Етторе Скола (італ. Ettore Scola, нар. 10 травня 1931 — пом. 19 січня 2016) — італійський сценарист, режисер, продюсер, актор, монтажер. Створив майже 90 сценаріїв для кіно, режисер-постановник 39-ти фільмів.
Етторе Скола | ||||
---|---|---|---|---|
італ. Ettore Scola | ||||
Дата народження | 10 травня 1931[1][2][…] | |||
Місце народження | Тревіко, Королівство Італія | |||
Дата смерті | 19 січня 2016[4][5][…](84 роки) | |||
Місце смерті | Рим, Італія | |||
Громадянство | Італія | |||
Професія | кінорежисер, сценарист, політик, режисер | |||
Alma mater | Римський університет ла Сапієнца | |||
IMDb | ID 0778633 | |||
Автограф | ||||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Висловлювання у Вікіцитатах Етторе Скола у Вікісховищі |
Біографія
Етторе Скола народився у багатодітній сім'ї лікаря з невеликого містечка Тревіко. Кіно там показували двічі на рік: привозили на вантажівці і встановлювали екран на головній площі. Довгоочікувані кіносеанси перетворювалися для хлопчика на справжні свята. Спогади про них назавжди залишать у нього ностальгічну оскому і з часом знайдуть відображення у його фільмі , історія про «зльоти» і «падіння» провінційного кінотеатру і його власника, якого до 1980-х років остаточно розорює телебачення.
На самому початку своєї кар'єри, коли одночасно з навчанням на юридичному факультеті Римського університету Етторе Скола влаштовується художником в гумористичний журнал «Марк Аврелій», він знайомиться з Федеріко Фелліні.
Творча кар'єра
По закінченні юридичного факультету, Етторе Скола з 1951 року став виступати з гуморесками і скетчами в сатиричних журналах і на радіо. У 1953 році він дебютував як сценарист, писав для Діно Різі та інших режисерів, часто у співпраці з .
Режисерський дебют Етторе Скола відбувся у 1964 році комедією . Цей жанр надовго залишився його улюбленим.
Поступово його фільми стали серйознішими, проявляючи зріле соціальне занепокоєння і пошуки значного драматичного контексту, проте іронічна або меланхолійна посмішка просвічувала крізь найсерйозніші сюжети.
У фільмах Сколи знялися найцікавіші італійські актори післявоєнного періоду: Софі Лорен, Марчелло Мастроянні, Альберто Сорді, Вітторіо Гассман.
Влітку 2011 року Етторе Скола перервав усі незавершені творчі проекти (включаючи вже початий фільм з Жераром Депардьє) і заявив про свій відхід з кінематографу, мотивуючи це тим, що світ кіно не доставляє йому колишньої радості, щастя і відчуття легкості. «Нинішні закони кіновиробництва і дистрибуції мені більше не підходять. Для мене найважливіше мати свободу вибору і зберегти за собою право сказати „ні“. Я ж почав відчувати, що тепер зобов'язаний дотримуватися деяких правил, які заважають мені почувати себе вільним. Сьогодні все вирішує ринок».
Обрана фільмографія (повнометражні фільми)
- 1955 — Неодружений / Lo scapolo
- 1957 — Граф Макс / Il conte Max
- 1964 — / Se permettete parliamo di donne
- 1965 — / La congiuntura
- 1965 —Зроблено в Італії / Made in Italy
- 1965 — / Thrilling (епізод Il vittimista)
- 1966 — / L'arcidiavolo
- 1968 — (Чи вдасться нашим героям знайти свого друга, який таємниче зник в Африці?) / Riusciranno i nostri eroi a ritrovare l'amico misteriosamente scomparso in Africa?
- 1969 — / Il commissario Pepe
- 1970 — Драма ревнощів: усі деталі в хроніці / Dramma della gelosia — Tutti i particolari in cronaca
- 1971 — (Дозвольте представитися? Рокко Папалео) / Permette? Rocco Papaleo
- 1972 — / La più bella serata della mia vita
- 1973 — Тревіко-Турин / Trevico-Torino — Viaggio nel Fiat-Nam
- 1974 — Ми так любили одне одного / C'eravamo tanto amati
- 1976 — / Signore e signori, buonanotte
- 1976 — Огидні, брудні, злі / Brutti sporchi e cattivi
- 1977 — / Una giornata particolare
- 1977 — Нові чудовиська / I nuovi mostri
- 1979 — / La terrazza
- 1981 — / Passione d'amore
- 1982 — / Il Mondo Nuovo (у французькому прокаті — La Nuit de Varennes)
- 1983 — Бал / Le Bal (в італійському прокаті — Ballando ballando)
- 1985 — / Maccheroni
- 1986 — / La famiglia
- 1988 — / Splendor
- 1989 — / Che ora è?
- 1990 — / Il viaggio di Capitan Fracassa
- 1993 — / Mario, Maria e Mario
- 1995 — / Romanzo di un giovane povero
- 1998 — / La cena
- 2001 — / Concorrenza sleale
- 2003 — / Gente di Roma
Нагороди
- 1975 — Головний приз Московського кінофестивалю за фільм «Ми так любили одне одного»
- 1976 — «Найкращий режисер» на Каннського кінофестивалю за фільм «Огидні, брудні, злі»
- 1977 — премія «Сезар» за фільм «Ми так любили одне одного»
- 1978 — премія «Сезар» «Найкращий фільм іноземною мовою» за фільм
- 1980 — приз Каннського кінофестивалю «Найкращий сценарій» за фільм
- 1984 — премія «Сезар» «Найкращий режисер» за фільм «Бал»
- 1984 — Срібний ведмідь «Берлінського кінофестивалю» «За видатний персональний внесок»
- 1984 — Приз газети за фільм «Бал»
- 1990 — Приз імені «Венеційського кінофестивалю»
- 2001 — Премія Камілло Маріно Міжнародного кінофестивалю у Лачено (Італія) за життєві досягнення
- 2001 — Срібний «Святий Георгій» Московського кінофестивалю за фільм
Номінації
- 1970 — Золота пальмова гілка Каннського кінофестивалю за фільм
- 1976 — Золота пальмова гілка Каннського кінофестивалю за фільм «Огидні, брудні, злі»
- 1977 — Золота пальмова гілка Каннського кінофестивалю за фільм
- 1978 — премія Оскар «Найкращий фільм іноземною мовою» за фільм
- 1979 — премія Оскар «Найкращий фільм іноземною мовою» за фільм
- 1980 — Золота пальмова гілка Каннського кінофестивалю за фільм
- 1981 — Золота пальмова гілка Каннського кінофестивалю за фільм
- 1982 — Золота пальмова гілка Каннського кінофестивалю за фільм
- 1984 — Золотий Ведмідь «Берлінського кінофестивалю» за фільм «Бал»
- 1984 — премія Оскар «Найкращий фільм іноземною мовою» за фільм «Бал»
- 1987 — Золота пальмова гілка Каннського кінофестивалю за фільм
- 1988 — премія Оскар «Найкращий фільм іноземною мовою» за фільм
- 1989 — Золота пальмова гілка Каннського кінофестивалю за фільм
- 1991 — Золотий Ведмідь «Берлінського кінофестивалю» за фільм
- 1995 — Золотий Лев «Венеційського кінофестивалю» за фільм
- 2001 — Приз за Найкращий фільм — Золотий «Святий Георгій» Московського кінофестивалю за фільм
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #11947283X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- SNAC — 2010.
- Find a Grave — 1996.
- http://cinema-tv.corriere.it/cinema/16_gennaio_19/addio-ettore-scola-grande-cantore-cinema-italiano-6de850f6-bef3-11e5-8000-980215fcd4e6.shtml
- The last great master of Italian cinema, Ettore Scola dies aged 84 — 2016.
- Юрий Коваленко (30 августа 2011). (рос.). «Известия». Архів оригіналу за 2 вересня 2011. Процитовано 2 вересня 2011.(рос.)
Посилання
- Скола // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Етторе Скола |
- Етторе Скола на сайті IMDb (англ.)
- Етторе Скола: смерть режисера «залишила пустку в італійській культурі» [ 7 травня 2016 у Wayback Machine.] euronews.com 20.01.2016
- История кино — Режиссер Этторе Скола (Ettore Scola) [ 27 грудня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ettore Skola ital Ettore Scola nar 10 travnya 1931 19310510 pom 19 sichnya 2016 italijskij scenarist rezhiser prodyuser aktor montazher Stvoriv majzhe 90 scenariyiv dlya kino rezhiser postanovnik 39 ti filmiv Ettore Skolaital Ettore ScolaData narodzhennya 10 travnya 1931 1931 05 10 1 2 Misce narodzhennya Treviko Korolivstvo ItaliyaData smerti 19 sichnya 2016 2016 01 19 4 5 84 roki Misce smerti Rim ItaliyaGromadyanstvo ItaliyaProfesiya kinorezhiser scenarist politik rezhiserAlma mater Rimskij universitet la SapiyencaIMDb ID 0778633AvtografNagorodi ta premiyiVelikij hrest ordena Za zaslugi pered Italijskoyu RespublikoyuKomandor ordena Za zaslugi pered Italijskoyu Respublikoyu Medal Za vnesok u rozvitok kulturi i mistectva Vislovlyuvannya u Vikicitatah Ettore Skola u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Skola BiografiyaEttore Skola narodivsya u bagatoditnij sim yi likarya z nevelikogo mistechka Treviko Kino tam pokazuvali dvichi na rik privozili na vantazhivci i vstanovlyuvali ekran na golovnij ploshi Dovgoochikuvani kinoseansi peretvoryuvalisya dlya hlopchika na spravzhni svyata Spogadi pro nih nazavzhdi zalishat u nogo nostalgichnu oskomu i z chasom znajdut vidobrazhennya u jogo filmi istoriya pro zloti i padinnya provincijnogo kinoteatru i jogo vlasnika yakogo do 1980 h rokiv ostatochno rozoryuye telebachennya Na samomu pochatku svoyeyi kar yeri koli odnochasno z navchannyam na yuridichnomu fakulteti Rimskogo universitetu Ettore Skola vlashtovuyetsya hudozhnikom v gumoristichnij zhurnal Mark Avrelij vin znajomitsya z Federiko Fellini Tvorcha kar yeraPo zakinchenni yuridichnogo fakultetu Ettore Skola z 1951 roku stav vistupati z gumoreskami i sketchami v satirichnih zhurnalah i na radio U 1953 roci vin debyutuvav yak scenarist pisav dlya Dino Rizi ta inshih rezhiseriv chasto u spivpraci z Rezhiserskij debyut Ettore Skola vidbuvsya u 1964 roci komediyeyu Cej zhanr nadovgo zalishivsya jogo ulyublenim Postupovo jogo filmi stali serjoznishimi proyavlyayuchi zrile socialne zanepokoyennya i poshuki znachnogo dramatichnogo kontekstu prote ironichna abo melanholijna posmishka prosvichuvala kriz najserjoznishi syuzheti U filmah Skoli znyalisya najcikavishi italijski aktori pislyavoyennogo periodu Sofi Loren Marchello Mastroyanni Alberto Sordi Vittorio Gassman Vlitku 2011 roku Ettore Skola perervav usi nezaversheni tvorchi proekti vklyuchayuchi vzhe pochatij film z Zherarom Depardye i zayaviv pro svij vidhid z kinematografu motivuyuchi ce tim sho svit kino ne dostavlyaye jomu kolishnoyi radosti shastya i vidchuttya legkosti Ninishni zakoni kinovirobnictva i distribuciyi meni bilshe ne pidhodyat Dlya mene najvazhlivishe mati svobodu viboru i zberegti za soboyu pravo skazati ni Ya zh pochav vidchuvati sho teper zobov yazanij dotrimuvatisya deyakih pravil yaki zavazhayut meni pochuvati sebe vilnim Sogodni vse virishuye rinok Obrana filmografiya povnometrazhni filmi 1955 Neodruzhenij Lo scapolo 1957 Graf Maks Il conte Max 1964 Se permettete parliamo di donne 1965 La congiuntura 1965 Zrobleno v Italiyi Made in Italy 1965 Thrilling epizod Il vittimista 1966 L arcidiavolo 1968 Chi vdastsya nashim geroyam znajti svogo druga yakij tayemniche znik v Africi Riusciranno i nostri eroi a ritrovare l amico misteriosamente scomparso in Africa 1969 Il commissario Pepe 1970 Drama revnoshiv usi detali v hronici Dramma della gelosia Tutti i particolari in cronaca 1971 Dozvolte predstavitisya Rokko Papaleo Permette Rocco Papaleo 1972 La piu bella serata della mia vita 1973 Treviko Turin Trevico Torino Viaggio nel Fiat Nam 1974 Mi tak lyubili odne odnogo C eravamo tanto amati 1976 Signore e signori buonanotte 1976 Ogidni brudni zli Brutti sporchi e cattivi 1977 Una giornata particolare 1977 Novi chudoviska I nuovi mostri 1979 La terrazza 1981 Passione d amore 1982 Il Mondo Nuovo u francuzkomu prokati La Nuit de Varennes 1983 Bal Le Bal v italijskomu prokati Ballando ballando 1985 Maccheroni 1986 La famiglia 1988 Splendor 1989 Che ora e 1990 Il viaggio di Capitan Fracassa 1993 Mario Maria e Mario 1995 Romanzo di un giovane povero 1998 La cena 2001 Concorrenza sleale 2003 Gente di RomaNagorodi1975 Golovnij priz Moskovskogo kinofestivalyu za film Mi tak lyubili odne odnogo 1976 Najkrashij rezhiser na Kannskogo kinofestivalyu za film Ogidni brudni zli 1977 premiya Sezar za film Mi tak lyubili odne odnogo 1978 premiya Sezar Najkrashij film inozemnoyu movoyu za film 1980 priz Kannskogo kinofestivalyu Najkrashij scenarij za film 1984 premiya Sezar Najkrashij rezhiser za film Bal 1984 Sribnij vedmid Berlinskogo kinofestivalyu Za vidatnij personalnij vnesok 1984 Priz gazeti za film Bal 1990 Priz imeni Venecijskogo kinofestivalyu 2001 Premiya Kamillo Marino Mizhnarodnogo kinofestivalyu u Lacheno Italiya za zhittyevi dosyagnennya 2001 Sribnij Svyatij Georgij Moskovskogo kinofestivalyu za filmNominaciyi1970 Zolota palmova gilka Kannskogo kinofestivalyu za film 1976 Zolota palmova gilka Kannskogo kinofestivalyu za film Ogidni brudni zli 1977 Zolota palmova gilka Kannskogo kinofestivalyu za film 1978 premiya Oskar Najkrashij film inozemnoyu movoyu za film 1979 premiya Oskar Najkrashij film inozemnoyu movoyu za film 1980 Zolota palmova gilka Kannskogo kinofestivalyu za film 1981 Zolota palmova gilka Kannskogo kinofestivalyu za film 1982 Zolota palmova gilka Kannskogo kinofestivalyu za film 1984 Zolotij Vedmid Berlinskogo kinofestivalyu za film Bal 1984 premiya Oskar Najkrashij film inozemnoyu movoyu za film Bal 1987 Zolota palmova gilka Kannskogo kinofestivalyu za film 1988 premiya Oskar Najkrashij film inozemnoyu movoyu za film 1989 Zolota palmova gilka Kannskogo kinofestivalyu za film 1991 Zolotij Vedmid Berlinskogo kinofestivalyu za film 1995 Zolotij Lev Venecijskogo kinofestivalyu za film 2001 Priz za Najkrashij film Zolotij Svyatij Georgij Moskovskogo kinofestivalyu za filmPrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 11947283X Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 SNAC 2010 d Track Q29861311 Find a Grave 1996 d Track Q63056 http cinema tv corriere it cinema 16 gennaio 19 addio ettore scola grande cantore cinema italiano 6de850f6 bef3 11e5 8000 980215fcd4e6 shtml The last great master of Italian cinema Ettore Scola dies aged 84 2016 d Track Q8478 Yurij Kovalenko 30 avgusta 2011 ros Izvestiya Arhiv originalu za 2 veresnya 2011 Procitovano 2 veresnya 2011 ros PosilannyaSkola Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ettore SkolaEttore Skola na sajti IMDb angl Ettore Skola smert rezhisera zalishila pustku v italijskij kulturi 7 travnya 2016 u Wayback Machine euronews com 20 01 2016 Istoriya kino Rezhisser Ettore Skola Ettore Scola 27 grudnya 2014 u Wayback Machine ros