Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Дрого бицька виправна коло нія 40 деколи також Дрогобицькі Бриґідки Бриґітки сороківка виправна колонія управління Держа

Дрогобицька виправна колонія № 40

Дрогобицька виправна колонія № 40

Дрого́бицька виправна́ коло́нія № 40 (деколи також «Дрогобицькі Бриґідки» (Бриґітки), «сороківка») — виправна колонія управління Державної пенітенціарної служби України у Дрогобичі Львівської області.

Дрогобицька виправна колонія № 40
Тип виправна колонія
Розташування Дрогобич, вул. Трускавецька 77

Історія колонії

Австро-українсько-польський період

Цей дрогобицький виправний заклад має більш ніж 100-літню історію.

За народними переказами на місці розташування колонії, за річкою Тисменицею, ліворуч від дороги з Дрогобича до Трускавця, колись загинув від рук розбійників граф Лемберґський. Його вдова Бриґіда Лемберґська, особа, наближена до двору цісара Австро-Угорщини Франца Йосифа I, домоглася спорудження на цьому самому місці в'язниці.

Будівництво було завершене в 1911 році. Тюрма була розрахована на 700 ув'язнених. Серед місцевих мешканців отримала назву «Дрогобицькі Бригідки». Ймовірно, «Бригідки» завдяки графині Бриґіді, а «Дрогобицькі» — щоб відрізнити від Бригідок львівських. Перших своїх мешканців, карних злочинців, заклад отримав з тюрми в Станіславі (тепер Івано-Франківськ).

Після розпаду Австро-Угорщини та встановлення на Дрогобиччині правління Польської республіки заклад використовувався для утримування не тільки кримінальних елементів, а й також політичних в'язнів, в основному борців за самостійну Україну.

Наприкінці 30-х років 20 століття начальником карного закладу на Гірці (дрогобицькі Бригідки) був підкомендант Альфред Сурмінський (1895–1940†), якого 11 травня 1939 року замінив на посаді комендант Елігій Новаковський.

Більшовицький період

З вступом 24 вересня 1939 року в Дрогобич Червоної Армії «Дрогобицькі Бригідки» разом з внутрішньої тюрмою Дрогобицького обласного управління НКВС по вулиці Стрийській, 3 (зараз інститут фізики, математики, економіки та інноваційних технологій ДДПУ) стають місцем ув'язнення політичних опонентів радянської влади. У внутрішній тюрмі при управлінні НКВС (де за польської влади був в приміщенні тільки суд) знаходилось від 60 до 300 ув'язнених, а в «Бригідках», розрахованих на 700 осіб, розміщували їх 1200. Наприкінці 1939 року обидві тюрми влада почала масово заповнювати в'язнями. Ще в перших числах жовтня заарештовано директора польської гімназії Тадеуша Каньовського, а всього лише за останні три місяці 1939 року каральні органи кинули за ґрати близько сотні польських високопосадовців, серед яких головного лікаря Дрогобича Еміля Скульского, президента міста Міхала Пєховича, директора «Польміну» Зигмунта Білуховського, начальника міського суду Яна Зелінського. Траплялись серед них і євреї, й українці, зокрема заарештовано дрогобицького декана отця Івана Шевчика, адвоката Івана Блажівського, та основну масу становили поляки. Черга на українців прийшла пізніше, через пів року, коли «польське питання» було в основному зняте. Тоді, починаючи з другого півріччя 1940 року, місця в камерах почали масово заповнюватись представниками української громади міста та області за стандартними для тих днів звинуваченнями: антирадянська пропаганда, бандитизм, диверсії, зберігання зброї, саботаж, шпигунство на користь іноземних держав.

Масові вбивства більшовиками під час другої світової

Починаючи з 22 червня і аж по 29 червня 1941 року енкаведисти поспішно арештовували цвіт дрогобицької інтелігенції — послів до австрійського та польського парламентів (зокрема, Антона Максимовича), директорів гімназій, шкіл, учителів (наприклад, професори Іван Чмола та Дмитро Бурко), гімназистів і студентів (серед яких Йосиф Бараняк, Йосифат Пасічник, Євген Татарський), лікарів, інженерів (Осип Левицький), спортсменів, священиків і монахів (ігумен монастиря василіян Северіян Бараник та парох з Трійці Яким Сеньківський), всіх, хто міг організувати людей, та членів їх сімей. Частину заарештованих вивезли, а, на думку влади, найнебезпечніших — винищили. І якщо раніше намагалися хоча б створити видимість законності репресій, то тепер Радянська влада, відступаючи, почала масове вбивство ув'язнених у тюрмах Дрогобича. Знищення в Дрогобичі проводили в обох тюрмах та на єврейському кладовищі (пізніше на цьому місці збудують Будинок Побуту). Але якщо у період серпня-вересня 1990 року під час розкопок і досліджень на вул. Стрийській, 3 і території саду, прилеглого до будинку внутрішньої в'язниці НКВС, знайдено залиті негашеним вапном останки тіл 486 людей, то кількість жертв режиму, знищених у тюрмі «Бриґідки» (яка з того часу безперервно працює по наші дні) та місце їх захоронення широкому загалу на кінець 2012 року невідомі.

Нацистський період

1 липня 1941 року в Дрогобич входять війська гітлерівської Німеччини та її сателіта тисовської Словаччини. Німці такох не дають установі пустувати, утримуючи в ній військовослужбовців Червоної Армії (в 1941 році в концтаборі біля «Бригідок» знаходились більше ніж 10 000 полонених червоноармійців, з яких в травні 1943 залишилось живими лише 2 200 чоловік), членів ОУН, УНС, УПА та їх симпатиків, мирне населення.

Як відомо з історії Дрогобича, вже принаймні у жовтні 1943 розстріляно першу групу українських повстанців, котрі утримувались у тюрмі.

Того ж місяця в Крайсгауптманшафті Дрогобич, як і по всій Галичині, запроваджено інститут заручників, тобто окупаційною владою заарештовувались та кидались до в'язниці мирні жителі, над якими при першій же антинімецькій акції проводилась екзекуція. Наприклад, 25 травня 1944 року польські підпільники Армії Крайової на залізничній станції в селі Рихтичі здійснили напад на склад зброї та військового спорядження. Учасники акції між собою розмовляли виключно українською мовою. Крім того, в убитого під час операції керівника Яцека Пшетоцького, емісара Уряду Польщі в еміграції, знайшли фальшиві документи, виписані на українця. Тому й не дивно, що кара впала на представників української громади міста. Через 2 дні, 27 травня, повішено 20 заручників-українців.

Радянський період

6 серпня 1944 року в місто ввійшли бійці 167-ї стрілецької дивізії 107-го стрілецького корпусу 1-ї гвардійської армії Четвертого Українського фронту. З поверненням Червоної Армії на території закладу були чоловіча тюрма загального режиму та згодом жіноча колонія загального режиму. Характеристику того «загального режиму» дала Хомій-Камінська Євгенія Томівна, уродженка с. Тернавка Жидачівського району (в ті часи — Дрогобицької, а тепер Львівської області), медсестра УПА, заарештована 9 квітня 1946 року:

Вісім місяців я відбула у Дрогобицькій тюрмі під слідством. Страшно згадувати ті часи! Слідчі були спеціально треновані до катування людей і застосовували страшні тортури. Мені заганяли голки під нігті, затискали пальці в дверях, а як били гарячими шомполами по п'ятах, то били рівномірно, щоб дужче боліло – вони розумілися на тому. Енкаведисти не пропускали нагоди принизити нас морально, поглузувати з наших ідей і переконань, бо знали, що це боліло нас найдуще. Коли у коридорі зустрічалися два конвоїри, що вели в'язнів на допит, то вони віталися таким чином: – Слава Україні! – кричав один. – Героям слава! – відповідав другий і обидва голосно реготали. Серце обливалося кров'ю, але ми мусіли мовчати.
Нарешті слідство скінчилось. Відкриваються двері нашої 13-ї камери, і я чую команду: – Собираться с вещами! Наказ виконую швидко. Маленька полотняна торбинка в одній руці, під пахою – невеличка подушка. Ось усі мої тюремні пожитки. Маю досить смішний, вірніше жалюгідний вигляд, бо на ногах у мене замість моїх гарних чобіток подерті кирзаки з широкими халявами. На подвір'ї дрогобицької тюрми «Бригідки» три четвірки виснажених мужчин, у четвертій бракує однієї людини. Кулак в спину і я вже стою четверта. Спереду, з боку і ззаду чотири конвоїри, собака. Поволі рушаємо до брами. За нею багато жінок, чоловіків старшого віку зустрічають нас плачем, розв'язують вузлики, щоб нас пригостити. Однак конвой стріляє вверх, прикладом відганяє людей від брами.
Під'їжджає «чорний ворон», і нас везуть на суд. Він короткий. В кімнату, куди мене завели, сидить «трійка». Швиденько зачитують «обвинительный акт» по ст. 54-1а–11, а ще через 5 хвилин і вирок – 10 років позбавлення волі, 5 років позбавлення громадянських прав. Відбувати покарання доведеться у далеких таборах Воркути. В коридорі зустрічаюсь із стрільцем, який показує на пальцях, що йому дали 15 років каторги, два інших показують на хрестик. Це означає смерть.

