Деонтична логіка — логіка, яка досліджує логічні структури прескриптивної мови (яка щось велить), тобто, мови нормативної дії, або дії, що реалізує норму; деонтична логіка — це логіка норм та нормативних понять.
«Деонтична логіка» є поняттям загальним. До деонтичних належать кілька логік, що відрізняються як символами, до яких вони вдаються, так і положеннями, котрі прагнуть обґрунтувати. Водночас вони мають деякі спільні ознаки. Так, передбачається, що будь-які норми мають однакову будову, складовими якої є: характер (норма зобов’язує, дає змогу чи забороняє певну дію); зміст (Дія є такою, що повинна бути, може бути чи не повинна бути виконаною); умови застосування (вказана в нормі ситуація, за наявності якої реалізується чи може бути реалізованою відповідна дія); суб’єкт, норми (особа чи група осіб, яким адресується норма). Умови застосування норм враховуються тільки в деяких деонтичних системах: у відносних (діадичних) абсолютних (монадичних). У деонтичній логіці абстрагуються від специфіки норм. Закони держави, звичаї, моральні норми, технічні та всі інші розглядаються як такі, що мають однакову логічну будову. Основні терміни деонтичної логіки — «обов’язково» (O), «дозволено» (Р), «заборонено» (F) — взаємно визначаються: обов’язковою є дія, від якої не дозволено утримуватися: обов’язковою є дія, яку заборонено не робити: дозволеною є дія, від виконання якої не обов’язково утримуватися: дозволеною є дія, що не є забороненою: забороненою є дія, від якої обов’язково слід утримуватися: забороненою є дія, що не є дозволеною. Іноді деонтичну логіку й логіку норм розрізняють. Необхідною умовою осмислення деонтичної логіки є з’ясування специфіки нормативних висловлювань.Нормативні висловлювання є модальними висловлюваннями, до яких входять відповідні модальності.
Поняття деонтичної логіки формально схожі з поняттями модальної логіки. Відрізняються вони тим, що речення, що розглядаються в деонтичній логіці, не мають формального зв'язку з матеріалом фактів (істиною або неправдою). В деонтичній логіці досліджуються операції з прескриптивнми, тобто, такими, що предписують, твердженнями: «всі студенти зобов'язані складати іспити», «коли горить червоне світло, переходити дорогу заборонено».
Деонтична модальність:
•Це логіка яка досліджує логічні структури перспективної мови, тобто, мови нормативної дії;
•Це логіка норм і нормативних понять;
•В деонтичній логіці досліджуються операції.
– це висловлювання, що встановлює якусь норму поведінки.Нормативні висловлювання є модальними висловлюваннями, до яких входять відповідні модальності.
Деонтичні модальності — характеристика практичних дій з точки зору певної системи норм (правових, моральних). Нормативний статус дій виражається термінами «обов’язково», «дозволено», «заборонено», «(нормативно) байдуже». За своїми логічними характеристиками деонтичні модальності вважають аналогічними модальностям інших груп: логічних («необхідно»; «випадково», «неможливо»); епістеміч них («переконаний», «сумнівається», «заперечує (відкидає)»); аксіологічних («добре», «(оцінно) байдуже», «погано»).
Форми нормативного висловлювання:
•Наказова пропозиція;
•Оповідна пропозиція з особливими нормативними словами «обов’язково», «дозволено», «заборонено», «байдуже». Нормативні висловлювання тісно пов’язані з оцінками.
Правова норма:
•Соціально наявна оцінка.
•Жорстоко закріплена оцінка з строго фіксованою санкцією.
Нормативні висловлювання не можна плутати з описовими.
• – повідомлення про те, що відбувається, чи не відбувається.
•Слова мають відповідати світу.
•Нормативне висловлювання – виражає норму яка може, має чи немає бути.
•Світ має відповідати словам.
Типи норм:
- Правила, що включають правила гри, граматики, логіки і математики, звичаю і ритуалу тощо.
- Приписи, що охоплюють закони держави, укази, директиви, команди, накази і т. ін.
- Технічні або цільові норми, що вказують на те, що повинне бути зроблено для досягнення певної мети.
Норма права – це офіційно прийняте компетентним органом загальнообов’язкове правило поведінки, що регулює правові відносини в соціальному середовищі, недотримання якого веде до застосування відповідних санкцій.
Логічна структура норм:
- Зміст
- Характер
- Умови застосування
- Суб’єкт
- Авторитет
Юридична структура норми:
- Гіпотеза – структурний елемент норми права, що вказує на умови її дії.
- Диспозиція – центральна частина правової норми в якій зазначаються права або обов’язки суб’єктів.
- Санкція – структурний елемент норми права який дозволяє або забороняє певну дію.
Логічна структура норми права:
Деонтична модальність – це додаткова інформація, що виражає повеління, обов’язок, заборону або дозвіл. Деонтичні модальності — характеристика практичних дій з точки зору певної системи норм (правових, моральних). Нормативний статус дій виражається термінами «обов’язково», «дозволено», «заборонено», «(нормативно) байдуже». За своїми логічними характеристиками деонтичні модальності вважають аналогічними модальностям інших груп: логічних («необхідно»; «випадково», «неможливо»); епістеміч них («переконаний», «сумнівається», «заперечує (відкидає)»); аксіологічних («добре», «(оцінно) байдуже», «погано»). До них відносять різні нормативні висловлювання, в тому числі і норми права, тобто офіційно прийняті уповноваженим органом загальнообов'язкові правила поведінки, які регулюють правові відносини в соціальному середовищі, невиконання яких веде до застосування юридичних санкцій. елементами правової норми є такі явно чи неявно виражені в ній компоненти:
- авторитет - орган, що встановив норму;
- адресат - особи, яким належить виконувати припис;
- диспозиція - дія, яку потрібно виконати;
- деонтична характеристика норми - певний тип припису;
- санкція - юридичний наслідок невиконання припису.
Діяльність – активна взаємодія людини з навколишнім природним та соціальним середовищем.
Структура діяльності:
•Мета
•
Вчинок – дія, що розглядається з позиції єдності мотивів та наслідків, намірів та справ, мети та засобів.
Поведінка – сукупність вчинків суб’єкта.
Формальний модуль дії:
- ;
- ;
- ;
- ;
- ;
- ;
- ;
- ;
- Фізична чи інтелектуальна дія;
- Кінцевий результат.
Див. також
Примітки
- Н. И. Кондаков. Введение в логику. — Москва : «Наука», 1967.
Література
- Деонтична логіка // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
Посилання
- Деонтична логіка [ 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.] Тофтул М. Г. Сучасний словник з етики. — Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. — 416с.
- Логіка — Карамишева Н. В. [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (жовтень 2017) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Deontichna logika logika yaka doslidzhuye logichni strukturi preskriptivnoyi movi yaka shos velit tobto movi normativnoyi diyi abo diyi sho realizuye normu deontichna logika ce logika norm ta normativnih ponyat Deontichna logika ye ponyattyam zagalnim Do deontichnih nalezhat kilka logik sho vidriznyayutsya yak simvolami do yakih voni vdayutsya tak i polozhennyami kotri pragnut obgruntuvati Vodnochas voni mayut deyaki spilni oznaki Tak peredbachayetsya sho bud yaki normi mayut odnakovu budovu skladovimi yakoyi ye harakter norma zobov yazuye daye zmogu chi zaboronyaye pevnu diyu zmist Diya ye takoyu sho povinna buti mozhe buti chi ne povinna buti vikonanoyu umovi zastosuvannya vkazana v normi situaciya za nayavnosti yakoyi realizuyetsya chi mozhe buti realizovanoyu vidpovidna diya sub yekt normi osoba chi grupa osib yakim adresuyetsya norma Umovi zastosuvannya norm vrahovuyutsya tilki v deyakih deontichnih sistemah u vidnosnih diadichnih absolyutnih monadichnih U deontichnij logici abstraguyutsya vid specifiki norm Zakoni derzhavi zvichayi moralni normi tehnichni ta vsi inshi rozglyadayutsya yak taki sho mayut odnakovu logichnu budovu Osnovni termini deontichnoyi logiki obov yazkovo O dozvoleno R zaboroneno F vzayemno viznachayutsya obov yazkovoyu ye diya vid yakoyi ne dozvoleno utrimuvatisya obov yazkovoyu ye diya yaku zaboroneno ne robiti dozvolenoyu ye diya vid vikonannya yakoyi ne obov yazkovo utrimuvatisya dozvolenoyu ye diya sho ne ye zaboronenoyu zaboronenoyu ye diya vid yakoyi obov yazkovo slid utrimuvatisya zaboronenoyu ye diya sho ne ye dozvolenoyu Inodi deontichnu logiku j logiku norm rozriznyayut Neobhidnoyu umovoyu osmislennya deontichnoyi logiki ye z yasuvannya specifiki normativnih vislovlyuvan Normativni vislovlyuvannya ye modalnimi vislovlyuvannyami do yakih vhodyat vidpovidni modalnosti Ponyattya deontichnoyi logiki formalno shozhi z ponyattyami modalnoyi logiki Vidriznyayutsya voni tim sho rechennya sho rozglyadayutsya v deontichnij logici ne mayut formalnogo zv yazku z materialom faktiv istinoyu abo nepravdoyu V deontichnij logici doslidzhuyutsya operaciyi z preskriptivnmi tobto takimi sho predpisuyut tverdzhennyami vsi studenti zobov yazani skladati ispiti koli gorit chervone svitlo perehoditi dorogu zaboroneno Deontichna modalnist Ce logika yaka doslidzhuye logichni strukturi perspektivnoyi movi tobto movi normativnoyi diyi Ce logika norm i normativnih ponyat V deontichnij logici doslidzhuyutsya operaciyi ce vislovlyuvannya sho vstanovlyuye yakus normu povedinki Normativni vislovlyuvannya ye modalnimi vislovlyuvannyami do yakih vhodyat vidpovidni modalnosti Deontichni modalnosti harakteristika praktichnih dij z tochki zoru pevnoyi sistemi norm pravovih moralnih Normativnij status dij virazhayetsya terminami obov yazkovo dozvoleno zaboroneno normativno bajduzhe Za svoyimi logichnimi harakteristikami deontichni modalnosti vvazhayut analogichnimi modalnostyam inshih grup logichnih neobhidno vipadkovo nemozhlivo epistemich nih perekonanij sumnivayetsya zaperechuye vidkidaye aksiologichnih dobre ocinno bajduzhe pogano Formi normativnogo vislovlyuvannya Nakazova propoziciya Opovidna propoziciya z osoblivimi normativnimi slovami obov yazkovo dozvoleno zaboroneno bajduzhe Normativni vislovlyuvannya tisno pov yazani z ocinkami Pravova norma Socialno nayavna ocinka Zhorstoko zakriplena ocinka z strogo fiksovanoyu sankciyeyu Normativni vislovlyuvannya ne mozhna plutati z opisovimi povidomlennya pro te sho vidbuvayetsya chi ne vidbuvayetsya Slova mayut vidpovidati svitu Normativne vislovlyuvannya virazhaye normu yaka mozhe maye chi nemaye buti Svit maye vidpovidati slovam Tipi norm Pravila sho vklyuchayut pravila gri gramatiki logiki i matematiki zvichayu i ritualu tosho Pripisi sho ohoplyuyut zakoni derzhavi ukazi direktivi komandi nakazi i t in Tehnichni abo cilovi normi sho vkazuyut na te sho povinne buti zrobleno dlya dosyagnennya pevnoyi meti Norma prava ce oficijno prijnyate kompetentnim organom zagalnoobov yazkove pravilo povedinki sho regulyuye pravovi vidnosini v socialnomu seredovishi nedotrimannya yakogo vede do zastosuvannya vidpovidnih sankcij Logichna struktura norm Zmist Harakter Umovi zastosuvannya Sub yekt Avtoritet Yuridichna struktura normi Gipoteza strukturnij element normi prava sho vkazuye na umovi yiyi diyi Dispoziciya centralna chastina pravovoyi normi v yakij zaznachayutsya prava abo obov yazki sub yektiv Sankciya strukturnij element normi prava yakij dozvolyaye abo zaboronyaye pevnu diyu Logichna struktura normi prava Deontichna modalnist ce dodatkova informaciya sho virazhaye povelinnya obov yazok zaboronu abo dozvil Deontichni modalnosti harakteristika praktichnih dij z tochki zoru pevnoyi sistemi norm pravovih moralnih Normativnij status dij virazhayetsya terminami obov yazkovo dozvoleno zaboroneno normativno bajduzhe Za svoyimi logichnimi harakteristikami deontichni modalnosti vvazhayut analogichnimi modalnostyam inshih grup logichnih neobhidno vipadkovo nemozhlivo epistemich nih perekonanij sumnivayetsya zaperechuye vidkidaye aksiologichnih dobre ocinno bajduzhe pogano Do nih vidnosyat rizni normativni vislovlyuvannya v tomu chisli i normi prava tobto oficijno prijnyati upovnovazhenim organom zagalnoobov yazkovi pravila povedinki yaki regulyuyut pravovi vidnosini v socialnomu seredovishi nevikonannya yakih vede do zastosuvannya yuridichnih sankcij elementami pravovoyi normi ye taki yavno chi neyavno virazheni v nij komponenti avtoritet organ sho vstanoviv normu adresat osobi yakim nalezhit vikonuvati pripis dispoziciya diya yaku potribno vikonati deontichna harakteristika normi pevnij tip pripisu sankciya yuridichnij naslidok nevikonannya pripisu Diyalnist aktivna vzayemodiya lyudini z navkolishnim prirodnim ta socialnim seredovishem Struktura diyalnosti Meta Rezultat Vchinok diya sho rozglyadayetsya z poziciyi yednosti motiviv ta naslidkiv namiriv ta sprav meti ta zasobiv Povedinka sukupnist vchinkiv sub yekta Formalnij modul diyi Fizichna chi intelektualna diya Kincevij rezultat Div takozhPortal Matematika Modalna logika Etika Yurisprudenciya PrimitkiN I Kondakov Vvedenie v logiku Moskva Nauka 1967 LiteraturaDeontichna logika Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X PosilannyaDeontichna logika 26 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Toftul M G Suchasnij slovnik z etiki Zhitomir Vid vo ZhDU im I Franka 2014 416s ISBN 978 966 485 156 2 Logika Karamisheva N V 3 bereznya 2016 u Wayback Machine Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno zhovten 2017