Макс Фердинанд Карл фон Боен (нім. Max Ferdinand Karl von Boehn; нар. 16 серпня 1850, Бромберг — пом. 18 лютого 1921, Зоммерфельд) — німецький воєначальник прусської армії, генерал-полковник німецької імперської армії. Учасник французько-прусської та Першої світової воєн.
Макс фон Боен | |
---|---|
нім. Max von Boehn | |
Народження | 16 серпня 1850 Бромберг, Позен |
Смерть | 18 лютого 1921 (70 років) Зоммерфельд, Вільна держава Пруссія |
Поховання | Інваліденфрідгоф, Берлін |
Країна | Німеччина |
Приналежність | Королівство Пруссія Німецька імперія Веймарська республіка |
Освіта | d |
Роки служби | 1867–1919 |
Звання | генерал-полковник |
Командування | Армійська група «C» 7-ма армія |
Війни / битви | |
Нагороди | |
Макс фон Боен у Вікісховищі |
Біографія
Макс Фердинанд Карл фон Боен народився 16 серпня 1850 року у прусському місті Бромберг. Його батько прусський генерал-лейтенант Юліус Генріх фон Боен (1820—1893) та мати Луїза Джозефа (1830−1883) належали до аристократичної померанської родини фон Боенів. Молодший брат Макса, Ганс, також присвятив себе службі в армії, ставши генералом кавалерії. Дядько прусський генерал від інфантерії Октавіо фон Боен командував VI армійським корпусом.
6 грудня 1867 року Макс фон Боен поступив на військову службу до [de]прусської армії в Ганновері. Потім продовжував службу в різних частинах. У часи французько-прусської війни бився у складі [de], брав участь в облозі Меца, , Парижа, змагався у боях при Дре, Беллемі. В дістав поранення. Був відзначений нагородами.
Після війни продовжував службу на командних та штабних посадах, навчався у різнорідних закладах для підвищення професійної кваліфікації та набуття навичок. З липня 1890 року ад'ютант командування Гвардійського корпусу. 27 січня 1892 року став командиром фузилерного батальйону [de].
З 18 листопада 1895 року оберст та командир 76-го Гамбурзького піхотного (2-го Ганзейського) полку. З 16 червня 1901 року командир 9-ї піхотної бригади, генерал-майор. 22 квітня 1905 року очолив 18-ту дивізію у Фленсбурзі з одночасним присвоєнням звання генерал-лейтенанта.
1 вересня 1909 року Макс фон Боен отримав звання генерал від інфантерії, незабаром став комендантом Фортеці Ульм. 21 вересня 1912 року вийшов на пенсію. Жив у Наумбурзі.
Перша світова війна
З початком мобілізації напередодні Першої світової війни Макс фон Боен був відновлений генералом від інфантерії та призначений командиром IX резервного корпусу. Спочатку її іменували Північна армія, головним завданням якої була охорона узбережжя в Шлезвіг-Гольштейні, а також захист стратегічно важливого каналу Кайзера Вільгельма від можливого вторгнення з північного напрямку. Після того, як ці початкові страхи були визнані безпідставними, 23 серпня 1914 року корпус передислокували до Бельгії. Корпус вступив у бій в районі Мехелена та поблизу фортеці Термонде. 14 вересня корпус фон Боена вийшов до Нуайона і продовжив наступ у напрямку Карлепона. У жовтні 1914 року фронт більш-менш стабілізувався між Руа та Нуайоном, після чого відбулися поодинокі бої поблизу Локура. У січні 1915 року IX резервний корпус брав участь у битві при Суассоні.
У подальшому генерал фон Боен бився на Західному фронті. З серпня до вересня 1915 року виконував обов'язки заступника командувача 1-ї армії. Участь у боях у Фландрії, в Артуа, під Верденом, . З липня 1916 року IX резервний корпус брав участь у битві на Соммі. 24 серпня 1916 року за вміле керівництво військами генерал Макс фон Боен був удостоєний Pour le Mérite.
4 лютого 1917 року Боен очолив створену на основі його корпусу армійську групу «C». 11 березня 1917 року його призначено командувачем 7-ї армії. У складі групи армій кронпринца Німеччини 7-ма армія брала участь у Другій битві на Ені. 20 травня 1917 року фон Боен удостоєний дубового листя до Pour le Mérite.
21 березня 1918 року Імперська армія Німеччини розпочала стратегічну наступальну операцію, так званий Весняний наступ. Наступного дня Максу фон Боену було присвоєне звання генерал-полковник. Поступово німецький наступ загальмувався, не досягнувши визначеної мети, кайзерівська армія перейшла до позиційної оборони на захоплених рубежах. Якісь час вона стримувала контрнаступальні операції війська Антанти, але врешті-решт під ударами союзників німці почали відступати майже по всьому фронту.
6 серпня 1918 року генерал-полковник Макс фон Боен став головнокомандувачем групи армій, що носила його ім'я. З 12 серпня група армій «Боен» у складі 2-ї, 9-ї та 18-ї армій утримувала оборону по рубежу лінії Гінденбурга в південному Артуа між річками Уаза і Сомма. 8 жовтня 1918 року, зазнавши нищівної поразки від військ противника, група армій була розформована і Боен знову очолив свою 7-му армію, що билася до кінця війни й повної капітуляції Німецької імперії.
18 лютого 1921 року Макс фон Боен помер у Зоммерфельді. Похований він був на Інваліденфрідгоф у Берліні.
Нагороди
- Залізний хрест 2-го класу зразка 1870 року.
- Ювілейна застібка «25» до Залізного хреста 2-го класу (1895)
- Столітня медаль (1897)
- Хрест «За вислугу років» (Пруссія) (1902)
- Орден Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга, почесний великий хрест (жовтень 1905)
- Орден Корони (Пруссія) різноманітних класів
- 1-го класу (17 січня 1909)
- Орден Фрідріха (Вюртемберг), великий хрест (1911)
- Орден Червоного орла різноманітних класів
- Великий хрест з дубовим листям і мечами (грудень 1917)
- Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін)
- 2-го класу
- 1-го класу (24 грудня 1914)
- Ганзейський Хрест (Любек) (2 січня 1915)
- Застібка до Залізного хреста 2-го класу зразка 1870 року
- Залізний хрест 1-го класу зразка 1914 року
- Королівський орден дому Гогенцоллернів, командорський хрест із зіркою та мечами (1915)
- Pour le Mérite з дубовим листям
- Орден (24 серпня 1916)
- Дубове листя (20 травня 1917)
- Орден «За військові заслуги» (Баварія) 1-го класу з мечами (22 лютого 1917)
- Орден Чорного орла (1918)
Див. також
Примітки
- Виноски
- Джерела
Джерела
- Karl-Friedrich Hildebrand, Christian Zweng: Die Ritter des Ordens Pour le Mérite des I. Weltkriegs. Band 1: A–G. Biblio Verlag, Osnabrück 1999, , S. 139—141.
- Thomas Nigel: The German Army in World War I. Oxford: Osprey 2003 .
- Fritz Willich: Boehn, Max Ferdinand Carl von. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 2, Duncker & Humblot, Berlin 1955, , S. 395
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Макс фон Боен |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Maks Ferdinand Karl fon Boen nim Max Ferdinand Karl von Boehn nar 16 serpnya 1850 Bromberg pom 18 lyutogo 1921 Zommerfeld nimeckij voyenachalnik prusskoyi armiyi general polkovnik nimeckoyi imperskoyi armiyi Uchasnik francuzko prusskoyi ta Pershoyi svitovoyi voyen Maks fon Boennim Max von BoehnNarodzhennya16 serpnya 1850 1850 08 16 Bromberg PozenSmert18 lyutogo 1921 1921 02 18 70 rokiv Zommerfeld Vilna derzhava PrussiyaPohovannyaInvalidenfridgof BerlinKrayina NimechchinaPrinalezhnist Korolivstvo Prussiya Nimecka imperiya Vejmarska respublikaOsvitadRoki sluzhbi1867 1919Zvannyageneral polkovnikKomanduvannyaArmijska grupa C 7 ma armiyaVijni bitviFrancuzko prusska vijna Persha svitova vijna Zahidnij front Druga bitva na Eni Vesnyanij nastup Bitva na Marni Stodennij nastupNagorodiHrest Za vislugu rokiv Prussiya Orden Zaslug doma gercoga Pitera Fridriha Lyudviga Velike gercogstvo Oldenburg Orden Pour le Merite z dubovim listyam Prussiya Zaliznij hrest 1 go klasu Zaliznij hrest 2 go klasuOrden Chornogo orla Licarskij hrest ordena domu Gogencollerniv z mechami na vijskovij strichci Ganzejskij hrest Lyubek Hrest Za vijskovi zaslugi Meklenburg Shverin Velikij Hrest ordena Chervonogo orla Orden Za vijskovi zaslugi 1 go klasu Bavariya Pam yatna vijskova medal za kampaniyu 1870 71 Velikij hrest ordena Fridriha Vyurtemberg Maks fon Boen u VikishovishiBiografiyaMaks Ferdinand Karl fon Boen narodivsya 16 serpnya 1850 roku u prusskomu misti Bromberg Jogo batko prusskij general lejtenant Yulius Genrih fon Boen 1820 1893 ta mati Luyiza Dzhozefa 1830 1883 nalezhali do aristokratichnoyi pomeranskoyi rodini fon Boeniv Molodshij brat Maksa Gans takozh prisvyativ sebe sluzhbi v armiyi stavshi generalom kavaleriyi Dyadko prusskij general vid infanteriyi Oktavio fon Boen komanduvav VI armijskim korpusom 6 grudnya 1867 roku Maks fon Boen postupiv na vijskovu sluzhbu do de prusskoyi armiyi v Gannoveri Potim prodovzhuvav sluzhbu v riznih chastinah U chasi francuzko prusskoyi vijni bivsya u skladi de brav uchast v oblozi Meca Parizha zmagavsya u boyah pri Dre Bellemi V distav poranennya Buv vidznachenij nagorodami Pislya vijni prodovzhuvav sluzhbu na komandnih ta shtabnih posadah navchavsya u riznoridnih zakladah dlya pidvishennya profesijnoyi kvalifikaciyi ta nabuttya navichok Z lipnya 1890 roku ad yutant komanduvannya Gvardijskogo korpusu 27 sichnya 1892 roku stav komandirom fuzilernogo bataljonu de Z 18 listopada 1895 roku oberst ta komandir 76 go Gamburzkogo pihotnogo 2 go Ganzejskogo polku Z 16 chervnya 1901 roku komandir 9 yi pihotnoyi brigadi general major 22 kvitnya 1905 roku ocholiv 18 tu diviziyu u Flensburzi z odnochasnim prisvoyennyam zvannya general lejtenanta 1 veresnya 1909 roku Maks fon Boen otrimav zvannya general vid infanteriyi nezabarom stav komendantom Forteci Ulm 21 veresnya 1912 roku vijshov na pensiyu Zhiv u Naumburzi Persha svitova vijna Z pochatkom mobilizaciyi naperedodni Pershoyi svitovoyi vijni Maks fon Boen buv vidnovlenij generalom vid infanteriyi ta priznachenij komandirom IX rezervnogo korpusu Spochatku yiyi imenuvali Pivnichna armiya golovnim zavdannyam yakoyi bula ohorona uzberezhzhya v Shlezvig Golshtejni a takozh zahist strategichno vazhlivogo kanalu Kajzera Vilgelma vid mozhlivogo vtorgnennya z pivnichnogo napryamku Pislya togo yak ci pochatkovi strahi buli viznani bezpidstavnimi 23 serpnya 1914 roku korpus peredislokuvali do Belgiyi Korpus vstupiv u bij v rajoni Mehelena ta poblizu forteci Termonde 14 veresnya korpus fon Boena vijshov do Nuajona i prodovzhiv nastup u napryamku Karlepona U zhovtni 1914 roku front bilsh mensh stabilizuvavsya mizh Rua ta Nuajonom pislya chogo vidbulisya poodinoki boyi poblizu Lokura U sichni 1915 roku IX rezervnij korpus brav uchast u bitvi pri Suassoni U podalshomu general fon Boen bivsya na Zahidnomu fronti Z serpnya do veresnya 1915 roku vikonuvav obov yazki zastupnika komanduvacha 1 yi armiyi Uchast u boyah u Flandriyi v Artua pid Verdenom Z lipnya 1916 roku IX rezervnij korpus brav uchast u bitvi na Sommi 24 serpnya 1916 roku za vmile kerivnictvo vijskami general Maks fon Boen buv udostoyenij Pour le Merite 4 lyutogo 1917 roku Boen ocholiv stvorenu na osnovi jogo korpusu armijsku grupu C 11 bereznya 1917 roku jogo priznacheno komanduvachem 7 yi armiyi U skladi grupi armij kronprinca Nimechchini 7 ma armiya brala uchast u Drugij bitvi na Eni 20 travnya 1917 roku fon Boen udostoyenij dubovogo listya do Pour le Merite 21 bereznya 1918 roku Imperska armiya Nimechchini rozpochala strategichnu nastupalnu operaciyu tak zvanij Vesnyanij nastup Nastupnogo dnya Maksu fon Boenu bulo prisvoyene zvannya general polkovnik Postupovo nimeckij nastup zagalmuvavsya ne dosyagnuvshi viznachenoyi meti kajzerivska armiya perejshla do pozicijnoyi oboroni na zahoplenih rubezhah Yakis chas vona strimuvala kontrnastupalni operaciyi vijska Antanti ale vreshti resht pid udarami soyuznikiv nimci pochali vidstupati majzhe po vsomu frontu 6 serpnya 1918 roku general polkovnik Maks fon Boen stav golovnokomanduvachem grupi armij sho nosila jogo im ya Z 12 serpnya grupa armij Boen u skladi 2 yi 9 yi ta 18 yi armij utrimuvala oboronu po rubezhu liniyi Gindenburga v pivdennomu Artua mizh richkami Uaza i Somma 8 zhovtnya 1918 roku zaznavshi nishivnoyi porazki vid vijsk protivnika grupa armij bula rozformovana i Boen znovu ocholiv svoyu 7 mu armiyu sho bilasya do kincya vijni j povnoyi kapitulyaciyi Nimeckoyi imperiyi 18 lyutogo 1921 roku Maks fon Boen pomer u Zommerfeldi Pohovanij vin buv na Invalidenfridgof u Berlini NagorodiZaliznij hrest 2 go klasu zrazka 1870 roku Yuvilejna zastibka 25 do Zaliznogo hresta 2 go klasu 1895 Stolitnya medal 1897 Hrest Za vislugu rokiv Prussiya 1902 Orden Zaslug gercoga Petra Fridriha Lyudviga pochesnij velikij hrest zhovten 1905 Orden Koroni Prussiya riznomanitnih klasiv 1 go klasu 17 sichnya 1909 Orden Fridriha Vyurtemberg velikij hrest 1911 Orden Chervonogo orla riznomanitnih klasiv Velikij hrest z dubovim listyam i mechami gruden 1917 Hrest Za vijskovi zaslugi Meklenburg Shverin 2 go klasu 1 go klasu 24 grudnya 1914 Ganzejskij Hrest Lyubek 2 sichnya 1915 Zastibka do Zaliznogo hresta 2 go klasu zrazka 1870 roku Zaliznij hrest 1 go klasu zrazka 1914 roku Korolivskij orden domu Gogencollerniv komandorskij hrest iz zirkoyu ta mechami 1915 Pour le Merite z dubovim listyam Orden 24 serpnya 1916 Dubove listya 20 travnya 1917 Orden Za vijskovi zaslugi Bavariya 1 go klasu z mechami 22 lyutogo 1917 Orden Chornogo orla 1918 Div takozhOskar fon Gut yer Maks fon Galvic Bruno fon Mudra Otto fon Belov Gyunter fon Kirhbah Georg fon der Marvic Fridrih Bertram fon ArminPrimitkiVinoski DzherelaDzherelaKarl Friedrich Hildebrand Christian Zweng Die Ritter des Ordens Pour le Merite des I Weltkriegs Band 1 A G Biblio Verlag Osnabruck 1999 ISBN 3 7648 2505 7 S 139 141 Thomas Nigel The German Army in World War I Oxford Osprey 2003 ISBN 978 1 84176 565 5 Fritz Willich Boehn Max Ferdinand Carl von In Neue Deutsche Biographie NDB Band 2 Duncker amp Humblot Berlin 1955 ISBN 3 428 00183 4 S 395PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Maks fon Boen Komanduvannya vijskovimi formuvannyami ustanovami Nimeckoyi imperiyiPoperednik sformovanij 2 serpnya 1914 2 lyutogo 1917 Nastupnik general lejtenant Viktor KyunePoperednik general vid infanteriyi German fon Shtranc komanduvach armijskoyi grupi C 4 lyutogo 11 bereznya 1917 Nastupnik general lejtenantPoperednik general polkovnik komanduvach 7 yi armiyi 11 bereznya 1917 6 serpnya 1918 31 zhovtnya listopad 1918 Nastupnik general vid infanteriyi Magnus fon Ebergardt