Інформаці́йне пра́во — комплексна галузь права, множина правових норм, що визначає суспільні відносини стосовно інформації, як суспільного ресурсу, функціюванням інформаційних систем з метою забезпечення задоволення потреб, інтересів людини, громадянина, соціальних спільнот, суспільства, держави, міжнародного співтовариства.
Структура інформаційного права складається із трьох взаємопов"язаних частин: загальна частина, особлива частина, спеціальна частина.
Загальна частина складається із таких провідних інститутів: основних положень про інформаційне права (основні поняття інформаційного права, концепти його визначення); зміст інформаційних правовідносин; об"єкти правовідносин; суб"єкти правовідносин щодо інформації; принципи інформаційного права; методологія інформаційного права; джерела інформаційного права, його взаємозв"язок з провідними, комплексними, спеціальними галузями права; історія інформаційного права; наукові школи інформаційного права в окремих країнах; структура законодавства про інформацію окремої країни та його взаємозв"язок з міжнародним інформаційним правом.
Особлива частина складається із таких інститутів: основоположні засади прав та обов"язків людини, громадянина у інформаційній сфері суспільства; засади прав суспільства щодо поширення, доступу та зберігання соціально значимої інформації; засади прав, обов"язків, гарантій держави щодо інформації, її обігу, визначення правового режиму доступу до неї, використання її в інтересах та потребах забезпечення функціонування органів державної влади та місцевого саморядування; засади міжнародного інформаційного обміну.
Спеціальна частина — структурована за такими об"єктно-інституційно структурованими ознаками на рівні підгалузей, за видами, напрямками інформаційної діяльності: державне регулювання забезпечення суспільних відносин щодо персональних даних, їх охорони, захисту; основні положення мас-медіа права; основні положення бібліотечного права; основні положення архівного права; основні положення науково-освітнього права; основні положення рекламного права; основні положення музейного права; основні положення телекомунікаційного права (у його складі такі два великі, складні інститути як пошта електрозв"язок); основні положення інформатики та інформатизації; основні положення ІТ-права; основні положення Інтернет-права та права електронних соціальних мереж комунікації; основні положення кібер-права; основні положення організації національної інформаційної безпеки тощо (переважно ті спеціальні інститути видів інформаційної діяльності, що мають формалізацію на рівні спеціальних юридичних законів, де різновиди інформації визначені як спеціальні об"єкти правовідносин).
За такими ознаками, з точки зору теорії множинності великих, складних систем (гіперсистем), образно в сучасній доктрині права, інформаційне право умовно структурується подібно до таблиці хімічних елементів Д. І. Менделеєва, що дозволяє зрозуміти його багатофункціональність, цілістність, підсистеми в системі та вивчати для застосування у практиці.
Основне змістове наповнення поняття
Розрізняють об'єктивний і суб'єктивний зміст інформаційного права.
Перший — це суспільні відносини щодо інформації, що знаходять вираз у нормах визначених на публічно-правовому та приватно-правовому рівнях.
Другий — це множина прав і обов'язків конкретних учасників суспільних відносин щодо інформації, як об'єкта суспільних відносин. За сутністю інформаційне право розглядається як сфера суспільних відносин, як наука, як навчальна дисципліна.
За сутнісню інформаційне право розглядається: як умовно визначена сфера суспільних відносин щодо інформації; як навчальна дисципліна; як напрямок наукових досліджень у складі юридичних наук.
Об'єкт правового регулювання у інформаційному праві — суспільні інформаційні відносини (суспільні відносини щодо інформації).
Основний предмет суспільних відносин — інформація (дані, відомості, повідомлення, знання, таємниця тощо).
Метод правового регулювання суспільних відносин в галузі інформації: у публічно-правовій складовій — це системне, комплексне застосування методів конституційного, цивільного, адміністративного та кримінального права. У приватно-правовій складової — як метод можна розглядати — комплексне застосування методів саморганізації — на рівні правочинів, угод, звичаїв, традицій, норм суспільної моралі, професійної, ділової етики тощо без участі держави.
Правова природа інформаційного права в Україні
За правовою природою, походженням інформаційне право — це велика складова підсистема в системі національного права, що має приватно-правову і публічно-правову складові. Тобто, норми правил поведінки інформаційного права формуються як на публічному (державному), так і приватному рівнях суспільних відносин щодо інформації у ході різноманітної діяльності людей.
