«Хатина дядька Тома» (англ. Uncle Tom's Cabin; Life Among the Lowly) — роман американської письменниці Гаррієт Бічер-Стоу антирабовласницького спрямування, опублікований 1852 року. На думку історика Вілла Кауфмана роман «сприяв утвердженню підґрунтя громадянської війни».
Хатина дядька Тома | ||||
---|---|---|---|---|
Uncle Tom's Cabin | ||||
Титульна сторінка першого видання 1852 року | ||||
Жанр | соціальний роман | |||
Форма | роман | |||
Тема | Работоргівля | |||
Автор | Гаррієт Бічер-Стоу | |||
Мова | англійська | |||
Написано | 1852 | |||
Опубліковано | 20 березня 1852 | |||
Країна | США | |||
Видавництво | John P. Jewett and Company | |||
Видання | 20 березня 1852 року | |||
Ілюстратор | d | |||
Наступний твір | d | |||
У «Гутенберзі» | 203, 56863 | |||
| ||||
Цей твір у Вікісховищі | ||||
Цей твір у Вікіцитатах |
Стоу була вчителькою й активною аболіціоністкою. Головним персонажем свого роману вона зробила , старого чорношкірого раба, відданого своїм білим господарям. Роман, написаний у дусі сентименталізму, зображує реалії життя рабів, водночас проводячи думку, що християнська любов здатна здолати навіть таке негативне явище, як рабство.
Роман став одним із бестселерів XIX століття, другою за кількістю продажів книгою після Біблії. Вважається, що він сприяв зростанню руху аболіціоністів у 50-x роках XIX століття. За перший рік після публікації було продано 300 тис. примірників тільки в США, понад мільйон у Великій Британії. Через три роки після публікації його вже називали «найпопулярнішим романом нашого часу» . Існує легенда, що на початку громадянської війни в США Авраам Лінкольн зустрівся із Стоу і проголосив: «Ви і є ця сама маленька жінка, що почала цю велику війну?». Однак відомості про цю зустріч і слова Лінкольна з'явилися в пресі тільки в 1896 році й, можливо, були зумовлені бажанням тогочасних інтелектуалів підкреслити роль літератури в сприянні суспільним змінам.
Книга та поставлені за її мотивами п'єси допомогли утвердженню й популяризації стереотипів чорношкірого населення США: годувальниці-негритянки, чорношкірих дітей та дядька Тома як сумлінного багатостраждального слуги, вірного своєму господарю чи господині. З часом ставлення американців до таких стереотипів змінилося, вони стали сприйматися як образливі, що дещо затьмарило історичне значення книги як «важливого антирабовласницького знаряддя».
Джерела
Стоу народилася в Коннектикуті й викладала в Гартфорській жіночій академії, водночас беручи активну участь в русі за скасування рабства. Свій роман вона написала у відповідь на другий року. Більша частина книги була написана в Брансвіку, штат Мен, де в Боудін-коледжі викладав її чоловік .
Частково натхненням для написання «Хатини дядька Тома» стала книга «Життя Джозаї Генсона, колишнього раба, тепер мешканця Канади, розказане ним самим», яку написав Джозая Генсон, у минулому раб на тютюновій плантації Айзека Райлі в , Меріленд. Генсон утік у Канаду, де став допомагати іншим утікачам облаштуватися й розпочати незалежне життя. Саме там він написав свої мемуари. 1853 року Стоу визнала, що спогади Генсона підштовхнули її до написання роману. Коли її твір став бестселером, Генсон перевидав свою книгу під назвою «Мемуари дядька Тома» й став подорожувати США та Європою із лекціями. Будинок Генсона в місті , Онтаріо, 1940 року став музеєм і носить назву «Історичного місця хатини дядька Тома». Будинку, в якому жив Генсон у рабстві, більше нема, але графство Монтгомері, Меріленд помилково купило іншу хатину, яка стала частиною національного парку, присвяченому підпільній залізниці до свободи, як називали свого часу канали втечі рабів із рабовласницьких штатів у штати, де рабство було заборонене законом, й до Канади.
Іншим джерелом для роману була книга «Американське рабство, як воно є: покази тисячі свідків» й . Стоу стверджувала, що написанню роману сприяли численні розмови з рабами-втікачами, з якими вона зустрічалася, коли мешкала в Цинциннаті, Огайо, місті, розташованому на протилежному березі річки Огайо від рабовласницького штату Кентуккі. У Цинциннаті місцеві аболіціоністи симпатизували підпільній залізниці й активно допомагали рабам-утікачам.
У книзі «Ключ до Хатини дядька Тома» 1853 року Стоу наводить низку інших джерел з метою підтвердити свої твердження щодо рабства. Однак ретельне вивчення показало, що чимало з цих книг Стоу прочитала вже після публікації роману.
Публікація
«Хатина дядька Тома» почала виходити частинами в аболіціоністському журналі з 5 червня 1851 і продовжувалося протягом 40 випусків. Зважаючи на популярність роману, видавник запропонував Стоу оформити його у вигляді окремої книги. Стоу сумнівалася, чи читатимуть роман у вигляді книги, але зрештою згодилася.
Переконаний у популярності книги Джуїтт прийняв незвичне на той час рішення додати 6 ілюстрацій на цілу сторінку, ескізи яких для першого видання виконав . Книга побачила світ 20 березня 1852 року, і дуже швидко весь тираж розійшовся. Книгу кілька разів перевидавали, зокрема побачило світ делюкс-видання зі 117 ілюстраціями Біллінгса.
За перший рік після публікації розійшлося 300 тис. примірників книги, однак надалі попит «несподівано впав, книга не перевидавалася багато років». Попит почав знову зростати 1862 року, коли роман перевидали у .
Книгу переклали багатьма мовами. Деякі з ранніх видань містили вступ, написаний преподобним Джеймсом Шерманом, проповідником-конгреціоналістом, відомим своїми аболіціоністськими поглядами. «Хатина дядька Тома» добре продавалася і в Англії: перше лондонське видання розійшлося тиражем 200 тис. примірників. Упродовж кількох наступних років було продано понад півтора мільйона примірників книги, більшість з яких були піратськими (як і в США).
Сюжет
Еліза з сином утікає, Тома продають «униз річкою»
Книга починається з того, що кентукському фермеру на ім'я Артур Шелбі загрожує втрата ферми через борги. Хоча він та його дружина Емілі Шелбі добре ставляться до рабів, Шелбі вирішує зібрати потрібні кошти, продавши работорговцю двох із них: дядька Тома, чоловіка середніх років із дружиною та дітьми, та Гаррі, сина покоївки Емілі Елізи. Емілі Шелбі ця ідея не до вподоби, оскільки вона обіцяла покоївці, що ні вона сама, ні її син ніколи не будуть продані. Син Емілі,Джордж Шелбі теж проти втрати Тома, бо бачить у ньому друга й ментора.
Еліза підслухала розмову містера й місіс Шелбі, в якій вони обговорювали продаж Тома й Гаррі. Вона вирішує утекти, щоб урятувати сина. У романі стверджується, що рішення Елізи зумовлене страхом утрати єдиної живої дитини (уже дві її дитини померли немовлятами). Тієї ж ночі Еліза покидає ферму, залишивши господині записку з поясненнями й вибаченнями.
Тома продають, і він опиняється на судні, що пливе вниз річкою Міссісіпі. На борту Том знайомиться із білою дівчиною Євою. Вони швидко стають друзями на основі глибокої християнської віри. Батько Єви, Августин Сент-Клер, купує Тома й забирає його в Новий Орлеан.
Родину Елізи переслідують, Том живе у Сент-Клерів
Втікаючи, Еліза зустрічається зі своїм чоловіком Джорджем Гаррісом, який утік раніше. Вони вирішують спробувати дістатися до Канади. Однак їх вистежує мисливець за рабами-втікачами Том Локер. Врешті Локер зі своїми людьми наздоганяють Елізу з родиною і Джордж вимушений скинути його зі скелі. Стривожена тим, що Локер може померти, Еліза переконує Джорджа принести мисливця до найближчого поселення квакерів.
У Новому Орлеані Сент-Клер дискутує питання про рабство зі своєю двоюрідною сестрою Офелією із Півночі, яка, засуджуючи рабство, має упередження щодо чорношкірих людей. З другого боку, попри те, що він рабовласник, Сент-Клер ставиться до чорношкірих без будь-якого упередження. Щоб доказати Офелії помилковість її поглядів, він купує молоду рабиню Топсі й просить Офелію виховати її.
Том жив у Сент-Клерів уже два роки, коли Єва серйозно занедужала. Перед смертю вона має видіння, в якому бачить небо, де її оточують близькі люди. Під впливом смерті Єви та її видіння інші персонажі вирішують змінити своє життя. Офелія обіцяє відкинути свої упередження щодо чорних, Топсі обіцяє буди чемною, а Сент-Клер дає клятву звільнити Тома.
Тома продають Саймону Легрі
Сент-Клер не встиг виконати свою клятву. Він помер від ножового удару, якого зазнав на виході з таверни. Його дружина не стала виконувати волю чоловіка й продала Тома на аукціоні плантатору з поганою славою Саймону Легрі. Легрі, виходець із півночі, забирає Тома в луїзіанську глибинку, де Том знайомиться із іншими рабами, зокрема з Еммелін, купленою водночас із Томом.
Легрі зненавидів Тома, коли той відмовився виконати наказ власника й відшмагати батогом іншу рабиню. Він жорстоко карає непокірного раба й вирішує зламати його віру в Бога. Незважаючи на жорстоке покарання, Том продовжує читати Біблію й робити все, щоб допомогти іншим рабам зносити страждання. На плантації Том знайомиться із рабинею Кессі. Їй довелося пережити втрату сина й доньки, проданих іншим рабовласникам. Не бажаючи знову бачити, як продають її дітей, вона вбила свою третю дитину.
Розповідь повертається до Тома Локера. Квакери вилікували його й він змінився духовно. Джордж, Еліза і Гаррі зуміли пробратися до Канади та отримати свободу. А в Луїзіані дядько Том на межі відчаю. Страждання на плантації ледь не підірвали його віру в Господа. Однак до нього приходять два видіння: Ісуса й Єви, які зміцнили його рішення залишатися вірним християнином навіть перед лицем смерті. Він підтримує план Кессі втекти. Врешті Кессі втікає, захопивши з собою Еммелін. Том відмовляється сказати власнику плантації, куди пішли Кессі та Еммелін і Легрі велить своїм наглядачам убити його. Помираючи, Том пробачає наглядачів, які, присоромлені шляхетністю людини, яку щойно вбили, каються. Перед самою смертю Тома на плантацію прибуває Джордж Шелбі з метою викупити раба, але вже надто пізно.
Завершальний розділ
На судні, яким Кессі й Еммелін скористалися для втечі, вони зустрічають сестру Джорджа Гарріса й разом із нею добираються до Канади. Кессі довідується, що Еліза — її втрачена донька. Усією родиною вони їдуть до Франції, а звідти до Ліберії, країни в Африці, створеної колишніми американськими рабами. Джордж Шелбі повертається на ферму в Кентуккі й звільняє всіх своїх рабів. Він розповідає їм про жертву Тома й просить не забувати про справжнє значення християнської віри.
Основні персонажі
Дядько Том
Спочатку дядько Том вважався благородним багатостраждальним рабом-християнином. В останні роки ставлення до цього персонажа в США змінилося. Дядьками Томами називають чорношкірих, які запродалися білим. Сама Стоу бачила Тома «шляхетним героєм», людиною, гідною похвали. Упродовж усієї розповіді Том, не дозволяючи себе використовувати, твердо стоїть на захисті своїх переконань, і навіть його вороги змушені, хоча й неохоче, захоплюватися ним.
Еліза
Еліза — покоївка місіс Шелбі, яка зважується втекти разом з п'ятирічним сином Гаррі на північ. Її чоловік Джордж зумів розшукати Елізу й Гаррі в Огайо й емігрувати з ними спочатку до Канади, потім до Франції й, врешті, до Ліберії.
Стоу створила цього персонажа на основі історії, яку аболіціоніст розповів її чоловікові в Цинциннаті. Ренкін згадував, що у лютому 1838 року молода рабиня перебралася з дитиною на руках через замерзлу річку Огайо до міста Ріплі й зупинилася в його домі, перш ніж піти далі на північ.
Єва
Єванджеліна Сент-Клер — донька Августина Сент-Клера. Читач уперше знайомиться з нею, коли дядько Том пливе на пароплаві до Нового Орлеана, де його повинні продати. Єві тоді було 5 або 6 років, вона ледь не втопилася, але дядько Том витягнув її з води. На прохання доньки містер Сент-Клер купує Тома й робить його головним кучером у своєму помісті. Том та Єва проводять багато часу разом. Єва — маленьке янголятко, вона багато розмірковує про любов та прощення, переконує навіть скривджену дівчинку рабиню Топсі, що вона заслуговує на любов. Їй пощастило достукатися навіть до серця тітки Офелії.
Пізніше Єва смертельно занедужала. Перед смертю вона подарувала пасмо свого волосся кожному рабу, заповідаючи їм вести християнське життя, щоб вони могли знову зустрітися на небі. На смертному одрі вона благає батька звільнити Тома, але через збіг обставин цього не трапилося.
Схожий персонаж на ймення маленька Єва фігурує в романі Філіпа Дж. Козанса «Маленька Єва: квітка півдня», хоча цей роман, написаний у відповідь на «Хатину дядька Тома», належав до літератури цілком протилежного звучання, захищаючи інститут рабства.
Саймон Легрі
Саймон Легрі — жорстокий рабовласник, за походженням із півночі, ім'я якого стало синонімом жадоби. Він основний негативний персонаж роману. Прагне деморалізувати Тома й зламати в ньому християнську віру. Врешті, розлючений незламною вірою раба в бога, він велить зашмагати Тома до смерті. У романі розповідає, що ще молодим він покинув хвору матір і вирушив в море, а на її листи з проханням повернутися до неї, щоб вона могла його ще раз побачити перед смертю, не відповідав. Він сексуально експлуатує Кассі,попри її зневагу до нього і має ті ж наміри щодо Еммелін.
Не відомо, чи образ Легрі мав прототипа серед реальних людині. Після 1870 року була поширена думка, що Стоу використала як прообраз Легрі особу багатого бавовняного й цукрового плантатора Мередіт Калгун, плантація якого була розташована на річці Південна Ред-Рівер на північ від міста Александрія. Однак Калгун був «високо освіченою і вихованою людиною», що не асоціюється з неохайністю й жорстокістю Легрі. Калгун навіть видавав власну газету. Однак наглядачі на плантаціях Калгуна могли відповідати зображеним у романі характеристикам Легрі, використовувати ті ж методи й мати ті ж прагнення.
Інші персонажі
Серед інших персонажів роману слід згадати:
- Артур Шелбі – хазяїн Тома в Кентуккі, «добрий» рабовласник, типовий для американської літератури образ південного джентельмена.
- Емілі Шелбі – дружина Артура Шелбі, набожна жінка, яка намагається бути доброю і бути прикладом для рабів. Для неї рішення чоловіка продати рабів — важкий удар. Як жінка вона не має права завадити йому, оскільки за законом уся власність належить чоловікові.
- Джордж Шелбі — син Артура й Емілі, для якого Том є другом і взірцевим християнином.
- Августін Сент-Клер — другий власник Тома, батько Єви. Це складний персонаж, часто саркастичний, у нього завжди знайдеться влучне слово. Довго впадаючи за своєю майбутньою дружиною, після років спільного життя він став зневажати її, але ввічливо намагається це приховати. Сент-Клер розуміє, що рабство — зло, але не бажає відмовитися від достатку, яке воно йому приносить. Після смерті доньки його релігійні почуття стають щирішими, він починає читати Тому Біблію. Наприкінці він зважується на рішучу дію проти рабства, вирішивши звільнити своїх рабів, але передчасна смерть завадила цьому плану
- Топсі — вередлива й непокірна дівчинка-рабиня. Коли її запитали, звідки вона взялася, вона відповіла: «Думаю, виросла (американське діалектичне growed замість grew). Не думаю, що хто-небудь мене створив», демонструючи повне незнання таких понять, як бог або матір. Під впливом Євиної любові вона змінюється. Фраза «growed like Topsy» (віросла як Топсі) утвердилася в англійській мові зі значенням вирости як бур'ян, а пізніше — дуже вирости.
- Міс Офелія — набожна кузина Августина Сент-Клера із Вермонту, працьовита, з аболіціоністськими переконаннями. Однак вона ставиться до темношкірих людей із упередженням, характерним для тогочасних північан. Вона виступає проти інституту рабства, але, принаймні спочатку, сахається рабів як людей.
- Квімбо та Самбо — раби Саймона Легрі, які виконують функції наглядачів на плантації. За наказом Легрі вони зашмагали Тома до смерті, але після того, як Том вибачив їх перед смертю, щиро каються.
Основні теми
Основна тема роману — зло й аморальність рабства. Стоу вплітає в канву твору й інші теми, наприклад материнську відповідальність та перевиховну силу християнства, але вони тільки допомагають у розкритті теми жаху рабства. Іноді вона вкладає осуд руйнівної природи рабства в уста епізодичних персонажів, на кшталт того, коли біла жінка на пароплаві говорить: «Найжахливіше в рабстві те, як на мене, що воно глумиться над почуттями й прив'язаностями людини, наприклад, коли розлучаються сім'ї». Саме цю рису цього «дивного інституту» Стоу виставила на передній план.
Оскільки Стоу бачила в материнстві «етичну й структурну модель для всього американського життя» й вірила, що тільки жінка має моральний силу врятувати Сполучені Штати від демона рабства, іншою головною темою «Хатини дядька Тома» є моральна сила й святість жінки. Образи Елізи, яка втекла з рабства разом із сином і зуміла об'єднати родину, та Єви, як «ідеальної християнки», Стоу використовує, щоб показати, як жінка на її погляд може врятувати своїх ближніх навіть від найжостокішої несправедливості. Хоча пізніше критики зауважували, що жіночі образи Стоу не реалістичні, що вони є тільки кліше жінки-домогосподарки, роман Стоу «ще раз стверджує важливість жіночого впливу» і прокладає шлях до боротьби жінок за свої права в наступні десятиліття.
Пуританські релігійні переконання Стоу звучать в ще одній темі — дослідженні природи християнства. Стоу намагається показати, що християнська теологія принципово несумісна з рабством. Ця тема звучить найбільш очевидно тоді, коли Том закликає Сент-Клера після смерті доньки «шукати Ісуса». Коли помирає сам Том, Джордж Шелбі промовляє «Ось що значить бути християнином». Оскільки тема християнства настільки важлива для роману, й тому, що Стоу часто прямо від імені автора розмірковує над проблемами віри й релігії, «Хатина дядька Тома» «набуває звучання проповіді».
Стиль
«Хатина дядька Тома» написана в сентиментальному й мелодраматичному стилі, характерному для романів 19 століття та для жіночої літератури. В часи Стоу ці романи користувалися великою популярністю. Зазвичай головними героями в них були жінки, а написані вони були так, щоб викликати у читача симпатію та почуття. Хоча роман Стоу відрізняється від більшості сентиментальних романів тим, що висвітлює ширшу тему рабства, й тим, що головним героєм у ньому є чоловік, все ж вона опирається на сильні почуття читача. Сучасні роману читачі реагували відповідно. Джорджіана Мей, приятелька Стоу, у листі до автора зауважує: «Минулої ночі я зачиталася до першої години, аж доки не закінчила „Хатину дядька Тома“. Не могла відірватися так, наче від дитини на смертному ложі.». Інша читачка настільки перейнялася романом, що планувала змінити ім'я своєї доньки на Єва. Вочевидь Євина смерть настільки вплинула на читачів, що в 1852 тільки в Бостоні 300 новонароджених дівчаток отримали її ім'я.
Попри схвалення читачів літературні критики впродовж кількох десятиліть зверхньо дивилися на стиль «Хатини дядька Тома» й інших сентиментальних романів, оскільки ці книги були написані жінками й опиралися на «плаксиві жіночі емоції». Один критик сказав, що якби роман не був про рабство, то «він був би ще одним з низки сентиментальних романів», а інший описав роман «перш за все вторинним шматком халтури». В «Історії літератури США» Джордж Ф. Вічер назвав «Хатину дядька Тома» «літературою в стилі недільних шкіл», «повною масштабної мелодрами, гумору й пафосу».
1985 року Джейн Томпкінс у книзі «Сентиментальний дезайн: Культурна робота американської літератури» глянула на «Хатину дядька Тома» по іншому. Вона похвалила стиль, який багато інших критиків відкидали, зауваживши, що сентиментальні романи показали як жіночі почуття мають силу перетворити світ на краще місце. На її думку популярні домашні романи 19 століття, включно з «Хатиною дядька Тома», відзначаються складністю, амбіціями й винахідливістю, а «Хатина дядька Тома» критикує американське суспільство набагато гостріше, ніж відомі його критики на кшталт Натаніеля Готорна чи Германа Мелвілла.
Така точка зору залишається спірною. 2001 року юрист Річард Познер охарактеризував «Хатину дядька Тома» як одну з тих канонічних робіт, які випливають на поверхню, коли літературі силоміць нав'язуються політичні критерії.
Значення та критика
Небагато романів в історії літератури можуть зрівнятися за значенням із «Хатиною дядька Тома». Прихильники рабства зустріли його бурею протестів. У відповідь було написано низку книг, що трактували питання рабства по іншому. Аболіціоністи зустріли книгу із захопленням. Роман мав велике значення для становлення літератури протесту в наступні десятиліття.
Реакція сучасників у США та світі
«Хатина дядька Тома» обурила Південь Сполучених Штатів. Прихильники рабства шалено критикували книгу. Відомий романіст Вільям Гілмор Сіммс оголосив роман абсолютно брехливим, інші називали його злочинним і наклепницьким. Власник книжкового магазину в місті Мобіл, Алабама, змушений був покинути місто, тому що продавав роман Стоу. Письменниця отримувала листи із загрозами, в одному з них їй прислали відрізане вухо раба. Чимало південних письменників, зокрема Сіммс, незабаром написали книги у відповідь.
Стоу закидали необізнаність із життям на плантаціях, що призвело до помилок. Вона одного разу була на плантації, але за її власними словами, при написанні книги вона опиралася на розповіді рабів-утікачів, які чула в Цинциннаті. Вона на власні очі бачила випадки, який і спонукав її написати свій знаменитий роман. Серед них продаж чоловіка та жінки у різні руки. Вона також читала журнальні нариси та інтерв'ю і на цьому матеріалі розбудовувала свій сюжет.
У відповідь на цю критику Стоу опублікувала 1853 року «», де намагалася підтвердити свій опис рабства документально. Для кожного з головних персонажів «Хатини дядька Тома», вона наводить «приклади з реального життя», роблячи ще «агресивнішу атаку на рабство на Півдні, ніж у самому романі». «Ключ до хатини дядька Тома» теж став бестселером. Хоча Стоу стверджувала, що «Ключ» наводить джерела, які вона використала при написанні роману, чимало з цих книг вона прочитала вже після його опублікування. Значну частину «Ключа» займає критика юридичної системи, що підтримувала рабство й давала рабовласникам право знущатися над рабами. Цим Стоу виставила на суд не тільки рабство, вона виставила на суд закон. Ця тема, тема тіні закону, що витає над інститутом рабства й дозволяє рабовласникам безкарно кривдити людей, звучить уже в самому романі. Стоу зазначає, що в окремих випадках закон навіть забороняв власникам відпускати своїх рабів на волю.
Попри критику роман сильно вплинув на американців і сприяв посиленню аболіціоністського руху. Юніоністський генерал і політик говорив, що саме цей роман спонукав його до активної участі в русі за звільнення рабів.
«Хатина дядька Тома» мала також великий успіх у Сполученому Королівстві. Перше лондонське видання побачило світ у травні 1852 й розійшлося тиражем 200 тис. примірників. Частково цей успіх був зумовлений антипатією британців до США. Як пояснював відомий британський письменник: «Злорадство, яке "Хатина дядька Тома" розбудила в Англії було зумовлене не ненавистю [до рабства], не бажанням помститися за нього, а національною заздрістю й марнослав'ям. Американський обман нас давно дратував - ми втомилися чути, як Америка вихваляється тим, що вона найвільніша й найпросвіченіша країна, яку світ коли-небудь знав. Наш клір ненавидить їхню волюнтаристську систему — наші торі ненавидять її демократів — наші віги ненавидять її парвеню — наші радикали ненавидять її самопроголошену правоту, наглість та амбіційність. Усі партії прославляють місіс Стоу як бунтівника в лавах ворога». , посланець США до Британії під час війни, пізніше зазначав, що «"Хатина дядька Тома" або "Життя серед скривджених", опублікована 1852 року, мала в світі, значною мірою через сприятливі обставини, набагато швидший, значніший й драматичніший вплив, ніж будь-яка рашіне надрукована книга».
До 1857 роман було перекладено 20 мовами, словенською було зроблено два різних переклади вже через рік після появи оригіналу. Згодом роман переклали майже кожною мовою світу, зокрема китайський переклад побачив світ 1901 року, а переклад амхарською мовою 1930 року. Популярність книги була такою, що Зигмунд Фрейд повідомляв про випадки садомазохістских схильностей, поштовх яким дали сцени шмагання рабів у «Хатині дядька Тома».
Літературне значення й критика
«Хатина дядька Тома» була першою книгою політичного звучання, що здобула масову популярність у Сполучених Штатах, а тому вплинула на розвиток не тільки американської літератури, а й літератури протесту загалом. Впливу «Хатини дядька Тома» завдячують, зокрема «Джунглі» й «Мовчазна весна» Рейчел Карсон.
Попри беззаперечне значення «Хатину дядька Тома» називали «мішаниною дитячої казочки й пропаганди». Низка критиків зневажливо відкидала роман як «просто сентиментальний», а в «Історії літератури Сполучних Штатів» написав: «Ніщо з рукоділля місіс Стоу не може пояснити надзвичайний фурор роману: ресурси автора як представника літератури для недільних шкіл нічим не вирізнялися. Максимум, що в неї було, це готовність до широко замисленої мелодрами, гумору, пафосу і тих популярних слізливих почуттів, якими вона заповнила книгу».
Інші критики хвалили роман. зазначав: «Коли у зрілому віці зустрічаєшся з „Хатиною дядька Тома“, це може... виявитися приголомшливим досвідом». Джейн Томпкінс стверджує, що роман належить до класики американської літератури й задає питання, чи не відкидають критики книгу тільки тому, що вона була аж занадто популярна свого часу.
З роками дослідники запропонували кілька теорій про те, що Стоу намагалася сказати своїм романом попри очевидні теми, такі як засудження рабства. Наприклад, як палка християнка та аболіціоністка, Стоу вклала в роман свої релігійні переконання. Деякі дослідники стверджують, що Стоу бачила свій роман як пропозицію способу розв'язання моральної та політичної дилеми, яка хвилювала значну частину противників рабства: чи виправдовує протистояння злу заборонену законом діяльність? Чи можна захистити з точки зору моралі використання насильства проти насильства й порушення законів, що захищали рабство? Якого із персонажів Стоу треба брати за взірець: пасивного дядька Тома чи бунтівника Джорджа Гарріса? Відповідь Стоу аналогічна позиції Ральфа Волдо Емерсона: божа воля виконуватиметься, якщо кожна людина щиро перегляне свої принципи й діятиме відповідно до них.
Дослідники бачили також у романі вираження цінностей та ідей . Якщо глянути на книгу з цього боку, то образ Джорджа Гарріса втілює ідеали вільної праці, тоді як складний образ Офелії відображає погляди тих північан, що намагалися знайти компроміс із рабством. На противагу Офелії Діна опирається в своїх вчинках на почуття. Образ Офелії з розвитком сюжету трансформується так, як через три роки змінила свою позицію Республіканська партія, проголосивши необхідність стати на позиції протистояння рабству.
Виразно звучать у книзі Стоу й феміністські теорії. В цьому ракурсі роман є критикою на патріархальну природу рабства. Для Стоу в основі родини лежать кровні зв'язки, а не патерналістські зв'язки між господарем і рабом. Більше, Стоу вбачає в національному єднанні продовження родинних зв'язків, тому для неї почуття національності пов'язане з єдиною расою. Відповідно до цього вона пропонує переселення звільнених рабів в Африку, а не їхнє вростання в американське суспільство.
Книгу також розглядали як спробу змінити погляд на риси чоловічого характеру, необхідні для боротьби за відміну рабства. Епоха завоювання й колонізації висунула на перший план агресивний, домінантний чоловічий характер, ставлення до якого деякі аболіціоністи почали переглядати. На перший план вони висували інші риси: здатність до співробітництва, співчуття, громадянський дух і відповідальність. На думку аболіціоністів такий чоловічий характер міг би протистояти рабству, не ставлячи під загрозу почуття гідності та положення людини в суспільстві. Водночас, інша частина аболіціоністів вважала ідеалом звичні рішучість та мужність. Усі чоловіки в романі Стоу представляють один із цих двох типів характерів.
Створення й популяризація стереотипів
Сучасні критики й читачі критикують роман за зверхній опис чорношнірих персонажів, особливо стосовно зовнішнього вигляду, мови, поведінки, а також пасивності в сприйнятті своєї долі, характерної для дядька Тома. Використання в романі звичних стереотипів має тим більше значнення, оскільки «Хатина дядька Тома» була бестселером у всьому світі. Як наслідок своєї популярності книга, ілюстації до неї, сценічні постановки за її сюжетом сприяли вкоріненню цих стереотипів у психології американців.
Серед стереотипів чорношкірих у «Хатині дядька Тома» тип «щасливого чорного» в образі лінового й безтурботного Сема, світлошкірої «трагічної мулатки» як об'єкта сексуальних домагань в образах Елізи, Кассі й Еммелін, доброї чорної годувальниці — тут одразу кілька образів, серед них Маммі, куховарка на плантації Сент-Клерів, стереотип чорної дитини, який отримав назву «піканіні», в образі Топсі, та образ дядька Тома, африканця, який надто запобігає перед білими. За задумом Стоу Том мав бути «шляхетним героєм». Стереотип «запобіжливого дурня, що кланяється білим», вочевидь склався як наслідок сценічних постановок, які Стоу не могла контролювати.
Негативні асоціації значною мірою затьмарили історичне значення «Хатини дядка Тома», як протесту проти рабства. Сприйняття роману почало змінюватися, починаючи з есе Джеймса Болдвіна «Роман протесту для кожного». Болдвін назвав «Хатину дядька Тома» «дуже поганим романом», по расистськи образливим і естетично грубим , хоча й зробив у своєму аналізі кілька помилок. У 1960-х і 1970-х рухи Чорна влада й Чорне мистецтво нападали на роман, стверджуючи, що образ дядька Тома є «расовою зрадою», і що рабська покора Тома роблять його гіршим від рабовласників. З часом стала гострішою критика стереотипів, змальованих у романі. Втім, останнім часом критики на зразок Генрі Луїса Гейтса мл. почали знову переглядати значення роману, стверджуючи, що він є «центральним документом з історії взаємних стосунків рас в Америці і важливим політичним дослідженням характеру цих стосунків».
Антитомова література
У відповідь на «Хатину дядька Тома» письменники Півдня США написали чимало книг, у яких намагалися заперечити роману Стому. Це література отримала назву антитомової. Вона здебільшого стояла на захисті інституту рабовласництва і стверджувала, що зображення рабства в романі Стоу занадто драматичне й не відповідає правді. Романи цього жанру типово зображали доброго хазяїна, батька для своїх рабів, та його чисту дружину, які вкупі опікувалися схожими на дітей рабами, таким чином уся плантація ставала наче великою дружньою родиною. В цих книгах або розумілося або й прямо говорилося, що афроамериканці як діти, що вони не здатні вижити без нагляду білої людини.
Відомими книгами антитомового спрямування були «Меч та посох» Вільяма Гілмора Сіммса, «Хатина тітки Філліс» та «Північна наречена плантатора» . Герц була подругою Стоу, коли та мешкала в Цинциннаті. Книга Вільяма Сіммса побачила світ через кілька років після роману Стоу, чимало розділів у ній присвячено дискусії з поглядами Стоу на рабство. Роман Герц, який свого часу користувався популярністю, але його вже майже забули, наводить аргументи на захист інституту рабства з точки зору північанки, доньки аболіціоніста, яка одружилася із південним рабовласником-плантатором.
Упродовж десятиліття між публікацією «Хатини дядька Тома» й початком громадянської війни вийшло двадцять-тридцять антитомових книг. Серед них дві книги під назвою «Хатина дядька Тома як вона є» — одна пера В. Л. Сміта, інша К. Г. Вайлі та книга Джона Пендлтона Кеннеді. Здебільшого антитомові книги писали білі жінки, на що Сіммс зауважив: «є поетична справедливість у тому, що північанці (Стоу) відповідають жінки з півдня».
Сценічні постановки
Хоча «Хатина дядька Тома» була бестселером у 19 ст. більшість американців того часу знали історію завдяки сценічним постановкам і мюзиклам, не читаючи книгу. Ерік Лотт у книзі «Дядькотомики: расова мелодрама й манера постановки» стверджує, що ці п'єси бачили принаймні три мільйони людей, що в 10 разів перевищує тираж перших років.
Тогочасне законодавство щодо авторських прав не було строгим, і п'єси за мотивами «Хатини дядька Тома» почали з'являтися ще в той час, коли роман виходив частинами. Стоу відмовляла в дозволі на драматичні постановки, оскільки не любила театр, хоча вона відвідала постановку Джорджа Ейкена і за словами Френсіса Андервуда, їй сподобалася Топсі у виконанні Каролін Говард. Постановка Ейкена протрималася на сцені в Англії та Америці 75 років. Відмова Стоу дати дозвіл на певну постановку відкрила поле для появи численних п'єс. Деякі з них переслідували свої політичні цілі, інші ставилися як чисто комерційні.
Міжнародних законів про авторське право тоді зовсім не існувало. Книга й п'єси були перекладені кількома мовами, за що Стоу не отримала грошей, які «могли б скласти три чверті всіх її прибутків».
Усі п'єси мали мелодраматичний характер і виконувалися білими акторами із наваксованими обличчями. За політичним спрямуванням вони дуже різнилися: деякі притримувалися сентиментальної позиції Стоу, інші були поміркованішими, а деякі навіть відстоювали рабство. Чимало з постановок виводили принизливі карикатурні образи чорношкірих. В частині п'єс звучали пісні Стівена Фостера (зокрема , та «Massa's in the Cold Ground»). Найвідомішими були постановки Джорджа Ейкена та Г.Дж. Конвея.
Мабуть, найбільш відомою серед сценічних постановок є версія Ейкена. Її прем'єра відбулася через кілька місяців після виходу книги. Це була грандіозна постановка на шість актів, вона першою із бродвейських шоу гралася на сцені сама, їй не передували і після неї, жодних інших розваг для глядачів не було. Більшість діалогів у постановці Ейкена були розширеними текстами із роману, крім них були ще чотири музичні номери, написані продюсером Джоржем Говардом. Відзначало цю постановку ще й те, що на одній сцені змінювалися декорації, відображаючи різні місцевості. Пізніше цьому наслідував ранній кінематограф із своїми великими знімальними майданчиками. Ейкен грав на почуттях глядачів, підкреслюючи страждання і безвихідь головних героїв. Комбінація мелодраматичного підходу зі змістом роману Стоу дозволила Ейкену створити сильний звинувачувальний документ проти рабства.
Українські переклади
- Хатина дядька Тома: Ґаррієт Бічер-Стоу: Навчальна книга - Богдан, 2006 — 368. .
Виноски
- The Civil War in American Culture by Will Kaufman, Edinburgh University Press, 2006, page 18.
- Uncle Tom's Cabin by Harriet Beecher Stowe, Spark Publishers, 2002, p. 19, states the novel is about the «destructive power of slavery and the ability of Christian love to overcome it…»
- The Complete Idiot's Guide to American Literature by Laurie E. Rozakis, Alpha Books, 1999, p. 125, says one of the book's main messages is that «The slavery crisis can only be resolved by Christian love.»
- Domestic Abolitionism and Juvenile Literature, 1830–1865 by Deborah C. de Rosa, SUNY Press, 2003, p. 121, De Rosa quotes Jane Tompkins that Stowe's strategy was to destroy slavery through the «saving power of Christian love.» This quote is from «Sentimental Power: Uncle Tom's Cabin and the Politics of Literary History» [ 16 грудня 2007 у Wayback Machine.] by Jane Tompkins, from In Sensational Designs: The Cultural Work of American Fiction, 1790–1860. New York: Oxford UP, 1985. Pp. 122–146. In that essay, Tompkins also writes, «Stowe conceived her book as an instrument for bringing about the day when the world would be ruled not by force, but by Christian love.»
- «The Sentimental Novel: The Example of Harriet Beecher Stowe» by Gail K. Smith, The Cambridge Companion to Nineteenth-Century American Women's Writing by Dale M. Bauer and Philip Gould, Cambridge University Press, 2001, page 221.
- Introduction to Uncle Tom's Cabin Study Guide [ 29 травня 2013 у Wayback Machine.], BookRags.com. Retrieved May 16, 2006.
- Goldner, Ellen J. «Arguing with Pictures: Race, Class and the Formation of Popular Abolitionism Through Uncle Tom's Cabin.» Journal of American & Comparative Cultures 2001 24(1-2): 71-84. Issn: 1537-4726 Fulltext: online at Ebsco.
- Geoffrey Wheatcroft, «The Cousins' War: review of Amanda Foreman, 'A World on Fire'», New York Times Book Review, July 3, 2011, p. 1
- Everon, Ernest. «Some Thoughts Anent Dickens and Novel Writing» The Ladies' Companion and Monthly Magazine London, 1855 Volume VII Second Series:259.
- Charles Edward Stowe, Harriet Beecher Stowe: The Story of Her Life (1911) p. 203.
- Vollaro, Daniel R. (Winter 2009), , т. 30, № 1, Journal of the Abraham Lincoln Association, архів оригіналу за 8 серпня 2009, процитовано 4 вересня 2012
- Hulser, Kathleen. «Reading Uncle Tom's Image: From Anti-slavery Hero to Racial Insult.» New-York Journal of American History 2003 65(1): 75-79. Issn: 1551-5486.
- Henry Louis Gates, Kwame Anthony Appiah, Africana: Arts and Letters: An A-to-Z Reference of Writers, Musicians, and Artists of the African American Experience, Running Press, 2005, p. 544.
- Susan Logue, «Historic Uncle Tom's Cabin Saved» [ 2012-01-30 у Wayback Machine.], VOA News, January 12, 2006. Retrieved December 24, 2011.
- Harriet Beecher Stowe, A Key to Uncle Tom's Cabin [ 5 листопада 2020 у Wayback Machine.] 1853, p. 42, in which Stowe states «A last instance parallel with that of Uncle Tom is to be found in the published memoirs of the venerable Josiah Henson]…» This also is cited in A Routledge Literary Sourcebook on Harriet Beecher Stowe's Uncle Tom's Cabin by Debra J. Rosenthal, Routledge, 2003, pages 25-26.
- «After buying historic home, Md. officials find it wasn't really Uncle Tom's Cabin» [ 29 листопада 2014 у Wayback Machine.], Washington Post
- . Архів оригіналу за 25 лютого 2012. Процитовано 5 вересня 2012.
- Weld, Theodore Dwight. оригіналу за лютий 25, 2009. Процитовано 15 травня 2007.The Columbia Encyclopedia, Sixth Edition, 2001–2005.
- A Key to Uncle Tom's Cabin [ 5 листопада 2020 у Wayback Machine.], Uncle Tom's Cabin and American Culture, a Multi-Media Archive. Retrieved April 20, 2007.
- First Edition Illustrations [ 20 липня 2011 у Wayback Machine.], Uncle Tom's Cabin and American Culture, a Multi-Media Archive. Retrieved April 18, 2007.
- Illustrations for the «Splendid Edition» [ 20 липня 2011 у Wayback Machine.], Uncle Tom's Cabin and American Culture, a Multi-Media Archive. Retrieved April 18, 2007.
- Michael Winship, «Uncle Tom's Cabin: History of the Book in the 19th-Century United States [ 23 липня 2011 у Wayback Machine.].»
- Slave narratives and Uncle Tom's Cabin [ 2 грудня 2014 у Wayback Machine.], Africans in America, PBS, accessed February 16, 2007.
- «publishing, history of.» (2007). In Encyclopædia Britannica. Retrieved April 18, 2007, from Encyclopædia Britannica Online [ 10 червня 2015 у Wayback Machine.].
- A Routledge Literary Sourcebook on Harriet Beecher Stowe's Uncle Tom's Cabin by Debra J. Rosenthal, Routledge, 2003, page 31.
- Hagedorn, Ann. Beyond The River: The Untold Story of the Heroes of the Underground Railroad. Simon & Schuster, 2002, pp. 135–139.
- J.E. Dunn, "About Uncle Tom's Cabin: A Louisianian Says Meredith Calhoun Was Not a Model for Legree, August 31, 1896. utc.iath.virginia.edu. Архів оригіналу за 23 липня 2013. Процитовано 23 грудня 2010.
- The Word Detective [ 8 травня 2008 у Wayback Machine.], issue of May 20, 2003, accessed February 16, 2007.
- Homelessness in American Literature: Romanticism, Realism, and Testimony by John Allen, Routledge, 2004, page 24, where it states in regards to Uncle Tom's Cabin that "Stowe held specific beliefs about the 'evils' of slavery and the role of Americans in resisting it." The book then quotes Ann Douglas describing how Stowe saw slavery as a sin.
- Drawn With the Sword: Reflections on the American Civil War by James Munro McPherson, Oxford University Press, 1997, page 30.
- Uncle Tom's Cabin by Harriet Beecher Stowe, Vintage Books, Modern Library Edition, 1991, page 150.
- Drawn With the Sword: Reflections on the American Civil War by James Munro McPherson, Oxford University Press, 1997, page 29.
- "Stowe's Dream of the Mother-Savior: Uncle Tom's Cabin and American Women Writers Before the 1920s" by Elizabeth Ammons, New Essays on Uncle Tom's Cabin, Eric J. Sundquist, editor, Cambridge University Press, 1986, page 159.
- Whitewashing Uncle Tom's Cabin: Nineteenth-Century Women Novelists Respond to Stowe by Joy Jordan-Lake, Vanderbilt University Press, 2005, page 61.
- Somatic Fictions: imagining illness in Victorian culture by Athena Vrettos, Stanford University Press, 1995, page 101.
- The Stowe Debate: Rhetorical Strategies in Uncle Tom's Cabin by Mason I. (jr.) Lowance, Ellen E. Westbrook, C. De Prospo, R., Univ of Massachusetts Press, 1994, page 132.
- Historical Dictionary of Women's Education in the United States by Linda Eisenmann, Greenwood Press, 1998, page 3.
- The Company of the Creative: A Christian Reader's Guide to Great Literature and Its Themes by David L. Larsen, Kregel Publications, 2000, pages 386–387.
- The Company of the Creative: A Christian Reader's Guide to Great Literature and Its Themes by David L. Larsen, Kregel Publications, 2000, page 387.
- The Cambridge History of American Literature by Sacvan Bercovitch and Cyrus R. K. Patell, Cambridge University Press, 1994, page 119.
- Marianne Noble, "The Ecstasies of Sentimental Wounding In Uncle Tom's Cabin, " from A Routledge Literary Sourcebook on Harriet Beecher Stowe's Uncle Tom's Cabin Edited by Debra J. Rosenthal, Routledge, 2003, page 58.
- «Domestic or Sentimental Fiction, 1820–1865» [ 2 травня 2007 у Wayback Machine.] American Literature Sites, . Retrieved April 26, 2007.
- "Uncle Tom's Cabin, " [ 27 серпня 2008 у Wayback Machine.] The Kansas Territorial Experience. Retrieved April 26, 2007.
- Reading Women: Literary Figures and Cultural Icons from the Victorian Age to the Present by Janet Badia and Jennifer Phegley, University of Toronto Press, 2005, page 67.
- Reading Women: Literary Figures and Cultural Icons from the Victorian Age to the Present by Janet Badia and Jennifer Phegley, University of Toronto Press, 2005, page 66.
- . A Routledge Literary Sourcebook on Harriet Beecher Stowe's Uncle Tom's Cabin by Debra J. Rosenthal, Routledge, 2003, page 42.
- «Review of The Building of Uncle Tom's Cabin by E. Bruce Kirkham» by Thomas F. Gossett, American Literature, Vol. 50, No. 1 (March, 1978), pp. 123–124.
- «The Origins of Uncle Tom's Cabin» by Charles Nichols, The Phylon Quarterly, Vol. 19, No. 3 (3rd Qtr., 1958), page 328.
- «Sentimental Power: Uncle Tom's Cabin and the Politics of Literary History» [ 16 грудня 2007 у Wayback Machine.] by Jane Tompkins, from In Sensational Designs: The Cultural Work of American Fiction, 1790–1860. New York: Oxford UP, 1985. Pp. 122–146.
- Posner, R.: Public Intellectuals: A Study of Decline, page 239, Harvard University Press (2002), .
- , Uncle Tom's Cabin and the Matter of Influence" [ 20 січня 2012 у Wayback Machine.], Gilder Lehrman Institute of American History. Retrieved December 24, 2011.
- "Simms's Review of Uncle Tom's Cabin" by Charles S. Watson, American Literature, Vol. 48, No. 3 (November, 1976), pp. 365–368
- "Over and above ... There Broods a Portentous Shadow,—The Shadow of Law: Harriet Beecher Stowe's Critique of Slave Law in Uncle Tom's Cabin" by Alfred L. Brophy, Journal of Law and Religion, Vol. 12, No. 2 (1995–1996), pp. 457–506.
- "Woodcraft: Simms's First Answer to Uncle Tom's Cabin" by Joseph V. Ridgely, American Literature, Vol. 31, No. 4 (January, 1960), pp. 421–433.
- The Classic Text: Harriett Beecher Stowe. University of Wisconsin-Milwaukee Library. Special collection page on traditions and interpretations of Uncle Tom's Cabin. Retrieved May 15, 2007. Архівовано серпень 8, 2007 на сайті Wayback Machine.
- Alfred L. Brophy, "Over and above ... There Broods a Portentous Shadow,—The Shadow of Law: Harriet Beecher Stowe's Critique of Slave Law in Uncle Tom's Cabin," Journal of Law and Religion, Vol. 12, No. 2 (1995–1996): 457–506 [ 19 грудня 2013 у Wayback Machine.].
- "Review of James Baird Weaver by Fred Emory Haynes" by A. M. Arnett, Political Science Quarterly, Vol. 35, No. 1 (March, 1920), pp. 154–157; and profile of James Baird Weaver [ 2 січня 2007 у Wayback Machine.], accessed February 17, 2007.
- Nassau Senior, quoted in , Great Britain and the American Civil War (1958) p: 33.
- Charles Francis Adams, Trans-Atlantic Historical Solidarity: Lectures Delivered before the University of Oxford in Easter and Trinity Terms, 1913. 1913. p. 79
- Uncle Tom’s Cabin: A 19th-Century Bestseller. The University of Alabama. Архів оригіналу за 23 липня 2013. Процитовано 14 червня 2012.
- Drnovšek, Marjan (1998). [The Fatal Attractiveness of America: The Testimonies of Expatriates About the First Contacts with the New World]. Korenine (Slovene) . Nova revija. ISBN . [Usodna privlačnost Amerike: pričevanja izseljencev o prvih stikih z novim svetom Usodna privlačnost Amerike: pričevanja izseljencev o prvih stikih z novim svetom].
{{}}
: Пропущений або порожній|title=
();|trans-title=
вимагає|title=
або|script-title=
() - Richard Pankhurst, Economic History of Ethiopia (Addis Ababa: Haile Selassie I University Press, 1968), p. 122.
- Ian Gibson, The English Vice: Beating, Sex and Shame in Victorian England and After (1978)
- Tompkins, Jane. Sensational Designs: The Cultural Work of American Fiction, 1790–1860. New York: Oxford University Press, 1986. See chapter five, «Sentimental Power: Uncle Tom's Cabin and the Politics of Literary History.»
- The Cambridge Companion to Harriet Beecher Stowe by Cindy Weinstein, Cambridge University Press, 2004, page 13.
- «Uncle Tom's Shadow» [ 4 лютого 2010 у Wayback Machine.] by Darryl Lorenzo Wellington, The Nation, December 25, 2006.
- «Uncle Tom's Cabin Revisited: the Bible, the Romantic Imagination, and the Sympathies of Christ.» American Presbyterians 1995 73(3): 165–175. Issn: 0886-5159.
- Bellin, Joshua D. «Up to Heaven's Gate, down in Earth's Dust: the Politics of Judgment in Uncle Tom's Cabin» American Literature 1993 65(2): 275–295. Issn: 0002-9831 Fulltext online at Jstor and Ebsco.
- Grant, David. "Uncle Tom's Cabin and the Triumph of Republican Rhetoric." New England Quarterly 1998 71(3): 429–448. Issn: 0028-4866 Fulltext online at Jstor.
- Riss, Arthur. "Racial Essentialism and Family Values in Uncle Tom's Cabin." American Quarterly 1994 46(4): 513–544. Issn: 0003-0678 Fulltext in JSTOR.
- Wolff, Cynthia Griffin. "Masculinity in Uncle Tom's Cabin," American Quarterly 1995 47(4): 595–618. ISSN 0003-0678. Fulltext online at JSTOR.
- Wolff, Cynthia Griffin. "Masculinity in Uncle Tom's Cabin," American Quarterly 1995 47(4): 595–618. ISSN 0003-0678. Fulltext online at JSTOR.
- Smith; Jessie Carney; Images of Blacks in American Culture: A Reference Guide to Information Sources Greenwood Press. 1988.
- Illustrations [ 20 липня 2011 у Wayback Machine.], Uncle Tom's Cabin and American Culture, a Multi-Media Archive. Retrieved April 18, 2007.
- "Digging Through the Literary Anthropology of Stowe’s Uncle Tom" [ 27 січня 2021 у Wayback Machine.], by Edward Rothstein, from the New York Times, October 23, 2006.
- Він помилково стверджує, що міс Офелія представляє точку зору Стоу, попри її слова: «Я завжди мала упередження щодо негрів», і вважає Тома неписьменним.
- Playing the Race Card: Melodramas of Black and White from Uncle Tom to O. J. Simpson by Linda Williams, Princeton Univ. Press, 2001, page 113.
- Whitewashing Uncle Tom's Cabin: nineteenth-century women novelists respond to Stowe by Joy Jordan-Lake, Vanderbilt University Press, 2005.
- «Caroline Lee Hentz's Long Journey [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]» by Philip D. Beidler. Alabama Heritage Number 75, Winter 2005.
- Figures in Black: words, signs, and the «racial» self by Henry Louis Gates, Oxford University Press, 1987, page 134.
- "People & Events: Uncle Tom's Cabin Takes the Nation by Storm" [ 26 лютого 2017 у Wayback Machine.] Stephen Foster, The American Experience, PBS. Retrieved April 19, 2007.
- Lott, Eric. Love and Theft: Blackface Minstrelsy and the American Working Class. New York: Oxford University Press, 1993. . The information on "Tom shows" comes from chapter 8: "Uncle Tomitudes: Racial Melodrama and Modes of Production" (p. 211–233)
- Hollis Robbins, "'Uncle Tom's Cabin' and the Matter of Influence" [ 20 серпня 2012 у Wayback Machine.], History by Era: Literature and Language Arts, Gilder Lehrman Center, accessed 30 June 2012
- Parton, James (October 1867). . The Atlantic. Архів оригіналу за 5 липня 2008. Процитовано 6 січня 2009.
- Africana: arts and letters: an A-to-Z reference of writers, musicians, and artists of the African American Experience by Henry Louis Gates, Kwame Anthony Appiah, Running Press, 2005, page 44.
- Wilmeth, Don B., ed. Staging the Nation: Plays from the American Theater, 1787–1909. Boston: Bedford Books, 1998, page 181.
- Aiken, George L. Uncle Tom’s Cabin. New York: Garland, 1993.
- Gerould, Daniel C., ed. American Melodrama. New York: Performing Arts Journal Publications, 1983, page 16.
- Gerould, Daniel C., ed. American Melodrama. New York: Performing Arts Journal Publications, 1983, page 14.
- . Архів оригіналу за 6 квітня 2017. Процитовано 5 квітня 2017.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hatina dyadka Toma angl Uncle Tom s Cabin Life Among the Lowly roman amerikanskoyi pismennici Garriyet Bicher Stou antirabovlasnickogo spryamuvannya opublikovanij 1852 roku Na dumku istorika Villa Kaufmana roman spriyav utverdzhennyu pidgruntya gromadyanskoyi vijni Hatina dyadka TomaUncle Tom s CabinTitulna storinka pershogo vidannya 1852 rokuZhanr socialnij romanForma romanTema RabotorgivlyaAvtor Garriyet Bicher StouMova anglijskaNapisano 1852Opublikovano 20 bereznya 1852Krayina SShAVidavnictvo John P Jewett and CompanyVidannya 20 bereznya 1852 rokuIlyustrator dNastupnij tvir dU Gutenberzi 203 56863 Cej tvir u Vikishovishi Cej tvir u Vikicitatah Stou bula vchitelkoyu j aktivnoyu abolicionistkoyu Golovnim personazhem svogo romanu vona zrobila starogo chornoshkirogo raba viddanogo svoyim bilim gospodaryam Roman napisanij u dusi sentimentalizmu zobrazhuye realiyi zhittya rabiv vodnochas provodyachi dumku sho hristiyanska lyubov zdatna zdolati navit take negativne yavishe yak rabstvo Roman stav odnim iz bestseleriv XIX stolittya drugoyu za kilkistyu prodazhiv knigoyu pislya Bibliyi Vvazhayetsya sho vin spriyav zrostannyu ruhu abolicionistiv u 50 x rokah XIX stolittya Za pershij rik pislya publikaciyi bulo prodano 300 tis primirnikiv tilki v SShA ponad miljon u Velikij Britaniyi Cherez tri roki pislya publikaciyi jogo vzhe nazivali najpopulyarnishim romanom nashogo chasu Isnuye legenda sho na pochatku gromadyanskoyi vijni v SShA Avraam Linkoln zustrivsya iz Stou i progolosiv Vi i ye cya sama malenka zhinka sho pochala cyu veliku vijnu Odnak vidomosti pro cyu zustrich i slova Linkolna z yavilisya v presi tilki v 1896 roci j mozhlivo buli zumovleni bazhannyam togochasnih intelektualiv pidkresliti rol literaturi v spriyanni suspilnim zminam Kniga ta postavleni za yiyi motivami p yesi dopomogli utverdzhennyu j populyarizaciyi stereotipiv chornoshkirogo naselennya SShA goduvalnici negrityanki chornoshkirih ditej ta dyadka Toma yak sumlinnogo bagatostrazhdalnogo slugi virnogo svoyemu gospodaryu chi gospodini Z chasom stavlennya amerikanciv do takih stereotipiv zminilosya voni stali sprijmatisya yak obrazlivi sho desho zatmarilo istorichne znachennya knigi yak vazhlivogo antirabovlasnickogo znaryaddya DzherelaStou narodilasya v Konnektikuti j vikladala v Gartforskij zhinochij akademiyi vodnochas beruchi aktivnu uchast v rusi za skasuvannya rabstva Svij roman vona napisala u vidpovid na drugij roku Bilsha chastina knigi bula napisana v Bransviku shtat Men de v Boudin koledzhi vikladav yiyi cholovik Gravyura Garriyet Bicher Stou 1872 roku vikonana na osnovi olijnoyi kartini Chastkovo nathnennyam dlya napisannya Hatini dyadka Toma stala kniga Zhittya Dzhozayi Gensona kolishnogo raba teper meshkancya Kanadi rozkazane nim samim yaku napisav Dzhozaya Genson u minulomu rab na tyutyunovij plantaciyi Ajzeka Rajli v Merilend Genson utik u Kanadu de stav dopomagati inshim utikacham oblashtuvatisya j rozpochati nezalezhne zhittya Same tam vin napisav svoyi memuari 1853 roku Stou viznala sho spogadi Gensona pidshtovhnuli yiyi do napisannya romanu Koli yiyi tvir stav bestselerom Genson perevidav svoyu knigu pid nazvoyu Memuari dyadka Toma j stav podorozhuvati SShA ta Yevropoyu iz lekciyami Budinok Gensona v misti Ontario 1940 roku stav muzeyem i nosit nazvu Istorichnogo miscya hatini dyadka Toma Budinku v yakomu zhiv Genson u rabstvi bilshe nema ale grafstvo Montgomeri Merilend pomilkovo kupilo inshu hatinu yaka stala chastinoyu nacionalnogo parku prisvyachenomu pidpilnij zaliznici do svobodi yak nazivali svogo chasu kanali vtechi rabiv iz rabovlasnickih shtativ u shtati de rabstvo bulo zaboronene zakonom j do Kanadi Inshim dzherelom dlya romanu bula kniga Amerikanske rabstvo yak vono ye pokazi tisyachi svidkiv j Stou stverdzhuvala sho napisannyu romanu spriyali chislenni rozmovi z rabami vtikachami z yakimi vona zustrichalasya koli meshkala v Cincinnati Ogajo misti roztashovanomu na protilezhnomu berezi richki Ogajo vid rabovlasnickogo shtatu Kentukki U Cincinnati miscevi abolicionisti simpatizuvali pidpilnij zaliznici j aktivno dopomagali rabam utikacham U knizi Klyuch do Hatini dyadka Toma 1853 roku Stou navodit nizku inshih dzherel z metoyu pidtverditi svoyi tverdzhennya shodo rabstva Odnak retelne vivchennya pokazalo sho chimalo z cih knig Stou prochitala vzhe pislya publikaciyi romanu Publikaciya Hatina dyadka Toma pochala vihoditi chastinami v abolicionistskomu zhurnali z 5 chervnya 1851 i prodovzhuvalosya protyagom 40 vipuskiv Zvazhayuchi na populyarnist romanu vidavnik zaproponuvav Stou oformiti jogo u viglyadi okremoyi knigi Stou sumnivalasya chi chitatimut roman u viglyadi knigi ale zreshtoyu zgodilasya Perekonanij u populyarnosti knigi Dzhuyitt prijnyav nezvichne na toj chas rishennya dodati 6 ilyustracij na cilu storinku eskizi yakih dlya pershogo vidannya vikonav Kniga pobachila svit 20 bereznya 1852 roku i duzhe shvidko ves tirazh rozijshovsya Knigu kilka raziv perevidavali zokrema pobachilo svit delyuks vidannya zi 117 ilyustraciyami Billingsa Za pershij rik pislya publikaciyi rozijshlosya 300 tis primirnikiv knigi odnak nadali popit nespodivano vpav kniga ne perevidavalasya bagato rokiv Popit pochav znovu zrostati 1862 roku koli roman perevidali u Knigu pereklali bagatma movami Deyaki z rannih vidan mistili vstup napisanij prepodobnim Dzhejmsom Shermanom propovidnikom kongrecionalistom vidomim svoyimi abolicionistskimi poglyadami Hatina dyadka Toma dobre prodavalasya i v Angliyi pershe londonske vidannya rozijshlosya tirazhem 200 tis primirnikiv Uprodovzh kilkoh nastupnih rokiv bulo prodano ponad pivtora miljona primirnikiv knigi bilshist z yakih buli piratskimi yak i v SShA SyuzhetEliza z sinom utikaye Toma prodayut uniz richkoyu Na ilyustraciyi Gemmeta Billingza Eliza povidomlyaye dyadku Tomu sho jogo prodano a sama vona vtikaye shob uryatuvati svoyu ditinu Pershe vidannya Boston 1852 Kniga pochinayetsya z togo sho kentukskomu fermeru na im ya Artur Shelbi zagrozhuye vtrata fermi cherez borgi Hocha vin ta jogo druzhina Emili Shelbi dobre stavlyatsya do rabiv Shelbi virishuye zibrati potribni koshti prodavshi rabotorgovcyu dvoh iz nih dyadka Toma cholovika serednih rokiv iz druzhinoyu ta ditmi ta Garri sina pokoyivki Emili Elizi Emili Shelbi cya ideya ne do vpodobi oskilki vona obicyala pokoyivci sho ni vona sama ni yiyi sin nikoli ne budut prodani Sin Emili Dzhordzh Shelbi tezh proti vtrati Toma bo bachit u nomu druga j mentora Eliza pidsluhala rozmovu mistera j misis Shelbi v yakij voni obgovoryuvali prodazh Toma j Garri Vona virishuye utekti shob uryatuvati sina U romani stverdzhuyetsya sho rishennya Elizi zumovlene strahom utrati yedinoyi zhivoyi ditini uzhe dvi yiyi ditini pomerli nemovlyatami Tiyeyi zh nochi Eliza pokidaye fermu zalishivshi gospodini zapisku z poyasnennyami j vibachennyami Toma prodayut i vin opinyayetsya na sudni sho plive vniz richkoyu Missisipi Na bortu Tom znajomitsya iz biloyu divchinoyu Yevoyu Voni shvidko stayut druzyami na osnovi glibokoyi hristiyanskoyi viri Batko Yevi Avgustin Sent Kler kupuye Toma j zabiraye jogo v Novij Orlean Rodinu Elizi peresliduyut Tom zhive u Sent Kleriv Ilyustraciya Gemmetta Billingsa do delyuks vidannya 1853 roku Vtikayuchi Eliza zustrichayetsya zi svoyim cholovikom Dzhordzhem Garrisom yakij utik ranishe Voni virishuyut sprobuvati distatisya do Kanadi Odnak yih vistezhuye mislivec za rabami vtikachami Tom Loker Vreshti Loker zi svoyimi lyudmi nazdoganyayut Elizu z rodinoyu i Dzhordzh vimushenij skinuti jogo zi skeli Strivozhena tim sho Loker mozhe pomerti Eliza perekonuye Dzhordzha prinesti mislivcya do najblizhchogo poselennya kvakeriv U Novomu Orleani Sent Kler diskutuye pitannya pro rabstvo zi svoyeyu dvoyuridnoyu sestroyu Ofeliyeyu iz Pivnochi yaka zasudzhuyuchi rabstvo maye uperedzhennya shodo chornoshkirih lyudej Z drugogo boku popri te sho vin rabovlasnik Sent Kler stavitsya do chornoshkirih bez bud yakogo uperedzhennya Shob dokazati Ofeliyi pomilkovist yiyi poglyadiv vin kupuye molodu rabinyu Topsi j prosit Ofeliyu vihovati yiyi Tom zhiv u Sent Kleriv uzhe dva roki koli Yeva serjozno zaneduzhala Pered smertyu vona maye vidinnya v yakomu bachit nebo de yiyi otochuyut blizki lyudi Pid vplivom smerti Yevi ta yiyi vidinnya inshi personazhi virishuyut zminiti svoye zhittya Ofeliya obicyaye vidkinuti svoyi uperedzhennya shodo chornih Topsi obicyaye budi chemnoyu a Sent Kler daye klyatvu zvilniti Toma Toma prodayut Sajmonu Legri Sent Kler ne vstig vikonati svoyu klyatvu Vin pomer vid nozhovogo udaru yakogo zaznav na vihodi z taverni Jogo druzhina ne stala vikonuvati volyu cholovika j prodala Toma na aukcioni plantatoru z poganoyu slavoyu Sajmonu Legri Legri vihodec iz pivnochi zabiraye Toma v luyiziansku glibinku de Tom znajomitsya iz inshimi rabami zokrema z Emmelin kuplenoyu vodnochas iz Tomom Kessi odina z rabin Legri doglyadaye za ranami Toma Ilyustraciya Gemmetta Billingsa Pershe vidannya Boston John P Jewett and Company 1852 Legri znenavidiv Toma koli toj vidmovivsya vikonati nakaz vlasnika j vidshmagati batogom inshu rabinyu Vin zhorstoko karaye nepokirnogo raba j virishuye zlamati jogo viru v Boga Nezvazhayuchi na zhorstoke pokarannya Tom prodovzhuye chitati Bibliyu j robiti vse shob dopomogti inshim rabam znositi strazhdannya Na plantaciyi Tom znajomitsya iz rabineyu Kessi Yij dovelosya perezhiti vtratu sina j donki prodanih inshim rabovlasnikam Ne bazhayuchi znovu bachiti yak prodayut yiyi ditej vona vbila svoyu tretyu ditinu Rozpovid povertayetsya do Toma Lokera Kvakeri vilikuvali jogo j vin zminivsya duhovno Dzhordzh Eliza i Garri zumili probratisya do Kanadi ta otrimati svobodu A v Luyiziani dyadko Tom na mezhi vidchayu Strazhdannya na plantaciyi led ne pidirvali jogo viru v Gospoda Odnak do nogo prihodyat dva vidinnya Isusa j Yevi yaki zmicnili jogo rishennya zalishatisya virnim hristiyaninom navit pered licem smerti Vin pidtrimuye plan Kessi vtekti Vreshti Kessi vtikaye zahopivshi z soboyu Emmelin Tom vidmovlyayetsya skazati vlasniku plantaciyi kudi pishli Kessi ta Emmelin i Legri velit svoyim naglyadacham ubiti jogo Pomirayuchi Tom probachaye naglyadachiv yaki prisoromleni shlyahetnistyu lyudini yaku shojno vbili kayutsya Pered samoyu smertyu Toma na plantaciyu pribuvaye Dzhordzh Shelbi z metoyu vikupiti raba ale vzhe nadto pizno Zavershalnij rozdil Na sudni yakim Kessi j Emmelin skoristalisya dlya vtechi voni zustrichayut sestru Dzhordzha Garrisa j razom iz neyu dobirayutsya do Kanadi Kessi doviduyetsya sho Eliza yiyi vtrachena donka Usiyeyu rodinoyu voni yidut do Franciyi a zvidti do Liberiyi krayini v Africi stvorenoyi kolishnimi amerikanskimi rabami Dzhordzh Shelbi povertayetsya na fermu v Kentukki j zvilnyaye vsih svoyih rabiv Vin rozpovidaye yim pro zhertvu Toma j prosit ne zabuvati pro spravzhnye znachennya hristiyanskoyi viri Osnovni personazhiDyadko Tom Sajmon Legri karaye dyadka Toma Spochatku dyadko Tom vvazhavsya blagorodnim bagatostrazhdalnim rabom hristiyaninom V ostanni roki stavlennya do cogo personazha v SShA zminilosya Dyadkami Tomami nazivayut chornoshkirih yaki zaprodalisya bilim Sama Stou bachila Toma shlyahetnim geroyem lyudinoyu gidnoyu pohvali Uprodovzh usiyeyi rozpovidi Tom ne dozvolyayuchi sebe vikoristovuvati tverdo stoyit na zahisti svoyih perekonan i navit jogo vorogi zmusheni hocha j neohoche zahoplyuvatisya nim Eliza Eliza pokoyivka misis Shelbi yaka zvazhuyetsya vtekti razom z p yatirichnim sinom Garri na pivnich Yiyi cholovik Dzhordzh zumiv rozshukati Elizu j Garri v Ogajo j emigruvati z nimi spochatku do Kanadi potim do Franciyi j vreshti do Liberiyi Stou stvorila cogo personazha na osnovi istoriyi yaku abolicionist rozpoviv yiyi cholovikovi v Cincinnati Renkin zgaduvav sho u lyutomu 1838 roku moloda rabinya perebralasya z ditinoyu na rukah cherez zamerzlu richku Ogajo do mista Ripli j zupinilasya v jogo domi persh nizh piti dali na pivnich Yeva Malenka Yeva ta dyadko Tom Ilyustraciya Yevandzhelina Sent Kler donka Avgustina Sent Klera Chitach upershe znajomitsya z neyu koli dyadko Tom plive na paroplavi do Novogo Orleana de jogo povinni prodati Yevi todi bulo 5 abo 6 rokiv vona led ne vtopilasya ale dyadko Tom vityagnuv yiyi z vodi Na prohannya donki mister Sent Kler kupuye Toma j robit jogo golovnim kucherom u svoyemu pomisti Tom ta Yeva provodyat bagato chasu razom Yeva malenke yangolyatko vona bagato rozmirkovuye pro lyubov ta proshennya perekonuye navit skrivdzhenu divchinku rabinyu Topsi sho vona zaslugovuye na lyubov Yij poshastilo dostukatisya navit do sercya titki Ofeliyi Piznishe Yeva smertelno zaneduzhala Pered smertyu vona podaruvala pasmo svogo volossya kozhnomu rabu zapovidayuchi yim vesti hristiyanske zhittya shob voni mogli znovu zustritisya na nebi Na smertnomu odri vona blagaye batka zvilniti Toma ale cherez zbig obstavin cogo ne trapilosya Shozhij personazh na jmennya malenka Yeva figuruye v romani Filipa Dzh Kozansa Malenka Yeva kvitka pivdnya hocha cej roman napisanij u vidpovid na Hatinu dyadka Toma nalezhav do literaturi cilkom protilezhnogo zvuchannya zahishayuchi institut rabstva Sajmon Legri Sajmon Legri na obkladinci komiksu za motivami Hatini dyadka Toma Classic Comics No 15 listopad 1943 roku Sajmon Legri zhorstokij rabovlasnik za pohodzhennyam iz pivnochi im ya yakogo stalo sinonimom zhadobi Vin osnovnij negativnij personazh romanu Pragne demoralizuvati Toma j zlamati v nomu hristiyansku viru Vreshti rozlyuchenij nezlamnoyu viroyu raba v boga vin velit zashmagati Toma do smerti U romani rozpovidaye sho she molodim vin pokinuv hvoru matir i virushiv v more a na yiyi listi z prohannyam povernutisya do neyi shob vona mogla jogo she raz pobachiti pered smertyu ne vidpovidav Vin seksualno ekspluatuye Kassi popri yiyi znevagu do nogo i maye ti zh namiri shodo Emmelin Ne vidomo chi obraz Legri mav prototipa sered realnih lyudini Pislya 1870 roku bula poshirena dumka sho Stou vikoristala yak proobraz Legri osobu bagatogo bavovnyanogo j cukrovogo plantatora Meredit Kalgun plantaciya yakogo bula roztashovana na richci Pivdenna Red River na pivnich vid mista Aleksandriya Odnak Kalgun buv visoko osvichenoyu i vihovanoyu lyudinoyu sho ne asociyuyetsya z neohajnistyu j zhorstokistyu Legri Kalgun navit vidavav vlasnu gazetu Odnak naglyadachi na plantaciyah Kalguna mogli vidpovidati zobrazhenim u romani harakteristikam Legri vikoristovuvati ti zh metodi j mati ti zh pragnennya Inshi personazhiSered inshih personazhiv romanu slid zgadati Artur Shelbi hazyayin Toma v Kentukki dobrij rabovlasnik tipovij dlya amerikanskoyi literaturi obraz pivdennogo dzhentelmena Emili Shelbi druzhina Artura Shelbi nabozhna zhinka yaka namagayetsya buti dobroyu i buti prikladom dlya rabiv Dlya neyi rishennya cholovika prodati rabiv vazhkij udar Yak zhinka vona ne maye prava zavaditi jomu oskilki za zakonom usya vlasnist nalezhit cholovikovi Dzhordzh Shelbi sin Artura j Emili dlya yakogo Tom ye drugom i vzircevim hristiyaninom Avgustin Sent Kler drugij vlasnik Toma batko Yevi Ce skladnij personazh chasto sarkastichnij u nogo zavzhdi znajdetsya vluchne slovo Dovgo vpadayuchi za svoyeyu majbutnoyu druzhinoyu pislya rokiv spilnogo zhittya vin stav znevazhati yiyi ale vvichlivo namagayetsya ce prihovati Sent Kler rozumiye sho rabstvo zlo ale ne bazhaye vidmovitisya vid dostatku yake vono jomu prinosit Pislya smerti donki jogo religijni pochuttya stayut shirishimi vin pochinaye chitati Tomu Bibliyu Naprikinci vin zvazhuyetsya na rishuchu diyu proti rabstva virishivshi zvilniti svoyih rabiv ale peredchasna smert zavadila comu planu Topsi veredliva j nepokirna divchinka rabinya Koli yiyi zapitali zvidki vona vzyalasya vona vidpovila Dumayu virosla amerikanske dialektichne growed zamist grew Ne dumayu sho hto nebud mene stvoriv demonstruyuchi povne neznannya takih ponyat yak bog abo matir Pid vplivom Yevinoyi lyubovi vona zminyuyetsya Fraza growed like Topsy virosla yak Topsi utverdilasya v anglijskij movi zi znachennyam virosti yak bur yan a piznishe duzhe virosti Mis Ofeliya nabozhna kuzina Avgustina Sent Klera iz Vermontu pracovita z abolicionistskimi perekonannyami Odnak vona stavitsya do temnoshkirih lyudej iz uperedzhennyam harakternim dlya togochasnih pivnichan Vona vistupaye proti institutu rabstva ale prinajmni spochatku sahayetsya rabiv yak lyudej Kvimbo ta Sambo rabi Sajmona Legri yaki vikonuyut funkciyi naglyadachiv na plantaciyi Za nakazom Legri voni zashmagali Toma do smerti ale pislya togo yak Tom vibachiv yih pered smertyu shiro kayutsya Osnovni temiOsnovna tema romanu zlo j amoralnist rabstva Stou vplitaye v kanvu tvoru j inshi temi napriklad materinsku vidpovidalnist ta perevihovnu silu hristiyanstva ale voni tilki dopomagayut u rozkritti temi zhahu rabstva Inodi vona vkladaye osud rujnivnoyi prirodi rabstva v usta epizodichnih personazhiv na kshtalt togo koli bila zhinka na paroplavi govorit Najzhahlivishe v rabstvi te yak na mene sho vono glumitsya nad pochuttyami j priv yazanostyami lyudini napriklad koli rozluchayutsya sim yi Same cyu risu cogo divnogo institutu Stou vistavila na perednij plan Dzhordzh Garris Eliza Garri ta misis Smit pislya vtechi na svobodu Ilyustraciya Gemmeta Billingsa Utikachi v bezpeci vilnoyi zemli Pershe vidannya Oskilki Stou bachila v materinstvi etichnu j strukturnu model dlya vsogo amerikanskogo zhittya j virila sho tilki zhinka maye moralnij silu vryatuvati Spolucheni Shtati vid demona rabstva inshoyu golovnoyu temoyu Hatini dyadka Toma ye moralna sila j svyatist zhinki Obrazi Elizi yaka vtekla z rabstva razom iz sinom i zumila ob yednati rodinu ta Yevi yak idealnoyi hristiyanki Stou vikoristovuye shob pokazati yak zhinka na yiyi poglyad mozhe vryatuvati svoyih blizhnih navit vid najzhostokishoyi nespravedlivosti Hocha piznishe kritiki zauvazhuvali sho zhinochi obrazi Stou ne realistichni sho voni ye tilki klishe zhinki domogospodarki roman Stou she raz stverdzhuye vazhlivist zhinochogo vplivu i prokladaye shlyah do borotbi zhinok za svoyi prava v nastupni desyatilittya Puritanski religijni perekonannya Stou zvuchat v she odnij temi doslidzhenni prirodi hristiyanstva Stou namagayetsya pokazati sho hristiyanska teologiya principovo nesumisna z rabstvom Cya tema zvuchit najbilsh ochevidno todi koli Tom zaklikaye Sent Klera pislya smerti donki shukati Isusa Koli pomiraye sam Tom Dzhordzh Shelbi promovlyaye Os sho znachit buti hristiyaninom Oskilki tema hristiyanstva nastilki vazhliva dlya romanu j tomu sho Stou chasto pryamo vid imeni avtora rozmirkovuye nad problemami viri j religiyi Hatina dyadka Toma nabuvaye zvuchannya propovidi StilEliza perehodit vkritu krigoyu richku Teatralna afisha 1881 roku Hatina dyadka Toma napisana v sentimentalnomu j melodramatichnomu stili harakternomu dlya romaniv 19 stolittya ta dlya zhinochoyi literaturi V chasi Stou ci romani koristuvalisya velikoyu populyarnistyu Zazvichaj golovnimi geroyami v nih buli zhinki a napisani voni buli tak shob viklikati u chitacha simpatiyu ta pochuttya Hocha roman Stou vidriznyayetsya vid bilshosti sentimentalnih romaniv tim sho visvitlyuye shirshu temu rabstva j tim sho golovnim geroyem u nomu ye cholovik vse zh vona opirayetsya na silni pochuttya chitacha Suchasni romanu chitachi reaguvali vidpovidno Dzhordzhiana Mej priyatelka Stou u listi do avtora zauvazhuye Minuloyi nochi ya zachitalasya do pershoyi godini azh doki ne zakinchila Hatinu dyadka Toma Ne mogla vidirvatisya tak nache vid ditini na smertnomu lozhi Insha chitachka nastilki perejnyalasya romanom sho planuvala zminiti im ya svoyeyi donki na Yeva Vochevid Yevina smert nastilki vplinula na chitachiv sho v 1852 tilki v Bostoni 300 novonarodzhenih divchatok otrimali yiyi im ya Popri shvalennya chitachiv literaturni kritiki vprodovzh kilkoh desyatilit zverhno divilisya na stil Hatini dyadka Toma j inshih sentimentalnih romaniv oskilki ci knigi buli napisani zhinkami j opiralisya na plaksivi zhinochi emociyi Odin kritik skazav sho yakbi roman ne buv pro rabstvo to vin buv bi she odnim z nizki sentimentalnih romaniv a inshij opisav roman persh za vse vtorinnim shmatkom halturi V Istoriyi literaturi SShA Dzhordzh F Vicher nazvav Hatinu dyadka Toma literaturoyu v stili nedilnih shkil povnoyu masshtabnoyi melodrami gumoru j pafosu 1985 roku Dzhejn Tompkins u knizi Sentimentalnij dezajn Kulturna robota amerikanskoyi literaturi glyanula na Hatinu dyadka Toma po inshomu Vona pohvalila stil yakij bagato inshih kritikiv vidkidali zauvazhivshi sho sentimentalni romani pokazali yak zhinochi pochuttya mayut silu peretvoriti svit na krashe misce Na yiyi dumku populyarni domashni romani 19 stolittya vklyuchno z Hatinoyu dyadka Toma vidznachayutsya skladnistyu ambiciyami j vinahidlivistyu a Hatina dyadka Toma kritikuye amerikanske suspilstvo nabagato gostrishe nizh vidomi jogo kritiki na kshtalt Natanielya Gotorna chi Germana Melvilla Taka tochka zoru zalishayetsya spirnoyu 2001 roku yurist Richard Pozner oharakterizuvav Hatinu dyadka Toma yak odnu z tih kanonichnih robit yaki viplivayut na poverhnyu koli literaturi silomic nav yazuyutsya politichni kriteriyi Znachennya ta kritikaNebagato romaniv v istoriyi literaturi mozhut zrivnyatisya za znachennyam iz Hatinoyu dyadka Toma Prihilniki rabstva zustrili jogo bureyu protestiv U vidpovid bulo napisano nizku knig sho traktuvali pitannya rabstva po inshomu Abolicionisti zustrili knigu iz zahoplennyam Roman mav velike znachennya dlya stanovlennya literaturi protestu v nastupni desyatilittya Reakciya suchasnikiv u SShA ta sviti Hatina dyadka Toma oburila Pivden Spoluchenih Shtativ Prihilniki rabstva shaleno kritikuvali knigu Vidomij romanist Vilyam Gilmor Simms ogolosiv roman absolyutno brehlivim inshi nazivali jogo zlochinnim i naklepnickim Vlasnik knizhkovogo magazinu v misti Mobil Alabama zmushenij buv pokinuti misto tomu sho prodavav roman Stou Pismennicya otrimuvala listi iz zagrozami v odnomu z nih yij prislali vidrizane vuho raba Chimalo pivdennih pismennikiv zokrema Simms nezabarom napisali knigi u vidpovid Stou zakidali neobiznanist iz zhittyam na plantaciyah sho prizvelo do pomilok Vona odnogo razu bula na plantaciyi ale za yiyi vlasnimi slovami pri napisanni knigi vona opiralasya na rozpovidi rabiv utikachiv yaki chula v Cincinnati Vona na vlasni ochi bachila vipadki yakij i sponukav yiyi napisati svij znamenitij roman Sered nih prodazh cholovika ta zhinki u rizni ruki Vona takozh chitala zhurnalni narisi ta interv yu i na comu materiali rozbudovuvala svij syuzhet U vidpovid na cyu kritiku Stou opublikuvala 1853 roku de namagalasya pidtverditi svij opis rabstva dokumentalno Dlya kozhnogo z golovnih personazhiv Hatini dyadka Toma vona navodit prikladi z realnogo zhittya roblyachi she agresivnishu ataku na rabstvo na Pivdni nizh u samomu romani Klyuch do hatini dyadka Toma tezh stav bestselerom Hocha Stou stverdzhuvala sho Klyuch navodit dzherela yaki vona vikoristala pri napisanni romanu chimalo z cih knig vona prochitala vzhe pislya jogo opublikuvannya Znachnu chastinu Klyucha zajmaye kritika yuridichnoyi sistemi sho pidtrimuvala rabstvo j davala rabovlasnikam pravo znushatisya nad rabami Cim Stou vistavila na sud ne tilki rabstvo vona vistavila na sud zakon Cya tema tema tini zakonu sho vitaye nad institutom rabstva j dozvolyaye rabovlasnikam bezkarno krivditi lyudej zvuchit uzhe v samomu romani Stou zaznachaye sho v okremih vipadkah zakon navit zaboronyav vlasnikam vidpuskati svoyih rabiv na volyu Popri kritiku roman silno vplinuv na amerikanciv i spriyav posilennyu abolicionistskogo ruhu Yunionistskij general i politik govoriv sho same cej roman sponukav jogo do aktivnoyi uchasti v rusi za zvilnennya rabiv Hatina dyadka Toma mala takozh velikij uspih u Spoluchenomu Korolivstvi Pershe londonske vidannya pobachilo svit u travni 1852 j rozijshlosya tirazhem 200 tis primirnikiv Chastkovo cej uspih buv zumovlenij antipatiyeyu britanciv do SShA Yak poyasnyuvav vidomij britanskij pismennik Zloradstvo yake Hatina dyadka Toma rozbudila v Angliyi bulo zumovlene ne nenavistyu do rabstva ne bazhannyam pomstitisya za nogo a nacionalnoyu zazdristyu j marnoslav yam Amerikanskij obman nas davno dratuvav mi vtomilisya chuti yak Amerika vihvalyayetsya tim sho vona najvilnisha j najprosvichenisha krayina yaku svit koli nebud znav Nash klir nenavidit yihnyu volyuntaristsku sistemu nashi tori nenavidyat yiyi demokrativ nashi vigi nenavidyat yiyi parvenyu nashi radikali nenavidyat yiyi samoprogoloshenu pravotu naglist ta ambicijnist Usi partiyi proslavlyayut misis Stou yak buntivnika v lavah voroga poslanec SShA do Britaniyi pid chas vijni piznishe zaznachav sho Hatina dyadka Toma abo Zhittya sered skrivdzhenih opublikovana 1852 roku mala v sviti znachnoyu miroyu cherez spriyatlivi obstavini nabagato shvidshij znachnishij j dramatichnishij vpliv nizh bud yaka rashine nadrukovana kniga Do 1857 roman bulo perekladeno 20 movami slovenskoyu bulo zrobleno dva riznih perekladi vzhe cherez rik pislya poyavi originalu