Отто фон Ґеріке | |
---|---|
нім. Otto von Guericke | |
Народився | 30 листопада 1602 Магдебург, Священна Римська імперія |
Помер | 11 травня 1686 (83 роки) Гамбург, Священна Римська імперія |
Поховання | Магдебург |
Місце проживання | Магдебург |
Країна | Священна Римська імперія |
Національність | німець |
Діяльність | фізик, винахідник, політик, правник, інженер, виробник інструментів, науковець |
Alma mater | Лейпцизький університет, Єнський університет, Лейденський університет |
Галузь | фізика |
Заклад | Магдебург |
Посада | бургомістр Магдебурга |
Відомий завдяки: | досліди з вакуумом |
У шлюбі з | Марґарета Алеманн, Доротея Лентке |
Діти | від Доротеї: дочка Анна Катаріна, сини Отто Ганс і Якоб Крістоф |
Отто фон Ґеріке у Вікісховищі |
О́тто фон Ґе́ріке (нім. Otto von Guericke; 30 листопада 1602, Магдебург — 11 травня 1686, Гамбурґ) — німецький винахідник, фізик, інженер і філософ.
Найбільший внесок Отто фон Ґеріке в науку — це започаткування вакуумної техніки. У 1650-му він винайшов вакуумне відпомповування й застосував його для вивчення властивостей вакууму й ролі повітря в диханні людини та горінні. 1654 року здійснив відомий експеримент з магдебурзькими півкулями, який довів наявність тиску повітря. Ґеріке відкрив, що повітря має пружність і вагу, підтримує горіння й проводить звук.
1657 року він винайшов водяний барометр, за допомогою якого в 1660-му році передбачив бурю за дві години наперед й таким чином увійшов в історію як один із перших метеорологів.
Ґеріке став винахідником одного з перших , що виробляють електрику тертям, і відкрив явище електролюмінесценції). Він виявив властивість електростатичного відштовхування однополярно заряджених предметів.
Життєпис
Отто фон Ґеріке народився в сім'ї заможних магдебурзьких городян. У 1617-му вступив на факультет вільних мистецтв Лейпцизького університету, але 1619 року, у зв'язку з початком Тридцятилітньої війни, мусив перейти до , де провчився кілька тижнів. Відтак з 1621 по 1623 рік студіював юриспруденцію в Єнському університеті, а з 1623 по 1624 вивчав точні науки й фортифікаційне мистецтво в Лейденському університеті. Закінчив свою науку дев'ятимісячною освітньою подорожжю до Англії та Франції. У листопаді 1625-го повернувся до Магдебурга, а наступного року одружився з Марґаретою Алеманн і був обраний у колегіальну раду міського магістрату, членом якої залишався до похилого віку. Як радник, відповідав за будівництво, а в 1629 й 1630–1631 роках ще й за оборону міста.
Хоч сам Ґеріке не поділяв прихильності жителів Магдебурга до сторони шведського короля-протестанта Ґустава ІІ Адольфа, та коли у травні війська Католицької ліги під проводом Йоганна Церкласа Тіллі взяли штурмом і знищили місто, він втратив своє майно й, мало не загинувши, опинився в полоні під . Звідти, завдяки посередництву , його викупили за 300 талерів. Переїхавши з родиною до Ерфурта, Ґеріке став фортифікаційним інженером на службі в Ґустава ІІ Адольфа (перебував на ній до 1636-го). У лютому 1632-го вся родина Ґеріке повернулася до Магдебурга. Наступні десять років фон Ґеріке провадив відбудову міста, знищеного пожежею в 1631 році. Відбудував також і своє житло. За шведської, а з 1636-го — саксонської влади він брав участь у громадських справах Магдебурга. У 1641 році став міським скарбничим, а в 1646-му — бургомістром. Цю посаду він обіймав тридцять років. У вересні 1642-го Ґеріке розпочав доволі небезпечну й слизьку дипломатичну діяльність (тривала до 1663-го), поїхавши до двора саксонського курфюрста в Дрездені, щоб там домагатися пом'якшення жорсткого саксонського військового режиму в Магдебурзі. Брав участь, зокрема, в укладенні Вестфальського миру, в роботі Нюрнберзького виконавчого мирного конґресу (1649—1650) й у розпуску (1653—1654). На цьому розпуску збіглися наукові й дипломатичні інтереси Ґеріке. На запрошення він показав кілька своїх експериментів перед найвищими сановниками Священної Римської імперії, з-поміж яких архієпископ купив один із апаратів Ґеріке й надіслав до єзуїтського колегіуму у Вюрцбурзі. Професор філософії й математики цього закладу Каспар Шотт зацікавився новинкою й з 1656 року почав регулярно листуватися з Отто фон Ґеріке. У результаті той уперше опублікував свою наукову працю в додатку до книжки Шотта Mechanica Hydraulico-pneumatica, що вийшла 1657 року. У 1664-му Шотт випустив у Вюрцбурзі книжку Techica curiosa, яка містила інформацію про досліди Ґеріке. Рік перед тим сам Ґеріке приготував до друку рукопис своєї капітальної роботи — Experimenta Nova (ut vocantur) Magdeburgica de Vacuo Spatio, але надруковано її допіру 1672 року в Амстердамі.
У 1652-му (сім років після смерті першої дружини) він оженився з Доротеєю Лентке, дочкою свого колеги на службі — Штеффана Лентке, й мав з нею трьох дітей: дочку Анну Катаріну й синів — Отто Ганса та Якоба Крістофа. 4 січня 1666 року кайзер Леопольд І надав ученому шляхетський титул.
У 1660-х роках стало видно, що не вдасться досягти мети, задля якої Ґеріке присвятив двадцять років дипломатичної роботи, — домогтися для Магдебурга статусу вільного міста в межах Священної Римської імперії. 1666 року мусив підписати Клостерберзьку угоду, згідно з якою Магдебург мав прийняти гарнізон бранденбурзьких солдатів і платити податки Фрідріху Вільгельму І. Хоч цей Великий курфюрст не дав здійснитися політичним амбіціям магдебуржців, та стосунки між ним і Ґеріке були доволі теплі. Правитель Бранденбургу був меценат і підтримував розвиток науки. Узяв Отто Ганса Ґеріке служити бранденбурзьким представником у Гамбургу, а 1666 року ввів Отто Ґеріке у склад радників Бранденбургу.
У 1676-му Отто Ґеріке за станом здоров'я відмовився від посади бургомістра, й тільки 1678 року магістрат згодився з цією відмовою й оголосив його пенсіонером — «лат. pro emerito». У січні 1681-го, під приводом, що Магдебургу загрожує епідемія чуми, Ґеріке з дружиною Доротеєю перебрався до сина — Отто Ганса, що мешкав у Гамбурзі. Там видатний науковець помер 11 травня 1686 року. 23 травня його поховали в Магдебурзі, в кірсі святого Ульріха, а 2 липня того ж року перепоховали в магдебурзькій кірсі святого Іоанна, в гробівці Алеманнів — Ґеріке. За наполеонівських часів у цій церкві влаштували лазарет і гробівець усунули. Тіло Ґеріке перепоховали біля міської брами. На початку 2000-х років гробівець знайдено в кірсі святого Іоанна.
Наукова діяльність
Приблизно з 1645-го Ґеріке, втягнувшись у дискусію на тему астрономії, розпочав досліди в галузі пневматики, якими й прославився.
Хоч і дуже зайнятий службовою та громадською діяльністю, яка тривала 32 роки, він завжди знаходив час на заняття фізикою, наполегливо працював і збагатив людство численними винаходами та відкриттями, докладний опис яких залишив у своїй книжці лат. Оттonis de Guericke Experimenta Nova (ut vocantur) Magdeburgica.
Як фізик, Ґеріке був передусім експериментатором. Добре усвідомлював наукове значення дослідів, а в його час таке можна вважати ознакою геніальності. У XVII столітті було ще дуже важко зректися панівного схоластичного напрямку й привчитися самостійно оцінювати спостережені явища. Мало хто з тодішніх учених міг сказати так, як Ґеріке:
Філософи, що тримаються тільки за свій світогляд і аргументи, нехтуючи дослід, ніколи не можуть дійти достовірних і слушних висновків про явища зовнішнього світу; й ми бачимо чимало прикладів, які показують, що людський розум, коли він не зважає на результати, здобуті завдяки дослідам, опиняється від істини далі, ніж Земля від Сонця. |
Фундаментальні погляди на світобудову
Великою мірою напрямок майбутньої наукової роботи Отто фон Ґеріке вирішили його зацікавлення астрономією й погляди на світобудову. Він був прихильник геліоцентричної системи й загалом поділяв ідеї Коперника. Розвинув їх у тому, що припустив про нескінченність Всесвіту (і таким чином подав свій розв'язок однієї з антиномій Канта), в якому розподілені нерухомі зірки. У час, коли ще не сформульовано Ньютонового закону всесвітнього тяжіння, який обґрунтував відомі три закони небесної механіки Кеплера, Ґеріке підтримував гіпотезу про те, що рух між небесним тілами регулюють далекодійні сили. Він також висловив припущення про циклічність появи комет. Кардинальною засадою його системи було твердження про вакуум у космічному просторі. Таке твердження і в XXI столітті можна було б вважати антиномією, оскільки абсолютний вакуум — без полів і мікрочастинок — це абстракція, яку неможливо здійснити на практиці.
Німецький фізик Розенберґер, автор праці «Історія фізики» так писав про Ґеріке:
Ґеріке, звичайно, не належав до фізиків, що діяли за певними нормами тієї чи іншої школи; але він був кимсь більшим — мав проникливий розум, правильно відчував потреби науки, водночас будучи майстерним експериментатором і тямущим математиком, що цікавиться числами та мірами... Поряд із Йоганном Кеплером він безперечно найбільший із німецьких фізиків сімнадцятого століття...
Експерименти з вакуумом
Ще не знаючи про винахід ртутного барометра (1643) і про так звану , Ґеріке наполегливо провадив дослідження, щоб знайти спосіб, який поклав би край старовинному філософському спору про порожній простір. Близько 1650 року результатом цієї наполегливості став винахід повітряної помпи.
Повітряна помпа
Вважаючи неможливим безпосереднє випомповування повітря, Ґеріке поставив за мету утворити порожній простір способом видалення води із герметично закупореної бочки. Він прилаштував помпу до дна бочки, бо гадав, що тільки при такому розташуванні пристрою вода йтиме за поршнем під дією своєї ваги. З цього можна виснувати, що спочатку в Ґеріке ще не було чіткого уявлення про пружність повітря і атмосферний тиск як такий. Ця перша спроба не вдалася, бо в утворену порожнечу крізь шпарини між клепками й порами в деревині проникало повітря. Щоб уникнути такого порушення герметичності, вчений помістив бочку в більшу, теж наповнену водою. Цього разу в меншу бочку під впливом атмосферного тиску просочувалася вода із зовнішньої бочки й заповнювала порожнечу. Зрештою Ґеріке вирішив безпосередньо видаляти повітря з порожнистої мідної кулі, причому пригвинтив помпу до нижньої частини піддослідного предмета, все ще помилково вважаючи, що повітря, як і вода, може йти за поршнем насоса тільки під дією своєї ваги. Результат досліду був зовсім несподіваний і налякав усіх присутніх: мідна куля не витримала атмосферного тиску й гучно зім'ялася та сплюснулася. Треба було вибирати для наступних дослідів міцніші резервуари. Через незручне розташування помпи довелося спеціально для неї виготовити триногу й приробити до поршня важіль. Таким чином створено першу повітряну помпу, яку автор назвав лат. Antlia pneumatica. Звичайно, пристрій був ще дуже далекий від досконалості й вимагав не менш як трьох осіб для маніпуляцій з поршнем та кранами, зануреними у воду, щоб якнайкраще ізолювати вакуум від зовнішнього повітря.
Роберт Бойль, що істотно вдосконалив пневматичну машину, вважав Отто фон Ґеріке її справжнім винахідником. І хоча Ґеріке на початку своїх досліджень помилково тлумачив її дію (вагою, а не пружністю повітря в резервуарі), та він, мабуть, добре розумів, що з допомогою повітряної помпи неможливо досягти абсолютної порожнечі.
Ґеріке належить вважати винахідником тільки повітряної розріджувальної помпи, бо нагнітальні були відомі ще в давнину. Їх винахід приписують Ктесібієві, що жив у II столітті до н. е. в Александрії. теж були вже відомі Ґеріке, однак до уявлення про пружність повітря він дійшов лише після багатьох дослідів із цією помпою. Очевидно, це питання, нині елементарне, на той час було нелегке, і закон Бойля — Маріотта (близько 1676 року) став одним із тодішніх найважливіших досягнень людського розуму.
Публічні експерименти з повітряними помпами прославили Ґеріке. Різні високопоставлені особи навмисне заїжджали до Магдебурга, щоб пересвідчитись у правдивості всіх цих новинок. Загальновідомий дослід із магдебурзькими півкулями показано 1654 року в Реґенсбурзі, коли зібралися члени Рейхстагу. Експеримент довів наявність тиску повітря. Інші досліди вченого в галузі пневматики описані в підручниках й досі повторюються на шкільних уроках фізики.
Інші експерименти з вакуумом
В одному з дослідів Ґеріке сполучив трубкою кулю, наповнену повітрям, з кулею, із якої повітря попередньо викачано. Повітря з першої кулі входило в другу з великою швидкістю, і це явище експериментатор асоціював із земними бурями.
Дослід із щільно зав'язаним бичачим міхуром, який розбухає та нарешті розривається під ковпаком пневматичної машини, показав, що повітря має пружність. Невдовзі Ґеріке припустив: оскільки повітря має вагу, то атмосфера сама на себе робить тиск і нижні її шари під дією цього тиску мають бути найгустіші. Це припущення він підтвердив експериментально — на поверхні землі наповнив кулю повітрям, загерметизував її, зійшов на високу вежу й відкрив кран. Частина повітря вийшла з кулі назовні. Тоді вчений закрив кран, зійшов на землю, відкрив його, й повітря пішло всередину кулі. Необхідною умовою переконливості цього досліду стало те, що температура на поверхні землі й на вершині вежі була однакова. Ґеріке дійшов висновку, що вага повітря залежить від висоти над поверхнею землі. На основі закону Архімеда він винайшов пристрій, який назвав манометром, призначений для вимірювання різниці в густині повітря в різних умовах. Нині цей термін позначає прилад для вимірювання пружності (тиску) газів в міліметрах ртутного стовпа. Роберт Бойль описав пристрій Ґеріке й назвав його статичним барометром, або бароскопом. Ця назва залишилася в ужитку. Статичний барометр складається з коромисла терезів, порожнистої кулі діаметром три метри й гир для її зважування. 1661 року Ґеріке вперше описав цей винахід у листі до .
Водяний барометр
Близько 1657 року Ґеріке спорудив великий водяний барометр. У Регенсбурзі 1654 року він дізнався від монаха Магнуса про досліди Торрічеллі. Така відомість могла спонукати Ґеріке до винайдення водяного барометра. Втім, це винайдення логічно пов'язується з попередніми дослідами в галузі пневматики, які виконав німецький учений. Прилад складався з мідної й частково (в горішній частині) скляної трубки завдовжки 11 метрів, прикріпленої до стіни триповерхового будинку Ґеріке й зануреної в посудину з водою. У верхньому, наглухо запаяному кінці трубки був кран, який можна було під'єднати до повітряного насоса. Після відпомповування повітря вода в трубці піднялася до висоти 10,45 метра, відтак кран закрили й від'єднали барометр від насоса. Завдяки цьому приладу виявилося, що атмосферний тиск ненастанно змінюється, тож Ґеріке дав барометру назву «лат. semper vivum», тобто «вічно живий». Згодом дослідник, спостерігши зв'язок між зміною висоти водяного стовпа й наступною в часі зміною стану погоди, помістив у скляну трубку поплавець. Задля ефектності цей поплавець (Ґеріке назвав його нім. «Wettermännchen», тобто «погодний чоловічок») мав вигляд людської постаті з простягненою рукою, яка вказувала на таблицю з написами, відповідними різним станам погоди. Крім скляної трубки, весь барометр, якому винахідник дав назву «лат. anemoscopium», тобто «анемоскоп», або ж «вітрогляд», обшито дерев'яними дошками. 1660 року Ґеріке здивував жителів Магдебурга, передбачивши сильну бурю за дві години наперед.
Вивчення ролі повітря в процесі горіння та передаванні звуку
Щоб довести на практиці необхідність повітря у передаванні звуку на відстань, Ґеріке поставив дослід із дзвіночком під ковпаком, з якого випомпувано повітря. У питанні про участь повітря в горіння він значно випередив сучасних йому вчених, що мали про це явище доволі туманне уявлення. Наприклад, 1644 року Рене Декарт спробував довести теоретично, що лампа може необмежено довго горіти в герметично закритому просторі.
Переконавшись, що свічка не може горіти у вакуумі, Ґеріке експериментально довів необхідність участі повітря в горінні. Він помістив у герметичний резервуар запалену свічку й воронкоподібну посудину з водою, сполучену трубкою з резервуаром, наповненим водою. Спершу повітря в резервуарі від нагрівання розширювалося й через сполучну трубку витісняло частину води з посудини. Поки свічка могла горіти, піднімався рівень води в посудині, і цим наочно доведено, що в процесі горіння певна частина (на думку Ґеріке, одна десята) повітря зникає. На той час нічого не було відомо про склад повітря. Експериментатор був набагато ближче до істини, ніж ті хіміки XVII століття, які висунули гіпотезу флогістону.
Вивчення дії теплоти на повітря
Ґеріке вивчав цю дію. Його повітряний термометр нічим суттєвим не відрізнявся від уже відомих тоді аналогічних приладів (на той час в Італії термометр називали лат. caloris mensor), проте ми можемо сміливо сказати, що він був першим за часом метеорологом. Чи не торкаючись спірного і в сутності маловажного питання про винахід термометра, яке найчастіше приписується Галілею, але також та Корнеліусові Дреббелю та лікарю , відзначимо лише, що первісна форма його була вкрай недосконала: по-перше, від того, що на показання приладу впливала не лише температура, але і атмосферний тиск, а по-друге, внаслідок відсутності певної одиниці (градуси) для порівняння теплових ефектів.
Типовий тогочасний повітряний термометр складався з резервуара та трубки, зануреної відкритим кінцем у посудину з водою. Рівень води в трубці змінювався залежно від температури повітря в резервуарі й від зовнішнього атмосферного тиску. Хоча Ґеріке й мав знати про вплив цього тиску, а однак не враховував цього фактора; принаймні в його термометрі цей вплив не усунуто. Цей прилад, поміщений на зовнішній стіні будинку, складався з сифонної металевої трубки, наповненої приблизно до половини спиртом; один кінець трубки сполучався з великою кулею, наповненою повітрям, у другому, відкритому, містився поплавець, від якого через блок ішла нитка. На її кінці гойдалася в повітрі дерев'яна фігурка, що вказувала рукою на шкалу з сімома поділками. Увесь прилад, крім кулі, на якій був напис лат. Perpetuum mobile («Вічний двигун»), фігурки та шкали, був обшитий дошками. Крайні поділки на шкалі позначено словами лат. Magnus frigus («Великий холод») і лат. Magnus calor («Велике тепло»). Середня риска відповідала температурі повітря, при якій в Магдебурзі настають перші осінні заморозки.
Звідси можна зробити висновок, що хоча перші спроби відзначити нуль на шкалі термометра належали науковцям Флорентійської академії (італ. Del Cimento), однак і Ґеріке розумів, що конче треба мати на термометричній шкалі хоча б одну постійну точку. Тож він вибрав точку відліку, відповідну першим осіннім заморозкам.
Вивчення явищ електрики
Фердінанд Розенберґер (1845–1899) у своїй «Історії фізики» зауважив, що Ґеріке завжди керувався суто науковими інтересами й висновував із своїх дослідів не фантастичні, а наукові ідеї. Найкращим доводом такого твердження служать його експериментальні дослідження явищ статичної електрики, якими тоді мало хто цікавився. Тільки після 1745 року, коли Пітер ван Мушенбрук і винайшли лейденську банку, широким масам стали відомі електричні явища. У той час показували різні досліди на площах та вулицях.
Бажаючи повторити та перевірити досліди Вільяма Ґілберта, 1663 року Ґеріке винайшов прилад для добування статичної електрики, який ще не був електричною машиною в нинішньому значенні цього слова, бо в ньому бракувало конденсатора для нагромадження електричного заряду, та все ж став основою всіх пізніших відкриттів у галузі електрики — передусім відкриття відштовхування однойменно заряджених тіл, яке було невідомо Ґілбертові.
Прилад Ґеріке складався з великої сірчаної кулі, посадженої на вісь. Цю кулю крутили й натирали сухими руками. Наелектризувавши її, Ґеріке зауважив, що тіла, притягнуті кулею, після дотику відштовхуються від неї, а тоді притягуються іншими тілами. Він виявив, що електричний заряд можна передати по лляній нитці. У 1672 році Ґеріке відкрив явище електролюмінісценції — спостеріг, що наелектризована сірчана куля світиться в темряві, але іскор не отримав. Чув, що вона потріскує, але не знав, чим це викликано. Електричну іскру вперше видобув із натертого бурштину доктор Валлеме у 1700 році, а близько 1710 року Френсіс Гоксбі видобував іскри завдовжки дюйм за допомогою видозміненого приладу Ґеріке: сірчану кулю замінено скляною.
Вивчення магнетизму
Ґеріке виявив, що залізні вертикальні прути у віконних ґратах намагнічуються самі собою, причому вгорі міститься північний, а внизу південний полюс. Він також показав, що можна намагнітити залізну смугу, розташувавши її в напрямку меридіана й б'ючи по ній молотком.
Твори
- Ottonis de Guericke: Experimenta Nova (ut vocantur) Magdeburgica de Vacuo Spatio. Bd.II/1/1, Waesberge, Amsterdam 1672; Faksimile, Stekovics, Halle a. d. Saale 2002, ; Digitalisat der Herzog August Bibliothek; der Bibliothek der Ohm-Hochschule, Nürnberg (PDF; 30,5 MB)
- Otto von Guericke: Neue «Magdeburgische» Versuche über den leeren Raum. Reihe Ostwalds Klassiker, Bd. 59. Thun, Frankfurt/M. 1996, ; Übers. von: Ottonis De Guericke Experimenta nova Magdeburgica de vacuo spatio, Waesberge, Amsterdam 1672.
- Otto von Guericke: Otto-von-Guericke-Gesamtausgabe. Stekovics, Halle a. d. Saale 2005, ; Bd.II/2/3/1: Otto von Guericke: Relationes Derer dem herren Bürgermeister Otto von Guericken, wegen gemeiner Stadt Magdeburgk, 18. Jahr nach ein ander, uffgetragenen undt anvertraueten 17 unterschiedenen, mehrentheils gar langwirigen, Verschickungen (1642 bis 1660). Translit. von Ditmar Schneider, Lat. Übers. Rudolf Engelhardt.
- Die Belagerung, Eroberung und Zerstörung der Stadt Magdeburg am 10./20. Mai 1631. Voigtländer, Leipzig 1912 (Digitalisat)
Пошанування
- Портрет Отто фон Ґеріке пензля Ансельма ван Гулле поміщено у Ґрипсгольмському замку (Марієфред), де зібрано портрети видатних людей, пов'язаних із Швецією.
- 1702 року в князівстві Брауншвейг-Вольфенбюттель пущено в обіг монету номіналом один талер — так званий люфтпумпенталер, в оформленні якого використано мотив Магдебурзького експерименту з півкулями як алегорію стосунків між двома рідними братами — герцогами Брауншвейг-Вольфенбюттельськими, співправителями князівства. Посварилися вони через те, що Антон Ульріх приревнував свою дружину Єлизавету Юліану Гольштейн-Норбурзьку до Рудольфа Августа, а в результаті втратив владу й у 1702 році емігрував.
На реверсі монети дружбу між братами символізують магдебурзькі півкулі, які навіть коням не під силу розірвати. На реверсі показано, як цю дружбу легко руйнує жінка — її рука відкрила вентиль, вакууму вже немає, і півкулі самі розвалюються.
- З 1831 року в постановах магдебурзьких бургомістрів фігурувало ім'я науковцевого старшого сина — Отто Ганса фон Ґеріке.
- У 1842 році погруддя Отто фон Ґеріке встановлено у Вальгаллі, що біля Регенсбурга.
- У 1907 році біля магдебурзького магістрату відкрито пам'ятник Ґеріке.
- У 1935 році Міжнародний астрономічний союз присвоїв ім'я Ґеріке на видимій стороні Місяця.
- 1936 року у зв'язку з 250 роковинам від дня смерті фон Ґеріке в Німеччині монетний двір викарбував пам'ятну медаль, а Німецька пошта випустила марку.
- У 1961 році іменем Отто фон Ґеріке названо тодішній Магдебурзький технічний університет (з 1954 по 1961 — Магдебурзька вища школа важкого машинобудування).
- 1 жовтня 1963 року в Магдебурзі у зв'язку з роковинами заснування Магдебурзької вищої технічної школи імені Отто фон Ґеріке на площі перед ратушею відтворено історичний дослід з магдебурзькими півкулями.
- 1966 року фірму нім. Die Arbeitsgemeinschaft industrieller Forschungsvereinigungen (AiF) названо іменем Отто фон Ґеріке.
- У 1969 році Пошта НДР випустила пам'ятну марку, присвячену Отто фон Ґеріке.
- У 1976 році збудовано корабель «Отто фон Ґеріке».
- 1977 року у зв'язку з 375 роковинам від дня народження фон Ґеріке в НДР випущено монету номіналом 10 марок і поштову марку.
- 1991 року в Магдебурзі засновано товариство і Фонд імені Отто фон Ґеріке, які популяризують його спадщину й дбають про неї. Щороку організовуються місячники — «Зустрічі на честь Отто фон Ґеріке» й «Дні Отто фон Ґеріке» (національні у травні, міжнародні — в листопаді).
- 1992 року іменем ученого названо астероїд 11537 Ґеріке.
- У 1993 році засновано й названо іменем Отто фон Ґеріке .
- У червні 1995 року в Магдебурзі (Лукасклаузе) відкрито музей Отто фон Ґеріке. Там, зокрема, показують оригінальні експерименти цього вченого.
- 1997 року фірма 1966 року фірма Die Arbeitsgemeinschaft industrieller Forschungsvereinigungen (AiF) заснувала премію імені цього вченого — нім. Otto von Guericke-Preis.
- 2002 року в Магдебурзі відкрито пам'ятник, присвячений експерименту з магдебурзькими півкулями. Скульптор — [de].
- 2002 року Німецька пошта (Deutsche Post AG) випустила марку, присвячену 400 роковинам від дня народження фон Ґеріке.
- Марка НДР, 1969
- Марка Німеччини, 2002
- 2012 року на честь 410 річниці від дні народження Отто фон Ґеріке в тематичному малюнку пошукової системи «Ґуґл» використано малюнок Каспара Шотта — зображення Магдебурзького експерименту з півкулями.
