Олекса́ндр «Ле́ньо» Богдан Анто́нович Ско́цень (нар. 28 липня 1918, Львів, Левандівка — пом. 1 вересня 2003, Торонто) — український спортовець, футболіст, спортивний журналіст.
Олександр Скоцень | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Олександр Скоцень у 12 років | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Повне ім'я | Олександр Богдан Антонович Скоцень | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Народження | 28 липня 1918 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Львів, Австро-Угорщина | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Смерть | 1 вересня 2003 (85 років) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Торонто, Канада | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Поховання | Український цвинтар святого Володимира | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 172 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | Республіка Польща СРСР Канада | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | нападник | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1931—1934 | УСК «Богун» УСК «Тризуб» | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Олександр Скоцень у Вікісховищі |
Життєпис
Народився 28 липня 1918 року в місті Львові, на Левандівці, у сім'ї Антона та Катерини Скоценів. У молодості був членом «Пласту». В копаний м'яч почав грати у львівській юнацькій команді Українського спортивного клубу «Богун». У 1930 році УСК «Богун» припинило існування, було закрите польською владою, і Леньо Скоцень перейшов у львіський УСК «Тризуб», за який грав у юнацькому та молодіжному складах. З 1934 року виступав за дорослу команду УСК «Тризуб».
У 1935 році перейшов в Спортове товариство «Україна». 1938 року грав за збірну Львова з якою здобув Чашу (Кубок) президента Польщі, та став кращим бомбардиром турніру. Запрошувався до кращої львівської команди «Погонь», але відмовився перейти. В історичному матчі між збірними Львова та Києва, що пройшов 26 жовтня 1939 року, став автором двох забитих м'ячів (2:6).
Під час радянської окупації у лютому-квітні 1940 року перебував на зборах у складі московського «Динамо», повернувшись до Львова очолив як граючий тренер армійську команду, яка в червні 1940 року посіла друге місце на Всеукраїнській армійській спартакіаді, програвши фінал киянам (тренер М.Свиридовський) — 0:1.
З вересня1940 до червня 1941 грав за київське «Динамо», за яке провів 13 матчів у чемпіонаті СРСР та забив п'ять м'ячів (6/3 у 1940, 7/2 у 1941). У листопаді 1940 року учасник гри Чернівці — Київ (0:1). У кінці червня 1941 року за доносом Трусевича був заарештований НКВС. Завдяки друзям та керівнику київської міліції Льву Ворновицькому був звільнений і разом з групою польських спортсменів на баржі добрався до Дніпропетровська, де перебував до приходу німців. Восени повернувся до Львова, де в складі СТ «Україна» здобув Чашу(Кубок)УЦК 1941 р. та чемпіонат УФЛ Галичини 1942 р.
1941–1944 — у період німецької окупації України повернувся до Львова, де продовжував виступи за ФК «Україна» (Львів). У Галичині було створено Українську футбольну лігу (клас"А"-8:клас"Б"-6 уч.).
В еміграції
Перед приходом комуністів Скоцень із дружиною Емілією (нар. 1921 — пом. 1987) та рідним братом Осипом виїхав до Словаччини, де грав та був граючим тренером МСК «Жіліна». Після закінчення Другої світової війни переїхав до Австрії, де деякий час жив у Зальцбурзі та організував та грав за клуб українців-еміґрантів ФК «Україна». 5 червня 1946 року в місті Ульм ФК «Україна», перед 15 тисячами глядачів, розгромила мюнхенську «Баварію» — 5:0.
З початком 1948 року Леню Скоценю запропонували грати за (Франція), але він підписав контракт з «Олімпіком» (Бельгія), і виступав у бельгійському першому дивізіоні в сезоні 1947—48 разом з іншим львів'янином Остапом Стецьківим.
Потім грав за «Ніццу» (Франція). Був визнаний найкращим футболістом Франції. Леньо Скоцень став першим українцем, про якого написав часопис «Франс Футбол».
У 1950 році він переїхав на постійне місце проживання у Канаду, де грав за команди «Україна» з Едмонтона та УСК «Тризуб», «Україна» з Торонто. У 1955 році Леньо Скоцень завершив кар'єру гравця. Тренував команди Торонто: у 1960 році УСК «Тризуб», УСК «Тризуб» у 1956—1957, 1964—1965, 1968 та 1975 роках.
Скоцень став першим українцем, удостоєним престижної канадської нагороди Кубка Голланда — за високі спортивні досягнення й джентльменську поведінку на полі.
У 1991 році Олександр Скоцень відвідав Львів після майже 50 років перебування на чужині. Він брав учать в урочистостях з нагоди 90-річчя Спортового товариства «Україна».
