Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Паркс Роза Паркс англ Rosa Parks 4 лютого 1913 Таскігі Алабама 24 жовт

Роза Паркс

Роза Паркс
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Паркс.

Роза Паркс (англ. Rosa Parks; 4 лютого 1913, Таскігі, Алабама — 24 жовтня 2005, Детройт, Мічиган) — американська громадська діячка, з чиїм ім'ям пов'язаний початок масової боротьби афроамериканців за рівні права в Америці.

Роза Паркс
англ. Rosa Louise McCauley Parks
image
Ім'я при народженні англ. Rosa Louise McCauley
Народилася 4 лютого 1913(1913-02-04)[2][3][…]
Таскігі, Алабама, США[5][6][7]
Померла 24 жовтня 2005(2005-10-24)[1][2][…] (92 роки)
Детройт, Мічиган, США[5][8]
Поховання d[9][8]
Громадянство США
Національність Афроамериканка
Місце проживання Детройт
Діяльність автобіографка, правозахисниця, активістка громадянських прав, громадська діячка, політична активістка
Галузь рух за громадянські права[10], громадянські права[10], расова сегрегація[10], активізм[10] і громадянські права[d][10]
Відома завдяки борчиня за громадянські права
Alma mater d
Знання мов англійська[2][10]
Членство d
Конфесія Об'єднана методистська церква
У шлюбі з d
Автограф image
Нагороди
image
Президентська медаль Свободи
IMDb ID 0663005

Біографія

Народилася 4 лютого 1913 р. в місті Таскігі, штат Алабама, в методистській сім'ї. Виховувалася на фермі, працювала швачкою. У 1932 одружилася з Реймондом Парксом, активним правозахисником. З 1943 року співпрацювала з відділенням Національної асоціації сприяння прогресу кольорового населення в місті Монтгомері.

Інцидент в автобусі

Докладніше: Автобусний бойкот у Монтгомері

Алабама була одним з штатів, де діяли багаточисленні сегрегаційні закони, знані як закони Джима Кроу. Одним з них було введене у 1945 році правило, що вимагало розділяти місця для білих і для чорних у автобусах.

Розділення не було фіксованим, а визначалося за допомогою таблички, яку водій міг переміщати, в залежності від кількості пасажирів різних рас. 1 грудня 1955 року в Монтгомері Роза Паркс сіла в автобус під номером 2857, зайнявши єдине вільне місце у своїй зоні. Через деякий час всі місця в зоні для білих також зайняли, і водій посунув табличку, зменшуючи зону для чорних. Сусід Рози встав, звільняючи місце (оскільки ряд, у якому вони сиділи, тепер був для них заборонений), але сама вона сіла на звільнене ним місце біля вікна і відмовилася поступатися місцем білому чоловіку. У відповідь на це водій автобуса викликав поліцію, яка доставила Розу у відділок. Там її оштрафували на 14 доларів. Тієї ж ночі Паркс відпустили під заставу, а активісти надрукували десятки тисяч листівок, де закликали людей бойкотувати автобуси.

Арешт Рози Паркс призвів до 381-денного бойкотування громадського транспорту афроамериканцями. Роза Паркс не була першою чорношкірою людиною в Монтгомері, яка відмовилася поступатися місцем білому, проте саме її випадок став резонансним і був використаний рухами за громадянські права для боротьби проти сегрегації. Мартін Лютер Кінг, тоді ще маловідомий баптистський пастор, був обраний головою організації «Montgomery Improvement Association», що займалася організацією бойкоту. Протести були успішними, оскільки афроамериканці становили біля 75% пасажирів автобусів, і майже 90% з них відмовилися від поїздок, що призвело до значних збитків автобусних компаній.

Вже за місяць після початку бойкоту Паркс звільнили з роботи, то ж у 1956 році вона переважно їздила по країні, виступала на радіостанціях, зустрічалася з суддями і конгресменами і привертала суспільну увагу до бойкоту, завдяки чому локальний протест у невеличкому містечку перетворився на загальнонаціональний рух.

У результаті тривалого судового розгляду 13 листопада 1956 року Верховний суд США визнав закон про сегрегацію в міському транспорті антиконституційним, і за 381 день Роза Паркс була серед перших чорношкірих, що проїхались міським автобусом. Це була перша перемога Мартіна Лютера Кінга і його руху за ненасильницьке відстоювання громадянських прав. Започаткований ним рух домігся прийняття в 1964 році , який забороняв расову дискримінацію.

Після бойкоту

Паркс не змогла повернутися на роботу в Монтгомері, тому в 1957 році вона переїхала в Детройт, де жив її брат. Деякий час вона працювала як хостес в готелі при Гемптонському університеті, але в 1958 знову повернулася в Детройт до сім'ї. До 1965 року вона не могла знайти стабільну роботу. Також, суд вплинув і на всю її сім'ю — їх фінансовий стан сильно погіршав у цей період.

Тим не менш, вона продовжувала протестувати проти сегрегації, брала участь у марші на Вашингтон, та [en] у 1963.

У 1964 році вона приєдналася до кампанії афроамериканського конгресмена Джон Коньєрс, і після його обрання в 1965, почала працювати на нього в його детройтському офісі. Вона продовжувала цю роботу до 1988 року.

У 1967, після [en] перукарня її чоловіка була знищена вандалами і мародерами.

Після смерті чоловіка та на його честь 1977 року місіс Паркс заснувала Інститут саморозвитку, в якому молодь вивчає історію боротьби за громадянські права. 1992 року опублікувала автобіографічну книгу «Роза Паркс: Моя історія».

Нагороди і вшанування пам'яті

1967 року мешканці Детройта підписали петицію, у якій пропонували перейменувати одну з вулиць міста на честь Рози Паркс. 1976 року це було зроблено.

У 1979 році вона отримала [en] від правозахисної організації NAACP.

У 1983 році її ввели до зали слави жінок Мічігану.

У 1992 році Паркс здобула нагороду "За мужність совісті" від фонду "Peace Abbey".

У 1996 Білл Клінтон вручив їй Президентську медаль Свободи, вищу дивільну нагороду в США. Згідно з переказом, в 1862 році в ході Громадянської війни президент Авраам Лінкольн, зустрівшись з авторкою книги «Хатина дядька Тома» Гаррієт Бічер-Стоу, сказав: «Так от та маленька жінка, через яку почалася ця велика війна». 1999 року подібну фразу на адресу Рози Паркс вимовив президент Білл Клінтон під час нагородження Рози Паркс.

У 1999 вона отримала золоту медаль Конгресу.

В 2000 році вона стала першим лауреатом нагороди "За сміливість" від губернатора Алабами.

Також, вона отримала значну кількість нагород від різноманітних правозахисних організацій і понад сорок почесних докторських звань від різних університетів.

З 2000 року відзначається [en], що вшановує важливість її вкладу у боротьбу за права людей. Він святкується у різних штатах або 4 лютого, в день народження Паркс, або 1 грудня, в день її арешту.

Відображення в культурі

Існує кілька біографічних фільмів і книг, присвячених життю Рози Паркс:

Книги

  • Тиха сила: віра, надія та серце жінки, яка змінила націю, Роза Паркс і Грегорі Ріда
  • Вона не пересяде, [en]
  • Бунтівне життя міссіс Рози Паркс, [en]

Фільми

  • [en] (1991)
  • [en] (2001)
  • [en] (2002)
  • [en] (2002)
  • [en] (2020)

Смерть

Роза Паркс померла 24 жовтня 2005 року, у віці 92-х років, але залишається вкрай значущою фігурою темношкірого населення США. Вона стала першою жінкою, церемонія прощання з якою пройшла в ротонді Капітолію, — честь, якої дотепер удостоювалися лише президенти, конгресмени та воєначальники. Більш того, «Роза Паркс» стало власним ім'ям, синонімом стійкої кольорової жінки, що бореться за свої права. Тому багатьох представниць меншин, які борються проти білого расизму, стали називати в ЗМІ Розою Паркс.