Zgodom roman pereklali majzhe kozhnoyu movoyu svitu zokrema kitajskij pereklad pobachiv svit 1901 roku a pereklad amharskoyu movoyu 1930 roku Populyarnist knigi bula takoyu sho Zigmund Frejd povidomlyav pro vipadki sadomazohistskih shilnostej poshtovh yakim dali sceni shmagannya rabiv u Hatini dyadka Toma Literaturne znachennya j kritika Hatina dyadka Toma bula pershoyu knigoyu politichnogo zvuchannya sho zdobula masovu populyarnist u Spoluchenih Shtatah a tomu vplinula na rozvitok ne tilki amerikanskoyi literaturi a j literaturi protestu zagalom Vplivu Hatini dyadka Toma zavdyachuyut zokrema Dzhungli j Movchazna vesna Rejchel Karson Eliza podorozhuye cherez Ogajo Obkladinka komiksu Boston John P Jewett amp Co 1853 Popri bezzaperechne znachennya Hatinu dyadka Toma nazivali mishaninoyu dityachoyi kazochki j propagandi Nizka kritikiv znevazhlivo vidkidala roman yak prosto sentimentalnij a v Istoriyi literaturi Spoluchnih Shtativ napisav Nisho z rukodillya misis Stou ne mozhe poyasniti nadzvichajnij furor romanu resursi avtora yak predstavnika literaturi dlya nedilnih shkil nichim ne viriznyalisya Maksimum sho v neyi bulo ce gotovnist do shiroko zamislenoyi melodrami gumoru pafosu i tih populyarnih slizlivih pochuttiv yakimi vona zapovnila knigu Inshi kritiki hvalili roman zaznachav Koli u zrilomu vici zustrichayeshsya z Hatinoyu dyadka Toma ce mozhe viyavitisya prigolomshlivim dosvidom Dzhejn Tompkins stverdzhuye sho roman nalezhit do klasiki amerikanskoyi literaturi j zadaye pitannya chi ne vidkidayut kritiki knigu tilki tomu sho vona bula azh zanadto populyarna svogo chasu Z rokami doslidniki zaproponuvali kilka teorij pro te sho Stou namagalasya skazati svoyim romanom popri ochevidni temi taki yak zasudzhennya rabstva Napriklad yak palka hristiyanka ta abolicionistka Stou vklala v roman svoyi religijni perekonannya Deyaki doslidniki stverdzhuyut sho Stou bachila svij roman yak propoziciyu sposobu rozv yazannya moralnoyi ta politichnoyi dilemi yaka hvilyuvala znachnu chastinu protivnikiv rabstva chi vipravdovuye protistoyannya zlu zaboronenu zakonom diyalnist Chi mozhna zahistiti z tochki zoru morali vikoristannya nasilstva proti nasilstva j porushennya zakoniv sho zahishali rabstvo Yakogo iz personazhiv Stou treba brati za vzirec pasivnogo dyadka Toma chi buntivnika Dzhordzha Garrisa Vidpovid Stou analogichna poziciyi Ralfa Voldo Emersona bozha volya vikonuvatimetsya yaksho kozhna lyudina shiro pereglyane svoyi principi j diyatime vidpovidno do nih Doslidniki bachili takozh u romani virazhennya cinnostej ta idej Yaksho glyanuti na knigu z cogo boku to obraz Dzhordzha Garrisa vtilyuye ideali vilnoyi praci todi yak skladnij obraz Ofeliyi vidobrazhaye poglyadi tih pivnichan sho namagalisya znajti kompromis iz rabstvom Na protivagu Ofeliyi Dina opirayetsya v svoyih vchinkah na pochuttya Obraz Ofeliyi z rozvitkom syuzhetu transformuyetsya tak yak cherez tri roki zminila svoyu poziciyu Respublikanska partiya progolosivshi neobhidnist stati na poziciyi protistoyannya rabstvu Virazno zvuchat u knizi Stou j feministski teoriyi V comu rakursi roman ye kritikoyu na patriarhalnu prirodu rabstva Dlya Stou v osnovi rodini lezhat krovni zv yazki a ne paternalistski zv yazki mizh gospodarem i rabom Bilshe Stou vbachaye v nacionalnomu yednanni prodovzhennya rodinnih zv yazkiv tomu dlya neyi pochuttya nacionalnosti pov yazane z yedinoyu rasoyu Vidpovidno do cogo vona proponuye pereselennya zvilnenih rabiv v Afriku a ne yihnye vrostannya v amerikanske suspilstvo Knigu takozh rozglyadali yak sprobu zminiti poglyad na risi cholovichogo harakteru neobhidni dlya borotbi za vidminu rabstva Epoha zavoyuvannya j kolonizaciyi visunula na pershij plan agresivnij dominantnij cholovichij harakter stavlennya do yakogo deyaki abolicionisti pochali pereglyadati Na pershij plan voni visuvali inshi risi zdatnist do spivrobitnictva spivchuttya gromadyanskij duh i vidpovidalnist Na dumku abolicionistiv takij cholovichij harakter mig bi protistoyati rabstvu ne stavlyachi pid zagrozu pochuttya gidnosti ta polozhennya lyudini v suspilstvi Vodnochas insha chastina abolicionistiv vvazhala idealom zvichni rishuchist ta muzhnist Usi choloviki v romani Stou predstavlyayut odin iz cih dvoh tipiv harakteriv Stvorennya j populyarizaciya stereotipivIlyustraciya do Novogo vidannya 1888 roku Obraz Sema spriyav stereotipizaciyi linivogo bezturbotnogo shaslivogo temnoshkirogo Suchasni kritiki j chitachi kritikuyut roman za zverhnij opis chornoshnirih personazhiv osoblivo stosovno zovnishnogo viglyadu movi povedinki a takozh pasivnosti v sprijnyatti svoyeyi doli harakternoyi dlya dyadka Toma Vikoristannya v romani zvichnih stereotipiv maye tim bilshe znachnennya oskilki Hatina dyadka Toma bula bestselerom u vsomu sviti Yak naslidok svoyeyi populyarnosti kniga ilyustaciyi do neyi scenichni postanovki za yiyi syuzhetom spriyali vkorinennyu cih stereotipiv u psihologiyi amerikanciv Sered stereotipiv chornoshkirih u Hatini dyadka Toma tip shaslivogo chornogo v obrazi linovogo j bezturbotnogo Sema svitloshkiroyi tragichnoyi mulatki yak ob yekta seksualnih domagan v obrazah Elizi Kassi j Emmelin dobroyi chornoyi goduvalnici tut odrazu kilka obraziv sered nih Mammi kuhovarka na plantaciyi Sent Kleriv stereotip chornoyi ditini yakij otrimav nazvu pikanini v obrazi Topsi ta obraz dyadka Toma afrikancya yakij nadto zapobigaye pered bilimi Za zadumom Stou Tom mav buti shlyahetnim geroyem Stereotip zapobizhlivogo durnya sho klanyayetsya bilim vochevid sklavsya yak naslidok scenichnih postanovok yaki Stou ne mogla kontrolyuvati Negativni asociaciyi znachnoyu miroyu zatmarili istorichne znachennya Hatini dyadka Toma yak protestu proti rabstva Sprijnyattya romanu pochalo zminyuvatisya pochinayuchi z ese Dzhejmsa Boldvina Roman protestu dlya kozhnogo Boldvin nazvav Hatinu dyadka Toma duzhe poganim romanom po rasistski obrazlivim i estetichno grubim hocha j zrobiv u svoyemu analizi kilka pomilok U 1960 h i 1970 h ruhi Chorna vlada j Chorne mistectvo napadali na roman stverdzhuyuchi sho obraz dyadka Toma ye rasovoyu zradoyu i sho rabska pokora Toma roblyat jogo girshim vid rabovlasnikiv Z chasom stala gostrishoyu kritika stereotipiv zmalovanih u romani Vtim ostannim chasom kritiki na zrazok Genri Luyisa Gejtsa ml pochali znovu pereglyadati znachennya romanu stverdzhuyuchi sho vin ye centralnim dokumentom z istoriyi vzayemnih stosunkiv ras v Americi i vazhlivim politichnim doslidzhennyam harakteru cih stosunkiv Antitomova literaturaU vidpovid na Hatinu dyadka Toma pismenniki Pivdnya SShA napisali chimalo knig u yakih namagalisya zaperechiti romanu Stomu Ce literatura otrimala nazvu antitomovoyi Vona zdebilshogo stoyala na zahisti institutu rabovlasnictva i stverdzhuvala sho zobrazhennya rabstva v romani Stou zanadto dramatichne j ne vidpovidaye pravdi Romani cogo zhanru tipovo zobrazhali dobrogo hazyayina batka dlya svoyih rabiv ta jogo chistu druzhinu yaki vkupi opikuvalisya shozhimi na ditej rabami takim chinom usya plantaciya stavala nache velikoyu druzhnoyu rodinoyu V cih knigah abo rozumilosya abo j pryamo govorilosya sho afroamerikanci yak diti sho voni ne zdatni vizhiti bez naglyadu biloyi lyudini Vidomimi knigami antitomovogo spryamuvannya buli Mech ta posoh Vilyama Gilmora Simmsa Hatina titki Fillis ta Pivnichna narechena plantatora Gerc bula podrugoyu Stou koli ta meshkala v Cincinnati Kniga Vilyama Simmsa pobachila svit cherez kilka rokiv pislya romanu Stou chimalo rozdiliv u nij prisvyacheno diskusiyi z poglyadami Stou na rabstvo Roman Gerc yakij svogo chasu koristuvavsya populyarnistyu ale jogo vzhe majzhe zabuli navodit argumenti na zahist institutu rabstva z tochki zoru pivnichanki donki abolicionista yaka odruzhilasya iz pivdennim rabovlasnikom plantatorom Uprodovzh desyatilittya mizh publikaciyeyu Hatini dyadka Toma j pochatkom gromadyanskoyi vijni vijshlo dvadcyat tridcyat antitomovih knig Sered nih dvi knigi pid nazvoyu Hatina dyadka Toma yak vona ye odna pera V L Smita insha K G Vajli ta kniga Dzhona Pendltona Kennedi Zdebilshogo antitomovi knigi pisali bili zhinki na sho Simms zauvazhiv ye poetichna spravedlivist u tomu sho pivnichanci Stou vidpovidayut zhinki z pivdnya Scenichni postanovkiAfisha Hatini dyadka Toma Stetsona 1886 roku Hocha Hatina dyadka Toma bula bestselerom u 19 st bilshist amerikanciv togo chasu znali istoriyu zavdyaki scenichnim postanovkam i myuziklam ne chitayuchi knigu Erik Lott u knizi Dyadkotomiki rasova melodrama j manera postanovki stverdzhuye sho ci p yesi bachili prinajmni tri miljoni lyudej sho v 10 raziv perevishuye tirazh pershih rokiv Togochasne zakonodavstvo shodo avtorskih prav ne bulo strogim i p yesi za motivami Hatini dyadka Toma pochali z yavlyatisya she v toj chas koli roman vihodiv chastinami Stou vidmovlyala v dozvoli na dramatichni postanovki oskilki ne lyubila teatr hocha vona vidvidala postanovku Dzhordzha Ejkena i za slovami Frensisa Andervuda yij spodobalasya Topsi u vikonanni Karolin Govard Postanovka Ejkena protrimalasya na sceni v Angliyi ta Americi 75 rokiv Vidmova Stou dati dozvil na pevnu postanovku vidkrila pole dlya poyavi chislennih p yes Deyaki z nih peresliduvali svoyi politichni cili inshi stavilisya yak chisto komercijni Mizhnarodnih zakoniv pro avtorske pravo todi zovsim ne isnuvalo Kniga j p yesi buli perekladeni kilkoma movami za sho Stou ne otrimala groshej yaki mogli b sklasti tri chverti vsih yiyi pributkiv Usi p yesi mali melodramatichnij harakter i vikonuvalisya bilimi aktorami iz navaksovanimi oblichchyami Za politichnim spryamuvannyam voni duzhe riznilisya deyaki pritrimuvalisya sentimentalnoyi poziciyi Stou inshi buli pomirkovanishimi a deyaki navit vidstoyuvali rabstvo Chimalo z postanovok vivodili prinizlivi karikaturni obrazi chornoshkirih V chastini p yes zvuchali pisni Stivena Fostera zokrema ta Massa s in the Cold Ground Najvidomishimi buli postanovki Dzhordzha Ejkena ta G Dzh Konveya Mabut najbilsh vidomoyu sered scenichnih postanovok ye versiya Ejkena Yiyi prem yera vidbulasya cherez kilka misyaciv pislya vihodu knigi Ce bula grandiozna postanovka na shist aktiv vona pershoyu iz brodvejskih shou gralasya na sceni sama yij ne pereduvali i pislya neyi zhodnih inshih rozvag dlya glyadachiv ne bulo Bilshist dialogiv u postanovci Ejkena buli rozshirenimi tekstami iz romanu krim nih buli she chotiri muzichni nomeri napisani prodyuserom Dzhorzhem Govardom Vidznachalo cyu postanovku she j te sho na odnij sceni zminyuvalisya dekoraciyi vidobrazhayuchi rizni miscevosti Piznishe comu nasliduvav rannij kinematograf iz svoyimi velikimi znimalnimi majdanchikami Ejken grav na pochuttyah glyadachiv pidkreslyuyuchi strazhdannya i bezvihid golovnih geroyiv Kombinaciya melodramatichnogo pidhodu zi zmistom romanu Stou dozvolila Ejkenu stvoriti silnij zvinuvachuvalnij dokument proti rabstva Ukrayinski perekladiHatina dyadka Toma Garriyet Bicher Stou Navchalna kniga Bogdan 2006 368 ISBN 966 692 510 9 VinoskiThe Civil War in American Culture by Will Kaufman Edinburgh University Press 2006 page 18 Uncle Tom s Cabin by Harriet Beecher Stowe Spark Publishers 2002 p 19 states the novel is about the destructive power of slavery and the ability of Christian love to overcome it The Complete Idiot s Guide to American Literature by Laurie E Rozakis Alpha Books 1999 p 125 says one of the book s main messages is that The slavery crisis can only be resolved by Christian love Domestic Abolitionism and Juvenile Literature 1830 1865 by Deborah C de Rosa SUNY Press 2003 p 121 De Rosa quotes Jane Tompkins that Stowe s strategy was to destroy slavery through the saving power of Christian love This quote is from Sentimental Power Uncle Tom s Cabin and the Politics of Literary History 16 grudnya 2007 u Wayback Machine by Jane Tompkins from In Sensational Designs The Cultural Work of American Fiction 1790 1860 New York Oxford UP 1985 Pp 122 146 In that essay Tompkins also writes Stowe conceived her book as an instrument for bringing about the day when the world would be ruled not by force but by Christian love The Sentimental Novel The Example of Harriet Beecher Stowe by Gail K Smith The Cambridge Companion to Nineteenth Century American Women s Writing by Dale M Bauer and Philip Gould Cambridge University Press 2001 page 221 Introduction to Uncle Tom s Cabin Study Guide 29 travnya 2013 u Wayback Machine BookRags com Retrieved May 16 2006 Goldner Ellen J Arguing with Pictures Race Class and the Formation of Popular Abolitionism Through Uncle Tom s Cabin Journal of American amp Comparative Cultures 2001 24 1 2 71 84 Issn 1537 4726 Fulltext online at Ebsco Geoffrey Wheatcroft The Cousins War review of Amanda Foreman A World on Fire New York Times Book Review July 3 2011 p 1 Everon Ernest Some Thoughts Anent Dickens and Novel Writing The Ladies Companion and Monthly Magazine London 1855 Volume VII Second Series 259 Charles Edward Stowe Harriet Beecher Stowe The Story of Her Life 1911 p 203 Vollaro Daniel R Winter 2009 t 30 1 Journal of the Abraham Lincoln Association arhiv originalu za 8 serpnya 2009 procitovano 4 veresnya 2012 Hulser Kathleen Reading Uncle Tom s Image From Anti slavery Hero to Racial Insult New York Journal of American History 2003 65 1 75 79 Issn 1551 5486 Henry Louis Gates Kwame Anthony Appiah Africana Arts and Letters An A to Z Reference of Writers Musicians and Artists of the African American Experience Running Press 2005 p 544 Susan Logue Historic Uncle Tom s Cabin Saved 2012 01 30 u Wayback Machine VOA News January 12 2006 Retrieved December 24 2011 Harriet Beecher Stowe A Key to Uncle Tom s Cabin 5 listopada 2020 u Wayback Machine 1853 p 42 in which Stowe states A last instance parallel with that of Uncle Tom is to be found in the published memoirs of the venerable Josiah Henson This also is cited in A Routledge Literary Sourcebook on Harriet Beecher Stowe s Uncle Tom s Cabin by Debra J Rosenthal Routledge 2003 pages 25 26 After buying historic home Md officials find it wasn t really Uncle Tom s Cabin 29 listopada 2014 u Wayback Machine Washington Post Arhiv originalu za 25 lyutogo 2012 Procitovano 5 veresnya 2012 Weld Theodore Dwight originalu za lyutij 25 2009 Procitovano 15 travnya 2007 The Columbia Encyclopedia Sixth Edition 2001 2005 A Key to Uncle Tom s Cabin 5 listopada 2020 u Wayback Machine Uncle Tom s Cabin and American Culture a Multi Media Archive Retrieved April 20 2007 First Edition Illustrations 20 lipnya 2011 u Wayback Machine Uncle Tom s Cabin and American Culture a Multi Media Archive Retrieved April 18 2007 Illustrations for the Splendid Edition 20 lipnya 2011 u Wayback Machine Uncle Tom s Cabin and American Culture a Multi Media Archive Retrieved April 18 2007 Michael Winship Uncle Tom s Cabin History of the Book in the 19th Century United States 23 lipnya 2011 u Wayback Machine Slave narratives and Uncle Tom s Cabin 2 grudnya 2014 u Wayback Machine Africans in America PBS accessed February 16 2007 publishing history of 2007 In Encyclopaedia Britannica Retrieved April 18 2007 from Encyclopaedia Britannica Online 10 chervnya 2015 u Wayback Machine A Routledge Literary Sourcebook on Harriet Beecher Stowe s Uncle Tom s Cabin by Debra J Rosenthal Routledge 2003 page 31 Hagedorn Ann Beyond The River The Untold Story of the Heroes of the Underground Railroad Simon amp Schuster 2002 pp 135 139 J E Dunn About Uncle Tom s Cabin A Louisianian Says Meredith Calhoun Was Not a Model for Legree August 31 1896 utc iath virginia edu Arhiv originalu za 23 lipnya 2013 Procitovano 23 grudnya 2010 The Word Detective 8 travnya 2008 u Wayback Machine issue of May 20 2003 accessed February 16 2007 Homelessness in American Literature Romanticism Realism and Testimony by John Allen Routledge 2004 page 24 where it states in regards to Uncle Tom s Cabin that Stowe held specific beliefs about the evils of slavery and the role of Americans in resisting it The book then quotes Ann Douglas describing how Stowe saw slavery as a sin Drawn With the Sword Reflections on the American Civil War by James Munro McPherson Oxford University Press 1997 page 30 Uncle Tom s Cabin by Harriet Beecher Stowe Vintage Books Modern Library Edition 1991 page 150 Drawn With the Sword Reflections on the American Civil War by James Munro McPherson Oxford University Press 1997 page 29 Stowe s Dream of the Mother Savior Uncle Tom s Cabin and American Women Writers Before the 1920s by Elizabeth Ammons New Essays on Uncle Tom s Cabin Eric J Sundquist editor Cambridge University Press 1986 page 159 Whitewashing Uncle Tom s Cabin Nineteenth Century Women Novelists Respond to Stowe by Joy Jordan Lake Vanderbilt University Press 2005 page 61 Somatic Fictions imagining illness in Victorian culture by Athena Vrettos Stanford University Press 1995 page 101 The Stowe Debate Rhetorical Strategies in Uncle Tom s Cabin by Mason I jr Lowance Ellen E Westbrook C De Prospo R Univ of Massachusetts Press 1994 page 132 Historical Dictionary of Women s Education in the United States by Linda Eisenmann Greenwood Press 1998 page 3 The Company of the Creative A Christian Reader s Guide to Great Literature and Its Themes by David L Larsen Kregel Publications 2000 pages 386 387 The Company of the Creative A Christian Reader s Guide to Great Literature and Its Themes by David L Larsen Kregel Publications 2000 page 387 The Cambridge History of American Literature by Sacvan Bercovitch and Cyrus R K Patell Cambridge University Press 1994 page 119 Marianne Noble The Ecstasies of Sentimental Wounding In Uncle Tom s Cabin from A Routledge Literary Sourcebook on Harriet Beecher Stowe s Uncle Tom s Cabin Edited by Debra J Rosenthal Routledge 2003 page 58 Domestic or Sentimental Fiction 1820 1865 2 travnya 2007 u Wayback Machine American Literature Sites Retrieved April 26 2007 Uncle Tom s Cabin 27 serpnya 2008 u Wayback Machine The Kansas Territorial Experience Retrieved April 26 2007 Reading Women Literary Figures and Cultural Icons from the Victorian Age to the Present by Janet Badia and Jennifer Phegley University of Toronto Press 2005 page 67 Reading Women Literary Figures and Cultural Icons from the Victorian Age to the Present by Janet Badia and Jennifer Phegley University of Toronto Press 2005 page 66 A Routledge Literary Sourcebook on Harriet Beecher Stowe s Uncle Tom s Cabin by Debra J Rosenthal Routledge 2003 page 42 Review of The Building of Uncle Tom s Cabin by E Bruce Kirkham by Thomas F Gossett American Literature Vol 50 No 1 March 1978 pp 123 124 The Origins of Uncle Tom s Cabin by Charles Nichols The Phylon Quarterly Vol 19 No 3 3rd Qtr 1958 page 328 Sentimental Power Uncle Tom s Cabin and the Politics of Literary History 16 grudnya 2007 u Wayback Machine by Jane Tompkins from In Sensational Designs The Cultural Work of American Fiction 1790 1860 New York Oxford UP 1985 Pp 122 146 Posner R Public Intellectuals A Study of Decline page 239 Harvard University Press 2002 ISBN 0 674 00633 X Uncle Tom s Cabin and the Matter of Influence 20 sichnya 2012 u Wayback Machine Gilder Lehrman Institute of American History Retrieved December 24 2011 Simms s Review of Uncle Tom s Cabin by Charles S Watson American Literature Vol 48 No 3 November 1976 pp 365 368 Over and above There Broods a Portentous Shadow The Shadow of Law Harriet Beecher Stowe s Critique of Slave Law in Uncle Tom s Cabin by Alfred L Brophy Journal of Law and Religion Vol 12 No 2 1995 1996 pp 457 506 Woodcraft Simms s First Answer to Uncle Tom s Cabin by Joseph V Ridgely American Literature Vol 31 No 4 January 1960 pp 421 433 The Classic Text Harriett Beecher Stowe University of Wisconsin Milwaukee Library Special collection page on traditions and interpretations of Uncle Tom s Cabin Retrieved May 15 2007 Arhivovano serpen 8 2007 na sajti Wayback Machine Alfred L Brophy Over and above There Broods a Portentous Shadow The Shadow of Law Harriet Beecher Stowe s Critique of Slave Law in Uncle Tom s Cabin Journal of Law and Religion Vol 12 No 2 1995 1996 457 506 19 grudnya 2013 u Wayback Machine Review of James Baird Weaver by Fred Emory Haynes by A M Arnett Political Science Quarterly Vol 35 No 1 March 1920 pp 154 157 and profile of James Baird Weaver 2 sichnya 2007 u Wayback Machine accessed February 17 2007 Nassau Senior quoted in Great Britain and the American Civil War 1958 p 33 Charles Francis Adams Trans Atlantic Historical Solidarity Lectures Delivered before the University of Oxford in Easter and Trinity Terms 1913 1913 p 79 Uncle Tom s Cabin A 19th Century Bestseller The University of Alabama Arhiv originalu za 23 lipnya 2013 Procitovano 14 chervnya 2012 Drnovsek Marjan 1998 The Fatal Attractiveness of America The Testimonies of Expatriates About the First Contacts with the New World Korenine Slovene Nova revija ISBN 961 6017 56 X Usodna privlacnost Amerike pricevanja izseljencev o prvih stikih z novim svetom Usodna privlacnost Amerike pricevanja izseljencev o prvih stikih z novim svetom a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Propushenij abo porozhnij title dovidka trans title vimagaye title abo script title dovidka Richard Pankhurst Economic History of Ethiopia Addis Ababa Haile Selassie I University Press 1968 p 122 Ian Gibson The English Vice Beating Sex and Shame in Victorian England and After 1978 Tompkins Jane Sensational Designs The Cultural Work of American Fiction 1790 1860 New York Oxford University Press 1986 See chapter five Sentimental Power Uncle Tom s Cabin and the Politics of Literary History The Cambridge Companion to Harriet Beecher Stowe by Cindy Weinstein Cambridge University Press 2004 page 13 Uncle Tom s Shadow 4 lyutogo 2010 u Wayback Machine by Darryl Lorenzo Wellington The Nation December 25 2006 Uncle Tom s Cabin Revisited the Bible the Romantic Imagination and the Sympathies of Christ American Presbyterians 1995 73 3 165 175 Issn 0886 5159 Bellin Joshua D Up to Heaven s Gate down in Earth s Dust the Politics of Judgment in Uncle Tom s Cabin American Literature 1993 65 2 275 295 Issn 0002 9831 Fulltext online at Jstor and Ebsco Grant David Uncle Tom s Cabin and the Triumph of Republican Rhetoric New England Quarterly 1998 71 3 429 448 Issn 0028 4866 Fulltext online at Jstor Riss Arthur Racial Essentialism and Family Values in Uncle Tom s Cabin American Quarterly 1994 46 4 513 544 Issn 0003 0678 Fulltext in JSTOR Wolff Cynthia Griffin Masculinity in Uncle Tom s Cabin American Quarterly 1995 47 4 595 618 ISSN 0003 0678 Fulltext online at JSTOR Wolff Cynthia Griffin Masculinity in Uncle Tom s Cabin American Quarterly 1995 47 4 595 618 ISSN 0003 0678 Fulltext online at JSTOR Smith Jessie Carney Images of Blacks in American Culture A Reference Guide to Information Sources Greenwood Press 1988 Illustrations 20 lipnya 2011 u Wayback Machine Uncle Tom s Cabin and American Culture a Multi Media Archive Retrieved April 18 2007 Digging Through the Literary Anthropology of Stowe s Uncle Tom 27 sichnya 2021 u Wayback Machine by Edward Rothstein from the New York Times October 23 2006 Vin pomilkovo stverdzhuye sho mis Ofeliya predstavlyaye tochku zoru Stou popri yiyi slova Ya zavzhdi mala uperedzhennya shodo negriv i vvazhaye Toma nepismennim Playing the Race Card Melodramas of Black and White from Uncle Tom to O J Simpson by Linda Williams Princeton Univ Press 2001 page 113 Whitewashing Uncle Tom s Cabin nineteenth century women novelists respond to Stowe by Joy Jordan Lake Vanderbilt University Press 2005 Caroline Lee Hentz s Long Journey 24 veresnya 2015 u Wayback Machine by Philip D Beidler Alabama Heritage Number 75 Winter 2005 Figures in Black words signs and the racial self by Henry Louis Gates Oxford University Press 1987 page 134 People amp Events Uncle Tom s Cabin Takes the Nation by Storm 26 lyutogo 2017 u Wayback Machine Stephen Foster The American Experience PBS Retrieved April 19 2007 Lott Eric Love and Theft Blackface Minstrelsy and the American Working Class New York Oxford University Press 1993 ISBN 0 19 507832 2 The information on Tom shows comes from chapter 8 Uncle Tomitudes Racial Melodrama and Modes of Production p 211 233 Hollis Robbins Uncle Tom s Cabin and the Matter of Influence 20 serpnya 2012 u Wayback Machine History by Era Literature and Language Arts Gilder Lehrman Center accessed 30 June 2012 Parton James October 1867 The Atlantic Arhiv originalu za 5 lipnya 2008 Procitovano 6 sichnya 2009 Africana arts and letters an A to Z reference of writers musicians and artists of the African American Experience by Henry Louis Gates Kwame Anthony Appiah Running Press 2005 page 44 Wilmeth Don B ed Staging the Nation Plays from the American Theater 1787 1909 Boston Bedford Books 1998 page 181 Aiken George L Uncle Tom s Cabin New York Garland 1993 Gerould Daniel C ed American Melodrama New York Performing Arts Journal Publications 1983 page 16 Gerould Daniel C ed American Melodrama New York Performing Arts Journal Publications 1983 page 14 Arhiv originalu za 6 kvitnya 2017 Procitovano 5 kvitnya 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya