Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Квасо́ля звича́йна (Phaseolus vulgaris) — вид рослин з роду квасоля родини бобові. Це найбільш культивований вид з цього роду. Має багато різновидів та сортів. Сорти відрізняються між собою за формою і забарвленням листків та забарвленням і виглядом плодів (бобів). В їжу використовуються як насіння, так і боби (інколи їх неправильно називають стручками) (див. Стручкова квасоля).
| Квасоля звичайна | |
|---|---|
 | |
| Квасоля звичайна | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Бобовоцвіті (Fabales) |
| Родина: | Бобові (Fabaceae) |
| Рід: | Квасоля (Phaseolus) |
| Вид: | Квасоля звичайна (P. vulgaris) |
| Біноміальна назва | |
| Phaseolus vulgaris L., 1753 | |
Ботанічний опис
Квасоля звичайна — однорічна трав'яна рослина 0,5—3 метри заввишки (трапляються як карликові сорти, так і виткі з довжиною стебла до 3 метрів). Стебло в частини сортів витке, в іншої частини — пряме; сильно розгалужене, покрите рідкими волосками. Листки непарноперисті, на довгих черешках. Квітки по 2—6 на довгих квітконіжках, 1—1,5 см довжиною. Колір від білих до темно-пурпурних і фіолетових, метеликових. Плоди — боби, висячі, 5—20 см довжини, 1—1,5 см завширшки, прямі або зігнуті. Колір від блідо-жовтих та зелених до темно-фіолетових, із 2—8 насінинами. Насіння 5—15 мм довжиною, еліптичні, колір від білих до темно-лілових та чорних, однотонні або мозаїчні, крапчасті або плямисті. Квасоля звичайна У Центральній та Південній Америці цей вид представлений одно-, дво- та багаторічними трав'яними рослинами з виткими (ліаноподібними) і повзучими стеблами. Наявні там кущові форми виникли внаслідок діяльності людини.
В Україні квасоля звичайна (2n-22) — однорічна трав'яниста рослина. Стрижнева коренева система добре розвинена. Стебло трав'яне або слабоздерев'яніле, від основи галузиться, голе, різної висоти та форми: у кущової квасолі — прямостояче, невисоке — у середньому 25—45 см, у кущової з виткою верхівкою — до 75 см, у напіввиткової — стебло в'ється наполовину, заввишки до 1,5 м; у виткої — повністю витке, заввишки до 2—3 м і більше.
Примордіальні листки великі, серцеподібної форми, слабоопушені; трійчасті листки складаються з досить великих листочків, переважно з загостреними верхівками. За формою вони серцеподібні, трикутні, ромбоподібні, яйцеподібні.
У пазухах листків розміщуються квітконоси, на яких утворюються китиці від 2—3 до 10—12 квіток у кожній. Квітки середні й великі (від 11—15 до 27 мм), білі, рожеві, фіолетові. У квасолі з білими квітками насіння, як правило, також біле, рожевими — коричневе, з фіолетовими — чорне.
Боби завдовжки 7—25 і завширшки 0,7—1,2 см, закінчуються прямим або зігнутим дзьобиком. За формою вони бувають прямими, зігнутими, шабле- або серпоподібними, мечоподібними та чоткоподібними, плоскими чи циліндричними, з гладенькою і зморшкуватою поверхнею.
За будовою бобів квасолю поділяють на три групи: лущильну — з твердим пергаментним шаром клітин на внутрішньому боці стулок, напівцукрову — із слаборозвиненим пергаментним шаром та цукрову, або спаржеву, у бобах якої немає пергаментного шару. Лущильну квасолю вирощують для одержання стиглого зерна, а цукрову — на «лопатку», для використання в їжу соковитих недостиглих бобів.
Недостиглі боби у квасолі зелені, строкато-червоні, строкато-фіолетові, достиглі — солом'яно-жовті. Середня кількість бобів на рослині — 10—15 з коливаннями від 5—7 до 35—38 шт. Висота прикріплення нижнього бобу від 6—7 до 15—20 см. У бобах розвивається від 2 до 7—10 насінин, різних за розміром, формою та забарвленням.
За розміром насіння буває дрібне — з масою 1000 насінин від 140 до 250 г, середнє — 250—400 г та крупне — з масою понад 400 г (до 1100 г). Під час проростання насіння сім'ядолі виносяться на поверхню ґрунту. За формою розрізняють насіння кулясте, еліптичне, ниркоподібне та валькувате. Кулясте насіння (sphaericus) за довжиною, шириною і товщиною майже однакове; у еліптичного насіння (ellipticus) довжина в 1,5 раза більша за ширину при майже однакових ширині й товщині; у ниркоподібного (compressus) — довжина у 1,5 рази перевищує ширину, а товщина становить 1/3—1/4 довжини (насіння сплюснуте); у валькуватого (oblongus) — довжина у два рази більша за товщину, ширина і товщина майже однакові (насіння видовжене, з випуклими кінцями).
Насіння квасолі має однотонне забарвлення — біле, зелене, жовте, коричневе та чорне або воно строкате. Строкатість визначається особливістю забарвлення поверхні насінної оболонки. Розрізняють чотири типи малюнків на насінні: крапчастий (punctatus) — на поверхні насіння розміщені невеликі кольорові цятки майже однакового розміру, строкатий (variegatus) — поверхня насіння вкрита плямами, які мають різні розмір і форму; плямистий (maculatus) — як правило, біля насіннєвого рубчика розміщується різної форми велика пляма, біля якої може бути кілька плям меншого розміру; смугастий…
Історія поширення
Квасоля — одна з прадавніх культур світу. Одомашнена на своїй батьківщині — у Новому Світі, і була однією головних рослин стародавнього землеробства Перу, Мексики й інших країн Південної і Центральної Америки.
Після відкриття Америки Христофор Колумб ототожнив місцеву квасолю з , різновидом бобів, здавна відомих європейцям. Давньогрецька назва любії — φάσηλος — і стала загальновживаним ім'ям американської рослини, яка швидко посунула у щоденному раціоні мешканців Старого Світу інші види бобових.
У Німеччині квасолю досі часто називають білильними бобами. До Європи її завезли після другої подорожі Колумба, а звідти вона потрапила до України в XVII—XVIII ст. Ймовірно, саме через це в нас квасолю тривалий час називали французькими бобами. Спочатку її вирощували як декоративну, і лише з часом, наприкінці XVII ст. квасоля дістала широке поширення як овочева культура.
Різновиди
Форма та забарвлення насіння — основні ознаки поділу квасолі звичайної на чотири різновидності: куляста — sphaericus Comes., еліптична — ellipticus Comes., валькувата — oblongus Comes., ниркоподібна — compressus Comes.
Якщо сорт має насіння проміжної форми, вживають подвійну назву, наприклад, ellipticus-oblongus, sphaericus-ellipticus та ін. В Україні майже всі сорти утворюють біле насіння.
Серед сортів звичайної квасолі найпоширені в Україні такі: 1 Алуна, Бєльцька 16, Первомайська, Подільська кущова, Синельниківська 6, Харківська штамбова, Ювілейна 250 та ін., а з овочевих — Есперанто, Ольга, Присадибна та ін.
Квасоля багатоквіткова належить до одно-, дворічних рослин, утворює виткі слаборозгалужені міцні стебла. Примордіальні листки та листочки трійчастих листків великі, слабо-опушені. Квітки великі, вогняно-червоні, рожеві, білі; суцвіття — 16—40-квіткові китиці. Утворює широкі стиснуто-циліндричні боби завдовжки 10—27 см, які закінчуються загостреним дзьобиком і містять 2—6 насінин. Насіння велике. Маса 1000 насінин — 700—1300 г і більше; за формою — плоскоеліптичне, ниркоподібне; за забарвленням — біле, строкате. При проростанні насіння сім'ядолі не виносяться на поверхню ґрунту. Поширена у правобережних областях України.
Квасоля маш (золотиста, азійська). Однорічна рослина з розгалуженим стеблом, яке буває прямостоячим — заввишки 20—70 см (у кущових форм), витким та сланким — до 120 см. Примордіальні листки ланцетні, загострені, завширшки 7-14 см, опушені, трійчасті листки з широкими опушеними листочками. Боби тонкі, циліндричної форми, без носика, опушені, завдовжки 6—18 см, містять 6—15 насінин. Насіння округло-циліндричне, зелене або коричневе, дрібне. Маса 1000 насінин — 25-60 г. При проростанні насіння сім'ядолі виносяться на поверхню ґрунту.
Квасоля гостролиста, або тепарі. Рослини мають форму розлогого куща з виткими верхівками, заввишки 35—70 см. Примордіальні листки яйцеподібноланцетної форми, голі або слабоопушені, завширшки 2—3,5 см. Трійчасті листки малі, листкові пластинки зверху майже голі, знизу — злегка опушені. Квітки малі, зібрані по 2—4 у китиці. Боби короткі (6—8 см), плоскі, містять 4—6 білих насінин. Насіння дрібне, плоске або сплюснуто-еліптичне; маса 1000 насінин — 100—220 г. При проростанні насіння сім'ядолі виносяться на поверхню ґрунту.
Лімська квасоля трапляється як багаторічна, дво- і однорічна рослина. У виробництві поширені виткі й кущові сорти однорічної квасолі. Примордіальні листки голі, вкриті восковим нальотом, а трійчасті — середнього розміру, майже голі. На квіткових китицях утворюється 30—60 малих квіток біло-зеленого, лілового або фіолетового кольору. Боби широкі, плоскі, завдовжки 7—20 см, містять 2—3 насінини. Насіння різної форми (кулясте, ниркоподібне, еліптичне), біле або строкате, завдовжки 12—24 мм, завширшки 13—17 мм і завтовшки 6—10 мм. Маса 1000 насінин — 240—1150 г. При проростанні насіння сім'ядолі виносяться на поверхню ґрунту.
Кутаста квасоля, або адзукі. Кущова рослина. Насіння при проростанні не виносить на поверхню сім'ядолей. Примордіальні листки округлі, злегка загострені, завдовжки 5—7,5 см. Трійчасті листки великі, завдовжки 20—30 см; листочки широкі, злегка опушені. Квітки великі (15—18 см), золотисто-жовті, зібрані по 6—10 у короткі китиці. Боби довгі (до 15 см), циліндричні, голі. Насіння дрібне, циліндричне або бочкоподібне, однотонне, сіре, кремове, червоне, каштанове, темно-зелене або з малюнком. Маса 1000 насінин — 55—110 г.
Хімічний склад
У плодах квасолі містяться білки (в окремих сортах до 31 %), вуглеводи (моно- й олігосахариди, крохмаль), (в тому числі й незамінні амінокислоти), флавоноїди (кверцитурон), стерини та органічні кислоти (яблучна, малонова, лимонна). Містить вітаміни: піридоксин, тіамін, пантотенову й аскорбінову кислоти. У надземній частині квасолі знайдено флавоноїди (кемпферол-3-глюкозид, кемпферол-3-глюкоксилозид, міріцетін-3-глюкозид), лейкоантоцианіди (лейкодельфінідін, лейкоцианідін, лейкопеларгонідін) і антоціани (ціанідин, пеларгонідін, дельфінідін, петунідін-3-глюкозид і мальвідін-3-глюкозид). Основним запасним білком квасолі є фазеолін.
В Україні
Більшість бобів (насінин) квасолі, що вирощуються в Україні, білого кольору (із темними смужками чи без них). Трапляються світло- і темно-коричневі сорти різних відтінків.
- Розрізняють
- лущильні — з грубим товстим пергаментним шаром «бобів»,
- напівцукрові — зі слабким чи пергаментним шаром, який з'являється по мірі дозрівання,
- цукрові, чи спаржеві сорти.
Примітки
- Мустафін О. Смачні мандри. Нові екскурсії кухнею. — К., 2020. — С. 40-45.
- Вживаються в їжу не перезрілі боби, у вареному чи консервованому вигляді. Пергаментний шар відсутній.
Література
- Бернардино де Саагун, Общая история о делах Новой Испании. Книги X-XI: Познания астеков в медицине и ботанике / Ред. и пер. С. А. Куприенко. — К. : Видавець Купрієнко С.А, 2013. — 218 с. — (Месоамерика. Источники. История. Человек) — .
- Фасоль. Теоретические Основы селекции «Генофонд и селекция зерновых бобовых культур» (Под ред. Б. С. Курловича и С. И. Репьева), СПБ, 1995, 430 с. (рос.)
Посилання
- Квасоля звичайна // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 199. — .
- Квасоля [ 22 Квітня 2016 у Wayback Machine.] //Аграрна енциклопедія
- Квасоля звичайна: інформація на сайті GRIN
- Квасоля звичайна (Phaseolus vulgaris L.)(Phaseolus vulgaris L.) [ 3 Серпня 2009 у Wayback Machine.]
- Квасоля звичайна (Phaseolus vulgaris L.) [ 20 Квітня 2013 у Wayback Machine.]
- Квасоля звичайна (Phaseolus vulgaris L.) [Архівовано 2 грудня 2012 у WebCite]
- Квасоля [ 15 Березня 2016 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопедія
- Квасоля [ 25 Вересня 2009 у Wayback Machine.]
- Ю. Носенко. Товарне вирощування квасолі звичайної [ 6 Січня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kvaso lya zvicha jna Phaseolus vulgaris vid roslin z rodu kvasolya rodini bobovi Ce najbilsh kultivovanij vid z cogo rodu Maye bagato riznovidiv ta sortiv Sorti vidriznyayutsya mizh soboyu za formoyu i zabarvlennyam listkiv ta zabarvlennyam i viglyadom plodiv bobiv V yizhu vikoristovuyutsya yak nasinnya tak i bobi inkoli yih nepravilno nazivayut struchkami div Struchkova kvasolya Kvasolya zvichajna Kvasolya zvichajna Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Evdikoti Eudicots Klada Rozidi Rosids Poryadok Bobovocviti Fabales Rodina Bobovi Fabaceae Rid Kvasolya Phaseolus Vid Kvasolya zvichajna P vulgaris Binomialna nazva Phaseolus vulgaris L 1753 Phaseolus vulgaris Tuluzkij muzejBotanichnij opisKvasolya zvichajna odnorichna trav yana roslina 0 5 3 metri zavvishki traplyayutsya yak karlikovi sorti tak i vitki z dovzhinoyu stebla do 3 metriv Steblo v chastini sortiv vitke v inshoyi chastini pryame silno rozgaluzhene pokrite ridkimi voloskami Listki neparnoperisti na dovgih chereshkah Kvitki po 2 6 na dovgih kvitkonizhkah 1 1 5 sm dovzhinoyu Kolir vid bilih do temno purpurnih i fioletovih metelikovih Plodi bobi visyachi 5 20 sm dovzhini 1 1 5 sm zavshirshki pryami abo zignuti Kolir vid blido zhovtih ta zelenih do temno fioletovih iz 2 8 nasininami Nasinnya 5 15 mm dovzhinoyu eliptichni kolir vid bilih do temno lilovih ta chornih odnotonni abo mozayichni krapchasti abo plyamisti Kvasolya zvichajna U Centralnij ta Pivdennij Americi cej vid predstavlenij odno dvo ta bagatorichnimi trav yanimi roslinami z vitkimi lianopodibnimi i povzuchimi steblami Nayavni tam kushovi formi vinikli vnaslidok diyalnosti lyudini V Ukrayini kvasolya zvichajna 2n 22 odnorichna trav yanista roslina Strizhneva koreneva sistema dobre rozvinena Steblo trav yane abo slabozderev yanile vid osnovi galuzitsya gole riznoyi visoti ta formi u kushovoyi kvasoli pryamostoyache nevisoke u serednomu 25 45 sm u kushovoyi z vitkoyu verhivkoyu do 75 sm u napivvitkovoyi steblo v yetsya napolovinu zavvishki do 1 5 m u vitkoyi povnistyu vitke zavvishki do 2 3 m i bilshe Primordialni listki veliki sercepodibnoyi formi slaboopusheni trijchasti listki skladayutsya z dosit velikih listochkiv perevazhno z zagostrenimi verhivkami Za formoyu voni sercepodibni trikutni rombopodibni yajcepodibni U pazuhah listkiv rozmishuyutsya kvitkonosi na yakih utvoryuyutsya kitici vid 2 3 do 10 12 kvitok u kozhnij Kvitki seredni j veliki vid 11 15 do 27 mm bili rozhevi fioletovi U kvasoli z bilimi kvitkami nasinnya yak pravilo takozh bile rozhevimi korichneve z fioletovimi chorne Bobi zavdovzhki 7 25 i zavshirshki 0 7 1 2 sm zakinchuyutsya pryamim abo zignutim dzobikom Za formoyu voni buvayut pryamimi zignutimi shable abo serpopodibnimi mechopodibnimi ta chotkopodibnimi ploskimi chi cilindrichnimi z gladenkoyu i zmorshkuvatoyu poverhneyu Za budovoyu bobiv kvasolyu podilyayut na tri grupi lushilnu z tverdim pergamentnim sharom klitin na vnutrishnomu boci stulok napivcukrovu iz slaborozvinenim pergamentnim sharom ta cukrovu abo sparzhevu u bobah yakoyi nemaye pergamentnogo sharu Lushilnu kvasolyu viroshuyut dlya oderzhannya stiglogo zerna a cukrovu na lopatku dlya vikoristannya v yizhu sokovitih nedostiglih bobiv Nedostigli bobi u kvasoli zeleni strokato chervoni strokato fioletovi dostigli solom yano zhovti Serednya kilkist bobiv na roslini 10 15 z kolivannyami vid 5 7 do 35 38 sht Visota prikriplennya nizhnogo bobu vid 6 7 do 15 20 sm U bobah rozvivayetsya vid 2 do 7 10 nasinin riznih za rozmirom formoyu ta zabarvlennyam Za rozmirom nasinnya buvaye dribne z masoyu 1000 nasinin vid 140 do 250 g serednye 250 400 g ta krupne z masoyu ponad 400 g do 1100 g Pid chas prorostannya nasinnya sim yadoli vinosyatsya na poverhnyu gruntu Za formoyu rozriznyayut nasinnya kulyaste eliptichne nirkopodibne ta valkuvate Kulyaste nasinnya sphaericus za dovzhinoyu shirinoyu i tovshinoyu majzhe odnakove u eliptichnogo nasinnya ellipticus dovzhina v 1 5 raza bilsha za shirinu pri majzhe odnakovih shirini j tovshini u nirkopodibnogo compressus dovzhina u 1 5 razi perevishuye shirinu a tovshina stanovit 1 3 1 4 dovzhini nasinnya splyusnute u valkuvatogo oblongus dovzhina u dva razi bilsha za tovshinu shirina i tovshina majzhe odnakovi nasinnya vidovzhene z vipuklimi kincyami Nasinnya kvasoli maye odnotonne zabarvlennya bile zelene zhovte korichneve ta chorne abo vono strokate Strokatist viznachayetsya osoblivistyu zabarvlennya poverhni nasinnoyi obolonki Rozriznyayut chotiri tipi malyunkiv na nasinni krapchastij punctatus na poverhni nasinnya rozmisheni neveliki kolorovi cyatki majzhe odnakovogo rozmiru strokatij variegatus poverhnya nasinnya vkrita plyamami yaki mayut rizni rozmir i formu plyamistij maculatus yak pravilo bilya nasinnyevogo rubchika rozmishuyetsya riznoyi formi velika plyama bilya yakoyi mozhe buti kilka plyam menshogo rozmiru smugastij Istoriya poshirennyaKvasolya odna z pradavnih kultur svitu Odomashnena na svoyij batkivshini u Novomu Sviti i bula odniyeyu golovnih roslin starodavnogo zemlerobstva Peru Meksiki j inshih krayin Pivdennoyi i Centralnoyi Ameriki Pislya vidkrittya Ameriki Hristofor Kolumb ototozhniv miscevu kvasolyu z riznovidom bobiv zdavna vidomih yevropejcyam Davnogrecka nazva lyubiyi fashlos i stala zagalnovzhivanim im yam amerikanskoyi roslini yaka shvidko posunula u shodennomu racioni meshkanciv Starogo Svitu inshi vidi bobovih U Nimechchini kvasolyu dosi chasto nazivayut bililnimi bobami Do Yevropi yiyi zavezli pislya drugoyi podorozhi Kolumba a zvidti vona potrapila do Ukrayini v XVII XVIII st Jmovirno same cherez ce v nas kvasolyu trivalij chas nazivali francuzkimi bobami Spochatku yiyi viroshuvali yak dekorativnu i lishe z chasom naprikinci XVII st kvasolya distala shiroke poshirennya yak ovocheva kultura RiznovidiShparagova kvasolya Lopatki Forma ta zabarvlennya nasinnya osnovni oznaki podilu kvasoli zvichajnoyi na chotiri riznovidnosti kulyasta sphaericus Comes eliptichna ellipticus Comes valkuvata oblongus Comes nirkopodibna compressus Comes Yaksho sort maye nasinnya promizhnoyi formi vzhivayut podvijnu nazvu napriklad ellipticus oblongus sphaericus ellipticus ta in V Ukrayini majzhe vsi sorti utvoryuyut bile nasinnya Sered sortiv zvichajnoyi kvasoli najposhireni v Ukrayini taki 1 Aluna Byelcka 16 Pervomajska Podilska kushova Sinelnikivska 6 Harkivska shtambova Yuvilejna 250 ta in a z ovochevih Esperanto Olga Prisadibna ta in Kvasolya bagatokvitkova nalezhit do odno dvorichnih roslin utvoryuye vitki slaborozgaluzheni micni stebla Primordialni listki ta listochki trijchastih listkiv veliki slabo opusheni Kvitki veliki vognyano chervoni rozhevi bili sucvittya 16 40 kvitkovi kitici Utvoryuye shiroki stisnuto cilindrichni bobi zavdovzhki 10 27 sm yaki zakinchuyutsya zagostrenim dzobikom i mistyat 2 6 nasinin Nasinnya velike Masa 1000 nasinin 700 1300 g i bilshe za formoyu ploskoeliptichne nirkopodibne za zabarvlennyam bile strokate Pri prorostanni nasinnya sim yadoli ne vinosyatsya na poverhnyu gruntu Poshirena u pravoberezhnih oblastyah Ukrayini Kvasolya mash zolotista azijska Odnorichna roslina z rozgaluzhenim steblom yake buvaye pryamostoyachim zavvishki 20 70 sm u kushovih form vitkim ta slankim do 120 sm Primordialni listki lancetni zagostreni zavshirshki 7 14 sm opusheni trijchasti listki z shirokimi opushenimi listochkami Bobi tonki cilindrichnoyi formi bez nosika opusheni zavdovzhki 6 18 sm mistyat 6 15 nasinin Nasinnya okruglo cilindrichne zelene abo korichneve dribne Masa 1000 nasinin 25 60 g Pri prorostanni nasinnya sim yadoli vinosyatsya na poverhnyu gruntu Kvasolya gostrolista abo tepari Roslini mayut formu rozlogogo kusha z vitkimi verhivkami zavvishki 35 70 sm Primordialni listki yajcepodibnolancetnoyi formi goli abo slaboopusheni zavshirshki 2 3 5 sm Trijchasti listki mali listkovi plastinki zverhu majzhe goli znizu zlegka opusheni Kvitki mali zibrani po 2 4 u kitici Bobi korotki 6 8 sm ploski mistyat 4 6 bilih nasinin Nasinnya dribne ploske abo splyusnuto eliptichne masa 1000 nasinin 100 220 g Pri prorostanni nasinnya sim yadoli vinosyatsya na poverhnyu gruntu Limska kvasolya traplyayetsya yak bagatorichna dvo i odnorichna roslina U virobnictvi poshireni vitki j kushovi sorti odnorichnoyi kvasoli Primordialni listki goli vkriti voskovim nalotom a trijchasti serednogo rozmiru majzhe goli Na kvitkovih kiticyah utvoryuyetsya 30 60 malih kvitok bilo zelenogo lilovogo abo fioletovogo koloru Bobi shiroki ploski zavdovzhki 7 20 sm mistyat 2 3 nasinini Nasinnya riznoyi formi kulyaste nirkopodibne eliptichne bile abo strokate zavdovzhki 12 24 mm zavshirshki 13 17 mm i zavtovshki 6 10 mm Masa 1000 nasinin 240 1150 g Pri prorostanni nasinnya sim yadoli vinosyatsya na poverhnyu gruntu Kutasta kvasolya abo adzuki Kushova roslina Nasinnya pri prorostanni ne vinosit na poverhnyu sim yadolej Primordialni listki okrugli zlegka zagostreni zavdovzhki 5 7 5 sm Trijchasti listki veliki zavdovzhki 20 30 sm listochki shiroki zlegka opusheni Kvitki veliki 15 18 sm zolotisto zhovti zibrani po 6 10 u korotki kitici Bobi dovgi do 15 sm cilindrichni goli Nasinnya dribne cilindrichne abo bochkopodibne odnotonne sire kremove chervone kashtanove temno zelene abo z malyunkom Masa 1000 nasinin 55 110 g Himichnij skladU plodah kvasoli mistyatsya bilki v okremih sortah do 31 vuglevodi mono j oligosaharidi krohmal v tomu chisli j nezaminni aminokisloti flavonoyidi kvercituron sterini ta organichni kisloti yabluchna malonova limonna Mistit vitamini piridoksin tiamin pantotenovu j askorbinovu kisloti U nadzemnij chastini kvasoli znajdeno flavonoyidi kempferol 3 glyukozid kempferol 3 glyukoksilozid miricetin 3 glyukozid lejkoantocianidi lejkodelfinidin lejkocianidin lejkopelargonidin i antociani cianidin pelargonidin delfinidin petunidin 3 glyukozid i malvidin 3 glyukozid Osnovnim zapasnim bilkom kvasoli ye fazeolin V UkrayiniBilshist bobiv nasinin kvasoli sho viroshuyutsya v Ukrayini bilogo koloru iz temnimi smuzhkami chi bez nih Traplyayutsya svitlo i temno korichnevi sorti riznih vidtinkiv Rozriznyayut lushilni z grubim tovstim pergamentnim sharom bobiv napivcukrovi zi slabkim chi pergamentnim sharom yakij z yavlyayetsya po miri dozrivannya cukrovi chi sparzhevi sorti PrimitkiMustafin O Smachni mandri Novi ekskursiyi kuhneyu K 2020 S 40 45 Vzhivayutsya v yizhu ne perezrili bobi u varenomu chi konservovanomu viglyadi Pergamentnij shar vidsutnij LiteraturaBernardino de Saagun Obshaya istoriya o delah Novoj Ispanii Knigi X XI Poznaniya astekov v medicine i botanike Red i per S A Kuprienko K Vidavec Kupriyenko S A 2013 218 s Mesoamerika Istochniki Istoriya Chelovek ISBN 978 617 7085 07 1 Fasol Teoreticheskie Osnovy selekcii Genofond i selekciya zernovyh bobovyh kultur Pod red B S Kurlovicha i S I Repeva SPB 1995 430 s ros PosilannyaKvasolya zvichajna Likarski roslini enciklopedichnij dovidnik za red A M Grodzinskogo Kiyiv Vidavnictvo Ukrayinska Enciklopediya im M P Bazhana Ukrayinskij virobnicho komercijnij centr Olimp 1992 S 199 ISBN 5 88500 055 7 Kvasolya 22 Kvitnya 2016 u Wayback Machine Agrarna enciklopediya Kvasolya zvichajna informaciya na sajti GRIN Kvasolya zvichajna Phaseolus vulgaris L Phaseolus vulgaris L 3 Serpnya 2009 u Wayback Machine Kvasolya zvichajna Phaseolus vulgaris L 20 Kvitnya 2013 u Wayback Machine Kvasolya zvichajna Phaseolus vulgaris L Arhivovano 2 grudnya 2012 u WebCite Kvasolya 15 Bereznya 2016 u Wayback Machine Farmacevtichna enciklopediya Kvasolya 25 Veresnya 2009 u Wayback Machine Yu Nosenko Tovarne viroshuvannya kvasoli zvichajnoyi 6 Sichnya 2016 u Wayback Machine