Одетта Голмс (англ. Odetta Holmes; 31 грудня 1930 року, Бірмінгем, Алабама — 2 грудня 2008, Нью-Йорк), більш відома під сценічним ім'ям Одетта — американська співачка й політична активістка, яку вважали «голосом боротьби за громадянські права» (англ. The Voice of the Civil Rights Movement).
Одетта | |
---|---|
англ. Odetta Holmes | |
Фото 1961 року | |
Основна інформація | |
Повне ім'я | Одетта Голмс |
Дата народження | 31 грудня 1930 |
Місце народження | Бірмінгем, штат Алабама, США |
Дата смерті | 2 грудня 2008 (77 років) |
Місце смерті | Нью-Йорк, штат Нью-Йорк, США |
Поховання | d[1] |
Роки активності | 1944—2008 |
Громадянство | США |
Національність | Афроамериканка |
Професія | співачка, акторка, громадська активістка |
Освіта | Міський коледж Лос-Анджелеса і d |
Інструменти | гітара, фортепіано |
Мова | англійська |
Жанр | фолк-музика, блюз, кантрі-блюз, спіричуел |
Лейбл | Fantasy Records Vanguard Records RCA Records |
Нагороди | |
odettamusic.com | |
Файли у Вікісховищі |
Її музичний репертуар значною мірою складався з американської народної музики, блюзу, джазу та спіричуел. Відігравши важливу роль у відродженні американської народної музики 1950-х та 1960-х років, вона вплинула на багатьох ключових прибічників процесу Відродження американської фолк-музики того часу, включаючи Боба Ділана, Джоан Баез, Мейвіс Стейплз та Дженіс Джоплін.
Журнал «Тайм» увів її композицію «Take This Hammer» до свого списку «100 найпопулярніших пісень», зазначивши, що «Роза Паркс була її шанувальницею № 1, а Мартін Лютер Кінг назвав її „королевою американської народної музики“». Одетта набула популярності й як акторка: вона знялася в кількох фільмах, закрема в «Cinerama Holiday» (1955), «Sanctuary» за однойменним романом Вільяма Фолкнера, «The Autobiography of Miss Jane Pittman» (1974).
Життєпис
Ранні роки
Одетта народилася 31 грудня 1930 року в Бірмінгемі, штат Алабама.
Зростала майбутня співачка в Лос-Анджелесі, куди родина переїхала з Глибокого Півдня в період Великої депресії. Там вона закінчила середню школу (Belmont High School), потім навчалася музики в Міському коледжі Лос-Анджелеса, займаючись оперним співом із 13 років і одночасно працюючи служницею. Мати мріяла про кар'єру для дочки, як у Маріан Андерсон, але сама дівчинка мала сумніви щодо шансів виступити в Метрополітен-опера.
Її професійний дебют відбувся в 1944 році, протягом наступних чотирьох років вона співала в ляльковому театрі Turnabout Theatre разом із Ельзою Ланчестер. У 1949 році Одетта приєдналася до національного туру мюзиклу «Веселка Фініана» (англ. Finian's Rainbow), а після 1950 року сконцентрувалася на народній музиці.
Першу популярність Одетті приніс альбом «The Tin Angel», записаний з Ларрі Мором і випущений Fantasy Records у 1954 році. Уже через рік співачка почала успішну сольну кар'єру. У 1961 році пісня «There's a Hole in My Bucket», записана нею з Гаррі Белафонте, піднялася на 32-гу позицію в UK Singles Chart. У тому ж році Мартін Лютер Кінг назвав Одетту «королевою американської фолк-музики». Альбом «Odetta Sings Folk Songs» став одним із фолк-бестселерів 1963 року. Значний резонанс мав її виступ на марші борців за громадянські права у Вашингтоні в 1963 році, де вона виконала «O Freedom». Сама співачка, згадуючи свою участь у русі за громадянські права, називала себе «рядовим однієї великої армії».
У цей же період, розширюючи сферу музичних пошуків, Одетта у кількох альбомах виступила не соло, а в супроводі оркестру. У 1968 році вона блискуче виступила на меморіальному концерті Вуді Гатрі.
Подальша кар'єра
1976 року Одетта виступила в ролі Музи Америки в опері «Be Glad Then, America» Джона Ла Монтейна, присвяченій 200-річчю США.
У травні 1979 року в ефірі програми «Say Brother» на державному телебаченні Одетта виконала пісню «Give Me Your Hand» та розповіла про свої духовні цінності, витоки своєї творчості та свою діяльність у справі боротьби за громадянські права.
У період із 1970 по 1999 роки співачка випустила лише два студійні альбоми: «Movin' It On» (1987) та нову версію «Christmas Spirituals» (1988).
Починаючи з 1998 року, Одетта повертається до записів та гастролей. Новий альбом «To Ella», записаний у прямому ефірі та присвячений її подрузі Еллі Фіцджеральд, яка померла 1996 року, вийшов у 1998 році на лейблі «Silverwolf Records».
29 вересня 1999 року президент Білл Клінтон за рішенням Національного фонду мистецтв нагородив співачку Національною медаллю мистецтв. У 2004 році Одетту було відзначено Центром виконавських мистецтв Кеннеді «Премією візіонерів» (англ. Visionary Award), а в 2005 році Бібліотека Конгресу назвала її «живою легендою».
Один з останніх альбомів співачки, «Gonna Let It Shine», в 2007 році був номінований на Grammy в категорії «Best Traditional Folk Album».
Останній тур
21 січня 2008 року Одетта була головною доповідачкою на церемонії вшануванні пам'яті Мартіна Лютера Кінга в Сан-Дієго, після чого відбулися концерти в Сан-Дієго, Санта-Барбарі, Санта-Моніці та Мілл-Веллі.
Влітку 2008 року, у віці 77 років, вона розпочала тур по Північній Америці, де співала, сидячи в інвалідному візку. Її репертуар в останні роки включав «This Little Light of Mine (I'm Gonna Let It Shine)», «The Bourgeois Blues» (Лідбеллі), «(Something Inside) So Strong», «Sometimes I Feel Like a Motherless Child» та «The House of the Rising Sun».
Одетта виступила 30 червня 2008 року в нічному клубі «The Bitter End» на Блікер-стріт в Нью-Йорку в концерті на честь . Її останній великий концерт відбувся перед тисячами людей у парку «Золота брама» в Сан-Франциско 4 жовтня 2008 року на фестивалі «Hardly Strictly Bluegrass», а останній виступ — у клубі «Hugh's Room» у Торонто 25 жовтня.
Смерть
У листопаді 2008 року здоров'я Одетти почало погіршуватись, і її поклали в нью-йоркську лікарню Lenox Hill Hospital. Співачка сподівалася виступити на інавгурації Барака Обами 20 січня 2009 року, але померла від хвороби серця 2 грудня 2008 року.
На панахиді за нею в лютому 2009 року в Нью-Йорка були присутні Майя Енджелоу, Піт Сіґер, Гаррі Белафонте, , . Були показані також відеозаписи зі словами пам'яті та скорботи від Тевіса Смайлі та Джоан Баез.
Значення творчості
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Телеконцерт 1964 року | |
Odetta Holmes - Tomorrow Is A Long Time |
Одетта, яка виконувала блюз, фолк, спіричуел, джаз, мала помітний вплив на розвиток фолк- і блюз-року, рутс-музики в цілому; її вплив на власну творчість визнавали Боб Ділан, Джоан Баез, і Дженіс Джоплін.
1999 року американський президент Білл Клінтон нагородив співачку Національною медаллю мистецтва (англ. National Medal of Arts), найвищою нагородою у цій галузі. А в 2003 Бібліотека Конгресу назвала її «живою легендою».
Дискографія
Студійні альбоми
- 1954 — The Tin Angel (з Ларрі Мором)
- 1957 — Odetta Sings Ballads and Blues
- 1957 — At the Gate of Horn
- 1959 — My Eyes Have Seen
- 1960 — Ballad For Americans and Other American Ballads
- 1960 — Christmas Spirituals
- 1962 — Odetta and The Blues
- 1962 — Sometimes I Feel Like Cryin'
- 1963 — One Grain of Sand
- 1963 — Odetta and Larry
- 1963 — Odetta Sings Folk Songs
- 1964 — It's a Mighty World
- 1964 — Odetta Sings of Many Things
- 1965 — Odetta Sings Dylan
- 1967 — Odetta
- 1970 — Odetta Sings
- 1987 — Movin' It On
- 1988 — Christmas Spirituals (new recording)
- 1999 — Blues Everywhere I Go
- 2001 — Looking For a Home
Концертні альбоми
- 1960 — Odetta at Carnegie Hall
- 1962 — Town Hall
- 1966 — Odetta in Japan
- 1973 — The Essential Odetta (компіляція з концертів Carnegie Hall та Town Hall)
- 1976 — Odetta at the Best of Harlem
- 1998 — To Ella
- 2002 — Women in (E)motion
- 2005 — Gonna Let It Shine
Збірки
- 1963 — Odetta
- 1967 — The Best of Odetta
- 1968 — Odetta Sings The Blues
- 1994 — The Best of Odetta: Ballads and Blues
- 1999 — The Best of the Vanguard Years
- 2000 — Livin' with the Blues
- 2000 — Absolutely the Best
- 2002 — The Tradition Masters
- 2006 — Best of the M.C. Records Years 1999—2005
- 2007 — Vanguard Visionaries
Примітки
- https://fr.findagrave.com/memorial/31922089/odetta-holmes
- Kreps, Daniel (3.12.2008). Folk Singer And Civil Rights Activist Odetta Dead At 77. Rolling Stone. Процитовано 23 березня 2020.
- Van Vleck, Philip. Odetta biography. AllMusic. Процитовано 23 березня 2020.
- Corliss, Richard (21.10.2011). Take This Hammer. Time. Процитовано 23 березня 2020.
- McDonnell, Evelyn. Women Who Rock: Bessie to Beyonce. Girl Groups to Riot Grrrl. Hachette. Running Press, 2018. .
- Zack, Ian. Odetta: A Life in Music and Protest. Beacon Press, 2020. .
- Donovan, Samantha (4.12.2008). World mourns passing of Odetta. ABC. Процитовано 23 березня 2020.
- Say Brother; Odetta; Odetta Gordon performs "Give Me Your Hand". Open Vault. Процитовано 23 березня 2020.
- Rogers, Jude (4.12.2008). Grit, guts and glory. The Guardian. Процитовано 23 березня 2020.
- . National Endowment for the Arts. Архів оригіналу за 25 березня 2020. Процитовано 23 березня 2020.
- Michaels, Sean (1.12.2008). Odetta survives kidney failure. The Guardian. Процитовано 23 березня 2020.
- Ryzik, Melena (26.02.2009). Remembering Odetta, Who Sang of Freedom. The New York Times. Процитовано 23 березня 2020.
- Playboy Interview: Bob Dylan. Interferenza.net. Процитовано 23 березня 2020.
- Loder, Kurt (1983). «Joan Baez: The Rolling Stone Interview». Rolling Stone no. 393, April 14, 1983.
- Influences: Odetta. Janisjoplin.net. Процитовано 23 березня 2020.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Odetta Odetta Golms angl Odetta Holmes 31 grudnya 1930 roku Birmingem Alabama 2 grudnya 2008 Nyu Jork bilsh vidoma pid scenichnim im yam Odetta amerikanska spivachka j politichna aktivistka yaku vvazhali golosom borotbi za gromadyanski prava angl The Voice of the Civil Rights Movement Odettaangl Odetta HolmesZobrazhennyaFoto 1961 rokuOsnovna informaciyaPovne im yaOdetta GolmsData narodzhennya31 grudnya 1930 1930 12 31 Misce narodzhennyaBirmingem shtat Alabama SShAData smerti2 grudnya 2008 2008 12 02 77 rokiv Misce smertiNyu Jork shtat Nyu Jork SShAPohovannyad 1 Roki aktivnosti1944 2008Gromadyanstvo SShANacionalnistAfroamerikankaProfesiyaspivachka aktorka gromadska aktivistkaOsvitaMiskij koledzh Los Andzhelesa i dInstrumentigitara fortepianoMovaanglijskaZhanrfolk muzika blyuz kantri blyuz spirichuelLejblFantasy Records Vanguard Records RCA RecordsNagorodid d listopad 2003 odettamusic com Fajli u Vikishovishi Yiyi muzichnij repertuar znachnoyu miroyu skladavsya z amerikanskoyi narodnoyi muziki blyuzu dzhazu ta spirichuel Vidigravshi vazhlivu rol u vidrodzhenni amerikanskoyi narodnoyi muziki 1950 h ta 1960 h rokiv vona vplinula na bagatoh klyuchovih pribichnikiv procesu Vidrodzhennya amerikanskoyi folk muziki togo chasu vklyuchayuchi Boba Dilana Dzhoan Baez Mejvis Stejplz ta Dzhenis Dzhoplin Zhurnal Tajm uviv yiyi kompoziciyu Take This Hammer do svogo spisku 100 najpopulyarnishih pisen zaznachivshi sho Roza Parks bula yiyi shanuvalniceyu 1 a Martin Lyuter King nazvav yiyi korolevoyu amerikanskoyi narodnoyi muziki Odetta nabula populyarnosti j yak aktorka vona znyalasya v kilkoh filmah zakrema v Cinerama Holiday 1955 Sanctuary za odnojmennim romanom Vilyama Folknera The Autobiography of Miss Jane Pittman 1974 ZhittyepisRanni roki Odetta narodilasya 31 grudnya 1930 roku v Birmingemi shtat Alabama Zrostala majbutnya spivachka v Los Andzhelesi kudi rodina pereyihala z Glibokogo Pivdnya v period Velikoyi depresiyi Tam vona zakinchila serednyu shkolu Belmont High School potim navchalasya muziki v Miskomu koledzhi Los Andzhelesa zajmayuchis opernim spivom iz 13 rokiv i odnochasno pracyuyuchi sluzhniceyu Mati mriyala pro kar yeru dlya dochki yak u Marian Anderson ale sama divchinka mala sumnivi shodo shansiv vistupiti v Metropoliten opera Yiyi profesijnij debyut vidbuvsya v 1944 roci protyagom nastupnih chotiroh rokiv vona spivala v lyalkovomu teatri Turnabout Theatre razom iz Elzoyu Lanchester U 1949 roci Odetta priyednalasya do nacionalnogo turu myuziklu Veselka Finiana angl Finian s Rainbow a pislya 1950 roku skoncentruvalasya na narodnij muzici Zapis na telestudiyi v Amsterdami 4 grudnya 1961 Pershu populyarnist Odetti prinis albom The Tin Angel zapisanij z Larri Morom i vipushenij Fantasy Records u 1954 roci Uzhe cherez rik spivachka pochala uspishnu solnu kar yeru U 1961 roci pisnya There s a Hole in My Bucket zapisana neyu z Garri Belafonte pidnyalasya na 32 gu poziciyu v UK Singles Chart U tomu zh roci Martin Lyuter King nazvav Odettu korolevoyu amerikanskoyi folk muziki Albom Odetta Sings Folk Songs stav odnim iz folk bestseleriv 1963 roku Znachnij rezonans mav yiyi vistup na marshi borciv za gromadyanski prava u Vashingtoni v 1963 roci de vona vikonala O Freedom Sama spivachka zgaduyuchi svoyu uchast u rusi za gromadyanski prava nazivala sebe ryadovim odniyeyi velikoyi armiyi U cej zhe period rozshiryuyuchi sferu muzichnih poshukiv Odetta u kilkoh albomah vistupila ne solo a v suprovodi orkestru U 1968 roci vona bliskuche vistupila na memorialnomu koncerti Vudi Gatri Podalsha kar yera 1976 roku Odetta vistupila v roli Muzi Ameriki v operi Be Glad Then America Dzhona La Montejna prisvyachenij 200 richchyu SShA U travni 1979 roku v efiri programi Say Brother na derzhavnomu telebachenni Odetta vikonala pisnyu Give Me Your Hand ta rozpovila pro svoyi duhovni cinnosti vitoki svoyeyi tvorchosti ta svoyu diyalnist u spravi borotbi za gromadyanski prava U period iz 1970 po 1999 roki spivachka vipustila lishe dva studijni albomi Movin It On 1987 ta novu versiyu Christmas Spirituals 1988 Pochinayuchi z 1998 roku Odetta povertayetsya do zapisiv ta gastrolej Novij albom To Ella zapisanij u pryamomu efiri ta prisvyachenij yiyi podruzi Elli Ficdzherald yaka pomerla 1996 roku vijshov u 1998 roci na lejbli Silverwolf Records 29 veresnya 1999 roku prezident Bill Klinton za rishennyam Nacionalnogo fondu mistectv nagorodiv spivachku Nacionalnoyu medallyu mistectv U 2004 roci Odettu bulo vidznacheno Centrom vikonavskih mistectv Kennedi Premiyeyu vizioneriv angl Visionary Award a v 2005 roci Biblioteka Kongresu nazvala yiyi zhivoyu legendoyu Odin z ostannih albomiv spivachki Gonna Let It Shine v 2007 roci buv nominovanij na Grammy v kategoriyi Best Traditional Folk Album Ostannij tur Odetta z Liamom Klensi v lipni 2006 21 sichnya 2008 roku Odetta bula golovnoyu dopovidachkoyu na ceremoniyi vshanuvanni pam yati Martina Lyutera Kinga v San Diyego pislya chogo vidbulisya koncerti v San Diyego Santa Barbari Santa Monici ta Mill Velli Vlitku 2008 roku u vici 77 rokiv vona rozpochala tur po Pivnichnij Americi de spivala sidyachi v invalidnomu vizku Yiyi repertuar v ostanni roki vklyuchav This Little Light of Mine I m Gonna Let It Shine The Bourgeois Blues Lidbelli Something Inside So Strong Sometimes I Feel Like a Motherless Child ta The House of the Rising Sun Odetta vistupila 30 chervnya 2008 roku v nichnomu klubi The Bitter End na Bliker strit v Nyu Jorku v koncerti na chest Yiyi ostannij velikij koncert vidbuvsya pered tisyachami lyudej u parku Zolota brama v San Francisko 4 zhovtnya 2008 roku na festivali Hardly Strictly Bluegrass a ostannij vistup u klubi Hugh s Room u Toronto 25 zhovtnya Smert U listopadi 2008 roku zdorov ya Odetti pochalo pogirshuvatis i yiyi poklali v nyu jorksku likarnyu Lenox Hill Hospital Spivachka spodivalasya vistupiti na inavguraciyi Baraka Obami 20 sichnya 2009 roku ale pomerla vid hvorobi sercya 2 grudnya 2008 roku Na panahidi za neyu v lyutomu 2009 roku v Nyu Jorka buli prisutni Majya Endzhelou Pit Siger Garri Belafonte Buli pokazani takozh videozapisi zi slovami pam yati ta skorboti vid Tevisa Smajli ta Dzhoan Baez Znachennya tvorchostiZovnishni videofajli Telekoncert 1964 roku Odetta Holmes Tomorrow Is A Long Time Odetta yaka vikonuvala blyuz folk spirichuel dzhaz mala pomitnij vpliv na rozvitok folk i blyuz roku ruts muziki v cilomu yiyi vpliv na vlasnu tvorchist viznavali Bob Dilan Dzhoan Baez i Dzhenis Dzhoplin 1999 roku amerikanskij prezident Bill Klinton nagorodiv spivachku Nacionalnoyu medallyu mistectva angl National Medal of Arts najvishoyu nagorodoyu u cij galuzi A v 2003 Biblioteka Kongresu nazvala yiyi zhivoyu legendoyu DiskografiyaStudijni albomi 1954 The Tin Angel z Larri Morom 1957 Odetta Sings Ballads and Blues 1957 At the Gate of Horn 1959 My Eyes Have Seen 1960 Ballad For Americans and Other American Ballads 1960 Christmas Spirituals 1962 Odetta and The Blues 1962 Sometimes I Feel Like Cryin 1963 One Grain of Sand 1963 Odetta and Larry 1963 Odetta Sings Folk Songs 1964 It s a Mighty World 1964 Odetta Sings of Many Things 1965 Odetta Sings Dylan 1967 Odetta 1970 Odetta Sings 1987 Movin It On 1988 Christmas Spirituals new recording 1999 Blues Everywhere I Go 2001 Looking For a Home Koncertni albomi 1960 Odetta at Carnegie Hall 1962 Town Hall 1966 Odetta in Japan 1973 The Essential Odetta kompilyaciya z koncertiv Carnegie Hall ta Town Hall 1976 Odetta at the Best of Harlem 1998 To Ella 2002 Women in E motion 2005 Gonna Let It Shine Zbirki 1963 Odetta 1967 The Best of Odetta 1968 Odetta Sings The Blues 1994 The Best of Odetta Ballads and Blues 1999 The Best of the Vanguard Years 2000 Livin with the Blues 2000 Absolutely the Best 2002 The Tradition Masters 2006 Best of the M C Records Years 1999 2005 2007 Vanguard VisionariesPrimitkihttps fr findagrave com memorial 31922089 odetta holmes Kreps Daniel 3 12 2008 Folk Singer And Civil Rights Activist Odetta Dead At 77 Rolling Stone Procitovano 23 bereznya 2020 Van Vleck Philip Odetta biography AllMusic Procitovano 23 bereznya 2020 Corliss Richard 21 10 2011 Take This Hammer Time Procitovano 23 bereznya 2020 McDonnell Evelyn Women Who Rock Bessie to Beyonce Girl Groups to Riot Grrrl Hachette Running Press 2018 ISBN 0316558869 Zack Ian Odetta A Life in Music and Protest Beacon Press 2020 ISBN 0807035327 Donovan Samantha 4 12 2008 World mourns passing of Odetta ABC Procitovano 23 bereznya 2020 Say Brother Odetta Odetta Gordon performs Give Me Your Hand Open Vault Procitovano 23 bereznya 2020 Rogers Jude 4 12 2008 Grit guts and glory The Guardian Procitovano 23 bereznya 2020 National Endowment for the Arts Arhiv originalu za 25 bereznya 2020 Procitovano 23 bereznya 2020 Michaels Sean 1 12 2008 Odetta survives kidney failure The Guardian Procitovano 23 bereznya 2020 Ryzik Melena 26 02 2009 Remembering Odetta Who Sang of Freedom The New York Times Procitovano 23 bereznya 2020 Playboy Interview Bob Dylan Interferenza net Procitovano 23 bereznya 2020 Loder Kurt 1983 Joan Baez The Rolling Stone Interview Rolling Stone no 393 April 14 1983 Influences Odetta Janisjoplin net Procitovano 23 bereznya 2020 PosilannyaOdetta na sajti IMDb angl Odetta na sajti Discogs angl