Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . (грудень 2018) |
Операція «Міхаель» (нім. Unternehmen Michael) (21 березня — 5 квітня 1918) — перша стадія масштабної, так званої «Весняної» наступальної операції німецької армії проти військ союзників на Західному фронті наприкінці Першої світової війни. У найбільшій[] битві Першої світової війни брало участь 90 німецьких, 46 британських та 40 французьких дивізій.
За задумом операції «Міхаель» напрямок головного удару припадав на стик союзних військ, де потужним ударом німці намагалися прорватися крізь оборонні лінії союзників, обійти британські війська, які тримали фронт від річки Сомми до Ла-Маншу та перемогти британську армію. Після того, як це буде досягнуто, німці розраховували на те, що французи без своїх головних союзників погодяться на перемир'я.
Загальна ситуація на Західному фронті
11 листопада 1917 року у окупованому німцями бельгійському місті Монс відбулась нарада начальників штабів груп армій Західного фронту, де вищим військовим керівництвом обговорювалися плани на зимово-весняну кампанію 1918 року. Підбадьорені успішним розгромом російської армії на Східному фронті, німці щиро сподівалися на успіх замисленої наступальної операції, на яку покладалися великі надії — що вона стане остаточною та переможною в усій Великій війні.
На обговорюванні розглядалися два варіанти майбутньої операції. Перший варіант запропонував начальник штабу групи армій кронпринца Вільгельма оберст Шуленбург. За його задумом кайзерівська армія мусила завдати головного удару проти французів у районі Вердена, та в разі успіху, німецька армія могла захопити важливий укріплений район і скоротити лінію фронту. Однак, за попереднім досвідом було відомо, що опанування Вердену обійдеться в колосальну ціну — французька армія продемонструвала свою готовність битися до останнього солдата.
Другий варіант кампанії пропонував начальник штабу групи армій кронпринца Рупрехта генерал Кулем, який наполягав на проведенні наступальної операції у Фландрії в районі Армантьєра та Іпра з метою розгрому британських військ фельдмаршала Дугласа Гейґа та виходу до Ла-Маншу. Британський експедиційний корпус на думку німецького командування був виснажений попередніми битвами 1917 року за Аррас, Месену, Пашендейле та Камбре, й не мав достатніх резервів для ведення оборони. У разі ж успішного проведення наступу, остаточно знищивши британців та опанувавши морські порти поздовж французького узбережжя Кале, Дюнкерк та Булонь, через які йшли основні потоки поповнень, німці вибивали з війни одного з ключових гравців на Європейському театрі війни.
«Якщо ми прорвемось до берега каналу, — писав Гінденбург, — то ми безпосередньо зачепимо життєвий нерв Англії. Ми не тільки отримаємо можливість заважати підвозу морем, а й зможемо звідсіля обстрілювати південний англійський берег нашими далекобійними гарматами».
Роздивившись обидва варіанти, вище керівництво вирішило не поспішати з висновком, тому остаточне рішення щодо напрямку головного удару на цій нараді прийнято не було. Тільки 24 січня 1918 року, після інспекційної поїздки генерала Людендорфа по фронту та вивчення реального стану справ на ділянках 4-ї, 6-ї, 2-ї, 18-ї та 7-ї армій, він вирішив завдати головного удару силами 17-ї, 2-ї та 18-ї польових армій на ділянці між Краузеттом та Ла-Фером, саме у стику між французькою та британською арміями.
Завдяки краху не без участі німців Російської імперії та підписанню Берестейського миру, німецька армія практично позбавилась необхідності вести війну на два фронти та ведення масштабних бойових дій на сході, й до середини лютого 1918 року генерал Людендорф перекинув з Росії на Західний фронт близько 50 піхотних дивізій.
Ситуація на фронті на початок 1918 року
Ліквідація одного з головних противників дозволила військам кайзера створити на полях Франції та Бельгії чисельну перевагу над союзними арміями. Втім, відверто усвідомлюючи, що часу в них обмаль, німці воліли якомога швидше розпочати наступ, щоб розгромити війська Антанти ще до прибуття свіжих американських дивізій в Європу. У свою чергу, союзне командування володіло інформацією про наступ військ противника, що готувався, й відповідно розраховувало вести тільки оборонні дії, маючи за мету виграш часу та виснаження сил ворога.
Німецька стратегія сконцентрувалась у загальному задумі на так званий «Весняний наступ» або «Кайзерівську битву» (нім. Kaiserschlacht), який складався з чотирьох операцій: «Міхаель», «Джорджетт», «Гнейзенау» та «Блюхер-Йорк».
Хоча англійська розвідка мала достатньо доказів про підготовку противником великого наступу, проте, ніхто навіть не здогадувався наскільки масштабним він буде. За задумом Людендорфа німецькі війська мали прорвати ворожу оборону, подолати Сомму, а потім повернути на північний захід та відрізати британські лінії комунікацій за Артуа, закупоривши таким чином експедиційний корпус Великої Британії на узбережжі Фландрії. Згодом розраховувалося захопити морські порти й, або змусити британців капітулювати, або знищити їх.
На 21 березня війська кайзера зосередили на Західному фронті 192 дивізії з 241, що була у складі збройних сил. 110 з них перебували на передовій, зокрема 50 стояли на лінії зіткнення з британськими військами. Ще 67 дивізій знаходилось в оперативному резерві, з них 31 — у секторі, що протистояв британцям.
Взимку 1917—1918 року, удосконалюючи свої оборонні рубежі, фортифікаційні споруди, зміцнюючи слабкі місця в обороні, британська армія намагалася закріпитися на займаних позиціях. Однак, у цілому в обороні ще зіяли проріхи та прогалини з поодинокими опорними пунктами, не зв'язаними в єдину оборонну систему. Керівництво армією вживало заходів щодо нарощування тризонної системи в глибину, втім темпи та ефективність робот потребували покращення. На березень 1918 року, на багатьох напрямках і особливо в тиловій зоні тривали поквапливі роботи.
Більш того, через значні втрати в живій силі, британці були змушені скоротити організаційно-штатну структуру своїх дивізій: замість 12 піхотних батальйонів у них лишалося 9, як це вже раніше було в німецькій та французькій арміях. Проте, і ці заходи не компенсували існуючий брак людей на передовій. У батальйонах другого ешелону часто замість 1000 чоловік особового складу перебувало в строю менше за 500 військовиків.
Тим часом німці, готуючись до вирішального наступу, розвивали тактику дій. Досвід застосування німецьких військ в останніх боях в 1917 році на Східному фронті, в особливості в битві за Ригу, підтвердив сподівання та ефективність дій невеликих за розміром штурмових груп (нім. Stoßtruppen).
Керівний склад Імперської армії Німеччини в операції «Міхаель» | |||||||||||
 |  |  |  |  |  |  | |||||
Зібрані з найкращих та спеціально підготовлених солдатів, штурмові групи застосовували тактику інфільтрації, діючи малими ударними групами на напрямках головного удару. Використовуючи проміжки та проломи в бойових порядках ворога, що завдавалися артилерією, «штурмтруппен» попросту обминали осередки оборони, опорні пункти та фортифікаційні споруди, не втягуючись у виснажливі бої й стрімко просувались вперед, вносячи рейвах у лави супротивника. Відповідно ворожі війська опинялися самотніми, без зв'язку та можливості взаємодіяти із сусідами перед вибором, або триматися до останнього, або кидати займані позиції та рубежі й похапки відступати.
У тактиці застосування німецької артилерії також йшли суттєві зміни. Якщо раніше цій рід військ зосереджувався на монотонному, методичному та повільному за результатами бомбардуванні цілей, систем інженерних загороджень, ходів сполучень, то зараз Людендорф наполягав на зосередженні максимальної кількості гармат та гаубиць на невеликому просторі з метою ураганного знищення артилерійських і кулеметних позицій, штабів, вузлів зв'язку та інших комунікаційних центрів противника. Практика застосування артилерії поділялася на три основні фази: спочатку вівся нетривалий за часом зосереджений вогонь по елементах системи управління: штабах, пунктах спостереження тощо. На другому етапі вогонь перенацілювався на контрбатарейну боротьбу з артилерійськими підрозділами противника, й нарешті — уся міць обрушувалась на передній край оборони на ділянці прориву. Масований вогонь тривав декілька годин, доки піхота не переходила в наступ. Піхотним підрозділам на відстані 200—400 м передував вогневий вал, який міг прискорюватися або затримуватися за сигналом загальновійськових командирів.
Дивізії кайзерівської армії, що йшли в три ешелони у смузі прориву, з повітря прикривали літаки штурмової авіації, які групами по 6-20 літаків з висоти 50-100 м завдавали ударів по противнику, його артилерії та кулеметних гніздах, всіляко сприяючи просуванню вперед.
Перевагою нових методів комбінованого застосування артилерії й авіації при прориві оборонних позицій ворога було те, що досягалась раптовість атаки піхоти та її стрімкість, яка мала великі шанси на успіх.
Прорив здійснювався шляхом зосередження на ділянці фронту потужних сил та засобів і досягався методичністю вогневої підготовки, раптовістю, швидкістю, силою ударів і великою глибиною проникнення в оборону противника. Сила першого удару, котру забезпечувала підтримка потужної кількості артилерії (до 100 гармат на 1 км фронту) й мінометів, мусила приголомшити та деморалізувати противника.
Усі дивізії, які призначалися для наступу, з початку 1918 року були відведені у тил, де у відповідності до нової тактики дій пройшли тритижневу підготовку. Головною метою навчань було відпрацювання порядку руху піхотних підрозділів за вогневим валом, подолання перешкод на полі бою, а також прийоми та способи боротьби з танками ворога, взаємодія з авіацією, артилерією, що супроводжувала піхоту вогнем, інженерними військами та підрозділами зв'язку.
У свою чергу союзники прийняли за основу концепцію еластичної оборони, котра передбачала використання першої позиції в ролі рубежу прикриття, який повинний був, якщо не зламати вал наступаючих військ противника, то щонайменше затримати чи послабити його натиск. Основні зусилля в обороні союзних військ зосереджувалися в тактичній зоні на других та проміжних позиціях оборонних рубежів.
Керівний склад союзників у битві | |||||||||||
 |  |  |  |  |  |  | |||||
Британці, нарощуючи в глибину свою систему фортифікаційних споруд, поліпшували тактику дій піхотних підрозділів в обороні та удосконалювали бойові порядки. Більшість військ поступово знімалася з передової та відводилася на певну відстань, а лінію фронту утримували чергові сили з патрулів, кулеметників, снайперів та невеликих підрозділів, які відстежували ситуацію. Резерви та другі ешелони концентрувалися в захищених районах та на рубежах, подалі від вогню ворожої артилерії.
Підготовка до операції
10 березня 1918 року генерал Гінденбург затвердив остаточний план стратегічної наступальної операції. За загальним замислом наступ розпочинався зранку 21 березня на напрямку головного удару силами 2-ї та 17-ї армії групи армій кронпринца Рупрехта, допоміжного удару завдавали щойно перекинута зі Східного фронту 18-та армія, прикриваючи лівий фланг ударного угруповання, та 7-ма армії групи армій кронпринца Вільгельма. На фронті завдовжки 69 км між Аррасом, Сен-Кантеном та Ла-Фером кайзерівські війська зосередили 74 піхотні дивізії, 6 600 гармат, 3 500 мінометів та 326 літаків-винищувачів.
Головний удар завдавався з міцного виступу в обороні німців біля Сен-Кантен, що утворився ще під час боїв на річки Сомма в 1916 році, й мав за мету розсікти французьку та британську армії. Оперативна побудова військ складалася з трьох ешелонів: у першому було 30 дивізій, у другому — 19, у третьому — 10 та ще 3 піхотні дивізії перебували в стратегічному резерві.
Попри потужних сил, сконцентрованих на фронті прориву, ретельній підготовці до наступу, новітній тактиці дій та іншим перевагам, німецькій армії бракувало багато показників, повинних забезпечити перемогу у замисленому. По-перше, хронічно не вистачало рухомих формувань, майже уся кіннота залишилася на Східному фронті з його колосальними просторами. Найсучасніша зброя — танки — не були належним чином оцінені німецькими воєначальниками: до початку наступу в лавах армії перебувало тільки 10 власних танків A7V та ще 75 трофейних. По-друге, попри тому, що 30 дивізій пройшли перепідготовку за програмами нової штурмової тактики й набули якісної практики, у підрозділах все ще відчувався помітний брак оснащення, екіпірування та майна.
На запланованій ділянці прориву оборону тримали дві британські армії. На півночі 3-тя армія генерала Джуліана Бінга оборонялася між Аррасом на південь до Флеск'єр; південний фронт утримувала 5-та армія генерала Г. Гофа разом з . У цілому британські сили складалися з 32 піхотних та 3 кавалерійських дивізій, 216 танків, близько 3 000 артилерійських систем та 500 літаків.
Британське командування тривалий час залишалося непевним стосовно місця головного удару германської армії. 10 та 17 березня 1918 року на основі даних повітряної розвідки британська розвідувальна служба у своїх донесеннях спрогнозувала, що наступ імовірно розпочнеться в районі Аррас–Сен-Кантен. Додаткові підтвердження надійшли з боку німецьких дезертирів. Буквально напередодні операції вночі 20 березня підрозділ 61-ї дивізії провів на своїй ділянці фронту розвідку боєм та полонив декількох німців, які підтвердили факт початку наступу наступного ранку.
О 03:30 на основі узагальнених даних розвідки англійська артилерія раптово розпочала обстріл вірогідних районів зосередження військ противника, але це тривало недовго. Вже в 04:40 найпотужніший вогневий удар був завданий тисячами німецьких гармат та гаубиць по всьому фронту британських бойових порядків.
Битва
Битва за Сен-Кантен (21-23 березня)
21 березня о 04:40 (на ділянці 17-ї армії — о 05:05) у повній темряві німецька артилерія розпочали вогневу підготовку атаки на 60 км фронту 3-ї та 5-ї армій від Краузіля до Ла-Фера, а також частково 1-ї армії. Розпочалася одна з найвеличніших битв в історії Першої світової війни.
Німці гатили по британських позиціях п'ять годин, випустивши в ході артилерійської підготовки атаки 3 500 000 снарядів по площі 400 км². Використовувались усілякі види артилерійських снарядів, а також гірчичний, сльозогінний, хлориновий гази, димові боєприпаси на всю глибину першого оборонного рубежу противника. Вогневому впливу в першу чергу піддавалися штаби, лінії постачання та позиції ворожої артилерії. Втрати англійців були значними, бойові порядки дезорганізовані, радіо та телефонний зв'язок порушений.
О 09:40 в атаку перейшли передові підрозділи німецької піхоти. Прикриваючись вогневим валом, вони швидко просувалися вперед, у повітрі їх прикривала імперська авіація, за бойовими порядками піхотних дивізій прямували зенітники, що прикривали штурмові підрозділи з повітря, та прив'язні аеростати, котрі .
Поступово німці нарощували темп наступу, в бій вступали все нові та нові сили. Німецька розвідувальна, винищувальна та штурмова авіація всіляко сприяли просуванню вперед. Британські підрозділи першої лінії, що опинилися під тиском штурмових груп позаду лави наступаючих військ, або відступили під прикриттям туману, що опустився на поле битви, або капітулювали, або ж билися до останнього набою та солдата. Ті формування, що тримали оборону у фортифікаційних спорудах змагалися в надії, що їхні товариші контрударом відіб'ють раніше займані позиції. Однак, міць німецької навали була настільки велика, що британські війська почали відступати з перших годин битви. В цілому формування генерала Г.Гофа вдалося порівняно організовано відступити та відвести свої артилерійські батареї на запасні позиції в тил; німці захопили тільки 138 гармат.
Але, хоча 18-та армія й прорвалася успішно на глибину 6-7 км, тим самим, реалізувавши тактичний прорив, втім 17-та та 2-га армії не змогли виконати завдання першого дня у виступі біля Камбре, вклинившись тільки на 2-4 км вглиб оборони противника. До вечора 21 березня ціною втрати 40 000 вояків кайзерівська армія змогла частково виконати заплановане.
22-23 березня
З ранку другого дня операції британські підрозділи продовжували відступати, лишаючи останні плацдарми в розгалуженій фортифікаційній системі своєї оборони. Понад усією лінією фронту розлягався густий туман, який не розсіювався до полудня. Контроль над ходом боїв на тактичному рівні був майже утрачений. Протиборчі сили билися по всій лінії зіткнення, бойові сутички велися осередками, то розпалюючись, то гаснучи в тумані. Поступово над британцями стала нависати загроза відсічення 3-ї армії від 5-ї й командуванню довелося докласти максимум зусиль, щоб втримати ситуацію під контролем. Запеклий опір поодиноких та розрізнених осередків оборони врешті вплинув на перебіг подій: німцям усе трудніше було наступати вперед, артилерія вже не могла вести безкарно вогонь, не уразивши свої війська.
З ранку третього дня битви німці під прикриттям туману продовжували просування вперед. Значними масами піхоти вони продавлювались крізь рубежі оборони противника й просувалися далі вглиб території Франції. Протягом дня вони опанували Обіньї, Бруші, Кюньї і Сомметт-Окур.
Протягом перших двох діб наступаючі сили 17-ї армії генерала О. фон Белова буквально прогризли оборону британської 3-ї армії й до кінця 23 числа змогли з превеликими труднощами просунутися тільки на 5-6 км. Вдаліше йшли справи в 2-й армії, яка подолала тактичну зону оборони британських військ та просунулася на 10-12 км. Але, найкраще наступ розвивався у смузі 18-ї армії, яка за планом операції завдавала допоміжний удар. Армія генерала О. фон Гут'єра прорвала оборону 5-ї армії на 20 км і, форсувавши з ходу р. Сомма та канал Кроза, розпочала бої за подолання смуги оперативної оборони. Значну допомогу підрозділам армії надавали німецькі штурмовики, які атакували усі цілі на полі битви, сприяючи своїм військам.
Ціна заплачена за три дні боїв була надзвичайно високою для обох сторін. У німецькій піхоти появилися перші признаки втоми, безперервні бої вкрай вимотували людей, артилерія, в особливості важка, та обози відставали від бойових порядків, в'язнучи в грязюці.
Але і в 5-й британській армії стан справ був настільки скрутним, що головнокомандувач фельдмаршал Гейґ насправді остерігався за їхню спроможність утримати фронт.
Розвиток наступу
24 березня 1918 року німецькі війська повільно наступали вперед. Фронт практично розпався й перетворився на середовища поодиноких боїв, де змагалися поодинокі взводи, роти, а іноді й просто групи людей з різних підрозділів. У південній частині розірваної лінії фронту багато англійських формувань перейшло в підпорядкування французьких офіцерів, усі бойові порядки перетворилися на суміш з вояків різних армій, техніки та озброєння.
Як писав історик бригадний генерал сер Джеймс Едмондс,
«Три дня битви, кожна безсонна ніч на марші або у спробах підрозділів впорядкувати свої бойові порядки — що у німців, так і в британців — люди виснажені до межі своїх сил. Фізичні та моральні кордони на тлі колосальних втрат, страхітних чуток, що літали понад полем бою, все це внівець знищувало дух військ.»
Цими днями німці захопили покинуті обози свого противника й були вкрай здивовані, коли всупереч пропаганді Берліна, яка трубила про великі продовольчі труднощі в стані ворога через тотальну підводну війну, тилові запаси британської армії були повними їжі та делікатесів, приміром шоколаду й навіть шампанського[64].
Формування генерала Г.Гофа за підтримки французької піхоти утримували лінію відступаючих військ, однак незабаром французьке керівництво віддало наказ своїм силам на відхід, і невдовзі фронт оголився. Після інтенсивного бомбардування розрізнених позицій, німці прорвали проріджену оборону супротивника й до ночі британці втратили свої рубежі на Соммі, за винятком невеличкої ділянки між Оміно та Тортілле. Під нескінченим тиском переважаючих сил кайзерівської армії, лівій фланг 3-ї армії також змушений був відійти із займаних позицій.
Війська генерала Е.Людендорфа прорвалися саме на стику між французькою та британською арміями й в обстановці, що склалася, воліли скористатися таким козирем. Було вирішено продовжити наступ та прижати англійців до моря, а французів — примусити відступати до Парижу. 2-га армія генерала Г. фон дер Марвица отримала наказ: діяти не тільки на північному, а й на південному березі Сени, в загальному напрямку на Ам'єн, чим розширити розрив між 5-ю британською та 6-ю французькою арміями. 17-та армія генерала О. фон Белова, у взаємодії з 6-ю генерала та 4-ю генерала Ф. фон Арміна, мала тиснути на Британський експедиційний корпус і скинути його в море. 18-та армія генерала О. фон Гут'єра продовжувала наступ у південно-західному напрямку безпосередньо проти 6-ї французької армії, щоб відкинути її спочатку за річку Уаза, а потім, у взаємодії з 7-ю армією генерала М. фон Боена, за рубіж річки Ена.
Вночі, близько 23:00 24 березня генерал Гейґ зустрівся з головнокомандувачем французької армії Ф.Петеном, який висловив своє занепокоєння станом справ. Глибоко стурбований французький генерал припустив, що противник імовірно розпочне наступ у Шампані й німецька далекобійна артилерія наблизиться до рубежів, звідки зможе вести вогонь по Парижу. І він підкреслив, що якщо німці продовжуватимуть наступати в напрямку столиці, то французи, щоб врятувати Париж, будуть змушені відступити до Бове. Це, у свою чергу, утворювало неабияку загрозу розгрому всього британського експедиційного корпусу.
25 березня союзні війська вживали гарячкових спроб утримати фронт, що розвалювався на очах. Поступово між союзними арміями утворювався величезний провал завширшки 15 км прямо на напрямку Ам'єну. В 11:00 начальник імперського штабу Великої Британії генерал прибув на командний пункт Гейґа з метою з'ясування на місці ситуації, що склалася.
Зранку 26 числа британське командування кинуло на прикриття прориву між з'єднаннями поблизу Коленкам за підтримки новітніх . Введення в бій швидкохідних танків спричинило паніку в лавах німецьких військ, що наступали, декілька сотень здалися в полон. Однак, цей тактичний успіх не вплинув у цілому на перебіг подій. Британські солдати продовжували відступати по всьому фронту під тиском переважаючих сил противника.
Перелом ситуації
26 березня 1918 року союзники скликали термінову конференцію в Дуллані, де десять вищих посадовців обговорювали останні події. Результатом цієї зустрічі стало прийняття рішення про призначення генерала Фоша Головнокомандувачем усіх союзних сил на Західному фронті. Сторони погодилися про негайне перекидання частки французьких військ на посилення 5-ї британської армії.
Фош наказав командувачам 5-ї британської, 1-ї французької та резервної групи Файолю сконцентрувати усі наявні сили біля Ам'єну, а частини британських військ, що зазнали серйозних втрат у боях південніше Сомми, замінити французькими.
Довгоочікуваний вибір головнокомандувача, його рішучість та своєчасний маневр силами дозволили союзникам стрімко отямитися й таким чином швидко узяти ситуацію під контроль.
27 березня кайзерівські підрозділи 18-ї армії захопили Мондід'є, а 2-ї армії вступили в Альберт та опанували переправи через річку і Міромон. Запеклі бої розгорнулися за місто Розьєр, на відстані менше 30 км від Ам'єну, яке німці атакували одночасно з трьох сторін. Попри колосальний тиск, виснаженість особового складу, великі втрати та хаос в навколишній обстановці, англійці мужньо утримували рубежі. На розтягнутому на 68 км фронті 15 англійських дивізій протистояли 80 німецьким і демонстрували чудеса звитяги, не дозволяючи ворогу прорватися до Парижа. Бої йшли за кожне селище, кожну висоту, кожний клаптик землі. Втім, незважаючи на непогану організацію відходу британських військ 5-ї армії в надзвичайно складних умовах і проявлену ними доблесть, її командувач Г. Гоф був відсторонений від посади, на його місце був призначений генерал Г.Роулінсон.
28 березня Людендорф змінив напрямок головного удару, змістивши його на Аррас, і цього разу силами 29 дивізій намагався розтрощити 3-тю армію. Однак, спроби 17-ї польової армії розвинути наступ на Аррас з метою сприяння 6-й та 4-й арміям, що готувалися до наступної фази операції на річці Ліс, виявилися марними.
З 30 березня фон Гут'єр відновив свої атаки проти французів південніше плацдарму біля Сомми, у той час, як фон дер Марвиц атакував у напрямку Ам'єну. До 5 квітня точилися бої, багато найкращих підрозділів кайзерівської армії були майже знищені в цих битвах, однак здобути великої перемоги вони так і не спромоглися.
Вигравши час ціною великих жертв британських військ, 1-ша армійського генерала М.-Е. Дебені 3-тя дивізійного генерала французькі армії зосередилися між річками Ліс та Уаза, прикриваючи шлях на Ам'єн та далі на Париж.
Поступово ініціатива переходила до союзників. Не маючи рухомих резервів, німці не змогли розвинути досягнутий успіх і бої поступово прийняли форму локальних зіткнень.
4 квітня німці вжили останню спробу, коли 15 дивізій атакували 7 союзних з'єднань по лінії східніше Ам'єн та північніше Альбер у напрямку на . Ця битва відзначилась в історії двома важливими показниками. Вперше в історії обидві сторони одночасно використали в зустрічному бою танки. По-друге, нічною контратакою австралійські та англійські підрозділи зупинили просування німецьких військ та відбили щойно захоплений ними Віллер-Бретонне.
5 квітня Людендорф ще раз спробував відновити наступальні дії, однак його спроба провалилася; не досягнувши ніякого успіху, німці з 19:25 перейшли до оборони по всьому фронту.
Наслідки
Вперше після боїв 1914 року німецькі війська спромоглися досягти значних результатів. Армії Людендорфа опанували 3 100 км² території противника в центральній Франції, наступаючи на фронті в 70 км та вклинившись в оборону союзників на глибину до 60-65 км. Кайзерівські війська вишли на рубіж Байлейль, Альбер, Віллер-Бретонне, Гривен, Нуайон, р. Уаза. Для Західного фронту це був приголомшливий успіх, середньодобовий темп наступу становив близько 6 км, у той час, як у битвах 1915—1917 років, темпи сягали максимум 1-2 км при колосальних втратах.
Попри цьому успіху, досягнутому за рахунок раптовості удару, ретельній підготовці, концентрацію переважаючих сил на основних напрямках та вмілій організації взаємодії з авіацією й артилерією, стратегічні цілі досягнуті не були. Ані прорвати фронт союзників, ані відрізати британські війська від французьких та розтрощити їх у маневровій битві — німці не змогли.
Однією з головних причин цього стала відсутність рухомих частин, що особливо виявилося наочно у ході боїв на напрямку Ам'єну, коли німці не спромоглися швидко скористатися цим козирем і в решті поступилися. Союзники, навпаки отримали можливість перекидати війська з не атакованих ділянок фронту та локалізувати прориви. В особливості системного та організованого характеру це набуло після прийняття рішення про утворення єдиного командування збройних сил Антанти на Західному фронті.
Людендорфу не вдалося захопити навіть Ам'єн та Аррас, і хоча противникові було завдано серйозних втрат, британці швидко отямилися й незабаром перекинули на материк свіжі сили.
9 квітня німецькі війська завдали другого потужного удару, цього разу у Фландрії, де 4-та та 6-та армії наступали проти 2-ї та 1-ї британських армій.
Втрати
Загалом в операції «Міхаель» взяло участь 90 німецьких, 46 британських та 40 французьких дивізій. За офіційними даними британських істориків, виданих у 1934 році, союзники протягом цієї битви втратили 255 000 чоловіків, у тому числі підданих британської корони, що загинули, зникли безвісти та дістали поранень — 177 739; 5-та армія втратила 90 882 вояки, а 3-тя — 78 860.
Німецькі втрати склали близько 250 000 чоловіків, зокрема багато з вбитих становили військові елітних підрозділів германської армії.
Цифри безповоротних та санітарних втрат цієї битви продовжують вивчатися і понині, тому усталених даних досі немає. Так, відомий військовий експерт Міддлбрук вважає, що британські війська втратили з час операції близько 160 000 військовослужбовців: загиблими 22 000 осіб, 75 000 — потрапили в полон та 65 000 були поранені. Французи мали 80 000 втрат, у той час, як німецька сторона зазнала втрату 250 000.
У 2002 році дослідник Марікс Еванс видав свої підрахунки, в яких стверджує, що наступ Людендорфа обійшовся йому в 239 000 чоловіків, більшість з яких становили не відновлювані елітні «штосструппен». З боку союзних військ ці дані були такими: 177 739 британців, 77 000 французів, а також 1 130 гармат, 2 000 кулеметів та 200 танків.
Див. також
Примітки
- Виноски
- Від Франції: Президент Р. Пуанкаре, прем'єр-міністр Ж. Клемансо, генерали Петен, Фош, Вейган, від Великої Британії: Вінстон Черчилль, , Д.Гейґ та .
- Джерела
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "Randal", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
<ref> з назвою "Zabecki", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.Література
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Операція «Міхаель» |
- Зайончковский, Андрей Медардович. Первая мировая война. — СПб : Полигон, 2000. — 878 с. — . (рос.)
- История Первой мировой войны 1914—1918 гг / под редакцией И. И. Ростунова. — М. : Наука, 1970. — Т. в 2-х томах. — 25 500 прим. (рос.)
- Уткин, Анатолий Иванович. Первая Мировая война. — М. : Алгоритм, 2001. — 592 с. — (История России. Современный взгляд) — 5 000 прим. — . (рос.)
Посилання
- The German Spring Offensive of 1918 (англ.)
- Erich Ludendorff on the Opening of the 1918 Spring Offensive, 21 March 1918 (англ.)
- The First Battles of the Somme 1918 (англ.)
- Операция «Михаэль» (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti gruden 2018 Operaciya Mihael nim Unternehmen Michael 21 bereznya 5 kvitnya 1918 persha stadiya masshtabnoyi tak zvanoyi Vesnyanoyi nastupalnoyi operaciyi nimeckoyi armiyi proti vijsk soyuznikiv na Zahidnomu fronti naprikinci Pershoyi svitovoyi vijni U najbilshij dzherelo bitvi Pershoyi svitovoyi vijni bralo uchast 90 nimeckih 46 britanskih ta 40 francuzkih divizij Operaciya Mihael Unternehmen MichaelVesnyanij nastup Zahidnij frontNimeckij tank A7V na vulici francuzkogo mistechka Rua 21 bereznya 1918 Nimeckij tank A7V na vulici francuzkogo mistechka Rua 21 bereznya 1918Koordinati 49 51 pn sh 3 16 sh d 49 850 pn sh 3 267 sh d 49 850 3 267Data 21 bereznya 5 kvitnya 1918Misce Pivnichna Franciya Zahidna Flandriya Belgiya Rezultat znachnij operativnij uspih nimeckih vijsk povnij proval strategichnogo zamislu operaciyi visnazhenist nimeckoyi armiyiTeritorialni zmini proriv oboroni soyuznih vijsk nimeckoyu armiyeyu na teritoriyi Pivnichnoyi FranciyiStoroniChetvernij Soyuz Nimecka imperiya Antanta Franciya Britanska imperiya Avstraliya Velika Britaniya Kanada Nova Zelandiya SShAKomanduvachiErih Lyudendorf Georg fon der Marvic Otto fon Belov Kronprinc Vilgelm Oskar fon Gut yer Maks fon Boen Ferdinand Fosh Mari Ezhen Debeni Mari Emil Fajol Moris Gamelen Duglas Gejg Gubert Gof Dzhulian Bing Vilyam BidvudVijskovi formuvannyaGrupa armij kronprinca Ruprehta 17 ta armiya 2 ga armiya Grupa armij kronprinca Nimechchini 18 ta armiya 7 ma armiya 3 tya armiya 1 sha armiya BEK 3 tya armiya 5 ta armiyaVijskovi silivid 62 do 90 divizij do 86 divizijVtrati239 800 177 739 77 000 77 Za zadumom operaciyi Mihael napryamok golovnogo udaru pripadav na stik soyuznih vijsk de potuzhnim udarom nimci namagalisya prorvatisya kriz oboronni liniyi soyuznikiv obijti britanski vijska yaki trimali front vid richki Sommi do La Manshu ta peremogti britansku armiyu Pislya togo yak ce bude dosyagnuto nimci rozrahovuvali na te sho francuzi bez svoyih golovnih soyuznikiv pogodyatsya na peremir ya Karta operaciyi Mihael Berezen kviten 1918Zagalna situaciya na Zahidnomu fronti11 listopada 1917 roku u okupovanomu nimcyami belgijskomu misti Mons vidbulas narada nachalnikiv shtabiv grup armij Zahidnogo frontu de vishim vijskovim kerivnictvom obgovoryuvalisya plani na zimovo vesnyanu kampaniyu 1918 roku Pidbadoreni uspishnim rozgromom rosijskoyi armiyi na Shidnomu fronti nimci shiro spodivalisya na uspih zamislenoyi nastupalnoyi operaciyi na yaku pokladalisya veliki nadiyi sho vona stane ostatochnoyu ta peremozhnoyu v usij Velikij vijni Na obgovoryuvanni rozglyadalisya dva varianti majbutnoyi operaciyi Pershij variant zaproponuvav nachalnik shtabu grupi armij kronprinca Vilgelma oberst Shulenburg Za jogo zadumom kajzerivska armiya musila zavdati golovnogo udaru proti francuziv u rajoni Verdena ta v razi uspihu nimecka armiya mogla zahopiti vazhlivij ukriplenij rajon i skorotiti liniyu frontu Odnak za poperednim dosvidom bulo vidomo sho opanuvannya Verdenu obijdetsya v kolosalnu cinu francuzka armiya prodemonstruvala svoyu gotovnist bitisya do ostannogo soldata Drugij variant kampaniyi proponuvav nachalnik shtabu grupi armij kronprinca Ruprehta general Kulem yakij napolyagav na provedenni nastupalnoyi operaciyi u Flandriyi v rajoni Armantyera ta Ipra z metoyu rozgromu britanskih vijsk feldmarshala Duglasa Gejga ta vihodu do La Manshu Britanskij ekspedicijnij korpus na dumku nimeckogo komanduvannya buv visnazhenij poperednimi bitvami 1917 roku za Arras Mesenu Pashendejle ta Kambre j ne mav dostatnih rezerviv dlya vedennya oboroni U razi zh uspishnogo provedennya nastupu ostatochno znishivshi britanciv ta opanuvavshi morski porti pozdovzh francuzkogo uzberezhzhya Kale Dyunkerk ta Bulon cherez yaki jshli osnovni potoki popovnen nimci vibivali z vijni odnogo z klyuchovih gravciv na Yevropejskomu teatri vijni Yaksho mi prorvemos do berega kanalu pisav Gindenburg to mi bezposeredno zachepimo zhittyevij nerv Angliyi Mi ne tilki otrimayemo mozhlivist zavazhati pidvozu morem a j zmozhemo zvidsilya obstrilyuvati pivdennij anglijskij bereg nashimi dalekobijnimi garmatami Rozdivivshis obidva varianti vishe kerivnictvo virishilo ne pospishati z visnovkom tomu ostatochne rishennya shodo napryamku golovnogo udaru na cij naradi prijnyato ne bulo Tilki 24 sichnya 1918 roku pislya inspekcijnoyi poyizdki generala Lyudendorfa po frontu ta vivchennya realnogo stanu sprav na dilyankah 4 yi 6 yi 2 yi 18 yi ta 7 yi armij vin virishiv zavdati golovnogo udaru silami 17 yi 2 yi ta 18 yi polovih armij na dilyanci mizh Krauzettom ta La Ferom same u stiku mizh francuzkoyu ta britanskoyu armiyami Zavdyaki krahu ne bez uchasti nimciv Rosijskoyi imperiyi ta pidpisannyu Berestejskogo miru nimecka armiya praktichno pozbavilas neobhidnosti vesti vijnu na dva fronti ta vedennya masshtabnih bojovih dij na shodi j do seredini lyutogo 1918 roku general Lyudendorf perekinuv z Rosiyi na Zahidnij front blizko 50 pihotnih divizij Situaciya na fronti na pochatok 1918 roku Likvidaciya odnogo z golovnih protivnikiv dozvolila vijskam kajzera stvoriti na polyah Franciyi ta Belgiyi chiselnu perevagu nad soyuznimi armiyami Vtim vidverto usvidomlyuyuchi sho chasu v nih obmal nimci volili yakomoga shvidshe rozpochati nastup shob rozgromiti vijska Antanti she do pributtya svizhih amerikanskih divizij v Yevropu U svoyu chergu soyuzne komanduvannya volodilo informaciyeyu pro nastup vijsk protivnika sho gotuvavsya j vidpovidno rozrahovuvalo vesti tilki oboronni diyi mayuchi za metu vigrash chasu ta visnazhennya sil voroga Nimecka strategiya skoncentruvalas u zagalnomu zadumi na tak zvanij Vesnyanij nastup abo Kajzerivsku bitvu nim Kaiserschlacht yakij skladavsya z chotiroh operacij Mihael Dzhordzhett Gnejzenau ta Blyuher Jork Hocha anglijska rozvidka mala dostatno dokaziv pro pidgotovku protivnikom velikogo nastupu prote nihto navit ne zdogaduvavsya naskilki masshtabnim vin bude Za zadumom Lyudendorfa nimecki vijska mali prorvati vorozhu oboronu podolati Sommu a potim povernuti na pivnichnij zahid ta vidrizati britanski liniyi komunikacij za Artua zakuporivshi takim chinom ekspedicijnij korpus Velikoyi Britaniyi na uzberezhzhi Flandriyi Zgodom rozrahovuvalosya zahopiti morski porti j abo zmusiti britanciv kapitulyuvati abo znishiti yih Na 21 bereznya vijska kajzera zoseredili na Zahidnomu fronti 192 diviziyi z 241 sho bula u skladi zbrojnih sil 110 z nih perebuvali na peredovij zokrema 50 stoyali na liniyi zitknennya z britanskimi vijskami She 67 divizij znahodilos v operativnomu rezervi z nih 31 u sektori sho protistoyav britancyam Vzimku 1917 1918 roku udoskonalyuyuchi svoyi oboronni rubezhi fortifikacijni sporudi zmicnyuyuchi slabki miscya v oboroni britanska armiya namagalasya zakripitisya na zajmanih poziciyah Odnak u cilomu v oboroni she ziyali prorihi ta progalini z poodinokimi opornimi punktami ne zv yazanimi v yedinu oboronnu sistemu Kerivnictvo armiyeyu vzhivalo zahodiv shodo naroshuvannya trizonnoyi sistemi v glibinu vtim tempi ta efektivnist robot potrebuvali pokrashennya Na berezen 1918 roku na bagatoh napryamkah i osoblivo v tilovij zoni trivali pokvaplivi roboti Bilsh togo cherez znachni vtrati v zhivij sili britanci buli zmusheni skorotiti organizacijno shtatnu strukturu svoyih divizij zamist 12 pihotnih bataljoniv u nih lishalosya 9 yak ce vzhe ranishe bulo v nimeckij ta francuzkij armiyah Prote i ci zahodi ne kompensuvali isnuyuchij brak lyudej na peredovij U bataljonah drugogo eshelonu chasto zamist 1000 cholovik osobovogo skladu perebuvalo v stroyu menshe za 500 vijskovikiv Tim chasom nimci gotuyuchis do virishalnogo nastupu rozvivali taktiku dij Dosvid zastosuvannya nimeckih vijsk v ostannih boyah v 1917 roci na Shidnomu fronti v osoblivosti v bitvi za Rigu pidtverdiv spodivannya ta efektivnist dij nevelikih za rozmirom shturmovih grup nim Stosstruppen Kerivnij sklad Imperskoyi armiyi Nimechchini v operaciyi Mihael General kvartirmejster general vid infanteriyi E Lyudendorf Komanduvach grupoyu armij kronprinca Nimechchini general vid infanteriyi Vilgelm kron princ Nimechchini Komanduvach grupoyu armij kronprinca Ruprehta general polkovnik Rupreht Bavarskij Komanduvach 2 yi armiyi general polkovnik G fon der Marvic Komanduvach 17 yi armiyi general polkovnik O fon Belov Komanduvach 18 yi armiyi general vid infanteriyi O fon Gut yer Komanduvach 7 yi armiyi general vid infanteriyi M fon Boen Zibrani z najkrashih ta specialno pidgotovlenih soldativ shturmovi grupi zastosovuvali taktiku infiltraciyi diyuchi malimi udarnimi grupami na napryamkah golovnogo udaru Vikoristovuyuchi promizhki ta prolomi v bojovih poryadkah voroga sho zavdavalisya artileriyeyu shturmtruppen poprostu obminali oseredki oboroni oporni punkti ta fortifikacijni sporudi ne vtyaguyuchis u visnazhlivi boyi j strimko prosuvalis vpered vnosyachi rejvah u lavi suprotivnika Vidpovidno vorozhi vijska opinyalisya samotnimi bez zv yazku ta mozhlivosti vzayemodiyati iz susidami pered viborom abo trimatisya do ostannogo abo kidati zajmani poziciyi ta rubezhi j pohapki vidstupati Polk nimeckoyi pihoti na marshi v hodi operaciyi Mihael Berezen 1918 U taktici zastosuvannya nimeckoyi artileriyi takozh jshli suttyevi zmini Yaksho ranishe cij rid vijsk zoseredzhuvavsya na monotonnomu metodichnomu ta povilnomu za rezultatami bombarduvanni cilej sistem inzhenernih zagorodzhen hodiv spoluchen to zaraz Lyudendorf napolyagav na zoseredzhenni maksimalnoyi kilkosti garmat ta gaubic na nevelikomu prostori z metoyu uragannogo znishennya artilerijskih i kulemetnih pozicij shtabiv vuzliv zv yazku ta inshih komunikacijnih centriv protivnika Praktika zastosuvannya artileriyi podilyalasya na tri osnovni fazi spochatku vivsya netrivalij za chasom zoseredzhenij vogon po elementah sistemi upravlinnya shtabah punktah sposterezhennya tosho Na drugomu etapi vogon perenacilyuvavsya na kontrbatarejnu borotbu z artilerijskimi pidrozdilami protivnika j nareshti usya mic obrushuvalas na perednij kraj oboroni na dilyanci prorivu Masovanij vogon trivav dekilka godin doki pihota ne perehodila v nastup Pihotnim pidrozdilam na vidstani 200 400 m pereduvav vognevij val yakij mig priskoryuvatisya abo zatrimuvatisya za signalom zagalnovijskovih komandiriv Diviziyi kajzerivskoyi armiyi sho jshli v tri esheloni u smuzi prorivu z povitrya prikrivali litaki shturmovoyi aviaciyi yaki grupami po 6 20 litakiv z visoti 50 100 m zavdavali udariv po protivniku jogo artileriyi ta kulemetnih gnizdah vsilyako spriyayuchi prosuvannyu vpered Perevagoyu novih metodiv kombinovanogo zastosuvannya artileriyi j aviaciyi pri prorivi oboronnih pozicij voroga bulo te sho dosyagalas raptovist ataki pihoti ta yiyi strimkist yaka mala veliki shansi na uspih Proriv zdijsnyuvavsya shlyahom zoseredzhennya na dilyanci frontu potuzhnih sil ta zasobiv i dosyagavsya metodichnistyu vognevoyi pidgotovki raptovistyu shvidkistyu siloyu udariv i velikoyu glibinoyu proniknennya v oboronu protivnika Sila pershogo udaru kotru zabezpechuvala pidtrimka potuzhnoyi kilkosti artileriyi do 100 garmat na 1 km frontu j minometiv musila prigolomshiti ta demoralizuvati protivnika Usi diviziyi yaki priznachalisya dlya nastupu z pochatku 1918 roku buli vidvedeni u til de u vidpovidnosti do novoyi taktiki dij projshli tritizhnevu pidgotovku Golovnoyu metoyu navchan bulo vidpracyuvannya poryadku ruhu pihotnih pidrozdiliv za vognevim valom podolannya pereshkod na poli boyu a takozh prijomi ta sposobi borotbi z tankami voroga vzayemodiya z aviaciyeyu artileriyeyu sho suprovodzhuvala pihotu vognem inzhenernimi vijskami ta pidrozdilami zv yazku U svoyu chergu soyuzniki prijnyali za osnovu koncepciyu elastichnoyi oboroni kotra peredbachala vikoristannya pershoyi poziciyi v roli rubezhu prikrittya yakij povinnij buv yaksho ne zlamati val nastupayuchih vijsk protivnika to shonajmenshe zatrimati chi poslabiti jogo natisk Osnovni zusillya v oboroni soyuznih vijsk zoseredzhuvalisya v taktichnij zoni na drugih ta promizhnih poziciyah oboronnih rubezhiv Kerivnij sklad soyuznikiv u bitviGolovnokomanduvach ob yednanimi silami soyuznikiv armijskij general Ferdinand Fosh Komanduvach Britanskogo ekspedicijnogo korpusu feldmarshal Duglas Gejg Komanduvach 3 yi armiyi general Dzhulian Bing Komanduvach 5 yi armiyi general lejtenant Gubert Gof TVO komanduvacha 5 yi armiyi general Genri Roulinson Komanduvach 1 yi armiyi armijskij general Mari Ezhen Debeni Komanduvach 3 yi armiyi divizijnij general Britanci naroshuyuchi v glibinu svoyu sistemu fortifikacijnih sporud polipshuvali taktiku dij pihotnih pidrozdiliv v oboroni ta udoskonalyuvali bojovi poryadki Bilshist vijsk postupovo znimalasya z peredovoyi ta vidvodilasya na pevnu vidstan a liniyu frontu utrimuvali chergovi sili z patruliv kulemetnikiv snajperiv ta nevelikih pidrozdiliv yaki vidstezhuvali situaciyu Rezervi ta drugi esheloni koncentruvalisya v zahishenih rajonah ta na rubezhah podali vid vognyu vorozhoyi artileriyi Pidgotovka do operaciyi 10 bereznya 1918 roku general Gindenburg zatverdiv ostatochnij plan strategichnoyi nastupalnoyi operaciyi Za zagalnim zamislom nastup rozpochinavsya zranku 21 bereznya na napryamku golovnogo udaru silami 2 yi ta 17 yi armiyi grupi armij kronprinca Ruprehta dopomizhnogo udaru zavdavali shojno perekinuta zi Shidnogo frontu 18 ta armiya prikrivayuchi livij flang udarnogo ugrupovannya ta 7 ma armiyi grupi armij kronprinca Vilgelma Na fronti zavdovzhki 69 km mizh Arrasom Sen Kantenom ta La Ferom kajzerivski vijska zoseredili 74 pihotni diviziyi 6 600 garmat 3 500 minometiv ta 326 litakiv vinishuvachiv Golovnij udar zavdavavsya z micnogo vistupu v oboroni nimciv bilya Sen Kanten sho utvorivsya she pid chas boyiv na richki Somma v 1916 roci j mav za metu rozsikti francuzku ta britansku armiyi Operativna pobudova vijsk skladalasya z troh esheloniv u pershomu bulo 30 divizij u drugomu 19 u tretomu 10 ta she 3 pihotni diviziyi perebuvali v strategichnomu rezervi Popri potuzhnih sil skoncentrovanih na fronti prorivu retelnij pidgotovci do nastupu novitnij taktici dij ta inshim perevagam nimeckij armiyi brakuvalo bagato pokaznikiv povinnih zabezpechiti peremogu u zamislenomu Po pershe hronichno ne vistachalo ruhomih formuvan majzhe usya kinnota zalishilasya na Shidnomu fronti z jogo kolosalnimi prostorami Najsuchasnisha zbroya tanki ne buli nalezhnim chinom ocineni nimeckimi voyenachalnikami do pochatku nastupu v lavah armiyi perebuvalo tilki 10 vlasnih tankiv A7V ta she 75 trofejnih Po druge popri tomu sho 30 divizij projshli perepidgotovku za programami novoyi shturmovoyi taktiki j nabuli yakisnoyi praktiki u pidrozdilah vse she vidchuvavsya pomitnij brak osnashennya ekipiruvannya ta majna Na zaplanovanij dilyanci prorivu oboronu trimali dvi britanski armiyi Na pivnochi 3 tya armiya generala Dzhuliana Binga oboronyalasya mizh Arrasom na pivden do Flesk yer pivdennij front utrimuvala 5 ta armiya generala G Gofa razom z U cilomu britanski sili skladalisya z 32 pihotnih ta 3 kavalerijskih divizij 216 tankiv blizko 3 000 artilerijskih sistem ta 500 litakiv Britanske komanduvannya trivalij chas zalishalosya nepevnim stosovno miscya golovnogo udaru germanskoyi armiyi 10 ta 17 bereznya 1918 roku na osnovi danih povitryanoyi rozvidki britanska rozviduvalna sluzhba u svoyih donesennyah sprognozuvala sho nastup imovirno rozpochnetsya v rajoni Arras Sen Kanten Dodatkovi pidtverdzhennya nadijshli z boku nimeckih dezertiriv Bukvalno naperedodni operaciyi vnochi 20 bereznya pidrozdil 61 yi diviziyi proviv na svoyij dilyanci frontu rozvidku boyem ta poloniv dekilkoh nimciv yaki pidtverdili fakt pochatku nastupu nastupnogo ranku O 03 30 na osnovi uzagalnenih danih rozvidki anglijska artileriya raptovo rozpochala obstril virogidnih rajoniv zoseredzhennya vijsk protivnika ale ce trivalo nedovgo Vzhe v 04 40 najpotuzhnishij vognevij udar buv zavdanij tisyachami nimeckih garmat ta gaubic po vsomu frontu britanskih bojovih poryadkiv BitvaBitva za Sen Kanten 21 23 bereznya 21 bereznya o 04 40 na dilyanci 17 yi armiyi o 05 05 u povnij temryavi nimecka artileriya rozpochali vognevu pidgotovku ataki na 60 km frontu 3 yi ta 5 yi armij vid Krauzilya do La Fera a takozh chastkovo 1 yi armiyi Rozpochalasya odna z najvelichnishih bitv v istoriyi Pershoyi svitovoyi vijni Nimci gatili po britanskih poziciyah p yat godin vipustivshi v hodi artilerijskoyi pidgotovki ataki 3 500 000 snaryadiv po ploshi 400 km Vikoristovuvalis usilyaki vidi artilerijskih snaryadiv a takozh girchichnij slozoginnij hlorinovij gazi dimovi boyepripasi na vsyu glibinu pershogo oboronnogo rubezhu protivnika Vognevomu vplivu v pershu chergu piddavalisya shtabi liniyi postachannya ta poziciyi vorozhoyi artileriyi Vtrati anglijciv buli znachnimi bojovi poryadki dezorganizovani radio ta telefonnij zv yazok porushenij O 09 40 v ataku perejshli peredovi pidrozdili nimeckoyi pihoti Prikrivayuchis vognevim valom voni shvidko prosuvalisya vpered u povitri yih prikrivala imperska aviaciya za bojovimi poryadkami pihotnih divizij pryamuvali zenitniki sho prikrivali shturmovi pidrozdili z povitrya ta priv yazni aerostati kotri Britanski vijska vidstupayut u hodi operaciyi Mihael Na perednomu plani en Berezen 1918 Postupovo nimci naroshuvali temp nastupu v bij vstupali vse novi ta novi sili Nimecka rozviduvalna vinishuvalna ta shturmova aviaciya vsilyako spriyali prosuvannyu vpered Britanski pidrozdili pershoyi liniyi sho opinilisya pid tiskom shturmovih grup pozadu lavi nastupayuchih vijsk abo vidstupili pid prikrittyam tumanu sho opustivsya na pole bitvi abo kapitulyuvali abo zh bilisya do ostannogo naboyu ta soldata Ti formuvannya sho trimali oboronu u fortifikacijnih sporudah zmagalisya v nadiyi sho yihni tovarishi kontrudarom vidib yut ranishe zajmani poziciyi Odnak mic nimeckoyi navali bula nastilki velika sho britanski vijska pochali vidstupati z pershih godin bitvi V cilomu formuvannya generala G Gofa vdalosya porivnyano organizovano vidstupiti ta vidvesti svoyi artilerijski batareyi na zapasni poziciyi v til nimci zahopili tilki 138 garmat Ale hocha 18 ta armiya j prorvalasya uspishno na glibinu 6 7 km tim samim realizuvavshi taktichnij proriv vtim 17 ta ta 2 ga armiyi ne zmogli vikonati zavdannya pershogo dnya u vistupi bilya Kambre vklinivshis tilki na 2 4 km vglib oboroni protivnika Do vechora 21 bereznya cinoyu vtrati 40 000 voyakiv kajzerivska armiya zmogla chastkovo vikonati zaplanovane Peresuvannya nimeckoyi mortiri 210 mm vazhka mortira Morser 16 v bojovomu polozhenni Am Franciya berezen 191822 23 bereznya Z ranku drugogo dnya operaciyi britanski pidrozdili prodovzhuvali vidstupati lishayuchi ostanni placdarmi v rozgaluzhenij fortifikacijnij sistemi svoyeyi oboroni Ponad usiyeyu liniyeyu frontu rozlyagavsya gustij tuman yakij ne rozsiyuvavsya do poludnya Kontrol nad hodom boyiv na taktichnomu rivni buv majzhe utrachenij Protiborchi sili bilisya po vsij liniyi zitknennya bojovi sutichki velisya oseredkami to rozpalyuyuchis to gasnuchi v tumani Postupovo nad britancyami stala navisati zagroza vidsichennya 3 yi armiyi vid 5 yi j komanduvannyu dovelosya doklasti maksimum zusil shob vtrimati situaciyu pid kontrolem Zapeklij opir poodinokih ta rozriznenih oseredkiv oboroni vreshti vplinuv na perebig podij nimcyam use trudnishe bulo nastupati vpered artileriya vzhe ne mogla vesti bezkarno vogon ne urazivshi svoyi vijska Z ranku tretogo dnya bitvi nimci pid prikrittyam tumanu prodovzhuvali prosuvannya vpered Znachnimi masami pihoti voni prodavlyuvalis kriz rubezhi oboroni protivnika j prosuvalisya dali vglib teritoriyi Franciyi Protyagom dnya voni opanuvali Obinyi Brushi Kyunyi i Sommett Okur Protyagom pershih dvoh dib nastupayuchi sili 17 yi armiyi generala O fon Belova bukvalno progrizli oboronu britanskoyi 3 yi armiyi j do kincya 23 chisla zmogli z prevelikimi trudnoshami prosunutisya tilki na 5 6 km Vdalishe jshli spravi v 2 j armiyi yaka podolala taktichnu zonu oboroni britanskih vijsk ta prosunulasya na 10 12 km Ale najkrashe nastup rozvivavsya u smuzi 18 yi armiyi yaka za planom operaciyi zavdavala dopomizhnij udar Armiya generala O fon Gut yera prorvala oboronu 5 yi armiyi na 20 km i forsuvavshi z hodu r Somma ta kanal Kroza rozpochala boyi za podolannya smugi operativnoyi oboroni Znachnu dopomogu pidrozdilam armiyi nadavali nimecki shturmoviki yaki atakuvali usi cili na poli bitvi spriyayuchi svoyim vijskam Cina zaplachena za tri dni boyiv bula nadzvichajno visokoyu dlya oboh storin U nimeckij pihoti poyavilisya pershi priznaki vtomi bezperervni boyi vkraj vimotuvali lyudej artileriya v osoblivosti vazhka ta obozi vidstavali vid bojovih poryadkiv v yaznuchi v gryazyuci Ale i v 5 j britanskij armiyi stan sprav buv nastilki skrutnim sho golovnokomanduvach feldmarshal Gejg naspravdi osterigavsya za yihnyu spromozhnist utrimati front Rozvitok nastupu 24 bereznya 1918 roku nimecki vijska povilno nastupali vpered Front praktichno rozpavsya j peretvorivsya na seredovisha poodinokih boyiv de zmagalisya poodinoki vzvodi roti a inodi j prosto grupi lyudej z riznih pidrozdiliv U pivdennij chastini rozirvanoyi liniyi frontu bagato anglijskih formuvan perejshlo v pidporyadkuvannya francuzkih oficeriv usi bojovi poryadki peretvorilisya na sumish z voyakiv riznih armij tehniki ta ozbroyennya Yak pisav istorik brigadnij general ser Dzhejms Edmonds Tri dnya bitvi kozhna bezsonna nich na marshi abo u sprobah pidrozdiliv vporyadkuvati svoyi bojovi poryadki sho u nimciv tak i v britanciv lyudi visnazheni do mezhi svoyih sil Fizichni ta moralni kordoni na tli kolosalnih vtrat strahitnih chutok sho litali ponad polem boyu vse ce vnivec znishuvalo duh vijsk Cimi dnyami nimci zahopili pokinuti obozi svogo protivnika j buli vkraj zdivovani koli vsuperech propagandi Berlina yaka trubila pro veliki prodovolchi trudnoshi v stani voroga cherez totalnu pidvodnu vijnu tilovi zapasi britanskoyi armiyi buli povnimi yizhi ta delikatesiv primirom shokoladu j navit shampanskogo 64 Formuvannya generala G Gofa za pidtrimki francuzkoyi pihoti utrimuvali liniyu vidstupayuchih vijsk odnak nezabarom francuzke kerivnictvo viddalo nakaz svoyim silam na vidhid i nevdovzi front ogolivsya Pislya intensivnogo bombarduvannya rozriznenih pozicij nimci prorvali proridzhenu oboronu suprotivnika j do nochi britanci vtratili svoyi rubezhi na Sommi za vinyatkom nevelichkoyi dilyanki mizh Omino ta Tortille Pid neskinchenim tiskom perevazhayuchih sil kajzerivskoyi armiyi livij flang 3 yi armiyi takozh zmushenij buv vidijti iz zajmanih pozicij Vijska generala E Lyudendorfa prorvalisya same na stiku mizh francuzkoyu ta britanskoyu armiyami j v obstanovci sho sklalasya volili skoristatisya takim kozirem Bulo virisheno prodovzhiti nastup ta prizhati anglijciv do morya a francuziv primusiti vidstupati do Parizhu 2 ga armiya generala G fon der Marvica otrimala nakaz diyati ne tilki na pivnichnomu a j na pivdennomu berezi Seni v zagalnomu napryamku na Am yen chim rozshiriti rozriv mizh 5 yu britanskoyu ta 6 yu francuzkoyu armiyami 17 ta armiya generala O fon Belova u vzayemodiyi z 6 yu generala ta 4 yu generala F fon Armina mala tisnuti na Britanskij ekspedicijnij korpus i skinuti jogo v more 18 ta armiya generala O fon Gut yera prodovzhuvala nastup u pivdenno zahidnomu napryamku bezposeredno proti 6 yi francuzkoyi armiyi shob vidkinuti yiyi spochatku za richku Uaza a potim u vzayemodiyi z 7 yu armiyeyu generala M fon Boena za rubizh richki Ena Vnochi blizko 23 00 24 bereznya general Gejg zustrivsya z golovnokomanduvachem francuzkoyi armiyi F Petenom yakij visloviv svoye zanepokoyennya stanom sprav Gliboko sturbovanij francuzkij general pripustiv sho protivnik imovirno rozpochne nastup u Shampani j nimecka dalekobijna artileriya nablizitsya do rubezhiv zvidki zmozhe vesti vogon po Parizhu I vin pidkresliv sho yaksho nimci prodovzhuvatimut nastupati v napryamku stolici to francuzi shob vryatuvati Parizh budut zmusheni vidstupiti do Bove Ce u svoyu chergu utvoryuvalo neabiyaku zagrozu rozgromu vsogo britanskogo ekspedicijnogo korpusu 25 bereznya soyuzni vijska vzhivali garyachkovih sprob utrimati front sho rozvalyuvavsya na ochah Postupovo mizh soyuznimi armiyami utvoryuvavsya velicheznij proval zavshirshki 15 km pryamo na napryamku Am yenu V 11 00 nachalnik imperskogo shtabu Velikoyi Britaniyi general pribuv na komandnij punkt Gejga z metoyu z yasuvannya na misci situaciyi sho sklalasya Zranku 26 chisla britanske komanduvannya kinulo na prikrittya prorivu mizh z yednannyami poblizu Kolenkam za pidtrimki novitnih Vvedennya v bij shvidkohidnih tankiv sprichinilo paniku v lavah nimeckih vijsk sho nastupali dekilka soten zdalisya v polon Odnak cej taktichnij uspih ne vplinuv u cilomu na perebig podij Britanski soldati prodovzhuvali vidstupati po vsomu frontu pid tiskom perevazhayuchih sil protivnika Anglijski tanki v koloni novozelandskih vijsk poblizu Mayi Maye 26 bereznya 1918Perelom situaciyi 26 bereznya 1918 roku soyuzniki sklikali terminovu konferenciyu v Dullani de desyat vishih posadovciv obgovoryuvali ostanni podiyi Rezultatom ciyeyi zustrichi stalo prijnyattya rishennya pro priznachennya generala Fosha Golovnokomanduvachem usih soyuznih sil na Zahidnomu fronti Storoni pogodilisya pro negajne perekidannya chastki francuzkih vijsk na posilennya 5 yi britanskoyi armiyi Fosh nakazav komanduvacham 5 yi britanskoyi 1 yi francuzkoyi ta rezervnoyi grupi Fajolyu skoncentruvati usi nayavni sili bilya Am yenu a chastini britanskih vijsk sho zaznali serjoznih vtrat u boyah pivdennishe Sommi zaminiti francuzkimi Britanska artileriya vede vogon z en Oville la Buassel 25 bereznya 1918 Dovgoochikuvanij vibir golovnokomanduvacha jogo rishuchist ta svoyechasnij manevr silami dozvolili soyuznikam strimko otyamitisya j takim chinom shvidko uzyati situaciyu pid kontrol 27 bereznya kajzerivski pidrozdili 18 yi armiyi zahopili Mondid ye a 2 yi armiyi vstupili v Albert ta opanuvali perepravi cherez richku i Miromon Zapekli boyi rozgornulisya za misto Rozyer na vidstani menshe 30 km vid Am yenu yake nimci atakuvali odnochasno z troh storin Popri kolosalnij tisk visnazhenist osobovogo skladu veliki vtrati ta haos v navkolishnij obstanovci anglijci muzhno utrimuvali rubezhi Na roztyagnutomu na 68 km fronti 15 anglijskih divizij protistoyali 80 nimeckim i demonstruvali chudesa zvityagi ne dozvolyayuchi vorogu prorvatisya do Parizha Boyi jshli za kozhne selishe kozhnu visotu kozhnij klaptik zemli Vtim nezvazhayuchi na nepoganu organizaciyu vidhodu britanskih vijsk 5 yi armiyi v nadzvichajno skladnih umovah i proyavlenu nimi doblest yiyi komanduvach G Gof buv vidstoronenij vid posadi na jogo misce buv priznachenij general G Roulinson 28 bereznya Lyudendorf zminiv napryamok golovnogo udaru zmistivshi jogo na Arras i cogo razu silami 29 divizij namagavsya roztroshiti 3 tyu armiyu Odnak sprobi 17 yi polovoyi armiyi rozvinuti nastup na Arras z metoyu spriyannya 6 j ta 4 j armiyam sho gotuvalisya do nastupnoyi fazi operaciyi na richci Lis viyavilisya marnimi Z 30 bereznya fon Gut yer vidnoviv svoyi ataki proti francuziv pivdennishe placdarmu bilya Sommi u toj chas yak fon der Marvic atakuvav u napryamku Am yenu Do 5 kvitnya tochilisya boyi bagato najkrashih pidrozdiliv kajzerivskoyi armiyi buli majzhe znisheni v cih bitvah odnak zdobuti velikoyi peremogi voni tak i ne spromoglisya Vigravshi chas cinoyu velikih zhertv britanskih vijsk 1 sha armijskogo generala M E Debeni 3 tya divizijnogo generala francuzki armiyi zoseredilisya mizh richkami Lis ta Uaza prikrivayuchi shlyah na Am yen ta dali na Parizh Postupovo iniciativa perehodila do soyuznikiv Ne mayuchi ruhomih rezerviv nimci ne zmogli rozvinuti dosyagnutij uspih i boyi postupovo prijnyali formu lokalnih zitknen 4 kvitnya nimci vzhili ostannyu sprobu koli 15 divizij atakuvali 7 soyuznih z yednan po liniyi shidnishe Am yen ta pivnichnishe Alber u napryamku na Cya bitva vidznachilas v istoriyi dvoma vazhlivimi pokaznikami Vpershe v istoriyi obidvi storoni odnochasno vikoristali v zustrichnomu boyu tanki Po druge nichnoyu kontratakoyu avstralijski ta anglijski pidrozdili zupinili prosuvannya nimeckih vijsk ta vidbili shojno zahoplenij nimi Viller Bretonne 5 kvitnya Lyudendorf she raz sprobuvav vidnoviti nastupalni diyi odnak jogo sproba provalilasya ne dosyagnuvshi niyakogo uspihu nimci z 19 25 perejshli do oboroni po vsomu frontu NaslidkiVpershe pislya boyiv 1914 roku nimecki vijska spromoglisya dosyagti znachnih rezultativ Armiyi Lyudendorfa opanuvali 3 100 km teritoriyi protivnika v centralnij Franciyi nastupayuchi na fronti v 70 km ta vklinivshis v oboronu soyuznikiv na glibinu do 60 65 km Kajzerivski vijska vishli na rubizh Bajlejl Alber Viller Bretonne Griven Nuajon r Uaza Dlya Zahidnogo frontu ce buv prigolomshlivij uspih serednodobovij temp nastupu stanoviv blizko 6 km u toj chas yak u bitvah 1915 1917 rokiv tempi syagali maksimum 1 2 km pri kolosalnih vtratah Popri comu uspihu dosyagnutomu za rahunok raptovosti udaru retelnij pidgotovci koncentraciyu perevazhayuchih sil na osnovnih napryamkah ta vmilij organizaciyi vzayemodiyi z aviaciyeyu j artileriyeyu strategichni cili dosyagnuti ne buli Ani prorvati front soyuznikiv ani vidrizati britanski vijska vid francuzkih ta roztroshiti yih u manevrovij bitvi nimci ne zmogli Odniyeyu z golovnih prichin cogo stala vidsutnist ruhomih chastin sho osoblivo viyavilosya naochno u hodi boyiv na napryamku Am yenu koli nimci ne spromoglisya shvidko skoristatisya cim kozirem i v reshti postupilisya Soyuzniki navpaki otrimali mozhlivist perekidati vijska z ne atakovanih dilyanok frontu ta lokalizuvati prorivi V osoblivosti sistemnogo ta organizovanogo harakteru ce nabulo pislya prijnyattya rishennya pro utvorennya yedinogo komanduvannya zbrojnih sil Antanti na Zahidnomu fronti Lyudendorfu ne vdalosya zahopiti navit Am yen ta Arras i hocha protivnikovi bulo zavdano serjoznih vtrat britanci shvidko otyamilisya j nezabarom perekinuli na materik svizhi sili 9 kvitnya nimecki vijska zavdali drugogo potuzhnogo udaru cogo razu u Flandriyi de 4 ta ta 6 ta armiyi nastupali proti 2 yi ta 1 yi britanskih armij Vtrati Zagalom v operaciyi Mihael vzyalo uchast 90 nimeckih 46 britanskih ta 40 francuzkih divizij Za oficijnimi danimi britanskih istorikiv vidanih u 1934 roci soyuzniki protyagom ciyeyi bitvi vtratili 255 000 cholovikiv u tomu chisli piddanih britanskoyi koroni sho zaginuli znikli bezvisti ta distali poranen 177 739 5 ta armiya vtratila 90 882 voyaki a 3 tya 78 860 Nimecki vtrati sklali blizko 250 000 cholovikiv zokrema bagato z vbitih stanovili vijskovi elitnih pidrozdiliv germanskoyi armiyi Cifri bezpovorotnih ta sanitarnih vtrat ciyeyi bitvi prodovzhuyut vivchatisya i ponini tomu ustalenih danih dosi nemaye Tak vidomij vijskovij ekspert Middlbruk vvazhaye sho britanski vijska vtratili z chas operaciyi blizko 160 000 vijskovosluzhbovciv zagiblimi 22 000 osib 75 000 potrapili v polon ta 65 000 buli poraneni Francuzi mali 80 000 vtrat u toj chas yak nimecka storona zaznala vtratu 250 000 U 2002 roci doslidnik Mariks Evans vidav svoyi pidrahunki v yakih stverdzhuye sho nastup Lyudendorfa obijshovsya jomu v 239 000 cholovikiv bilshist z yakih stanovili ne vidnovlyuvani elitni shtosstruppen Z boku soyuznih vijsk ci dani buli takimi 177 739 britanciv 77 000 francuziv a takozh 1 130 garmat 2 000 kulemetiv ta 200 tankiv Div takozhOperaciya Albion Stodennij nastup Bitva bilya Arrasa 1917 Druga bitva na Eni Tretya bitva bilya Arrasa Operaciya Faustshlag PrimitkiVinoskiVid Franciyi Prezident R Puankare prem yer ministr Zh Klemanso generali Peten Fosh Vejgan vid Velikoyi Britaniyi Vinston Cherchill D Gejg ta DzherelaPomilka cituvannya Teg lt ref gt z nazvoyu Randal viznachenij u lt references gt ne vikoristovuyetsya v poperednomu teksti Pomilka cituvannya Teg lt ref gt z nazvoyu Zabecki viznachenij u lt references gt ne vikoristovuyetsya v poperednomu teksti LiteraturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Operaciya Mihael Zajonchkovskij Andrej Medardovich Pervaya mirovaya vojna SPb Poligon 2000 878 s ISBN 5 89173 082 0 ros Istoriya Pervoj mirovoj vojny 1914 1918 gg pod redakciej I I Rostunova M Nauka 1970 T v 2 h tomah 25 500 prim ros Utkin Anatolij Ivanovich Pervaya Mirovaya vojna M Algoritm 2001 592 s Istoriya Rossii Sovremennyj vzglyad 5 000 prim ISBN 5 9265 0039 7 ros PosilannyaThe German Spring Offensive of 1918 angl Erich Ludendorff on the Opening of the 1918 Spring Offensive 21 March 1918 angl The First Battles of the Somme 1918 angl Operaciya Mihael ros