliti yak dumati pro ditej vikoristovuvalosya v debatah nerelevantno vidhilivshi diskusiyu vid pochatkovih pitan Lavdzhoj vikoristovuvala variaciyi frazi zokrema Oj bud laska htos podumajte pro ditej i A yak zhe diti najchastishe krichala koli zhiteli vigadanogo mista Springfild obgovoryuvali spirnu problemu abo sperechalisya pro politiku i logika porushuvalas Komichne vikoristannya Lavdzhoej frazi z Simpsoniv satirizuvalo yiyi vikoristannya v publichnomu diskursi Zakon Lavdzhoj Pislya populyarizaciyi frazi u Simpsonah yiyi vikoristannya v suspilstvi chasto vismiyuvalosya U zhurnali Toronto Star zhurnalist Edvard Kinan nazvav ce zakonom Lavdzhoj Kinan viznachiv Zakon Lavdzhoj yak poperedzhennya pro te sho cya fraza ye jmovirnim vidhilennyam vid slabkoyi logichnoyi poziciyi napisavshi sho spravzhnye spivchuttya do ditej peredbachaye racionalnij argument a ne manipulyaciyu U statti dlya irlandskogo zhurnalu en Kerol Hant nazvala vikoristannya ciyeyi frazi v politichnih debatah zahistom Helen Lavdzhoj i napisala sho ce takozh vidomo yak sindrom Helen Lavdzhoj Za slovami Hant vona chasto posilayetsya na gipotetichnih ditej a ne na realnih ditej yakih torknulasya problema U statti dlya en profesor en Charlz Dzh Ten Brink napisav sho firmova fraza Helen Lavdzhoj bula vpravnoyu ta efektivnoyu parodiyeyu Zgidno z The Canberra Times vikoristannya ciyeyi frazi u 2009 roci dlya pidtrimki cenzuri v Interneti z boku en uryadu Avstraliyi nagaduvalo Helen Lavdzhoj U svoyij knizi Mif pro zlo Filip A Koul pisav sho prohannya Helen Lavdzhoj peredbachalo sho diti buli chistimi nepidrobnimi potencijnimi zhertvami yaki vimagali postijnogo zahistu vid nebezpeki Koul protistaviv ce ponyattya personazhu Barta Simpson yakij viddaye perevagu stvorennyu bezladu a ne vidpovidnosti ta dotrimannyu pravil Za slovami Koula ce ye prikladom podvijnogo sprijnyattya ditej suspilstvom bezhitrisna potencijna zdobich i zlovmisni istoti yakim ne doviryayut Koul pisav sho protyagom vsiyeyi istoriyi ditina predstavlyala dike minule lyudstva ta jogo optimistichne majbutnye Dzho Dzhonson vnesla rozdil Hiba htos ne dumaye pro ditej do knigi Mami poseredniki v yakij vona proanalizuvala vikoristannya ciyeyi frazi v animacijnih media vklyuchayuchi Simpsoniv Za slovami Dzhonson cya fraza bula klyuchovim prikladom populyarnogo kulturnogo zobrazhennya materiv yak nevrotichnih i napovnenih trivogoyu shodo moralnih cinnostej Div takozh en Apelyaciya do naslidkiv Apelyaciya do strahu Najkrashi interesi ditini Zahist prav ditini en en Falshiva dilema Simejni cinnosti en Ignoratio elenchi en Spisok logichnih pomilok en en gaslo yake zrobila vidomim en Klishe sho pripinyaye rozdumiPrimitkiMeany John Kate Shuster 2002 Art Argument and Advocacy Mastering Parliamentary Debate New York International Debate Education Association s 65 ISBN 978 0 9702130 7 5 OCLC 438996525 p 65 Marshall Jack 16 lyutogo 2005 Ethics Scoreboard Alexandria Virginia ProEthics Ltd Arhiv originalu za 22 lyutogo 2014 Procitovano 1 listopada 2014 Borschke Margie November 2011 Rethinking the rhetoric of remix Media International Australia Incorporating Culture and Policy University of Queensland School of Journalism and Communication 141 17 doi 10 1177 1329878X1114100104 S2CID 146356976 cherez p 17 1914 Mr Coal s Story The Child Labor Bulletin 3 2 39 73 ISSN 0360 0823 OCLC 612770438 pp 39 73 Boyce Sara 2003 Northern Ireland s Bill of Rights A Children s Rights Perspective ChildRIGHT Children s Legal Centre 183 ISSN 0265 1459 OCLC 749128561 2010 Willems Jan red Children s Rights and Human Development Maastricht Series in Human Rights Intersentia s 498 ISBN 978 94 000 0032 2 p 498 Beattie Scott 2009 Community Space and Online Censorship Ashgate s 165 167 ISBN 978 0 7546 7308 8 pp 165 167 Keenan Edward 1 zhovtnya 2014 Thinking of the children is no laughing matter The Toronto Star s GT4 cherez p GT4 Ferreday Debra 2011 Reading Disorders Online Suicide and the Death of Hope U Coleman Rebecca Ferreday Debra red Hope and Feminist Theory Routledge s 99 ISBN 978 0 415 61852 6 p 99 Laity Kathryn A 2013 Chapter Nine Won t somebody please think of the children The case for Terry Gilliam s Tideland U Birkenstein Jeff Froula Anna Randell Karen red The Cinema of Terry Gilliam It s a Mad World Directors Cuts Wallflower Press s 118 119 128 ISBN 978 0 231 16534 1 1996 The Simpsons Television episode 20th Century Fox opublikovano opublikovano May 5 1996 Podiya stalasya na 4 23 5 51 6 21 Production code 3F20 Episode no 151 Episode 23 Think of the children Cohen David 2005 The Simpsons season 7 DVD commentary for the episode Much Apu About Nothing DVD 20th Century Fox Ten Brink Charles J Spring 2012 Gayborhoods Intersections of Land Use Regulation Sexual Minorities and the Creative Class 28 789 cherez p 789 Shotwell Mikaela Winter 2012 Won t Somebody Please Think of the Children The Journal of Gender Race amp Justice University of Iowa 15 141 cherez The Simpsons character Helen Lovejoy popularized this phrase p 141 Keenan Edward 26 kvitnya 2014 Won t somebody please think of the children The Simpsons has taught us not to trust anyone who stoops to use the corruptibility of children to advance a political argument The Toronto Star s IN2 cherez p IN2 Patrick Jeremy 2 grudnya 2000 Don t forget GLBT people have children too Nebraska s B5 cherez p B5 Kitrosser Heidi May 2011 Symposium Presidential Influence Over Administrative Action Scientific Integrity The Perils and Promise of White House Administration 79 2395 cherez p 2395 Hunt Carol 5 sichnya 2014 Don t use our children as shields to protect status quo The Helen Lovejoy argument against gay adoption is simply discrimination in a caring guise writes Carol Hunt Independent Newspapers Ireland Limited s 27 cherez p 27 17 sichnya 2011 This divorce tax is emotional terrorism cherez Bruenig Elizabeth Stoker 30 chervnya 2014 Arhiv originalu za 16 veresnya 2014 Procitovano 2 travnya 2015 Clinton Bill 16 chervnya 1999 International Labour Conference 87th Session International Labour Organization Arhiv originalu za 12 lipnya 2012 Procitovano 4 listopada 2014 Nesi Giuseppe Nogler Luca Pertile Marco red 2008 Child Labour in a Globalized World Ashgate s 7 ISBN 978 0 7546 7222 7 p 7 Dillon Sara 2009 International Children s Rights Carolina Academic Press s 117 ISBN 978 1 59460 115 6 p 117 Powell Benjamin 2014 Out of Poverty Sweatshops in the Global Economy Cambridge Studies in Economics Choice and Society Cambridge University Press s 5 ISBN 978 1 107 02990 3 p 5 23 bereznya 2015 Think of the children Yankton Daily Press amp Dakotan CagleCartoons com Procitovano 2 travnya 2015 Ferreday Debra 2010 Reading Disorders Online