Див. також

  • [en] — дівчина яка була заарештована в Монтгомері в аналогічній ситуації за пів року до Рози Паркс

Примітки

  1. http://www.npr.org/templates/story/story.php?storyId=4973548&sourceCode=gaw
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  4. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  5. Deutsche Nationalbibliothek Record #119472678 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  6. http://www.nytimes.com/books/00/07/16/reviews/000716.16anderst.html
  7. http://www.nytimes.com/2005/11/02/national/02cnd-parks.html
  8. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  9. http://www.nytimes.com/2005/11/02/national/thousands-pay-final-respects-to-rosa-parks-in-detroit.html
  10. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  11. Jim Crow Laws: Alabama, Alaska, Arizona and Arkansas(англ.)
  12. The Rosa Parks Bus(англ.)
  13. https://zn.ua/ukr/amp/SOCIUM/roza_parks,_abo_pro_rol_malenkoyi_lyudini_v_istoriyi.html Роза Паркс, або Про роль маленької людини в історії]
  14. https://www.history.com/topics/black-history/montgomery-bus-boycott(англ.)
  15. Montgomery bus boycott
  16. Beyond the Bus: Rosa Parks’ Lifelong Struggle for Justice(англ.)
  17. 1967 Detroit Riot(англ.)
  18. Rosa Parks
  19. Rosa Parks(англ.)
  20. Hall of Fame Timeline(англ.)
  21. Courage of Conscience Awards 1992(англ.)
  22. Bill Clinton: Rosa Parks “Made Us See and Agree that Everyone Should Be Free”(англ.)
  23. The Abusable Past (англ.)
  24. A Life of Global Impact(англ.)
  25. ROSA PARKS DAY – December 1

Посилання

  • Публікації на C-SPAN
  • Цитати Рози Паркс (англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Parks Roza Parks angl Rosa Parks 4 lyutogo 1913 Taskigi Alabama 24 zhovtnya 2005 Detrojt Michigan amerikanska gromadska diyachka z chiyim im yam pov yazanij pochatok masovoyi borotbi afroamerikanciv za rivni prava v Americi Roza Parksangl Rosa Louise McCauley ParksIm ya pri narodzhenni angl Rosa Louise McCauleyNarodilasya 4 lyutogo 1913 1913 02 04 2 3 Taskigi Alabama SShA 5 6 7 Pomerla 24 zhovtnya 2005 2005 10 24 1 2 92 roki Detrojt Michigan SShA 5 8 Pohovannya d 9 8 Gromadyanstvo SShANacionalnist AfroamerikankaMisce prozhivannya DetrojtDiyalnist avtobiografka pravozahisnicya aktivistka gromadyanskih prav gromadska diyachka politichna aktivistkaGaluz ruh za gromadyanski prava 10 gromadyanski prava 10 rasova segregaciya 10 aktivizm 10 i gromadyanski prava d 10 Vidoma zavdyaki borchinya za gromadyanski pravaAlma mater dZnannya mov anglijska 2 10 Chlenstvo dKonfesiya Ob yednana metodistska cerkvaU shlyubi z dAvtografNagorodi Prezidentska medal SvobodiIMDb ID 0663005Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodilasya 4 lyutogo 1913 r v misti Taskigi shtat Alabama v metodistskij sim yi Vihovuvalasya na fermi pracyuvala shvachkoyu U 1932 odruzhilasya z Rejmondom Parksom aktivnim pravozahisnikom Z 1943 roku spivpracyuvala z viddilennyam Nacionalnoyi asociaciyi spriyannya progresu kolorovogo naselennya v misti Montgomeri Incident v avtobusiDokladnishe Avtobusnij bojkot u Montgomeri Alabama bula odnim z shtativ de diyali bagatochislenni segregacijni zakoni znani yak zakoni Dzhima Krou Odnim z nih bulo vvedene u 1945 roci pravilo sho vimagalo rozdilyati miscya dlya bilih i dlya chornih u avtobusah Rozdilennya ne bulo fiksovanim a viznachalosya za dopomogoyu tablichki yaku vodij mig peremishati v zalezhnosti vid kilkosti pasazhiriv riznih ras 1 grudnya 1955 roku v Montgomeri Roza Parks sila v avtobus pid nomerom 2857 zajnyavshi yedine vilne misce u svoyij zoni Cherez deyakij chas vsi miscya v zoni dlya bilih takozh zajnyali i vodij posunuv tablichku zmenshuyuchi zonu dlya chornih Susid Rozi vstav zvilnyayuchi misce oskilki ryad u yakomu voni sidili teper buv dlya nih zaboronenij ale sama vona sila na zvilnene nim misce bilya vikna i vidmovilasya postupatisya miscem bilomu choloviku U vidpovid na ce vodij avtobusa viklikav policiyu yaka dostavila Rozu u viddilok Tam yiyi oshtrafuvali na 14 dolariv Tiyeyi zh nochi Parks vidpustili pid zastavu a aktivisti nadrukuvali desyatki tisyach listivok de zaklikali lyudej bojkotuvati avtobusi Aresht Rozi Parks prizviv do 381 dennogo bojkotuvannya gromadskogo transportu afroamerikancyami Roza Parks ne bula pershoyu chornoshkiroyu lyudinoyu v Montgomeri yaka vidmovilasya postupatisya miscem bilomu prote same yiyi vipadok stav rezonansnim i buv vikoristanij ruhami za gromadyanski prava dlya borotbi proti segregaciyi Martin Lyuter King todi she malovidomij baptistskij pastor buv obranij golovoyu organizaciyi Montgomery Improvement Association sho zajmalasya organizaciyeyu bojkotu Protesti buli uspishnimi oskilki afroamerikanci stanovili bilya 75 pasazhiriv avtobusiv i majzhe 90 z nih vidmovilisya vid poyizdok sho prizvelo do znachnih zbitkiv avtobusnih kompanij Vzhe za misyac pislya pochatku bojkotu Parks zvilnili z roboti to zh u 1956 roci vona perevazhno yizdila po krayini vistupala na radiostanciyah zustrichalasya z suddyami i kongresmenami i privertala suspilnu uvagu do bojkotu zavdyaki chomu lokalnij protest u nevelichkomu mistechku peretvorivsya na zagalnonacionalnij ruh U rezultati trivalogo sudovogo rozglyadu 13 listopada 1956 roku Verhovnij sud SShA viznav zakon pro segregaciyu v miskomu transporti antikonstitucijnim i za 381 den Roza Parks bula sered pershih chornoshkirih sho proyihalis miskim avtobusom Ce bula persha peremoga Martina Lyutera Kinga i jogo ruhu za nenasilnicke vidstoyuvannya gromadyanskih prav Zapochatkovanij nim ruh domigsya prijnyattya v 1964 roci yakij zaboronyav rasovu diskriminaciyu Pislya bojkotuParks ne zmogla povernutisya na robotu v Montgomeri tomu v 1957 roci vona pereyihala v Detrojt de zhiv yiyi brat Deyakij chas vona pracyuvala yak hostes v goteli pri Gemptonskomu universiteti ale v 1958 znovu povernulasya v Detrojt do sim yi Do 1965 roku vona ne mogla znajti stabilnu robotu Takozh sud vplinuv i na vsyu yiyi sim yu yih finansovij stan silno pogirshav u cej period Tim ne mensh vona prodovzhuvala protestuvati proti segregaciyi brala uchast u marshi na Vashington ta en u 1963 U 1964 roci vona priyednalasya do kampaniyi afroamerikanskogo kongresmena Dzhon Konyers i pislya jogo obrannya v 1965 pochala pracyuvati na nogo v jogo detrojtskomu ofisi Vona prodovzhuvala cyu robotu do 1988 roku U 1967 pislya en perukarnya yiyi cholovika bula znishena vandalami i maroderami Pislya smerti cholovika ta na jogo chest 1977 roku misis Parks zasnuvala Institut samorozvitku v yakomu molod vivchaye istoriyu borotbi za gromadyanski prava 1992 roku opublikuvala avtobiografichnu knigu Roza Parks Moya istoriya Nagorodi i vshanuvannya pam yati1967 roku meshkanci Detrojta pidpisali peticiyu u yakij proponuvali perejmenuvati odnu z vulic mista na chest Rozi Parks 1976 roku ce bulo zrobleno U 1979 roci vona otrimala en vid pravozahisnoyi organizaciyi NAACP U 1983 roci yiyi vveli do zali slavi zhinok Michiganu U 1992 roci Parks zdobula nagorodu Za muzhnist sovisti vid fondu Peace Abbey U 1996 Bill Klinton vruchiv yij Prezidentsku medal Svobodi vishu divilnu nagorodu v SShA Zgidno z perekazom v 1862 roci v hodi Gromadyanskoyi vijni prezident Avraam Linkoln zustrivshis z avtorkoyu knigi Hatina dyadka Toma Garriyet Bicher Stou skazav Tak ot ta malenka zhinka cherez yaku pochalasya cya velika vijna 1999 roku podibnu frazu na adresu Rozi Parks vimoviv prezident Bill Klinton pid chas nagorodzhennya Rozi Parks U 1999 vona otrimala zolotu medal Kongresu V 2000 roci vona stala pershim laureatom nagorodi Za smilivist vid gubernatora Alabami Takozh vona otrimala znachnu kilkist nagorod vid riznomanitnih pravozahisnih organizacij i ponad sorok pochesnih doktorskih zvan vid riznih universitetiv Z 2000 roku vidznachayetsya en sho vshanovuye vazhlivist yiyi vkladu u borotbu za prava lyudej Vin svyatkuyetsya u riznih shtatah abo 4 lyutogo v den narodzhennya Parks abo 1 grudnya v den yiyi areshtu Vidobrazhennya v kulturi Isnuye kilka biografichnih filmiv i knig prisvyachenih zhittyu Rozi Parks Knigi Tiha sila vira nadiya ta serce zhinki yaka zminila naciyu Roza Parks i Gregori Rida Vona ne peresyade en Buntivne zhittya missis Rozi Parks en Filmi en 1991 en 2001 en 2002 en 2002 en 2020 SmertRoza Parks pomerla 24 zhovtnya 2005 roku u vici 92 h rokiv ale zalishayetsya vkraj znachushoyu figuroyu temnoshkirogo naselennya SShA Vona stala pershoyu zhinkoyu ceremoniya proshannya z yakoyu projshla v rotondi Kapitoliyu chest yakoyi doteper udostoyuvalisya lishe prezidenti kongresmeni ta voyenachalniki Bilsh togo Roza Parks stalo vlasnim im yam sinonimom stijkoyi kolorovoyi zhinki sho boretsya za svoyi prava Tomu bagatoh predstavnic menshin yaki boryutsya proti bilogo rasizmu stali nazivati v ZMI Rozoyu Parks Div takozh en divchina yaka bula zaareshtovana v Montgomeri v analogichnij situaciyi za piv roku do Rozi ParksPrimitkihttp www npr org templates story story php storyId 4973548 amp sourceCode gaw Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Deutsche Nationalbibliothek Record 119472678 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 http www nytimes com books 00 07 16 reviews 000716 16anderst html http www nytimes com 2005 11 02 national 02cnd parks html Find a Grave 1996 d Track Q63056 http www nytimes com 2005 11 02 national thousands pay final respects to rosa parks in detroit html Czech National Authority Database d Track Q13550863 Jim Crow Laws Alabama Alaska Arizona and Arkansas angl The Rosa Parks Bus angl https zn ua ukr amp SOCIUM roza parks abo pro rol malenkoyi lyudini v istoriyi html Roza Parks abo Pro rol malenkoyi lyudini v istoriyi https www history com topics black history montgomery bus boycott angl Montgomery bus boycott Beyond the Bus Rosa Parks Lifelong Struggle for Justice angl 1967 Detroit Riot angl Rosa Parks Rosa Parks angl Hall of Fame Timeline angl Courage of Conscience Awards 1992 angl Bill Clinton Rosa Parks Made Us See and Agree that Everyone Should Be Free angl The Abusable Past angl A Life of Global Impact angl ROSA PARKS DAY December 1PosilannyaPublikaciyi na C SPAN Citati Rozi Parks angl

Дата публікації:
Топ