Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Некласична логіка альтернативна логіка це назва формальних систем що суттєво відрізняються від класичної логіки такої як

Некласична логіка

Некласична логіка

Некласична логіка (альтернативна логіка) — це назва формальних систем, що суттєво відрізняються від класичної логіки, такої, як логіка числення висловлень та предикатна логіка. Побудувати такі системи можна декількома шляхами, включаючи способи розширення, відхилення та варіативність. Мета цих відхилень — зробити можливим конструювання різних моделей логічних імплікацій та логічної істини.

Філософську логіку, особливо у теоретичній інформатиці, слід розуміти як охоплення та зосередження на некласичних логіках, хоча дефініція має також інші значення.

Приклади некласичної логіки

Класифікація некласичних логік

У Девіантній логіці (1974) Сьюзен Хаак розділила некласичну логіку на девіантну, псевдодевіантну й розширену. Запропонована теорія не є виключною, тому що логіка може бути одночасно девіантною та розширенням некласичної логіки. Деякі автори поділяють точку зору щодо головних відмінностей між девіантною логікою та розширенням некласичної логіки.. Джон П. Бюргесс використовував схожу класифікацію, але виокремлював два головних класи: антикласичний та екстракласичний.

У розширенні некласичної логіки додані нові та інші логічні сталі, наприклад, «image» у модальній логіці, що означає «обов'язково».

У розширеннях логіки:

  • набір отриманих формул, які правильно виведені, є відповідною підмножиною тих формул, що отримані за допомогою класичної логіки;
  • набір отриманих теорем є відповідною підмножиною іншого набору, отриманого за допомогою класичної логіки, але лише у тому разі, коли нові теореми, сформульовані за допомогою розширеної логіки, є результатом нових правильно побудованих формул.

В девіантній логіці можуть бути звичайні логічні сталі, але їм надано іншого значення. Залишається тільки підмножина теорем із класичної логіки. Найбільш наочний приклад — інтуїтивна логіка, де закон виключення третього не виконується.

Додатково можна виділити варіації (чи варіанти), де складова системи залишається незмінною, у той час як позначення здатне істотно змінюватись. Наприклад, багатоваріаційну предикативну логіку прийнято вважати за варіацію предикативної логіки.

Однак ця класифікація ігнорує семантичні рівності. Наприклад, Курт Гедель показав, що кожна теорема з інтуїтивної логіки має еквівалентну у класичній модальній логіці S4. Результат був узагальнений у суперінтуїтивну логіку та розширення S4.

Теорія абстрактної алгебраїчної логіки також запропонувала шляхи класифікації логіки, одержаних переважно для логіки числення висловлень. Сучасна алгебрична ієрархія логіки числення висловлень має такі рівні: фотоалгебричний, еквівалентний (скінченний), алгебротвірний (скінченний).

Некласичні логіки

Логіки з некласичним розумінням слідування

Логіки, що скасовують закон виключеного третього

Логіки, що змінюють таблиці істинності

Логіки, що розширюють склад висловлювання

Модальна логіка (модальність)

Недедуктивні логічні теорії

Інші некласичні логіки

  • [en];
  • комбінаторна логіка — логіка, яка замінює змінні функціями з метою прояснити такі інтуїтивні операції, як підстановка, побудована на базі комбінаторної логіки. Система арифметики такої логіки містить всі частково рекурсивні функції та уникає геделевської неповноти;
  • кондиціональна логіка (умовна логіка). Предметом її вивчення є істинність умовних пропозицій (зокрема, умовного способу). Також визначається як логіка контрафактичних тверджень.

Література

  • Логіки некласичні // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 338. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
  • Некласична логіка
  • Graham Priest (2008). An introduction to non-classical logic: from if to is (2nd ed.). Cambridge University Press. .
  • Dov M. Gabbay (1998). Elementary logics: a procedural perspective. Prentice Hall Europe. . A revised version was published as D. M. Gabbay (2007). Logic for Artificial Intelligence and Information Technology. College Publications. .
  • John P. Burgess (2009). Philosophical logic. Princeton University Press. . Brief introduction to non-classical logics, with a primer on the classical one.
  • Lou Goble, ed. (2001). The Blackwell guide to philosophical logic. Wiley-Blackwell. . Chapters 7-16 cover the main non-classical logics of broad interest today.
  • Lloyd Humberstone (2011). The Connectives. MIT Press. . Probably covers more logics than any of the other titles in this section; a large part of this 1500-page monograph is cross-sectional, comparing—as its title implies—the logical connectives in various logics; decidability and complexity aspects are generally omitted though.

Див. також

  • Video of Graham Priest & Maureen Eckert on Deviant Logic

Посилання

  1. Logic for philosophy, Theodore Sider
  2. John P. Burgess (2009). Philosophical logic. Princeton University Press. с. vii—viii. ISBN .
  3. Haack, Susan (1974). Deviant logic: some philosophical issues. CUP Archive. p. 4. .
  4. Haack, Susan (1978). Philosophy of logics. Cambridge University Press. p. 204. .
  5. L. T. F. Gamut (1991). Logic, language, and meaning, Volume 1: Introduction to Logic. University of Chicago Press. с. 156—157. ISBN .
  6. Seiki Akama (1997). Logic, language, and computation. Springer. p. 3. .
  7. Robert Hanna (2006). Rationality and logic. MIT Press. с. 40—41. ISBN .
  8. Dov M. Gabbay; Larisa Maksimova (2005). Interpolation and definability: modal and intuitionistic logics. Clarendon Press. p. 61. .
  9. D. Pigozzi (2001). «Abstract algebraic logic». In M. Hazewinkel. Encyclopaedia of mathematics: Supplement Volume III. Springer. pp. 2-13. . Also online: Hazewinkel, Michiel, ed. (2001), «Abstract algebraic logic», Encyclopedia of Mathematics, Springer,

