Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Пирятинський повіт з пол powiat або якщо дослівно Пирятинський уїзд з рос Пирятинский уезд адміністративно територіальна

Пирятинський уїзд

Пирятинський уїзд

Пирятинський повіт (з пол. powiat) або якщо дослівно Пирятинський уїзд (з рос. Пирятинский уезд) — адміністративно-територіальна одиниця Полтавської губернії Російської імперії і Рідної України, Народної (УНР) і Соціалістичної (УСРР) утворена в 1781 році спочатку у складі Київського намісництва і ліквідована в 1922 році. У 1796 р. Пирятин з повітом віднесено до Малоросійської губернії . Після ліквідації останньої, у 1802 р. Пирятин з повітом увійшов до складу новоствореної Полтавської губернії. Повітовий центр — місто Пирятин.

Пирятинський повіт
image
Губернія Полтавська губернія
Центр Пирятин
Створений 1781 рік
Площа близько 3 100 - 3 220 км²
Населення 163 505 чоловік (1897) осіб 
image
Пирятинський повіт Полтавської губернії на карті 1821 року

Географія

Повіт був розташований у центральній частині Полтавській губернії, межуючи на півночі із Прилуцьким, на сході — з Лохвицьким, на південному сході — з Лубенським, на півдні — із Золотоніським, на заході (по річці Супій) — з Переяславським повітами. За даними військово-топографічних зйомок середини XIX століття, площа Пирятинського повіту була близько 2 830 кв. верст (3 220 кв. км), а отже повіт займав 8=е місце серед 15 волостей Полтавської губернії .

Історія

Рельєф

Територія повіту була розділена річкою Удай на дві нерівні за величиною та характером поверхні. На схід від р. Удай місцевість горбиста й порізана ярами, а на захід - типова степова. Загальний нахил заудайської (східної частини повіту) був направлений із півночі на південь, а по всій степовій частині - з північного сходу на південний захід. При цьому тільки Линовицька волость, що розташовувалася між річками Удай та Руда, була досить припіднятою, тоді як усі решта земель повіту розташовувалися у межах від 60 до 45 сажнів над рівнем моря.

Водні ресурси

Усі річки Пирятинського повіту належали до басейну Дніпра і текли з північного заходу на південний схід. Річка Супій, яка брала початок з болотистих місць Козелецького повіту Чернігівської губернії, по суті була низкою торф'яних боліт, що значно розширялися в окремих місцях. Річка Оржиця мала найбільш протяжне річище і перетинала повіт. Річка Удай протікала по найбільш піднятій частині повіту, а ширина її долини у деяких місцях сягала 5-6 верст.

Ґрунти

Західна частина повіту складалася із супіщаного чорнозему, з нечастими вкрапленнями солончаків (наприклад, у селі Погреби).

Адміністративний поділ

До 1861 року повіт було розділено на три стани, центрами яких були станові квартири:

У 1861 году через зміну адміністративного управління Російської імперії, Пирятинський повіт було поділено на 15 волостей:

Відповідно до Постанови Президії ВУЦВКу від 7 березня 1923 р. ліквідовувався поділ губерній на повіти та волості, натомість створювалися округи та райони. Скорочувалась кількість сільських рад. Переважна частина розформованого Пирятинського повіту (12 волостей) відійшла до Прилуцької округи, решта (4 волості) — до Золотоніської та 1 — до Лубенської).

На території колишнього Пирятинського повіту було утворено три райони:

  • Пирятинський — з Пирятинської і Городищенської волостей, замість колишніх 42 сільрад організовано 18 нових. Площа 511 кв. верст. Населення 40085 осіб;
  • Березоворудський (Теплівський) — з Теплівської і Сасинівської волостей. Кількість сільрад скорочено з 11 до 7. Площа 471 кв. верст, населення 27633 особи, ліквідувався у 1931 р., територія приєдналася до Пирятинського району;
  • Харківецький — з Харківецької і Білоцерківської волостей. Кількість сільрад скорочено з 11 до 7. Площа 245 кв. верст. Населення 15317 осіб. Розформований в 1928 р. Територія розподілена між Пирятинським i Варвинським районами .

Населення

Станом на 1859 рік чисельність населення Пирятинського повіту становила 99 503 жителів (48 200 чоловіків і 51 303 жінок). За цим показником повіт був одинадцятим у губернії, випереджаючи тільки Зіньківський, Гадяцький, Миргородський та Лубенський повіти.

Згідно із переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 163 505 людей (80 678 чоловіків і 82 827 жінок). З них 95,18% — українці, 3,75% — євреї, 0,91% — росіяни, 0,16% — інші .

Міське населення становило 8 022 жителя (менше 5%).

Транспорт

У 1894 році територією Пирятинського повіту було прокладено Московсько-Києво-Воронезьку залізницю і у Пирятині відкрили вокзал.

