Франческа-Романа Рівеллі (італ. Francesca Romana Rivelli), відома як Орне́лла Му́ті (італ. Ornella Muti); 9 березня 1955, Рим, Італія) — італійська акторка та модель. Одна з найвідоміших італійських акторок, Муті отримала низку нагород: одного «Давид ді Донателло» (1976); два Золотих кубки як найкраща акторка (1979) та життєві досягнення (1998); три «Золоті глобуси» як найкраща акторка (1982, 1988) та за життєві заслуги (2007); три «Золоті хлопавки» як найкраща акторка (1988, 1989) та спеціальну нагороду (2018); нагороду Пазінетті для акторок на Венеціанському кінофестивалі (1988); і дві «Срібні стрічки» за найкращу жіночу роль (1988, 1989); входила до п'яти номінацій, у тому числі — двох як найкраща акторка другого плану. Муті також тричі номінувалася за найкращу жіночу роль на премії «Давид ді Донателло» (1982, 1988, 1989) і одного разу на «Європейський кіноприз» за найкращу жіночу роль (1988).
Орнелла Муті | ||||
---|---|---|---|---|
італ. Ornella Muti | ||||
| ||||
На Каннському кінофестивалі (2001) | ||||
Ім'я при народженні | Франческа-Романа Рівеллі італ. Francesca Romana Rivelli | |||
Народилася | 9 березня 1955 (69 років) Рим, Італія | |||
Національність | італійка | |||
Громадянство | Італія | |||
Релігія | католицтво | |||
Діяльність | акторка, кіноакторка, модель | |||
Роки діяльності | 1970—дотепер | |||
Чоловік | Алессіо Орано (1975—1981) Федеріко Факінетті (1988—1996) | |||
Діти | Найке, Кароліна, Андреа | |||
IMDb | nm0001560 | |||
Нагороди та премії | ||||
d (1976) | ||||
| ||||
Орнелла Муті у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах |
За свою кар'єру Муті грала в різних жанрах, працюючи з такими режисерами, як Даміано Даміані, Маріо Монічеллі, Діно Різі, Марко Феррері, Карло Вердоне, Етторе Скола, Джон Лендіс, Франческа Аркібуджі, Вуді Аллен, Паоло Вірдзі, та Франческо Нуті.
Життєпис
Батько Франчески-Романи Рівеллі, уродженець Неаполя, був журналістом, а мати, Ільзе Ренате Краузе, за національністю естонка, працювала скульпторкою. Бабуся та дід по лінії матері походили з Санкт-Петербурга. У неї є старша сестра Клаудія Рівеллі, теж акторка, яка у 1970-х брала участь у створенні фотороманів.
Ранні роки
Першу роль в кіно Франческа Рівеллі зіграла у 14 років, у драмі Даміано Даміані 1969 року «Найвродливіша дружина» втіливши головну героїню, натхнену історією 17-річної Франки Віоли, яка у 1965 році збурила суспільну мораль, подавши в суд на чоловіка, який викрав і ґвалтував її, замість вступати з ним в «шлюб заради збереження честі», як того вимагала традиція.
Оскільки вже була акторка з її прізвищем — , режисер дав їй псевдонім: від Орнелли з трагедії «Дочка Лоріо» Габріеле Д'Аннунціо та прізвища від Олени Муті, головної героїні роману «Задоволення».
Серед перших ролей Муті стали фільми, зняті як в Італії, так і за її межами (зокрема, та 1971 року, іспанські картини , , , ) та участь, разом з її сестрою, у фотороманах, у яких вона вказана як Франческа Рівеллі.
Кіноуспіхи 1970-х—1980-х
Відправною точкою акторської кар'єри Орнелли Муті стала участь у фільмі «Народний роман» (1974) режисера Маріо Монічеллі, у ролі красуні Вінченціни з Уго Тоньяцці, який зіграв міланського робітника Базлетті. Фільм мав великий успіх й приніс Муті популярність, попри те, що під час зйомок вона була вагітна.
Іншими примітними роботами Муті 1970-х стали фільми: режисера Франко Россі, за участю Вітторіо Ґассмана; та режисера Діно Різіроль, у обидвох зіграла з Уго Тоньяцці; «Нових чудовиськах» тріо Монічеллі-Різі-Скола, номінованого на «Оскар» за найкращий іноземний фільм у 1979 році; «Остання жінка» (1976) Марко Феррері, де її партнером по майданчику став Жерар Депардьє.
1980 року на екрани вийшов фільм «Життя прекрасне» режисера Григорія Чухрая, у якому Муті виконала головну роль. В цей час Феррері знову запропонув Муті роль у фільмі , за сценарієм однойменного роману Чарльза Буковскі, написаним у співавторстві самим режисером з Серджо Амідеї. Фільм, дія якого відбувається в Лос-Анджелесі 1980 року, вийшов наступного року і був відібраний для участі у Венеціанському кінофестивалі. Персонажка Муті — Касс, молода суїцидальна повія, жертва краси, яка придушує її і не дозволяє їй бути коханою такою, якою вона себе вважає. Пізніше Муті зіграла злу принцесу Ауру в американському блокбастері «Флеш Гордон» та разом з Клаусом Кінскі у трилері «Любов і гроші» режисера . Також знялася у кількох фільмах американського виробництва й відмовилася від головної ролі (пізніше отриманої Кароль Буке) у фільмі «Тільки для ваших очей» про суперагента Джеймса Бонда через те, що її художник по костюмах не був найнятий для постановки. У цей же період знялася з Адріано Челентано у «Приборканні норовистого» та «Шалено закоханому» Кастеллано і Піполо; з Ренато Поццетто у картині «Ніхто не ідеальний» і «Бідному багатії»; а також з Беном Газзарою у у ролі психопатки Ніколь, режисера Паскуале Фести Кампаніли. У 1983 році Муті знялася з Паоло Вілладжо у фільмі «Бонні і Клайд по-італійськи» режисера Стено. 1984 року Муті зіграла у , ще одному фільмі Феррері, запрошеному на Венеціанський кінофестиваль; і, перш за все, режисера Фолькера Шлендорфа, разом з акторами Джеремі Айронсом, Фанні Ардан і Аленом Делоном, де виконала роль Одетт, інтерпретуючи героїню роману Марселя Пруста про неможливе кохання. Надалі інтерпретації Орнеллою Муте героїнь за різними творами стали відомі у всьому світі й висвітлювалися у журналі «Time».
Муті також почала кар'єру на телебаченні: у 1984 році з Джонні Дореллі брала участь у передачі «Risatissima». Окрім цього, до числа її найкращих кіноробіт другої половини 1980-х років увійшли: Франческо Розі, (за яку вона отримала номінацію на європейську премію «Оскар» як найкраща акторка), Луїджі Маньї та Етторе Сколи.
1990-ті
1991 року Муті зіграла у американських фільмах «Оскар» Сильвестра Сталлоне та «Одного разу, порушивши закон». Наступного року взяла участь у безуспішній комедії режисера , заснованій на оповіданні «Голий і сирий» сатирика . Будучи добре відомою у Франції, Муті часто з'являлася на французькому телебаченні як вигадана акторка, і як комерційна модель. У 1994 році Муті була найкрасивішою жінкою світу американським журналом «Class». Наступного року вона зіграла в італо-іспанському фільмі «Двомовний коханець» режисера . Іншою примітною роллю 1990-х стала Маріо Монічеллі.
2000-ні—2010-ті
Цього періоду Орнелла Муті працювала лише з такими режисерами, як: Франческа Аркібуджі, Азія Ардженто та Елеонора Джорджі, яка обрала її для свого режисерського дебюту «Чоловіки та жінки, кохання та брехня». 2006 року Муті знялася в художньому фільмі компанії RAI «Завтра буде новий день», 2007-го її знову запросив Чітто Мазеллі для зйомок у документальному фільмі «Громадянський нуль».
У 2012 році Муті взяла участь у фільмі Вуді Аллена, знятому в Італії, «Римські пригоди», де працювала з Роберто Беніньї, Алеком Болдвіном, Пенелопою Крус та самим Алленом. Наступного року разом зі своєю дочкою Найке Рівеллі Муті стала головною героїнею відеокліпу та пісні, спродюсованої Александрою Даміані «Queen Of The Dancefloor». У 2017 році її участь в італійському телесеріалі «Сирени», спродюсованому RAI, принесла їй нову хвилю популярності серед молоді. 2018 року Муті знялася в серіалі «Amami!Web».
2020-ті
У 2022 році Муті разом з вела перший вечір 72-го сезону фестивалю в Санремо. Також вона озвучувала короткометражний фільм «Героям нашого часу», присвячений працівникам охорони здоров'я, які беруть участь у боротьбі з пандемією COVID-19.
Правопорушення та Росія
6 липня 2017 року Апеляційний суд Трієста засудив Орнеллу Муті до 6 місяців тюремного ув'язнення та штрафу у розмірі 500 євро за шахрайство та підробку документів. У 2010 році вона мала зіграти головну героїню у виставі «Євреї» в Театрі Верді в Порденоне, за постановкою Джанні Клементі, за що їй пропонували гонорар у 24 000 євро. Але вона оголосила себе хворою і пред'явила фальшиву медичну довідку про гострий гортанний трахеїт з лихоманкою та кашлем. У довідці значилося, що вона не зможе користуватися голосом протягом п'яти днів. Хоча насправді вона цим часом 10 грудня 2010 року відвідала благодійний вечір у Санкт-Петербурзі на запрошення Володимира Путіна, отримане кількома місяцями раніше. У підсумку їй дали умовний термін з виплатою компенсації у 30 000 євро фріульському театру. Вирок було остаточно затверджено Касаційним судом 13 червня 2019 року.
Особисте життя
У 1970 році на зйомках фільму «Найвродливіша дружина» Орнелла Муті познайомилася з Алессіо Орано. Через п'ять років одружилася (1975—1981). Другим чоловіком став Федеріко Факінетті (1988—1996).
Між 1980—1981 роками, під час зйомок у фільмах «Приборкання норовливого» і «Шалено закоханий», мала роман з Адріано Челентано. Муті заради Челентано розлучилася, однак він не вчинив відповідно. В інтерв'ю російському телеканалу ТВЦ у 2011 році Муті підтвердила роман з Челентано: «У акторів це нормально — любов на час фільму…». 2014 року Челентано теж підтвердив факт минулого роману з Муті.
Після цивільного шлюбу з пластичним хірургом Стефано Пікколо, який тривав до 2008 року, зустрілася з підприємцем Фабрісом Керерве того ж року. Новий шлюб тривав 10 років (до 2018 року).
Має трьох дітей. Старшу дочку народила 1974 року від невідомого батька (стала акторкою та співачкою й носить прізвище матері). Дочку Кароліну та сина Факінетті народила від другого шлюбу з Федеріко Факінетті, обоє також стали акторами. Є буддисткою.
Фільмографія
Кінофільми
Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
---|---|---|---|---|
1970 | ф | Найвродливіша дружина | La moglie più bella | Франциска Чімароза |
1971 | ф | Il sole nella pelle | Ліза | |
1971 | ф | Oasis of Fear | Інгрід С'йоман | |
1972 | ф | [en] | Fiorina la vacca | Тереза |
1972 | ф | The House of the Doves | Сандра Руво | |
1973 | ф | [en] | The Sensual Man | Джованна |
1973 | ф | [en] | The Nun and the Devil | Сестра Ізабелла |
1974 | ф | Народний роман | Romanzo popolare | Вінченціна Ротунно |
1974 | ф | Аппассіоната | Appassionata | Юджинія Рутеллі |
1974 | ф | [en] | Italian Graffiti | Сантудза Морано |
1975 | ф | [en] | Mistress of the Devil | Катрін |
1975 | ф | [it] | La Joven casada | Каміно |
1976 | ф | Остання жінка | La Dernière femme | Валері |
1976 | ф | [en] | Pure as a Lily | Лучія Мантузо |
1976 | ф | Агнеса помирає | L'Agnese va a morire | епізод |
1977 | ф | Нові чудовиська | I nuovi mostri | господиня |
1977 | ф | La Stanza Del Vescovo | Матільда Скрозаті | |
1977 | ф | Смерть негідника | Mort d'un pourri | Валері |
1978 | ф | [en] | Ritratto di borghesia in nero | Елена Мадзаріні |
1978 | ф | [en] | Eutanasia di un amore | Уззена |
1978 | ф | [en] | Primo amore | Рената Мадзетті |
1979 | ф | Життя прекрасне | Life Is Beautiful | Марія |
1979 | ф | [en] | Neapolitan Mystery | Лучія Наварро |
1980 | ф | Приборкання норовистого | Il Bisbetico Domato | Ліза Сільвестрі |
1980 | ф | Флеш Гордон | Flash Gordon | Принцеса Аура |
1981 | ф | Шалено закоханий | Madly in Love | Принцеса Крістіна |
1981 | ф | Tales of Ordinary Madness | Касс | |
1981 | ф | Ніхто не ідеальний | Nessuno è perfetto | Шанталь |
1982 | ф | Бонні і Клайд по-італійськи | Bonnie e Clyde all'italiana | Розетта Фоскіні |
1982 | ф | La ragazza di Trieste | Ніколь | |
1983 | ф | Бідний багатій | Un povero ricco | Марта Наннудзі |
1984 | ф | Un amour de Swann | Одетт | |
1984 | ф | Il futuro è donna | Мальвіна | |
1985 | ф | Tutta colpa del paradiso | Селеста Рівеллі | |
1986 | ф | Універмаг | Grandi magazzini | Луїза |
1986 | ф | Stregati | Анна | |
1987 | ф | Chronicle of a Death Foretold | Анджела Вікаріо | |
1987 | ф | Io e mia sorella | Сільвія П'єрджентілі | |
1988 | ф | [en] | Codice privato | Анна |
1988 | ф | [en] | Il frullo del passero | Сільвана |
1989 | ф | [en] | Wait Until Spring, Bandini | Марія |
1989 | ф | 'O Re | Королева Марія Софія | |
1990 | ф | [en] | Captain Fracassa's Journey | Серафіна |
1990 | тф | [en] | A Season of Giants | Онорія |
1990 | ф | [en] | Stasera a casa di Alice | Аліса |
1991 | ф | Оскар | Oscar | Софія Проволоне |
1991 | ф | [en] | Especially on Sunday | Анна |
1991 | ф | Count Max | Ізабелла Монтіньйон | |
1992 | ф | Одного разу, порушивши закон | Once Upon a Crime | Елена Мороско |
1993 | ф | The Bilingual Lover | Норма Валенті | |
1996 | ф | [en] | Stella's Favor | Стелла |
1998 | тф | [en] | The Count of Monte Cristo | Мерседес Ігвалада |
1999 | ф | [en] | Dirty Linen | Бруна |
2000 | ф | [en] | Jet Set | Камілла |
2000 | ф | [en] | Tierra del Fuego | Арменія |
2001 | ф | Остання втеча | Last Run | Денні |
2001 | ф | [en] | Tomorrow | Стефанія Дзеренгі |
2001 | ф | Hotel | Епізод | |
2002 | ф | [en] | Après la vie | Сесіль Косте |
2002 | ф | [en] | Cavale | Сесіль Косте |
2002 | ф | [en] | Un couple épatant | Жанна Ріве |
2004 | ф | [en] | The Heart Is Deceitful Above All Things | Бабуся |
2004 | ф | [en] | Di que sí | Епізод |
2006 | ф | Розслідування | The Inquiry | Марія Магдалина |
2006 | ф | Веселі і засмаглі | Friends Forever | Грацієлла |
2007 | ф | [en] | Civico zero | Ніна |
2012 | ф | Римські пригоди | To Rome with Love | Піа Фусарі |
2016 | ф | [en] | Checkmate | Пенурі |
2018 | ф | [en] | Magical Nights | Федеріка |
Телефільми
- (Casanova), режисер — теле-мінісеріал (1986)
- (A Season of Giants), режисер — теле-мінісеріал (1989)
- , режисер — теле-мінісеріал (1995)
- — телесеріал (1997)
- (Le Comte de Monte Cristo), режисер — теле-мінісеріал (1998)
- , режисер — теле-мінісеріал (1999)
- , режисер — телефільм (1999)
- — телесеріал, 8 епізод (2002)
- , режисер — телефільм (2005)
- , режисер і Алессіо Інтуррі — теле-мінісеріал (2006)
- , режисер Сальваторе Сампері — теле-мінісеріал (2008)
- , режисер — теле-мінісеріал (2009)
- , режисер Жан-Франсуа Жульєн — теле-мінісеріал (2016)
- — телесеріал (2017)
Театр
- L'Ebreo, , поставновка Енріко Марії Ламанни (2010)
- La Governante , постановка Гульєльмо Ферро (2018/2019)
Телебачення
- (Canale 5, 1984) співведуча
- (, 2022) співведуча
Нагороди
- Давид ді Донателло
- 1976 — Золота пластина за всі ролі
- 1982 — номінація на найкращу головну жіночу роль у фільмі .
- 1988 — номінація на найкращу жіночу роль у фільмі .
- 1989 — номінація на найкращу жіночу роль у фільмі .
- Венеціанський кінофестиваль
- 1988 — Премія Пазінетті для акторок за фільм «Приватний код».
- Європейський кіноприз
- 1988 — номінація на найкращу жіночу роль у фільмі «Приватний код».
- Срібна стрічка
- 1977 — номінація на найкращу головну жіночу роль у фільмі «Остання жінка».
- 1988 — найкраща жіноча роль у фільмі «Я і моя сестра».
- 1989 — найкраща головна жіноча роль у фільмі «Приватний код».
- 1990 — номінація на найкращу жіночу роль у фільмі «Чекай весни, Бандіні».
- 2001 — номінація на найкращу жіночу роль другого плану за фільм .
- Золотий кубок
- 1970 — найкраща дебютна акторка за фільм «Найкрасивіша дружина».
- 1979 — найкраща жіноча роль у фільмі «Перше кохання».
- 1998 — нагорода за життєві досягнення
- Золотий глобус
- 1982 — найкраща жіноча роль у фільмі «Ніхто не ідеальний».
- 1988 — найкраща акторка за фільм «Я і моя сестра».
- 2007 — премія за життєві досягнення
- Золота хлопавка
- 1988 — найкраща жіноча роль у фільмі «Я і моя сестра»
- 1989 — найкраща головна жіноча роль у фільмі «Приватний код»
- 2018 — спеціальна нагрода за серіал «Сирени»
Італійське озвучування
- в La stanza del vescovo, Primo amore, Come una rosa al naso
- в Un solo grande amore, Un posto ideale per uccidere
- в Fiorina la vacca, Appassionata
- в La moglie più bella
- в Romanzo popolare
- в L'ultima donna
- в Compromesso d'amore
Дискографія
- «รักนี้สีเลือด/Oasis Of Fear» (дует з )
- 1971 — «Delusione»
- 1986 — «Grandi Magazzini/Heppinesse» (спільно з: Енріко Монтезано, Паоло Вілладжо, Мікеле Плачідо, Ренато Поццетто, , , Ніно Манфреді, Лаура Антонеллі, , Ліно Банфі)
- 1988 — «Then There Was You/Theme For Ornella»
Співпраця
- 2013 — Муті з , , у «Queen Of The Dancefloor»
Відзнаки
- Командор Ордена За заслуги перед Італійською Республікою — Рим, 2 червня 1995.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #121644650 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- datos.bne.es: El portal de datos bibliográficos de la Biblioteca Nacional de España — 2011.
- Орнелла Муті на «Google Books»
- Ornella Muti, una carriera straordinaria raccontata in 5 suoi film. La Stampa - Lastampa. 14 червня 2019. Процитовано 5 грудня 2019.
- Ornella Muti. Donna Moderna. оригіналу за 5 dicembre 2019. Процитовано 5 грудня 2019.
- Accademia del Cinema Italiano - Premi David di Donatello. оригіналу за 26 aprile 2020. Процитовано 5 грудня 2019.
- Орнелла Муті на «Google Books»
- Redazione (25 листопада 2004). Ornella Muti per la prima volta visita il Venezuela. La Voce d'Italia. оригіналу за 5 dicembre 2019. Процитовано 5 грудня 2019.
- . Архів оригіналу за 4 marzo 2016. Процитовано 5 грудня 2019.
{{}}
: Недійсний|deadurl=sì
() - A Bellocchio e Ornella Muti il Globo d Oro alla carriera. оригіналу за 5 dicembre 2019. Процитовано 5 грудня 2019.
-
{{}}
: Порожнє посилання на джерело (). - A Ornella Muti e Salvatore Esposito Ciak D’Oro serial. Zerkalo Spettacolo. 7 червня 2018. оригіналу за 6 dicembre 2019. Процитовано 6 грудня 2019.
- Орнелла Муті на «Google Books»
- 1988 (Albo d'oro) Nastri d'Argento. оригіналу за 5 dicembre 2019. Процитовано 5 грудня 2019.
- 1989 (Albo d'oro) Nastri d'Argento. оригіналу за 5 dicembre 2019. Процитовано 5 грудня 2019.
- Accademia del Cinema Italiano - Premi David di Donatello. Процитовано 5 грудня 2019.
- EFA Search - European Film Awards. оригіналу за 5 dicembre 2019. Процитовано 5 грудня 2019.
- Ornella Muti: la sua carriera in 5 film. TV Sorrisi e Canzoni. 6 березня 2015. оригіналу за 6 dicembre 2019. Процитовано 5 грудня 2019.
- ambasciata tedesca [ 2012-04-25 у Wayback Machine.], Comunicato stampa, 18 novembre 2010.
- Auguri Ornella Muti, 60 anni di un'icona di bellezza. оригіналу за 20 settembre 2016. Процитовано 11 settembre 2016.
- ASCESA E CADUTA DEL PRINCIPINO - la Repubblica.it. Archivio - la Repubblica.it. оригіналу за 12 gennaio 2018. Процитовано 12 gennaio 2018.
- ORNELLA MUTI/ Chi è l'attrice che compie 60 anni ospite a Le Invasioni Barbariche. Il processo e la condanna per truffa. Il Sussidiario.net. Процитовано 12 gennaio 2018.
- "Piacere, Ettore Scola", il cinema in mostra. rainews. оригіналу за 12 gennaio 2018. Процитовано 12 gennaio 2018.
- Mo-Net s.r.l. Milano-Firenze. . Архів оригіналу за 16 dicembre 2017. Процитовано 12 gennaio 2018.
- C. Bukowski, nella raccolta Niente canzoni d'amore (racconto «Pazzo abbastanza»)
- Candida Morvillo (8 gennaio 2018). Corriere della sera (ред.). Ornella Muti: «Non so se amerò mai più, ma ho imparato a meditare». оригіналу за 7 gennaio 2018. Процитовано 8 gennaio 2018.
- Ornella Muti "Sola, abbandonata e con le tasse da pagare". LaStampa.it. оригіналу за 12 gennaio 2018. Процитовано 12 gennaio 2018.
- . Архів оригіналу за 8 gennaio 2018. Процитовано 17 gennaio 2016.
- Mo-Net s.r.l. Milano-Firenze. Civico 0 (2007). mymovies.it. оригіналу за 13 gennaio 2018. Процитовано 12 gennaio 2018.
- Roma protagonista dell'ultimo film di Woody Allen - VareseNews. VareseNews. 19 aprile 2012. оригіналу за 13 gennaio 2018. Процитовано 12 gennaio 2018.
- ZIA INGRID/ Ornella Muti su Rai 1: la figlia Naike Rivelli la sua prima fan (Sirene). Il Sussidiario.net. оригіналу за 12 gennaio 2018. Процитовано 12 gennaio 2018.
- Sanremo 2022, Ornella Muti, Sabrina Ferilli, Maria Chiara Giannetta, Lorena Cesarini e Drusilla Foer sul palco con Amadeus. la Repubblica (італ.). 11 січня 2022. Процитовано 11 січня 2022.
- "A tutti gli eroi del nostro tempo, grazie": il video-messaggio con le voci di Ornella Muti e Lino Banfi per omaggiare gli operatori sanitari. Il Fatto Quotidiano (it-IT) . 12 січня 2022. Процитовано 3 серпня 2022.
- Tentata truffa, condannata Ornella Muti - Ultima Ora. Agenzia ANSA. 13 червня 2019. оригіналу за 15 giugno 2019. Процитовано 15 червня 2019.
- Ornella Muti condannata a 6 mesi di reclusione: saltò uno spettacolo dandosi malata per andare a cena con Putin. Il Fatto Quotidiano. 14 червня 2019. оригіналу за 15 giugno 2019. Процитовано 15 червня 2019.
- Fulvio Fiano (13 червня 2019). Si diede malata per il gala da Putin, Ornella Muti condannata a 6 mesi. Corriere della Sera. оригіналу за 15 febbraio 2020. Процитовано 15 червня 2019.
- . corriere.it. Архів Ornella Muti оригіналу за 19 січня 2018. Процитовано 18 січня 2018. (італ.)
- . aif.ru. Наталія Григор'єва. 2014. Архів оригіналу за 19 вересня 2014. Процитовано 21 жовтня 2014. (рос.)
- . known.ru. Архів оригіналу за 26 липня 2018. Процитовано 21 жовтня 2014. (рос.)
- Интервью с Орнеллой Мути на YouTube
- Adriano Celentano e Ornella Muti: «È stata la mia unica infedeltà, avevo perso la testa» metropolitanmagazine.it Процитовано 1 квітня 2022
- Naike Rivelli da Paola Perego: «Chi è mio padre? Non mi interessa». Il Messaggero. 3 luglio 2018. Процитовано 18 settembre 2020.
- Cinema: Ornella Muti, il sesso mi mantiene giovane. 5 agosto 2008. оригіналу за 25 giugno 2016. Процитовано 18 giugno 2016.
- Copia archiviata. оригіналу за 11 marzo 2016. Процитовано 19 luglio 2010.
Посилання
- Орнелла Муті на сайті IMDb (англ.)
- Орнелла Мути. Биографическая справка [ 13 березня 2010 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Francheska Romana Rivelli ital Francesca Romana Rivelli vidoma yak Orne lla Mu ti ital Ornella Muti 9 bereznya 1955 19550309 Rim Italiya italijska aktorka ta model Odna z najvidomishih italijskih aktorok Muti otrimala nizku nagorod odnogo David di Donatello 1976 dva Zolotih kubki yak najkrasha aktorka 1979 ta zhittyevi dosyagnennya 1998 tri Zoloti globusi yak najkrasha aktorka 1982 1988 ta za zhittyevi zaslugi 2007 tri Zoloti hlopavki yak najkrasha aktorka 1988 1989 ta specialnu nagorodu 2018 nagorodu Pazinetti dlya aktorok na Venecianskomu kinofestivali 1988 i dvi Sribni strichki za najkrashu zhinochu rol 1988 1989 vhodila do p yati nominacij u tomu chisli dvoh yak najkrasha aktorka drugogo planu Muti takozh trichi nominuvalasya za najkrashu zhinochu rol na premiyi David di Donatello 1982 1988 1989 i odnogo razu na Yevropejskij kinopriz za najkrashu zhinochu rol 1988 Ornella Mutiital Ornella MutiNa Kannskomu kinofestivali 2001 Im ya pri narodzhenni Francheska Romana Rivelli ital Francesca Romana RivelliNarodilasya 9 bereznya 1955 1955 03 09 69 rokiv Rim ItaliyaNacionalnist italijkaGromadyanstvo ItaliyaReligiya katolictvoDiyalnist aktorka kinoaktorka modelRoki diyalnosti 1970 doteperCholovik Alessio Orano 1975 1981 Federiko Fakinetti 1988 1996 Diti Najke Karolina AndreaIMDb nm0001560 Nagorodi ta premiyi d 1976 Ornella Muti u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Ornella Muti u filmi Appassionata 1974 Za svoyu kar yeru Muti grala v riznih zhanrah pracyuyuchi z takimi rezhiserami yak Damiano Damiani Mario Monichelli Dino Rizi Marko Ferreri Karlo Verdone Ettore Skola Dzhon Lendis Francheska Arkibudzhi Vudi Allen Paolo Virdzi ta Franchesko Nuti ZhittyepisBatko Francheski Romani Rivelli urodzhenec Neapolya buv zhurnalistom a mati Ilze Renate Krauze za nacionalnistyu estonka pracyuvala skulptorkoyu Babusya ta did po liniyi materi pohodili z Sankt Peterburga U neyi ye starsha sestra Klaudiya Rivelli tezh aktorka yaka u 1970 h brala uchast u stvorenni fotoromaniv Ranni roki Pershu rol v kino Francheska Rivelli zigrala u 14 rokiv u drami Damiano Damiani 1969 roku Najvrodlivisha druzhina vtilivshi golovnu geroyinyu nathnenu istoriyeyu 17 richnoyi Franki Violi yaka u 1965 roci zburila suspilnu moral podavshi v sud na cholovika yakij vikrav i gvaltuvav yiyi zamist vstupati z nim v shlyub zaradi zberezhennya chesti yak togo vimagala tradiciya Oskilki vzhe bula aktorka z yiyi prizvishem rezhiser dav yij psevdonim vid Ornelli z tragediyi Dochka Lorio Gabriele D Annuncio ta prizvisha vid Oleni Muti golovnoyi geroyini romanu Zadovolennya Sered pershih rolej Muti stali filmi znyati yak v Italiyi tak i za yiyi mezhami zokrema ta 1971 roku ispanski kartini ta uchast razom z yiyi sestroyu u fotoromanah u yakih vona vkazana yak Francheska Rivelli Kinouspihi 1970 h 1980 h Vidpravnoyu tochkoyu aktorskoyi kar yeri Ornelli Muti stala uchast u filmi Narodnij roman 1974 rezhisera Mario Monichelli u roli krasuni Vinchencini z Ugo Tonyacci yakij zigrav milanskogo robitnika Bazletti Film mav velikij uspih j prinis Muti populyarnist popri te sho pid chas zjomok vona bula vagitna Inshimi primitnimi robotami Muti 1970 h stali filmi rezhisera Franko Rossi za uchastyu Vittorio Gassmana ta rezhisera Dino Rizirol u obidvoh zigrala z Ugo Tonyacci Novih chudoviskah trio Monichelli Rizi Skola nominovanogo na Oskar za najkrashij inozemnij film u 1979 roci Ostannya zhinka 1976 Marko Ferreri de yiyi partnerom po majdanchiku stav Zherar Depardye 1980 roku na ekrani vijshov film Zhittya prekrasne rezhisera Grigoriya Chuhraya u yakomu Muti vikonala golovnu rol V cej chas Ferreri znovu zaproponuv Muti rol u filmi za scenariyem odnojmennogo romanu Charlza Bukovski napisanim u spivavtorstvi samim rezhiserom z Serdzho Amideyi Film diya yakogo vidbuvayetsya v Los Andzhelesi 1980 roku vijshov nastupnogo roku i buv vidibranij dlya uchasti u Venecianskomu kinofestivali Personazhka Muti Kass moloda suyicidalna poviya zhertva krasi yaka pridushuye yiyi i ne dozvolyaye yij buti kohanoyu takoyu yakoyu vona sebe vvazhaye Piznishe Muti zigrala zlu princesu Auru v amerikanskomu blokbasteri Flesh Gordon ta razom z Klausom Kinski u trileri Lyubov i groshi rezhisera Takozh znyalasya u kilkoh filmah amerikanskogo virobnictva j vidmovilasya vid golovnoyi roli piznishe otrimanoyi Karol Buke u filmi Tilki dlya vashih ochej pro superagenta Dzhejmsa Bonda cherez te sho yiyi hudozhnik po kostyumah ne buv najnyatij dlya postanovki U cej zhe period znyalasya z Adriano Chelentano u Priborkanni norovistogo ta Shaleno zakohanomu Kastellano i Pipolo z Renato Poccetto u kartini Nihto ne idealnij i Bidnomu bagatiyi a takozh z Benom Gazzaroyu u u roli psihopatki Nikol rezhisera Paskuale Festi Kampanili U 1983 roci Muti znyalasya z Paolo Villadzho u filmi Bonni i Klajd po italijski rezhisera Steno 1984 roku Muti zigrala u she odnomu filmi Ferreri zaproshenomu na Venecianskij kinofestival i persh za vse rezhisera Folkera Shlendorfa razom z aktorami Dzheremi Ajronsom Fanni Ardan i Alenom Delonom de vikonala rol Odett interpretuyuchi geroyinyu romanu Marselya Prusta pro nemozhlive kohannya Nadali interpretaciyi Ornelloyu Mute geroyin za riznimi tvorami stali vidomi u vsomu sviti j visvitlyuvalisya u zhurnali Time Muti takozh pochala kar yeru na telebachenni u 1984 roci z Dzhonni Dorelli brala uchast u peredachi Risatissima Okrim cogo do chisla yiyi najkrashih kinorobit drugoyi polovini 1980 h rokiv uvijshli Franchesko Rozi za yaku vona otrimala nominaciyu na yevropejsku premiyu Oskar yak najkrasha aktorka Luyidzhi Manyi ta Ettore Skoli 1990 ti Z Adriano Chelentano kadr z filmu Priborkannya norovistogo 1980 1991 roku Muti zigrala u amerikanskih filmah Oskar Silvestra Stallone ta Odnogo razu porushivshi zakon Nastupnogo roku vzyala uchast u bezuspishnij komediyi rezhisera zasnovanij na opovidanni Golij i sirij satirika Buduchi dobre vidomoyu u Franciyi Muti chasto z yavlyalasya na francuzkomu telebachenni yak vigadana aktorka i yak komercijna model U 1994 roci Muti bula najkrasivishoyu zhinkoyu svitu amerikanskim zhurnalom Class Nastupnogo roku vona zigrala v italo ispanskomu filmi Dvomovnij kohanec rezhisera Inshoyu primitnoyu rollyu 1990 h stala Mario Monichelli 2000 ni 2010 ti Cogo periodu Ornella Muti pracyuvala lishe z takimi rezhiserami yak Francheska Arkibudzhi Aziya Ardzhento ta Eleonora Dzhordzhi yaka obrala yiyi dlya svogo rezhiserskogo debyutu Choloviki ta zhinki kohannya ta brehnya 2006 roku Muti znyalasya v hudozhnomu filmi kompaniyi RAI Zavtra bude novij den 2007 go yiyi znovu zaprosiv Chitto Mazelli dlya zjomok u dokumentalnomu filmi Gromadyanskij nul U 2012 roci Muti vzyala uchast u filmi Vudi Allena znyatomu v Italiyi Rimski prigodi de pracyuvala z Roberto Beninyi Alekom Boldvinom Penelopoyu Krus ta samim Allenom Nastupnogo roku razom zi svoyeyu dochkoyu Najke Rivelli Muti stala golovnoyu geroyineyu videoklipu ta pisni sprodyusovanoyi Aleksandroyu Damiani Queen Of The Dancefloor U 2017 roci yiyi uchast v italijskomu teleseriali Sireni sprodyusovanomu RAI prinesla yij novu hvilyu populyarnosti sered molodi 2018 roku Muti znyalasya v seriali Amami Web 2020 ti Ornella Muti u 2000 roci U 2022 roci Muti razom z vela pershij vechir 72 go sezonu festivalyu v Sanremo Takozh vona ozvuchuvala korotkometrazhnij film Geroyam nashogo chasu prisvyachenij pracivnikam ohoroni zdorov ya yaki berut uchast u borotbi z pandemiyeyu COVID 19 Pravoporushennya ta Rosiya6 lipnya 2017 roku Apelyacijnij sud Triyesta zasudiv Ornellu Muti do 6 misyaciv tyuremnogo uv yaznennya ta shtrafu u rozmiri 500 yevro za shahrajstvo ta pidrobku dokumentiv U 2010 roci vona mala zigrati golovnu geroyinyu u vistavi Yevreyi v Teatri Verdi v Pordenone za postanovkoyu Dzhanni Klementi za sho yij proponuvali gonorar u 24 000 yevro Ale vona ogolosila sebe hvoroyu i pred yavila falshivu medichnu dovidku pro gostrij gortannij traheyit z lihomankoyu ta kashlem U dovidci znachilosya sho vona ne zmozhe koristuvatisya golosom protyagom p yati dniv Hocha naspravdi vona cim chasom 10 grudnya 2010 roku vidvidala blagodijnij vechir u Sankt Peterburzi na zaproshennya Volodimira Putina otrimane kilkoma misyacyami ranishe U pidsumku yij dali umovnij termin z viplatoyu kompensaciyi u 30 000 yevro friulskomu teatru Virok bulo ostatochno zatverdzheno Kasacijnim sudom 13 chervnya 2019 roku Osobiste zhittyaU 1970 roci na zjomkah filmu Najvrodlivisha druzhina Ornella Muti poznajomilasya z Alessio Orano Cherez p yat rokiv odruzhilasya 1975 1981 Drugim cholovikom stav Federiko Fakinetti 1988 1996 Mizh 1980 1981 rokami pid chas zjomok u filmah Priborkannya norovlivogo i Shaleno zakohanij mala roman z Adriano Chelentano Muti zaradi Chelentano rozluchilasya odnak vin ne vchiniv vidpovidno V interv yu rosijskomu telekanalu TVC u 2011 roci Muti pidtverdila roman z Chelentano U aktoriv ce normalno lyubov na chas filmu 2014 roku Chelentano tezh pidtverdiv fakt minulogo romanu z Muti Pislya civilnogo shlyubu z plastichnim hirurgom Stefano Pikkolo yakij trivav do 2008 roku zustrilasya z pidpriyemcem Fabrisom Kererve togo zh roku Novij shlyub trivav 10 rokiv do 2018 roku Maye troh ditej Starshu dochku narodila 1974 roku vid nevidomogo batka stala aktorkoyu ta spivachkoyu j nosit prizvishe materi Dochku Karolinu ta sina Fakinetti narodila vid drugogo shlyubu z Federiko Fakinetti oboye takozh stali aktorami Ye buddistkoyu FilmografiyaOrnella Muti u film Narodnij roman 1974 Ornella Muti u 1995 roci Kinofilmi Rik Ukrayinska nazva Originalna nazva Rol 1970 f Najvrodlivisha druzhina La moglie piu bella Franciska Chimaroza 1971 f Il sole nella pelle Liza 1971 f Oasis of Fear Ingrid S joman 1972 f en Fiorina la vacca Tereza 1972 f The House of the Doves Sandra Ruvo 1973 f en The Sensual Man Dzhovanna 1973 f en The Nun and the Devil Sestra Izabella 1974 f Narodnij roman Romanzo popolare Vinchencina Rotunno 1974 f Appassionata Appassionata Yudzhiniya Rutelli 1974 f en Italian Graffiti Santudza Morano 1975 f en Mistress of the Devil Katrin 1975 f it La Joven casada Kamino 1976 f Ostannya zhinka La Derniere femme Valeri 1976 f en Pure as a Lily Luchiya Mantuzo 1976 f Agnesa pomiraye L Agnese va a morire epizod 1977 f Novi chudoviska I nuovi mostri gospodinya 1977 f La Stanza Del Vescovo Matilda Skrozati 1977 f Smert negidnika Mort d un pourri Valeri 1978 f en Ritratto di borghesia in nero Elena Madzarini 1978 f en Eutanasia di un amore Uzzena 1978 f en Primo amore Renata Madzetti 1979 f Zhittya prekrasne Life Is Beautiful Mariya 1979 f en Neapolitan Mystery Luchiya Navarro 1980 f Priborkannya norovistogo Il Bisbetico Domato Liza Silvestri 1980 f Flesh Gordon Flash Gordon Princesa Aura 1981 f Shaleno zakohanij Madly in Love Princesa Kristina 1981 f Tales of Ordinary Madness Kass 1981 f Nihto ne idealnij Nessuno e perfetto Shantal 1982 f Bonni i Klajd po italijski Bonnie e Clyde all italiana Rozetta Foskini 1982 f La ragazza di Trieste Nikol 1983 f Bidnij bagatij Un povero ricco Marta Nannudzi 1984 f Un amour de Swann Odett 1984 f Il futuro e donna Malvina 1985 f Tutta colpa del paradiso Selesta Rivelli 1986 f Univermag Grandi magazzini Luyiza 1986 f Stregati Anna 1987 f Chronicle of a Death Foretold Andzhela Vikario 1987 f Io e mia sorella Silviya P yerdzhentili 1988 f en Codice privato Anna 1988 f en Il frullo del passero Silvana 1989 f en Wait Until Spring Bandini Mariya 1989 f O Re Koroleva Mariya Sofiya 1990 f en Captain Fracassa s Journey Serafina 1990 tf en A Season of Giants Onoriya 1990 f en Stasera a casa di Alice Alisa 1991 f Oskar Oscar Sofiya Provolone 1991 f en Especially on Sunday Anna 1991 f Count Max Izabella Montinjon 1992 f Odnogo razu porushivshi zakon Once Upon a Crime Elena Morosko 1993 f The Bilingual Lover Norma Valenti 1996 f en Stella s Favor Stella 1998 tf en The Count of Monte Cristo Mersedes Igvalada 1999 f en Dirty Linen Bruna 2000 f en Jet Set Kamilla 2000 f en Tierra del Fuego Armeniya 2001 f Ostannya vtecha Last Run Denni 2001 f en Tomorrow Stefaniya Dzerengi 2001 f Hotel Epizod 2002 f en Apres la vie Sesil Koste 2002 f en Cavale Sesil Koste 2002 f en Un couple epatant Zhanna Rive 2004 f en The Heart Is Deceitful Above All Things Babusya 2004 f en Di que si Epizod 2006 f Rozsliduvannya The Inquiry Mariya Magdalina 2006 f Veseli i zasmagli Friends Forever Graciyella 2007 f en Civico zero Nina 2012 f Rimski prigodi To Rome with Love Pia Fusari 2016 f en Checkmate Penuri 2018 f en Magical Nights Federika Telefilmi Ornella Muti na Venecianskomu kinofestivali u 2009 roci Casanova rezhiser tele miniserial 1986 A Season of Giants rezhiser tele miniserial 1989 rezhiser tele miniserial 1995 teleserial 1997 Le Comte de Monte Cristo rezhiser tele miniserial 1998 rezhiser tele miniserial 1999 rezhiser telefilm 1999 teleserial 8 epizod 2002 rezhiser telefilm 2005 rezhiser i Alessio Inturri tele miniserial 2006 rezhiser Salvatore Samperi tele miniserial 2008 rezhiser tele miniserial 2009 rezhiser Zhan Fransua Zhulyen tele miniserial 2016 teleserial 2017 TeatrL Ebreo postavnovka Enriko Mariyi Lamanni 2010 La Governante postanovka Gulyelmo Ferro 2018 2019 Telebachennya Canale 5 1984 spivveducha 2022 spivveduchaNagorodiOrnella Muti u 2016 roci David di Donatello 1976 Zolota plastina za vsi roli 1982 nominaciya na najkrashu golovnu zhinochu rol u filmi 1988 nominaciya na najkrashu zhinochu rol u filmi 1989 nominaciya na najkrashu zhinochu rol u filmi Venecianskij kinofestival 1988 Premiya Pazinetti dlya aktorok za film Privatnij kod Yevropejskij kinopriz 1988 nominaciya na najkrashu zhinochu rol u filmi Privatnij kod Sribna strichka 1977 nominaciya na najkrashu golovnu zhinochu rol u filmi Ostannya zhinka 1988 najkrasha zhinocha rol u filmi Ya i moya sestra 1989 najkrasha golovna zhinocha rol u filmi Privatnij kod 1990 nominaciya na najkrashu zhinochu rol u filmi Chekaj vesni Bandini 2001 nominaciya na najkrashu zhinochu rol drugogo planu za film Zolotij kubok 1970 najkrasha debyutna aktorka za film Najkrasivisha druzhina 1979 najkrasha zhinocha rol u filmi Pershe kohannya 1998 nagoroda za zhittyevi dosyagnennya Zolotij globus 1982 najkrasha zhinocha rol u filmi Nihto ne idealnij 1988 najkrasha aktorka za film Ya i moya sestra 2007 premiya za zhittyevi dosyagnennya Zolota hlopavka 1988 najkrasha zhinocha rol u filmi Ya i moya sestra 1989 najkrasha golovna zhinocha rol u filmi Privatnij kod 2018 specialna nagroda za serial Sireni Italijske ozvuchuvannyav La stanza del vescovo Primo amore Come una rosa al naso v Un solo grande amore Un posto ideale per uccidere v Fiorina la vacca Appassionata v La moglie piu bella v Romanzo popolare v L ultima donna v Compromesso d amoreDiskografiyaEP rknisieluxd Oasis Of Fear duet z Singli 1971 Delusione 1986 Grandi Magazzini Heppinesse spilno z Enriko Montezano Paolo Villadzho Mikele Plachido Renato Poccetto Nino Manfredi Laura Antonelli Lino Banfi 1988 Then There Was You Theme For Ornella Spivpracya 2013 Muti z u Queen Of The Dancefloor VidznakiKomandor Ordena Za zaslugi pered Italijskoyu Respublikoyu Rim 2 chervnya 1995 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Deutsche Nationalbibliothek Record 121644650 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 datos bne es El portal de datos bibliograficos de la Biblioteca Nacional de Espana 2011 d Track Q50358336 Ornella Muti na Google Books Ornella Muti una carriera straordinaria raccontata in 5 suoi film La Stampa Lastampa 14 chervnya 2019 Procitovano 5 grudnya 2019 Ornella Muti Donna Moderna originalu za 5 dicembre 2019 Procitovano 5 grudnya 2019 Accademia del Cinema Italiano Premi David di Donatello originalu za 26 aprile 2020 Procitovano 5 grudnya 2019 Ornella Muti na Google Books Redazione 25 listopada 2004 Ornella Muti per la prima volta visita il Venezuela La Voce d Italia originalu za 5 dicembre 2019 Procitovano 5 grudnya 2019 Arhiv originalu za 4 marzo 2016 Procitovano 5 grudnya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij deadurl si dovidka A Bellocchio e Ornella Muti il Globo d Oro alla carriera originalu za 5 dicembre 2019 Procitovano 5 grudnya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Porozhnye posilannya na dzherelo dovidka A Ornella Muti e Salvatore Esposito Ciak D Oro serial Zerkalo Spettacolo 7 chervnya 2018 originalu za 6 dicembre 2019 Procitovano 6 grudnya 2019 Ornella Muti na Google Books 1988 Albo d oro Nastri d Argento originalu za 5 dicembre 2019 Procitovano 5 grudnya 2019 1989 Albo d oro Nastri d Argento originalu za 5 dicembre 2019 Procitovano 5 grudnya 2019 Accademia del Cinema Italiano Premi David di Donatello Procitovano 5 grudnya 2019 EFA Search European Film Awards originalu za 5 dicembre 2019 Procitovano 5 grudnya 2019 Ornella Muti la sua carriera in 5 film TV Sorrisi e Canzoni 6 bereznya 2015 originalu za 6 dicembre 2019 Procitovano 5 grudnya 2019 ambasciata tedesca 2012 04 25 u Wayback Machine Comunicato stampa 18 novembre 2010 Auguri Ornella Muti 60 anni di un icona di bellezza originalu za 20 settembre 2016 Procitovano 11 settembre 2016 ASCESA E CADUTA DEL PRINCIPINO la Repubblica it Archivio la Repubblica it originalu za 12 gennaio 2018 Procitovano 12 gennaio 2018 ORNELLA MUTI Chi e l attrice che compie 60 anni ospite a Le Invasioni Barbariche Il processo e la condanna per truffa Il Sussidiario net Procitovano 12 gennaio 2018 Piacere Ettore Scola il cinema in mostra rainews originalu za 12 gennaio 2018 Procitovano 12 gennaio 2018 Mo Net s r l Milano Firenze Arhiv originalu za 16 dicembre 2017 Procitovano 12 gennaio 2018 C Bukowski nella raccolta Niente canzoni d amore racconto Pazzo abbastanza Candida Morvillo 8 gennaio 2018 Corriere della sera red Ornella Muti Non so se amero mai piu ma ho imparato a meditare originalu za 7 gennaio 2018 Procitovano 8 gennaio 2018 Ornella Muti Sola abbandonata e con le tasse da pagare LaStampa it originalu za 12 gennaio 2018 Procitovano 12 gennaio 2018 Arhiv originalu za 8 gennaio 2018 Procitovano 17 gennaio 2016 Mo Net s r l Milano Firenze Civico 0 2007 mymovies it originalu za 13 gennaio 2018 Procitovano 12 gennaio 2018 Roma protagonista dell ultimo film di Woody Allen VareseNews VareseNews 19 aprile 2012 originalu za 13 gennaio 2018 Procitovano 12 gennaio 2018 ZIA INGRID Ornella Muti su Rai 1 la figlia Naike Rivelli la sua prima fan Sirene Il Sussidiario net originalu za 12 gennaio 2018 Procitovano 12 gennaio 2018 Sanremo 2022 Ornella Muti Sabrina Ferilli Maria Chiara Giannetta Lorena Cesarini e Drusilla Foer sul palco con Amadeus la Repubblica ital 11 sichnya 2022 Procitovano 11 sichnya 2022 A tutti gli eroi del nostro tempo grazie il video messaggio con le voci di Ornella Muti e Lino Banfi per omaggiare gli operatori sanitari Il Fatto Quotidiano it IT 12 sichnya 2022 Procitovano 3 serpnya 2022 Tentata truffa condannata Ornella Muti Ultima Ora Agenzia ANSA 13 chervnya 2019 originalu za 15 giugno 2019 Procitovano 15 chervnya 2019 Ornella Muti condannata a 6 mesi di reclusione salto uno spettacolo dandosi malata per andare a cena con Putin Il Fatto Quotidiano 14 chervnya 2019 originalu za 15 giugno 2019 Procitovano 15 chervnya 2019 Fulvio Fiano 13 chervnya 2019 Si diede malata per il gala da Putin Ornella Muti condannata a 6 mesi Corriere della Sera originalu za 15 febbraio 2020 Procitovano 15 chervnya 2019 corriere it Arhiv Ornella Muti originalu za 19 sichnya 2018 Procitovano 18 sichnya 2018 ital aif ru Nataliya Grigor yeva 2014 Arhiv originalu za 19 veresnya 2014 Procitovano 21 zhovtnya 2014 ros known ru Arhiv originalu za 26 lipnya 2018 Procitovano 21 zhovtnya 2014 ros Intervyu s Ornelloj Muti na YouTube Adriano Celentano e Ornella Muti E stata la mia unica infedelta avevo perso la testa metropolitanmagazine it Procitovano 1 kvitnya 2022 Naike Rivelli da Paola Perego Chi e mio padre Non mi interessa Il Messaggero 3 luglio 2018 Procitovano 18 settembre 2020 Cinema Ornella Muti il sesso mi mantiene giovane 5 agosto 2008 originalu za 25 giugno 2016 Procitovano 18 giugno 2016 Copia archiviata originalu za 11 marzo 2016 Procitovano 19 luglio 2010 PosilannyaOrnella Muti na sajti IMDb angl Ornella Muti Biograficheskaya spravka 13 bereznya 2010 u Wayback Machine