Інформаційне право через предмет правовідносин — інформацію пов'зане як з провідними галузями права (конституційним, адміністративним, цивільним, кримінальним) так і з різними іншими комплексними галузями права (фінансовим, господарським, екологічним ін.), спеціальними галузями права (інвестиційним, транспортним, повітряним, податковим, бюджетним, банківським, страховим, конкурентним та ін.), а також міжгалузевими інститутами права: правом інтелектуальної власності (у його складі — авторським, винахідницьким тощо), з іншими інститутами різних галузей права, де похідним предметом є суспільні відносини щодо інформації (твір, винахід, корисна модель, масова інформація, архіви, бібліотеки тощо). Субінститутами загальної частини інформаційного права можна вважати такі, як: право свободи інформації, право доступу до інформації, правовий режим інформації з обмеженим доступом та інші.
У сучасній науковій доктрині інформаційного права прийнято вважати, що структурно інформаційне право має три частини: загальну, особливу і спеціальну. У розширеному розумінні в загальній частині визначаються основні положення щодо мети, завдань, принципів, змісту, суб'єктів правовідносин пов"язаних з інформацією тощо.
У розширеному розумінні особливої частини інформаційного права визначальними є чотири провідні, великі інститути (гіперінститути): права та обов'язки людини, громадянина пов"язані з інформацією; інтереси, потреби, права суспільства, громадських формувань у соціальній інформаційній сфері; зобов'язання, права та обов'язки держави в суспільній інформаційній сфері; основні засади міжнародного співробітництва країни у глобальному інформаційному просторі. У спеціальній частині визначальним є структуризація (інституціоналізація) правовідносин в суспільній інформаційній сфері за напрямками (чи видами, підвидами) інформаційної діяльності за технологічними її проявами: мас-медіа право (друковані засоби масової інформації, преса, електронні ЗМІ (радіомовлення, телебачення, інтернет-ЗМІ); інформатизаційне право (право щодо інформатики, Іт-право (щодо створення електронних технологій формалізації, зберігання, поширення, пошуку, отримання інформації за допомогою комп'ютерів та інших їх різновидів (айфонів, айпедів, смартфонів тощо); право інформаційної безпеки, Інтернет-право, телекомунікаційне право тощо.
Основні простори правового регулювання інформаційних правовідносин :
- визначення та правове закріплення провідних напрямів і методів державної політики у сфері вибору мов спілкування;
- правове регулювання суспільних відносин у сфері засобів масової інформації (преса, видавнича справа, радіо, телебачення, комп'ютерні мас-медіа інтернет-технології тощо);
- права на інформацію;
- державні інформаційні системи і мережі;
- доступ до інформації;
- правове і технічне забезпечення регулювання захисту інформації;
- реалізація конституційних прав осіб на режим доступу до персональних даних інформації про громадян та їх спільності (організації) за умов інформатизації державних органів управління;
- державно-правове сприяння формуванню ринку інформаційних ресурсів, послуг, інформаційних систем, технологій, з пріоритетами для вітчизняних виробників інформаційної продукції, засобів, технологій;
- формування і використання національних інформаційних ресурсів, збору, обробки, накопичення, зберігання, пошуку, поширення та надання споживачам інформації;
Див. також
Література
- Інформаційна безпека людини як споживача телекомунікаційних послуг [ 20 квітня 2016 у Wayback Machine.] : Монографія / І. В. Арістова, Д. В. Сулацький ; НДІ інформатики і права НАПрН України. — К. : Право України ; X. : Право, 2013. — 184 с.
- Інформаційне право [ 25 червня 2018 у Wayback Machine.] : Підручник / Б. А. Кормич. — Х.: Бурун і К, 2011. — 334 с.
- ІТ право / [авт. кол.: О.П. Джочка, В.М. Мартин, Ю.Я. Самагальська та ін.] ; за заг. ред. О.С. Яворської. – Львів : Левада, 2017. – 470 с. – .
- Цимбалюк В. С. Інформаційне право (основи теорії і практики) : Монографія. - К.: Освіта України, 2010. - 388 с.