У 1954 році замість них утворено дитячу трудову колонію Дрогобицької області п/я № 53.

У 1958 році установу перейменовано на п/я ЯА 128/40. Звідси й походить ще одна неофіційна назва «сороківка».

У 2007 році вийшов друком російською мовою біографічний роман паризького мільйонера, уродженця Білої Церкви, колишнього кримінального авторитета Леоніда Білунова, відомого як Льоня Макінтош, під назвою «Три життя: роман-хроніка», в котрому він декілька сторінок спогадів присвятив саме дрогобицькій колонії, в котру він був переведений, по досягненні ним 18-літнього віку, з львівської колонії для неповнолітніх орієнтовно в середині 1967 року. За його спогадами, в колонії на той момент перебувало близько 4 тисяч засуджених, деякі з котрих «сиділи» ще з часів Другої світової війни, наприклад, за звинуваченнями в співробітництві з нацистами, були також політичні в'язні, «кинуті сюди за сфабрикованими кримінальними справами», багато «сиділи за розкрадання в особливо великих розмірах, наприклад, у гучній тоді справі про Львівську трикотажну фабрику».

Сучасний стан

На теперішній час Дрогобицька виправна колонія № 40 — це кримінально-виконавча установа середнього рівня безпеки (для утримання чоловіків, уперше засуджених до позбавлення волі на певний строк).

Нині начальником виправної колонії є Кутовой Вадим Анатолійович.

Адреса

82119, м. Дрогобич Львівської області, вул. Трускавецька, 77

Цікава інформація

  • У 2012 році саме в Дрогобицькій колонії проходили зйомки епізодів тюремного періоду життя Сергія Параджанова для фільму режисера, продюсера й сценариста Олени Фетисової «Параджанов» (художній керівник та креативний продюсер стрічки — Роман Балаян, виконавець головної ролі — Серж Аведікян (Франція)), хоча насправді свій термін він відбував в місті Алчевську на Луганщині. Але, на думку авторів фільму, «саме ця колонія виявилась практично такою ж, як та, в якій відбував покарання відомий режисер». Фільм, виробництво якого здійснювали спільно Вірменія, Грузія, Україна та Франція, за повідомленням Держкіно, в 2013 році візьме участь у трьох програмах Канського кінофестивалю та буде претендувати від України на нагороду Американської кіноакадемії «Оскар».

Примітки

  1. Нариси з історії Дрогобича (від найдавніших часів до початку XXI ст.) Дрогобич, видавництво «Коло», 2009 рік;—
  2. ІНФОРМАЦІЯ «МАСАКРА В ДРОГОБИЧІ» газета «Українські щоденні вісті (Львів)» № 14 за 22 липня 1941 року. Архів оригіналу за 16 липня 2013. Процитовано 18 березня 2022.
  3. Нариси з історії Дрогобича (від найдавніших часів до початку XXI ст.) Дрогобич, Коло, 2009 рік;— .
  4. . Архів оригіналу за 1 січня 2021. Процитовано 15 вересня 2018.
  5. . Архів оригіналу за 17 січня 2013. Процитовано 18 грудня 2012.
  6. Разом з піском і камінням ми кидали кості в дробилку (автор: Хомій-Камінська Євгенія) [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] www.vox-populi.com.ua
  7. . Архів оригіналу за 22 серпня 2016. Процитовано 22 серпня 2016.
  8. СПОГАДИ МІЛЬЙОНЕРА З ПАРИЖА ПРО ДРОГОБИЧ [ 11 жовтня 2016 у Wayback Machine.], 13 липня 2014 року.
  9. . Архів оригіналу за 2 січня 2013. Процитовано 17 грудня 2012.
  10. У Дрогобичі в колонії знімають фільм про Сергія Параджанова [ 22 вересня 2013 у Wayback Machine.] ZIK
  11. . Архів оригіналу за 23 вересня 2013. Процитовано 21 вересня 2013.
  12. . Архів оригіналу за 23 вересня 2013. Процитовано 21 вересня 2013.
  13. . Архів оригіналу за 23 вересня 2013. Процитовано 21 вересня 2013.
  14. Стаття «я дивуюсь, як він там вижив», газета «Експрес» № 102 (7154) за 19-26.09.2013 року

Джерела, посилання та література

  • Тюремний портал [ 22 липня 2012 у Wayback Machine.]
  • Дрогобицька виправна колонія № 40 на wikimapia.org [Архівовано 25 серпня 2011 у WebCite]
  • Дрогобицька виправна колонія відзначила своє сторіччя[недоступне посилання з липня 2019]
  • Дрогобицькій виправній колонії — 100 років
  • Нариси з історії Дрогобича (від найдавніших часів до початку XXI ст.) Дрогобич, видавництво «Коло», 2009 рік;— .
  • Спогади мільйонера з Парижа про Дрогобич [ 11 жовтня 2016 у Wayback Machine.]

Див. також

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Drogo bicka vipravna kolo niya 40 dekoli takozh Drogobicki Brigidki Brigitki sorokivka vipravna koloniya upravlinnya Derzhavnoyi penitenciarnoyi sluzhbi Ukrayini u Drogobichi Lvivskoyi oblasti Drogobicka vipravna koloniya 40Tip vipravna koloniyaRoztashuvannya Drogobich vul Truskavecka 77Istoriya koloniyiAvstro ukrayinsko polskij period Cej drogobickij vipravnij zaklad maye bilsh nizh 100 litnyu istoriyu Za narodnimi perekazami na misci roztashuvannya koloniyi za richkoyu Tismeniceyu livoruch vid dorogi z Drogobicha do Truskavcya kolis zaginuv vid ruk rozbijnikiv graf Lembergskij Jogo vdova Brigida Lembergska osoba nablizhena do dvoru cisara Avstro Ugorshini Franca Josifa I domoglasya sporudzhennya na comu samomu misci v yaznici Budivnictvo bulo zavershene v 1911 roci Tyurma bula rozrahovana na 700 uv yaznenih Sered miscevih meshkanciv otrimala nazvu Drogobicki Brigidki Jmovirno Brigidki zavdyaki grafini Brigidi a Drogobicki shob vidrizniti vid Brigidok lvivskih Pershih svoyih meshkanciv karnih zlochinciv zaklad otrimav z tyurmi v Stanislavi teper Ivano Frankivsk Pislya rozpadu Avstro Ugorshini ta vstanovlennya na Drogobichchini pravlinnya Polskoyi respubliki zaklad vikoristovuvavsya dlya utrimuvannya ne tilki kriminalnih elementiv a j takozh politichnih v yazniv v osnovnomu borciv za samostijnu Ukrayinu Naprikinci 30 h rokiv 20 stolittya nachalnikom karnogo zakladu na Girci drogobicki Brigidki buv pidkomendant Alfred Surminskij 1895 1940 yakogo 11 travnya 1939 roku zaminiv na posadi komendant Eligij Novakovskij Bilshovickij period Z vstupom 24 veresnya 1939 roku v Drogobich Chervonoyi Armiyi Drogobicki Brigidki razom z vnutrishnoyi tyurmoyu Drogobickogo oblasnogo upravlinnya NKVS po vulici Strijskij 3 zaraz institut fiziki matematiki ekonomiki ta innovacijnih tehnologij DDPU stayut miscem uv yaznennya politichnih oponentiv radyanskoyi vladi U vnutrishnij tyurmi pri upravlinni NKVS de za polskoyi vladi buv v primishenni tilki sud znahodilos vid 60 do 300 uv yaznenih a v Brigidkah rozrahovanih na 700 osib rozmishuvali yih 1200 Naprikinci 1939 roku obidvi tyurmi vlada pochala masovo zapovnyuvati v yaznyami She v pershih chislah zhovtnya zaareshtovano direktora polskoyi gimnaziyi Tadeusha Kanovskogo a vsogo lishe za ostanni tri misyaci 1939 roku karalni organi kinuli za grati blizko sotni polskih visokoposadovciv sered yakih golovnogo likarya Drogobicha Emilya Skulskogo prezidenta mista Mihala Pyehovicha direktora Polminu Zigmunta Biluhovskogo nachalnika miskogo sudu Yana Zelinskogo Traplyalis sered nih i yevreyi j ukrayinci zokrema zaareshtovano drogobickogo dekana otcya Ivana Shevchika advokata Ivana Blazhivskogo ta osnovnu masu stanovili polyaki Cherga na ukrayinciv prijshla piznishe cherez piv roku koli polske pitannya bulo v osnovnomu znyate Todi pochinayuchi z drugogo pivrichchya 1940 roku miscya v kamerah pochali masovo zapovnyuvatis predstavnikami ukrayinskoyi gromadi mista ta oblasti za standartnimi dlya tih dniv zvinuvachennyami antiradyanska propaganda banditizm diversiyi zberigannya zbroyi sabotazh shpigunstvo na korist inozemnih derzhav Masovi vbivstva bilshovikami pid chas drugoyi svitovoyi Pochinayuchi z 22 chervnya i azh po 29 chervnya 1941 roku enkavedisti pospishno areshtovuvali cvit drogobickoyi inteligenciyi posliv do avstrijskogo ta polskogo parlamentiv zokrema Antona Maksimovicha direktoriv gimnazij shkil uchiteliv napriklad profesori Ivan Chmola ta Dmitro Burko gimnazistiv i studentiv sered yakih Josif Baranyak Josifat Pasichnik Yevgen Tatarskij likariv inzheneriv Osip Levickij sportsmeniv svyashenikiv i monahiv igumen monastirya vasiliyan Severiyan Baranik ta paroh z Trijci Yakim Senkivskij vsih hto mig organizuvati lyudej ta chleniv yih simej Chastinu zaareshtovanih vivezli a na dumku vladi najnebezpechnishih vinishili I yaksho ranishe namagalisya hocha b stvoriti vidimist zakonnosti represij to teper Radyanska vlada vidstupayuchi pochala masove vbivstvo uv yaznenih u tyurmah Drogobicha Znishennya v Drogobichi provodili v oboh tyurmah ta na yevrejskomu kladovishi piznishe na comu misci zbuduyut Budinok Pobutu Ale yaksho u period serpnya veresnya 1990 roku pid chas rozkopok i doslidzhen na vul Strijskij 3 i teritoriyi sadu prileglogo do budinku vnutrishnoyi v yaznici NKVS znajdeno zaliti negashenim vapnom ostanki til 486 lyudej to kilkist zhertv rezhimu znishenih u tyurmi Brigidki yaka z togo chasu bezperervno pracyuye po nashi dni ta misce yih zahoronennya shirokomu zagalu na kinec 2012 roku nevidomi Nacistskij period 1 lipnya 1941 roku v Drogobich vhodyat vijska gitlerivskoyi Nimechchini ta yiyi satelita tisovskoyi Slovachchini Nimci takoh ne dayut ustanovi pustuvati utrimuyuchi v nij vijskovosluzhbovciv Chervonoyi Armiyi v 1941 roci v konctabori bilya Brigidok znahodilis bilshe nizh 10 000 polonenih chervonoarmijciv z yakih v travni 1943 zalishilos zhivimi lishe 2 200 cholovik chleniv OUN UNS UPA ta yih simpatikiv mirne naselennya Yak vidomo z istoriyi Drogobicha vzhe prinajmni u zhovtni 1943 rozstrilyano pershu grupu ukrayinskih povstanciv kotri utrimuvalis u tyurmi Togo zh misyacya v Krajsgauptmanshafti Drogobich yak i po vsij Galichini zaprovadzheno institut zaruchnikiv tobto okupacijnoyu vladoyu zaareshtovuvalis ta kidalis do v yaznici mirni zhiteli nad yakimi pri pershij zhe antinimeckij akciyi provodilas ekzekuciya Napriklad 25 travnya 1944 roku polski pidpilniki Armiyi Krajovoyi na zaliznichnij stanciyi v seli Rihtichi zdijsnili napad na sklad zbroyi ta vijskovogo sporyadzhennya Uchasniki akciyi mizh soboyu rozmovlyali viklyuchno ukrayinskoyu movoyu Krim togo v ubitogo pid chas operaciyi kerivnika Yaceka Pshetockogo emisara Uryadu Polshi v emigraciyi znajshli falshivi dokumenti vipisani na ukrayincya Tomu j ne divno sho kara vpala na predstavnikiv ukrayinskoyi gromadi mista Cherez 2 dni 27 travnya povisheno 20 zaruchnikiv ukrayinciv Radyanskij period 6 serpnya 1944 roku v misto vvijshli bijci 167 yi strileckoyi diviziyi 107 go strileckogo korpusu 1 yi gvardijskoyi armiyi Chetvertogo Ukrayinskogo frontu Z povernennyam Chervonoyi Armiyi na teritoriyi zakladu buli cholovicha tyurma zagalnogo rezhimu ta zgodom zhinocha koloniya zagalnogo rezhimu Harakteristiku togo zagalnogo rezhimu dala Homij Kaminska Yevgeniya Tomivna urodzhenka s Ternavka Zhidachivskogo rajonu v ti chasi Drogobickoyi a teper Lvivskoyi oblasti medsestra UPA zaareshtovana 9 kvitnya 1946 roku Visim misyaciv ya vidbula u Drogobickij tyurmi pid slidstvom Strashno zgaduvati ti chasi Slidchi buli specialno trenovani do katuvannya lyudej i zastosovuvali strashni torturi Meni zaganyali golki pid nigti zatiskali palci v dveryah a yak bili garyachimi shompolami po p yatah to bili rivnomirno shob duzhche bolilo voni rozumilisya na tomu Enkavedisti ne propuskali nagodi priniziti nas moralno pogluzuvati z nashih idej i perekonan bo znali sho ce bolilo nas najdushe Koli u koridori zustrichalisya dva konvoyiri sho veli v yazniv na dopit to voni vitalisya takim chinom Slava Ukrayini krichav odin Geroyam slava vidpovidav drugij i obidva golosno regotali Serce oblivalosya krov yu ale mi musili movchati Nareshti slidstvo skinchilos Vidkrivayutsya dveri nashoyi 13 yi kameri i ya chuyu komandu Sobiratsya s veshami Nakaz vikonuyu shvidko Malenka polotnyana torbinka v odnij ruci pid pahoyu nevelichka podushka Os usi moyi tyuremni pozhitki Mayu dosit smishnij virnishe zhalyugidnij viglyad bo na nogah u mene zamist moyih garnih chobitok poderti kirzaki z shirokimi halyavami Na podvir yi drogobickoyi tyurmi Brigidki tri chetvirki visnazhenih muzhchin u chetvertij brakuye odniyeyi lyudini Kulak v spinu i ya vzhe stoyu chetverta Speredu z boku i zzadu chotiri konvoyiri sobaka Povoli rushayemo do brami Za neyu bagato zhinok cholovikiv starshogo viku zustrichayut nas plachem rozv yazuyut vuzliki shob nas prigostiti Odnak konvoj strilyaye vverh prikladom vidganyaye lyudej vid brami Pid yizhdzhaye chornij voron i nas vezut na sud Vin korotkij V kimnatu kudi mene zaveli sidit trijka Shvidenko zachituyut obvinitelnyj akt po st 54 1a 11 a she cherez 5 hvilin i virok 10 rokiv pozbavlennya voli 5 rokiv pozbavlennya gromadyanskih prav Vidbuvati pokarannya dovedetsya u dalekih taborah Vorkuti V koridori zustrichayus iz strilcem yakij pokazuye na palcyah sho jomu dali 15 rokiv katorgi dva inshih pokazuyut na hrestik Ce oznachaye smert U 1954 roci zamist nih utvoreno dityachu trudovu koloniyu Drogobickoyi oblasti p ya 53 U 1958 roci ustanovu perejmenovano na p ya YaA 128 40 Zvidsi j pohodit she odna neoficijna nazva sorokivka U 2007 roci vijshov drukom rosijskoyu movoyu biografichnij roman parizkogo miljonera urodzhencya Biloyi Cerkvi kolishnogo kriminalnogo avtoriteta Leonida Bilunova vidomogo yak Lonya Makintosh pid nazvoyu Tri zhittya roman hronika v kotromu vin dekilka storinok spogadiv prisvyativ same drogobickij koloniyi v kotru vin buv perevedenij po dosyagnenni nim 18 litnogo viku z lvivskoyi koloniyi dlya nepovnolitnih oriyentovno v seredini 1967 roku Za jogo spogadami v koloniyi na toj moment perebuvalo blizko 4 tisyach zasudzhenih deyaki z kotrih sidili she z chasiv Drugoyi svitovoyi vijni napriklad za zvinuvachennyami v spivrobitnictvi z nacistami buli takozh politichni v yazni kinuti syudi za sfabrikovanimi kriminalnimi spravami bagato sidili za rozkradannya v osoblivo velikih rozmirah napriklad u guchnij todi spravi pro Lvivsku trikotazhnu fabriku Suchasnij stan Na teperishnij chas Drogobicka vipravna koloniya 40 ce kriminalno vikonavcha ustanova serednogo rivnya bezpeki dlya utrimannya cholovikiv upershe zasudzhenih do pozbavlennya voli na pevnij strok Nini nachalnikom vipravnoyi koloniyi ye Kutovoj Vadim Anatolijovich Adresa82119 m Drogobich Lvivskoyi oblasti vul Truskavecka 77Cikava informaciyaU 2012 roci same v Drogobickij koloniyi prohodili zjomki epizodiv tyuremnogo periodu zhittya Sergiya Paradzhanova dlya filmu rezhisera prodyusera j scenarista Oleni Fetisovoyi Paradzhanov hudozhnij kerivnik ta kreativnij prodyuser strichki Roman Balayan vikonavec golovnoyi roli Serzh Avedikyan Franciya hocha naspravdi svij termin vin vidbuvav v misti Alchevsku na Luganshini Ale na dumku avtoriv filmu same cya koloniya viyavilas praktichno takoyu zh yak ta v yakij vidbuvav pokarannya vidomij rezhiser Film virobnictvo yakogo zdijsnyuvali spilno Virmeniya Gruziya Ukrayina ta Franciya za povidomlennyam Derzhkino v 2013 roci vizme uchast u troh programah Kanskogo kinofestivalyu ta bude pretenduvati vid Ukrayini na nagorodu Amerikanskoyi kinoakademiyi Oskar PrimitkiNarisi z istoriyi Drogobicha vid najdavnishih chasiv do pochatku XXI st Drogobich vidavnictvo Kolo 2009 rik ISBN 978 966 7996 46 8 INFORMACIYa MASAKRA V DROGOBIChI gazeta Ukrayinski shodenni visti Lviv 14 za 22 lipnya 1941 roku Arhiv originalu za 16 lipnya 2013 Procitovano 18 bereznya 2022 Narisi z istoriyi Drogobicha vid najdavnishih chasiv do pochatku XXI st Drogobich Kolo 2009 rik ISBN 978 966 7996 46 8 Arhiv originalu za 1 sichnya 2021 Procitovano 15 veresnya 2018 Arhiv originalu za 17 sichnya 2013 Procitovano 18 grudnya 2012 Razom z piskom i kaminnyam mi kidali kosti v drobilku avtor Homij Kaminska Yevgeniya 4 bereznya 2016 u Wayback Machine www vox populi com ua Arhiv originalu za 22 serpnya 2016 Procitovano 22 serpnya 2016 SPOGADI MILJONERA Z PARIZhA PRO DROGOBICh 11 zhovtnya 2016 u Wayback Machine 13 lipnya 2014 roku Arhiv originalu za 2 sichnya 2013 Procitovano 17 grudnya 2012 U Drogobichi v koloniyi znimayut film pro Sergiya Paradzhanova 22 veresnya 2013 u Wayback Machine ZIK Arhiv originalu za 23 veresnya 2013 Procitovano 21 veresnya 2013 Arhiv originalu za 23 veresnya 2013 Procitovano 21 veresnya 2013 Arhiv originalu za 23 veresnya 2013 Procitovano 21 veresnya 2013 Stattya ya divuyus yak vin tam vizhiv gazeta Ekspres 102 7154 za 19 26 09 2013 rokuDzherela posilannya ta literaturaTyuremnij portal 22 lipnya 2012 u Wayback Machine Drogobicka vipravna koloniya 40 na wikimapia org Arhivovano 25 serpnya 2011 u WebCite Drogobicka vipravna koloniya vidznachila svoye storichchya nedostupne posilannya z lipnya 2019 Drogobickij vipravnij koloniyi 100 rokiv Narisi z istoriyi Drogobicha vid najdavnishih chasiv do pochatku XXI st Drogobich vidavnictvo Kolo 2009 rik ISBN 978 966 7996 46 8 Spogadi miljonera z Parizha pro Drogobich 11 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Div takozhBrigidki Drogobicka Golgofa

Дата публікації:
Топ