- Іменем Отто фон Ґеріке названо вулиці й проспекти в таких населених пунктах Німеччини: Берлін — нім. Gerickestraße, Gerickesteg; (біля Магдебурга), Шпремберг, Вернігероде, Ален (біля Варендорфа), Зонневальде (біля ), Галле, Гера, Бернбург (Зале), Брауншвейг, Оснабрюк, Вайтин (Нойбранденбург), Гельмштедт, , Борсдорф (біля Лейпцига — нім. Otto-von-Guericke-Straße; Барлебен (біля ), Брюзерберг (біля Бонна — нім. Otto-von-Guericke-Allee; Лінґен (Емсланд) — нім. Otto-von-Guericke-Ring.
Цікаві факти
- 4 січня 1666 року кайзер Леопольд I, правитель Священної Римської Імперії, надав Отто Ґеріке шляхетський титул. До прізвища додано прийменник «фон» (нім. von). Довелося змінити написання самого прізвища, оскільки німецька транскрипція (нім. Gerike) не відповідала вимогам тодішнього часу, коли панівною мовою дипломатії була французька. Прочитане за правилами цієї мови прізвище звучало як «Жеріке». Тому додано літеру «u». Вийшло «Guericke», і це дало можливість однакового прочитання і французькою, і німецькою. У книжці Ганса Шіманка Otto von Guericke: Burgermeister von Magdeburg. Ein deutscher Staatsman, Denker und Forscher поміщено лист Ґеріке, адресований Леопольду I, з проханням затвердити зміни написання прізвища.
Література
- Fritz Krafft: Otto von Guericke, in: Exempla historica. Epochen der Weltgeschichte in Biographien, Bd.27. Fischer Tb.: Frankfurt/M. 1984, S. 221—256
- Literarische Gesellschaft Magdeburg e. V. (Hrsg.): Otto von Guericke. Die Biographie einer literarischen Figur. In: Monumenta Guerickina, Heft 11/12, Magdeburg 2004
- Eugen von Lommel. Guericke, Otto von // Allgemeine Deutsche Biographie. Leipzig, 1879, Band 10, S. 93.
- Matthias Puhle: Die Welt im leeren Raum. Otto von Guericke 1602—1686. Deutscher Kunstverlag (Ausstellungskatalog, 1. Aufl.), Berlin / München 2002,
- Hans Schimank. Guericke, Otto von. // Neue Deutsche Biographie. Berlin, 1966, Band 7, S. 283–286 (Digitalisat).
- Ferdinand Rosenberger. Geschichte der Physik. Braunschweig, 1882
- Ditmar Schneider: Monumenta Guerickiana. Heft 9/10 (Festschrift zum Guerickejahr 2002 mit Lebensdaten), Magdeburg 2002; ISSN 1439-8346; erscheint seit 1995 jährlich
- Ditmar Schneider: Otto von Guericke: ein Leben für die alte Stadt Magdeburg; unter Verwendung zeitgenössischer Dokumente und Bilder. Teubner, Stuttgart / Leipzig 1997,
- . Курс истории физики: учеб. пособие для студентов пед. ин-тов по физ. спец. — 2 изд., испр. и доп. — М.: Просвещение, 1982. — 448 с., ил.
- Большая Советская Энциклопедия в 30 томах.
- Кауффельд А. Защита Отто фон Герике системы Николая Коперника (перевод с нем. И. Н. Веселовского). Историко-астрономические исследования, вып. XI — М., 1972. Стр. 221—236
- Борисов В. П. Изобретение вакуумного насоса и крушение догмы «боязни пустоты» (400 лет со дня рождения Отто фон Герике). Вопросы естествознания и техники, 2002. № 4
- Отто фон-Герике. Вестник опытной физики и элементарной математики, 1886. № 6 — стр. 119—124, № 9 — стр. 191—195
- Храмов Ю. А.. Отто фон Герике. Физики: Биографический справочник. — М.: Наука, 1983. Стр. 80—81
- Энциклопедия горной механики. т. 1. А-Л. Донецк: Юго-Восток, 2008. 334 с. (с. 125).
Див. також
Примітки
- Вестник №6, 1886.
- Schneider, ст. 144
- Walther Kiaulehn. Die eisernen Engel. Eine Geschichte der Maschinen von der Antike bis zur Goethezeit. Berlin, 1935, Deutscher Verlag, neu aufgelegt 1953 im Rowohlt Verlag
- Ferdinand Rosenberger Geschichte der Physik. Braunschweig, 1882
- До половини XVII століття люди обходилися без приладів для вимірювання теплоти. В давнину термометри теж були, мабуть, зовсім невідомі.
- Флорентійські академіки вперше виготовили спиртовий термометр нинішнього вигляду, із запаяним верхнім кінцем. За відлікову точку спочатку прийняли температуру в глибокому льоху. Згодом за цю точку стали приймати температуру замерзання води.
- Другу постійну точку, без якої неможливе саме поняття про градус і неможливо порівняти покази різних приладів, запропонував запровадити на початку XVIII століття Ґійом Амонтон і вказав для цієї точки температуру кипіння води.
- Першим, хто долучив конденсатор до електричної машини, був професор фізики Бозе близько 1740 року. Спочатку конденсатором слугувала свинцева труба, яку тримала в руці людина, ізольована від підлоги.
- Сайт клубу колекціонерів «Мюнцкабінет»
- AiF e. V. [ 2014-05-19 у Wayback Machine.], Preis
- . Архів оригіналу за 25 серпня 2010. Процитовано 1 червня 2014.
- Otto von Guerickes 410. Geburtstag, Google Doodle vom 20. November 2012
- Schimank, Hans. Otto von Guericke: Burgermeister von Magdeburg. Ein deutscher Staatsman, Denker und Forscher. Herausgegeben von der Stadt Magdeburg, 1936; стор. 69
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Отто фон Ґеріке |
- Большая советская энциклопедия[недоступне посилання з липня 2019]
- Энциклопедия Кольера
- Энциклопедия «Кругосвет»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Batko Posada Diti Druzhina Mati Cholovik Otto fon Gerikenim Otto von GuerickeNarodivsya30 listopada 1602 1602 11 30 Magdeburg Svyashenna Rimska imperiyaPomer11 travnya 1686 1686 05 11 83 roki Gamburg Svyashenna Rimska imperiyaPohovannyaMagdeburgMisce prozhivannyaMagdeburgKrayina Svyashenna Rimska imperiyaNacionalnistnimecDiyalnistfizik vinahidnik politik pravnik inzhener virobnik instrumentiv naukovecAlma materLejpcizkij universitet Yenskij universitet Lejdenskij universitetGaluzfizikaZakladMagdeburgPosadaburgomistr MagdeburgaVidomij zavdyaki doslidi z vakuumomU shlyubi zMargareta Alemann Doroteya LentkeDitivid Doroteyi dochka Anna Katarina sini Otto Gans i Yakob Kristof Otto fon Gerike u Vikishovishi Otto fon Gerike Olijnij portret roboti Anzelma van Gulle O tto fon Ge rike nim Otto von Guericke 30 listopada 1602 16021130 Magdeburg 11 travnya 1686 Gamburg nimeckij vinahidnik fizik inzhener i filosof Najbilshij vnesok Otto fon Gerike v nauku ce zapochatkuvannya vakuumnoyi tehniki U 1650 mu vin vinajshov vakuumne vidpompovuvannya j zastosuvav jogo dlya vivchennya vlastivostej vakuumu j roli povitrya v dihanni lyudini ta gorinni 1654 roku zdijsniv vidomij eksperiment z magdeburzkimi pivkulyami yakij doviv nayavnist tisku povitrya Gerike vidkriv sho povitrya maye pruzhnist i vagu pidtrimuye gorinnya j provodit zvuk 1657 roku vin vinajshov vodyanij barometr za dopomogoyu yakogo v 1660 mu roci peredbachiv buryu za dvi godini napered j takim chinom uvijshov v istoriyu yak odin iz pershih meteorologiv Gerike stav vinahidnikom odnogo z pershih sho viroblyayut elektriku tertyam i vidkriv yavishe elektrolyuminescenciyi Vin viyaviv vlastivist elektrostatichnogo vidshtovhuvannya odnopolyarno zaryadzhenih predmetiv ZhittyepisOtto fon Gerike narodivsya v sim yi zamozhnih magdeburzkih gorodyan U 1617 mu vstupiv na fakultet vilnih mistectv Lejpcizkogo universitetu ale 1619 roku u zv yazku z pochatkom Tridcyatilitnoyi vijni musiv perejti do de provchivsya kilka tizhniv Vidtak z 1621 po 1623 rik studiyuvav yurisprudenciyu v Yenskomu universiteti a z 1623 po 1624 vivchav tochni nauki j fortifikacijne mistectvo v Lejdenskomu universiteti Zakinchiv svoyu nauku dev yatimisyachnoyu osvitnoyu podorozhzhyu do Angliyi ta Franciyi U listopadi 1625 go povernuvsya do Magdeburga a nastupnogo roku odruzhivsya z Margaretoyu Alemann i buv obranij u kolegialnu radu miskogo magistratu chlenom yakoyi zalishavsya do pohilogo viku Yak radnik vidpovidav za budivnictvo a v 1629 j 1630 1631 rokah she j za oboronu mista Hoch sam Gerike ne podilyav prihilnosti zhiteliv Magdeburga do storoni shvedskogo korolya protestanta Gustava II Adolfa ta koli u travni vijska Katolickoyi ligi pid provodom Joganna Cerklasa Tilli vzyali shturmom i znishili misto vin vtrativ svoye majno j malo ne zaginuvshi opinivsya v poloni pid Zvidti zavdyaki poserednictvu jogo vikupili za 300 taleriv Pereyihavshi z rodinoyu do Erfurta Gerike stav fortifikacijnim inzhenerom na sluzhbi v Gustava II Adolfa perebuvav na nij do 1636 go U lyutomu 1632 go vsya rodina Gerike povernulasya do Magdeburga Nastupni desyat rokiv fon Gerike provadiv vidbudovu mista znishenogo pozhezheyu v 1631 roci Vidbuduvav takozh i svoye zhitlo Za shvedskoyi a z 1636 go saksonskoyi vladi vin brav uchast u gromadskih spravah Magdeburga U 1641 roci stav miskim skarbnichim a v 1646 mu burgomistrom Cyu posadu vin obijmav tridcyat rokiv U veresni 1642 go Gerike rozpochav dovoli nebezpechnu j slizku diplomatichnu diyalnist trivala do 1663 go poyihavshi do dvora saksonskogo kurfyursta v Drezdeni shob tam domagatisya pom yakshennya zhorstkogo saksonskogo vijskovogo rezhimu v Magdeburzi Brav uchast zokrema v ukladenni Vestfalskogo miru v roboti Nyurnberzkogo vikonavchogo mirnogo kongresu 1649 1650 j u rozpusku 1653 1654 Na comu rozpusku zbiglisya naukovi j diplomatichni interesi Gerike Na zaproshennya vin pokazav kilka svoyih eksperimentiv pered najvishimi sanovnikami Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi z pomizh yakih arhiyepiskop kupiv odin iz aparativ Gerike j nadislav do yezuyitskogo kolegiumu u Vyurcburzi Profesor filosofiyi j matematiki cogo zakladu Kaspar Shott zacikavivsya novinkoyu j z 1656 roku pochav regulyarno listuvatisya z Otto fon Gerike U rezultati toj upershe opublikuvav svoyu naukovu pracyu v dodatku do knizhki Shotta Mechanica Hydraulico pneumatica sho vijshla 1657 roku U 1664 mu Shott vipustiv u Vyurcburzi knizhku Techica curiosa yaka mistila informaciyu pro doslidi Gerike Rik pered tim sam Gerike prigotuvav do druku rukopis svoyeyi kapitalnoyi roboti Experimenta Nova ut vocantur Magdeburgica de Vacuo Spatio ale nadrukovano yiyi dopiru 1672 roku v Amsterdami Pam yatnik Otto fon Gerike v Magdeburzi U 1652 mu sim rokiv pislya smerti pershoyi druzhini vin ozhenivsya z Doroteyeyu Lentke dochkoyu svogo kolegi na sluzhbi Shteffana Lentke j mav z neyu troh ditej dochku Annu Katarinu j siniv Otto Gansa ta Yakoba Kristofa 4 sichnya 1666 roku kajzer Leopold I nadav uchenomu shlyahetskij titul U 1660 h rokah stalo vidno sho ne vdastsya dosyagti meti zadlya yakoyi Gerike prisvyativ dvadcyat rokiv diplomatichnoyi roboti domogtisya dlya Magdeburga statusu vilnogo mista v mezhah Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi 1666 roku musiv pidpisati Klosterberzku ugodu zgidno z yakoyu Magdeburg mav prijnyati garnizon brandenburzkih soldativ i platiti podatki Fridrihu Vilgelmu I Hoch cej Velikij kurfyurst ne dav zdijsnitisya politichnim ambiciyam magdeburzhciv ta stosunki mizh nim i Gerike buli dovoli tepli Pravitel Brandenburgu buv mecenat i pidtrimuvav rozvitok nauki Uzyav Otto Gansa Gerike sluzhiti brandenburzkim predstavnikom u Gamburgu a 1666 roku vviv Otto Gerike u sklad radnikiv Brandenburgu U 1676 mu Otto Gerike za stanom zdorov ya vidmovivsya vid posadi burgomistra j tilki 1678 roku magistrat zgodivsya z ciyeyu vidmovoyu j ogolosiv jogo pensionerom lat pro emerito U sichni 1681 go pid privodom sho Magdeburgu zagrozhuye epidemiya chumi Gerike z druzhinoyu Doroteyeyu perebravsya do sina Otto Gansa sho meshkav u Gamburzi Tam vidatnij naukovec pomer 11 travnya 1686 roku 23 travnya jogo pohovali v Magdeburzi v kirsi svyatogo Ulriha a 2 lipnya togo zh roku perepohovali v magdeburzkij kirsi svyatogo Ioanna v grobivci Alemanniv Gerike Za napoleonivskih chasiv u cij cerkvi vlashtuvali lazaret i grobivec usunuli Tilo Gerike perepohovali bilya miskoyi brami Na pochatku 2000 h rokiv grobivec znajdeno v kirsi svyatogo Ioanna Naukova diyalnistPriblizno z 1645 go Gerike vtyagnuvshis u diskusiyu na temu astronomiyi rozpochav doslidi v galuzi pnevmatiki yakimi j proslavivsya Hoch i duzhe zajnyatij sluzhbovoyu ta gromadskoyu diyalnistyu yaka trivala 32 roki vin zavzhdi znahodiv chas na zanyattya fizikoyu napoleglivo pracyuvav i zbagativ lyudstvo chislennimi vinahodami ta vidkrittyami dokladnij opis yakih zalishiv u svoyij knizhci lat Ottonis de Guericke Experimenta Nova ut vocantur Magdeburgica Yak fizik Gerike buv peredusim eksperimentatorom Dobre usvidomlyuvav naukove znachennya doslidiv a v jogo chas take mozhna vvazhati oznakoyu genialnosti U XVII stolitti bulo she duzhe vazhko zrektisya panivnogo sholastichnogo napryamku j privchitisya samostijno ocinyuvati sposterezheni yavisha Malo hto z todishnih uchenih mig skazati tak yak Gerike Filosofi sho trimayutsya tilki za svij svitoglyad i argumenti nehtuyuchi doslid nikoli ne mozhut dijti dostovirnih i slushnih visnovkiv pro yavisha zovnishnogo svitu j mi bachimo chimalo prikladiv yaki pokazuyut sho lyudskij rozum koli vin ne zvazhaye na rezultati zdobuti zavdyaki doslidam opinyayetsya vid istini dali nizh Zemlya vid Soncya Fundamentalni poglyadi na svitobudovu Budova Vsesvitu za Otto fon Gerike Velikoyu miroyu napryamok majbutnoyi naukovoyi roboti Otto fon Gerike virishili jogo zacikavlennya astronomiyeyu j poglyadi na svitobudovu Vin buv prihilnik geliocentrichnoyi sistemi j zagalom podilyav ideyi Kopernika Rozvinuv yih u tomu sho pripustiv pro neskinchennist Vsesvitu i takim chinom podav svij rozv yazok odniyeyi z antinomij Kanta v yakomu rozpodileni neruhomi zirki U chas koli she ne sformulovano Nyutonovogo zakonu vsesvitnogo tyazhinnya yakij obgruntuvav vidomi tri zakoni nebesnoyi mehaniki Keplera Gerike pidtrimuvav gipotezu pro te sho ruh mizh nebesnim tilami regulyuyut dalekodijni sili Vin takozh visloviv pripushennya pro ciklichnist poyavi komet Kardinalnoyu zasadoyu jogo sistemi bulo tverdzhennya pro vakuum u kosmichnomu prostori Take tverdzhennya i v XXI stolitti mozhna bulo b vvazhati antinomiyeyu oskilki absolyutnij vakuum bez poliv i mikrochastinok ce abstrakciya yaku nemozhlivo zdijsniti na praktici Nimeckij fizik Rozenberger avtor praci Istoriya fiziki tak pisav pro Gerike Gerike zvichajno ne nalezhav do fizikiv sho diyali za pevnimi normami tiyeyi chi inshoyi shkoli ale vin buv kims bilshim mav proniklivij rozum pravilno vidchuvav potrebi nauki vodnochas buduchi majsternim eksperimentatorom i tyamushim matematikom sho cikavitsya chislami ta mirami Poryad iz Jogannom Keplerom vin bezperechno najbilshij iz nimeckih fizikiv simnadcyatogo stolittya Originalnij tekst nim Zwar war Guericke kein Physiker der nach festen Normen einer bestimmten Schule seine Ansichten einrichtete aber er war mehr als das ein genialer Geist der sicher erkannte was der Wissenschaft notigt ein sehr geschickter Experimentator und ein kenntnissreicher Mathematiker der Uberall ein Interesse fur Mass und Zahl zeigte Guericke bleibt neben Kepler der grosste deutsche Physiker des 17 Jahrhunderts Eksperimenti z vakuumom She ne znayuchi pro vinahid rtutnogo barometra 1643 i pro tak zvanu Gerike napoleglivo provadiv doslidzhennya shob znajti sposib yakij poklav bi kraj starovinnomu filosofskomu sporu pro porozhnij prostir Blizko 1650 roku rezultatom ciyeyi napoleglivosti stav vinahid povitryanoyi pompi Povitryana pompa Originalni magdeburzki pivkuli ta vakuumna pompa v Nimeckomu muzeyi Myunhena Vvazhayuchi nemozhlivim bezposerednye vipompovuvannya povitrya Gerike postaviv za metu utvoriti porozhnij prostir sposobom vidalennya vodi iz germetichno zakuporenoyi bochki Vin prilashtuvav pompu do dna bochki bo gadav sho tilki pri takomu roztashuvanni pristroyu voda jtime za porshnem pid diyeyu svoyeyi vagi Z cogo mozhna visnuvati sho spochatku v Gerike she ne bulo chitkogo uyavlennya pro pruzhnist povitrya i atmosfernij tisk yak takij Cya persha sproba ne vdalasya bo v utvorenu porozhnechu kriz shparini mizh klepkami j porami v derevini pronikalo povitrya Shob uniknuti takogo porushennya germetichnosti vchenij pomistiv bochku v bilshu tezh napovnenu vodoyu Cogo razu v menshu bochku pid vplivom atmosfernogo tisku prosochuvalasya voda iz zovnishnoyi bochki j zapovnyuvala porozhnechu Zreshtoyu Gerike virishiv bezposeredno vidalyati povitrya z porozhnistoyi midnoyi kuli prichomu prigvintiv pompu do nizhnoyi chastini piddoslidnogo predmeta vse she pomilkovo vvazhayuchi sho povitrya yak i voda mozhe jti za porshnem nasosa tilki pid diyeyu svoyeyi vagi Rezultat doslidu buv zovsim nespodivanij i nalyakav usih prisutnih midna kulya ne vitrimala atmosfernogo tisku j guchno zim yalasya ta splyusnulasya Treba bulo vibirati dlya nastupnih doslidiv micnishi rezervuari Cherez nezruchne roztashuvannya pompi dovelosya specialno dlya neyi vigotoviti trinogu j prirobiti do porshnya vazhil Takim chinom stvoreno pershu povitryanu pompu yaku avtor nazvav lat Antlia pneumatica Zvichajno pristrij buv she duzhe dalekij vid doskonalosti j vimagav ne mensh yak troh osib dlya manipulyacij z porshnem ta kranami zanurenimi u vodu shob yaknajkrashe izolyuvati vakuum vid zovnishnogo povitrya Robert Bojl sho istotno vdoskonaliv pnevmatichnu mashinu vvazhav Otto fon Gerike yiyi spravzhnim vinahidnikom I hocha Gerike na pochatku svoyih doslidzhen pomilkovo tlumachiv yiyi diyu vagoyu a ne pruzhnistyu povitrya v rezervuari ta vin mabut dobre rozumiv sho z dopomogoyu povitryanoyi pompi nemozhlivo dosyagti absolyutnoyi porozhnechi Gerike nalezhit vvazhati vinahidnikom tilki povitryanoyi rozridzhuvalnoyi pompi bo nagnitalni buli vidomi she v davninu Yih vinahid pripisuyut Ktesibiyevi sho zhiv u II stolitti do n e v Aleksandriyi tezh buli vzhe vidomi Gerike odnak do uyavlennya pro pruzhnist povitrya vin dijshov lishe pislya bagatoh doslidiv iz ciyeyu pompoyu Ochevidno ce pitannya nini elementarne na toj chas bulo nelegke i zakon Bojlya Mariotta blizko 1676 roku stav odnim iz todishnih najvazhlivishih dosyagnen lyudskogo rozumu Publichni eksperimenti z povitryanimi pompami proslavili Gerike Rizni visokopostavleni osobi navmisne zayizhdzhali do Magdeburga shob peresvidchitis u pravdivosti vsih cih novinok Zagalnovidomij doslid iz magdeburzkimi pivkulyami pokazano 1654 roku v Regensburzi koli zibralisya chleni Rejhstagu Eksperiment doviv nayavnist tisku povitrya Inshi doslidi vchenogo v galuzi pnevmatiki opisani v pidruchnikah j dosi povtoryuyutsya na shkilnih urokah fiziki Inshi eksperimenti z vakuumom Magdeburzkij eksperiment Malyunok Kaspara Shotta V odnomu z doslidiv Gerike spoluchiv trubkoyu kulyu napovnenu povitryam z kuleyu iz yakoyi povitrya poperedno vikachano Povitrya z pershoyi kuli vhodilo v drugu z velikoyu shvidkistyu i ce yavishe eksperimentator asociyuvav iz zemnimi buryami Doslid iz shilno zav yazanim bichachim mihurom yakij rozbuhaye ta nareshti rozrivayetsya pid kovpakom pnevmatichnoyi mashini pokazav sho povitrya maye pruzhnist Nevdovzi Gerike pripustiv oskilki povitrya maye vagu to atmosfera sama na sebe robit tisk i nizhni yiyi shari pid diyeyu cogo tisku mayut buti najgustishi Ce pripushennya vin pidtverdiv eksperimentalno na poverhni zemli napovniv kulyu povitryam zagermetizuvav yiyi zijshov na visoku vezhu j vidkriv kran Chastina povitrya vijshla z kuli nazovni Todi vchenij zakriv kran zijshov na zemlyu vidkriv jogo j povitrya pishlo vseredinu kuli Neobhidnoyu umovoyu perekonlivosti cogo doslidu stalo te sho temperatura na poverhni zemli j na vershini vezhi bula odnakova Gerike dijshov visnovku sho vaga povitrya zalezhit vid visoti nad poverhneyu zemli Na osnovi zakonu Arhimeda vin vinajshov pristrij yakij nazvav manometrom priznachenij dlya vimiryuvannya riznici v gustini povitrya v riznih umovah Nini cej termin poznachaye prilad dlya vimiryuvannya pruzhnosti tisku gaziv v milimetrah rtutnogo stovpa Robert Bojl opisav pristrij Gerike j nazvav jogo statichnim barometrom abo baroskopom Cya nazva zalishilasya v uzhitku Statichnij barometr skladayetsya z koromisla tereziv porozhnistoyi kuli diametrom tri metri j gir dlya yiyi zvazhuvannya 1661 roku Gerike vpershe opisav cej vinahid u listi do Vodyanij barometr Blizko 1657 roku Gerike sporudiv velikij vodyanij barometr U Regensburzi 1654 roku vin diznavsya vid monaha Magnusa pro doslidi Torrichelli Taka vidomist mogla sponukati Gerike do vinajdennya vodyanogo barometra Vtim ce vinajdennya logichno pov yazuyetsya z poperednimi doslidami v galuzi pnevmatiki yaki vikonav nimeckij uchenij Prilad skladavsya z midnoyi j chastkovo v gorishnij chastini sklyanoyi trubki zavdovzhki 11 metriv prikriplenoyi do stini tripoverhovogo budinku Gerike j zanurenoyi v posudinu z vodoyu U verhnomu nagluho zapayanomu kinci trubki buv kran yakij mozhna bulo pid yednati do povitryanogo nasosa Pislya vidpompovuvannya povitrya voda v trubci pidnyalasya do visoti 10 45 metra vidtak kran zakrili j vid yednali barometr vid nasosa Zavdyaki comu priladu viyavilosya sho atmosfernij tisk nenastanno zminyuyetsya tozh Gerike dav barometru nazvu lat semper vivum tobto vichno zhivij Zgodom doslidnik sposterigshi zv yazok mizh zminoyu visoti vodyanogo stovpa j nastupnoyu v chasi zminoyu stanu pogodi pomistiv u sklyanu trubku poplavec Zadlya efektnosti cej poplavec Gerike nazvav jogo nim Wettermannchen tobto pogodnij cholovichok mav viglyad lyudskoyi postati z prostyagnenoyu rukoyu yaka vkazuvala na tablicyu z napisami vidpovidnimi riznim stanam pogodi Krim sklyanoyi trubki ves barometr yakomu vinahidnik dav nazvu lat anemoscopium tobto anemoskop abo zh vitroglyad obshito derev yanimi doshkami 1660 roku Gerike zdivuvav zhiteliv Magdeburga peredbachivshi silnu buryu za dvi godini napered Vivchennya roli povitrya v procesi gorinnya ta peredavanni zvuku Shob dovesti na praktici neobhidnist povitrya u peredavanni zvuku na vidstan Gerike postaviv doslid iz dzvinochkom pid kovpakom z yakogo vipompuvano povitrya U pitanni pro uchast povitrya v gorinnya vin znachno viperediv suchasnih jomu vchenih sho mali pro ce yavishe dovoli tumanne uyavlennya Napriklad 1644 roku Rene Dekart sprobuvav dovesti teoretichno sho lampa mozhe neobmezheno dovgo goriti v germetichno zakritomu prostori Perekonavshis sho svichka ne mozhe goriti u vakuumi Gerike eksperimentalno doviv neobhidnist uchasti povitrya v gorinni Vin pomistiv u germetichnij rezervuar zapalenu svichku j voronkopodibnu posudinu z vodoyu spoluchenu trubkoyu z rezervuarom napovnenim vodoyu Spershu povitrya v rezervuari vid nagrivannya rozshiryuvalosya j cherez spoluchnu trubku vitisnyalo chastinu vodi z posudini Poki svichka mogla goriti pidnimavsya riven vodi v posudini i cim naochno dovedeno sho v procesi gorinnya pevna chastina na dumku Gerike odna desyata povitrya znikaye Na toj chas nichogo ne bulo vidomo pro sklad povitrya Eksperimentator buv nabagato blizhche do istini nizh ti himiki XVII stolittya yaki visunuli gipotezu flogistonu Vivchennya diyi teploti na povitrya Termometr Gerike Ilyustraciya z knigi Otto Gerike Experimenta Nova Magdeburgica Gerike vivchav cyu diyu Jogo povitryanij termometr nichim suttyevim ne vidriznyavsya vid uzhe vidomih todi analogichnih priladiv na toj chas v Italiyi termometr nazivali lat caloris mensor prote mi mozhemo smilivo skazati sho vin buv pershim za chasom meteorologom Chi ne torkayuchis spirnogo i v sutnosti malovazhnogo pitannya pro vinahid termometra yake najchastishe pripisuyetsya Galileyu ale takozh ta Korneliusovi Drebbelyu ta likaryu vidznachimo lishe sho pervisna forma jogo bula vkraj nedoskonala po pershe vid togo sho na pokazannya priladu vplivala ne lishe temperatura ale i atmosfernij tisk a po druge vnaslidok vidsutnosti pevnoyi odinici gradusi dlya porivnyannya teplovih efektiv Tipovij togochasnij povitryanij termometr skladavsya z rezervuara ta trubki zanurenoyi vidkritim kincem u posudinu z vodoyu Riven vodi v trubci zminyuvavsya zalezhno vid temperaturi povitrya v rezervuari j vid zovnishnogo atmosfernogo tisku Hocha Gerike j mav znati pro vpliv cogo tisku a odnak ne vrahovuvav cogo faktora prinajmni v jogo termometri cej vpliv ne usunuto Cej prilad pomishenij na zovnishnij stini budinku skladavsya z sifonnoyi metalevoyi trubki napovnenoyi priblizno do polovini spirtom odin kinec trubki spoluchavsya z velikoyu kuleyu napovnenoyu povitryam u drugomu vidkritomu mistivsya poplavec vid yakogo cherez blok ishla nitka Na yiyi kinci gojdalasya v povitri derev yana figurka sho vkazuvala rukoyu na shkalu z simoma podilkami Uves prilad krim kuli na yakij buv napis lat Perpetuum mobile Vichnij dvigun figurki ta shkali buv obshitij doshkami Krajni podilki na shkali poznacheno slovami lat Magnus frigus Velikij holod i lat Magnus calor Velike teplo Serednya riska vidpovidala temperaturi povitrya pri yakij v Magdeburzi nastayut pershi osinni zamorozki Zvidsi mozhna zrobiti visnovok sho hocha pershi sprobi vidznachiti nul na shkali termometra nalezhali naukovcyam Florentijskoyi akademiyi ital Del Cimento odnak i Gerike rozumiv sho konche treba mati na termometrichnij shkali hocha b odnu postijnu tochku Tozh vin vibrav tochku vidliku vidpovidnu pershim osinnim zamorozkam Vivchennya yavish elektriki Gravyura 1750 roku na yakij zobrazheno prilad dlya dobuvannya statichnoyi elektriki Ferdinand Rozenberger 1845 1899 u svoyij Istoriyi fiziki zauvazhiv sho Gerike zavzhdi keruvavsya suto naukovimi interesami j visnovuvav iz svoyih doslidiv ne fantastichni a naukovi ideyi Najkrashim dovodom takogo tverdzhennya sluzhat jogo eksperimentalni doslidzhennya yavish statichnoyi elektriki yakimi todi malo hto cikavivsya Tilki pislya 1745 roku koli Piter van Mushenbruk i vinajshli lejdensku banku shirokim masam stali vidomi elektrichni yavisha U toj chas pokazuvali rizni doslidi na ploshah ta vulicyah Bazhayuchi povtoriti ta pereviriti doslidi Vilyama Gilberta 1663 roku Gerike vinajshov prilad dlya dobuvannya statichnoyi elektriki yakij she ne buv elektrichnoyu mashinoyu v ninishnomu znachenni cogo slova bo v nomu brakuvalo kondensatora dlya nagromadzhennya elektrichnogo zaryadu ta vse zh stav osnovoyu vsih piznishih vidkrittiv u galuzi elektriki peredusim vidkrittya vidshtovhuvannya odnojmenno zaryadzhenih til yake bulo nevidomo Gilbertovi Prilad Gerike skladavsya z velikoyi sirchanoyi kuli posadzhenoyi na vis Cyu kulyu krutili j natirali suhimi rukami Naelektrizuvavshi yiyi Gerike zauvazhiv sho tila prityagnuti kuleyu pislya dotiku vidshtovhuyutsya vid neyi a todi prityaguyutsya inshimi tilami Vin viyaviv sho elektrichnij zaryad mozhna peredati po llyanij nitci U 1672 roci Gerike vidkriv yavishe elektrolyuminiscenciyi sposterig sho naelektrizovana sirchana kulya svititsya v temryavi ale iskor ne otrimav Chuv sho vona potriskuye ale ne znav chim ce viklikano Elektrichnu iskru vpershe vidobuv iz natertogo burshtinu doktor Valleme u 1700 roci a blizko 1710 roku Frensis Goksbi vidobuvav iskri zavdovzhki dyujm za dopomogoyu vidozminenogo priladu Gerike sirchanu kulyu zamineno sklyanoyu Vivchennya magnetizmu Gerike viyaviv sho zalizni vertikalni pruti u vikonnih gratah namagnichuyutsya sami soboyu prichomu vgori mistitsya pivnichnij a vnizu pivdennij polyus Vin takozh pokazav sho mozhna namagnititi zaliznu smugu roztashuvavshi yiyi v napryamku meridiana j b yuchi po nij molotkom TvoriOttonis de Guericke Experimenta Nova ut vocantur Magdeburgica de Vacuo Spatio Bd II 1 1 Waesberge Amsterdam 1672 Faksimile Stekovics Halle a d Saale 2002 ISBN 3 89923 015 9 Digitalisat der Herzog August Bibliothek der Bibliothek der Ohm Hochschule Nurnberg PDF 30 5 MB Otto von Guericke Neue Magdeburgische Versuche uber den leeren Raum Reihe Ostwalds Klassiker Bd 59 Thun Frankfurt M 1996 ISBN 3 8171 3059 7 Ubers von Ottonis De Guericke Experimenta nova Magdeburgica de vacuo spatio Waesberge Amsterdam 1672 Otto von Guericke Otto von Guericke Gesamtausgabe Stekovics Halle a d Saale 2005 ISBN 3 89923 089 2 Bd II 2 3 1 Otto von Guericke Relationes Derer dem herren Burgermeister Otto von Guericken wegen gemeiner Stadt Magdeburgk 18 Jahr nach ein ander uffgetragenen undt anvertraueten 17 unterschiedenen mehrentheils gar langwirigen Verschickungen 1642 bis 1660 Translit von Ditmar Schneider Lat Ubers Rudolf Engelhardt Die Belagerung Eroberung und Zerstorung der Stadt Magdeburg am 10 20 Mai 1631 Voigtlander Leipzig 1912 Digitalisat PoshanuvannyaMagdeburg plosha Ratsvaageplac Pam yatnik prisvyachenij eksperimentu z magdeburzkimi pivkulyami Portret Otto fon Gerike penzlya Anselma van Gulle pomisheno u Gripsgolmskomu zamku Mariyefred de zibrano portreti vidatnih lyudej pov yazanih iz Shveciyeyu 1702 roku v knyazivstvi Braunshvejg Volfenbyuttel pusheno v obig monetu nominalom odin taler tak zvanij lyuftpumpentaler v oformlenni yakogo vikoristano motiv Magdeburzkogo eksperimentu z pivkulyami yak alegoriyu stosunkiv mizh dvoma ridnimi bratami gercogami Braunshvejg Volfenbyuttelskimi spivpravitelyami knyazivstva Posvarilisya voni cherez te sho Anton Ulrih prirevnuvav svoyu druzhinu Yelizavetu Yulianu Golshtejn Norburzku do Rudolfa Avgusta a v rezultati vtrativ vladu j u 1702 roci emigruvav Na reversi moneti druzhbu mizh bratami simvolizuyut magdeburzki pivkuli yaki navit konyam ne pid silu rozirvati Na reversi pokazano yak cyu druzhbu legko rujnuye zhinka yiyi ruka vidkrila ventil vakuumu vzhe nemaye i pivkuli sami rozvalyuyutsya Z 1831 roku v postanovah magdeburzkih burgomistriv figuruvalo im ya naukovcevogo starshogo sina Otto Gansa fon Gerike U 1842 roci pogruddya Otto fon Gerike vstanovleno u Valgalli sho bilya Regensburga U 1907 roci bilya magdeburzkogo magistratu vidkrito pam yatnik Gerike U 1935 roci Mizhnarodnij astronomichnij soyuz prisvoyiv im ya Gerike na vidimij storoni Misyacya 1936 roku u zv yazku z 250 rokovinam vid dnya smerti fon Gerike v Nimechchini monetnij dvir vikarbuvav pam yatnu medal a Nimecka poshta vipustila marku U 1961 roci imenem Otto fon Gerike nazvano todishnij Magdeburzkij tehnichnij universitet z 1954 po 1961 Magdeburzka visha shkola vazhkogo mashinobuduvannya 1 zhovtnya 1963 roku v Magdeburzi u zv yazku z rokovinami zasnuvannya Magdeburzkoyi vishoyi tehnichnoyi shkoli imeni Otto fon Gerike na ploshi pered ratusheyu vidtvoreno istorichnij doslid z magdeburzkimi pivkulyami 1966 roku firmu nim Die Arbeitsgemeinschaft industrieller Forschungsvereinigungen AiF nazvano imenem Otto fon Gerike U 1969 roci Poshta NDR vipustila pam yatnu marku prisvyachenu Otto fon Gerike U 1976 roci zbudovano korabel Otto fon Gerike 1977 roku u zv yazku z 375 rokovinam vid dnya narodzhennya fon Gerike v NDR vipusheno monetu nominalom 10 marok i poshtovu marku 1991 roku v Magdeburzi zasnovano tovaristvo i Fond imeni Otto fon Gerike yaki populyarizuyut jogo spadshinu j dbayut pro neyi Shoroku organizovuyutsya misyachniki Zustrichi na chest Otto fon Gerike j Dni Otto fon Gerike nacionalni u travni mizhnarodni v listopadi 1992 roku imenem uchenogo nazvano asteroyid 11537 Gerike U 1993 roci zasnovano j nazvano imenem Otto fon Gerike U chervni 1995 roku v Magdeburzi Lukasklauze vidkrito muzej Otto fon Gerike Tam zokrema pokazuyut originalni eksperimenti cogo vchenogo 1997 roku firma 1966 roku firma Die Arbeitsgemeinschaft industrieller Forschungsvereinigungen AiF zasnuvala premiyu imeni cogo vchenogo nim Otto von Guericke Preis 2002 roku v Magdeburzi vidkrito pam yatnik prisvyachenij eksperimentu z magdeburzkimi pivkulyami Skulptor de 2002 roku Nimecka poshta Deutsche Post AG vipustila marku prisvyachenu 400 rokovinam vid dnya narodzhennya fon Gerike Marka NDR 1969 Marka Nimechchini 2002 2012 roku na chest 410 richnici vid dni narodzhennya Otto fon Gerike v tematichnomu malyunku poshukovoyi sistemi Gugl vikoristano malyunok Kaspara Shotta zobrazhennya Magdeburzkogo eksperimentu z pivkulyami Imenem Otto fon Gerike nazvano vulici j prospekti v takih naselenih punktah Nimechchini Berlin nim Gerickestrasse Gerickesteg bilya Magdeburga Shpremberg Vernigerode Alen bilya Varendorfa Zonnevalde bilya Galle Gera Bernburg Zale Braunshvejg Osnabryuk Vajtin Nojbrandenburg Gelmshtedt Borsdorf bilya Lejpciga nim Otto von Guericke Strasse Barleben bilya Bryuzerberg bilya Bonna nim Otto von Guericke Allee Lingen Emsland nim Otto von Guericke Ring Cikavi fakti4 sichnya 1666 roku kajzer Leopold I pravitel Svyashennoyi Rimskoyi Imperiyi nadav Otto Gerike shlyahetskij titul Do prizvisha dodano prijmennik fon nim von Dovelosya zminiti napisannya samogo prizvisha oskilki nimecka transkripciya nim Gerike ne vidpovidala vimogam todishnogo chasu koli panivnoyu movoyu diplomatiyi bula francuzka Prochitane za pravilami ciyeyi movi prizvishe zvuchalo yak Zherike Tomu dodano literu u Vijshlo Guericke i ce dalo mozhlivist odnakovogo prochitannya i francuzkoyu i nimeckoyu U knizhci Gansa Shimanka Otto von Guericke Burgermeister von Magdeburg Ein deutscher Staatsman Denker und Forscher pomisheno list Gerike adresovanij Leopoldu I z prohannyam zatverditi zmini napisannya prizvisha LiteraturaFritz Krafft Otto von Guericke in Exempla historica Epochen der Weltgeschichte in Biographien Bd 27 Fischer Tb Frankfurt M 1984 S 221 256 Literarische Gesellschaft Magdeburg e V Hrsg Otto von Guericke Die Biographie einer literarischen Figur In Monumenta Guerickina Heft 11 12 Magdeburg 2004 Eugen von Lommel Guericke Otto von Allgemeine Deutsche Biographie Leipzig 1879 Band 10 S 93 Matthias Puhle Die Welt im leeren Raum Otto von Guericke 1602 1686 Deutscher Kunstverlag Ausstellungskatalog 1 Aufl Berlin Munchen 2002 ISBN 3 422 06374 9 Hans Schimank Guericke Otto von Neue Deutsche Biographie Berlin 1966 Band 7 S 283 286 Digitalisat Ferdinand Rosenberger Geschichte der Physik Braunschweig 1882 Ditmar Schneider Monumenta Guerickiana Heft 9 10 Festschrift zum Guerickejahr 2002 mit Lebensdaten Magdeburg 2002 ISSN 1439 8346 erscheint seit 1995 jahrlich Ditmar Schneider Otto von Guericke ein Leben fur die alte Stadt Magdeburg unter Verwendung zeitgenossischer Dokumente und Bilder Teubner Stuttgart Leipzig 1997 ISBN 3 8154 2515 8 Kurs istorii fiziki ucheb posobie dlya studentov ped in tov po fiz spec 2 izd ispr i dop M Prosveshenie 1982 448 s il Bolshaya Sovetskaya Enciklopediya v 30 tomah Kauffeld A Zashita Otto fon Gerike sistemy Nikolaya Kopernika perevod s nem I N Veselovskogo Istoriko astronomicheskie issledovaniya vyp XI M 1972 Str 221 236 Borisov V P Izobretenie vakuumnogo nasosa i krushenie dogmy boyazni pustoty 400 let so dnya rozhdeniya Otto fon Gerike Voprosy estestvoznaniya i tehniki 2002 4 Otto fon Gerike Vestnik opytnoj fiziki i elementarnoj matematiki 1886 6 str 119 124 9 str 191 195 Hramov Yu A Otto fon Gerike Fiziki Biograficheskij spravochnik M Nauka 1983 Str 80 81 Enciklopediya gornoj mehaniki t 1 A L Doneck Yugo Vostok 2008 334 s s 125 Div takozhMagdeburzki pivkuliPrimitkiVestnik 6 1886 Schneider st 144 Walther Kiaulehn Die eisernen Engel Eine Geschichte der Maschinen von der Antike bis zur Goethezeit Berlin 1935 Deutscher Verlag neu aufgelegt 1953 im Rowohlt Verlag Ferdinand Rosenberger Geschichte der Physik Braunschweig 1882 Do polovini XVII stolittya lyudi obhodilisya bez priladiv dlya vimiryuvannya teploti V davninu termometri tezh buli mabut zovsim nevidomi Florentijski akademiki vpershe vigotovili spirtovij termometr ninishnogo viglyadu iz zapayanim verhnim kincem Za vidlikovu tochku spochatku prijnyali temperaturu v glibokomu lohu Zgodom za cyu tochku stali prijmati temperaturu zamerzannya vodi Drugu postijnu tochku bez yakoyi nemozhlive same ponyattya pro gradus i nemozhlivo porivnyati pokazi riznih priladiv zaproponuvav zaprovaditi na pochatku XVIII stolittya Gijom Amonton i vkazav dlya ciyeyi tochki temperaturu kipinnya vodi Pershim hto doluchiv kondensator do elektrichnoyi mashini buv profesor fiziki Boze blizko 1740 roku Spochatku kondensatorom sluguvala svinceva truba yaku trimala v ruci lyudina izolovana vid pidlogi Sajt klubu kolekcioneriv Myunckabinet AiF e V 2014 05 19 u Wayback Machine Preis Arhiv originalu za 25 serpnya 2010 Procitovano 1 chervnya 2014 Otto von Guerickes 410 Geburtstag Google Doodle vom 20 November 2012 Schimank Hans Otto von Guericke Burgermeister von Magdeburg Ein deutscher Staatsman Denker und Forscher Herausgegeben von der Stadt Magdeburg 1936 stor 69PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Otto fon Gerike Bolshaya sovetskaya enciklopediya nedostupne posilannya z lipnya 2019 Enciklopediya Kolera Enciklopediya Krugosvet