Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття містить текст що не відповідає енциклопедичному стилю Будь ласка допоможіть удосконалити цю статтю погодивши с

Немонотонна логіка

Немонотонна логіка
Ця стаття містить текст, що не відповідає . Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі . Можливо, містить зауваження щодо потрібних змін. (грудень 2017)
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними . (грудень 2017)

Немонотонна логіка — це математична логіка, чия логічна імплікація відношень не є монотонною. Іншими словами, немонотонна логіка розроблена для охоплення та представлення [en], тобто такого висновку, в якому міркування приходять до гіпотетичних висновків, що дає змогу обмежити міркування висновками ґрунтуючись на подальших доказах.

Більшість формальних логік мають монотонне відношення наслідків, що означає, що додавання формули до теорії ніколи не призводить до зменшення її множини наслідків. Інтуїтивно, монотонність вказує на те, що вивчення нового знання не може зменшити набір відомостей. Монотонна логіка не може впоратись з різноманітними міркуваннями, такими як алгебраїчна логіка (наслідки можуть бути виведені лише через відсутність доказів протилежного), пояснення (наслідки виводяться виключно як найбільш ймовірні пояснення), деякі важливі підходи до міркування про знання (незнання наслідку повинно бути скасовано, коли наслідок стає відомим), і аналогічно конгрегації доктрини віри (нові знання можуть суперечити старим переконанням).

Абдукція

[en] — це процес отримання найбільш вірогідних пояснень відомих фактів. Абдуктивна логіка не повинна бути монотонною, оскільки найбільш ймовірні пояснення не обов'язково є правильними. Наприклад, найбільш ймовірним поясненням того, чому трава мокра — йшов дощ; однак, від цього пояснення потрібно відмовитися, коли з'ясується, що справжня причина того, що трава була мокра — увімкнена поливалка. Оскільки колишнє пояснення (це був дощ) було відхилено через додавання певної частини знання (трава була мокра, бо працювала поливалка), будь-яка логіка, в якій є моделі пояснення, є немонотонною.

Припущення про знання

Якщо логіка включає в себе формули, які означають, що щось невідомо, ця логіка не повинна бути монотонною. Дійсно, вивчення того, що раніше не було відомо, призводить до видалення формули, яка вказує на те, що ця частина знань не відома. Ця друга зміна (видалення, викликана додаванням) порушує стан монотонності. Логіка для міркування про знання — це модальна логіка.

Перевірка віри

Конгрегація доктрини віри — це процес зміни переконань, щоб прийняти нову віру, яка може бути несумісною зі старими. У припущенні, що нове переконання є правильним, деякі старі повинні бути відкликані з метою збереження послідовності. Ця відмова у відповідь на додавання нової віри робить будь-яку логіку перегляду віри немонотонною. Підхід до перегляду віри є альтернативою суперечної логіки, яка допускає невідповідність, а не спробу її видалити.

Теоретико-теоретичні проти теоретико-модельних формалізацій немонотонічної логіки

Доказово-теоретична формалізація немонотонічної логіки починається з прийняття певних немонотонних правил, а потім наводить контексти, в яких ці немонотонні правила можуть застосовуватися до прийнятних відрахувань. Це зазвичай здійснюється за допомогою рівнянь з фіксованою точкою, що пов'язують набори приміщень та набори їх немонотонних висновків. Алгебраїчна логіка і модальна логіка є найбільш поширеними прикладами немонотонічної логіки, які формалізовані таким чином.

Модельно-теоретична формалізація немонотонічної логіки починається з обмеження семантики відповідної монотонічної логіки на деякі спеціальні моделі, наприклад, до мінімальних моделей, а потім породжує безліч немонотонних правил, можливо, з деякими обмеженнями, в яких в контексті ці правила можуть бути застосовані, так що результуюча дедуктивна система є надійною і повною відносно обмеженої семантики. На відміну від деяких теоретико-теоретичних формалізувань, що страждали від відомих парадоксів, і їх часто було важко оцінити з огляду на їх відповідність інтуїціям, яким вони мали співвідноситися, теоретико-модельні формалізування були парадоксальними й залишали невизначеність з приводу немонотонних закономірностей, на які вони посилались. Приклади теоретико-теоретичних формалізацій немонотонного міркування, які виявили деякі небажані або парадоксальні властивості або не охопили бажаних інтуїтивних осмислень, які були успішно (узгодженими з відповідними інтуїтивно зрозумілими й без парадоксальних властивостей) формалізованими за моделлю -теоретичні засоби включають в себе [en], [en] і

Див. також

Примітки

  1. Strasser, Christian; Antonelli, G. Альдо. Немонотонна логіка. Стенфордська енциклопедія філософії. Процитовано 19 березня 2015.
  2. Suchenek, Марек А., Примітки щодо немонотонічної аутоепістемної прополісної логіки (PDF), с. 74—93

Література

  • N. Bidoit and R. Hull (1989) "Minimalism, justification and non-monotonicity in deductive databases," Journal of Computer and System Sciences 38: 290-325.
  • G. Brewka (1991). Nonmonotonic Reasoning: Logical Foundations of Commonsense. Cambridge University Press.
  • G. Brewka, J. Dix, K. Konolige (1997). Nonmonotonic Reasoning - An Overview. CSLI publications, Stanford.
  • M. Cadoli and M. Schaerf (1993) "A survey of complexity results for non-monotonic logics" Journal of Logic Programming 17: 127-60.
  • F. M. Donini, M. Lenzerini, D. Nardi, F. Pirri, and M. Schaerf (1990) "Nonmonotonic reasoning," Artificial Intelligence Review 4: 163-210.
  • (1985). Theoretical foundations for non-monotonic reasoning in expert systems. In: Apt K.R. (ed) Logics and Models of Concurrent Systems. NATO ASI Series (Series F: Computer and Systems Sciences), vol 13. Springer, Berlin, Heidelberg, pp. 439-457.
  • M. L. Ginsberg, ed. (1987) Readings in Nonmonotonic Reasoning. Los Altos CA: Morgan Kaufmann.
  • Horty, J. F., 2001, "Nonmonotonic Logic," in Goble, Lou, ed., The Blackwell Guide to Philosophical Logic. Blackwell.
  • W. Lukaszewicz (1990) Non-Monotonic Reasoning. Ellis-Horwood, Chichester, West Sussex, England.
  • C.G. Lundberg (2000) "Made sense and remembered sense: Sensemaking through abduction, "Journal of Economic Psychology: 21(6), 691-709.
  • D. Makinson (2005) Bridges from Classical to Nonmonotonic Logic, College Publications.
  • W. Marek and M. Truszczynski (1993) Nonmonotonic Logics: Context-Dependent Reasoning. Springer Verlag.
  • A. Nait Abdallah (1995) The Logic of Partial Information. Springer Verlag.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin gruden 2017 Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami gruden 2017 Nemonotonna logika ce matematichna logika chiya logichna implikaciya vidnoshen ne ye monotonnoyu Inshimi slovami nemonotonna logika rozroblena dlya ohoplennya ta predstavlennya en tobto takogo visnovku v yakomu mirkuvannya prihodyat do gipotetichnih visnovkiv sho daye zmogu obmezhiti mirkuvannya visnovkami gruntuyuchis na podalshih dokazah Bilshist formalnih logik mayut monotonne vidnoshennya naslidkiv sho oznachaye sho dodavannya formuli do teoriyi nikoli ne prizvodit do zmenshennya yiyi mnozhini naslidkiv Intuyitivno monotonnist vkazuye na te sho vivchennya novogo znannya ne mozhe zmenshiti nabir vidomostej Monotonna logika ne mozhe vporatis z riznomanitnimi mirkuvannyami takimi yak algebrayichna logika naslidki mozhut buti vivedeni lishe cherez vidsutnist dokaziv protilezhnogo poyasnennya naslidki vivodyatsya viklyuchno yak najbilsh jmovirni poyasnennya deyaki vazhlivi pidhodi do mirkuvannya pro znannya neznannya naslidku povinno buti skasovano koli naslidok staye vidomim i analogichno kongregaciyi doktrini viri novi znannya mozhut superechiti starim perekonannyam Abdukciya en ce proces otrimannya najbilsh virogidnih poyasnen vidomih faktiv Abduktivna logika ne povinna buti monotonnoyu oskilki najbilsh jmovirni poyasnennya ne obov yazkovo ye pravilnimi Napriklad najbilsh jmovirnim poyasnennyam togo chomu trava mokra jshov dosh odnak vid cogo poyasnennya potribno vidmovitisya koli z yasuyetsya sho spravzhnya prichina togo sho trava bula mokra uvimknena polivalka Oskilki kolishnye poyasnennya ce buv dosh bulo vidhileno cherez dodavannya pevnoyi chastini znannya trava bula mokra bo pracyuvala polivalka bud yaka logika v yakij ye modeli poyasnennya ye nemonotonnoyu Pripushennya pro znannyaYaksho logika vklyuchaye v sebe formuli yaki oznachayut sho shos nevidomo cya logika ne povinna buti monotonnoyu Dijsno vivchennya togo sho ranishe ne bulo vidomo prizvodit do vidalennya formuli yaka vkazuye na te sho cya chastina znan ne vidoma Cya druga zmina vidalennya viklikana dodavannyam porushuye stan monotonnosti Logika dlya mirkuvannya pro znannya ce modalna logika Perevirka viriKongregaciya doktrini viri ce proces zmini perekonan shob prijnyati novu viru yaka mozhe buti nesumisnoyu zi starimi U pripushenni sho nove perekonannya ye pravilnim deyaki stari povinni buti vidklikani z metoyu zberezhennya poslidovnosti Cya vidmova u vidpovid na dodavannya novoyi viri robit bud yaku logiku pereglyadu viri nemonotonnoyu Pidhid do pereglyadu viri ye alternativoyu superechnoyi logiki yaka dopuskaye nevidpovidnist a ne sprobu yiyi vidaliti Teoretiko teoretichni proti teoretiko modelnih formalizacij nemonotonichnoyi logikiDokazovo teoretichna formalizaciya nemonotonichnoyi logiki pochinayetsya z prijnyattya pevnih nemonotonnih pravil a potim navodit konteksti v yakih ci nemonotonni pravila mozhut zastosovuvatisya do prijnyatnih vidrahuvan Ce zazvichaj zdijsnyuyetsya za dopomogoyu rivnyan z fiksovanoyu tochkoyu sho pov yazuyut nabori primishen ta nabori yih nemonotonnih visnovkiv Algebrayichna logika i modalna logika ye najbilsh poshirenimi prikladami nemonotonichnoyi logiki yaki formalizovani takim chinom Modelno teoretichna formalizaciya nemonotonichnoyi logiki pochinayetsya z obmezhennya semantiki vidpovidnoyi monotonichnoyi logiki na deyaki specialni modeli napriklad do minimalnih modelej a potim porodzhuye bezlich nemonotonnih pravil mozhlivo z deyakimi obmezhennyami v yakih v konteksti ci pravila mozhut buti zastosovani tak sho rezultuyucha deduktivna sistema ye nadijnoyu i povnoyu vidnosno obmezhenoyi semantiki Na vidminu vid deyakih teoretiko teoretichnih formalizuvan sho strazhdali vid vidomih paradoksiv i yih chasto bulo vazhko ociniti z oglyadu na yih vidpovidnist intuyiciyam yakim voni mali spivvidnositisya teoretiko modelni formalizuvannya buli paradoksalnimi j zalishali neviznachenist z privodu nemonotonnih zakonomirnostej na yaki voni posilalis Prikladi teoretiko teoretichnih formalizacij nemonotonnogo mirkuvannya yaki viyavili deyaki nebazhani abo paradoksalni vlastivosti abo ne ohopili bazhanih intuyitivnih osmislen yaki buli uspishno uzgodzhenimi z vidpovidnimi intuyitivno zrozumilimi j bez paradoksalnih vlastivostej formalizovanimi za modellyu teoretichni zasobi vklyuchayut v sebe en en iDiv takozhLogichne programuvannya Semantika stijkih modelejPrimitkiStrasser Christian Antonelli G Aldo Nemonotonna logika Stenfordska enciklopediya filosofiyi Procitovano 19 bereznya 2015 Suchenek Marek A Primitki shodo nemonotonichnoyi autoepistemnoyi propolisnoyi logiki PDF s 74 93LiteraturaN Bidoit and R Hull 1989 Minimalism justification and non monotonicity in deductive databases Journal of Computer and System Sciences 38 290 325 G Brewka 1991 Nonmonotonic Reasoning Logical Foundations of Commonsense Cambridge University Press G Brewka J Dix K Konolige 1997 Nonmonotonic Reasoning An Overview CSLI publications Stanford M Cadoli and M Schaerf 1993 A survey of complexity results for non monotonic logics Journal of Logic Programming 17 127 60 F M Donini M Lenzerini D Nardi F Pirri and M Schaerf 1990 Nonmonotonic reasoning Artificial Intelligence Review 4 163 210 1985 Theoretical foundations for non monotonic reasoning in expert systems In Apt K R ed Logics and Models of Concurrent Systems NATO ASI Series Series F Computer and Systems Sciences vol 13 Springer Berlin Heidelberg pp 439 457 M L Ginsberg ed 1987 Readings in Nonmonotonic Reasoning Los Altos CA Morgan Kaufmann Horty J F 2001 Nonmonotonic Logic in Goble Lou ed The Blackwell Guide to Philosophical Logic Blackwell W Lukaszewicz 1990 Non Monotonic Reasoning Ellis Horwood Chichester West Sussex England C G Lundberg 2000 Made sense and remembered sense Sensemaking through abduction Journal of Economic Psychology 21 6 691 709 D Makinson 2005 Bridges from Classical to Nonmonotonic Logic College Publications W Marek and M Truszczynski 1993 Nonmonotonic Logics Context Dependent Reasoning Springer Verlag A Nait Abdallah 1995 The Logic of Partial Information Springer Verlag

Дата публікації:
Топ