Кара́кулинський район (удм. Каракулино ёрос) — муніципальний округ в складі Удмуртської Республіки Росії. Адміністративний центр — село Каракулино.
Каракулинський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
рос. Каракулинский район удм. Каракулино ёрос | |||||
| |||||
Основні дані | |||||
Суб'єкт Російської Федерації: | Удмуртія | ||||
Утворений: | 4 листопада 1926 року | ||||
Населення: | 10450 осіб (2019) | ||||
Площа: | 1192,56 км² | ||||
Густота населення: | 8,76 осіб/км² | ||||
Телефонний код: | 7-34132 | ||||
Населені пункти та поселення | |||||
Адміністративний центр: | село Каракулино | ||||
Сільських населених пунктів: | 32 | ||||
Влада | |||||
Голова місцевої думи: | Русінов Сергій Миколайович |
Географія
Округ розташований на південному сході республіки.
Історія
Каракулинський район був утворений у жовтні 1923 року як експериментальний, однак 1924 року ліквідований. Заново Каракулинський район утворений 4 листопада 1926 року у складі Уральської області, він мав площу 719,7 кв.верст, населення 27 165 осіб. В кінці 1931 року він був ліквідований і приєднаний до Сарапульського району. В лютому 1935 року район був відновлений, він складався з 70 населених пунктів, об'єднаних у 15 сільрад: Каракулинська, Марагінська, Ломовинська, Новоселовська, Колесниковська, Чегандинська, Ниргиндинська, Новопоселенновська, Кулюшевська, Грем'ячеська, Усть-Саклинська, Шумшорська, Черновська, Арзамасцевська, Вятська.
22 жовтня 1937 року район переданий до складу Удмуртської АРСР. Станом на 1941 рік населення району становило 23 622 особи в 67 населених пунктах. В роки Другої світової війни на фронт відправлено 30 % всього чоловічого населення, 75 % з яких загинули. 1941 року в райцентрі відкрито дитячий будинок для евакуйованих дітей, яким керував . В період 1950–1959 років відбулось укрупнення сільрад і з 15 колишніх утворено 7. В період із січня 1963 по 12 січня 1965 роки район був знову об'єднаний із Сарапульським районом. Станом на 1965 рік в межах району виділялись такі сільради: Каракулинська, Чегандинська, Ниргиндинська, Арзамасцевська, В'ятська, Галановська, Велико-Калмашинська.
2021 року Каракулинський район був перетворений у муніципальний округ зі збереженням старої назви, при цьому були ліквідовані усі сільські поселення:
Поселення | Площа, км² | Населення, осіб (2002) | Населення, осіб (2010) | Населення, осіб (2019) | Центр | Населені пункти |
---|---|---|---|---|---|---|
Арзамасцевське сільське поселення | 112,60 | 1062 | 882 | 708 | Арзамасцево | 5 |
Биргиндинське сільське поселення | 67,89 | 809 | 737 | 695 | Биргинда | 2 |
Боярське сільське поселення | 88,24 | 640 | 516 | 411 | Боярка | 2 |
Вятське сільське поселення | 100,02 | 583 | 468 | 370 | Вятське | 1 |
Галановське сільське поселення | 102,75 | 865 | 689 | 548 | Галаново | 2 |
Каракулинське сільське поселення | 197,17 | 5193 | 4875 | 4331 | Каракулино | 6 |
Колесниковське сільське поселення | 77,92 | 492 | 405 | 339 | Колесниково | 1 |
Кулюшевське сільське поселення | 86,79 | 899 | 788 | 678 | Кулюшево | 3 |
Малокалмашинське сільське поселення | 94,60 | 894 | 749 | 593 | Малі Калмаші | 2 |
Ниргиндинське сільське поселення | 90,79 | 802 | 801 | 719 | Ниргинда | 3 |
Пінязьке сільське поселення | 76,68 | 842 | 695 | 564 | Пінязь | 3 |
Чегандинське сільське поселення | 97,11 | 754 | 625 | 494 | Чеганда | 2 |
Населення
Населення округу становить 10450 осіб (2019, 12230 у 2010, 13835 у 2002).
У національному складі 75,2 % — росіяни, 17,3 % — марійці, 4,3 % — удмурти, 3,8 % — татари.
Населені пункти
№ | Населений пункт | Населення, осіб (2002) | Населення, осіб (2010) |
---|---|---|---|
1 | Арзамасцево | 870 | 787 |
2 | Биргинда | 663 | 618 |
3 | Боярка | 509 | 420 |
4 | Вятське | 583 | 468 |
5 | Галаново | 700 | 559 |
6 | Грем'ячево | 138 | 103 |
7 | Дубровка | 66 | 40 |
8 | Єндовка | 126 | 86 |
9 | Зуєві Ключі | 32 | 44 |
10 | Каракулино | 5109 | 4814 |
11 | Клестово | 2 | 1 |
12 | Колесниково | 492 | 405 |
13 | Котово | 257 | 212 |
14 | Кудекса | 12 | 4 |
15 | Кулюшево | 398 | 324 |
16 | Кухтіно | 131 | 96 |
17 | Малі Калмаші | 850 | 733 |
18 | Марагіно | 1 | 1 |
19 | Ниргинда | 704 | 717 |
20 | Новопоселенне | 146 | 119 |
21 | Первомайськ | 4 | 2 |
22 | Пінязь | 326 | 288 |
23 | Поповка | 44 | 16 |
24 | Ромашкино | 50 | 40 |
25 | Суханово | 53 | 4 |
26 | Сухарево | 165 | 130 |
27 | Усть-Більськ | 18 | 29 |
28 | Усть-Сакла | 363 | 361 |
29 | Чеганда | 736 | 596 |
30 | Черново | 259 | 195 |
31 | Шумшори | 1 | 1 |
32 | Юньга | 27 | 17 |
Господарство
Основу економіки округу складають нафтовидобувні підприємства (99 %), які видобувають 22 % всієї нафти республіки.
Примітки
- http://publication.pravo.gov.ru/Document/View/1800202105310005
- Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2019 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- Всероссийская перепись населения 2010 года: Удмуртская Республика - сводная таблица районов и городских округов [ 10 липня 2021 у Wayback Machine.] — краєзнавчий портал «Родная Вятка» (рос.)
- Чисельність населення за національністю в Удмуртській Республіці — проєкт «Lingvarium» (рос.)
Посилання
- На офіційному сайті республіки[недоступне посилання з липня 2019]
Це незавершена стаття про Удмуртію. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kara kulinskij rajon udm Karakulino yoros municipalnij okrug v skladi Udmurtskoyi Respubliki Rosiyi Administrativnij centr selo Karakulino Karakulinskij rajonros Karakulinskij rajon udm Karakulino yorosOsnovni daniSub yekt Rosijskoyi Federaciyi UdmurtiyaUtvorenij 4 listopada 1926 rokuNaselennya 10450 osib 2019 Plosha 1192 56 km Gustota naselennya 8 76 osib km Telefonnij kod 7 34132Naseleni punkti ta poselennyaAdministrativnij centr selo KarakulinoSilskih naselenih punktiv 32VladaGolova miscevoyi dumi Rusinov Sergij MikolajovichGeografiyaOkrug roztashovanij na pivdennomu shodi respubliki IstoriyaKarakulinskij rajon buv utvorenij u zhovtni 1923 roku yak eksperimentalnij odnak 1924 roku likvidovanij Zanovo Karakulinskij rajon utvorenij 4 listopada 1926 roku u skladi Uralskoyi oblasti vin mav ploshu 719 7 kv verst naselennya 27 165 osib V kinci 1931 roku vin buv likvidovanij i priyednanij do Sarapulskogo rajonu V lyutomu 1935 roku rajon buv vidnovlenij vin skladavsya z 70 naselenih punktiv ob yednanih u 15 silrad Karakulinska Maraginska Lomovinska Novoselovska Kolesnikovska Chegandinska Nirgindinska Novoposelennovska Kulyushevska Grem yacheska Ust Saklinska Shumshorska Chernovska Arzamascevska Vyatska 22 zhovtnya 1937 roku rajon peredanij do skladu Udmurtskoyi ARSR Stanom na 1941 rik naselennya rajonu stanovilo 23 622 osobi v 67 naselenih punktah V roki Drugoyi svitovoyi vijni na front vidpravleno 30 vsogo cholovichogo naselennya 75 z yakih zaginuli 1941 roku v rajcentri vidkrito dityachij budinok dlya evakujovanih ditej yakim keruvav V period 1950 1959 rokiv vidbulos ukrupnennya silrad i z 15 kolishnih utvoreno 7 V period iz sichnya 1963 po 12 sichnya 1965 roki rajon buv znovu ob yednanij iz Sarapulskim rajonom Stanom na 1965 rik v mezhah rajonu vidilyalis taki silradi Karakulinska Chegandinska Nirgindinska Arzamascevska V yatska Galanovska Veliko Kalmashinska 2021 roku Karakulinskij rajon buv peretvorenij u municipalnij okrug zi zberezhennyam staroyi nazvi pri comu buli likvidovani usi silski poselennya Poselennya Plosha km Naselennya osib 2002 Naselennya osib 2010 Naselennya osib 2019 Centr Naseleni punktiArzamascevske silske poselennya 112 60 1062 882 708 Arzamascevo 5Birgindinske silske poselennya 67 89 809 737 695 Birginda 2Boyarske silske poselennya 88 24 640 516 411 Boyarka 2Vyatske silske poselennya 100 02 583 468 370 Vyatske 1Galanovske silske poselennya 102 75 865 689 548 Galanovo 2Karakulinske silske poselennya 197 17 5193 4875 4331 Karakulino 6Kolesnikovske silske poselennya 77 92 492 405 339 Kolesnikovo 1Kulyushevske silske poselennya 86 79 899 788 678 Kulyushevo 3Malokalmashinske silske poselennya 94 60 894 749 593 Mali Kalmashi 2Nirgindinske silske poselennya 90 79 802 801 719 Nirginda 3Pinyazke silske poselennya 76 68 842 695 564 Pinyaz 3Chegandinske silske poselennya 97 11 754 625 494 Cheganda 2NaselennyaNaselennya okrugu stanovit 10450 osib 2019 12230 u 2010 13835 u 2002 U nacionalnomu skladi 75 2 rosiyani 17 3 marijci 4 3 udmurti 3 8 tatari Naseleni punkti Naselenij punkt Naselennya osib 2002 Naselennya osib 2010 1 Arzamascevo 870 7872 Birginda 663 6183 Boyarka 509 4204 Vyatske 583 4685 Galanovo 700 5596 Grem yachevo 138 1037 Dubrovka 66 408 Yendovka 126 869 Zuyevi Klyuchi 32 4410 Karakulino 5109 481411 Klestovo 2 112 Kolesnikovo 492 40513 Kotovo 257 21214 Kudeksa 12 415 Kulyushevo 398 32416 Kuhtino 131 9617 Mali Kalmashi 850 73318 Maragino 1 119 Nirginda 704 71720 Novoposelenne 146 11921 Pervomajsk 4 222 Pinyaz 326 28823 Popovka 44 1624 Romashkino 50 4025 Suhanovo 53 426 Suharevo 165 13027 Ust Bilsk 18 2928 Ust Sakla 363 36129 Cheganda 736 59630 Chernovo 259 19531 Shumshori 1 132 Yunga 27 17GospodarstvoOsnovu ekonomiki okrugu skladayut naftovidobuvni pidpriyemstva 99 yaki vidobuvayut 22 vsiyeyi nafti respubliki Primitkihttp publication pravo gov ru Document View 1800202105310005 Chislennost naseleniya Rossijskoj Federacii po municipalnym obrazovaniyam na 1 yanvarya 2019 goda Federalna sluzhba derzhavnoyi statistiki RF ros Vserossijskaya perepis naseleniya 2010 goda Udmurtskaya Respublika svodnaya tablica rajonov i gorodskih okrugov 10 lipnya 2021 u Wayback Machine krayeznavchij portal Rodnaya Vyatka ros Chiselnist naselennya za nacionalnistyu v Udmurtskij Respublici proyekt Lingvarium ros PosilannyaNa oficijnomu sajti respubliki nedostupne posilannya z lipnya 2019 Ce nezavershena stattya pro Udmurtiyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi