Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Петро Степанович Котляре вський 12 23 червня 1782 17820623 с Вільхуватка Куп янського повіту Харківської губернії 21 жов

Петро Котляревський

Петро Котляревський

Петро Степанович Котляре́вський (12 (23) червня 1782(17820623), с. Вільхуватка Куп'янського повіту Харківської губернії — 21 жовтня (2 листопада) 1852) — російський генерал від інфантерії українського походження, завойовник території сучасного Азербайджану.

Петро Котляревський
image Генерал від інфантерії
image
Котляре́вський П. С.
Загальна інформація
Народження12 (23) червня 1782(1782-06-23)
Вільхуватка, Куп'янський повіт, Воронізьке намісництво, Російська імперія
Смерть21 жовтня (2 листопада) 1852(1852-11-02) (70 років)
Феодосія, Таврійська губернія, Російська імперія
ПохованняФеодосія
Військова служба
Роки служби1796 — 1852
Приналежністьimage Російська імперія
Рід військпіхота
Війни / битвиРосійсько-перська війна (1796)
Російсько-перська війна (1804—1813)
Російсько-турецька війна (1806—1812)
Командування
17-й єґерський полк
Нагороди та відзнаки
image
Орден Святої Анни 1 ступеня
image
Орден Святої Анни 3 ступеня
image
Орден Святого Іоанна Єрусалимського (Росія)
image
Орден Святого Володимира 4 ступеня
image
Орден Святого Георгія
image
Орден Святого Георгія
image
Орден Святого Георгія
 image
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Котляревський.

Життєпис

Докладніше: Котляревські

Народився 23 червня 1782 року в селі Вільхуватка Куп'янського повіту Воронізького намісництва. Представник української шляхти з роду Котляревських. Син сільського священика, призначався до духовного звання, навчався в Харківському духовному училищі, але майже випадково був записаний до піхотного полку. Взимку 1792 року їх будинок в Вільхуватці відвідав, ховаючись в дорозі від бурану, підполковник [ru], який служив на Кавказі, і через рік, домігшись згоди батька, він викликав 11-річного хлопчика до себе в Моздок. Хлопчик став рядовим . Лазарєв дбав про його навчання та військову освіту. У 1796 року, в віці 14 років, брав участь в штурмі Дербента під час російсько-перської війни, що відбулася в кінці царювання імператриці Катерини II.

У 17 років отримав звання офіцера, був призначений ад'ютантом до Лазарева, тоді вже генерал-майора і шефа . Після трагічної загибелі Лазарєва (був зарізаний в покоях цариці Маріам), командувачем російських військ на Кавказі став князь Ціціанов, який запропонував Котляревському бути у нього ад'ютантом. Котляревський надав перевагу армійській службі й був направлений командувати ротою в 17-й Єгерський полк. Він швидко прославився рядом блискучих подвигів під час війни на Закавказзі, особливо перемогою над удесятеро сильнішим перським військом в і штурмом фортець Ленкорань та Ахалкалакі. За операцію при Ахалкалакі Петро Котляревський отримав чин генерал-майора, а за штурм Ленкорані був нагороджений орденом Святого Георгія 2-го ступеню. Під час того штурму генерал був поранений трьома кулями і змушений покинути військову службу.

Був одружений з Варварою Іванівною Енохіною (1799—1818), яка померла від важких пологів.

Після відставки Котляревський оселився в селі Олександрове біля Бахмута, де у 1822—1829 рр. побудував храм Святого Георгія. Часто жив у Феодосії, де познайомився з художником Іваном Айвазовським, який спроектував його усипальницю на горі Мітрідат. 1826 року Микола I надав Петру Степановичу чин генерала від інфантерії і запропонував посаду головнокомандувача на Кавказі в з Персією і Туреччиною, але Котляревський через важкі рани відмовився.

Помер 2 листопада 1852 року, похований у Феодосії; могила не збереглася.

Нагороди

Вшанування пам'яті

Петра Котляревського часто називали «генералом-метеором» і «кавказьким Суворовим».

Тебя я воспою, герой,

О Котляревский, бич Кавказа!
Куда ни мчался ты грозой —
Твой ход, как черная зараза,
Губил, ничтожил племена...
Ты днесь покинул саблю мести,
Тебя не радует война;
Скучая миром, в язвах чести,
Вкушаешь праздный ты покой
И тишину домашних долов... »

  • 11 червня 2013 року на території санаторію МО України в Феодосії, на тому місці, де колись стояв будинок «Добрий притулок», в якому майже 30 років жив Котляревський, було відкрито пам'ятну дошку герою кавказької війни 1804—1813 років Це перша пам'ятна дошка генералу на території колишньої Російської імперії.
  • 28 листопада 2020 у Феодосії, напроти дачі Мілос, відкрито кінний [ru], скульптор [ru].
  • У Кабардино-Балкарії на честь генерала названа станиця — Котляревська, у якій в 1849 році збудовано церкву святого Петра Афонського, на честь генерала Петра Степановича Котляревського.

