Кіясовський район

Кія́совський район (удм. Кияса ёрос) — муніципальний округ у складі Удмуртської Республіки Росії. Адміністративний центр — село Кіясово.

Кіясовський район
рос. Киясовский район удм. Кияса ёрос
Прапор Кіясовського району
Основні дані
Суб'єкт Російської Федерації:	Удмуртія
Утворений:	4 листопада 1926 року
Населення:	9041 особа (2019)
Площа:	821,27 км²
Густота населення:	11,01 осіб/км²
Телефонний код:	7-34133
Населені пункти та поселення
Адміністративний центр:	село Кіясово
Сільських населених пунктів:	34
Влада
Голова місцевої думи:	Мухаметшин Ільдус Ільясович
Голова району:	Максимов Олександр В'ячеславович
Мапа

Географія

Округ розташований на півдні республіки, на західних схилах Сарапульської височини. На сході межує із Сарапульським, на півночі — Малопургинським районами Удмуртії, на півдні та заході — з Татарстаном. Протяжність з півночі на південь становить 65 км, із заходу на схід — 36 км. Його площа становить 822 км², з яких 582 км² сільськогосподарські угіддя (463 км² — рілля, 87 км² — пасовища, 15 км² — сінокоси), 186 км² — ліси.

Клімат помірно континентальний.

По берегам річки Кирикмас містяться значні запаси гравійної суміші із гравію та піску, які використовуються як будівельний матеріал та для підсипання доріг. В заплаві річок Іж, Утдядинка та Кирикмас, в районі населених пунктів Унур-Кіясово, Чувашайка та Нижня Мала Салья є поклади торфу. Всього розвідано 4 родовища торфу із запасами 1,2 тисяч тон. На місцевих запасах глини працює цегляний завод, запаси глини становлять 652,3 тисячі тон. За геологічними розвідками в надрах Мушаковського поселення знайдено нафту.

На території округу виділяються:

• комплексні пам'ятки природи регіонального (республіканського) значення — Троєглазовські ландшафти, Кирикмаський резерват;
• гідрологічні пам'ятки природи місцевого значення — джерела Гремучий, Красний, Саралі, Святий;
• ботанічна пам'ятка природи місцевого значення — урочище Тополине

Історія

У X–XIV століттях територія округу була заселена південними удмуртами, які підпорядковувались Казанському ханству. 1552 року ханство було ліквідоване і територія стала належати російській владі, офіційно підпорядковуючись . Указом Катерини ІІ від 11 вересня 1780 року була утворена Вятська губернія (Вятське намісництво). Територія округу була розділена між (Мушаковська волость з селами Мушак, , Єрмолаєво) та Сарапульським (Юринська волость з селами Яжбахтино, Ільдибаєво, та Кіясовська волость з селами Кіясово, Данилово) повітами.

Згідно з постановою ВЦВК від 5 січня 1921 року Кіясовська та Юринська волості були передані до складу Пермської губернії. Згідно з постановою ВЦВК від 3 листопада 1923 року був утворений Сарапульський округ, до складу якого увійшли всі три волості. Кіясовський район був утворений 4 листопада 1926 року згідно з декретом ВЦВК, але проект утворення району був затверджений ще 27 лютого 1924 року указом президії Уральської області. Район замість старих 47 сільрад з 3-ьох волостей включав 12 збільшених сільрад: Виєздинську, Даниловську, Єрмолаєвську, Яжбахтінську, Ільдібаєвську, Карамас-Пельгинську, Кіясовську, Лутохинську, Мушаковську, Старосальїнську, Тимеєвську, Юринську. 1 січня 1932 року постановою президії ВЦВК район був переданий до складу Сарапульського району Уральської області. В лютому 1934 року Сарапульський район увійшов до складу Свердловської області, але із 7 грудня увійшов до складу Кіровського краю. З 23 січня 1935 року Кіясовський район був відновлений, з грудня 1936 року він став частиною Кіровської області.

Станом на 1936 рік район включав в себе 13 сільрад: 12 вище згаданих та Медвеж'їнську. Постановою ВЦВК від 22 жовтня 1937 року Кіясовський район увійшов до складу новоствореної . Згідно з указом президії ВР РРФСР від 11 січня 1950 року до складу району була передана[Тавзямальська сільська рада Агризького району Татарської АРСР. Згідно з указом президії ВР РРФСР від 16 червня 1954 року деякі сільради були об'єднані між собою: Старосальїнська до Єрмолаєвської, Тимеєвська до Карамас-Пельгинської, Ільдібаєвська та Медвеж'їнська до Лутохинської, Тавзямальська до Мушаковської, Виєздинська до Юринської. Цим же указом Даниловська сільрада була перетворена в Атабаєвську. Таким чином станом на 1 вересня 1955 року район складався з 8 сільрад. Згідно з указом президії ВР Удмуртської АРСР від 23 липня 1957 року Атабаєвська сільрада була перетворена в Підгорнівську, а Яжбахтінська в Первомайську. Постановою президії ВР Удмуртської АРСР від 8 грудня 1962 року та указами президії ВР РРФСР від 1 лютого 1963 року і президії ВР Удмуртської АРСР від 5 березня район був ліквідований, 7 сільрад передані до складу та Юринська сільрада — до складу Сарапульського району. Постановою президії ВР Удмуртської АРСР від 11 січня 1965 року та указами президії ВР РРФСР від 12 січня і президії ВР Удмуртської АРСР від 16 січня 7 сільрад, які відійшли до Іжевського району, відійшли до складу Малопургинського району. Згідно з указами президії ВР РРФСР від 3 листопада 1965 року та президії ВР Удмуртської АРСР від 16 листопада Кіясовський район був відновлений, але до його складу повернулись лише колишніх 7 сільрад, Юринська сільрада так і залишилась у складі Сарапульського району. Указом президії ВР Удмуртської АРСР від 19 грудня 1966 року була відновлена Ільдібаєвська сільська рада.

Мапа району

2021 року Кіясовський район був перетворений в муніципальний округ зі збереженням старої назви, при цьому були ліквідовані усі сільські поселення:

Поселення	Площа, км²	Населення, осіб (2002)	Населення, осіб (2010)	Населення, осіб (2019)	Центр	Населені пункти
Єрмолаєвське сільське поселення	200,19	1744	1366	1016	Єрмолаєво	6
Ільдібаєвське сільське поселення	82,50	698	527	397	Ільдібаєво	5
Карамас-Пельгинське сільське поселення	70,20	874	728	601	Карамас-Пельга	3
Кіясовське сільське поселення	69,28	3485	3335	3250	Кіясово	3
Лутохинське сільське поселення	90,60	891	715	552	Лутоха	4
Мушаківське сільське поселення	66,00	554	414	349	Мушак	2
Первомайське сільське поселення	100,60	1131	1025	896	Первомайський	5
Підгорнівське сільське поселення	141,90	2173	2195	1980	Підгорне	6

Населення

Населення округу становить 9041 особа (2019, 10305 у 2010, 11550 у 2002).

У національному складі 53 % — росіяни, 41 % — удмурти, 4 % — татари.

Населені пункти

№	Місто	Населення, осіб (2002)	Населення, осіб (2010)
1	Аксаріно	141	130
2	Атабаєво	457	451
3	Байсари	102	78
4	Верхня Мала Салья	185	141
5	Данилово	111	89
6	Дубровський	227	179
7	Єрмолаєво	374	301
8	Ігрово	101	76
9	Ільдібаєво	427	352
10	Кади-Салья	212	167
11	Калашур	403	319
12	Карамас-Пельга	685	575
13	Кіясово	3302	3207
14	Косолапово	128	65
15	Кумирса	99	60
16	Лутоха	187	149
17	Мале Кіясово	44	19
18	Михайловськ	12	7
19	Мушак	305	250
20	Нижня Мала Салья	243	168
21	Первомайський	682	669
22	Підгорне	1552	1621
23	Пушин Мис	5	6
24	Сабанчино	74	68
25	Санниково	82	52
26	Стара Салья	631	529
27	Сутягіно	40	12
28	Тавзямал	249	164
29	Тімеєво	5	1
30	Троєглазово	43	27
31	Унур-Кіясово	87	75
32	Чувашайка	175	137
33	Шихостанка	27	30
34	Яжбахтіно	153	131

Господарство

Економіка округу на 92 % побудована на сільському господарстві, яке займається виробництвом молока, м'яса великої рогатої худоби та свинарством, вирощуванням зерна. Агропромисловий комплекс округу представлений 8 підприємствами та 20 фермерськими господарствами. Площа сільськогосподарських угідь становить 573—582 км². Станом на 2012 рік в районі було 8639 голів великої рогатої худоби, в тому числі корів 3331.

Персоналії

Почесні громадяни

• Гуляєв Костянтин Олександрович (13 серпня 1925, присілок ) — голова радгоспу імені Леніна (1963–1965), перший секретар Кіясовського РК КПРС (1965–1969). В роки Другої світової війни був командиром гармати, нагороджений медаллю «За відвагу», «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років», орденом Вітчизняної війни І ступеня. За значні успіхи в праці нагороджений 2 орденами Трудового Червоного Прапора, орденом «Знак Пошани». Був членом Удмуртського обкому КПРС та депутатом Верховної Ради Удмуртської АРСР. 28 жовтня 1996 року присвоєно звання Почесного громадянина Кіясовсього району.
• Максимов Леонід Леонідович (*13 грудня 1934, смт Одоєв — †листопад 1999) — голова радгоспу імені Леніна (1965–1989), неодноразово обирався депутатом Верховної Ради Удмуртської АРСР. За значний внесок в розвиток сільськогосподарського виробництва та соціально-економічний розвиток району нагороджений почесними грамотами, медалями, орденами Трудового Червоного Прапора, Жовтневої революції, Дружби народів та іншими нагородами. 28 жовтня 1996 року присвоєно звання Почесного громадянина Кіясовсього району.
• Чувашова Тамара Олексіївна (*12 червня 1940, починок Верхня Мала Салья) — ветеран праці, працювала свинаркою і телятницею в колгоспі «Рассвет». За високі трудові показники нагороджена 14 почесними грамотами, 2 срібними та золотою медалями ВДНГ, листами подяки, має знаки «Переможець соцзмагань». 28 жовтня 1996 року присвоєно звання Почесного громадянина Кіясовсього району.

Примітки

1. . Архів оригіналу за 3 березня 2013. Процитовано 16 січня 2013.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
2. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2019 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
3. Всероссийская перепись населения 2010 года: Удмуртская Республика - сводная таблица районов и городских округов [ 10 липня 2021 у Wayback Machine.] — краєзнавчий портал «Родная Вятка» (рос.)
4. Чисельність населення за національністю в Удмуртській Республіці — проєкт «Lingvarium» (рос.)
5. . Архів оригіналу за 14 травня 2016. Процитовано 18 січня 2013.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
6. . Архів оригіналу за 7 липня 2012. Процитовано 18 січня 2013.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

Посилання

• На офіційному сайті республіки^{[недоступне посилання з липня 2019]}