Це незавершена стаття з права. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ne plutati z informacijnim zakonodavstvom sukupnistyu normativno pravovih aktiv v yakih zakripleno informacijne pravo Informaci jne pra vo kompleksna galuz prava mnozhina pravovih norm sho viznachaye suspilni vidnosini stosovno informaciyi yak suspilnogo resursu funkciyuvannyam informacijnih sistem z metoyu zabezpechennya zadovolennya potreb interesiv lyudini gromadyanina socialnih spilnot suspilstva derzhavi mizhnarodnogo spivtovaristva Struktura informacijnogo prava skladayetsya iz troh vzayemopov yazanih chastin zagalna chastina osobliva chastina specialna chastina Zagalna chastina skladayetsya iz takih providnih institutiv osnovnih polozhen pro informacijne prava osnovni ponyattya informacijnogo prava koncepti jogo viznachennya zmist informacijnih pravovidnosin ob yekti pravovidnosin sub yekti pravovidnosin shodo informaciyi principi informacijnogo prava metodologiya informacijnogo prava dzherela informacijnogo prava jogo vzayemozv yazok z providnimi kompleksnimi specialnimi galuzyami prava istoriya informacijnogo prava naukovi shkoli informacijnogo prava v okremih krayinah struktura zakonodavstva pro informaciyu okremoyi krayini ta jogo vzayemozv yazok z mizhnarodnim informacijnim pravom Osobliva chastina skladayetsya iz takih institutiv osnovopolozhni zasadi prav ta obov yazkiv lyudini gromadyanina u informacijnij sferi suspilstva zasadi prav suspilstva shodo poshirennya dostupu ta zberigannya socialno znachimoyi informaciyi zasadi prav obov yazkiv garantij derzhavi shodo informaciyi yiyi obigu viznachennya pravovogo rezhimu dostupu do neyi vikoristannya yiyi v interesah ta potrebah zabezpechennya funkcionuvannya organiv derzhavnoyi vladi ta miscevogo samoryaduvannya zasadi mizhnarodnogo informacijnogo obminu Specialna chastina strukturovana za takimi ob yektno institucijno strukturovanimi oznakami na rivni pidgaluzej za vidami napryamkami informacijnoyi diyalnosti derzhavne regulyuvannya zabezpechennya suspilnih vidnosin shodo personalnih danih yih ohoroni zahistu osnovni polozhennya mas media prava osnovni polozhennya bibliotechnogo prava osnovni polozhennya arhivnogo prava osnovni polozhennya naukovo osvitnogo prava osnovni polozhennya reklamnogo prava osnovni polozhennya muzejnogo prava osnovni polozhennya telekomunikacijnogo prava u jogo skladi taki dva veliki skladni instituti yak poshta elektrozv yazok osnovni polozhennya informatiki ta informatizaciyi osnovni polozhennya IT prava osnovni polozhennya Internet prava ta prava elektronnih socialnih merezh komunikaciyi osnovni polozhennya kiber prava osnovni polozhennya organizaciyi nacionalnoyi informacijnoyi bezpeki tosho perevazhno ti specialni instituti vidiv informacijnoyi diyalnosti sho mayut formalizaciyu na rivni specialnih yuridichnih zakoniv de riznovidi informaciyi viznacheni yak specialni ob yekti pravovidnosin Za takimi oznakami z tochki zoru teoriyi mnozhinnosti velikih skladnih sistem gipersistem obrazno v suchasnij doktrini prava informacijne pravo umovno strukturuyetsya podibno do tablici himichnih elementiv D I Mendeleyeva sho dozvolyaye zrozumiti jogo bagatofunkcionalnist cilistnist pidsistemi v sistemi ta vivchati dlya zastosuvannya u praktici Osnovne zmistove napovnennya ponyattyaRozriznyayut ob yektivnij i sub yektivnij zmist informacijnogo prava Pershij ce suspilni vidnosini shodo informaciyi sho znahodyat viraz u normah viznachenih na publichno pravovomu ta privatno pravovomu rivnyah Drugij ce mnozhina prav i obov yazkiv konkretnih uchasnikiv suspilnih vidnosin shodo informaciyi yak ob yekta suspilnih vidnosin Za sutnistyu informacijne pravo rozglyadayetsya yak sfera suspilnih vidnosin yak nauka yak navchalna disciplina Za sutnisnyu informacijne pravo rozglyadayetsya yak umovno viznachena sfera suspilnih vidnosin shodo informaciyi yak navchalna disciplina yak napryamok naukovih doslidzhen u skladi yuridichnih nauk Ob yekt pravovogo regulyuvannya u informacijnomu pravi suspilni informacijni vidnosini suspilni vidnosini shodo informaciyi Osnovnij predmet suspilnih vidnosin informaciya dani vidomosti povidomlennya znannya tayemnicya tosho Metod pravovogo regulyuvannya suspilnih vidnosin v galuzi informaciyi u publichno pravovij skladovij ce sistemne kompleksne zastosuvannya metodiv konstitucijnogo civilnogo administrativnogo ta kriminalnogo prava U privatno pravovij skladovoyi yak metod mozhna rozglyadati kompleksne zastosuvannya metodiv samorganizaciyi na rivni pravochiniv ugod zvichayiv tradicij norm suspilnoyi morali profesijnoyi dilovoyi etiki tosho bez uchasti derzhavi Pravova priroda informacijnogo prava v UkrayiniZa pravovoyu prirodoyu pohodzhennyam informacijne pravo ce velika skladova pidsistema v sistemi nacionalnogo prava sho maye privatno pravovu i publichno pravovu skladovi Tobto normi pravil povedinki informacijnogo prava formuyutsya yak na publichnomu derzhavnomu tak i privatnomu rivnyah suspilnih vidnosin shodo informaciyi u hodi riznomanitnoyi diyalnosti lyudej Informacijne pravo cherez predmet pravovidnosin informaciyu pov zane yak z providnimi galuzyami prava konstitucijnim administrativnim civilnim kriminalnim tak i z riznimi inshimi kompleksnimi galuzyami prava finansovim gospodarskim ekologichnim in specialnimi galuzyami prava investicijnim transportnim povitryanim podatkovim byudzhetnim bankivskim strahovim konkurentnim ta in a takozh mizhgaluzevimi institutami prava pravom intelektualnoyi vlasnosti u jogo skladi avtorskim vinahidnickim tosho z inshimi institutami riznih galuzej prava de pohidnim predmetom ye suspilni vidnosini shodo informaciyi tvir vinahid korisna model masova informaciya arhivi biblioteki tosho Subinstitutami zagalnoyi chastini informacijnogo prava mozhna vvazhati taki yak pravo svobodi informaciyi pravo dostupu do informaciyi pravovij rezhim informaciyi z obmezhenim dostupom ta inshi U suchasnij naukovij doktrini informacijnogo prava prijnyato vvazhati sho strukturno informacijne pravo maye tri chastini zagalnu osoblivu i specialnu U rozshirenomu rozuminni v zagalnij chastini viznachayutsya osnovni polozhennya shodo meti zavdan principiv zmistu sub yektiv pravovidnosin pov yazanih z informaciyeyu tosho U rozshirenomu rozuminni osoblivoyi chastini informacijnogo prava viznachalnimi ye chotiri providni veliki instituti giperinstituti prava ta obov yazki lyudini gromadyanina pov yazani z informaciyeyu interesi potrebi prava suspilstva gromadskih formuvan u socialnij informacijnij sferi zobov yazannya prava ta obov yazki derzhavi v suspilnij informacijnij sferi osnovni zasadi mizhnarodnogo spivrobitnictva krayini u globalnomu informacijnomu prostori U specialnij chastini viznachalnim ye strukturizaciya institucionalizaciya pravovidnosin v suspilnij informacijnij sferi za napryamkami chi vidami pidvidami informacijnoyi diyalnosti za tehnologichnimi yiyi proyavami mas media pravo drukovani zasobi masovoyi informaciyi presa elektronni ZMI radiomovlennya telebachennya internet ZMI informatizacijne pravo pravo shodo informatiki It pravo shodo stvorennya elektronnih tehnologij formalizaciyi zberigannya poshirennya poshuku otrimannya informaciyi za dopomogoyu komp yuteriv ta inshih yih riznovidiv ajfoniv ajpediv smartfoniv tosho pravo informacijnoyi bezpeki Internet pravo telekomunikacijne pravo tosho Osnovni prostori pravovogo regulyuvannya informacijnih pravovidnosin viznachennya ta pravove zakriplennya providnih napryamiv i metodiv derzhavnoyi politiki u sferi viboru mov spilkuvannya pravove regulyuvannya suspilnih vidnosin u sferi zasobiv masovoyi informaciyi presa vidavnicha sprava radio telebachennya komp yuterni mas media internet tehnologiyi tosho prava na informaciyu derzhavni informacijni sistemi i merezhi dostup do informaciyi pravove i tehnichne zabezpechennya regulyuvannya zahistu informaciyi realizaciya konstitucijnih prav osib na rezhim dostupu do personalnih danih informaciyi pro gromadyan ta yih spilnosti organizaciyi za umov informatizaciyi derzhavnih organiv upravlinnya derzhavno pravove spriyannya formuvannyu rinku informacijnih resursiv poslug informacijnih sistem tehnologij z prioritetami dlya vitchiznyanih virobnikiv informacijnoyi produkciyi zasobiv tehnologij formuvannya i vikoristannya nacionalnih informacijnih resursiv zboru obrobki nakopichennya zberigannya poshuku poshirennya ta nadannya spozhivacham informaciyi Div takozhInformacijno pravovi normi Mizhnarodne informacijne pravo Pravova informaciyaLiteraturaInformacijna bezpeka lyudini yak spozhivacha telekomunikacijnih poslug 20 kvitnya 2016 u Wayback Machine Monografiya I V Aristova D V Sulackij NDI informatiki i prava NAPrN Ukrayini K Pravo Ukrayini X Pravo 2013 184 s Informacijne pravo 25 chervnya 2018 u Wayback Machine Pidruchnik B A Kormich H Burun i K 2011 334 s IT pravo avt kol O P Dzhochka V M Martin Yu Ya Samagalska ta in za zag red O S Yavorskoyi Lviv Levada 2017 470 s ISBN 617 7527 07 6 Cimbalyuk V S Informacijne pravo osnovi teoriyi i praktiki Monografiya K Osvita Ukrayini 2010 388 s Ce nezavershena stattya z prava Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi