Олексíй Григо́рович Іва́хненко (30 березня 1913, Кобеляки — 16 жовтня 2007, Київ) — український вчений у галузі інформатики, автоматичного керування і математичного моделювання. Створив наукову школу індуктивного моделювання, за що вважається одним з засновників глибокого навчання.
Олексій Григорович Івахненко | |
---|---|
академік Івахненко О.Г. | |
Народився | 30 березня 1913 Кобеляки |
Помер | 16 жовтня 2007 (94 роки) Київ |
Поховання | Байкове кладовище |
Місце проживання | Київ, Одеса, Ленінград |
Країна | СРСР, Україна |
Національність | українець |
Діяльність | математик, кібернетик |
Alma mater | |
Галузь | інформатика, штучний інтелект, машинне навчання |
Заклад | Інститут кібернетики АН УРСР, Київський політехнічний інститут |
Вчене звання | академік НАН України |
Науковий ступінь | доктор технічних наук (1954) |
Науковий керівник | С. O. Лебедєв |
Відомі учні | В.М.Кунцевич,О.А.Павлов, В.І.Костюк, В.І.Іваненко, В.І.Васильєв, В.С.Степашко |
Аспіранти, докторанти | Кунцевич Всеволод Михайлович Павлов Олександр Анатолійович |
Членство | НАН України |
Відомий завдяки: | метод МГУА, глибоке навчання та розвиток школи індуктивного моделювання |
Нагороди |
Життєпис
Олексій Григорович народився в м.Кобеляки на Полтавщині в родині вчителів місцевої гімназії.
У 1932 році закінчив Електротехнічний технікум у Києві та два роки працював інженером на Уралі, на будівництві найбільшої в СРСР Березняківської ТЕЦ. Тут він уперше на практиці займався налагодженням автоматичних систем регулювання електрогенераторів та регуляторів пари в котлах високого тиску.
У 1938 році після закінчення Ленінградського електротехнічного інституту, під час війни працював у Всесоюзному електротехнічному інституті у Москві. Там він почав наукову роботу над проблемами автоматичного регулювання в лабораторії під керівництвом С. О. Лебедєва. Того ж 1938 р. опублікував свою першу наукову статтю про термоелементи.
У 1944 р. після звільнення України повернувся до Києва та продовжив наукові дослідження в інших установах України.
З 1945 р. — доцент, а з 1958 р. — професор Київського політехнічного інституту (КПІ) за сумісництвом.
З 1947 р. — старший науковий співробітник Інституту електротехніки АН УРСР.
У 1954 р. захистив докторську дисертацію.
В 1956 р. здобув вчене звання професора і став завідувати лабораторією автоматичного регулювання виробничих процесів Інституту електротехніки АН УРСР.
У 1961 р. його обрано членом-кореспондентом АН УРСР.
З 1962 р. — завідувач відділу технічної кібернетики Інституту електротехніки АН УРСР.
У 1963 р. — на запрошення В. М. Глушкова перейшов разом зі своїми співробітниками до Інституту кібернетики АН УРСР. Один з авторів Енциклопедії кібернетики.
З 1964 р. він незмінно очолював відділ Комбінованих систем керування Інституту кібернетики.
З 1989 р. був головним науковим співробітником,а з 1995 р. — радником дирекції Інституту кібернетики АН України.
З 1997 р. — радник дирекції одного з інститутів Кібернетичного центру НАН України (МННЦІТС).
Науковий внесок
Наукові дослідження
Олексій Івахненко відомий як один з винахідників глибокого навчання, індуктивного наукового підходу що використовується для розпізнавання образів і прогнозування складних систем. Цей підхід був застосований під час розробки Методу групового урахування аргументів (МГУА). У 1968 році в журналі "Автоматика" була опублікована його стаття "Метод групового урахування аргументів - конкурент методу стохастичної апроксимації", що поклало початок новому етапу його наукової діяльності. Він керував розробкою цього підходу моделювання у колективі математиків та інженерів Інституту кібернетики АН УРСР.
Основні результати
Окрім МГУА, Олексій Івахненко отримав такі результати:
- Теорія інваріантних систем адаптивного керування з компенсацією вимірюваних збурень. Він розробив принцип непрямого вимірювання збурень, названий «диференціальною вилкою», який пізніше використовувався на практиці.
- Нові принципи автоматичного регулювання швидкості електродвигунів змінного струму та асинхронних електродвигунів.
- Принцип комбінованого керування (з негативним зворотним зв'язком для контрольованих змінних і позитивним зворотним зв'язком для контрольованих збурень). На практиці було впроваджено ряд таких систем для регулювання швидкості електродвигунів. Це довело практичну реалізованість інваріантних умов у комбінованих системах керування, які об’єднують переваги закритих систем керування за відхиленням (висока точність) і відкритих систем (продуктивність).
- Непошукові екстремальні регулятори на основі розпізнавання ситуацій.
- Принцип самонавчання розпізнавання образів. Спочатку це було продемонстровано в створеній під його керівництвом когнітивній системі «Альфа».
- Основи побудови кібернетичних прогнозуючих пристроїв.
- Теорія самоорганізації моделей за експериментальними даними.
- Метод управління з оптимізацією прогнозу.
- Завадозахищені принципи робастного моделювання даних із шумами.
- Принципи побудови самоорганізованих мереж глибокого навчання.
- Структура багаторядних нейронних мереж з активними нейронами, де кожен нейрон є алгоритмом.
Олексій Івахненко відомий своїми досягненнями в теорії інваріантності та теорії комбінованих систем автоматичного керування, що працюють на принципі вимірюваної компенсації збурень. Розробив пристрої та методи адаптивного керування системами з магнітними підсилювачами та двигунами.
Він є автором першої в Україні монографії з технічної кібернетики, яка вийшла у світі сімома мовами. У його дослідженнях розвиток принципів комбінованого керування був пов'язаний з реалізацією методів еволюційної самоорганізації, розпізнавання образів та прогнозування в системах керування.
На початку 1980-х років Івахненко встановив органічну аналогію між задачами побудови моделей за зашумленими даними та проходження сигналу через канал із шумом. Це дозволило закласти засади теорії завадостійкого математичного моделювання. Основний результат теорії полягає в тому, що складність оптимальної прогнозуючої моделі залежить від рівня невизначеності в даних: чим вищий цей рівень (наприклад, через наявність шуму) - тим простішою має бути оптимальна модель. Відтоді почався розвиток теорії МГУА як індуктивного методу автоматичної адаптації складності оптимальної моделі до рівня інформативності вибірки даних. Тобто підхід МГУА - оригінальна інформаційна технологія видобування знань з експериментальних даних.
Метод групового урахування аргументів
Метод був розроблений для індуктивного моделювання, розпізнавання та прогнозування складних процесів і систем. МГУА є унікальним підходом до розв'язання проблем штучного інтелекту і навіть новою філософією наукових досліджень, які стали можливими завдяки сучасним комп’ютерам. Завдяки йому, дослідник може не дотримуватися традиційного дедуктивного способу побудови моделей «від загальної теорії – до окремої моделі»: спостереження за об’єктом, вивчення його структури, розуміння принципів його функціонування, розвиток теорії та тестування моделі об’єкта. Натомість пропонується новий підхід «від даних – до загальної моделі»: після введення даних дослідник тільки вибирає клас моделей, тип генерації моделей і задає критерій вибору моделі. Оскільки більша частина рутинної роботи перекладається на комп'ютер, мінімізується вплив людини на об'єктивний результат. Насправді цей підхід можна розглядати як одну з реалізацій тези про штучний інтелект, яка стверджує, що комп’ютер може діяти як порадник для людей.
МГУА є оригінальним методом розв'язання задач структурно-параметричної ідентифікації моделей в умовах невизначеності. Таке завдання полягає в побудові математичної моделі, яка наближує невідому закономірність досліджуваного об'єкта або процесу. Він використовує інформацію про нього, що неявно міститься в даних. МГУА відрізняється від інших методів моделювання активним застосуванням наступних принципів: автоматичної генерації моделей, неостаточних рішень і послідовної селекції за зовнішніми критеріями для побудови моделей оптимальної складності. Він має оригінальну багаторядну процедуру автоматичної генерації структури моделей, яка імітує еволюційний процес біологічної селекції з попарним урахуванням послідовних ознак. Така процедура зараз використовується в мережах глибокого навчання. Для порівняння та вибору оптимальних моделей використовуються дві або більше частин вибірки даних. Це дає змогу уникнути попередніх припущень, оскільки поділ вибірки неявно враховує різні типи невизначеності при побудові моделі.
Ефективність методу була неодноразово підтверджена при розв'язанні реальних складних проблем екології, метеорології, економіки та техніки, що сприяло підвищенню його популярності серед світової наукової спільноти. Паралельно велися розробки еволюційних алгоритмів самоорганізації у суміжній галузі - кластерному аналізу теорії розпізнавання образів. Результати дослідження рекурентних багаторядних алгоритмів МГУА описані в книгах.
Організатор науки
Винятково важливу роль у формуванні, становленні та розвитку української школи автоматичного керування відігравав спеціалізований науковий журнал «Автоматика» (пізніше «Проблеми управління та інформатики»), головним редактором якого Івахненко був з 1963 до 1989 р. Журнал видавався українською мовою до 1978 р. і виконував велику роботу з розроблення української наукової термінології. З 1960-х років і дотепер журнал перевидається у США англійською мовою.
У 1960-х роках О. Г. Івахненко вів велику науково-організаційну роботу як голова Київської територіальної групи Національного комітету СРСР з автоматичного керування. Він був одним з основних організаторів проведення в Україні Конгресу ІФАК у 1960 р. та чотирьох всесоюзних нарад з теорії інваріантності та її застосувань в автоматичних системах. Наради відбувалися у Києві (1958, 1962, 1964) в ті ж роки і відродили добре ім'я цієї теорії після заборони КПРС.
Понад двадцять років він керував активно діючим науковим семінаром «Самоорганізація кібернетичних систем», який був справжньою школою для молодих учених і полігоном для апробації найсміливіших наукових ідей.
Наукова школа
Протягом усієї своєї наукової діяльності, починаючи з 1945 р., Івахненко невтомно займався педагогічною роботою спочатку як доцент кафедри теоретичної механіки, потім кафедри автоматики та телемеханіки, а з 1960 р. — як професор кафедри технічної кібернетики Київського політехнічного інституту. Його лекції слухали тисячі студентів і там він керував роботою десятків аспірантів. Про невичерпну творчу енергію Івахненка свідчить те, що під його керівництвом у КПІ та Інституті кібернетики підготували й успішно захистили кандидатські дисертації близько 220 молодих науковців і майже 30 його учнів захистили докторські дисертації. Це свідчить про те, що наукова школа Івахненка була джерелом висококваліфікованих наукових кадрів. Такі його учні, як В. М. Кунцевич, В. І. Костюк, В. І. Іваненко, В. І. Васильєв, О. А. Павлов та інші створили свої авторитетні наукові школи. Цікаво зазначити, що Івахненко — людина, яка ніколи не приховувала свого неприйняття показної «суспільної активності» й відверто уникала звичних у радянський час ритуальних громадських заходів.
Наукові результати О. Г. Івахненка широко відомі в Україні та за кордоном. Вони покладені в основу багатьох теоретичних і прикладних досліджень. Ним написано понад 40 монографій і 500 наукових статей, багато з яких перевидано багатьма мовами, що сприяло активізації інтересу до індуктивного моделювання в наукових колах світу. Також співавтор наукового відкриття, 10 винаходів. До останніх днів він продовжував активно працювати та щедро генерував оригінальні наукові ідеї та результати.
Відзнаки
Олексій Івахненко — двічі лауреат Державної премії УРСР (1991, 1997) за праці з теорії інваріантних автоматичних систем і низку публікацій з інформаційних технологій у галузі штучного інтелекту. Почесний доктор Київського політехнічного інституту (2003) та Львівської політехніки (2005). Нагороджений орденом "Дружби народів" (1988) та медалями "За трудовое отличие" (1953), "За доблестный труд" (1969). Член-кореспондент АН УРСР (1961), заслужений діяч науки УРСР (1972), академік НАН України (2003).
Вибрані праці
- Ivakhnenko A.G. Heuristic Self-Organization in Problems of Engineering Cybernetics [ 27 вересня 2007 у Wayback Machine.], Automatica, vol.6, 1970 — p. 207-219.
- Ivakhnenko A.G. Polynomial Theory of Complex Systems, IEEE Transactions on Systems Man and Cybernetics, 4, 1971 — p. 364-378.
- Ivakhnenko A.G., Ivakhnenko G.A. The Review of Problems Solvable by Algorithms of the Group Method of Data Handling (GMDH), Pattern Recognition and Image Analysis, vol.5, 4, 1995 — p. 527-535.
- Ivakhnenko A.G., Muller J.-A. Recent Developments of Self-Organising Modeling in Prediction And Analysis of Stock Market, Microelectron.Reliab, 37, 1997 — p. 1053-1072.
- Бібліотека методу МГУА [ 16 листопада 2007 у Wayback Machine.]
Примітки
- Schmidhuber, Jurgen. Critique of Paper by "Deep Learning Conspiracy". (Nature 521 p 436) (англ.). Процитовано 26 грудня 2019.
- Бобрищев, К.В. (2002). Отчий Край (укр.). Полтава: Дивосвіт. с. 284—293. ISBN .
- Ивахненко, A.Г. (1954). Теория комбинированных систем автоматического регулирования электрических двигателей (автореферат диссертации). Киев: Изд.КПИ.
- Schmidhuber, J. (January 2015). Deep Learning in Neural Networks: An Overview (PDF). Neural Networks. 61: 85—117. arXiv:1404.7828. doi:10.1016/j.neunet.2014.09.003. PMID 25462637. S2CID 11715509. Процитовано 26 грудня 2019.
- Madala, H.R.; Ivakhnenko, A.G. (1994). . Boca Raton: CRC Press. ISBN . Архів оригіналу за 8 квітня 2016. Процитовано 2 січня 2023.
- Івахненко, A.Г. (1968). Метод групового урахування аргументів - конкурент методу стохастичної апроксимації. Автоматика. 13 (3): 57—73.
- Ивахненко, A.Г. (1957). Самонастраивающиеся системы автоматического регулирования. Kiev: Гостехиздат УССР.
- Ивахненко, A.Г. (1957). Электроавтоматика. Киев: Гостехиздат УССР.
- Ивахненко, A.Г. (1959). Техническая кибернетика. Киев: Гостехиздат УССР.
- Ivakhnenko, A.G.; Lapa, V.G. (1967). Cybernetics and Forecasting Techniques (вид. Modern Analytic and Computational Methods in Science and Mathematics, v.8). American Elsevier. ISBN .
- Ивахненко, A.Г. (1969). Самообучающиеся системы распознавания и автоматического управления. Київ: Техніка.
- Ивахненко, A.Г.; Юрачковский, Ю.П. (1986). Моделирование сложных систем по экспериментальным данным. M: Радио и связь.
- Ivakhnenko, A.G.; Muller, J.A. (1985). Self-Organisation of Forecasting Models (PDF) (рос.). Kyiv: Tehnika.
- Ivakhnenko, A.G.; Stepashko, V.S. (1985). Помехоустойчивость моделирования (PDF). Киев: Наукова думка. Процитовано 15 грудня 2022.
- Ivachnenko, A.G. (1962). Techniche kybernetik. Berlin: Verlag Technik.
- Ивахненко, A.G. (1982). Индуктивные методы самоорганизации моделей сложных систем (PDF) (рос.). Киев: Наукова думка.
- Takao, S.; Kondo, S.; Ueno, J.; Kondo, T. (2017). Deep feedback GMDH-type neural network and its application to medical image analysis of MRI brain images. Artificial Life and Robotics. 23 (2): 161—172. doi:10.1007/s10015-017-0410-1. S2CID 44190434.
- Ивахненко, A.Г. (1975). Долгосрочное прогнозирование и управление сложными системами (PDF) (рос.). Київ: Техніка.
- Ivachnenko, A.G.; Muller, J.A. (1984). Selbstorganisation von Vorhersagemodellen. Berlin: Veb Verlag Technik.
- , ред. (1984). Self-organizing Methods in Modeling: GMDH Type Algorithms (вид. Statistics: Textbooks and Monographs, vol.54). Marcel Dekker Inc. ISBN . Процитовано 26 грудня 2019.
- Ивахненко, A.Г.; Зайченко, Ю.П.; Димитров, В.Д. (1976). Принятие решений на основе самоорганизации. M: Сов. радио.
- Наука и промышленность. Правда. Коммунистическая партия СССР. 16 Мая 1941.
Джерела та література
- . Національний Інститут Стратегічних Досліджень. Архів оригіналу за 12 березня 2016. Процитовано 1 січня 2023.
За виданням: Олексій Григорович Івахненко: Життєвий і творчий шлях ученого / Під ред. В. С. Степашка. — Київ: МННЦ ІТС НАН України та МОНУ. — 2003. — 29 с.
- Стаття 'Олексій Івахненко' [ 17 жовтня 2007 у Wayback Machine.] у книзі Бобрищев К. В. Отчий Край — Полтава, Дивосвіт, 2002, — 800 с.
Посилання
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Івахненко Олексій Григорович |
- . Відділ інформаційних технологій індуктивного моделювання. Архів оригіналу за 1 квітня 2016. Процитовано 1 січня 2023.
- GMDH: About the author [ 26 жовтня 2007 у Wayback Machine.] — Презентація, біографія та глава з книги про Олексія Григоровича.
- Метод групового урахування аргументів
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksij Grigo rovich Iva hnenko 30 bereznya 1913 Kobelyaki 16 zhovtnya 2007 Kiyiv ukrayinskij vchenij u galuzi informatiki avtomatichnogo keruvannya i matematichnogo modelyuvannya Stvoriv naukovu shkolu induktivnogo modelyuvannya za sho vvazhayetsya odnim z zasnovnikiv glibokogo navchannya Oleksij Grigorovich Ivahnenkoakademik Ivahnenko O G akademik Ivahnenko O G Narodivsya30 bereznya 1913 1913 03 30 KobelyakiPomer16 zhovtnya 2007 2007 10 16 94 roki KiyivPohovannyaBajkove kladovisheMisce prozhivannyaKiyiv Odesa LeningradKrayina SRSR UkrayinaNacionalnistukrayinecDiyalnistmatematik kibernetikAlma materGaluzinformatika shtuchnij intelekt mashinne navchannyaZakladInstitut kibernetiki AN URSR Kiyivskij politehnichnij institutVchene zvannyaakademik NAN UkrayiniNaukovij stupindoktor tehnichnih nauk 1954 Naukovij kerivnikS O LebedyevVidomi uchniV M Kuncevich O A Pavlov V I Kostyuk V I Ivanenko V I Vasilyev V S StepashkoAspiranti doktorantiKuncevich Vsevolod Mihajlovich Pavlov Oleksandr AnatolijovichChlenstvoNAN UkrayiniVidomij zavdyaki metod MGUA gliboke navchannya ta rozvitok shkoli induktivnogo modelyuvannyaNagorodiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Ivahnenko ZhittyepisOleksij Grigorovich narodivsya v m Kobelyaki na Poltavshini v rodini vchiteliv miscevoyi gimnaziyi U 1932 roci zakinchiv Elektrotehnichnij tehnikum u Kiyevi ta dva roki pracyuvav inzhenerom na Urali na budivnictvi najbilshoyi v SRSR Bereznyakivskoyi TEC Tut vin upershe na praktici zajmavsya nalagodzhennyam avtomatichnih sistem regulyuvannya elektrogeneratoriv ta regulyatoriv pari v kotlah visokogo tisku U 1938 roci pislya zakinchennya Leningradskogo elektrotehnichnogo institutu pid chas vijni pracyuvav u Vsesoyuznomu elektrotehnichnomu instituti u Moskvi Tam vin pochav naukovu robotu nad problemami avtomatichnogo regulyuvannya v laboratoriyi pid kerivnictvom S O Lebedyeva Togo zh 1938 r opublikuvav svoyu pershu naukovu stattyu pro termoelementi U 1944 r pislya zvilnennya Ukrayini povernuvsya do Kiyeva ta prodovzhiv naukovi doslidzhennya v inshih ustanovah Ukrayini Z 1945 r docent a z 1958 r profesor Kiyivskogo politehnichnogo institutu KPI za sumisnictvom Z 1947 r starshij naukovij spivrobitnik Institutu elektrotehniki AN URSR U 1954 r zahistiv doktorsku disertaciyu V 1956 r zdobuv vchene zvannya profesora i stav zaviduvati laboratoriyeyu avtomatichnogo regulyuvannya virobnichih procesiv Institutu elektrotehniki AN URSR U 1961 r jogo obrano chlenom korespondentom AN URSR Z 1962 r zaviduvach viddilu tehnichnoyi kibernetiki Institutu elektrotehniki AN URSR U 1963 r na zaproshennya V M Glushkova perejshov razom zi svoyimi spivrobitnikami do Institutu kibernetiki AN URSR Odin z avtoriv Enciklopediyi kibernetiki Z 1964 r vin nezminno ocholyuvav viddil Kombinovanih sistem keruvannya Institutu kibernetiki Z 1989 r buv golovnim naukovim spivrobitnikom a z 1995 r radnikom direkciyi Institutu kibernetiki AN Ukrayini Z 1997 r radnik direkciyi odnogo z institutiv Kibernetichnogo centru NAN Ukrayini MNNCITS Naukovij vnesokNaukovi doslidzhennya Oleksij Ivahnenko vidomij yak odin z vinahidnikiv glibokogo navchannya induktivnogo naukovogo pidhodu sho vikoristovuyetsya dlya rozpiznavannya obraziv i prognozuvannya skladnih sistem Cej pidhid buv zastosovanij pid chas rozrobki Metodu grupovogo urahuvannya argumentiv MGUA U 1968 roci v zhurnali Avtomatika bula opublikovana jogo stattya Metod grupovogo urahuvannya argumentiv konkurent metodu stohastichnoyi aproksimaciyi sho poklalo pochatok novomu etapu jogo naukovoyi diyalnosti Vin keruvav rozrobkoyu cogo pidhodu modelyuvannya u kolektivi matematikiv ta inzheneriv Institutu kibernetiki AN URSR Osnovni rezultati Okrim MGUA Oleksij Ivahnenko otrimav taki rezultati Teoriya invariantnih sistem adaptivnogo keruvannya z kompensaciyeyu vimiryuvanih zburen Vin rozrobiv princip nepryamogo vimiryuvannya zburen nazvanij diferencialnoyu vilkoyu yakij piznishe vikoristovuvavsya na praktici Novi principi avtomatichnogo regulyuvannya shvidkosti elektrodviguniv zminnogo strumu ta asinhronnih elektrodviguniv Princip kombinovanogo keruvannya z negativnim zvorotnim zv yazkom dlya kontrolovanih zminnih i pozitivnim zvorotnim zv yazkom dlya kontrolovanih zburen Na praktici bulo vprovadzheno ryad takih sistem dlya regulyuvannya shvidkosti elektrodviguniv Ce dovelo praktichnu realizovanist invariantnih umov u kombinovanih sistemah keruvannya yaki ob yednuyut perevagi zakritih sistem keruvannya za vidhilennyam visoka tochnist i vidkritih sistem produktivnist Neposhukovi ekstremalni regulyatori na osnovi rozpiznavannya situacij Princip samonavchannya rozpiznavannya obraziv Spochatku ce bulo prodemonstrovano v stvorenij pid jogo kerivnictvom kognitivnij sistemi Alfa Osnovi pobudovi kibernetichnih prognozuyuchih pristroyiv Teoriya samoorganizaciyi modelej za eksperimentalnimi danimi Metod upravlinnya z optimizaciyeyu prognozu Zavadozahisheni principi robastnogo modelyuvannya danih iz shumami Principi pobudovi samoorganizovanih merezh glibokogo navchannya Struktura bagatoryadnih nejronnih merezh z aktivnimi nejronami de kozhen nejron ye algoritmom Oleksij Ivahnenko vidomij svoyimi dosyagnennyami v teoriyi invariantnosti ta teoriyi kombinovanih sistem avtomatichnogo keruvannya sho pracyuyut na principi vimiryuvanoyi kompensaciyi zburen Rozrobiv pristroyi ta metodi adaptivnogo keruvannya sistemami z magnitnimi pidsilyuvachami ta dvigunami Vin ye avtorom pershoyi v Ukrayini monografiyi z tehnichnoyi kibernetiki yaka vijshla u sviti simoma movami U jogo doslidzhennyah rozvitok principiv kombinovanogo keruvannya buv pov yazanij z realizaciyeyu metodiv evolyucijnoyi samoorganizaciyi rozpiznavannya obraziv ta prognozuvannya v sistemah keruvannya Na pochatku 1980 h rokiv Ivahnenko vstanoviv organichnu analogiyu mizh zadachami pobudovi modelej za zashumlenimi danimi ta prohodzhennya signalu cherez kanal iz shumom Ce dozvolilo zaklasti zasadi teoriyi zavadostijkogo matematichnogo modelyuvannya Osnovnij rezultat teoriyi polyagaye v tomu sho skladnist optimalnoyi prognozuyuchoyi modeli zalezhit vid rivnya neviznachenosti v danih chim vishij cej riven napriklad cherez nayavnist shumu tim prostishoyu maye buti optimalna model Vidtodi pochavsya rozvitok teoriyi MGUA yak induktivnogo metodu avtomatichnoyi adaptaciyi skladnosti optimalnoyi modeli do rivnya informativnosti vibirki danih Tobto pidhid MGUA originalna informacijna tehnologiya vidobuvannya znan z eksperimentalnih danih Metod grupovogo urahuvannya argumentiv Metod buv rozroblenij dlya induktivnogo modelyuvannya rozpiznavannya ta prognozuvannya skladnih procesiv i sistem MGUA ye unikalnim pidhodom do rozv yazannya problem shtuchnogo intelektu i navit novoyu filosofiyeyu naukovih doslidzhen yaki stali mozhlivimi zavdyaki suchasnim komp yuteram Zavdyaki jomu doslidnik mozhe ne dotrimuvatisya tradicijnogo deduktivnogo sposobu pobudovi modelej vid zagalnoyi teoriyi do okremoyi modeli sposterezhennya za ob yektom vivchennya jogo strukturi rozuminnya principiv jogo funkcionuvannya rozvitok teoriyi ta testuvannya modeli ob yekta Natomist proponuyetsya novij pidhid vid danih do zagalnoyi modeli pislya vvedennya danih doslidnik tilki vibiraye klas modelej tip generaciyi modelej i zadaye kriterij viboru modeli Oskilki bilsha chastina rutinnoyi roboti perekladayetsya na komp yuter minimizuyetsya vpliv lyudini na ob yektivnij rezultat Naspravdi cej pidhid mozhna rozglyadati yak odnu z realizacij tezi pro shtuchnij intelekt yaka stverdzhuye sho komp yuter mozhe diyati yak poradnik dlya lyudej MGUA ye originalnim metodom rozv yazannya zadach strukturno parametrichnoyi identifikaciyi modelej v umovah neviznachenosti Take zavdannya polyagaye v pobudovi matematichnoyi modeli yaka nablizhuye nevidomu zakonomirnist doslidzhuvanogo ob yekta abo procesu Vin vikoristovuye informaciyu pro nogo sho neyavno mistitsya v danih MGUA vidriznyayetsya vid inshih metodiv modelyuvannya aktivnim zastosuvannyam nastupnih principiv avtomatichnoyi generaciyi modelej neostatochnih rishen i poslidovnoyi selekciyi za zovnishnimi kriteriyami dlya pobudovi modelej optimalnoyi skladnosti Vin maye originalnu bagatoryadnu proceduru avtomatichnoyi generaciyi strukturi modelej yaka imituye evolyucijnij proces biologichnoyi selekciyi z poparnim urahuvannyam poslidovnih oznak Taka procedura zaraz vikoristovuyetsya v merezhah glibokogo navchannya Dlya porivnyannya ta viboru optimalnih modelej vikoristovuyutsya dvi abo bilshe chastin vibirki danih Ce daye zmogu uniknuti poperednih pripushen oskilki podil vibirki neyavno vrahovuye rizni tipi neviznachenosti pri pobudovi modeli Efektivnist metodu bula neodnorazovo pidtverdzhena pri rozv yazanni realnih skladnih problem ekologiyi meteorologiyi ekonomiki ta tehniki sho spriyalo pidvishennyu jogo populyarnosti sered svitovoyi naukovoyi spilnoti Paralelno velisya rozrobki evolyucijnih algoritmiv samoorganizaciyi u sumizhnij galuzi klasternomu analizu teoriyi rozpiznavannya obraziv Rezultati doslidzhennya rekurentnih bagatoryadnih algoritmiv MGUA opisani v knigah Organizator nauki Vinyatkovo vazhlivu rol u formuvanni stanovlenni ta rozvitku ukrayinskoyi shkoli avtomatichnogo keruvannya vidigravav specializovanij naukovij zhurnal Avtomatika piznishe Problemi upravlinnya ta informatiki golovnim redaktorom yakogo Ivahnenko buv z 1963 do 1989 r Zhurnal vidavavsya ukrayinskoyu movoyu do 1978 r i vikonuvav veliku robotu z rozroblennya ukrayinskoyi naukovoyi terminologiyi Z 1960 h rokiv i doteper zhurnal perevidayetsya u SShA anglijskoyu movoyu U 1960 h rokah O G Ivahnenko viv veliku naukovo organizacijnu robotu yak golova Kiyivskoyi teritorialnoyi grupi Nacionalnogo komitetu SRSR z avtomatichnogo keruvannya Vin buv odnim z osnovnih organizatoriv provedennya v Ukrayini Kongresu IFAK u 1960 r ta chotiroh vsesoyuznih narad z teoriyi invariantnosti ta yiyi zastosuvan v avtomatichnih sistemah Naradi vidbuvalisya u Kiyevi 1958 1962 1964 v ti zh roki i vidrodili dobre im ya ciyeyi teoriyi pislya zaboroni KPRS Ponad dvadcyat rokiv vin keruvav aktivno diyuchim naukovim seminarom Samoorganizaciya kibernetichnih sistem yakij buv spravzhnoyu shkoloyu dlya molodih uchenih i poligonom dlya aprobaciyi najsmilivishih naukovih idej Naukova shkola Protyagom usiyeyi svoyeyi naukovoyi diyalnosti pochinayuchi z 1945 r Ivahnenko nevtomno zajmavsya pedagogichnoyu robotoyu spochatku yak docent kafedri teoretichnoyi mehaniki potim kafedri avtomatiki ta telemehaniki a z 1960 r yak profesor kafedri tehnichnoyi kibernetiki Kiyivskogo politehnichnogo institutu Jogo lekciyi sluhali tisyachi studentiv i tam vin keruvav robotoyu desyatkiv aspirantiv Pro nevicherpnu tvorchu energiyu Ivahnenka svidchit te sho pid jogo kerivnictvom u KPI ta Instituti kibernetiki pidgotuvali j uspishno zahistili kandidatski disertaciyi blizko 220 molodih naukovciv i majzhe 30 jogo uchniv zahistili doktorski disertaciyi Ce svidchit pro te sho naukova shkola Ivahnenka bula dzherelom visokokvalifikovanih naukovih kadriv Taki jogo uchni yak V M Kuncevich V I Kostyuk V I Ivanenko V I Vasilyev O A Pavlov ta inshi stvorili svoyi avtoritetni naukovi shkoli Cikavo zaznachiti sho Ivahnenko lyudina yaka nikoli ne prihovuvala svogo neprijnyattya pokaznoyi suspilnoyi aktivnosti j vidverto unikala zvichnih u radyanskij chas ritualnih gromadskih zahodiv Naukovi rezultati O G Ivahnenka shiroko vidomi v Ukrayini ta za kordonom Voni pokladeni v osnovu bagatoh teoretichnih i prikladnih doslidzhen Nim napisano ponad 40 monografij i 500 naukovih statej bagato z yakih perevidano bagatma movami sho spriyalo aktivizaciyi interesu do induktivnogo modelyuvannya v naukovih kolah svitu Takozh spivavtor naukovogo vidkrittya 10 vinahodiv Do ostannih dniv vin prodovzhuvav aktivno pracyuvati ta shedro generuvav originalni naukovi ideyi ta rezultati VidznakiOleksij Ivahnenko dvichi laureat Derzhavnoyi premiyi URSR 1991 1997 za praci z teoriyi invariantnih avtomatichnih sistem i nizku publikacij z informacijnih tehnologij u galuzi shtuchnogo intelektu Pochesnij doktor Kiyivskogo politehnichnogo institutu 2003 ta Lvivskoyi politehniki 2005 Nagorodzhenij ordenom Druzhbi narodiv 1988 ta medalyami Za trudovoe otlichie 1953 Za doblestnyj trud 1969 Chlen korespondent AN URSR 1961 zasluzhenij diyach nauki URSR 1972 akademik NAN Ukrayini 2003 Vibrani praciIvakhnenko A G Heuristic Self Organization in Problems of Engineering Cybernetics 27 veresnya 2007 u Wayback Machine Automatica vol 6 1970 p 207 219 Ivakhnenko A G Polynomial Theory of Complex Systems IEEE Transactions on Systems Man and Cybernetics 4 1971 p 364 378 Ivakhnenko A G Ivakhnenko G A The Review of Problems Solvable by Algorithms of the Group Method of Data Handling GMDH Pattern Recognition and Image Analysis vol 5 4 1995 p 527 535 Ivakhnenko A G Muller J A Recent Developments of Self Organising Modeling in Prediction And Analysis of Stock Market Microelectron Reliab 37 1997 p 1053 1072 Biblioteka metodu MGUA 16 listopada 2007 u Wayback Machine PrimitkiSchmidhuber Jurgen Critique of Paper by Deep Learning Conspiracy Nature 521 p 436 angl Procitovano 26 grudnya 2019 Bobrishev K V 2002 Otchij Kraj ukr Poltava Divosvit s 284 293 ISBN 978 966 95846 9 4 Ivahnenko A G 1954 Teoriya kombinirovannyh sistem avtomaticheskogo regulirovaniya elektricheskih dvigatelej avtoreferat dissertacii Kiev Izd KPI Schmidhuber J January 2015 Deep Learning in Neural Networks An Overview PDF Neural Networks 61 85 117 arXiv 1404 7828 doi 10 1016 j neunet 2014 09 003 PMID 25462637 S2CID 11715509 Procitovano 26 grudnya 2019 Madala H R Ivakhnenko A G 1994 Boca Raton CRC Press ISBN 978 0849344381 Arhiv originalu za 8 kvitnya 2016 Procitovano 2 sichnya 2023 Ivahnenko A G 1968 Metod grupovogo urahuvannya argumentiv konkurent metodu stohastichnoyi aproksimaciyi Avtomatika 13 3 57 73 Ivahnenko A G 1957 Samonastraivayushiesya sistemy avtomaticheskogo regulirovaniya Kiev Gostehizdat USSR Ivahnenko A G 1957 Elektroavtomatika Kiev Gostehizdat USSR Ivahnenko A G 1959 Tehnicheskaya kibernetika Kiev Gostehizdat USSR Ivakhnenko A G Lapa V G 1967 Cybernetics and Forecasting Techniques vid Modern Analytic and Computational Methods in Science and Mathematics v 8 American Elsevier ISBN 978 0444000200 Ivahnenko A G 1969 Samoobuchayushiesya sistemy raspoznavaniya i avtomaticheskogo upravleniya Kiyiv Tehnika Ivahnenko A G Yurachkovskij Yu P 1986 Modelirovanie slozhnyh sistem po eksperimentalnym dannym M Radio i svyaz Ivakhnenko A G Muller J A 1985 Self Organisation of Forecasting Models PDF ros Kyiv Tehnika Ivakhnenko A G Stepashko V S 1985 Pomehoustojchivost modelirovaniya PDF Kiev Naukova dumka Procitovano 15 grudnya 2022 Ivachnenko A G 1962 Techniche kybernetik Berlin Verlag Technik Ivahnenko A G 1982 Induktivnye metody samoorganizacii modelej slozhnyh sistem PDF ros Kiev Naukova dumka Takao S Kondo S Ueno J Kondo T 2017 Deep feedback GMDH type neural network and its application to medical image analysis of MRI brain images Artificial Life and Robotics 23 2 161 172 doi 10 1007 s10015 017 0410 1 S2CID 44190434 Ivahnenko A G 1975 Dolgosrochnoe prognozirovanie i upravlenie slozhnymi sistemami PDF ros Kiyiv Tehnika Ivachnenko A G Muller J A 1984 Selbstorganisation von Vorhersagemodellen Berlin Veb Verlag Technik red 1984 Self organizing Methods in Modeling GMDH Type Algorithms vid Statistics Textbooks and Monographs vol 54 Marcel Dekker Inc ISBN 978 0824771614 Procitovano 26 grudnya 2019 Ivahnenko A G Zajchenko Yu P Dimitrov V D 1976 Prinyatie reshenij na osnove samoorganizacii M Sov radio Nauka i promyshlennost Pravda Kommunisticheskaya partiya SSSR 16 Maya 1941 Dzherela ta literatura Nacionalnij Institut Strategichnih Doslidzhen Arhiv originalu za 12 bereznya 2016 Procitovano 1 sichnya 2023 Za vidannyam Oleksij Grigorovich Ivahnenko Zhittyevij i tvorchij shlyah uchenogo Pid red V S Stepashka Kiyiv MNNC ITS NAN Ukrayini ta MONU 2003 29 s Stattya Oleksij Ivahnenko 17 zhovtnya 2007 u Wayback Machine u knizi Bobrishev K V Otchij Kraj Poltava Divosvit 2002 800 s PosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Ivahnenko Oleksij Grigorovich Viddil informacijnih tehnologij induktivnogo modelyuvannya Arhiv originalu za 1 kvitnya 2016 Procitovano 1 sichnya 2023 GMDH About the author 26 zhovtnya 2007 u Wayback Machine Prezentaciya biografiya ta glava z knigi pro Oleksiya Grigorovicha Metod grupovogo urahuvannya argumentiv