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Neklasichna logika alternativna logika ce nazva formalnih sistem sho suttyevo vidriznyayutsya vid klasichnoyi logiki takoyi yak logika chislennya vislovlen ta predikatna logika Pobuduvati taki sistemi mozhna dekilkoma shlyahami vklyuchayuchi sposobi rozshirennya vidhilennya ta variativnist Meta cih vidhilen zrobiti mozhlivim konstruyuvannya riznih modelej logichnih implikacij ta logichnoyi istini Filosofsku logiku osoblivo u teoretichnij informatici slid rozumiti yak ohoplennya ta zoseredzhennya na neklasichnih logikah hocha definiciya maye takozh inshi znachennya Prikladi neklasichnoyi logikinechitka logika vidhilyaye zakon viklyuchenogo tretogo ta dozvolyaye yak znachennya istinnosti bud yake chislo vid 0 do 1 v intuyicionistskij logici ne vikonuyutsya zakon viklyuchenogo tretogo zakon podvijnogo zaperechennya ta pravila de Morgana en takozh vidhilyaye aktivnist logichnoyi implikaciyi modalna logika rozshiryuye klasichnu logiku modalnimi operatorami en logika napriklad en ta en vidhilyaye zakon superechnosti en en en ce semantichno skonstrujovana formalna teoriya obchislyuvanosti na vidminu vid klasichnoyi logiki yaka ye formalnoyu teoriyeyu istini integruye ta rozshiryuye klasichnu linijnu ta intuyicionistsku logiki Klasifikaciya neklasichnih logikU Deviantnij logici 1974 Syuzen Haak rozdilila neklasichnu logiku na deviantnu psevdodeviantnu j rozshirenu Zaproponovana teoriya ne ye viklyuchnoyu tomu sho logika mozhe buti odnochasno deviantnoyu ta rozshirennyam neklasichnoyi logiki Deyaki avtori podilyayut tochku zoru shodo golovnih vidminnostej mizh deviantnoyu logikoyu ta rozshirennyam neklasichnoyi logiki Dzhon P Byurgess vikoristovuvav shozhu klasifikaciyu ale viokremlyuvav dva golovnih klasi antiklasichnij ta ekstraklasichnij U rozshirenni neklasichnoyi logiki dodani novi ta inshi logichni stali napriklad displaystyle Box u modalnij logici sho oznachaye obov yazkovo U rozshirennyah logiki nabir otrimanih formul yaki pravilno vivedeni ye vidpovidnoyu pidmnozhinoyu tih formul sho otrimani za dopomogoyu klasichnoyi logiki nabir otrimanih teorem ye vidpovidnoyu pidmnozhinoyu inshogo naboru otrimanogo za dopomogoyu klasichnoyi logiki ale lishe u tomu razi koli novi teoremi sformulovani za dopomogoyu rozshirenoyi logiki ye rezultatom novih pravilno pobudovanih formul V deviantnij logici mozhut buti zvichajni logichni stali ale yim nadano inshogo znachennya Zalishayetsya tilki pidmnozhina teorem iz klasichnoyi logiki Najbilsh naochnij priklad intuyitivna logika de zakon viklyuchennya tretogo ne vikonuyetsya Dodatkovo mozhna vidiliti variaciyi chi varianti de skladova sistemi zalishayetsya nezminnoyu u toj chas yak poznachennya zdatne istotno zminyuvatis Napriklad bagatovariacijnu predikativnu logiku prijnyato vvazhati za variaciyu predikativnoyi logiki Odnak cya klasifikaciya ignoruye semantichni rivnosti Napriklad Kurt Gedel pokazav sho kozhna teorema z intuyitivnoyi logiki maye ekvivalentnu u klasichnij modalnij logici S4 Rezultat buv uzagalnenij u superintuyitivnu logiku ta rozshirennya S4 Teoriya abstraktnoyi algebrayichnoyi logiki takozh zaproponuvala shlyahi klasifikaciyi logiki oderzhanih perevazhno dlya logiki chislennya vislovlen Suchasna algebrichna iyerarhiya logiki chislennya vislovlen maye taki rivni fotoalgebrichnij ekvivalentnij skinchennij algebrotvirnij skinchennij Neklasichni logikiLogiki z neklasichnim rozuminnyam sliduvannya en en nemonotonna logika en Logiki sho skasovuyut zakon viklyuchenogo tretogo intuyicionistska logika konstruktivna matematika logika kvantovoyi mehaniki Logiki sho zminyuyut tablici istinnosti bagatoznachna logika dvoznachna logika triznachna logika Logiki sho rozshiryuyut sklad vislovlyuvannya logika zapitan logika ocinok logika norm Modalna logika modalnist aletichna modalnist Aletichna modalna logika deontichna modalnist Deontichna modalna logika Epistemologichna modalnist Epistemologichna modalna logika temporalna modalnist chasova modalna logika en materialna implikaciya Nededuktivni logichni teoriyi Induktivna logika imovirnisna logika logika rishen nechitka logika logika nechitkih mnozhin logika nechitkih ponyat analogiya ru Inshi neklasichni logiki en kombinatorna logika logika yaka zaminyuye zminni funkciyami z metoyu proyasniti taki intuyitivni operaciyi yak pidstanovka pobudovana na bazi kombinatornoyi logiki Sistema arifmetiki takoyi logiki mistit vsi chastkovo rekursivni funkciyi ta unikaye gedelevskoyi nepovnoti kondicionalna logika umovna logika Predmetom yiyi vivchennya ye istinnist umovnih propozicij zokrema umovnogo sposobu Takozh viznachayetsya yak logika kontrafaktichnih tverdzhen LiteraturaLogiki neklasichni Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 338 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Neklasichna logika Graham Priest 2008 An introduction to non classical logic from if to is 2nd ed Cambridge University Press ISBN 978 0 521 85433 7 Dov M Gabbay 1998 Elementary logics a procedural perspective Prentice Hall Europe ISBN 978 0 13 726365 3 A revised version was published as D M Gabbay 2007 Logic for Artificial Intelligence and Information Technology College Publications ISBN 978 1 904987 39 0 John P Burgess 2009 Philosophical logic Princeton University Press ISBN 978 0 691 13789 6 Brief introduction to non classical logics with a primer on the classical one Lou Goble ed 2001 The Blackwell guide to philosophical logic Wiley Blackwell ISBN 978 0 631 20693 4 Chapters 7 16 cover the main non classical logics of broad interest today Lloyd Humberstone 2011 The Connectives MIT Press ISBN 978 0 262 01654 4 Probably covers more logics than any of the other titles in this section a large part of this 1500 page monograph is cross sectional comparing as its title implies the logical connectives in various logics decidability and complexity aspects are generally omitted though Div takozhVideo of Graham Priest amp Maureen Eckert on Deviant LogicPosilannyaLogic for philosophy Theodore Sider John P Burgess 2009 Philosophical logic Princeton University Press s vii viii ISBN 978 0 691 13789 6 Haack Susan 1974 Deviant logic some philosophical issues CUP Archive p 4 ISBN 978 0 521 20500 9 Haack Susan 1978 Philosophy of logics Cambridge University Press p 204 ISBN 978 0 521 29329 7 L T F Gamut 1991 Logic language and meaning Volume 1 Introduction to Logic University of Chicago Press s 156 157 ISBN 978 0 226 28085 1 Seiki Akama 1997 Logic language and computation Springer p 3 ISBN 978 0 7923 4376 9 Robert Hanna 2006 Rationality and logic MIT Press s 40 41 ISBN 978 0 262 08349 2 Dov M Gabbay Larisa Maksimova 2005 Interpolation and definability modal and intuitionistic logics Clarendon Press p 61 ISBN 978 0 19 851174 8 D Pigozzi 2001 Abstract algebraic logic In M Hazewinkel Encyclopaedia of mathematics Supplement Volume III Springer pp 2 13 ISBN 1 4020 0198 3 Also online Hazewinkel Michiel ed 2001 Abstract algebraic logic Encyclopedia of Mathematics Springer ISBN 978 1 55608 010 4

Дата публікації:
Топ