Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Оли́цька ра́туша — адміністративна споруда магістрату, яка існувала в містечку Олика (нині смт Олика Ківерцівського району Волинської області України) у 17—19 століттях.
| Олицька ратуша | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Олицька ратуша на початку 19 століття. Малюнок Юзефа Ігнація Крашевського | ||||
| Тип | мерія[d] | |||
| Країна |  Україна | |||
| Розташування | Олика | |||
| Тип будівлі | ратуша | |||
| Архітектурний стиль | бароко | |||
| Перша згадка | 1610 рік | |||
| Будівництво | 1647 рік — | |||
| Стан | зруйнована приблизно наприкінці 19 — на початку 20 століття | |||
Вперше Олицька ратуша згадується у 1610 році, а вже у 1647 році зведено нову будівлю, яка стала справжнім символом міського самоврядування. Репрезентативна споруда міської ратуші і магістрату разом з комплексом колегіати Святої Трійці складали єдиний ансамбль, навколо якого в той час активно формувалося міське середовище.
У результаті повоєнних геополітичних змін, пов'язаних з наслідками Північної війни, Олика практично втратила своє вигідне стратегічне положення і поступово перетворилася на провінційне містечко. Ще деякий час тут продовжував існувати магістрат, але наприкінці 18 століття у зв'язку з новим державним та адміністративним устроєм його було скасовано. Архітектурний комплекс ратуші сильно постраждав від таких змін. Позбавлена свого прямого призначення споруда поступово руйнувалася. У 1810 році будинок ратуші після пожежі був майже повністю зруйнований, пізніше його частково ремонтували. Після пожежі 1870 року напівзруйновані залишки споруди наприкінці 19 чи на початку 20 століття були знесені.
Уяву про місцеположення ратуші та її зовнішній вигляд дають іконографічні матеріали, існує висока імовірність того, що під землею збереглися фундаменти та підвали даної будівлі.
З історії споруди
У 1564 році за порозуміння з великим князем Миколай Радзивілл надав Олиці магдебурзьке право. Щороку на день святого Петра (варіант — святого Миколая) громада мала право обирати райців та лавників, а війта настановляв сам князь, давши йому досить широкі судові повноваження. Цікаво, що війт Олехно Петрович згадується ще в 1562 році. Невдовзі в місті було збудовано ратушу (згадується в 1610 році), а в 1647 році зведено нову.
Втручалися Радзивілли і до управління містом, насамперед через призначуваного ними війта та через верховне судочинство, бо апеляції від міщан йшли до них. Окрім вже згаданого Олехна Петровича Скуйбіди, який був війтом щонайменше до 1568 року, маємо відомості про Венслава Слончевського (1600 рік). Від 1570 до 1580 року у джерелах як олицький староста (намісник) фігурує Гектор Кавачинський. У той же час А.Радзивілл у 1642 році фактично ліквідував міські юридики, зобов'язавши шляхту і духовенство платити податки нарівні з міщанами.
У результаті пов'язаних з наслідками Північної війни 1702–1721 рр. повоєнних геополітичних змін, Олика, як і більшість волинських міст, практично втратила своє вигідне стратегічне положення і поступово перетворилася на провінційне містечко. Ще деякий час тут продовжував існувати магістрат, але наприкінці 18 століття у зв'язку з новим державним та адміністративним устроєм його було скасовано. Першою від таких змін постраждав архітектурний комплекс ратуші. Позбавлена свого прямого призначення споруда поступово руйнувалася.
У 1810 році будинок ратуші після пожежі був майже зруйнований, тому для засідань ратуші був орендований будинок пробоща ксьондза Скерневського. Християнська громада містечка вважала, що гроші на ремонт будинку мали дати місцеві євреї, оскільки вони ще в середині 18 століття зобов'язувалися щорічно сплачувати 200 злотих до міського скарбу за право будівництва своїх житлових будинків на християнських «плацах», але цього не робили з 1769 року, тому ратуша просила губернське правління втрутитися в справу. За дорученням ратуші 13 липня до Житомира був направлений колишній бургомістр Федір Іляшевич, «який би особисто просив там, де треба про стягнення» грошей з єврейської громади на ремонт будівлі. Гроші так і не надійшли, будинок для засідань ратуші продовжували орендувати в різних осіб, на що витрачалися доходи містечка, тому вищі органи влади не раз вимагали відбудувати «мурований будинок ратуші». Саме таку вимогу чергового разу надіслав дубнівський земський справник у 1824 році, на що члени ратуші спромоглися лише на таке рішення: «Оголосити про це жителям містечка Олики обох громад для того, щоб [обговорити], які ними будуть прийняті заходи з цього питання, і записати про окремий протокол».
Очевидно, будинок ратуші був частково відремонтований, бо в 1827 році магістрат ухвалив рішення про необхідність відремонтувати «в двох флігелях мурованого ратушного будинку ґонтовий дах, зруйнований бурею у березні». Для цього треба було скласти кошторис і передати його на затвердження губернаторові, а кошти передбачити з «оброчних ратушних статей». Жахливий стан будинку ратуші зафіксований у протоколах за 1829 рік: «Мурована будівля ратуші з високою вежею на три поверхи, з 32 підвалами, вже більше 18 років без даху, дуже зруйнувалася, і хоча завдяки старанню магістрату 4 роки тому вона покрита ґонтовим дахом, але лівий корпус тієї будівлі так зруйнований, що може завалитися». Чергового удару по будівлі ратуші завдала пожежа, яка сталася 24 квітня 1833 року, коли знову згорів дах, але документацію вдалося врятувати завдяки старанням секретаря та урядників магістрату. Для засідань магістрату знову почали орендувати будинок за 10 рублів асигнаціями з міських доходів, але досить швидко повернулися до напівзруйнованого будинку. У 1838 році губернатор Маслов дозволив провести ремонт двох кімнат, які займав магістрат в цій будівлі. Майстер зробив новий вхід у будинок з боку передмістя Завороття у вигляді ґанку. Однак будинок надалі не мав ґонтового даху, а лише був покритий соломою. Тоді ж магістрат хотів продати годинник (точніше залізні деталі, які «залишилися після падіння верхнього поверху ратушної будівлі»). Губернатор не дозволив цього зробити, вважаючи, що його можна буде встановити на відремонтованій будівлі.
Близько 1839 року відомий польський письменник Юзеф Крашевський, відвідавши Олику, відмічає стан ратуші з вежею як руїни. Він залишив опис Олики в своїх «Спогадах з Волині, Полісся і Литви» (видані польською мовою в 1840 р.), характеризуючи її в цілому як «руїну Волині».
У польському тижневику «Tygodnik Ilustrowany» за 19 листопада — 1 грудня 1860 року відмічалось, що сесійна зала на верхньому поверсі ратуші без даху, а залишки напівзруйнованого перекриття загрожують небезпекою надто цікавому гостю; одна частина його в руїнах, а за кілька років зруйнується і вся будівля.
У середині 19 століття тут ще зберігався міський архів, який майже повністю загинув під час пожежі 1870 року. Врешті-решт напівзруйновані залишки ратуші наприкінці 19 чи на початку 20 століття були знесені, вже у 1937 році від неї не залишилось і сліду.Існує висока імовірність того, що під землею збереглися фундаменти та підвали даної споруди.
Опис
У протоколах магістрату за 1840 рік міститься опис ратуші: мурована триповерхова будівля з п'ятиповерховою вежею мала 6 кімнат, одну велику залу, призначену для проведення виборів, 32 крамнички, підвали; знаходилася в центрі Ринку, була оточена будинками, які фронтом виходили на Ринковий майдан, костелом і дзвіницею. У наступні роки будівля ратуші майже повністю зруйнувалася, а засідання магістраут проходили в орендованих приміщеннях.