Suicide and the Death of Hope Journal for Cultural Research 14 4 409 426 doi 10 1080 14797581003765366 S2CID 144648542 pp 409 429 Scahill Andrew 2011 The Sieve or the Scalpel The Family Movie Act of 2004 Infantile Citizenship and the Rhetoric of Censorship Post Script Essays in Film and the Humanities 30 2 69 81 ISSN 0277 9897 cherez pp 69 81 Berg Chris 1 veresnya 2011 From the Editor ISSN 1329 8100 cherez 1 veresnya 2011 Let Kids Be Kids ISSN 1329 8100 cherez 1 lipnya 2011 Sebastopol California Maker Media 27 31 ISSN 1556 2336 Arhiv originalu za 31 zhovtnya 2013 Procitovano 3 listopada 2014 p 31 Watt Mike 2013 Fervid Filmmaking McFarland s 233 ISBN 978 0 7864 7066 2 p 233 Reed Brian M 2013 Nobody s Business Twenty First Century Avant Garde Poetics s 110 ISBN 978 0 8014 5157 7 p 110 19 kvitnya 2015 ISSN 0048 6906 Arhiv originalu za 2 travnya 2015 Procitovano 2 travnya 2015 1997 Coffman Antonia red vid 1st New York s 25 ISBN 0 06 095252 0 LCCN 98141857 OCLC 37796735 OL 433519M p 25 Martyn Warren Wood Adrian 2000 BBC Homepage Entertainment The Simpsons BBC Arhiv originalu za 2 sichnya 2009 Procitovano 6 travnya 2007 Sagers Aaron 12 travnya 2009 Pop 20 When sexual discomfort reaches our legislative branch McClatchy Tribune News Service cherez TelevisionWeek staff 18 lyutogo 2008 Blink TelevisionWeek 4 cherez p 4 Chappell Les 13 lipnya 2014 The A V Club Arhiv originalu za 15 lipnya 2014 Procitovano 2 travnya 2015 McLennan David 18 grudnya 2009 Grey areas taint web blacklist The Canberra Times Australia s A15 cherez p A15 Cole Phillip A 2006 Bad Seeds The Myth of Evil Demonizing the Enemy s 122 ISBN 978 0 275 99216 3 p 122 Johnson Jo 2012 Won t Somebody Think of the Children The Nineties Subversion of the Animated Mother U Podnieks Elizabeth red Mediating Moms Mothers in Popular Culture McGill Queen s University Press s 53 68 ISBN 978 0 7735 3979 2 pp 65 66 Dzherela 2001 Not in Front of the Children Indecency Censorship and the Innocence of Youth en Not in Front of the Children Indecency Censorship and the Innocence of Youth en en ISBN 978 0 374 17545 0 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Nazva URL mistit vbudovane vikiposilannya dovidka Lim Elvin T June 2002 PDF 32 2 328 348 doi 10 1111 j 0360 4918 2002 00223 x Arhiv originalu PDF za 6 veresnya 2015 Procitovano 30 veresnya 2015 Lim Elvin T 2008 The Substantive Impoverishment of Presidential Rhetoric The Anti Intellectual Presidency Oxford University Press s 71 73 ISBN 978 0 19 534264 2 Meany John Kate Shuster 2002 Art Argument and Advocacy Mastering Parliamentary Debate New York International Debate Education Association s 65 ISBN 978 0 9702130 7 5 OCLC 438996525 Meyer Anneke February 2007 The Moral Rhetoric of Childhood en en 14 1 85 104 doi 10 1177 0907568207072532 ISSN 0907 5682 LCCN 94645087 OCLC 41963991 S2CID 143886803 Sherr Susan A 1 sichnya 1999 Scenes from the Political Playground An Analysis of the Symbolic Use of Children in Presidential Campaign Advertising en Routledge 16 1 45 59 doi 10 1080 105846099198767 PosilannyaKantor Andrew 16 lipnya 2004 USA Today Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2012 Procitovano 5 zhovtnya 2015 Marshall Jack 16 lyutogo 2005 Ethics Scoreboard Alexandria Virginia ProEthics Ltd Arhiv originalu za 22 lyutogo 2014 Procitovano 1 listopada 2014

Дата публікації:
Топ