Уродженці

У складі Народної України

З 1917 року Полтавщина стає одним з регіонів ново проголошеної Народної, Козацької і Гетьманської України (УНР), згодом також Революційної і Соціалістичної (УСРР). У Пирятинському уїзді з’являються німці, гетьманці, петлюрівці, махновці і ленінці, зокрема комсомольці і набрані з їх лав молоді військові, козаки-червонці, які себе в документах називали в т.ч. ЧКК, УПА 1920х рр. але фактично взяли участь у створенні формувань РСЧА на теренах Народної України у складі Радянської Росії, Країни Рад на Руїнах Царської Росії.

Посилання

  1. Офіційний сайт міста Пирятин та Пирятинського району
  2. История рода Чернях с XVIII в. и до наших дней: Пирятинский уезд
  3. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 червня 2017. Процитовано 14 квітня 2011.
  4. . Архів оригіналу за 18 жовтня 2012. Процитовано 14 квітня 2011.
  5. Дані перепису населення 1897 року по Полтавській губернії

Див. також

  • Пирятинщина: Ст., нариси, фотодок. / Упоряд.: О. Г. Бажан, А. Ф. Малишкін. — К.: «Просвіта», 2004. — 416 с.
  • Первая Всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Таблица XIII. Распределение населения по родному языку. Т.Т.1-50. С.-Петербург: 1903-1905.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Piryatinskij povit z pol powiat abo yaksho doslivno Piryatinskij uyizd z ros Piryatinskij uezd administrativno teritorialna odinicya Poltavskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi i Ridnoyi Ukrayini Narodnoyi UNR i Socialistichnoyi USRR utvorena v 1781 roci spochatku u skladi Kiyivskogo namisnictva i likvidovana v 1922 roci U 1796 r Piryatin z povitom vidneseno do Malorosijskoyi guberniyi Pislya likvidaciyi ostannoyi u 1802 r Piryatin z povitom uvijshov do skladu novostvorenoyi Poltavskoyi guberniyi Povitovij centr misto Piryatin Piryatinskij povitGuberniya Poltavska guberniyaCentr PiryatinStvorenij 1781 rikPlosha blizko 3 100 3 220 km Naselennya 163 505 cholovik 1897 osib Piryatinskij povit Poltavskoyi guberniyi na karti 1821 rokuGeografiyaPovit buv roztashovanij u centralnij chastini Poltavskij guberniyi mezhuyuchi na pivnochi iz Priluckim na shodi z Lohvickim na pivdennomu shodi z Lubenskim na pivdni iz Zolotoniskim na zahodi po richci Supij z Pereyaslavskim povitami Za danimi vijskovo topografichnih zjomok seredini XIX stolittya plosha Piryatinskogo povitu bula blizko 2 830 kv verst 3 220 kv km a otzhe povit zajmav 8 e misce sered 15 volostej Poltavskoyi guberniyi Istoriya Relyef Teritoriya povitu bula rozdilena richkoyu Udaj na dvi nerivni za velichinoyu ta harakterom poverhni Na shid vid r Udaj miscevist gorbista j porizana yarami a na zahid tipova stepova Zagalnij nahil zaudajskoyi shidnoyi chastini povitu buv napravlenij iz pivnochi na pivden a po vsij stepovij chastini z pivnichnogo shodu na pivdennij zahid Pri comu tilki Linovicka volost sho roztashovuvalasya mizh richkami Udaj ta Ruda bula dosit pripidnyatoyu todi yak usi reshta zemel povitu roztashovuvalisya u mezhah vid 60 do 45 sazhniv nad rivnem morya Vodni resursi Usi richki Piryatinskogo povitu nalezhali do basejnu Dnipra i tekli z pivnichnogo zahodu na pivdennij shid Richka Supij yaka brala pochatok z bolotistih misc Kozeleckogo povitu Chernigivskoyi guberniyi po suti bula nizkoyu torf yanih bolit sho znachno rozshiryalisya v okremih miscyah Richka Orzhicya mala najbilsh protyazhne richishe i peretinala povit Richka Udaj protikala po najbilsh pidnyatij chastini povitu a shirina yiyi dolini u deyakih miscyah syagala 5 6 verst Grunti Zahidna chastina povitu skladalasya iz supishanogo chornozemu z nechastimi vkraplennyami solonchakiv napriklad u seli Pogrebi Administrativnij podilDo 1861 roku povit bulo rozdileno na tri stani centrami yakih buli stanovi kvartiri 1 j stan selo Sasinivka 2 j stan selo Zhuravka 3 j stan selo Mojsivka U 1861 godu cherez zminu administrativnogo upravlinnya Rosijskoyi imperiyi Piryatinskij povit bulo podileno na 15 volostej misto Piryatin z peredmistyami Gatka Zamok Ostriv Pidvorok Antonivska Gorodishenska Zhoravska Kapustinska Kovalivska Linovicka Piryatinska Popivska Sasinivska Teplivska Harkivecka Chernyahivska Yablonivska Yagotinska Vidpovidno do Postanovi Prezidiyi VUCVKu vid 7 bereznya 1923 r likvidovuvavsya podil gubernij na poviti ta volosti natomist stvoryuvalisya okrugi ta rajoni Skorochuvalas kilkist silskih rad Perevazhna chastina rozformovanogo Piryatinskogo povitu 12 volostej vidijshla do Priluckoyi okrugi reshta 4 volosti do Zolotoniskoyi ta 1 do Lubenskoyi Na teritoriyi kolishnogo Piryatinskogo povitu bulo utvoreno tri rajoni Piryatinskij z Piryatinskoyi i Gorodishenskoyi volostej zamist kolishnih 42 silrad organizovano 18 novih Plosha 511 kv verst Naselennya 40085 osib Berezovorudskij Teplivskij z Teplivskoyi i Sasinivskoyi volostej Kilkist silrad skorocheno z 11 do 7 Plosha 471 kv verst naselennya 27633 osobi likviduvavsya u 1931 r teritoriya priyednalasya do Piryatinskogo rajonu Harkiveckij z Harkiveckoyi i Bilocerkivskoyi volostej Kilkist silrad skorocheno z 11 do 7 Plosha 245 kv verst Naselennya 15317 osib Rozformovanij v 1928 r Teritoriya rozpodilena mizh Piryatinskim i Varvinskim rajonami NaselennyaStanom na 1859 rik chiselnist naselennya Piryatinskogo povitu stanovila 99 503 zhiteliv 48 200 cholovikiv i 51 303 zhinok Za cim pokaznikom povit buv odinadcyatim u guberniyi viperedzhayuchi tilki Zinkivskij Gadyackij Mirgorodskij ta Lubenskij poviti Zgidno iz perepisom naselennya Rosijskoyi imperiyi 1897 roku v poviti prozhivalo 163 505 lyudej 80 678 cholovikiv i 82 827 zhinok Z nih 95 18 ukrayinci 3 75 yevreyi 0 91 rosiyani 0 16 inshi Miske naselennya stanovilo 8 022 zhitelya menshe 5 TransportU 1894 roci teritoriyeyu Piryatinskogo povitu bulo prokladeno Moskovsko Kiyevo Voronezku zaliznicyu i u Piryatini vidkrili vokzal UrodzhenciBilokur Katerina Vasilivna 1901 1925 predstavnik krestyanskogo muzhickogo sosloviya nashadok kozakiv nerubayiv z chisla kolishnih zaporozhciv zhurnalist profspilkovij diyach organizator i sekretar komsomolu v Piryatinskomu uyizdi chlen ChKK USRR vidomogo yak kozaki chervonci odne z formuvan Narodnoyi Kozackoyi i Getmanskoyi Revolyucijnoyi Socialistichnoyi Ukrayini uzagalneno vidomih yak Armiya Ukrayinskoyi Respubliki abo Ukrayinska Povstanska Armiya 1920h yak i petlyurivci mahnovci ta inshi zokrema socialisti i leninci riznih shtibiv Vovk Fedir Kindratovich Grebinka Yevgen Pavlovich Pyatachenko PavloU skladi Narodnoyi UkrayiniZ 1917 roku Poltavshina staye odnim z regioniv novo progoloshenoyi Narodnoyi Kozackoyi i Getmanskoyi Ukrayini UNR zgodom takozh Revolyucijnoyi i Socialistichnoyi USRR U Piryatinskomu uyizdi z yavlyayutsya nimci getmanci petlyurivci mahnovci i leninci zokrema komsomolci i nabrani z yih lav molodi vijskovi kozaki chervonci yaki sebe v dokumentah nazivali v t ch ChKK UPA 1920h rr ale faktichno vzyali uchast u stvorenni formuvan RSChA na terenah Narodnoyi Ukrayini u skladi Radyanskoyi Rosiyi Krayini Rad na Ruyinah Carskoyi Rosiyi PosilannyaOficijnij sajt mista Piryatin ta Piryatinskogo rajonu Istoriya roda Chernyah s XVIII v i do nashih dnej Piryatinskij uezd PDF Arhiv originalu PDF za 10 chervnya 2017 Procitovano 14 kvitnya 2011 Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2012 Procitovano 14 kvitnya 2011 Dani perepisu naselennya 1897 roku po Poltavskij guberniyiDiv takozhPiryatinshina St narisi fotodok Uporyad O G Bazhan A F Malishkin K Prosvita 2004 416 s Pervaya Vseobshaya perepis naseleniya Rossijskoj Imperii 1897 g Tablica XIII Raspredelenie naseleniya po rodnomu yazyku T T 1 50 S Peterburg 1903 1905

Дата публікації:
Топ