Література

Примітки

  1. Котляревский Пётр Степанович [ 10 травня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2018. Процитовано 12 липня 2018.
  3. . Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 12 липня 2018.
  4. Суворов[недоступне посилання з липня 2019](рос.)
  5. Кавалери Св. Георгія 2-го класу [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  6. А. С. Пушкин. Кавказский пленник [ 30 квітня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
  7. В Феодосии увековечили память Петра Котляревского (рос.)
  8. . Архів оригіналу за 7 травня 2017. Процитовано 3 травня 2017.
  9. Анатолій Дзагалов. Православні храми на Тереку та українські переселенці [ 12 липня 2018 у Wayback Machine.] Краєзнавство. 2011. № 4. С. 150—161.

Посилання

  • Петро Котляревський: український завойовник Кавказу [ 12 липня 2018 у Wayback Machine.]
  • Петро Степанович Котляревський. Біографія [ 4 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
  • (рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Petro Stepanovich Kotlyare vskij 12 23 chervnya 1782 17820623 s Vilhuvatka Kup yanskogo povitu Harkivskoyi guberniyi 21 zhovtnya 2 listopada 1852 rosijskij general vid infanteriyi ukrayinskogo pohodzhennya zavojovnik teritoriyi suchasnogo Azerbajdzhanu Petro Kotlyarevskij General vid infanteriyiKotlyare vskij P S Zagalna informaciyaNarodzhennya12 23 chervnya 1782 1782 06 23 Vilhuvatka Kup yanskij povit Voronizke namisnictvo Rosijska imperiyaSmert21 zhovtnya 2 listopada 1852 1852 11 02 70 rokiv Feodosiya Tavrijska guberniya Rosijska imperiyaPohovannyaFeodosiyaVijskova sluzhbaRoki sluzhbi1796 1852PrinalezhnistRosijska imperiyaRid vijskpihotaVijni bitviRosijsko perska vijna 1796 Rosijsko perska vijna 1804 1813 Rosijsko turecka vijna 1806 1812 Komanduvannya17 j yegerskij polkNagorodi ta vidznakiOrden Svyatoyi Anni 1 stupenyaOrden Svyatoyi Anni 3 stupenyaOrden Svyatogo Ioanna Yerusalimskogo Rosiya Orden Svyatogo Volodimira 4 stupenyaOrden Svyatogo GeorgiyaOrden Svyatogo GeorgiyaOrden Svyatogo GeorgiyaU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kotlyarevskij ZhittyepisDokladnishe Kotlyarevski Narodivsya 23 chervnya 1782 roku v seli Vilhuvatka Kup yanskogo povitu Voronizkogo namisnictva Predstavnik ukrayinskoyi shlyahti z rodu Kotlyarevskih Sin silskogo svyashenika priznachavsya do duhovnogo zvannya navchavsya v Harkivskomu duhovnomu uchilishi ale majzhe vipadkovo buv zapisanij do pihotnogo polku Vzimku 1792 roku yih budinok v Vilhuvatci vidvidav hovayuchis v dorozi vid buranu pidpolkovnik ru yakij sluzhiv na Kavkazi i cherez rik domigshis zgodi batka vin viklikav 11 richnogo hlopchika do sebe v Mozdok Hlopchik stav ryadovim Lazaryev dbav pro jogo navchannya ta vijskovu osvitu U 1796 roku v vici 14 rokiv brav uchast v shturmi Derbenta pid chas rosijsko perskoyi vijni sho vidbulasya v kinci caryuvannya imperatrici Katerini II U 17 rokiv otrimav zvannya oficera buv priznachenij ad yutantom do Lazareva todi vzhe general majora i shefa Pislya tragichnoyi zagibeli Lazaryeva buv zarizanij v pokoyah carici Mariam komanduvachem rosijskih vijsk na Kavkazi stav knyaz Cicianov yakij zaproponuvav Kotlyarevskomu buti u nogo ad yutantom Kotlyarevskij nadav perevagu armijskij sluzhbi j buv napravlenij komanduvati rotoyu v 17 j Yegerskij polk Vin shvidko proslavivsya ryadom bliskuchih podvigiv pid chas vijni na Zakavkazzi osoblivo peremogoyu nad udesyatero silnishim perskim vijskom v i shturmom fortec Lenkoran ta Ahalkalaki Za operaciyu pri Ahalkalaki Petro Kotlyarevskij otrimav chin general majora a za shturm Lenkorani buv nagorodzhenij ordenom Svyatogo Georgiya 2 go stupenyu Pid chas togo shturmu general buv poranenij troma kulyami i zmushenij pokinuti vijskovu sluzhbu Buv odruzhenij z Varvaroyu Ivanivnoyu Enohinoyu 1799 1818 yaka pomerla vid vazhkih pologiv Pislya vidstavki Kotlyarevskij oselivsya v seli Oleksandrove bilya Bahmuta de u 1822 1829 rr pobuduvav hram Svyatogo Georgiya Chasto zhiv u Feodosiyi de poznajomivsya z hudozhnikom Ivanom Ajvazovskim yakij sproektuvav jogo usipalnicyu na gori Mitridat 1826 roku Mikola I nadav Petru Stepanovichu chin generala vid infanteriyi i zaproponuvav posadu golovnokomanduvacha na Kavkazi v z Persiyeyu i Turechchinoyu ale Kotlyarevskij cherez vazhki rani vidmovivsya Pomer 2 listopada 1852 roku pohovanij u Feodosiyi mogila ne zbereglasya NagorodiOrden svyatoyi Anni 3 go stupenya za muzhnist pid chas shturmu Gyandzhi Orden Svyatogo Georgiya 4 go stupenya za peremogu pri Migri Na pochatku 1810 roku persi vtorglisya v Karabah Nazustrich yim buv poslanij Kotlyarevskij z nakazom vzyati forteci Migri i Gyunyaj vstanovivshi kordon po richci Araks Orden svyatogo Georgiya 3 go stupenya za peremogu pri Aslanduzi Orden svyatogo Georgiya 2 go stupenya za shturm Lenkorani pislya ciyeyi peremogi Kotlyarevskogo persi zmusheni buli piti na ukladennya spriyatlivogo dlya Rosiyi Gyulistanskogo miru Vshanuvannya pam yatiPetra Kotlyarevskogo chasto nazivali generalom meteorom i kavkazkim Suvorovim She za zhittya Kotlyarevskogo knyaz M S Voroncov postaviv jomu pam yatnik v Gyandzhi na tomu samomu misci de general meteor v yunosti proliv svoyu pershu krov U znamenitij poemi Kavkazkij branec Oleksandr Pushkin prisvyachuye Petru Kotlyarevskomu taki ryadki Tebya ya vospoyu geroj O Kotlyarevskij bich Kavkaza Kuda ni mchalsya ty grozoj Tvoj hod kak chernaya zaraza Gubil nichtozhil plemena Ty dnes pokinul sablyu mesti Tebya ne raduet vojna Skuchaya mirom v yazvah chesti Vkushaesh prazdnyj ty pokoj I tishinu domashnih dolov 11 chervnya 2013 roku na teritoriyi sanatoriyu MO Ukrayini v Feodosiyi na tomu misci de kolis stoyav budinok Dobrij pritulok v yakomu majzhe 30 rokiv zhiv Kotlyarevskij bulo vidkrito pam yatnu doshku geroyu kavkazkoyi vijni 1804 1813 rokiv Ce persha pam yatna doshka generalu na teritoriyi kolishnoyi Rosijskoyi imperiyi 28 listopada 2020 u Feodosiyi naproti dachi Milos vidkrito kinnij ru skulptor ru U Kabardino Balkariyi na chest generala nazvana stanicya Kotlyarevska u yakij v 1849 roci zbudovano cerkvu svyatogo Petra Afonskogo na chest generala Petra Stepanovicha Kotlyarevskogo LiteraturaValerij i Natalya Lapikuri pro Grigoriya Skovorodu Zhana Anri Fabra Petra Kotlyarevskogo Ivana Kozheduba Mihajla Ostrogradskogo V Lapikura N Lapikura Kiyiv Grani T 2008 120 storinok Seriya Zhittya vidatnih ditej ISBN 978 966 465 168 1 V Pikul Voin meteoru podobnyj 8 travnya 2016 u Wayback Machine ros PrimitkiKotlyarevskij Pyotr Stepanovich 10 travnya 2013 u Wayback Machine ros PDF Arhiv originalu PDF za 12 lipnya 2018 Procitovano 12 lipnya 2018 Arhiv originalu za 7 travnya 2021 Procitovano 12 lipnya 2018 Suvorov nedostupne posilannya z lipnya 2019 ros Kavaleri Sv Georgiya 2 go klasu 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros A S Pushkin Kavkazskij plennik 30 kvitnya 2017 u Wayback Machine ros V Feodosii uvekovechili pamyat Petra Kotlyarevskogo ros Arhiv originalu za 7 travnya 2017 Procitovano 3 travnya 2017 Anatolij Dzagalov Pravoslavni hrami na Tereku ta ukrayinski pereselenci 12 lipnya 2018 u Wayback Machine Krayeznavstvo 2011 4 S 150 161 PosilannyaPetro Kotlyarevskij ukrayinskij zavojovnik Kavkazu 12 lipnya 2018 u Wayback Machine Petro Stepanovich Kotlyarevskij Biografiya 4 zhovtnya 2017 u Wayback Machine ros

Дата публікації:
Топ