Зображена на малюнках І. Крашевського ратуша почала зводитись на місці старої не пізніше 1647 року коштом князя Станіслава Альбрехта Радзивілла. Як видно з ілюстрацій, вона являла собою прямокутну в плані багатоярусну будівлю, витягнуту по осі з півночі на південь. Два верхні яруси вежі були розчленовані арочними декоративними нішами, що надавало монументальній споруді певної «легкості». Зазвичай такі вежі завершувалися високим бароковим шатром із шпилем з гербом міста. Бароковими виглядають також фронтон та інші форми споруди. Порівнюючи цю ратушу з численними аналогами, можна здогадуватися про її внутрішнє планування. Підвальний ярус, як правило, мав коридорне планування і використовувався як в'язниця та склади. Перший — складався з адміністративних та службових приміщень, другий ярус суцільно займала велика сесійна зала, де проходили місцеві зібрання та інші суспільні заходи. Добре проглядаються на зображеннях також елементи оборони у вигляді рядів ключеподібних бійниць. Репрезентативна споруда міського магістрату разом з комплексом колегіати Святої Трійці складали єдиний ансамбль, навколо якого в той час активно формувалося міське середовище. Ще й сьогодні в центрі Олики можна побачити залишки тогочасної забудови навколо Ринкової площі.
Іконографічні матеріали
Будівля ратуші, побудована в першій половині 17 століття, а точніше в 1647 році, була справжнім символом міського самоврядування. Уявлення про локалізацію ратуші та її зовнішній вигляд дають іконографічні матеріали. Це «План містечка Олики» кінця 18 століття, два малюнки І. Крашевського початку 19 століття та ксилографія другої половини 19 століття, опублікована у польському тижневику «Tygodnik Ilustrowany», яка була виконана з старішого оригіналу.
Примітки
- Оксана Карліна. Міське управління Олики в першій половині XIX століття // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Олика і Радзивіли в історії Волині та України: Матеріали XVIII Всеукраїнської науково-практичної історико-краєзнавчої конференції: Наук. зб.: — Луцьк, 2006.
- Євген Осадчий. Олика — крізь століття // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Олика і Радзивіли в історії Волині та України: Матеріали XVIII Всеукраїнської науково-практичної історико-краєзнавчої конференції: Наук. зб.: — Луцьк, 2006.
- Андій Заяць. Соціально-економічне становище Олики у XVI — першій половині XVII століть // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Олика і Радзивіли в історії Волині та України: Матеріали XVIII Всеукраїнської науково-практичної історико-краєзнавчої конференції: Наук. зб.: — Луцьк, 2006.
- Анатолій Гура. Сторінки історії Олики // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Олика і Радзивіли в історії Волині та України: Матеріали XVIII Всеукраїнської науково-практичної історико-краєзнавчої конференції: Наук. зб.: — Луцьк, 2006.
- Ołyka // Tygodnik Ilustrowany.—1860.—№ 62.—S.586 (пол.)
Джерела
- Минуле і сучасне Волині та Полісся. Олика і Радзивіли в історії Волині та України: Матеріали XVIII Всеукраїнської науково-практичної історико-краєзнавчої конференції: Наук. зб.: — Луцьк, 2006.
- Ołyka // Tygodnik Ilustrowany. — 1860. — № 62. — S. 586. (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oli cka ra tusha administrativna sporuda magistratu yaka isnuvala v mistechku Olika nini smt Olika Kivercivskogo rajonu Volinskoyi oblasti Ukrayini u 17 19 stolittyah Olicka ratushaOlicka ratusha na pochatku 19 stolittya Malyunok Yuzefa Ignaciya KrashevskogoTipmeriya d Krayina Ukrayina ISO3166 1 alpha 3 UKR ISO3166 1 cifrovij 804 RoztashuvannyaOlikaTip budivliratushaArhitekturnij stilbarokoPersha zgadka1610 rikBudivnictvo1647 rik Stanzrujnovana priblizno naprikinci 19 na pochatku 20 stolittya Vpershe Olicka ratusha zgaduyetsya u 1610 roci a vzhe u 1647 roci zvedeno novu budivlyu yaka stala spravzhnim simvolom miskogo samovryaduvannya Reprezentativna sporuda miskoyi ratushi i magistratu razom z kompleksom kolegiati Svyatoyi Trijci skladali yedinij ansambl navkolo yakogo v toj chas aktivno formuvalosya miske seredovishe U rezultati povoyennih geopolitichnih zmin pov yazanih z naslidkami Pivnichnoyi vijni Olika praktichno vtratila svoye vigidne strategichne polozhennya i postupovo peretvorilasya na provincijne mistechko She deyakij chas tut prodovzhuvav isnuvati magistrat ale naprikinci 18 stolittya u zv yazku z novim derzhavnim ta administrativnim ustroyem jogo bulo skasovano Arhitekturnij kompleks ratushi silno postrazhdav vid takih zmin Pozbavlena svogo pryamogo priznachennya sporuda postupovo rujnuvalasya U 1810 roci budinok ratushi pislya pozhezhi buv majzhe povnistyu zrujnovanij piznishe jogo chastkovo remontuvali Pislya pozhezhi 1870 roku napivzrujnovani zalishki sporudi naprikinci 19 chi na pochatku 20 stolittya buli zneseni Uyavu pro miscepolozhennya ratushi ta yiyi zovnishnij viglyad dayut ikonografichni materiali isnuye visoka imovirnist togo sho pid zemleyu zbereglisya fundamenti ta pidvali danoyi budivli Z istoriyi sporudiU 1564 roci za porozuminnya z velikim knyazem Mikolaj Radzivill nadav Olici magdeburzke pravo Shoroku na den svyatogo Petra variant svyatogo Mikolaya gromada mala pravo obirati rajciv ta lavnikiv a vijta nastanovlyav sam knyaz davshi jomu dosit shiroki sudovi povnovazhennya Cikavo sho vijt Olehno Petrovich zgaduyetsya she v 1562 roci Nevdovzi v misti bulo zbudovano ratushu zgaduyetsya v 1610 roci a v 1647 roci zvedeno novu Vtruchalisya Radzivilli i do upravlinnya mistom nasampered cherez priznachuvanogo nimi vijta ta cherez verhovne sudochinstvo bo apelyaciyi vid mishan jshli do nih Okrim vzhe zgadanogo Olehna Petrovicha Skujbidi yakij buv vijtom shonajmenshe do 1568 roku mayemo vidomosti pro Venslava Slonchevskogo 1600 rik Vid 1570 do 1580 roku u dzherelah yak olickij starosta namisnik figuruye Gektor Kavachinskij U toj zhe chas A Radzivill u 1642 roci faktichno likviduvav miski yuridiki zobov yazavshi shlyahtu i duhovenstvo platiti podatki narivni z mishanami U rezultati pov yazanih z naslidkami Pivnichnoyi vijni 1702 1721 rr povoyennih geopolitichnih zmin Olika yak i bilshist volinskih mist praktichno vtratila svoye vigidne strategichne polozhennya i postupovo peretvorilasya na provincijne mistechko She deyakij chas tut prodovzhuvav isnuvati magistrat ale naprikinci 18 stolittya u zv yazku z novim derzhavnim ta administrativnim ustroyem jogo bulo skasovano Pershoyu vid takih zmin postrazhdav arhitekturnij kompleks ratushi Pozbavlena svogo pryamogo priznachennya sporuda postupovo rujnuvalasya Ksilografiya 19 stolittya nevidomij avtor Tygodnik Ilustrowany Viglyad Oliki Livoruch vid kolegiati budivlya ratushi U 1810 roci budinok ratushi pislya pozhezhi buv majzhe zrujnovanij tomu dlya zasidan ratushi buv orendovanij budinok probosha ksondza Skernevskogo Hristiyanska gromada mistechka vvazhala sho groshi na remont budinku mali dati miscevi yevreyi oskilki voni she v seredini 18 stolittya zobov yazuvalisya shorichno splachuvati 200 zlotih do miskogo skarbu za pravo budivnictva svoyih zhitlovih budinkiv na hristiyanskih placah ale cogo ne robili z 1769 roku tomu ratusha prosila gubernske pravlinnya vtrutitisya v spravu Za doruchennyam ratushi 13 lipnya do Zhitomira buv napravlenij kolishnij burgomistr Fedir Ilyashevich yakij bi osobisto prosiv tam de treba pro styagnennya groshej z yevrejskoyi gromadi na remont budivli Groshi tak i ne nadijshli budinok dlya zasidan ratushi prodovzhuvali orenduvati v riznih osib na sho vitrachalisya dohodi mistechka tomu vishi organi vladi ne raz vimagali vidbuduvati murovanij budinok ratushi Same taku vimogu chergovogo razu nadislav dubnivskij zemskij spravnik u 1824 roci na sho chleni ratushi spromoglisya lishe na take rishennya Ogolositi pro ce zhitelyam mistechka Oliki oboh gromad dlya togo shob obgovoriti yaki nimi budut prijnyati zahodi z cogo pitannya i zapisati pro okremij protokol Yu I Krashevskij opisuvach i avtor 2 malyunkiv ratushi Ochevidno budinok ratushi buv chastkovo vidremontovanij bo v 1827 roci magistrat uhvaliv rishennya pro neobhidnist vidremontuvati v dvoh fligelyah murovanogo ratushnogo budinku gontovij dah zrujnovanij bureyu u berezni Dlya cogo treba bulo sklasti koshtoris i peredati jogo na zatverdzhennya gubernatorovi a koshti peredbachiti z obrochnih ratushnih statej Zhahlivij stan budinku ratushi zafiksovanij u protokolah za 1829 rik Murovana budivlya ratushi z visokoyu vezheyu na tri poverhi z 32 pidvalami vzhe bilshe 18 rokiv bez dahu duzhe zrujnuvalasya i hocha zavdyaki starannyu magistratu 4 roki tomu vona pokrita gontovim dahom ale livij korpus tiyeyi budivli tak zrujnovanij sho mozhe zavalitisya Chergovogo udaru po budivli ratushi zavdala pozhezha yaka stalasya 24 kvitnya 1833 roku koli znovu zgoriv dah ale dokumentaciyu vdalosya vryatuvati zavdyaki starannyam sekretarya ta uryadnikiv magistratu Dlya zasidan magistratu znovu pochali orenduvati budinok za 10 rubliv asignaciyami z miskih dohodiv ale dosit shvidko povernulisya do napivzrujnovanogo budinku U 1838 roci gubernator Maslov dozvoliv provesti remont dvoh kimnat yaki zajmav magistrat v cij budivli Majster zrobiv novij vhid u budinok z boku peredmistya Zavorottya u viglyadi ganku Odnak budinok nadali ne mav gontovogo dahu a lishe buv pokritij solomoyu Todi zh magistrat hotiv prodati godinnik tochnishe zalizni detali yaki zalishilisya pislya padinnya verhnogo poverhu ratushnoyi budivli Gubernator ne dozvoliv cogo zrobiti vvazhayuchi sho jogo mozhna bude vstanoviti na vidremontovanij budivli Blizko 1839 roku vidomij polskij pismennik Yuzef Krashevskij vidvidavshi Oliku vidmichaye stan ratushi z vezheyu yak ruyini Vin zalishiv opis Oliki v svoyih Spogadah z Volini Polissya i Litvi vidani polskoyu movoyu v 1840 r harakterizuyuchi yiyi v cilomu yak ruyinu Volini U polskomu tizhneviku Tygodnik Ilustrowany za 19 listopada 1 grudnya 1860 roku vidmichalos sho sesijna zala na verhnomu poversi ratushi bez dahu a zalishki napivzrujnovanogo perekrittya zagrozhuyut nebezpekoyu nadto cikavomu gostyu odna chastina jogo v ruyinah a za kilka rokiv zrujnuyetsya i vsya budivlya U seredini 19 stolittya tut she zberigavsya miskij arhiv yakij majzhe povnistyu zaginuv pid chas pozhezhi 1870 roku Vreshti resht napivzrujnovani zalishki ratushi naprikinci 19 chi na pochatku 20 stolittya buli zneseni vzhe u 1937 roci vid neyi ne zalishilos i slidu Isnuye visoka imovirnist togo sho pid zemleyu zbereglisya fundamenti ta pidvali danoyi sporudi OpisU protokolah magistratu za 1840 rik mistitsya opis ratushi murovana tripoverhova budivlya z p yatipoverhovoyu vezheyu mala 6 kimnat odnu veliku zalu priznachenu dlya provedennya viboriv 32 kramnichki pidvali znahodilasya v centri Rinku bula otochena budinkami yaki frontom vihodili na Rinkovij majdan kostelom i dzviniceyu U nastupni roki budivlya ratushi majzhe povnistyu zrujnuvalasya a zasidannya magistraut prohodili v orendovanih primishennyah Zobrazhena na malyunkah I Krashevskogo ratusha pochala zvoditis na misci staroyi ne piznishe 1647 roku koshtom knyazya Stanislava Albrehta Radzivilla Yak vidno z ilyustracij vona yavlyala soboyu pryamokutnu v plani bagatoyarusnu budivlyu vityagnutu po osi z pivnochi na pivden Dva verhni yarusi vezhi buli rozchlenovani arochnimi dekorativnimi nishami sho nadavalo monumentalnij sporudi pevnoyi legkosti Zazvichaj taki vezhi zavershuvalisya visokim barokovim shatrom iz shpilem z gerbom mista Barokovimi viglyadayut takozh fronton ta inshi formi sporudi Porivnyuyuchi cyu ratushu z chislennimi analogami mozhna zdogaduvatisya pro yiyi vnutrishnye planuvannya Pidvalnij yarus yak pravilo mav koridorne planuvannya i vikoristovuvavsya yak v yaznicya ta skladi Pershij skladavsya z administrativnih ta sluzhbovih primishen drugij yarus sucilno zajmala velika sesijna zala de prohodili miscevi zibrannya ta inshi suspilni zahodi Dobre proglyadayutsya na zobrazhennyah takozh elementi oboroni u viglyadi ryadiv klyuchepodibnih bijnic Reprezentativna sporuda miskogo magistratu razom z kompleksom kolegiati Svyatoyi Trijci skladali yedinij ansambl navkolo yakogo v toj chas aktivno formuvalosya miske seredovishe She j sogodni v centri Oliki mozhna pobachiti zalishki togochasnoyi zabudovi navkolo Rinkovoyi ploshi Ikonografichni materialiBudivlya ratushi pobudovana v pershij polovini 17 stolittya a tochnishe v 1647 roci bula spravzhnim simvolom miskogo samovryaduvannya Uyavlennya pro lokalizaciyu ratushi ta yiyi zovnishnij viglyad dayut ikonografichni materiali Ce Plan mistechka Oliki kincya 18 stolittya dva malyunki I Krashevskogo pochatku 19 stolittya ta ksilografiya drugoyi polovini 19 stolittya opublikovana u polskomu tizhneviku Tygodnik Ilustrowany yaka bula vikonana z starishogo originalu PrimitkiOksana Karlina Miske upravlinnya Oliki v pershij polovini XIX stolittya Minule i suchasne Volini ta Polissya Olika i Radzivili v istoriyi Volini ta Ukrayini Materiali XVIII Vseukrayinskoyi naukovo praktichnoyi istoriko krayeznavchoyi konferenciyi Nauk zb Luck 2006 Yevgen Osadchij Olika kriz stolittya Minule i suchasne Volini ta Polissya Olika i Radzivili v istoriyi Volini ta Ukrayini Materiali XVIII Vseukrayinskoyi naukovo praktichnoyi istoriko krayeznavchoyi konferenciyi Nauk zb Luck 2006 Andij Zayac Socialno ekonomichne stanovishe Oliki u XVI pershij polovini XVII stolit Minule i suchasne Volini ta Polissya Olika i Radzivili v istoriyi Volini ta Ukrayini Materiali XVIII Vseukrayinskoyi naukovo praktichnoyi istoriko krayeznavchoyi konferenciyi Nauk zb Luck 2006 Anatolij Gura Storinki istoriyi Oliki Minule i suchasne Volini ta Polissya Olika i Radzivili v istoriyi Volini ta Ukrayini Materiali XVIII Vseukrayinskoyi naukovo praktichnoyi istoriko krayeznavchoyi konferenciyi Nauk zb Luck 2006 Olyka Tygodnik Ilustrowany 1860 62 S 586 pol DzherelaPortal Arhitektura Minule i suchasne Volini ta Polissya Olika i Radzivili v istoriyi Volini ta Ukrayini Materiali XVIII Vseukrayinskoyi naukovo praktichnoyi istoriko krayeznavchoyi konferenciyi Nauk zb Luck 2006 Olyka Tygodnik Ilustrowany 1860 62 S 586 pol