Залишивши футбол, Скоцень працював спортивним журналістом.
Леньо Скоцень помер 1 вересня 2003 року від пневмонії. Похований на українському цвинтарі Святого Володимира у місті Оквілл, Онтаріо.
Доробок
Автор книг «З футболом у світ» та «Львівський батяр у київському „Динамо“».
Ось уривок з твору Анджея Хцюка «Сьліпі на матчі не ходіт»:
"Скоцень … був потім королем нападників-бомбардирів першої професійної французької ліги і грав у Ніцці. Потім якось я брав у нього інтерв'ю у Ніцці, і він мені сказав: "Знаєте, де я грав найбільш пристрасний матч? Не в Парижі, не в Ніцці, не у Львові, не в Мадриді, а у вашому зацофаному Дрогобичі. Такого піднесення я ніде потім не бачив. Атомна бомба — то фасолька порівняно з тим вогнем і напругою, що вганяли у конвульсії всіх на тому матчі на нашому полі під Бриґідками. А суддю, капітана Раніша, ми мусили перебрати і провести у наших цивільних анцуґах, бо ваші пашаки чекали, щоб його побити. Щойно в Стрию він перебрався у свій мундир і курив собі папіроса, стоячи у коридорі вагону. Тоді до нього підійшли двоє панів з Дрогобича, чемно спитали, чи він є капітан Раніш і чи то він судив матч «Юнак» — «Україна». Коли він відповів, що так, то його чемно спитали: «То сі бардзу тішим, жи пан є капітан Раніш. Алі чи пан вє, шо з паном буде?» «Як то, шо буде?» "Пан буде зара’ битий і копаний, і дістане пан в каляріпу, чилі в міґдал, і буде пан сі заливав ґоржкімі (так, через «р» вимовляли це у Князівстві Балаку) слезами, жи сі пан скусив на суддівстві матчу з «Юнаком». Пан най зі свої ласки забуде раз назавше, жи існує таке слішне (через «ш») мнясто (через «н»), як Дрогобич, як пану житє вевоґулі є миле…". Ті два пани, хлопи, як шафи, може, не були виховані надто спортово, і такої поведінки я не хвалю, але принаймні треба визнати, що були слівні. Слова дотримали. А то в нинішніх часах також щось значить"..
Примітки
- Анатолій Коломієць.
- Олександр Скоцень — львівський батяр у київському «Динамо» // Високий Замок. — 2008. — 11 груд.[недоступне посилання з липня 2019]
- Галицький «експрес» «Ніцци» [ 29 березня 2019 у Wayback Machine.] «Збруч»
- «Пласт» должен получить государственную поддержку. day.kyiv.ua. Процитовано 21 жовтня 2022.
- . Архів оригіналу за 11 червня 2017. Процитовано 1 липня 2013.
- Анджей Хцюк. Сьліпі на матчі не ходіт // Журнал «Ї» [ 4 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
Література
- Віталій Абліцов. Галактика «Україна». Українська діаспора: видатні постаті. — К.: КИТ, 2007. — 436 с.
- Скоцень, Олександр. З футболом у світ. Спомини // Вільне слово (Торонто); Basilian Press, 1985. — 638 с.
Посилання
- Олександр Скоцень — львів'янин, який забивав «Ювентусу» // Zaxid.net. — 2010. — 25 черв. [ 22 липня 2012 у Wayback Machine.]
- Галактіон Чіпка. Україна темп-о-о! // Діло. — 1938. — 19 квіт. [ 13 березня 2014 у Wayback Machine.]
- Михайло Листопад. . Моя отчизна. Архів оригіналу за 7 лютого 2018. Процитовано 6 лютого 2018.
Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksa ndr Le no Bogdan Anto novich Sko cen nar 28 lipnya 1918 Lviv Levandivka pom 1 veresnya 2003 Toronto ukrayinskij sportovec futbolist sportivnij zhurnalist Oleksandr Skocen Oleksandr Skocen Oleksandr Skocen u 12 rokiv Osobisti dani Povne im ya Oleksandr Bogdan Antonovich Skocen Narodzhennya 28 lipnya 1918 1918 07 28 Lviv Avstro Ugorshina Smert 1 veresnya 2003 2003 09 01 85 rokiv Toronto Kanada Pohovannya Ukrayinskij cvintar svyatogo Volodimira Zrist 172 sm Gromadyanstvo Respublika Polsha SRSR Kanada Poziciya napadnik Yunacki klubi 1931 1934 USK Bogun USK Trizub Profesionalni klubi Roki Klub I g 1934 1935 USK Trizub Lviv 1935 1939 Ukrayina Lviv 1939 1940 Dinamo Lviv 1940 1941 Dinamo Kiyiv 13 4 1941 1943 Ukrayina Lviv 0 0 1944 Lemko Syanok 0 0 1944 Zhilina 4 5 1945 1946 Ukrayina Zalcburg 1946 Ukrayina Ulm 1946 1947 Feniks Alemaniya Karlsrue 25 16 1948 Royal Olimpik Sharlerua 1948 1950 Nicca 48 23 1950 1951 Ukrayina Edmonton 6 1951 Ukrayina Toronto 1951 1955 Trizub Toronto 48 Igri ta goli za profesionalni klubi vrahovuyutsya lishe v nacionalnomu chempionati Oleksandr Skocen u VikishovishiZhittyepisNarodivsya 28 lipnya 1918 roku v misti Lvovi na Levandivci u sim yi Antona ta Katerini Skoceniv U molodosti buv chlenom Plastu V kopanij m yach pochav grati u lvivskij yunackij komandi Ukrayinskogo sportivnogo klubu Bogun U 1930 roci USK Bogun pripinilo isnuvannya bulo zakrite polskoyu vladoyu i Leno Skocen perejshov u lviskij USK Trizub za yakij grav u yunackomu ta molodizhnomu skladah Z 1934 roku vistupav za doroslu komandu USK Trizub U 1935 roci perejshov v Sportove tovaristvo Ukrayina 1938 roku grav za zbirnu Lvova z yakoyu zdobuv Chashu Kubok prezidenta Polshi ta stav krashim bombardirom turniru Zaproshuvavsya do krashoyi lvivskoyi komandi Pogon ale vidmovivsya perejti V istorichnomu matchi mizh zbirnimi Lvova ta Kiyeva sho projshov 26 zhovtnya 1939 roku stav avtorom dvoh zabitih m yachiv 2 6 Pid chas radyanskoyi okupaciyi u lyutomu kvitni 1940 roku perebuvav na zborah u skladi moskovskogo Dinamo povernuvshis do Lvova ocholiv yak grayuchij trener armijsku komandu yaka v chervni 1940 roku posila druge misce na Vseukrayinskij armijskij spartakiadi progravshi final kiyanam trener M Sviridovskij 0 1 Z veresnya1940 do chervnya 1941 grav za kiyivske Dinamo za yake proviv 13 matchiv u chempionati SRSR ta zabiv p yat m yachiv 6 3 u 1940 7 2 u 1941 U listopadi 1940 roku uchasnik gri Chernivci Kiyiv 0 1 U kinci chervnya 1941 roku za donosom Trusevicha buv zaareshtovanij NKVS Zavdyaki druzyam ta kerivniku kiyivskoyi miliciyi Lvu Vornovickomu buv zvilnenij i razom z grupoyu polskih sportsmeniv na barzhi dobravsya do Dnipropetrovska de perebuvav do prihodu nimciv Voseni povernuvsya do Lvova de v skladi ST Ukrayina zdobuv Chashu Kubok UCK 1941 r ta chempionat UFL Galichini 1942 r 1941 1944 u period nimeckoyi okupaciyi Ukrayini povernuvsya do Lvova de prodovzhuvav vistupi za FK Ukrayina Lviv U Galichini bulo stvoreno Ukrayinsku futbolnu ligu klas A 8 klas B 6 uch V emigraciyiPered prihodom komunistiv Skocen iz druzhinoyu Emiliyeyu nar 1921 pom 1987 ta ridnim bratom Osipom viyihav do Slovachchini de grav ta buv grayuchim trenerom MSK Zhilina Pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni pereyihav do Avstriyi de deyakij chas zhiv u Zalcburzi ta organizuvav ta grav za klub ukrayinciv emigrantiv FK Ukrayina 5 chervnya 1946 roku v misti Ulm FK Ukrayina pered 15 tisyachami glyadachiv rozgromila myunhensku Bavariyu 5 0 Z pochatkom 1948 roku Lenyu Skocenyu zaproponuvali grati za Franciya ale vin pidpisav kontrakt z Olimpikom Belgiya i vistupav u belgijskomu pershomu divizioni v sezoni 1947 48 razom z inshim lviv yaninom Ostapom Steckivim Potim grav za Niccu Franciya Buv viznanij najkrashim futbolistom Franciyi Leno Skocen stav pershim ukrayincem pro yakogo napisav chasopis Frans Futbol U 1950 roci vin pereyihav na postijne misce prozhivannya u Kanadu de grav za komandi Ukrayina z Edmontona ta USK Trizub Ukrayina z Toronto U 1955 roci Leno Skocen zavershiv kar yeru gravcya Trenuvav komandi Toronto u 1960 roci USK Trizub USK Trizub u 1956 1957 1964 1965 1968 ta 1975 rokah Skocen stav pershim ukrayincem udostoyenim prestizhnoyi kanadskoyi nagorodi Kubka Gollanda za visoki sportivni dosyagnennya j dzhentlmensku povedinku na poli U 1991 roci Oleksandr Skocen vidvidav Lviv pislya majzhe 50 rokiv perebuvannya na chuzhini Vin brav uchat v urochistostyah z nagodi 90 richchya Sportovogo tovaristva Ukrayina Zalishivshi futbol Skocen pracyuvav sportivnim zhurnalistom Leno Skocen pomer 1 veresnya 2003 roku vid pnevmoniyi Pohovanij na ukrayinskomu cvintari Svyatogo Volodimira u misti Okvill Ontario DorobokAvtor knig Z futbolom u svit ta Lvivskij batyar u kiyivskomu Dinamo Os urivok z tvoru Andzheya Hcyuka Slipi na matchi ne hodit Skocen buv potim korolem napadnikiv bombardiriv pershoyi profesijnoyi francuzkoyi ligi i grav u Nicci Potim yakos ya brav u nogo interv yu u Nicci i vin meni skazav Znayete de ya grav najbilsh pristrasnij match Ne v Parizhi ne v Nicci ne u Lvovi ne v Madridi a u vashomu zacofanomu Drogobichi Takogo pidnesennya ya nide potim ne bachiv Atomna bomba to fasolka porivnyano z tim vognem i naprugoyu sho vganyali u konvulsiyi vsih na tomu matchi na nashomu poli pid Brigidkami A suddyu kapitana Ranisha mi musili perebrati i provesti u nashih civilnih ancugah bo vashi pashaki chekali shob jogo pobiti Shojno v Striyu vin perebravsya u svij mundir i kuriv sobi papirosa stoyachi u koridori vagonu Todi do nogo pidijshli dvoye paniv z Drogobicha chemno spitali chi vin ye kapitan Ranish i chi to vin sudiv match Yunak Ukrayina Koli vin vidpoviv sho tak to jogo chemno spitali To si bardzu tishim zhi pan ye kapitan Ranish Ali chi pan vye sho z panom bude Yak to sho bude Pan bude zara bitij i kopanij i distane pan v kalyaripu chili v migdal i bude pan si zalivav gorzhkimi tak cherez r vimovlyali ce u Knyazivstvi Balaku slezami zhi si pan skusiv na suddivstvi matchu z Yunakom Pan naj zi svoyi laski zabude raz nazavshe zhi isnuye take slishne cherez sh mnyasto cherez n yak Drogobich yak panu zhitye vevoguli ye mile Ti dva pani hlopi yak shafi mozhe ne buli vihovani nadto sportovo i takoyi povedinki ya ne hvalyu ale prinajmni treba viznati sho buli slivni Slova dotrimali A to v ninishnih chasah takozh shos znachit PrimitkiAnatolij Kolomiyec Oleksandr Skocen lvivskij batyar u kiyivskomu Dinamo Visokij Zamok 2008 11 grud nedostupne posilannya z lipnya 2019 Galickij ekspres Nicci 29 bereznya 2019 u Wayback Machine Zbruch Plast dolzhen poluchit gosudarstvennuyu podderzhku day kyiv ua Procitovano 21 zhovtnya 2022 Arhiv originalu za 11 chervnya 2017 Procitovano 1 lipnya 2013 Andzhej Hcyuk Slipi na matchi ne hodit Zhurnal Yi 4 zhovtnya 2013 u Wayback Machine LiteraturaVitalij Ablicov Galaktika Ukrayina Ukrayinska diaspora vidatni postati K KIT 2007 436 s Skocen Oleksandr Z futbolom u svit Spomini Vilne slovo Toronto Basilian Press 1985 638 s PosilannyaOleksandr Skocen lviv yanin yakij zabivav Yuventusu Zaxid net 2010 25 cherv 22 lipnya 2012 u Wayback Machine Galaktion Chipka Ukrayina temp o o Dilo 1938 19 kvit 13 bereznya 2014 u Wayback Machine Mihajlo Listopad Moya otchizna Arhiv originalu za 7 lyutogo 2018 Procitovano 6 lyutogo 2018 Ce nezavershena stattya pro futbolista Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi