Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Насе лення Удму ртської Респу бліки станом на 1 січня 2010 року становить 1 526 304 осіб і за цим показником Удмуртія за

Населення Удмуртії

Населення Удмуртії

Насе́лення Удму́ртської Респу́бліки, станом на 1 січня 2010 року, становить 1 526 304 осіб, і за цим показником Удмуртія займає 29 місце за чисельністю населення серед всіх суб'єктів Російської Федерації.

Динаміка населення

image

В 1920—1926 роках, не зважаючи на жертви, понесені в роки Громадянської війни, голод на епідемії, населення республіки зростало за рахунок природного приросту. Найвищі середньорічні темпи зростання спостерігались в 1926—1939 роках, коли чисельність населення збільшилась на 1,5 %. Зростання населення цього періоду визначалось високим природним приростом та включенням в 1920—1939 роках в склад Удмуртії деяких волостей Кіровської області, в 1937 році — території сучасних Воткінського, Сарапульського, Камбарського, Кіясовського, Каракулінського, а в 1939 році — Кізнерського районів.

Для республіки, населення якої переважно займалось сільськогосподарською працею (в 1926 році чисельність сільського населення становить 87,5 %), спостерігались високі рівні народжуваності та смертності. В 1924—1926 роках народжуваність становить 55,0 на 1000 осіб, смертність — 34,7, природний приріст — 20,3. Високим залишався рівень дитячої смертності, який досягав 40 % від загального числа народжених. В перші десятиріччя після революції показники залишались приблизно на такому ж рівні. Починаючи з 1940-их років високі рівні народжуваності та смертності поступово знижувались.

В останні десятиліття воєнного та післявоєнного часу формування населення проходило в результаті прямих та другорядних втрат. В 1939—1959 роках населення скоротилось на 5,3 %. Довоєнна чисельність відновилась лише в середині 1950-их років та на початку 1960-их років досягла 1 353 тисячі осіб. В післявоєнні роки до середини 1960-их років спостерігався високий відтік населення до Сибіру, на Далекий Схід та до Казахстану. За приблизними підрахунками з республіки щорічно мігрували 6-7 тисяч осіб. В 1970-их і 1980-их роках середньорічний приріст населення стабілізувався та склав 10,1 тисяч осіб.

Природний рух населення

Народжуваність 2004 2005 2006 2007 2008 2009
Народилось 18 238 17 190 17 480 19 667 20 421 15 999
на 1000 осіб 11,8 11,1 11,3 12,8 13,3 14,0
Смерність 2004 2005 2006 2007 2008 2009
Вмерло 23 994 24 006 22 011 21 727 21 436 15 305
на 1000 осіб 15,5 15,5 14,3 14,1 14,0 13,4

Статево-віковий склад

Коливання природного руху населення в 1990-их роках пов'язані з економічною та політичною кризою, особливостями, які склали статево-віковий склад населення республіки. Одна з них — перевага чисельності жінок. За даними перепису 1989 року, в республіці проживало 859 тисяч жінок та 746,7 тисяч чоловіків, що становить відповідно 53 та 46 %. На 1 січня 1998 року ці показники становили — 867,3 тисяч жінок та 765,2 тисяч чоловіків, або 53,1 а 46,9 % відповідно. На 100 чоловіків в 1989 році в середньому по республіці приходилося 115 жінок, в міських поселеннях — 116, в сільських — 112. Переважання чоловічого населення спостерігається у віці до 24 років, що обумовлене природною перевагою хлопчиків серед новонароджених. За іншими віковими категоріями диспропорція статей зростає. У віковому складі населення проходить процес старіння, питома вага населення 60 років і старіше становить — серед міського населення 14,3, сільського 17,3 %. Не зважаючи на тенденцію старіння населення в результаті зниження народжуваності та збільшення смертності, для республіки характерна прогресивна структура населення. В 1997 році частка чисельності населення молодше працездатного віку становить по республіці 23,2 %, працездатного віку — 58,8 %, старше працездатного — 18 %.

Міграція

Внутрішньореспубліканська міграція населення вплинула на його розміщення по території Удмуртії.

За даними 2008 року з республіки виїхало 16 552 особи, прибуло — 13 319 осіб, тобто міграційне зниження населення склало 3 233 особи. Основна частина міграції припадає на зміну постійного місця проживання в межах Росії. На міжнародну міграцію припадає 523 прибулих та 157 вибулих.

Розміщення населення

image
Щільність за районами (2009)

Спостерігається концентрація населення в зоні 2-годинного транспортного доступу навколо Іжевська. Поширена осередкова (навколо райцентрів) та лінійна (уздовж транспортних магістралей) концентрації населення.

Ступінь нерівномірності розміщення населення по території посилюється через перерозподіл населення між категоріями міських поселень. Населення великих міст збільшується, малих та середніх — зменшується. За період 1959—1989 років сільське населення зменшилось більш як на третину. Воно концентрується в приміських районах міст республіки, що свідчить про підвищення його урбанізованості.

Станом на 1 січня 2009 року, міське населення республіки становило 1 036 711 осіб, сільське — 491 777 осіб.

Чисельність та щільність населення за районами:

Райони 1959
тис. осіб		 1979
тис. осіб		 1989
тис. осіб		 2002
тис. осіб		 2009
тис. осіб		 Площа
км²		 Щільність (2009)
осіб/км²
Алнаський 31,3 23,4 21,9 22,3 20,8 896,0 23,2
Балезінський 56,4 45,4 43,6 38,4 36,6 2 434,7 15,0
Вавозький 29,7 19,9 18,1 17,3 17,3 1 679,0 10,3
Воткінський 31,2 20,5 22,8 23,7 24,2 1 863,8 13,0
Глазовський 34,8 23,3 19,2 18,8 18.5 2 159,7 8.6
Граховський 20,2 13,8 11,7 10,9 10,1 967,7 10,4
Дебьоський 21,6 15,0 14,0 14,1 13,7 1 033,0 13,3
Зав'яловський 44,5 49,2 53,4 59,1 63,4 2 203,3 28,8
Ігринський 55,3 44,8 45,9 42,9 42,4 2 266,9 18,7
Камбарський 27,1 23,1 22,7 21,2 20,7 762,6 27,1
Каракулінський 18,8 14,4 14,6 13,8 13,0 1 192,6 10,9
Кезький 45,7 32,0 29,2 26,4 25,4 2 321,0 10,9
Кізнерський 45,4 28,4 26,0 23,5 20,7 2 131,1 9,7
Кіясовський 15,3 13,6 12,6 11,6 11,6 821,3 14,1
Красногорський 22,0 15,5 14,2 12,2 11,6 1 860,1 6,2
Малопургинський 36,1 31,8 30,8 31,6 31,1 1 223,2 25,4
Можгинський 40,7 30,6 30,2 30,4 29,0 1 997,0 14,5
Сарапульський 24,4 22,6 25,8 24,2 23,6 1 877,6 12,6
Селтинський 25,4 16,9 15,0 13,3 12,9 1 883,7 6,8
Сюмсинський 28,0 19,1 17,9 16,3 14,8 1 789,7 8,3
Увинський 50,4 37,9 40,9 40,7 40,9 2 445,4 16,7
Шарканський 32,0 22,8 21,5 21,4 21,4 1 404,5 15,2
Юкаменський 19,2 14,3 13,2 11,9 10,5 1 019,7 10,3
33,7 22,5 23,0 22,6 22,8 1 780,1 12,8
Ярський 31,2 22,3 20,6 18,9 18,0 1 524,3 11,8

Населені пункти

Чисельність та щільність населення за міськими округами:

Міста 1959
тис. осіб		 1979
тис. осіб		 1989
тис. осіб		 2002
тис. осіб		 2009
тис. осіб		 Площа
км²		 Щільність (2009)
осіб/км²
Іжевськ 287,9 550,7 635,1 632,1 611,0 315,6 1 936,0
Глазов 59,0 81,1 104,1 100,9 97,1 68,3 1 421,7
Воткінськ 59,7 89,8 103,5 99,4 96,9 112,2 863,6
Сарапул 76,3 108,5 111,5 103,1 98,8 86,0 1 148,8
Можга 30,7 40,3 46,0 47,1 49,7 30,6 1 624,2

Чисельність населення за міськими поселеннями:

Поселення Населення
осіб 		Поселення Населення
осіб
Іжевськ 611 043 Ува 19 862
Сарапул 98 830 16 038
Глазов 97 070 Камбарка 12 271
Воткінськ 96 936 Яр 6 922
Можга 49 700 Новий 5 779
22 260 - -

Національний склад

Докладніше: Національний склад населення Удмуртії
image
Удмурти
image
Росіяни
image
Татари

В республіці проживають представники понад 70 національностей. Найбільша частка росіян та удмуртів. Удмурти розселенні повсюди, але найбільше в північних (Глазовський, Ярський, Ігринський, Юкаменський, Кезький і Дебьоський), центральних (Шарканський, , Селтинський, Вавозький і Малопургинський) та південних (Алнаський і Можгинський) районах. В містах удмуртів проживає 19,8 %, в сільській місцевості — 56,5 % (на 1989 рік). В містах та південно-східних районах (Воткінський, Сарапульський, Каракулінський і Камбарський) переважають росіяни. Татари переважно проживають в містах, в північних (Юкаменський, Балезінський) та південних (Кізнерський, Каракулінський) районах. За переписом населення 1989 року, абсолютна більшість росіян (99,9 %), удмуртів (75,7 %) і татар (81,5 %) назвали своєю рідною мовою мову своєї національності.

Загальна тенденція зміни національного складу населення в республіці — зменшення росіян, татар і удмуртів, що проживають в сільській місцевості. За 1959—1989 роки кількість сільських росіян знизилась на 43 %, удмуртів — на 29 %, татар — на 33 %. Зміна відношення між містом та селом — результат міграції молодого населення в міста. За цей же період кількість міщан-росіян в республіці збільшилась на 73 %, міщан-удмуртів — в 2,5 рази, міщан-татар — в 2 рази.

Національний склад населення (за даними перепису 2002 року):

Народ Населення,
осіб 		Народ Населення,
осіб 		Народ Населення,
осіб 		Народ Населення,
осіб
росіяни 944 108 башкири 4 320 чуваші 2 760 таджики 400
удмурти 460 582 азербайджанці 3 900 німці 1 735 корейці 281
татари 108 560 білоруси 3 300 євреї 935 - -
українці 11 500 вірмени 3 300 узбеки 800 - -
марійці 8 980 бесерм'яни 2 998 кряшени 650 - -
Динаміка кількості удмуртів в Удмуртії

В Удмуртії спостерігається тенденція зменшення питомої ваги кількості удмуртів у загального складі населення республіки.

У 1925 році вони становили 55 %, 1939 року — 39 %, 1959 — 36 %, 1970 — 34 %, 1979 — 32 %, 1989 — 30,9 %, 2002 — 29,33 %, 2010 році — 26,99 % від усього населення Удмуртії.

image

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 12 серпня 2010. Процитовано 20 травня 2010.
  2. Чисельність суб'єктів Російської Федерації за даними перепису 2002 року
  3. Статистичний збірник за 2004—2008 роки на сайті Державної служби статистики Удмуртії. Архів оригіналу за 11 квітня 2012. Процитовано 20 травня 2010.
  4. Всеросійський перепис населення 2002 року. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. Процитовано 20 травня 2010.
  5. . Архів оригіналу за 15 січня 2012. Процитовано 20 травня 2010.
  6. . Архів оригіналу за 9 липня 2019. Процитовано 16 вересня 2019.(рос.)
  7. . Архів оригіналу за 9 липня 2019. Процитовано 16 вересня 2019.(рос.)
  8. . Архів оригіналу за 13 липня 2019. Процитовано 16 вересня 2019.(рос.)
  9. . Архів оригіналу за 16 липня 2019. Процитовано 16 вересня 2019.(рос.)
  10. . Архів оригіналу за 31 жовтня 2019. Процитовано 16 вересня 2019.(рос.)

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Nase lennya Udmu rtskoyi Respu bliki stanom na 1 sichnya 2010 roku stanovit 1 526 304 osib i za cim pokaznikom Udmurtiya zajmaye 29 misce za chiselnistyu naselennya sered vsih sub yektiv Rosijskoyi Federaciyi Dinamika naselennyaV 1920 1926 rokah ne zvazhayuchi na zhertvi poneseni v roki Gromadyanskoyi vijni golod na epidemiyi naselennya respubliki zrostalo za rahunok prirodnogo prirostu Najvishi serednorichni tempi zrostannya sposterigalis v 1926 1939 rokah koli chiselnist naselennya zbilshilas na 1 5 Zrostannya naselennya cogo periodu viznachalos visokim prirodnim prirostom ta vklyuchennyam v 1920 1939 rokah v sklad Udmurtiyi deyakih volostej Kirovskoyi oblasti v 1937 roci teritoriyi suchasnih Votkinskogo Sarapulskogo Kambarskogo Kiyasovskogo Karakulinskogo a v 1939 roci Kiznerskogo rajoniv Dlya respubliki naselennya yakoyi perevazhno zajmalos silskogospodarskoyu praceyu v 1926 roci chiselnist silskogo naselennya stanovit 87 5 sposterigalis visoki rivni narodzhuvanosti ta smertnosti V 1924 1926 rokah narodzhuvanist stanovit 55 0 na 1000 osib smertnist 34 7 prirodnij pririst 20 3 Visokim zalishavsya riven dityachoyi smertnosti yakij dosyagav 40 vid zagalnogo chisla narodzhenih V pershi desyatirichchya pislya revolyuciyi pokazniki zalishalis priblizno na takomu zh rivni Pochinayuchi z 1940 ih rokiv visoki rivni narodzhuvanosti ta smertnosti postupovo znizhuvalis V ostanni desyatilittya voyennogo ta pislyavoyennogo chasu formuvannya naselennya prohodilo v rezultati pryamih ta drugoryadnih vtrat V 1939 1959 rokah naselennya skorotilos na 5 3 Dovoyenna chiselnist vidnovilas lishe v seredini 1950 ih rokiv ta na pochatku 1960 ih rokiv dosyagla 1 353 tisyachi osib V pislyavoyenni roki do seredini 1960 ih rokiv sposterigavsya visokij vidtik naselennya do Sibiru na Dalekij Shid ta do Kazahstanu Za pribliznimi pidrahunkami z respubliki shorichno migruvali 6 7 tisyach osib V 1970 ih i 1980 ih rokah serednorichnij pririst naselennya stabilizuvavsya ta sklav 10 1 tisyach osib Prirodnij ruh naselennyaNarodzhuvanist 2004 2005 2006 2007 2008 2009 Narodilos 18 238 17 190 17 480 19 667 20 421 15 999 na 1000 osib 11 8 11 1 11 3 12 8 13 3 14 0 Smernist 2004 2005 2006 2007 2008 2009 Vmerlo 23 994 24 006 22 011 21 727 21 436 15 305 na 1000 osib 15 5 15 5 14 3 14 1 14 0 13 4Statevo vikovij skladKolivannya prirodnogo ruhu naselennya v 1990 ih rokah pov yazani z ekonomichnoyu ta politichnoyu krizoyu osoblivostyami yaki sklali statevo vikovij sklad naselennya respubliki Odna z nih perevaga chiselnosti zhinok Za danimi perepisu 1989 roku v respublici prozhivalo 859 tisyach zhinok ta 746 7 tisyach cholovikiv sho stanovit vidpovidno 53 ta 46 Na 1 sichnya 1998 roku ci pokazniki stanovili 867 3 tisyach zhinok ta 765 2 tisyach cholovikiv abo 53 1 a 46 9 vidpovidno Na 100 cholovikiv v 1989 roci v serednomu po respublici prihodilosya 115 zhinok v miskih poselennyah 116 v silskih 112 Perevazhannya cholovichogo naselennya sposterigayetsya u vici do 24 rokiv sho obumovlene prirodnoyu perevagoyu hlopchikiv sered novonarodzhenih Za inshimi vikovimi kategoriyami disproporciya statej zrostaye U vikovomu skladi naselennya prohodit proces starinnya pitoma vaga naselennya 60 rokiv i starishe stanovit sered miskogo naselennya 14 3 silskogo 17 3 Ne zvazhayuchi na tendenciyu starinnya naselennya v rezultati znizhennya narodzhuvanosti ta zbilshennya smertnosti dlya respubliki harakterna progresivna struktura naselennya V 1997 roci chastka chiselnosti naselennya molodshe pracezdatnogo viku stanovit po respublici 23 2 pracezdatnogo viku 58 8 starshe pracezdatnogo 18 MigraciyaVnutrishnorespublikanska migraciya naselennya vplinula na jogo rozmishennya po teritoriyi Udmurtiyi Za danimi 2008 roku z respubliki viyihalo 16 552 osobi pribulo 13 319 osib tobto migracijne znizhennya naselennya sklalo 3 233 osobi Osnovna chastina migraciyi pripadaye na zminu postijnogo miscya prozhivannya v mezhah Rosiyi Na mizhnarodnu migraciyu pripadaye 523 pribulih ta 157 vibulih Rozmishennya naselennyaShilnist za rajonami 2009 Sposterigayetsya koncentraciya naselennya v zoni 2 godinnogo transportnogo dostupu navkolo Izhevska Poshirena oseredkova navkolo rajcentriv ta linijna uzdovzh transportnih magistralej koncentraciyi naselennya Stupin nerivnomirnosti rozmishennya naselennya po teritoriyi posilyuyetsya cherez pererozpodil naselennya mizh kategoriyami miskih poselen Naselennya velikih mist zbilshuyetsya malih ta serednih zmenshuyetsya Za period 1959 1989 rokiv silske naselennya zmenshilos bilsh yak na tretinu Vono koncentruyetsya v primiskih rajonah mist respubliki sho svidchit pro pidvishennya jogo urbanizovanosti Stanom na 1 sichnya 2009 roku miske naselennya respubliki stanovilo 1 036 711 osib silske 491 777 osib Chiselnist ta shilnist naselennya za rajonami Rajoni 1959 tis osib 1979 tis osib 1989 tis osib 2002 tis osib 2009 tis osib Plosha km Shilnist 2009 osib km Alnaskij 31 3 23 4 21 9 22 3 20 8 896 0 23 2 Balezinskij 56 4 45 4 43 6 38 4 36 6 2 434 7 15 0 Vavozkij 29 7 19 9 18 1 17 3 17 3 1 679 0 10 3 Votkinskij 31 2 20 5 22 8 23 7 24 2 1 863 8 13 0 Glazovskij 34 8 23 3 19 2 18 8 18 5 2 159 7 8 6 Grahovskij 20 2 13 8 11 7 10 9 10 1 967 7 10 4 Deboskij 21 6 15 0 14 0 14 1 13 7 1 033 0 13 3 Zav yalovskij 44 5 49 2 53 4 59 1 63 4 2 203 3 28 8 Igrinskij 55 3 44 8 45 9 42 9 42 4 2 266 9 18 7 Kambarskij 27 1 23 1 22 7 21 2 20 7 762 6 27 1 Karakulinskij 18 8 14 4 14 6 13 8 13 0 1 192 6 10 9 Kezkij 45 7 32 0 29 2 26 4 25 4 2 321 0 10 9 Kiznerskij 45 4 28 4 26 0 23 5 20 7 2 131 1 9 7 Kiyasovskij 15 3 13 6 12 6 11 6 11 6 821 3 14 1 Krasnogorskij 22 0 15 5 14 2 12 2 11 6 1 860 1 6 2 Malopurginskij 36 1 31 8 30 8 31 6 31 1 1 223 2 25 4 Mozhginskij 40 7 30 6 30 2 30 4 29 0 1 997 0 14 5 Sarapulskij 24 4 22 6 25 8 24 2 23 6 1 877 6 12 6 Seltinskij 25 4 16 9 15 0 13 3 12 9 1 883 7 6 8 Syumsinskij 28 0 19 1 17 9 16 3 14 8 1 789 7 8 3 Uvinskij 50 4 37 9 40 9 40 7 40 9 2 445 4 16 7 Sharkanskij 32 0 22 8 21 5 21 4 21 4 1 404 5 15 2 Yukamenskij 19 2 14 3 13 2 11 9 10 5 1 019 7 10 3 33 7 22 5 23 0 22 6 22 8 1 780 1 12 8 Yarskij 31 2 22 3 20 6 18 9 18 0 1 524 3 11 8Naseleni punktiChiselnist ta shilnist naselennya za miskimi okrugami Mista 1959 tis osib 1979 tis osib 1989 tis osib 2002 tis osib 2009 tis osib Plosha km Shilnist 2009 osib km Izhevsk 287 9 550 7 635 1 632 1 611 0 315 6 1 936 0 Glazov 59 0 81 1 104 1 100 9 97 1 68 3 1 421 7 Votkinsk 59 7 89 8 103 5 99 4 96 9 112 2 863 6 Sarapul 76 3 108 5 111 5 103 1 98 8 86 0 1 148 8 Mozhga 30 7 40 3 46 0 47 1 49 7 30 6 1 624 2 Chiselnist naselennya za miskimi poselennyami Poselennya Naselennya osib Poselennya Naselennya osib Izhevsk 611 043 Uva 19 862 Sarapul 98 830 16 038 Glazov 97 070 Kambarka 12 271 Votkinsk 96 936 Yar 6 922 Mozhga 49 700 Novij 5 779 22 260 Nacionalnij skladDokladnishe Nacionalnij sklad naselennya Udmurtiyi Udmurti Rosiyani Tatari V respublici prozhivayut predstavniki ponad 70 nacionalnostej Najbilsha chastka rosiyan ta udmurtiv Udmurti rozselenni povsyudi ale najbilshe v pivnichnih Glazovskij Yarskij Igrinskij Yukamenskij Kezkij i Deboskij centralnih Sharkanskij Seltinskij Vavozkij i Malopurginskij ta pivdennih Alnaskij i Mozhginskij rajonah V mistah udmurtiv prozhivaye 19 8 v silskij miscevosti 56 5 na 1989 rik V mistah ta pivdenno shidnih rajonah Votkinskij Sarapulskij Karakulinskij i Kambarskij perevazhayut rosiyani Tatari perevazhno prozhivayut v mistah v pivnichnih Yukamenskij Balezinskij ta pivdennih Kiznerskij Karakulinskij rajonah Za perepisom naselennya 1989 roku absolyutna bilshist rosiyan 99 9 udmurtiv 75 7 i tatar 81 5 nazvali svoyeyu ridnoyu movoyu movu svoyeyi nacionalnosti Zagalna tendenciya zmini nacionalnogo skladu naselennya v respublici zmenshennya rosiyan tatar i udmurtiv sho prozhivayut v silskij miscevosti Za 1959 1989 roki kilkist silskih rosiyan znizilas na 43 udmurtiv na 29 tatar na 33 Zmina vidnoshennya mizh mistom ta selom rezultat migraciyi molodogo naselennya v mista Za cej zhe period kilkist mishan rosiyan v respublici zbilshilas na 73 mishan udmurtiv v 2 5 razi mishan tatar v 2 razi Nacionalnij sklad naselennya za danimi perepisu 2002 roku Narod Naselennya osib Narod Naselennya osib Narod Naselennya osib Narod Naselennya osib rosiyani 944 108 bashkiri 4 320 chuvashi 2 760 tadzhiki 400 udmurti 460 582 azerbajdzhanci 3 900 nimci 1 735 korejci 281 tatari 108 560 bilorusi 3 300 yevreyi 935 ukrayinci 11 500 virmeni 3 300 uzbeki 800 marijci 8 980 beserm yani 2 998 kryasheni 650 Dinamika kilkosti udmurtiv v Udmurtiyi V Udmurtiyi sposterigayetsya tendenciya zmenshennya pitomoyi vagi kilkosti udmurtiv u zagalnogo skladi naselennya respubliki U 1925 roci voni stanovili 55 1939 roku 39 1959 36 1970 34 1979 32 1989 30 9 2002 29 33 2010 roci 26 99 vid usogo naselennya Udmurtiyi Primitki Arhiv originalu za 12 serpnya 2010 Procitovano 20 travnya 2010 Chiselnist sub yektiv Rosijskoyi Federaciyi za danimi perepisu 2002 roku Statistichnij zbirnik za 2004 2008 roki na sajti Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Udmurtiyi Arhiv originalu za 11 kvitnya 2012 Procitovano 20 travnya 2010 Vserosijskij perepis naselennya 2002 roku Arhiv originalu za 22 serpnya 2011 Procitovano 20 travnya 2010 Arhiv originalu za 15 sichnya 2012 Procitovano 20 travnya 2010 Arhiv originalu za 9 lipnya 2019 Procitovano 16 veresnya 2019 ros Arhiv originalu za 9 lipnya 2019 Procitovano 16 veresnya 2019 ros Arhiv originalu za 13 lipnya 2019 Procitovano 16 veresnya 2019 ros Arhiv originalu za 16 lipnya 2019 Procitovano 16 veresnya 2019 ros Arhiv originalu za 31 zhovtnya 2019 Procitovano 16 veresnya 2019 ros Posilannya

Дата публікації:
Топ